Справа №: 630/677/23
Провадження № 2-а/630/6/23
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
01 грудня 2023 року м. Люботин
Люботинський міський суд Харківської області у складі головуючого судді Малихіна О.О., розглянувши у письмовому провадженні в м. Люботин Харківської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті і Головного спеціаліста відділу впровадження систем автоматичної фіксації правопорушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Соколюка Любомира Миколайовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
в с т а н о в и в:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Люботинського міського суду Харківської області як адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить скасувати постанову АА № 00011478 від 17 липня 2023 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу, та провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП закрити.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 вказував, що він зареєстрований як ФОП та здійснює перевезення вантажним транспортом. У своїй діяльності він використовує вантажний сідловий тягач марки DAF, державний номер НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_2 , та спеціалізований напівпричеп (контейнеровоз) марки SCHALLEX-ALSA 2460K/SE, державний номер НОМЕР_2 , який належить йому особисто на праві власності. 23 липня 2023 року він отримав по пошті постанову АА № 00011478 від 17 липня 2023 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та накладення штрафу у розмірі 8500,00 грн. за допущене порушення п. 22.5 ПДР, яке було зафіксоване в автоматичному режимі. У постанові вказано, що він, ОСОБА_1 , як відповідальна особа на 76 км автошляху Н11 у Дніпропетровській області допустив рух транспортного засобу з перевищенням нормативних показників на 5,863% (тобто 2,345 тонн) при дозволеній максимальній масі у 40 тонн. Але винесеною постановою він не згоден та вважає її необґрунтовано і незаконною, бо в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП. Так, п. 22.5 ПДР передбачено, що рух транспортних засобів здійснюється за спеціальними правилами уразі, якщо фактична маса такого транспортного засобу перевищує 40 тонн, а для контейнеровозів 44 тонни. Але зафіксована у постанові маса транспортного засобу, яким він, ОСОБА_1 , керував, складає 42,345 тони, що не перевищує допустиму фактичну масу транспортного засобу, з огляду на те, що він керував тягачем та спеціалізованим напівпричепом, який відноситься до категорії контейнеровозів. Тому, на переконання позивача, інспектором Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті оскаржувана постанова була винесена без використання реєстраційного документи на причіп.
Ухвалою від 21 серпня 2023 року було відкрито провадження в справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
У визначений судом 15 денний строк відповідачі Головний спеціаліст відділу впровадження систем автоматичної фіксації правопорушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Соколюк Л.М. і Департамент державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті відзиви на позов до суду не подали.
На адресу суду від представника Державної служби України з безпеки на транспорті Амельченка С.О. надійшов відзив на позовну заяву, в якому викладені заперечення проти наведених позивачем обставин та підстав позову. Представник зазначив, що вчинене ОСОБА_1 правопорушення, було зафіксоване в автоматичному режимі за допомогою комплексного технічного засобу 14 червня 2023 року о 16-03 год. на автодорозі Н-11, 76 км, і полягає в тому, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом DAF, державний номер НОМЕР_1 , із перевищенням нормативних параметрів, визначених п. 22.5 ПДР, і загальна маса якого перевищувала на 5,863%, тобто 2,345 тонн, дозволену максимальну фактичну масу у 40 тонн. На підставі фактично зафіксованих даних ОСОБА_1 , як відповідальну особу, було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та накладено штраф на підставі АА № 00011478 від 17 липня 2023 року. Вказану постанову було винесено з дотриманням вимог ст. 283 КУпАП та Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства інфраструктури України від 27 вересня 2021 року № 512. Представник відповідача також висловив сумніви, що позивач перевозив вантаж за допомогою саме контейнеру, оскільки напівпричіп, яким керував позивач, не відповідає тим критеріям, які визначені вказаним вище Наказом. Тому слід визнати, що позивач здійснював перевезення вантажу автопоїздом, фактична маса якого не повинна бути більшою за 40 тонн. Але належних і допустимих доказів на підтвердження своїх доводів позивач не надав.
Відповідно до ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, розгляд яких регламентований ст. 286 КАС України, віднесені до категорії термінових адміністративних справ.
Ст. 269 КАС України передбачено, що у справах, визначених ст. 286 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).
Позивачем ОСОБА_1 12 вересня 2023 року було подано відповідь на відзив. Ухвалою, постановленою в судовому засіданні 22 вересня 2023 року без виходу до нарадчої кімнати, відповідь на відзив була повернута позивачу ОСОБА_1 без прийняття до розгляду з тих підстав, що подання такої процесуальної заяви по суті справи не передбачено КАС України під час розгляду даної категорії справ.
Позивачем ОСОБА_1 також були подані 27 вересня 2023 року додаткові письмові пояснення. Ухвалою від 01 грудня 2023 року вказані письмові пояснення повернуті позивачу ОСОБА_1 без прийняття до розгляду.
В судове засіданні позивач ОСОБА_1 не з`явився, але раніше подав заяву про проведення розгляду справи за його відсутності. Відповідачі та їх представники в судове засідання не з`явились.
За таких обставин суд вирішив можливим розглянути справу у відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказів в порядку письмового провадження, відповідно до ч. 3 ст. 194, ч. 9 ст. 205 КАС України.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
17 липня 2023 року Головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації правопорушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Соколюком Л.М. було винесено постанову АА № 00011478 по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має зареєстроване місце проживання/перебування на території України. За вказаною постановою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, і на нього накладено штраф у розмірі 8500,00 грн.
В оскаржуваній постанові вказано, що ОСОБА_1 14 червня 2023 року о 16-03 год. на 76 км автодороги Н-11, Дніпропетровська область, керував транспортним засобом DAF, модель XF 95.480, державний номер НОМЕР_1 , та як відповідальна особа допустив рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, передбачених п. 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 5,863% (2,345 тонн) при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тонн.
Відповідно до ч. 2 ст. 132-1 КУпАП адміністративна відповідальність настає уразі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами. Адміністративне стягнення за вчинене правопорушення накладається у виді штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% і більше.
Відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують: фактичної маси (максимальне значення для автомобільних доріг державного значення, тонн): двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом - 40 тонн, двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 м 42 т.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 25 червня 2020 року у справі № 520/2261/19 вказала, що визначений ст. 77 КАС України обов`язок відповідача суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
За змістом ст. 14-3 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
За змістом ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу. Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 279-5 КУпАП у разі якщо адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою, третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу, уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а в разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлюють відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або вантажовідправника.
За змістом ст. 229 КУпАП, органи автомобільного транспорту та електротранспорту (тролейбус, трамвай) розглядають справи про адміністративні правопорушення, зв`язані з порушенням правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, правил користування автомобільним транспортом та електротранспортом (стаття 119, частина друга статті 122-2, частини друга, третя статті 132-1, стаття 132-2, частина п`ята статті 133, частини перша, друга, четверта, п`ята і сьома статті 133-1, стаття 133-2, частина друга статті 134, абзаци четвертий, шостий та восьмий статті 135).
Від імені органів автомобільного транспорту та електротранспорту розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: на автомобільному транспорті - посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті (частина друга статті 122-2, частини друга, третя статті 132-1, стаття 132-2, частини перша, друга, четверта, п`ята і сьома статті 133-1, стаття 133-2); керівник перевізника, який в установленому законодавством порядку надає транспортні послуги, його заступники та контролери (частина третя статті 119, частина п`ята статті 133, частина друга статті 134, абзаци четвертий, шостий та восьмий статті 135).
Центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті є Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека), згідно зі змістом Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 103.
Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначено Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 року № 1174 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16 червня 2021 року № 623) (далі - Порядок № 1174).
Відповідно до Порядку 1174 державний контроль на автомобільному транспорті може здійснюватися, у тому числі в автоматичному режимі шляхом встановлення на автомобільних дорогах автоматичних пунктів - комплексів технічних засобів, автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу в русі, визначених пунктом 12 цього Порядку, з одночасною його фотозйомкою, відеозаписом (за наявністю) та ідентифікацією за державним реєстраційним номером.
Таке облаштування автомобільних доріг автоматичними пунктами дозволяє фіксувати правопорушення в автоматичному режимі, та за допомогою системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (далі - система) створювати метадані, інформаційні файли, здійснювати автоматизований аналіз метаданих та інформаційних файлів, отриманих від автоматичних пунктів; автоматизоване формування постанов про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті тощо.
За змістом п. 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у п. 22.5 ПДР на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
Отже визначено критичну похибку в розмірі 2 процентів, що дозволяє враховувати специфіку вантажу.
За положеннями Порядку № 1174, система фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (далі - система) - взаємопов`язана сукупність автоматичних пунктів та інформаційно-телекомунікаційної системи.
Автоматичний пункт фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті (далі - автоматичний пункт) - комплекс технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу в русі, визначених пунктом 12 цього Порядку, з одночасною його фотозйомкою, відеозаписом (за наявністю) та ідентифікацією за державним реєстраційним номером.
Фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку.
Під час вимірювання габаритно-вагових параметрів транспортних засобів застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність.
У цій справі автоматична фіксація адміністративних правопорушень здійснювалась вимірювальним обладнанням автоматичного пункту WIM 78, WAGA-WIM35, зав. № 16, що відповідає вимогам Технічних регламентів засобів вимірювальної технічки, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 163.
Представником відповідача представлені суду сертифікаційні документи, які підтверджують, що автоматичний пункт ваго-габаритного контролю у русі станом на час фіксації адміністративних правопорушень був справний та готовий до експлуатації, а тому показники вимірювань загальної маси транспортного засобу, визначені ним, є об`єктивними та достовірними відомостями, згідно з Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 року № 1174.
Пунктом 3 Розділу ІІ Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України № 512 від 27 вересня 2021 року (далі - Інструкція) визначено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, оформлюється відповідно до додатка 1 до цієї Інструкції.
Згідно з Додатком 1 до цієї Інструкції у постанові зазначаються: - дата, час та місце вчинення адміністративного правопорушення, дата і час фіксації здійснення вимірювання, смуга руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь; - марка, модель, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знаку транспортного засобу), категорія транспортного засобу, тип транспортного засобу, повна маса транспортного засобу, ширина, висота, довжина, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей), фактична міжосьова відстань, фактична шинність (кількість коліс) на вісі, виміряні урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги; - суть адміністративного правопорушення, опис обставин, установлених під час розгляду справи, а також допустимі габаритно-вагові параметри транспортних засобів для проїзду на даній ділянці автомобільної дороги - назва технічного засобу, код, тип обладнання, серійний номер.
Отже, вищезазначеними правилами визначено вимоги до змісту постанови у такій справі про адміністративне правопорушення. При цьому ці вимоги є загальними та застосовуються до порушень нормативно-вагових та/або габаритних параметрів транспортних засобів, тобто залежно від характеру адміністративного правопорушення.
Разом із тим, відсутність у змісті постанови про накладення адміністративного стягнення частини вищезазначених даних, що мають загальний характер не свідчить про відсутність порушення нормативно-вагових та/або габаритних параметрів транспортних засобів, тобто порушення як такого.
Наявність порушення підтверджується доказами, а зміст постанови має відображати виключно мотиви, що можуть бути різноманітними, як і правовідносини, а також прийняте рішення.
У цій справі позивач по суті визнає, що 14 червня 2023 року о 16-03 год. на 76 км автодороги Н-11, Дніпропетровська область він керував спеціалізованим транспортним засобом марки DAF, модель XF 95.480, державний номер НОМЕР_1 , разом з приєднаним до нього причепом марки SCHALLEX, модель ALSA 2460K/SE, державний номер НОМЕР_2 ,
Транспортний засіб спеціалізований вантажний сідловий тягач марки DAF, модель XF 95.480, державний номер НОМЕР_1 , належить на праві власності ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 09 лютого 2023 року.
Транспортний засіб спеціалізований напівпричіп контейнеровоз марки SCHALLEX, модель ALSA 2460K/SE, державний номер НОМЕР_2 , належить на праві власності позивачу ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 від 23 березня 2023 року. У свідоцтві також є особлива відмітка про те, що спеціалізований напівпричіп контейнеровоз призначений для перевезення контейнерів/сипких вантажів (зернових культур) з можливістю самоскидного розвантаження.
Позивач ОСОБА_1 не становить під сумнів достовірність виявлених показників, що були здійсненні на ваговому комплексі WIM, що розташований на автомобільній дорозі Н-11, км 76+702.
Позивач по суті стверджує, що він здійснював рух двовісним автомобілем (тягачем) з трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 м, а тому міг здійснювати рух з максимальним навантаженням 44 т, а не 40 т.
Зміст оскаржуваної постанови відображає зафіксовані параметри транспортного засобу: кількість осей - 5 штук; спарені колеса - 2 вісі; відстань між осями 1-2: 3810 мм, 2-3: 4950 мм, 3-4: 1320 мм, 4-5: 1310 мм; навантаження на вісь 1 - 7950 кг, 2 - 11150 кг, 3 - 9650 кг, 4 - 9250 кг, 5 - 9050 кг; загальна маса - 47050 кг. Виміряні з урахуванням похибки вагові або габаритні параметри транспортного засобу загальна маса - 42345 кг.
Згідно з пунктами 17.2-17.5 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року N 363, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за N 128/2568, забороняється перевозити в універсальних контейнерах вантажі, які швидко псуються, сипучі вантажі без тари, вибухові, займисті, їдкі та отруйні речовини, смердючі вантажі та ті, які забруднюють стіни і підлогу контейнера, а також вантажі, які не можуть бути завантажені в контейнер або вивантажені з нього без застосування вантажно-розвантажувальних механізмів.
Окремі вантажні місця, які подаються для перевезення в контейнері, мають бути масою не більше 80 кг.
Спеціальні контейнери належать вантажовідправникам і вантажоодержувачам та призначаються для перевезення автомобільним транспортом певних видів вантажів, які потребують додержання особливих умов під час транспортування.
Універсальні автомобільні контейнери, що належать Перевізникам, повинні мати єдину нумерацію, а також нанесене фарбою, що контрастно виділяється від кольору контейнера, таке маркування: - розпізнавальний знак; номер контейнера; найменування власника контейнера; вантажність і маса тари контейнера, кг; внутрішній об`єм контейнера, куб. м; місце, місяць і рік виготовлення контейнера; час останнього капітального ремонту і наступного ремонту контейнера.
Номер контейнера наноситься на всіх бокових стінках, даху і всередині контейнера. Універсальні автомобільні та спеціальні контейнери, які належать власникам вантажу, повинні мати маркування, яке запроваджене власником майна. При цьому обов`язково наноситься вантажність і маса тари контейнера, а також внутрішній об`єм контейнера (куб. м).
За змістом фотографій, здійснених в момент фіксації адміністративного правопорушення, та наданих відповідачем на обґрунтування доводів відзиву, встановлено відсутність єдиної нумерації, а також нанесення фарбою, що контрастно виділяється від кольору контейнера вищезазначеного маркування.
Крім цього пунктом 17.9 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за № 128/2568, передбачено, що приймання вантажів для перевезення в контейнерах здійснюється: при наявності Договору - на підставі заявки, а при відсутності Договору - разового договору.
Аналізуючи вищезазначене, зміст свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, а також зміст фотофіксації правопорушень, загального вигляду транспортних засобів, якими здійснено перевезення вантажів за обставинами цієї справи, очевидним є те, що відповідальною особою здійснювалось перевезення вантажу у напівпричепі - контейнеровозі, однак не у контейнерах або в змінних кузовах, що є їх різновидами в розумінні законодавства України, а тому загальна маса транспортного засобу повинна складати 40 т.
Напівпричіп-контейнеровоз не є тотожним контейнера, а є засобом перевезення контейнера, а також інших тар (кузовів), що можуть містити вантаж.
З огляду на вищезазначене, суд не знаходить підстав для задоволення цього позову, а відтак в ньому слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 14-3, 132-1, 251, 252, 283 КУпАП, ст.ст. 6-10, 77, 205, 241, 242, 246, 257, 269, 286 КАС України, суд
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті і Головного спеціаліста відділу впровадження систем автоматичної фіксації правопорушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Соколюка Любомира Миколайовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. У випадку розгляду справи в порядку письмового провадження, строк оскарження обчислюється з дня складання повного рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.
Суддя О.О. Малихін
Суд | Люботинський міський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 01.12.2023 |
Оприлюднено | 11.12.2023 |
Номер документу | 115488801 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них дорожнього руху |
Адміністративне
Люботинський міський суд Харківської області
Малихін О. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні