Рішення

від 22.11.2023 по справі 908/1433/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 5/133/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.11.2023 Справа № 908/1433/23

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі судового засідання Шельбуховій В.О., розглянувши матеріали справи

За позовом: Запорізької міської ради (електрона пошта: info@zp.gov.ua; пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105; код ЄДРПОУ 04053915)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСКЛАД" (електронна пошта: невідома; вул. Леонова, буд. 1-А, м. Запоріжжя, 69006; код ЄДРПОУ 35449754)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Головне управління Державної податкової служби у Запорізькій області (електронна пошта: zp.official@tax.gov.ua; pardnata@ukr.net; пр. Соборний, буд.166, м. Запоріжжя, 69107; код ЄДРПОУ 44118663)

про стягнення 189 906,24 грн.,

За участю представників сторін:

від позивача: Михайловський Д.С., довіреність № 02/03-3Ю/00392 від 17.02.2023;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: не з`явився;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

28.04.2023 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Запорізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСКЛАД", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Головне управління Державної податкової служби у Запорізькій області про стягнення 614 101,86 грн.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.04.2023 справу №908/1433/23 розподілено судді Проскурякову К.В.

Ухвалою суду від 01.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №908/1433/23 в порядку загального позовного провадження, присвоєно справі номер провадження - 5/133/23 та підготовче засідання призначено на 31.05.2023 об 12 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явку представників сторін визнано обов`язковою.

Ухвалою суду від 31.05.2023 розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено на 26.06.2023 о 10 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 26.06.2023 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів до 31.07.2023, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Перше судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 26.07.2023 о 10 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явка представників сторін у судове засідання визнана обов`язковою.

Ухвалою від 26.07.2023 оголошено перерву з розгляду справи по суті до 15.08.2023 о 12 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою від 15.08.2023 оголошено перерву у судовому засіданні до 24.08.2023 о 10 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін.

У судовому засіданні 24.08.2023 оголошено перерву до 25.08.2023 об 10 год. 30 хв.

Ухвалою суду від 25.08.2023 клопотання Запорізької міської ради про повернення справи на стадію підготовчого провадження задоволено. Вирішено повернутися на стадію підготовчого провадження у справі № 908/1433/23 та підготовче засідання призначити на 05.10.2023 об 10 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 05.10.2023 закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті та перше судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 23.10.2023 о 12 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 23.10.2023 оголошено перерву у судовому засіданні до 22.11.2023 о 10 год. 30 хв.. з повідомленням (викликом) сторін. Явка представників сторін у судове засідання визнана обов`язковою.

В судовому засіданні 22.11.2023 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснювався із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу на комплексі «Акорд».

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог № 02/03.3-20/02589 від 18.09.2023 (вх. № 20176/08-08/23 від 21.09.2023) та посилаючись на ст.ст. 11, 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором оренди землі №040826101929 від 20.11.2008 по орендній плати за користування земельною діяльною в сумі 189 906,24 грн., а також витрати по сплаті судового збору в сумі 2 486,00 грн. У зв`язку із зменшенням розміру заявлених позовних вимог позивач просить суд повернути з Державного бюджету України Запорізькій міській раді 6 725,53 грн. сплаченого судового збору згідно платіжної інструкції № 426 від 26.04.2023 на суму 9 211,53 грн.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Разом з тим, в матеріалах справи містяться письмові пояснення та додаткові пояснення Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області від 08.06.2023, від 14.08.2023 та від 25.08.2023, в яких зазначено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 ПК України, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється. Тобто, контролюючими органами є податкові органи - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування, законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи. Орендна плата за земельну ділянку, яка перебуває в державній або в комунальній власності, має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (частина перша статті 21 Закону України Про оренду землі, підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України), з другого боку, є однією з форм плати за землю як обов`язкового платежу в складі податку на майно нарівні із земельним податком (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України). Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 270 Податкового кодексу України (розділ «Податок на майно») об`єктами оподаткування платою за землю є об`єкти оподаткування орендною платою - земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди. ТОВ «ТРАНСКЛАД» (код ЄДРПОУ 35449754), станом на 10.08.2023 має заборгованість у сумі 674 332,11 грн., а саме : заборгованість з орендної плати у сумі 655 288,66 грн. та заборгованість з податку на нерухоме майно у сумі 19 043,45 грн. ГУ ДПС у Запорізькій області подано три позови про стягнення податкового боргу на суму 481,7 тис. гривень. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 30.11.2017 року по справі №808/3024/17 задоволено позовні вимоги ГУ ДПС у Запорізькій області на суму 83,10 тис. грн. та охоплено період з 02.03.2017 по 30.08.2017. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 23.02.2021 по справі №208/1416/21 задоволено позовні вимоги ГУ ДПС у Запорізькій області на суму 291,9 тис. гривень та охоплено період 02.03.2018 по 30.12.2020. На виконання вище перелічених рішень Запорізького окружного адміністративного суду неодноразово виставлялися платіжні доручення на банківські рахунки боржника, які повернуті без виконання у зв`язку з відсутністю коштів. Актом опису майна від 06.08.2019 №40 описано складське приміщення літ.В1 інв.№0358, реєстраційний номер майна 17210762. Податкова застава зареєстрована 07.08.2019. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16.09.2022 по справі №280/4174/22 позовну заяву Головного управління ДПС у Запорізькій області до ТОВ «ТРАНСКЛАД» ( (код ЄДРПОУ 35449754), про стягнення коштів за податковим боргом задоволено у повному обсязі та стягнуто з рахунків платника податків у всіх банках, обслуговуючих такого платника податків, а також за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, податковий борг у розмірі 106 784,00 грн. (період 01.02.2021- 14.02.2022. Головним управлінням ДПС у Запорізькій області, відповідно до вимог п.95.5 ст.95 Податкового кодексу України, прийнято рішення про стягнення коштів з рахунків такого платника податків у банках № 13/4-0801 від 10.05.2023 на суму 189,9 тис. грн., до складу якого входить: податковий борг з податку на нерухоме майно у сумі 16,9 тис. грн. (охоплено період з 17.08.2022 по 01.05.2023) та податковий борг та податковий борг з орендної плати з юридичних осіб у сумі 172,9 тис. грн.. (охоплено період з 30.09.2017 по 01.05.2023). На підставі даного рішення виставлено платіжні доручення на банківські рахунки ТОВ «ТРАНСКЛАД», які повернуті без виконання, у зв`язку з відсутністю коштів на рахунках боржника. Разом з тим, що ГУ ДПС у Запорізькій області готується позов про надання дозволу на реалізацію майна ТОВ «ТРАНСКЛАД» на суму 650,7 тис. гривень. На підставі вищевикладеного вважає, що позовні вимоги Запорізької міської ради до ТОВ «ТРАНСКЛАД» у 614 101,86 грн. документально не підтверджені, не обґрунтовані та такі,що не підлягають виконанню. З урахуванням викладеного просить суд закрити провадження у цій справі.

Представник ЗМР також підтримав доводи, викладені у письмових поясненнях від 15.06.2023, та з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог пояснив, що в межах правовідносин, які виникли на підставі договору оренди землі від 20.11.2008 № 040826101929, Запорізька міська рада просить суд стягнути заборгованість з орендної плати за користування земельною ділянкою кадастровий №2310100000:05:015:0074 за період з 01.01.2022 по 31.08.2023. Орендар за даний період не виконав свої зобов`язання за договором оренди землі, подав декларації до податкового органу, однак лише частково здійснив оплату орендної плати за земельну ділянку. Наявність заборгованості з орендної плати, а саме - факт часткової оплати за вищевказаний період, підтверджена Головним управлінням ДПС у Запорізькій області. Виходячи із змісту вищенаведених норм права, на відповідача покладено обов`язок щодо повної та своєчасної сплати орендних платежів за користування земельної ділянкою за договором. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є саме договір оренди такої земельної ділянки. Отже, повноваженнями стягувати орендну плату за договором оренди земельної ділянки, укладеним між відповідачем та позивачем у даному спорі, наділена саме Запорізька міська рада, як орендодавець та власник земельної ділянки, що є предметом оренди. На підставі викладеного, позивач просить суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце призначеного судового засідання повідомлений належним чином шляхом направлення на його юридичну адресу відповідних ухвал суду та розміщенні тестів відповідних ухвал суду на офіційному веб-сайті «Судова влада України» в мережі Інтернет. Клопотань про розгляд справи без участі уповноваженого представника відповідача або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до роздруківки з офіційного сайту «Опендатабот»: https://opendatabot.ua/ місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСКЛАД" (код ЄДРПОУ 35449754) є вул. Леонова, буд. 1-А, м. Запоріжжя, 69006.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, копію ухвали суду від 01.05.2023 про відкриття провадження у справі №908/1433/23 направлено судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштової кореспонденції на вказану адресу місцезнаходження відповідача.

В матеріалах справи міститься копія ухвали суду від 01.05.2023 про відкриття провадження у справі №908/1433/23, яка була направлена судом на вказану адресу відповідача та повернулась на адресу суду з зазначенням АТ "Укрпошта" причини повернення - за закінченням терміну зберігання.

Також тести ухвал суду від 26.06.2023, від 26.07.2023 були розміщені на офіційному веб-сайті «Судова влада України» в мережі Інтернет.

Отже, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи №908/1433/23 в суді.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Станом на 22.11.2023 відповідач запропонований ухвалою суду від 01.05.2023 про відкриття провадження у справі №908/1433/23 та ухвалами від 31.05.2023, від 26.06.2023 письмовий відзив на позовну заяву та додані до нього документи, на адресу суду не надіслав, а також й доказів повної або часткової оплати суми, заявленої позивачем до стягнення, отже своїми правами, передбаченими статтями 42, 46 ГПК України, не скористався.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи у судовому засіданні, заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 20.11.2008 між Запорізькою міською радою (далі - Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРАНСКЛАД» (далі - Орендар) укладено договір оренди землі № 040826101929 (далі - Договір). Договір укладено на дев`ятнадцять років, тобто до 20.11.2027.

Згідно п. 1 Договору Орендодавець, відповідно до рішення двадцять п`ятої сесії п`ятого скликання Запорізької міської ради №60/235 від 24 вересня 2028 року надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розташування складського приміщення, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Леонова 1-А.

Власником земельної ділянки загальною площею 0,4353 га, кадастровий номер 2310100000:05:015:0074 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Леонова 1-А (далі - земельна ділянка) є Запорізька міська рада, що підтверджується реєстраційною карткою земельної ділянки серії АБД 267033 від 10.12.2008, виданою центром державного земельного кадастру.

Згідно п. 9 Договору, орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі та в розмірі 42 221,05 грн., що складає три відсотки від нормативної грошової оцінки за календарний рік в цінах 2008 року.

Відповідно до п. 11 Договору, орендна плата вноситься щомісячно рівними частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на розрахунковий рахунок місцевого бюджету Орджонікідзевського району 33215812700007 в управлінні Держказначейства у місті Запоріжжі Головного управління Держказначейства України в Запорізькій області, МФО 813015, ЄДРПОУ 34677145, код 13050200.

17.04.2009 між сторонами укладено Додаткову угоду до договору оренди землі від 10.12.2008 № 040826101929, відповідно до якої пункт 9 договору викладено в наступній редакції: орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі в розмірі 17 023,53 грн., що складає 3 % від нормативної грошової оцінки за календарний рік в цінах на 2009 рік із врахуванням часткового звільнення Орендаря від сплати орендної плати на 2009 рік, згідно рішення Запорізької міської ради № 6 від 19.11.2008 р. та Запорізької обласної ради від 27.11.2008р. № 7.

21.01.2010 між сторонами укладено Додаткову угоду до договору оренди землі від 10.12.2008 № 040826101929, відповідно до якої пункт 9 договору викладено в наступній редакції: орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі в розмірі 23179,35 грн., що складає 3 % від нормативної грошової оцінки за календарний рік в цінах на 2010 рік із врахуванням часткового звільнення Орендаря від сплати орендної плати на 2010 рік, згідно рішення Запорізької міської ради № 6 від 19.11.2008 р. та Запорізької обласної ради від 27.11.2008 р. №7.

Запорізька міська рада повністю виконала покладені на неї зобов`язання, передбачені договором, та передала Орендарю земельну ділянку загальною площею 0,4353 га, кадастровий номер 2310100000:05:015:0074 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Леонова 1-А, а Орендар прийняв вказану земельну ділянку в оренду, що підтверджується підписаним між сторонами Актом прийому-передачі земельної ділянки за договором оренди землі від 10.12.2008.

За таких умов, у орендаря за результатами підписання договору та вказаного Акту прийому-передачі виник обов`язок щомісячно рівним частинами протягом 30 календарних днів, наступними за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, на розрахунковий рахунок місцевого бюджету сплачувати орендну плату.

Відповідно до інформації, отриманої від Головного управління ДПС у Запорізькій області листом від 20.03.2023 за вих. №2674/5/08-01-04-07, станом на 16.03.2023 заборгованість ТОВ «ТРАНСКЛАД» (код ЄДРПОУ 35449754) по орендній платі за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:05:015:0074 складає 614 101,86 грн.

Правовідносини сторін за договором оренди землі регулюються спеціальним Законом України «Про оренду землі», Земельним кодексом України, Податковим кодексом України та загальними нормами Цивільного та Господарського кодексів України.

Відповідно до ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до Закону.

У ст. 206 Земельного кодексу України та ст. 270 Податкового кодексу України визначено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 270 Податкового кодексу України (розділ «Податок на майно») об`єктами оподаткування платою за землю є об`єкти оподаткування орендною платою - земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди.

Передача прав володіння і користування земельною ділянкою згідно статті 206 Земельного кодексу України, пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України здійснюється за плату, що має вноситися на користь міської територіальної громади, на підставі договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до вимог статті 124 ЗК України передача землі в оренду здійснюється на підставі цивільно-правової угоди.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У статті 21 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві з користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

За положеннями статті 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Згідно положень ст. 21 Закону України «Про оренду землі» та підпункту 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу Україні орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користуванню земельною ділянкою.

Цивільні зобов`язання виникають з підстав, передбачених ст. 11 ЦК України, зокрема з договорів та інших правочинів.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 ГК України, яка кореспондується з приписами ст. 759 ЦК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 1 статті 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

У відповідності до пункту 287.1 статті 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році

Податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом ЗО календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (пункт 287.3 статті 287 Податкового кодексу України).

За змістом ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, саме на відповідача покладено обов`язок щодо повної та своєчасної сплати орендних платежів за користування земельної ділянкою за договором.

Як пояснив представник ЗМР у судовому засіданні, яке відбулось 24.08.2023 представнику позивача стало відомо, що предмет спору по даній справі, частково був предметом спору в інших адміністративних справах за позовами ГУ ДПС в Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСКЛАД», а саме у адміністративних справах № 280/1416/21 та № 280/4174/22, по яким набули законної сили судові рішення - 23.04.2021 та 16.09.2022, відповідно. Про існування даних судових рішень Запорізька міська рада не знала та не могла знати, оскільки не була стороною вищезазначених позовів. У зв`яжу з викладеним, позивачем подана до суду заява про зменшення розміру заявлених позовних вимог відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача заборгованість зі сплати орендних платежів за користування земельної ділянки за договором за період з 01.01.2022 по 31.08.2023 в сумі 189 906,24 грн.

Ухвалою суду від 05.10.2023 заяву про зменшення розміру позовних вимог від 18.09.2023 за вих. №02/03.3-20/02589 прийнято до розгляду, а отже розглядаються позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором оренди землі №040826101929 від 20.11.2008 за період з 01.01.2022 по 31.08.2023 в розмірі 189 906,24 грн.

Відповідно до ст. 289 Податкового Кодексу України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

Згідно п. 9 Договору оренди землі № 040826101929 від 20.11.2008, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 42 221,05 грн., що складає три відсотки нормативної грошової оцінки земельної ділянки за календарний рік в цінах 2008 року.

Відповідно до п. 30.6. Договору орендар зобов`язаний самостійно щорічно індексувати розмір орендної плати відповідно до індексації нормативної грошової оцінки земель, згідно з чинним законодавством.

Відповідно до даних офіційного сайту Державної податкової служби України, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру на виконання статті 289 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) листом від 11.01.2022 за вих. № 6-28-0.222-275/2-22 повідомила про значення коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 1996-2021 роки.

Значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за попередній рік застосовується для розрахунку податкового зобов`язання на наступний рік.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2008-2022 роки (2008 рік - 1,152; 2009 рік -1,059; 2010 рік - 1,0; 2010 рік - 1,0; 2011 рік - 1,0; 2012 рік - 1,0; 2013 рік - 1,0; 2014 рік - 1,249; 2015 рік - 1,433; 2016 рік - 1,06; 2017 рік - 1,0, 2018 рік - 1,0; 2019 рік - 1,0; 2020 рік - 1,0; 2021 рік - 1,1) складав 2,546, тобто 1,152 (2008)* 1,059 (2009) * 1,249 (2014)4,433 (2015) * 1,06 (2016) * 1,1 (2021) = 2,546.

Таким чином нарахування розміру річної орендної плати 2022 рік становило 42 221,05 * 2,546 = 107 494,10 грн.

Сума річної орендної плати за 2023 рік, відповідно до умов Договору становить:

-107 494,10грн. * 1,15 (К2022) = 123 618,22грн. (за 12 місяців);

-123 618,22 /12 * 8 = 82 412,14 грн. (з 01.01.2023 по 31.08.2023).

Таким чином, заборгованість відповідача за договором оренди землі з оплати орендної плати за землю за період з 01.01.2022 - 31.08.2023 становить 189 906,24 грн. (107 494,10 грн. + 82 412,14 грн.).

Суд погоджується з доводами позивача, що оренда плата є одним із основних джерел наповнення міського бюджету, а отже існуюча заборгованість відповідача з орендної плати за землю порушує інтереси територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради в частині позбавлення можливості ефективного використання права комунальної власності та недоотримання місцевим бюджетом відповідного доходу, які можуть бути використані для задоволення її нагальних потреб.

Однак, відповідачем не надано належним та допустимих доказів сплати заборгованості з орендних платежів за землю на суму 189 906,24 грн., а отже суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо клопотання ГУ ДПС у Запорізькій області про закриття провадження у справі, у зв`язку тим, що контролюючим органом за сплатою податків, зборів та платежів та органом стягнення державою делеговано податкові органи, а отже звернення з позовною заявою Запорізької міської ради є помилковим та необґрунтованим, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 28 договору, Орендодавець зобов`язаний здійснювати контроль за виконанням умов договору з боку Орендаря, у тому числі за правильністю індексування та повнотою перерахування орендної плати.

Орендар, відповідно до п. 30 договору зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату.

З позовної заяви вбачається, що в межах правовідносин, які виникли на підставі договору оренди землі від 20.11.2008 № 040826101929, Запорізька міська рада просить суд стягнути заборгованість з орендної плати за користування земельною ділянкою кадастровий №2310100000:05:015:0074 за період з 01.01.2022 по 31.08.2023 в сумі 189 906,24 грн.

У підпункті 1.3 пункту 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають земельних відносин» роз`яснено, що системний аналіз норм законодавства України дає підстави для висновку про те, що орендна плата за земельну ділянку, яка перебуває в державній або в комунальній власності, має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (частина перша статті 21 Закону України «Про оренду землі», підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України), з іншого - є однією з форм плати за землю як загальнодержавного податку нарівні із земельним податком (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України). Разом з тим підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є саме договір оренди такої земельної ділянки (частина друга статті 21 Закону України «Про оренду землі», пункт 288 1 статті 288 ПК України). У зв`язку з цим та оскільки орендну плату за землю орендар вносить орендодавцеві (стаття 21 Закону України «Про оренду землі», стаття 288ПК України), то право на стягнення заборгованості з орендної плати має орендодавець шляхом звернення до відповідного господарського суду в установленому ГПК порядку.

В п. п. 82, 83, 84 постанови Верховного Суду від 13.10.2021 р. у справі № 910/14176/20 зазначено, що виходячи із системного аналізу норм земельного та податкового законодавства України, орендна плата за земельну ділянку, яка перебуває в державній або в комунальній власності, має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (частина перша статті 21 Закону України "Про оренду землі", підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України), з другого боку, є однією з форм плати за землю як обов`язкового платежу в складі податку на майно нарівні із земельним податком (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України). Разом з тим підставою для нарахування орендної плати за землю є саме договір оренди земельної ділянки (частина друга статті 21 Закону України "Про оренду землі", пункт 288.1 статті 288 Податкового кодексу України). За змістом частини другої ст. 21 Закону України "Про оренду землі" Податковим кодексом України регулюються виключно строки внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, тоді як всі інші питання, зокрема, розмір, умови нарахування та внесення орендної плати за землю, порядок та підстави зміни такого розміру, встановлюються за згодою сторін у договорі оренди, про що також зазначено в пункті 288.4 ст. 288 цього Кодексу ( такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 27.03.2018 р. у справі № 925/258/17 ).

Відповідно до ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, платник орендної плати - орендар земельної ділянки, об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

При цьому розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (пункт 288.4 ст. 288 Податкового кодексу України).

Згідно із частиною п`ятою ст. 5 Закону України "Про оцінку земель" для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності використовується нормативна грошова оцінка.

Крім того, за змістом ст. 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Аналіз наведених положень Податкового кодексу України, Закону України "Про оцінку земель" та Закону України "Про оренду землі" дає підстави для висновку, що зазначені законодавчі акти не встановлюють конкретного розміру орендної плати за земельну ділянку, який має бути зазначено в договорі оренди. Податковий кодекс України передбачає порядок визначення орендної плати за землю, а тому саме у договорі оренди визначаються розмір та умови сплати орендної плати.

Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 01.10.2018 р. у справі № 916/3233/16, від 07.10.2019 р. у справі № 922/3321/18, від 16.03.2020 р. у справі № 922/1658/19.

З моменту укладення між землекористувачем та органом місцевого самоврядування договору оренди землі припиняються адміністративні відносини між цими суб`єктами та у подальшому виникають договірні відносини, які характеризуються рівністю їх учасників та свободою договору ( такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 р. у справі № 1917/1188/2012 ( № 826/1291/17 ) ( провадження № 11-1317апп18 )).

За таких обставин посилання ГУ ДПС у Запорізькій області на пріоритетне застосування норм податкового законодавства у порівнянні з положеннями земельного законодавства та Закону України "Про оренду землі", якими регулюються спірні орендні правовідносини між сторонами у даній справі, є безпідставними ( подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду: від 09.06.2020 р. у справі № 911/2685/18, від 13.10.2021 р. у справі № 910/14176/20).

Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, про невиконання або неналежне виконання зобов`язань за договорами оренди землі, в тому числі де предметом дослідження є наявність заборгованості з орендної плати або предметом є стягнення заборгованості з орендної плати, розглядаються саме господарськими судами в рамках договірних відносин, а не адміністративними судами в рамках контролюючих відносин, з урахуванням положень земельного законодавства, Цивільного кодексу України, Податкового кодексу України.

Суд вправі самостійно, за наданими сторонами доказами, досліджуючи умови договору оренди землі у сукупності з наданими доказами, встановлювати наявність або відсутність заборгованості з орендної плати за договором оренди землі та розмір такої заборгованості. Це жодним чином не є підміною функцій органу доходів і зборів, адже предметом розгляду у даній справі є стягнення заборгованості саме з орендної плати за договором оренди землі, тобто у зв`язку з неналежним виконання договірних зобов`язань Орендарем земельної ділянки перед Орендодавцем.

Також, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 05.07.2022 у справі № 908/1721/21 про банкрутство Дочірнього підприємства "Автобусний завод "Богдан" за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Черкаській області зазначив, що боржник не є власником земельної ділянки, а скаржник не є стороною договору оренди, тому у нього відсутні повноваження стягувати орендну плату за договором оренди, укладеного між боржником та Черкаською міською радою.

Крім того, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 13.10.2021 у справі №910/14176/20 за позовом Дніпровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван-Дніпропетровськ" про стягнення заборгованості за договором оренди землі у розмірі 54 970 759,05 грн. також дійшов висновку, що суди попередніх інстанцій обґрунтовано відхилили заперечення відповідача щодо перевищення позивачем повноважень шляхом нарахування спірної заборгованості та підміну функцій органів доходів і зборів, оскільки предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості за договором оренди, а не виконання органами доходів і зборів повноважень щодо донарахування і стягнення обов`язкових платежів.

Суд зазначає, що оскільки відповідач не є власником земельної ділянки, а податковий орган не є стороною договору оренди, за яким стягується заборгованість, між сторонами існують господарські відносини, то повноваженнями стягувати орендну плату за договором оренди земельної ділянки, укладеним між відповідачем та позивачем у даному спорі, наділена саме Запорізька міська рада, як орендодавець та власник земельної ділянки, що є предметом договору оренди.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання ГУ ДПС у Запорізькій області про закриття провадження у справі.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до стаття 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).

Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

З огляду на викладене, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, з огляду на принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем при поданні цього позову до суду було сплачено суму судового збору в розмірі 9 211,53 грн., тобто 1,5% від суми заявлених позовних вимог в розмірі 614 101,86 грн.

У клопотанні про повернення суми судового збору позивачем невірно визначено розмір судового збору від зменшених позовних вимог, а саме вказано: 2 486,00 грн. замість 2 848,59 грн., яка підлягає сплаті від заявленої суми 189 906,24 грн.

Враховуючи вказане та зменшення позивачем розміру позовних вимог до загальної суми 189 906,24 грн., суд вважає за можливе клопотання позивача задовольнити частково та повернути з Державного бюджету України суму сплаченого судового збору в розмірі 6 362,94 грн. про, що винести відповідну ухвалу суду та суму судового збору в розмірі 2 848,59 грн. (1,5 % від зменшеної суми 189 906,24 грн.) стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 74, 76-79, 86, 129, 233, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСКЛАД" (електронна пошта: невідома; вул. Леонова, буд. 1-А, м. Запоріжжя, 69006; код ЄДРПОУ 35449754) на користь Запорізької міської ради (електрона пошта: info@zp.gov.ua; пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105; код ЄДРПОУ 04053915) заборгованість за договором оренди землі №040826101929 від 20.11.2008 за період з 01.01.2022 по 31.08.2023 в розмірі 189 906 (сто вісімдесят дев`ять тисяч дев`ятсот шість) грн. 24 коп. на розрахунковий рахунок UA508999980334139812000008479, отримувач: Головне управління казначейства у Запорізькій області, код ЄДРПОУ 37941997, код 18010600. Видати наказ після набрання рішенням чинності.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСКЛАД" (електронна пошта: невідома; вул. Леонова, буд. 1-А, м. Запоріжжя, 69006; код ЄДРПОУ 35449754) на користь Запорізької міської ради (електрона пошта: info@zp.gov.ua; пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105; код ЄДРПОУ 04053915) витрати по сплаті судового збору в сумі 2 848 (дві тисячі вісімсот сорок вісім) грн. 59 коп., отримувач: Виконавчий комітет Запорізької міської ради, рахунок: UA058201720344270024000034816, код ЄДРПОУ 02140892, банк отримувача: Державна казначейська служба України м. Київ. Видати наказ після набрання рішенням чинності.

Повне рішення складено: 04.12.2023.

Суддя К.В. Проскуряков

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.