номер провадження справи 5/133/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
25.01.2024 Справа № 908/1433/23
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Проскурякова К.В., розглянувши заяву Запорізької міської ради про зміну порядку виконання ухвали суду від 22.11.2023 по справі № 908/1433/23
За позовом: Запорізької міської ради (електрона пошта: info@zp.gov.ua; пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105; код ЄДРПОУ 04053915)
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСКЛАД" (електронна пошта: невідома; вул. Леонова, буд. 1-А, м. Запоріжжя, 69006; код ЄДРПОУ 35449754)
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Головне управління Державної податкової служби у Запорізькій області (електронна пошта: zp.official@tax.gov.ua; pardnata@ukr.net; пр. Соборний, буд.166, м. Запоріжжя, 69107; код ЄДРПОУ 44118663)
про стягнення 189 906,24 грн.,
З участю представників сторін:
Від позивача (заявника): Михайловський Д.С., довіреність №б/н від 17.10.2023;
Від відповідача: не з`явився
Від третьої особи: не з`явився
ВСТАНОВИВ:
17.01.2024 через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС від Запорізької міської ради до суду надійшла заява про зміну порядку виконання ухвали суду від 22.11.2023 по справі №908/1433/23.
Відповідно до Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 17.01.2024, вказану заяву розподілено для розгляду судді Проскурякову К.В.
Ухвалою суду від 18.01.2024 прийнято заяву до розгляду та судове засідання призначено на 25.01.2024 о/об 11 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) учасників справи. Явку в судове засідання учасників справи визнано не обов`язковою.
Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, судове засідання 25.01.2024 здійснювалось із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу за допомогою ПАК "Акорд".
Представники відповідача та третьої особи у судове засідання не з`явились. Письмові пояснення по суті заяви до суду не направили.
Представник позивача (заявника) підтримав заяву про зміну порядку виконання ухвали суду від 22.11.2023 по справі № 908/1433/23 та просить суд змінити порядок виконання ухвали Господарського суду Запорізької області від 22.11.2023 по справі № 908/1433/23, шляхом визначення його наступним чином: «Повернути Виконавчому комітету Запорізької міської ради (69126, м. Запоріжжя, проспект Соборний, 206, код ЄДРПОУ 02140892) сплачену суму судового збору у розмірі 6 362,94грн (шість тисяч триста шістдесят дві) грн. 94 коп. згідно із платіжною інструкцією № 426 від 26.04.2023, за подання позовної заяви, які перераховані до ГУК у Зап.обл.(м. Зап.Возн.), код отримувача - 37941997, банк отримувача - Казначейство України, призначення платежу - судовий збір, на наступні банківські реквізити: - UA058201720344270024000034816 в Державній казначейській службі України м. Київ, ЄДРПОУ 02140892.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Суд зазначає, що неявка в судове засідання представник відповідача та третьої особи не є перешкодою для розгляду заяви за наявними матеріалами справи.
Розглянувши заяву та додані до неї документи, матеріали справи та заслухавши представника позивача (заявника), суд встановив наступне.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 22.11.2023 клопотання Запорізької міської ради про повернення судового збору задоволено частково. Повернуто Запорізькій міській раді (електрона пошта: info@zp.gov.ua; пр.Соборний, буд. 206, м.Запоріжжя, 69105; код ЄДРПОУ 04053915) із Державного бюджету України судовий збір в сумі 6 362 (шість тисяч триста шістдесят дві) грн. 94 грн., сплачений згідно платіжної інструкції №426 від 26.04.2023.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції передбачено, що кожному гарантовано право на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру. У справі Горнсбі проти Греції суд зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін. Крім того, невиконання рішення є втручанням у право на мирне володіння майном, гарантоване ст. 1 Першого протоколу до Конвенції.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Як зміну способу і порядку виконання судового рішення розуміють застосування судом нових заходів щодо його реалізації у зв`язку з неможливістю його виконання раніше визначеним способом і порядком. При цьому зміна способу виконання не повинна змінювати (зачіпати) суті самого судового рішення.
Процесуальна можливість встановити чи змінити спосіб або порядок виконання судового рішення не передбачає зміну судового рішення по суті, обрання нового способу захисту порушеного права, а полягає лише у вирішенні питання про вжиття нових заходів для належного виконання рішення та захисту порушеного права у визначений раніше спосіб.
У разі необхідності встановлення або зміни способу або порядку виконання слід враховувати, що для зміни способу або порядку виконання судового рішення повинні існувати обставини, що істотно ускладнюють належне виконання рішення або роблять його неможливим, а також на виконання вимог процесуального законодавства потрібно надати суду належні та допустимі докази на підтвердження вищевказаних обставин як підстави для задоволення судом відповідної заяви.
Поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого приписами чинного законодавства.
Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.
Вказана правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 10.06.2019 року у справі № 350/426/16-ц, від 05.09.2018 року у справі № 2- 749/11/2229.
Ключовим моментом для вирішення питання щодо зміни способу та порядку виконання рішення суду є саме встановлення обставин, що істотно ускладнюють належне виконання рішення або роблять його виконання неможливим.
Статтею 11 Закону України «Про місцеве самоврядування» передбачено, що виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.
Відповідно до статті 51 Закону України «Про місцеве самоврядування» виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень.
У ст. 61 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування самостійно складають та схвалюють прогнози відповідних місцевих бюджетів, розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з Бюджетним кодексом України. Самостійність місцевих бюджетів гарантується власними та закріпленими за ними на стабільній основі законом загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів місцевих бюджетів відповідно до закону.
Згідно зі ст. 64 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» видатки, які здійснюються органами місцевого самоврядування на потреби територіальних громад, їх розмір і цільове спрямування визначаються відповідними рішеннями про місцевий бюджет. Видатки місцевого бюджету формуються відповідно до розмежування видатків між бюджетами, визначеного Бюджетним кодексом України, для виконання повноважень органів місцевого самоврядування.
У статті 22 Бюджетного кодексу України за обсягом наданих повноважень розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.
Статтею 1 Бюджетного кодексу України визначено, що головні розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до статті 22 цього Кодексу отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень.
В ч. 2 ст. 22 Бюджетного кодексу України встановлено, що головними розпорядниками бюджетних коштів за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети можуть бути виключно: виконавчі органи та апарати місцевих рад, структурні підрозділи виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.
Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів визначаються рішенням про місцевий бюджет (ч. 4 ст. 22 Бюджетного кодексу України).
Отже, бюджетне законодавство України не передбачає можливості Запорізької міської ради бути розпорядником бюджетних коштів.
Згідно зі ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до повноважень міської ради віднесено розгляд прогнозу місцевого бюджету, затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього затвердження звіту про виконання відповідного бюджету.
07.12.2022 Запорізькою міською радою прийнято рішення № 129 «Про бюджет Запорізької міської територіальної громади на 2023 рік». Згідно з додатком 3 до рішення № 129 головним розпорядником бюджетних коштів визначено Виконавчий комітет Запорізької міської ради.
Таким чином, Запорізька міська рада не є розпорядником бюджетних коштів та не має рахунків в фінансових установах. Головним розпорядником коштів, який здійснює видатки є Виконавчий комітет Запорізької міської ради.
Отже, Виконавчий комітет Запорізької міської ради є головним розпорядником бюджетних коштів в м. Запоріжжі, який здійснює заходи, що реалізуються за рахунок коштів бюджету, в тому числі щодо сплати судового збору за подачу позовних заяв та інших заяв до суду для захисту прав та інтересів територіальної громади в особі Запорізької міської ради.
Судом встановлено, що з платіжної інструкції № 426 від 26.04.2023 вбачається, що платником судового збору за подачу позовної заяви є Виконавчий комітет Запорізької міської ради.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що у цій справі наявні обставини, що ускладнюють виконання ухвали суду від 22.11.2023, та повернення суми судового збору за вказаною ухвалою суду у цій справі повинно здійснюватись на рахунки відповідного виконавчого органу - Виконавчого комітету Запорізької міської ради, оскільки виконання судового рішення по даній справі щодо повернення із Державного бюджету України судового збору в сумі 6 362,94 грн., сплачений згідно платіжної інструкції №426 від 26.04.2023 - Запорізькій міській раді (органу місцевого самоврядування) є неможливим у зв`язку з тим, що ЗМР (позивач, заявник) не є розпорядником бюджетних коштів та не обслуговується у Головному управлінні Державної казначейської служби України у Запорізької області.
Суд зазначає, що Європейський суд з прав людини, рішення якого відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовуються судом як джерело права, неодноразово наголошував щодо недопустимості невиконання або затягування виконання рішення національного суду в порушення прав іншої сторони.
У рішеннях Суду у справі Савіцький проти України, no. 38773/05, від 26.07.2012 та у справі Глоба проти України, no. 15729/07, від 05.07.2012 вказано, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін.
У рішеннях у справі Антонюк проти України, no. 17022/02, від 11.12.2008 та у справі Мкртчян проти України, no. 21939/05, від 20.05.2010 Європейський суд з прав людини вказує, що відповідальність держави за виконання судових рішень щодо приватних осіб зводиться до участі державних органів у виконавчому провадженні та обмежується питаннями організації та вчинення виконавчих дій.
Судом також зазначалось, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично (рішення Суду у справі Чіжов проти України, заява №6962/02).
З урахуванням викладеного, суд зазначає, що в резолютивній частині ухвали суду від 22.11.2023 отримувачем коштів зазначена Запорізька міська рада. Разом з тим, надмірно сплачений судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 6 362,94 грн. підлягає поверненню саме Виконавчому комітету Запорізької міської ради, а отже суд дійшов висновку, що заява Запорізької міської ради про зміну порядку виконання ухвали суду від 22.11.2023 по справі № 908/1433/23 підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
УХВАЛИВ :
1. Заяву Запорізької міської ради про зміну порядку виконання ухвали суду від 22.11.2023 по справі № 908/1433/23 задовольнити.
2. Змінити порядок виконання ухвали Господарського суду Запорізької області від 22.11.2023 по справі № 908/1433/23, шляхом визначення його наступним чином:
«Повернути Виконавчому комітету Запорізької міської ради (69126, м. Запоріжжя, проспект Соборний, 206, код ЄДРПОУ 02140892) сплачену суму судового збору у розмірі 6 362 (шість тисяч триста шістдесят дві) грн. 94 коп. згідно із платіжною інструкцією № 426 від 26.04.2023, за подання позовної заяви, які перераховані до ГУК у Зап.обл.(м. Зап.Возн.), код отримувача - 37941997, банк отримувача - Казначейство України, призначення платежу - судовий збір, на наступні банківські реквізити: - UA058201720344270024000034816 в Державній казначейській службі України м. Київ, ЄДРПОУ 02140892.»
3. Ухвал суду направити до електронних кабінетів підсистеми "Електронний суд" ЄСІТС учасників справи.
4. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та відповідно до статті 255 ГПК України може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції.
Суддя К.В. Проскуряков
Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 25.01.2024 |
Оприлюднено | 05.02.2024 |
Номер документу | 116729880 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Інші справи |
Господарське
Господарський суд Запорізької області
Проскуряков К.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні