Постанова

від 07.12.2023 по справі 638/16045/23

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2023 року

м. Харків

Справа № 638/16045/23

Провадження № 3/638/6705/23

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Яковлевої В.М.,

за участю секретаря судового засідання - Поддубкіної А.В., Кріцак А.М.,

прокурора - Кіншакової Н.В.,

особи, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення - ОСОБА_1 ,

захисника ОСОБА_1 - адвоката Коновалова О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали, які надійшли з 7-го управління (з обслуговування Харківської області) Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, працює проректором з науково-педагогічної роботи Української інженерно-педагогічної академії, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за частиною першою, частиною другою статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

установив:

ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді першого проректора з науково-педагогічної роботи Української інженерно-педагогічної академії (далі - Академія), будучи головою Комісії щодо преміювання працівників Академії (далі - Комісія), являючись згідно з п. п. а п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII суб`єктом, на якого поширюється дія вказаного Закону, діючи умисно, на власну користь, усупереч службовим повноваженням, маючи приватний інтерес, усупереч вимогам п. 2 ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 35-1 Закону № 1700-VII перед розглядом питання про визначення розміру премії ректору Академії ОСОБА_2 , у якої перебуває у прямому підпорядкуванні, 24.12.2021 публічно не повідомив Комісію про реальний конфлікт інтересів, який виник під час участі на засіданні цієї Комісії, чим вчинив правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.

Відповідно до розпорядження Академії від 21.12.2020 № 30 створено комісію щодо преміювання працівників Академії, у склад якої увійшов перший проректор з науково-педагогічної роботи Академії ОСОБА_1 як голова Комісії.

Згідно з п. 2 зазначеного розпорядження встановлено, що комісія, керуючись п. п. 4.4 Колективного договору та Положенням про преміювання зобов`язана розглядати питання встановлення преміювання персоналу академії в межах кошторису та з урахуванням фінансових можливостей академії на підставі службових записок керівників структурних підрозділів та листів розпорядчих органів. Висновки комісії оформляти протоколом засідання, який вважати підставою для видання наказу про преміювання.

Відповідно до пояснень ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які є членами Комісії, та ОСОБА_1 встановлено, що Комісія приймає (або не приймає) рішення шляхом голосування, що підтверджується підписами членів Комісії у протоколі. Якщо у члена Комісії є заперечення щодо прийняття рішення, то про це зазначається у протоколі і він ставить свій підпис.

Відповідно до протоколу засідання комісії щодо преміювання працівників Академії від 24.12.2021 встановлено, що 24.12.2021 відбулося засідання Комісії, на якому ректору Академії ОСОБА_2 за результатами роботи за 2021 рік за значний особистий внесок у забезпечення високих показників в науковій роботі, якісне виконання робіт по забезпеченню навчального процесу визначено розмір премії (5 посадових окладів).

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 24.12.2021 вчинив дії, а саме: взяв участь у засіданні Комісії під час розгляду питання щодо преміювання ректора Академії і прийняття відповідного рішення, проголосував «за» та підписав вказаний протокол.

З урахуванням визначеного на вказаному засіданні Комісії розміру премії ректору Академії, на підставі рішення органу вищого рівня (лист Міністерства освіти і науки України від 13.01.2022 № 1-491-22) та наказу Академії від 17.01.2022 № 11-к ректора Академії ОСОБА_2 премійовано у розмірі 5 посадових окладів.

Так, на засіданні Комісії під час розгляду питання щодо преміювання ректора Академії і прийняття відповідного рішення, ОСОБА_1 мав дискреційні повноваження у визначенні розміру премії (від 0 до 5 посадових окладів).

Разом із тим, враховуючи те, що 24.12.2021 на засіданні Комісії при розгляді даного питання був присутній увесь склад Комісії, то неучасть ОСОБА_1 при цьому не призвела б до втрати правомочності цієї Комісії. Рішення про здійснення зовнішнього контролю під час проведення даного засідання відповідним колегіальним органом не приймалося.

При цьому, усупереч вимогам п. 2 ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 35-1 Закону № 1700-VІІ, про вказаний реальний конфлікт інтересів він публічно Комісію не повідомив. Вказане підтверджується відсутністю інформації про таке повідомлення у протоколі Комісії від 24.12.2021.

Таким чином, під час участі 24.12.2021 у розгляді питання щодо визначення розміру премії' ректору Академії та прийнятті відповідного рішення на Комісії у ОСОБА_1 мав місце приватний інтерес, оскільки вій, як підпорядкований працівник, схильний діяти в інтересах керівника. Це зумовлено тим, що у разі прийняття рішення щодо преміювання на користь ректора Академії, ОСОБА_1 може розраховувати на лояльне ставлення, додаткове матеріальне заохочення з боку ректора, який підписує накази про преміювання працівників Академії, у тому числі стосовно першого проректора з науково-педагогічної роботи ОСОБА_1 . Своєю чергою, ректор Академії прагнутиме віддячити підлеглому працівнику, який задовольнив його приватний інтерес шляхом збереження попереднього розміру премії або підвищення її розміру першому проректору, який взяв участь у прийнятті позитивного рішення про визначення розміру премії ректору Академії.

Відповідно, 25.01.2022 № 28-к та 22.02.2022 № 73-к ректор Академії видав накази «Про преміювання», якими надав матеріальне заохочення першому проректору з науково-педагогічної роботи ОСОБА_1 в розмірі двох посадових окладів.

Вказаний приватний інтерес суперечить службовим повноваженням ОСОБА_1 , покликаним на додержання вимог Закону № 1700-VІІ, що впливає на об`єктивність та неупередженість вчинення дій. У зв`язку з цим у даному випадку має місце реальний конфлікт інтересів.

Відповідно до листа Національного агентства з питань запобігання корупції від 22.09.2023 № 93-06/21863-23 ОСОБА_1 у період з 01.01.2021 по 22.09.2023 зі зверненнями за роз`ясненням щодо наявності у нього реального чи потенційного конфлікту інтересів до вказаного Національного агентства не звертався.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді першого проректора з науково-педагогічної роботи Української інженерно-педагогічної академії, будучи головою Комісії, являючись згідно з п. п. а п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, діючи умисно, на власну користь, маючи приватний інтерес, усупереч службовим повноваженням, 24.12.2021 перед розглядом питання про визначення розміру премії ректору Академії ОСОБА_2 , у якої перебуває у прямому підпорядкуванні, публічно не повідомив Комісію про реальний конфлікт інтересів, який виник під час участі на засіданні цієї Комісії.

Таким чином, ОСОБА_1 не виконав вимоги п. 2 ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 35-1 Закону України «Про запобігання корупції», у зв`язку з чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.

Крім того, ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді першого проректора з науково-педагогічної роботи Українсько інженерно-педагогічної академії (далі - Академія), будучи головою Комісії щодо преміювання працівників Академії (далі - Комісія), являючись згідно з п. п. а п. 2 ч. 1 ст. З Закону № 1700-VII суб`єктом, на якого поширюється дія вказаного Закону, усупереч вимогам п. З ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 35-1 Закону № 1700-VІІ, діючи умисно, на власну користь, усупереч службовим повноваженням, маючи приватний інтерес, 24.12.2021 в умовах реального конфлікту інтересів вчинив дії, а саме: 24.12.2021 взяв участь на засіданні Комісії у розгляді питання та прийнятті рішення щодо преміювання ректора Академії ОСОБА_2 , у якої перебуває у прямому підпорядкуванні, проголосував «за», підписав протокол, чим вчинив правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

При цьому в порядку, передбаченому п. 2 ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 35-1 Закону № 1700-VII, про вказаний реальний конфлікт інтересів він публічно Комісію не повідомив. Вказане підтверджується відсутністю інформації про таке повідомлення у протоколі Комісії від 24.12.2021.

Таким чином, в умовах не врегульованого реального конфлікту інтересів 24.12.2021 ОСОБА_1 вчинив дії, а саме: взяв участь на засіданні Комісії у розгляді питання щодо преміювання ректора Академії і прийнятті відповідного рішення, проголосував «за» та підписав протокол.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді проректора з науково-педагогічної роботи Української інженерно-педагогічної академії, будучи головою Комісії, являючись згідно з п. п. а п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, діючи умисно, на власну користь, усупереч службовим повноваженням, 24.12.2021 в умовах реального конфлікту інтересів вчинив дії, а саме: взяв участь у засіданні Комісії у розгляді питання щодо преміювання ректора Академії ОСОБА_2 , у якої перебуває у прямому підпорядкуванні, та прийнятті відповідного рішення, проголосував «за», підписав протокол, маючи в даному питанні приватний інтерес, який зумовлений особистим майновим інтересом.

Таким чином ОСОБА_1 не виконав вимоги п. 3 ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 35-1 Закону України «Про запобігання корупції», у зв`язку з чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 13 листопада 2023 року клопотання прокурора Кіншакової Н.В. про об`єднання справ про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за частиною першою та частиною другою статті 172-7 КУпАП одне провадження задоволено.

Справи № 638/16045/23 (провадження № 3/638/6705/23) та № 638/16046/23 (провадження № 3/638/6706/23) стосовно ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою статті 172-7 КУпАП, частиною другою статті 172-7 КУпАП, об`єднано в одне провадження. Об`єднаній справі присвоєно № 638/16045/23 (провадження № 3/638/6705/23).

Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 13 листопада 2023 року у задоволенні клопотання про повернення матеріалів справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за частиною першою статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), на дооформлення до 7-го управління (з обслуговування Харківської області) Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України відмовлено.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.1 ст. 172-7 КУпАП - як неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів та за ч.2 ст. 172-7 КУпАП - як прийняття рішення в умовах реального конфлікту інтересів.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Коновалов О.А. та особа, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення - ОСОБА_1 , просили закрити провадженні у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративних правопорушень, посилаючись на відсутність достатніх доказів на підтвердження викладених в протоколах обставин та факту порушення ОСОБА_1 вимог Закону України «Про запобігання корупції».

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Коновалов О.А. надав суду письмові пояснення.

Пояснив, що аналіз судових рішень, опублікованих в Єдиному державному реєстру судових рішень України, свідчить, що подібні справи вперше з`явились в провадженні судів лише у січні 2023 року. Отже, до прийняття та публікації Методичних рекомендацій Національного агентства з питань запобігання корупції «Щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, дотримання обмежень щодо запобігання корупції" від 21 жовтня 2022 року № 13, аналогічні діяння осіб (суб`єктів), на яких поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» (далі Закон) в частині вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів (розділ V Закону), не кваліфікувались такими, що мають ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого частинами 1, 2 статті 172-7 КУпАП аналогічні протоколи не складались. Тобто навіть безпосередньо органи (суб`єкти), спеціально уповноважені у сфері протидії корупції та особи, уповноважені на складання протоколів про вчинення адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією за статтями 172-4 172-9 КУпАП, до жовтня 2022 року також не кваліфікували такими, що мають ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого частинами 1, 2 статті 172-7 КУпАП, аналогічні діяння осіб (суб`єктів), на яких поширюється дія Закону в частині вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів (розділ V Закону). Наведене додатково підтверджує неможливість застосування Методичних рекомендації № 13 до спірних правовідносин, оскільки зазначені рекомендації були прийняті та опубліковані майже через рік після того, як відбулись події, викладені у Протоколах № 866 та № 867.

В свою чергу Методичні рекомендацій Національного агентства з питань запобігання корупції «Щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, дотримання обмежень щодо запобігання корупції» від 02 квітня 2021 року № 5, що були чинними в період, колі відбувались події, викладені у протоколі № 866) таких (аналогічних) застережень та/або рекомендації не містять.

Отже, за усієї обачливості ОСОБА_1 не міг передбачити таку майбутню інтерпретацію можливих його дій та/або бездіяльності з боку НАЗК. Аналогічне правозастосування у подібних справах викладено у постановах інших судів України, якими провадження по справах за вчинення правопорушень, передбачених частинами 1 та 2 статті 172-7 КУпАП, були закриті на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Зокрема, захисник просив суд звернути увагу на постанови районних судів та Черкаського апеляційного суду, в яких провадження у справі було закрито у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення у діях особи.

В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б свідчили про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого частинами 1 та 2 статті 172-7 КУпАП, а тому відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.

Вважає, що в матеріалах справи відсутні об`єктивні та суб`єктивні ознаки саме реального конфлікту інтересів, вістуні також ознаки наявності дійсних суперечностей між особистими інтересами ОСОБА_1 та його повноваженнями члена комісії з преміювання при розгляді питання про звернення до МОН України щодо надання дозволу на преміювання ректора ОСОБА_2 в межах фонду економії заробітної плати, отже обов`язку, передбаченого пунктом 2 частини 1 статті 28 та статтею 35-1 Закону України «Про запобігання корупції» у ОСОБА_1 не виникло. Таким чином, оскільки матеріалами справи не підтверджено, що ОСОБА_1 , як член комісії з преміювання при розгляді питання про звернення до МОН України щодо надання дозволу на преміювання ректора ОСОБА_2 в межах фонду економії заробітної плати, діяв в умовах реального конфлікту інтересів, а отже в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 172-7 КУпАП.

Отже, на його думку, в матеріалах справи відсутні належні, достовірні та допустимі докази, яких було б достатньо для визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частинами 1 та 2 статті 172-7 КУпАП, за обставин, викладених у протоколах № 866 та № 867. Сукупність матеріалів справи не дозволяє зробити беззаперечний та однозначний висновок про вчинення ОСОБА_1 дій, направлених на порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, а саме - неповідомлення про наявність реального конфлікту інтересів та прийняття рішення в умовах реального конфлікту інтересів. Самі по собі протоколи № 866 та № 867 не можуть бути беззаперечним доказом вини особи у тому чи іншому діянні, оскільки не являють собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджуються із стандартом доказування «поза розумним сумнівом».

У судовому засіданні ОСОБА_1 винним себе у вчиненні адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією, не визнав, з підстав, зазначених у письмових поясненнях.

Прокурор Кіншакова Н.В. в судовому засіданні вважала, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією, та належними доказами підтверджено обставини, викладені в протоколах, просила визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією, передбачених частинами першою та другою статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, накласти на останнього стягнення в межах санкції частини другої статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу в розмірі трьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Зазначила, що на об`єктивність прийняття рішень під час реалізації дискреційних службових повноважень може впливати приватний інтерес (п.2.3. Методичних рекомендацій НАЗК щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, дотримання обмежень щодо запобігання корупції від 02.04.2021 №5).

Тобто, ректор Української інженерно - педагогічної академії ОСОБА_2 , у якої ОСОБА_1 перебуває у прямому підпорядкуванні, одноосібно вирішує згідно з п.п. 6.1.2. п.6.1. р.6 Статуту Академії який розмір премії слід встановити проректору з науково-педагогічної роботи Академії.

Враховуючи викладене, приватний інтерес ОСОБА_1 полягав утому, що 24.12.2021 під час участі у засіданні Комісії у розгляді питання щодо визначення розміру премії ректору Академії ОСОБА_2 та прийнятті ним відповідного рішення, у нього був приватний інтерес, оскільки він, як підпорядкований працівник, зможе розраховувати на додаткове матеріальне заохочення з боку ректора Академії ОСОБА_2 , яка визначає розмір премії проректору Академії.

Водночас, звернула увагу на те, що ректором ОСОБА_2 , у свою чергу, 25.01.2022 та 22.02.2022 були видані накази про преміювання проректора ОСОБА_1 в розмірі двох посадових окладів.

Крім того, вказала на те, що під час 24.12.2021 під час участі у засіданні Комісії у розгляді питання щодо визначення розміру премії ректору Академії ОСОБА_2 та прийнятті ним відповідного рішення, ОСОБА_1 мав дискреційні повноваження у визначенні останній розміру премії (від 0 до 5 посадових окладів), не участь останнього у засіданні Комісії, не призвела б до втрати правомочності останньої.

При цьому, під час участі у засіданні Комісії у розгляді питання щодо визначення розміру премії ректору Академії ОСОБА_2 і визначенні розміру преміювання свого керівника, ОСОБА_1 публічно Комісії не повідомив про виникнення у нього реального чи потенційного інтересу.

Винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП, підтверджується доказами наявними в матеріалах справи № 638/16045/23, які є належними, допустимими та такими, які повністю доводять вину останнього у вчиненні адміністративних правопорушень, за обставин, викладених у протоколах про адміністративне правопорушення за № № 866, 867 від 24.10.2023.

Також прокурор звернула увагу, що станом на час вчинення адміністративних правопорушень чинні роз`яснення НАЗК також містили аналогічні ситуації та приклади виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересу.

Вислухавши пояснення учасників справи, розглянувши адміністративний матеріал, дослідивши та оцінивши докази у справі, суд доходить висновку про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою, другою 172-7 КУпАП, в повному обсязі доведена дослідженими судом доказами, а саме:

- протоколом № 866 про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією;

- протоколом № 867 про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією;

- довідкою оперуповноваженого 7-го управління (з обслуговування Харківської області) Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України капітана поліції О. Димитрієва про те, що згідно з відомостями Інформаційного порталу Національної поліції України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ст. ст. 172-4-172-9 КУпАП станом на 24.10.2023 не притягувався;

- листом заступника начальника 7-го управління (з обслуговування Харківської області) Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 10.07.2023 № 1778/55/119/02-2023 щодо надання інформації (документів);

- листом ректора Української інженерно - педагогічної академії ОСОБА_5 від 19.07.2023 р. № 102-15-525 на № 1778/55/119/02-2023 від 10.07.2023 р. про надання належним чином завірених копій документів;

- Статутом Української інженерно - педагогічної академії (нова редакція), код ЄДРПОУ 02071228, затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України від 22 грудня 2016 року № 1603;

- Колективним договором між адміністрацією Української інженерно - педагогічної академії та комітетом первинної профспілкової організації УІПА на 2021-2023 р.р., затвердженого на конференції трудового колективу протокол № 3 від 17 грудня 2020 р. з додатками;

- Положенням про преміювання та матеріальну допомогу професорсько-викладацькому, навчально-допоміжному та адміністративному персоналу Української інженерно - педагогічної академії, погодженим з Головою профспілки та затвердженим Ректором УІПА Коваленко О.Е. 08 жовтня 2020 р.;

- Наказом ОСОБА_6 № 451-к від 18 грудня 2019 року про призначення ОСОБА_1 на посаду першого проректора з науково-педагогічної роботи Академії на умовах контракту строком на п`ять років з 19 грудня 2019 року по 18 грудня 2024 року;

- Посадовою інструкцією першого проректора з науково-педагогічної роботи Української інженерно-педагогічної академії Міністерства освіти і науки України від 29 червня 2021 р. № 7;

- Витягом з Наказу Ректора Української інженерно-педагогічної академії Міністерства освіти і науки України Олени Коваленко № 28-к від 25 січня 2022 року про преміювання ОСОБА_1 - першого проректора з науково-педагогічної роботи;

- Витягом з Наказу Ректора Української інженерно-педагогічної академії Міністерства освіти і науки України Олени Коваленко № 73-к від 22 лютого 2022 року про преміювання ОСОБА_1 - першого проректора з науково-педагогічної роботи;

- розпорядження Академії від 21 грудня 2020 року № 30 про створення комісію щодо преміювання працівників академії;

- протоколом засідання комісії щодо преміювання працівників Академії від 24 грудня 2021 року та листом голосування до протоколу засідання щодо Комісії з преміювання працівників Академії від 24 грудня 2021 року;

- листом проректора ОСОБА_7 та ОСОБА_8 від 04 січня 2022 року № 105-15-01 до Міністерства освіти та науки України щодо дозволу на преміювання;

- листом заступника Міністра освіти і науки України С. Даниленко № 1/491-22 від 13.01.2022 щодо преміювання;

- Наказом в.о. ректора Української інженерно-педагогічної академії Міністерства освіти і науки України Сергія Петрова від 17 січня 2022 року № 11-к про преміювання ректора академії ОСОБА_2 ;

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 , відповідно до яких, Комісія приймає рішення шляхом голосування, що підтверджується підписом кожного члена комісії у протоколі. Рішення Комісії з преміювання працівників академії оформлюється протоколами, які підписуються усіма членами комісії, але якщо у члена комісії є заперечення щодо прийняття рішення, то про це такий член комісії зазначає в самому протоколі та ставить свій підпис;

- письмовими поясненнями ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , відповідно до яких, останні стосовно себе клопотання про преміювання не надають і участі в голосуванні не приймають;

- листом начальника 7-го управління (з обслуговування Харківської області) Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України О. Сухина від 21.09.2023 № № 3177/55/119/02-2023 ректору Української інженерно-педагогічної академії ОСОБА_9 про надання інформації (документів);

- листом ректора Української інженерно-педагогічної академії ОСОБА_5 від 26.09.2023 р. № 102-16-15 на № 3177/55/119/02-2023 про надання документів копій службових записок щодо здійснення можливого преміювання працівників Академії, в т.ч. першого проректора ОСОБА_1 , начальника відділу кадрів ОСОБА_4 та головного бухгалтера ОСОБА_3 , в якому зазначено про те, що члени комісії з преміювання працівників академії не голосують та не приймають рішення щодо надання, визначення розміру та преміювання відносно себе, публічно повідомляючи про таку неможливість з метою усунення потенційного чи реального конфлікту інтересів;

- листом керівника управління документообігу та контролю Національного агенства з питань запобігання корупції Л. Германчук від 19.10.2023 р. № 1642 про те, що ОСОБА_1 з порушеного питання щодо наявності потенційного чи реального конфлікту інтересів за роз`ясненнями до Національного агенства з питань запобігання корупції не звертався.

Протоколи про адміністративне правопорушення складені уповноваженою посадовою особою, його зміст відповідає вимогам статті 256 КУпАП, що підтверджується положенням про 7-е управління (з обслуговування Харківської області) Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України (витяг).

Таким чином, не зважаючи на невизнання своєї вини ОСОБА_1 , суд доходить висновку про те, що його вина у вчиненні адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією, повністю підтверджується сукупністю доказів, які були досліджені у ході судового розгляду.

Відповідно до ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Положення ст.251КУпАП передбачають, що доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частина перша ст. 172-7 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів. Об`єктивна сторона цього правопорушення полягає в бездіяльності особи, яка знала про наявність приватного інтересу, який впливав на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, вчинення чи не вчинення нею дій при здійсненні представницьких повноважень, тому зобов`язана була повідомити про це, однак не зробила цього.

Частина друга ст. 172-7 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів: вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів. Об`єктивна сторона даного правопорушення полягає в активних діях особи, яка знала про наявність приватного інтересу, який впливав на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, вчинення чи невчинення нею дій при здійсненні представницьких повноважень, тому зобов`язана була повідомити про це, однак не зробила цього.

Диспозиції вищевказаних норм є бланкетними і лише описують безпосередньо самі правопорушення, але для повного визначення ознак цих правопорушень відсилають до інших галузей права, тобто до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які визначають правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень.

Предметом доказування у справі про притягнення особи до відповідальності за ст.172-7КУпАП є доведеність наявності ситуації, за якої приватна заінтересованість особи впливає на об`єктивність виконання ним службових чи представницьких повноважень, за якої існує можливість виникнення протиріччя між приватним інтересом особи і публічними, що може поставити під сумнів справедливість прийнятого рішення чи вчинення публічним діячем інших дій. Доведення достатніми доказами обставин чітко визначеної суперечності є обов`язковим для уповноваженої на складання протоколу про адміністративне корупційне правопорушення особи, оскільки відсутність доказів таких обставин свідчитиме й про відсутність складу адміністративного правопорушення.

Згідно із частиною першою статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами.

Згідно з приміткою до ст.172-7КУпАП під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень.

Аналогічне визначення реального конфлікту інтересів міститься у ч. 1 Закону України «Про запобігання корупції», де розкривається зміст такого терміну як приватний інтерес, яким є будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Виходячи з системного аналізу вказаних термінів, для встановлення факту реального конфлікту інтересів необхідно чітко установити, що: а) приватний інтерес наявний, б) він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, в) така суперечність реально впливає на об`єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій.

Для встановлення наявності факту прийняття рішення в умовах реального конфлікту інтересів, у тому числі і для кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, необхідно також встановити наявність обов`язкової сукупності відповідних юридичних фактів: 1) наявність факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований (артикульований) та визначений; 2) наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, у чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення; 3) наявність повноважень на прийняття рішення; 4) наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об`єктивність або неупередженість рішення.

Отже, конфлікт інтересів повинен бути реальним (очевидним) і передбачуваним. Конфлікт інтересів має місце тоді, коли вказана суперечність фактично вплинула чи могла вплинути на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих особі службових повноважень.

За змістом ст. 172-7 КУпАП, особистий інтерес - це користь, вигода яка стосується (або цікавить) особи, і які вона бажає отримати для себе особисто або близьких осіб.

Відповідно до ст.28Закону України«Про запобігання корупції» особи, зазначені у пунктах 1, 2 ч.1 ст.3цього Закону зобов`язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Згідно з приміткою до ст. 172-7 КУпАП суб`єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у п. 1, п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України«Про запобігання корупції».

Відповідно до п. п. а п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України«Про запобігання корупції» посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені у п. 1 ч. 1 цієї статті, віднесені до суб`єктів, на яких поширюється дія цього Закону.

Судом встановлено, що наказом ректора Академії ОСОБА_2 від 18 грудня 2019 року № 451-к ОСОБА_1 призначено на посаду першого проректора з науково-педагогічної роботи Академії на умовах контракту строком на п`ять років з 19 грудня 2019 року по 18 грудня 2024 року.

Згідно з п. п. 1.1, 1.4 р. 1 Статуту Української інженерно-педагогічної академії, затвердженого наказом Міністерством освіти І науки України від 22.12.2016 № 1603, цей Статут вищого навчального закладу розроблений відповідно до чинного законодавства України і є документом, який регламентує діяльність Української інженерно-педагогічної академії, створеної постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.1994 р. № 594. Академія є юридичною особою, може від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав і мати обов`язки, бути позивачем і відповідачем у суді; є неприбутковим закладом та користується податковим митними та іншими пільгами згідно із законодавством.

Статтею 81 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування. Згідно з ч. 2 ст. 167 вказаного Кодексу держава може створювати юридичні особи публічного права (державні підприємства, навчальні заклади тощо) у випадках та в порядку, встановлених Конституцією України та законом.

Відповідно до п. п. 1.2.1 п. 1.2 р. 1 Посадової інструкції першого проректора з науково-педагогічної роботи, затвердженої ректором Академії 29.06.2021, основним завданням першого проректора є: керівництво освітнім процесом та науково-методичною діяльністю Академії спрямоване на реалізацію змісту освіти на необхідному кваліфікаційному рівні у відповідності до державних стандартів освіти.

Згідно з приміткою до ст. 172-7 КУпАП суб`єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції».

Відповідно до п. п. а п. 2 ч. 1 ст. З Закону № 1700-VII посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені у пункті І частини першої цієї статті, віднесено до суб`єктів, на яких поширюється дія цього Закону.

Таким чином, ОСОБА_1 , будучи посадовою особою юридичної особи публічного права, яка не зазначена у п. 1 ч, 1 ст. 3 Закону № 1700-VII, є суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону.

Згідно з абз. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України № 1700-VII потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Відповідно до абз. 13 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» реальний конфлікт інтересів це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

За змістом ст. 172-7 КУпАП особистий інтерес - це користь, вигода, яка стосується (або цікавить) особу, і які вона бажає отримати для себе особисто або близьких осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 35-1 Закону України «Про запобігання корупції» у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом. Про конфлікт інтересів такої особи може заявити будь-який інший член відповідного колегіального органу або учасник засідання, якого безпосередньо стосується питання, що розглядається. У разі якщо неучасть особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу, у прийнятті рішень цим органом призведе до втрати правомочності цього органу, участь такої особи у прийнятті рішень має здійснюватися під зовнішнім контролем. Рішення про здійснення зовнішнього контролю приймається відповідним колегіальним органом.

Абзацом 2 п. п. 5 п. 4 наказу Міністерства освіти і науки України «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ» від 26.09.2005 № 557 встановлено, що преміювання керівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ, їх заступників, установлення їм надбавок і доплат до посадових окладів, надання матеріальної допомоги здійснюються за рішенням органу вищого рівня у межах наявних коштів на. оплату праці.

Відповідно до п. п. 4.4 р. 4 Колективного договору між адміністрацією Української інженерно-педагогічної академії та комітетом первинної профспілкової організації УІПА на 2021-2023 р. р., затвердженого на конференції трудового колективу (протокол від 17.12.2020 № 3), при успішному завершенні календарного та навчального року та наявності економії фонду заробітної плати адміністрація може щорічно виплачувати за рахунок економії фонду заробітної плати в межах кошторису винагороду працівникам академії, згідно з відповідним положенням про преміювання (Додаток № 6).

Згідно з Положенням про преміювання та матеріальну допомогу професорсько-викладацькому, навчально-допоміжному та адміністративному персоналу Української інженерно-педагогічної академії, що є додатком № 6 до вказаного Колективного договору, встановлено, що виходячи з фінансових можливостей Академії працівникам виплачується премія і матеріальна допомога за рахунок економії коштів спеціального і загального фондів. Преміювання здійснюється: за підсумками наукової, навчально-методичної, навчальної та фінансово-господарської діяльності, виконання важливих фінансових розрахунків та завдань; за підсумками навчального року, за якісне виконання робіт по забезпеченню навчального процесу - у розмірі до 5 посадових окладів.

Пунктами 3.6, 3.7 р. 3 Посадової інструкції першого проректора з науково- педагогічної роботи до прав першого проректора з науково-педагогічної роботи Академії віднесено: підписувати господарчі договори на основі довіреності, платіжні документи та інше - в обсягах та в межах наявних та додатково делегованих повноважень. Підписувати внутрішні документи, листи, запрошення тощо від імені керівництва академії, в т.ч. з питань, які знаходяться в зоні його контролю. Вносити пропозиції щодо поліпшення навчального процесу та з інших питань.

Відповідно до розпорядження Академії від 21.12.2020 № 30 створено комісію щодо преміювання працівників Академії, у склад якої увійшов перший проректор з науково-педагогічної роботи Академії ОСОБА_1 як голова Комісії.

Згідно з п. 2 зазначеного розпорядження встановлено, що комісія, керуючись п. п. 4.4 Колективного договору та Положенням про преміювання зобов`язана розглядати питання встановлення преміювання персоналу академії в межах кошторису та з урахуванням фінансових можливостей академії на підставі службових записок керівників структурних підрозділів та листів розпорядчих органів. Висновки комісії оформляти протоколом засідання, який вважати підставою для видання наказу про преміювання.

Відповідно до пояснень ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які є членами Комісії, та ОСОБА_1 встановлено, що Комісія приймає (або не приймає) рішення шляхом голосування, що підтверджується підписами членів Комісії у протоколі. Якщо у члена Комісії є заперечення щодо прийняття рішення, то про це зазначається у протоколі і він ставить свій підпис.

Відповідно до п. 2.3 р. 2 Методичних рекомендацій Національного агентства з питань запобігання корупції «Щодо застосування окремих положень Закону' України «Про запобігання корупції» стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, дотримання обмежень щодо запобігання корупції» від 02.04.2021 № 5 приватний інтерес може впливати на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, вчинення чи невчинення дій лише під час реалізації службових/представницьких повноважень, що є дискреційними. Дискреція - можливість діяти на власний розсуд, обираючи з декількох різних варіантів дій, рішень.

Так, на засіданні Комісії під час розгляду питання щодо преміювання ректора Академії і прийняття відповідного рішення, ОСОБА_1 мав дискреційні повноваження у визначенні розміру премії (від 0 до 5 посадових окладів).

Відповідно до протоколу засідання комісії щодо преміювання працівників Академії від 24.12.2021 встановлено, що 24.12.2021 відбулося засідання Комісії, на якому ректору Академії ОСОБА_2 за результатами роботи за 2021 рік за значний особистий внесок у забезпечення високих показників в науковій роботі, якісне виконання робіт по забезпеченню навчального процесу визначено розмір премії (5 посадових окладів).

24 грудня 2021 року ОСОБА_1 взяв участь у засіданні Комісії під час розгляду питання щодо преміювання ректора Академії і прийняття відповідного рішення, проголосував «за» та підписав вказаний протокол.

Слід зауважити, що 24.12.2021 на засіданні Комісії при розгляді даного питання був присутній увесь склад Комісії, то неучасть ОСОБА_1 при цьому не призвела б до втрати правомочності цієї Комісії. Рішення про здійснення зовнішнього контролю під час проведення даного засідання відповідним колегіальним органом не приймалося.

Листом заступника Міністра Міністерства освіти та науки України С. Даниленко від 13.01.2022 № 1-491-22 повідомлено, що Міністерство освіти та науки України не заперечує щодо преміювання ректора ОСОБА_2 згідно з чинним законодавством за рахунок коштів спеціального фонду за умови відсутності заборгованості з оплати праці, стипендії та комунальних платежів з урахуванням норм постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2016 № 710 «Про ефективне використання бюджетних коштів».

17 січня 2022 року видано Наказ № 11-к «Про преміювання» за підписом в.о. ректора ОСОБА_10 , яким за результатами роботи у 2021 році, за значний особистий внесок у забезпечення високих показників в науковій роботі, за якісне виконання робіт по забезпеченню навчального процесу, премійовано ОСОБА_2 ректора Академії грошовою премією в розмірі 5 посадових окладів 70 000 грн за рахунок позабюджетних коштів, згідно колективного договору в межах кошторисних призначень.

Стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, дотримання обмежень щодо запобігання корупції, слід зазначити, що до типових обставин та ситуацій, що свідчать про наявність приватного інтересу чи зумовлюють його виникнення, віднесено відносини прямого підпорядкування. Підпорядковані працівники схильні діяти в інтересах керівника. Це зумовлено тим, що у разі прийняття рішення на користь керівника, підпорядкована особа може розраховувати або на його лояльне ставлення, додаткове матеріальне заохочення тощо. Своєю чергою, керівник прагнутиме віддячити підлеглому працівнику, який задовольнив приватний інтерес керівника.

Водночас, суд бере до уваги, що 25 січня 2022 року № 28-к та 22 лютого 2022 року № 73-к ректором ОСОБА_11 видано накази «Про преміювання», якими за якісне виконання робіт по забезпеченню навчального процесу ОСОБА_1 першого проректора з науково-педагогічної роботи вирішено преміювати у розмірі 2-х посадових окладів 26600 грн, тож, вбачається, що ректор, у свою чергу, надав матеріальне заохочення першому проректору з науково-педагогічної роботи ОСОБА_1 .

Таким чином, як свідчать матеріали справи, 17 січня 2022 року в. о. ректора ОСОБА_12 було видано наказ № 11-к «Про преміювання» ректора академії ОСОБА_2 , у свою чергу, 25 січня 2022 року та 22 лютого 2022 року ректором академії ОСОБА_13 видано накази № 28-к та № 73-к, відповідно, «Про преміювання» першого проректора з науково-педагогічної роботи ОСОБА_1 .

У даній ситуації під час участі 24.12.2021 у розгляді питання щодо визначення розміру премії ректору Академії та прийнятті відповідного рішення на Комісії у ОСОБА_1 мав місце приватний інтерес, оскільки вій, як підпорядкований працівник, схильний діяти в інтересах керівника, і у разі прийняття рішення щодо преміювання на користь ректора Академії, може, у свою чергу, розраховувати на лояльне ставлення до себе чи додаткове матеріальне заохочення з боку ректора, який підписує накази про преміювання працівників Академії.

Наведені обставини фактично підтвердилися тим фактом, що ректором академії ОСОБА_2 було видано накази «Про преміювання» першого проректора з науково-педагогічної роботи ОСОБА_1 . Тим самим ОСОБА_1 отримав матеріальне заохочення.

Вказаний приватний інтерес суперечив службовим повноваженням ОСОБА_1 , покликаним на додержання вимог Закону № 1700-VІІ, що впливає на об`єктивність та неупередженість вчинення дій. У зв`язку з цим у даному випадку мав місце реальний конфлікт інтересів.

Предметом правопорушення є неповідомлення у встановлених законом випадках та порядку про наявність суперечності між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями.

Наведені вище встановлені судом фактичні обставин свідчать про те, що у даному випадку конфлікт інтересів був для ОСОБА_1 реальним (очевидним) і передбачуваним, тобто за таких обставин можливо було передбачити, що вказана суперечність фактично вплине чи може вплинути на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих особі службових повноважень.

При цьому, з метою вжиття заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів, та запобігання вчинення дій та прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів, відповідно до листа Національного агентства з питань запобігання корупції від 22.09.2023 № 93-06/21863-23 у період з 01.01.2021 по 22.09.2023 за будь-якими роз`ясненням щодо наявності у нього реального чи потенційного конфлікту інтересів до Національного агентства ОСОБА_1 не звертався.

Будь-яких відомостей щодо повідомлення ОСОБА_1 у будь-якій формі про наявність у нього конфлікту інтересів під час засідання Комісії протокол засідання також не містить.

Встановлені судом фактичні обставини та надані докази повністю підтверджують, та, водночас, ОСОБА_1 та його захисником не спростовано обставини, викладені в протоколах про адміністративні правопорушення № 866, № 867, тобто неповідомлення про наявність реального конфлікту інтересів, вчинення дії та прийняття рішення в умовах реального конфлікту інтересів.

Стосовно посилань захисника на практику у подібних правовідносинах, та висновки, які викладені, зокрема у постановах Черкаського районного суду Черкаської області, Катеринопільського районного суду та Черкаського апеляційного суду, в яких провадження у справі було закрито у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення у діях особи, суд зауважує, що висновки районних місцевих судів та апеляційних судів не є обов`язковими для їх застосування та врахування при розгляді справ, на відміну від висновків Верховного Суду.

З приводу доводів про те, що на момент вчинення правопорушення, відповідні роз`яснення НАЗК, на які міститься посилання в протоколах, ще не були видані, слід зазначити, що суд керується, насамперед, вимогами Конституції України, нормами КУпАП, якими визначено порядок притягнення особи до адміністративної відповідальності та Закону.

Враховуючи вищевикладене, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень знайшла своє повне підтвердження в суді, на підставі чого суд висновує про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 172-7 КУпАП та ч.2 ст.172-7 КУпАП.

Частиною четвертою статтті 38 КУпАП встановлено, що адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення суд враховує обставини та характер вчинених адміністративних правопорушень, дані щодо особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність за адміністративні правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Враховуючи обставини вчиненого правопорушення, дані про особу правопорушника, ступінь його вини, суд доходить висновку про наявність правових підстав про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП та накладає на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкцій ч. 2 ст.172-7 КУпАП.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. 40-1 КУпАП, підлягає стягненню судовий збір з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на користь держави.

Керуючись ч.1, ч. 2 ст. 172-7, ст. ст. 33, 36, 40-1, 251, 252, 256, 283, 284 КУпАП, суд

постановив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-7 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 копійок.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 172-7 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 (три тисячі чотириста) гривень 00 копійок.

Відповідно до статті 36 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначити остаточний розмір адміністративного стягнення в межах санкції частини другої статті 172-7 КУпАП у виді штрафу в розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у сумі 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Повний текст постанови складено та проголошено в приміщенні Дзержинського районного суду м. Харкова 08 грудня 2023 року об 11 год 00 хв.

Суддя В.М. Яковлева