Рішення

від 08.12.2023 по справі 639/359/22

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 639/359/22

Провадження № 2/639/287/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2023 року Жовтневий районний суд м. Харкова

у складі: головуючого судді Труханович В.В.,

за участю секретаря - Яременко В.В.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Жовтневого районного суду м. Харкова цивільну справу № 639/359/22 за позовною заявою Харківської міської ради до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою,-

ВСТАНОВИВ:

У січні 2022 року до Жовтневого районного суду м. Харкова надійшла позовна заява представника Харківської міської ради до відповідача ОСОБА_3 про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою, згідно якої просила суд стягнути з ОСОБА_3 на користь Харківської міської ради заборгованість зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 площею 0,7300 га відповідно до договору на право тимчасового користування землею на умовах оренди від 15.06.1995 №61 за період з 25.01.2019 по 15.06.2020 у розмірі 322 537,43 грн. та понесені витрати на сплату судового збору.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що рішенням Виконавчого комітету Харківської міської Ради народних депутатів № 205 від 29.03.1995 Виконавчим комітетом Харківської міської Ради народних депутатів (орендодавець) надано Харківському дочірньому підприємству акціонерного товариства «Свемон» (орендар) в тимчасове користування земельну ділянку загальною площею 0,7300 га по АДРЕСА_1 .

На підставі зазначеного рішення між Виконавчим комітетом Харківської міської Ради народних депутатів та Харківським дочірнім підприємством акціонерного товариства «Свемон» укладено договір на право тимчасового користування землею на умовах оренди від 15.06.1995 № 61.

Згідно з п. 1.2. договору його укладено строком до 15.06.2020 для експлуатації та обслуговування виробничих та допоміжних будівель та споруд.

Додатковою угодою від 20.05.2004 до договору на право тимчасового користування землею на умовах оренди від 15.06.1995 № 61 внесено зміни.

Відповідно до вищезазначеної додаткової угоди плата за землю вноситься орендарем щомісячно у вигляді орендної плати у грошовій формі у розмірі: з 01.01.2004- 1934,44 грн.; з 01.01.2005-2441,08 грн.; з 01.01.2006-3178,01 грн.; з 01.01.2007-4605,82 грн.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна ОСОБА_3 набув право приватної власності на нежитлові приміщення № 6-:-9,18-22 в літ. «АЕ-1» загальною площею 402,9 кв.м., літ. «АЖ-1» - загальною площею 882,4 кв.м. на підставі договору купівлі-продажу від 28.12.2011 № 3686. Отже, починаючи з 20.07.2012, усі права та обов`язки, визначені договором на право тимчасового користування землею на умовах оренди від 15.06.1995 № 61, автоматично перейшли до ОСОБА_3 .

Відповідно до листа ГУ ДПС у Харківській області від 29.11.2021 № 53714/6/20-40-24-14-26 ОСОБА_3 , податковий номер НОМЕР_1 за земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 грошові зобов`язання у вигляді орендної плати з фізичних осіб за період 2018-2021 роки не сплачує.

Таким чином, спірна земельна ділянка протягом тривалого строку використовується відповідачем без належної сплати орендної плати, тому Харківська міська рада змушена звернутися до суду за захистом своїх прав шляхом стягнення частки заборгованості з орендної плати.

Вказані обставини і вимусили представника позивача звернутися до суду з зазначеною позовною заявою.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 03 травня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі за позовною заявою Харківської міської ради до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою. Призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 04 серпня 2023 року закрито підготовче провадження у цивільній справі № 639/359/22 за позовною заявою Харківської міської ради до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою. Призначено справу до судового розгляду.

21 листопада 2022 року в судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 надала письмові пояснення, згідно яких повідомила, що договір оренди № 61 від 15.06.1995 укладений між позивачем та Харківським дочірнім підприємством акціонерного товариства «Свемон».

При цьому, ОСОБА_3 є власником об`єкта нерухомого майна, а саме: нежитлових приміщень № 6-:-9,18-22 в літ. «АЕ-1» загальною площею 402,9 кв.м., літ. «АЖ-1» - загальною площею 882,4 кв.м. на підставі договору купівлі-продажу від 28.12.2011 за №3686, укладеного з АТВТ «Свемон-Восток», код ЄДРПОУ 01188862.

Позивачем не надано документального підтвердження того факту, що АТВТ «Свемон-Восток» отримало право користування земельною ділянкою площею 0,7300 га по АДРЕСА_1 . Вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

18 січня 2023 року від представника відповідача ОСОБА_2 надійшло клопотання про долучення доказів, а саме: договір купівлі-продажу від 28.12.2011 за № 3686.

18 липня 2023 року в судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 надала додаткові пояснення, згідно яких повідомила, що безпідставним є твердження відповідача, що йому не перейшло право користування земельною ділянкою, як особі, яка набула право власності на об`єкти нерухомого майна розташовані на земельній ділянці.

Просила позовні вимоги задовольнити.

18 липня 2023 року в судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 надала проект мирової угоди.

30 листопада 2023 року від представник позивача ОСОБА_1 надійшли додаткові пояснення, згідно яких просила долучити Розпорядження виконавчого комітету Харківської міської ради народних депутатів Харківської області від 19.01.1996 № 108 «Про реєстрацію/перереєстрацію/суб`єктів господарювання та змін в установчих документах існуючих підприємницьких структур».

Представник позивача ОСОБА_1 , в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2 позовні вимоги визнала частково, а саме вважає, що стягненню орендної плати підлягає за частину земельної ділянки, на якій безпосередньо розташований об`єкт нерухомості, яка належить відповідачу та частину земельної ділянки, яка необхідна для його обслуговування.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін у справі, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

В судовому засіданні було встановлено, що рішенням Виконавчого комітету Харківської міської Ради народних депутатів № 205 від 29.03.1995 Виконавчим комітетом Харківської міської Ради народних депутатів (орендодавець) надано Харківському дочірньому підприємству акціонерного товариства «Свемон» (орендар) в тимчасове користування земельну ділянку загальною площею 0,7300 га по АДРЕСА_1 .

На підставі зазначеного рішення між Виконавчим комітетом Харківської міської Ради народних депутатів та Харківським дочірнім підприємством акціонерного товариства «Свемон» укладено договір на право тимчасового користування землею на умовах оренди від 15.06.1995 № 61.

Згідно з п. 1.2. договору його укладено строком на двадцять п`ять років для експлуатації та обслуговування виробничих та допоміжних будівель та споруд (а.с.20-21).

Додатковою угодою від 20.05.2004 до договору на право тимчасового користування землею на умовах оренди від 15.06.1995 № 61 внесено зміни.

Відповідно до вищезазначеної додаткової угоди плата за землю вноситься орендарем щомісячно у вигляді орендної плати у грошовій формі у розмірі: з 01.01.2004- 1934,44 грн.; з 01.01.2005-2441,08 грн.; з 01.01.2006-3178,01 грн.; з 01.01.2007-4605,82 грн. (а.с. 25-26).

Згідно акту приймання-передачі земельної ділянки від 20.05.2004 директору Харківського дочірнього підприємства акціонерного товариства «Свемон», згідно з договором на право тимчасового користування землею на умовах оренди від 15.06.1995 № 61 передано земельну ділянку в оренду строком до 15.06.2020 площею 0,7300 га (а.с.22).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна ОСОБА_3 набув право приватної власності ( дата внесення запису 20.07.2012) на нежитлові приміщення № 6-:-9,18-22 в літ. «АЕ-1» загальною площею 402,9 кв.м., літ. «АЖ-1» - загальною площею 882,4 кв.м. на підставі договору купівлі-продажу від 28.12.2011 № 3686 (а.с. 23-23а).

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 377 ЦК України (в редакції від 13.06.2012) до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку,на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно із ч. 1,2 ст. 120 ЗК України (в редакції від 06.05.2012) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Виходячи звищевикладеного,у статтях120ЗК України,377ЦК України,чиннихна часпереходу прававласності нанерухомість,пере розкриваєтьсяпринцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.06.2020 № 910/14057/18.

Отже, починаючи з 20.07.2012, усі права та обов`язки, визначені договором на право тимчасового користування землею на умовах оренди від 15.06.1995 № 61, автоматично перейшли до ОСОБА_3 .

Однак, відповідно до листа ГУ ДПС у Харківській області від 29.11.2021 № 53714/6/20-40-24-14-26 ОСОБА_3 , податковий номер НОМЕР_1 за земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 грошові зобов`язання у вигляді орендної плати з фізичних осіб за період 2018-2021 роки не сплачував (а.с.24).

Представник позивача просить стягнути заборгованість з відповідача ОСОБА_3 зі сплати орендної плати та за фактичне користування земельною ділянкою по Виконкомівській,30 у місті Харкові загально площею 0,7300 га відповідно до договору оренди землі від 15.06.1995 № 61за період з 25.01.2019 по 15.06.2020, з урахуванням строків позовної давності, що становить 322 537,43 грн. та підтверджується відповідним розрахунком, який наведений предстаником позивача у позові (а.с. 2-15).

Так,статтею 509 Цивільного кодексу України(далі -ЦК України) визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановленихстаттею 11 ЦК України, зокрема договорів та інших правочинів.

Як визначеночастиною першоюстатті 626 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першоюстатті 627 ЦК Українипередбачено, що відповідно достатті 6 цього Кодексусторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Відповідно до частини першоїстатті 2 Закону України «Про оренду землі»відносини, пов`язані з орендою землі, регулюютьсяЗемельним кодексом України,Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

За приписамистатті 1 Закону України «Про оренду землі»оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зістаттею 13 цього Законудоговір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 21 Закону України «Про оренду землі»визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно доПодаткового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Висновки стосовно того, що орендна плата має вноситись відповідачем відповідно до умов договору із урахуванням індексів інфляції, зокрема у спірних правовідносинах, які виникли між Харківською міською радою та ОСОБА_3 за договором на право тимчасового користування землею на умовах оренди від 15.06.1995 № 61, викладені у п. 41 постанови Верховного суду Касаційного господарського суду від 07.10.2019 у справі № 922/3321/18, у п.п. 50, 57, 61 постанови Верховного суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 16.03.2020 у справі №922/1658/19.

Пунктом 13 Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1996 № 786, встановлено, що розмір орендної платиза кожнийнаступний місяцьвизначається шляхомкоригування розмірумісячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Відповідно до наказу Держкомстату «Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін» від 27.07.2007 № 265 індекс споживчих цін - показник, що характеризує зміни у часі загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання. Він є показником зміни вартості фіксованого набору споживчих товарів та послуг у поточному періоді порівняно з базисним.

Інформація про індекси споживчих цін (індекси інфляції) за відповідні роки розміщена на сайті Державної служби статистики України http://www.ukrstat.gov.ua.

Отже, ОСОБА_3 повинен був сплатити за період з 25.01.2019 по 15.06.2020, що складається з 7 днів січня 2019 року, 11 місяців 2019 року, 5 місяців 2020 року та 15 днів червня 2020 року таку орендну плату:

25.01.2019-31.01.2019 (7 днів) 4 781,28 грн.;

01.02.2019-31.12.2019 (11 місяців) 240 067,49 грн.;

01.01.2020 28.02.2020 (2 місяці) 44 109,19 грн.;

01.03.2020 30.04.2020 (2 місяці) 0 грн. (не нараховується та не сплачується плата за землю за період з 01.03.2020 по 30.04.2020 п. 3.1. рішення 34 сесії ХМР 7 скликання 18.03.2020 № 2079/20);

01.05.2020-31.05.2020 (1 місяць) 22 363,97 грн.;

01.06.2020 -15.06.2020 (15 днів) 11 215,5 грн.

Отже, заборгованість зі сплати орендної плати з ОСОБА_3 за користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 відповідно до договору на право тимчасового користування землею на умовах оренди від 15.06.1995 № 61 за період з 25.01.2019 - 15.06.2020 складає 322 537,43 грн.

Однак, представник відповідачане згодназ такимрозрахунком орендноїплати,оскільки вважає,що орендній платіпідлягає за частину земельної ділянки, на якій безпосередньо розташований об`єкт нерухомості, яка належить відповідачу та частину земельної ділянки, яка необхідна для його обслуговування, також посилалась на те, що договір оренди № 61 від 15.06.1995 укладений між позивачем та Харківським дочірнім підприємством акціонерного товариства «Свемон», при цьому, ОСОБА_3 є власником об`єкта нерухомого майна, а саме: нежитлових приміщень № 6-:-9,18-22 в літ. «АЕ-1» загальною площею 402,9 кв.м., літ. «АЖ-1» - загальною площею 882,4 кв.м. на підставі договору купівлі-продажу від 28.12.2011 за №3686, укладеного з АТВТ «Свемон-Восток», код ЄДРПОУ 01188862.

Зазначила, що позивачем не надано документального підтвердження того факту, що АТВТ «Свемон-Восток» отримало право користування земельною ділянкою площею 0,7300 га по АДРЕСА_1 .

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що згідно з договором № 61 на право тимчасового користування землею на умовах оренди від 08.06.1995 Виконавчий комітет Харківської міської ради надав ХДПАТ «Свемон» в тимчасове користування земельну ділянку по АДРЕСА_1 , загальною площею 0,7300 га на 25 років для експлуатації та обслуговування виробничих та допоміжних будівель та споруд.

Пунктом 2 рішення Харківської міської ради від 30.04.2003 № 108/03 було вирішено переукласти з АТВТ «Свемон-Восток» договори оренди земельних ділянок до 15.06.2020, зокрема на земельну ділянку площею 0,7300 га по АДРЕСА_1 для експлуатації та обслуговування виробничих та допоміжних будівель та споруд в межах, визначених договором на право тимчасового користування землею на умовах оренди, реєстраційний № 61 від 15.06.1995.

На підставі зазначеного рішення Харківської міської ради було укладено додаткову угоду до договору на право тимчасового користування землею на умовах оренди, реєстраційний № 61 від 15.06.1995, яку було підписано в.о. генерального директора АТВТ «Свемон-Восток» (а.с. 25-26, 169-170).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна нежитлові будівлі літ. «АЗ-1», «АЕ-1», «АЖ-1», що розташовані на спірній земельній ділянці по АДРЕСА_1 та належали АТВТ «Свемон-Восток» (код ЄДРПОУ 01188862) з 17.04.2013 належать ОСОБА_3 (а.с. 174-177).

Згідно з договорами купівлі-продажу від 28.12.2011 нежитлові будівлі літ. «АЗ-1», «АЕ-1», «АЖ-1», що були передані АТВТ «Свемон-Восток» у власність ОСОБА_3 та ТОВ «Керуюча Компанія «Спецбудінвест» (яке 17.04.2013 за договором купівлі-продажу передало у власність ОСОБА_3 нежитлову будівлю літ. «АЗ-1», нежитлові приміщення будівлі літ. «АЕ-1») розташовані на земельній ділянці площею 7 300 кв.м., кадастровий номер 6310137900:09:001:0005 по АДРЕСА_1 (а.с. 178-179).

Так, після відчуження об`єкта нерухомості, розташованого на орендованій земельній ділянці, договір оренди землі у відповідній частині припиняється щодо відчужувана, однак діє на тих самих умовах стосовно нового власника нерухомості, який з моменту набуття такого права набуває також право оренди земельної ділянки, на якій це майно розміщене, а отже й відповідні права та обов`язки (подібний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19, а також у постановах Верховного Суду від 29.08.2018 у справі № 920/675/17, від 26.11.2019 у справі № 917/92/19, від 18.02.2020 у справі №907/132/19).

При цьому укладення з орендодавцем додаткової угоди до договору оренди землі про заміну сторони договору чинним законодавством України не передбачено, відтак не є обов`язковим (подібний правовий висновок щодо застосування частини другої статті 651 ЦК України у правовідносинах щодо внесення змін до договору оренди земельної ділянки, зокрема заміни орендаря у договорі оренди в судовому порядку шляхом визнання укладеним договору оренди (додаткової угоди до договору) викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі № 927/79/19).

Відповідно до інформації ГУ ДПС у Харківській області № 54/9/20-40-86-03- 14 від 02.01.2020 орендарем земельної ділянки по АДРЕСА_1 , площею 7 300 кв.м. за договором оренди землі № 61 є АТ «Свемон-Восток» (код ЄДРПОУ 01188862) (а.с. 180-181).

Відповідно до акту приймання земельної ділянки до земель запасу міста № 143/21 від 29.03.2021 земельна ділянка, яка була у користуванні АТВТ «Свемон-Восток» згідно з договором № 61 на право тимчасового користування землею на умовах оренди від 08.06.1995 (зі змінами та доповненнями) строком до 15.06.2020, площею 0,7300 га по АДРЕСА_1 прийнята орендодавцем до земель запасу міста (а.с.182).

Крім того,стороною позивачанаданоРозпорядження виконавчого комітету Харківської міської ради народних депутатів Харківської області від 19.01.1996 № 108 «Про реєстрацію/перереєстрацію/суб`єктів господарювання та змін в установчих документах існуючих підприємницьких структур», яке підтверджує, що земельна ділянка по АДРЕСА_1 , згідно з договором № 61 на право тимчасового користування землею на умовах оренди від 08.06.1995 (зі змінами та доповненнями) була у користуванні саме АТВТ «Свемон-Восток» (а.с.216).

Враховуючи вищевикладене, є доведеним факт того, що саме ОСОБА_3 у період з 25.01.2019 по 15.06.2020 був користувачем спірної земельної ділянки по АДРЕСА_1 .

Згідно зі ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад.

Відповідно до ст. 80 ЗК України суб`єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування - на землі комунальної власності.

Згідно зі ст. 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об`єкти комунальної власності.

Пунктом 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», визначено, що виключною компетенцією сільських, селищних, міських рад є вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

А відтак, саме територіальна громада м. Харкова в особі Харківської міської ради як розпорядник землі на території м. Харкова є належним позивачем у даній справі. На підставі ч. 1 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» Харківська міська рада, як орган місцевого самоврядування реалізує свої повноваження шляхом прийняття рішень. Також, виходячи із загальних вимог цивільного законодавства, рада може виступати як учасник цивільно-правових та господарських правовідносин при укладанні різного виду угод. Із зазначених норм законодавства України випливає, що питання оренди земельних ділянок вирішуються сільською, селищною, міською радою на пленарних засіданнях шляхом прийняття відповідних рішень.

Статтею 4 Європейської хартії місцевого самоврядування, яка встановлює, що головні повноваження і функції органів місцевого самоврядування визначаються Конституцією або законом; органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу; повноваження, якими наділяються органи місцевого самоврядування, як правило, мають бути повними і виключними, що кореспондується із вимогами ч. 3 ст. 24 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні». Відповідно до ч. 1 ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Вирішення питань про передачу землі у користування є виключним правом ради - суб`єкта права власності на землю, і здійснюється з дотриманням загального порядку укладання господарських договорів, передбаченого ст. ст. 179-181 ГК України, з урахуванням положень ЗК України.

Відповідно до ст. ст. 142-145 Конституції України фінансовою та матеріальною основою органів місцевого самоврядування, крім інших об`єктів, є земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах повноважень шляхом прийняття рішень. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

За змістом ч. ч.1, 2 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди, крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України.

Податковим кодексом України, який набув чинності 01.01.2011 року, зокрема, встановлено, що плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності; (п. п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14), а орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14).

Згідно зі ст. 525 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до абз. 1 п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 287.3 ст.287 Податкового кодексу України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Згідно ст. ст.12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст.76, ч.1,2ст.77, ч.1 ст.95 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема письмовими, речовими і електронними доказами.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

З оглядуна вищевикладене,розглядаючи спірв межахпозовних вимог,враховуючи наданідокази стороноюпозивача,суд приходитьдо висновку,що вданому випадкупозивачем достатньообґрунтована позовнавимога дослідженимидоказами,в томучислі положеннямидоговору орендита розрахунками,наявності заборгованостізі сплатиорендної платита зафактичне користуванняземельною ділянкоюпо АДРЕСА_1 площею0,7300га відповіднодо договоруна правотимчасового користуванняземлею наумовах орендивід 15.06.1995№ 61за період з 25.01.2019 по 15.06.2020 у розмірі 322 537,43 грн, яка підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_3 , отже позовна заява підлягає задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до вимогст. 141 ЦПК Україниз відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 4 838,06 грн. (а.с. 1). На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 5, 13, 76-81, 82, 89, 133, 141, 263, 265 ЦПК України, ст. ст. 7, 13, 41 Конституції України, ст. ст. 11, 327, 526, 629, 655 ЦК України, ст. ст. 12, 80, 83, 96, 206 ЗК України, ст. ст. 26, 34, 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Законом України «Про оренду землі», Податковим кодексом України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заявуХарківської міськоїради до ОСОБА_3 простягнення заборгованостізі сплатиорендної платиза користуванняземельною ділянкою задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Харківської міської ради заборгованість зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 площею 0,7300 га відповідно до договору на право тимчасового користування землею на умовах оренди від 15.06.1995 №61 за період з 25.01.2019 по 15.06.2020 у розмірі 322 537,43 грн. (триста двадцять дві гривні п`ятсот тридцять сім гривень 43 копійки).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Харківської міської ради судовий збір у розмірі 4 838,06 грн. (чотири тисячі вісімсот тридцять вісім гривень 06 копійок).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриття чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін:

Позивач: Харківська міська рада, ЄДРПОУ04059243, місцезнаходження: м. Харків, майдан Конституції, 7;

Відповідач: ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складено 08.12.2023

Суддя В.В. Труханович