Ухвала

від 04.12.2023 по справі 757/55084/23-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/55084/23-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2023 року Печерський районний суд м. Києва в складі

головуючого судді Бусик О.Л.

при секретарі Романенко Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ігнатенко Олександр Олександрович про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Печерського районного суду м. Києва перебуває на розгляді цивільна справа № 757/55084/23-ц за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ігнатенко Олександр Олександрович до Київської міської ради, приватного підприємства «ІНТЕРТОРГ-2009», Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації), третя особа Державна інспекція архітектури та містобудування України, про визнання недійсним та скасування рішення Київської міської ради, договору оренди, визнання незаконним та скасування містобудівних умов та обмежень, дозволу на виконання будівельних робіт, сертифікату про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.

Разом з позовною заявою, представник позивача Ігнатенко О.О. подав заяву про забезпечення позову, в якій просить:

1) в межах позовних вимог ОСОБА_1 заборонити державним реєстраторам, нотаріусам здійснювати будь-які реєстраційні дії в тому числі і реєстрацію (перереєстрацію), пов`язану з відчуженням, зміною, поділом, заставою або іншого виду зміни власників нерухомого майна на підставі виданого Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 08.11.2023пpиватному підприємству «ІНТЕРТОРГ-2009» Сертифіката про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів реєстраційний номер КВ 122231025772.

2) в межах позовних вимог ОСОБА_1 накласти арешт на нежитлову будівлю (літера А) реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 740626980000, за адресою: АДРЕСА_1 , що розташована на земельній ділянці за кадастровим номером 8000000000:79:061:0117.

Дослідивши матеріали заяви, суддя приходить до наступних висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно з ч. 7 ст. 153 ЦПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам, відповідно до роз`яснень у п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову».

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.

Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача. Саме по собі вжиття таких заходів без наміру власника відчужити майно та заборона його відчуження жодним чином не впливає на правовий статус прав і законних інтересів.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Такі висновки також сформовані колегією суддів Касаційного цивільного суду Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 183/5864/17-ц (6-846цс16).

Дослідивши матеріали справи, прихожу до висновку, що в задоволенні заяви сторони позивача про забезпечення позову слід відмовити, оскільки заява не містить належного обґрунтування припущення та обставин, про те, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у випадку його задоволення.

Відмова у задоволенні заяви про забезпечення позову не позбавляє позивача в подальшому звернутися з такою заявою до суду.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 149, 150, 153 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ігнатенко Олександр Олександрович про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання до Київського апеляційного суду.

Суддя О.Л. Бусик