Ухвала

від 27.11.2023 по справі 910/15292/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про задоволення скарги на бездіяльність

державного виконавця

м. Київ

27.11.2023справа № 910/15292/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., за участю секретаря судового засідання Роздобудько В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Готель «Старо» (01135, м. Київ, вул. Золотоустівська, буд. 23, літера «А»; ідентифікаційний код 38062498; далі - Товариство)

на бездіяльність державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Казміренко Діани Юріївни (вул. Саксаганського, 110, м. Київ, 01032)

у справі №910/15292/20

за позовом Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 45; ідентифікаційний код 21602826)

до Товариства

про стягнення 68 000 грн штрафу і 68 000 грн пені та зобов`язання виконати пункт 3 рішення від 27.11.2018 №60/30-р/к,

за участю представників:

скаржника - Крикунова Д.О. (ордер від 27.11.2023 серія АІ №1269719);

позивача - Ваховської К.А. (відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань);

ВДВС - не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Північне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (далі - Відділення АМК) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства 68 000 грн. штрафу, накладеного на відповідача рішенням адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (правонаступником якого є Відділення АМК) від 27.11.2018 №60/30-р/к «Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу» у справі №97/38-р-02-02-18 (далі - рішення №60/30-р/к), та 68 000 грн. пені, нарахованої за невиконання рішення №60/30-р/к.

Рішенням господарського суду міста Києва від 21.12.2020 позов задоволено повністю; стягнуто з Товариства до загального фонду Державного бюджету України 68 000 грн. штрафу і 68 000 грн. пені; зобов`язано Товариство виконати пункт 3 рішення №60/30-р/к, про що проінформувати Відділення АМК з наданням підтверджуючих документів; стягнуто з Товариства на користь Відділення АМК 2 120 грн. судового збору.

12.01.2021 на виконання вказаного рішення суду видано накази.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.02.2021 клопотання Товариства про розстрочення виконання рішення господарського суду міста Києва від 21.12.2020 зі справи №910/15292/20 задоволено; розстрочено виконання рішення господарського суду міста Києва від 21.12.2020 зі справи №910/15292/20 в частині стягнення з відповідача 68 000 грн штрафу і 68 000 грн пені такими частинами: до 21.02.2021 - 12 363,64 грн; до 21.03.2021 - 12 363,64 грн; до 21.04.2021 - 12 363,64 грн; до 21.05.2021 - 12 363,64 грн; до 21.06.2021 - 12 363,64 грн; до 21.07.2021 - 12 363,64 грн; до 21.08.2021 - 12 363,64 грн; до 21.09.2021 - 12 363,64 грн; до 21.10.2021 - 12 363,64 грн; до 21.11.2021 - 12 363,64 грн; до 21.12.2021 - 12 363,64 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.10.2023 задоволено заяву Товариства про визнання таким, що не підлягає виконанню, наказу господарського суду міста Києва від 12.01.2021, виданого на виконання рішення господарського суду міста Києва від 21.12.2020 зі справи №910/15292/20, про стягнення з Товариства 68 000 грн штрафу і 68 000 грн пені; визнано таким, що не підлягає виконанню, наказ господарського суду міста Києва від 12.01.2021, виданий на виконання рішення господарського суду міста Києва від 21.12.2020 у справі №910/15292/20, про стягнення з Товариства до загального фонду Державного бюджету України (код бюджетної класифікації: 21081100, на рахунок UA518999980313060106000026011, код ЄДРПОУ 3799546, отримувач УДКСУ у Шевченківському районі м. Києва) 68 000 грн штрафу і 68 000 грн пені.

13.11.2023 Товариство подало суду скаргу на бездіяльність державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Казміренко Діани Юріївни (далі - державний виконавець), в якій скаржник просить суд:

- визнати протиправною відмову державного виконавця від 27.10.2023 №55669/27.10-23 в поверненні виконавчого збору, стягнутого у виконавчому провадженні ВП № НОМЕР_1;

- зобов`язати державного виконавця повернути Товариству стягнутий виконавчий збір у виконавчому провадженні ВП № НОМЕР_1;

- стягнути з органу державної виконавчої служби - Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ; далі - ВДВС) на користь Товариства судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, понесені на оплату професійної правової допомоги адвоката.

Скарга мотивована тим, що: державний виконавець, встановивши, що наявна відстрочка виконання судового рішення (ухвала господарського суду міста Києва від 08.02.2021), замість повернення виконавчого документу стягувачу, вирішив 05.09.2023, більше ніж через півтора роки, як боржник самостійно виконав рішення суду, стягнути виконавчий збір; відмова у поверненні стягнутого виконавчого збору є порушенням державним виконавцем прямої норми частини сьомої статті 27 Закону України «Про виконавче провадження», яка передбачає повернення стягнутого виконавчого збору при настанні самостійної умови - визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню (ухвала господарського суду міста Києва від 09.10.2023).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.11.2023 розгляд скарги призначено на 27.11.2022; зобов`язано державного виконавця подати суду у строк до 24.11.2023 письмові пояснення щодо заявленої скарги з документальним підтвердженням викладених обставин.

У судове засідання 27.11.2023 з`явилися представники скаржника та Відділення АМК; представник ВДВС у судове засідання 27.11.2023 не з`явилися, про причини неявки суд не повідомив; витребувані письмові пояснення щодо заявленої скарги з документальним підтвердженням викладених обставин суду не подав.

Ухвалу суду від 16.11.2023 було надіслано сторонам та ВДВС на адреси, зазначені у скарзі та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що підтверджується відміткою на звороті такої ухвали.

Частинами першою і другої статті 342 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Представник скаржника у судовому засіданні 27.11.2023 підтримав скаргу та просив її задовольнити, а представник позивача залишив розгляд скарги на розсуд суду.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду скарги, проаналізувавши встановлені фактичні обставини в їх сукупності, заслухавши пояснення представника скаржника, господарський суд міста Києва дійшов висновку про необхідність задоволення скарги з огляду на таке.

Відповідно до частин першої і другої статті 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Судом встановлено, що:

- постановою державного виконавця ВДВС Величком Р.С. від 28.01.2021 відкрито виконавче провадження №64301187 з примусового виконання наказу господарського суду міста Києва від 12.01.2021, виданого на виконання рішення господарського суду міста Києва від 21.12.2020 у справі №910/15292/20, про стягнення з Товариства 68 000 грн штрафу і 68 000 грн пені;

- разом з тим, 28.01.2021 державним виконавцем ВДВС Величком Р.С. винесено постанову про стягнення виконавчого збору у сумі 13 600 грн;

- ухвалою господарського суду міста Києва від 08.02.2021 клопотання Товариства про розстрочення виконання рішення господарського суду міста Києва від 21.12.2020 зі справи №910/15292/20 задоволено; розстрочено виконання рішення господарського суду міста Києва від 21.12.2020 зі справи №910/15292/20 в частині стягнення з відповідача 68 000 грн штрафу і 68 000 грн пені такими частинами: до 21.02.2021 - 12 363,64 грн; до 21.03.2021 - 12 363,64 грн; до 21.04.2021 - 12 363,64 грн; до 21.05.2021 - 12 363,64 грн; до 21.06.2021 - 12 363,64 грн; до 21.07.2021 - 12 363,64 грн; до 21.08.2021 - 12 363,64 грн; до 21.09.2021 - 12 363,64 грн; до 21.10.2021 - 12 363,64 грн; до 21.11.2021 - 12 363,64 грн; до 21.12.2021 - 12 363,64 грн;

- листом від 06.07.2021 №6/07/21 Товариство повідомило державного виконавця ВДВС Величка Р.С. про винесення господарським судом міста Києва ухвали від 08.02.2021 про розстрочення виконання рішення господарського суду міста Києва від 21.12.2020 зі справи №910/15292/20 в частині стягнення з відповідача 68 000 грн штрафу і 68 000 грн пені та про сплату, починаючи з лютого 2021 року, щомісячних платежів;

- ухвалою господарського суду міста Києва від 09.10.2023 задоволено заяву Товариства про визнання таким, що не підлягає виконанню, наказу господарського суду міста Києва від 12.01.2021, виданого на виконання рішення господарського суду міста Києва від 21.12.2020 зі справи №910/15292/20, про стягнення з Товариства 68 000 грн штрафу і 68 000 грн пені; визнано таким, що не підлягає виконанню, наказ господарського суду міста Києва від 12.01.2021, виданий на виконання рішення господарського суду міста Києва від 21.12.2020 у справі №910/15292/20, про стягнення з Товариства до загального фонду Державного бюджету України (код бюджетної класифікації: 21081100, на рахунок UA518999980313060106000026011, код ЄДРПОУ 3799546, отримувач УДКСУ у Шевченківському районі м. Києва) 68 000 грн штрафу і 68 000 грн пені;

- підставою визнання вказаного наказу було те, що Товариством в період з 22.02.2021 по 04.10.2021 добровільно поза межами виконавчого провадження було виконано в повному обсязі рішення господарського суду міста Києва від 21.12.2020 у справі № 910/15292/20 в строки, передбачені ухвалою господарського суду міста Києва від 08.02.2021 про розстрочення виконання судового рішення по справі № 910/15292/20, а саме сплачено 136 000 грн, що підтверджується платіжними дорученнями від: 22.02.2021 №1154 на суму 12 363, 64 грн; 19.03.2021 №1201 на суму 12 363, 64 грн; 22.04.2021 №1269 на суму 12 363,64 грн; 17.05.2021 №1295 на суму 12 363,64 грн; 16.06.2021 №1270 на суму 12 363,64 грн; 06.07.2021 №1431 на суму 12 363,64 грн; 19.07.2021 №1431 на суму 12 363,64 грн; 10.08.2021 №1536 на суму 12 363,64 грн; 02.09.2021 №1599 на суму 12 363,64 грн; 29.09.2021 №1600 на суму 12 363,64 грн; 04.10.2021 №1603 на суму 12 363, 64 грн;

- 05.09.2023 державним виконавцем стягнуто виконавчий збір з Товариства у сумі 13 600 грн;

- 08.09.2023 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження»;

- 20.10.2023 Товариство звернулося до державного виконавця із заявою про повернення стягнутого виконавчого збору, оскільки боржником добровільно поза межами виконавчого провадження №64301187 було виконано в повному обсязі рішення господарського суду міста Києва від 21.12.2020 у справі № 910/15292/20 в строки, передбачені ухвалою господарського суду міста Києва від 08.02.2021 про розстрочення виконання судового рішення по справі № 910/15292/20;

- листом від 27.10.2023 № 55669/27.10-23 державний виконавець відмовила Товариству у поверненні стягнутого виконавчого збору, оскільки постанова про стягнення виконавчого збору від 28.01.2021 №6431187 не оскаржувалася у встановленому законом порядку та є чинною, а тому відсутні підстави для повернення виконавчого збору.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення, не закінчилася.

Отже, у державного виконавця після отримання листа від 06.07.2023 №6/07/21 та ухвали господарського суду міста Києва від 08.02.2021 про розстрочення виконання судового рішення та наявної інформації про те, що розстрочення виконання рішення не закінчилося, виник негайний обов`язок, передбачений пунктом 8 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», повернути виконавчий документ стягувачу, проте виконавчий документ стягувачу не було повернуто.

Разом з тим, державний виконавець встановивши, що наявна відстрочка виконання судового рішення (ухвала господарського суду міста Києва від 08.02.2021), замість повернення виконавчого документу стягувачу, вирішив 05.09.2023, більше ніж через півтора роки, як боржник самостійно виконав рішення суду, стягнути виконавчий збір.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Частинами другою та сьомою статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

У разі закінчення виконавчого провадження у зв`язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню.

Таким чином, відмова державного виконавця (листом від 27.10.2023 № 55669/27.10-23) у поверненні стягнутого виконавчого збору є порушенням останнім частини сьомої статті 27 ЗУ «Про виконавче провадження», яка передбачає повернення стягнутого виконавчого збору при настанні самостійної умови - визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню (ухвала господарського суду міста Києва від 09.10.2023 у справі №910/15292/20).

Згідно з статтею 344 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Представник скаржника у судовому засіданні 27.11.2023 просив суд стягнути з органу державної виконавчої служби - ВДВС на користь Товариства судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, понесені на оплату професійної правової допомоги адвоката, у сумі 10 500 грн.

Оскільки виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження, судові витрати, пов`язані з розглядом скарги на дії (бездіяльність) органу державної виконавчої служби, підлягають розподілу відповідно до вимог процесуального закону.

Відповідно до частин першої та третьої статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі статтею 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Пунктом 1 частини четвертої і частиною п`ятою статті 129 ГПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

За приписами частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

06.09.2023 адвокатом Крикуновим Олександром Володимировичем і Товариством (клієнт) укладено договір про надання правової допомоги №1/6/9/23 (далі - Договір), за умовами якого: адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених Договором, а клієнт зобов`язаний оплатити замовлення у порядку та строки, обумовлені сторонами (пункт 1.1 Договору); адвокат надає клієнту консультаційні та юридичні послуги пов`язаних: з веденням судових справ клієнта в судових органах України будь-якої ланки, з усіма необхідними для того повноваженнями, які надано законом позивачу, відповідачу, третій особі, свідку, потерпілому, правопорушнику, підозрюваному, обвинуваченому, особою - власнику майна, на яке накладається арешт або є яке може бути вилучено та конфісковано, передбаченими Цивільним процесуальним кодексом України, Господарським процесуальним кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Митним Кодексом України, Кримінально-процесуальним кодексом України, представництвом інтересів Клієнта в органах виконавчого провадження міністерства юстиції України; з представництвом прав та інтересів клієнта в усіх органах державної влади, органах прокуратури, поліції, Служби безпеки України, Національному антикорупційному бюро України, органах державної виконавчої служби, у медичних закладах; в посольствах та консульствах іноземних держав в Україні; в банківських (фінансових) установах; нотаріуса, УДП ПЗ «Укрпошта»; в ДТП у Голосїївському районі ГУ ДФС України у м. Києві та у всіх органах ДФС України, з представництвом клієнта зі всіма права стягувана та боржника, передбаченими для стягувана та боржника Законом України «Про виконавче провадження»; з виконанням повноважень захисника в правоохоронних органах України та судах всіх інстанцій на території України, передбаченими Кримінально-процесуальним кодексом України (пункт 1.2 Договору); за правову допомогу, передбачену в пункті 1.2 Договору клієнт сплачує адвокату винагороду в сумі 1 500 грн за годину роботи адвоката; в вартість робіт за Договором включається надання консультацій, ознайомлення з матеріалами справи, фактичний час, витрачений адвокатом на проїзд до суду, підготування адвокатом позовних заяв, заяв про забезпечення позову або доказів, скарг на дії або бездіяльність державних виконавців, заяв про відшкодування судових витрат та інших процесуальних документів, пов`язаних з розглядом справи в судах на території України; в ціну Договору не включені фактичні витрати щодо виконання Адвокатом зобов`язань за Договором (пункт 3.1 Договору).

02.11.2023 Товариством і адвокатом Крикуновим О.В. підписано акт виконаних послуг (робіт) до Договору, за яким адвокатом передало, а клієнт прийняв такі послуги на загальну суму 10 500 грн, а саме:

- надання правової консультації: кількість - 0,5 год.; оплачено 750 грн;

- підготовка та складання скарги: кількість - 4 год.; оплачено 6 000 грн;

- надсилання скарги до суду разом з надсиланням сторонам справи: кількість - 0,5 год.; оплачено 750 грн;

- представництво в судовому засіданні при розгляді скарги разом з часом, витраченим адвокатом на проїзд до суду: кількість - 2 год.; оплачено 3 000 грн.

За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Разом з тим згідно зі статтею 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

У розумінні положень частини п`ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 зі справи №922/445/19 зазначила таке.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене у частині четвертій статті 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої і дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята і шоста статті 126 ГПК України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Дослідивши матеріали скарги, враховуючи обставини даної скарги, її складність, предмет та підстави її подання до суду, прийняття судом ухвали про задоволення скарги Товариства, суд дійшов висновку, що розмір заявленої Товариством суми витрат на професійну правову допомогу є надмірно великим в порівнянні з фактично наданими адвокатом послугами (складання скарги і участь представника у одному судовому засіданнях), а тому стягненню з ВДВС підлягає 3 500 грн витрат на професійну правову допомогу; у стягненні решти суми витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити.

Керуючись статтями 234, 235, 240, 342, 343, 123, 126 і 129 ГПК України, господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Готель «Старо» (01135, м. Київ, вул. Золотоустівська, буд. 23, літера «А»; ідентифікаційний код 38062498) на бездіяльність державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Казміренко Діани Юріївни (вул. Саксаганського, 110, м. Київ, 01032) у справі №910/15292/20 задовольнити.

2. Визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Казміренко Діани Юріївни (вул. Саксаганського, 110, м. Київ, 01032), яка полягає у не поверненні виконавчого збору, стягнутого у виконавчому провадженні ВП № НОМЕР_1.

3. Зобов`язати державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Казміренко Діану Юріївну (вул. Саксаганського, 110, м. Київ, 01032) повернути товариству з обмеженою відповідальністю «Готель «Старо» (01135, м. Київ, вул. Золотоустівська, буд. 23, літера «А»; ідентифікаційний код 38062498) виконавчий збір у сумі 13 600 (тринадцять тисяч шістсот) грн., стягнутий у виконавчому провадженні ВП № НОМЕР_1.

4. Стягнути з Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (вул. Саксаганського, 110, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код 34967593) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Готель «Старо» (01135, м. Київ, вул. Золотоустівська, буд. 23, літера «А»; ідентифікаційний код 38062498) 3 500 (три тисячі п`ятсот) грн витрат на професійну правову допомогу.

5. Боржником за даною ухвалою є Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (вул. Саксаганського, 110, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код 34967593).

6. Стягувачем за даною ухвалою є товариство з обмеженою відповідальністю «Готель «Старо» (01135, м. Київ, вул. Золотоустівська, буд. 23, літера «А»; ідентифікаційний код 38062498).

7. Дана ухвала підлягає обов`язковому виконанню на всій території України з моменту її винесення, а саме з 27.11.2023.

8. Строк пред`явлення даної ухвали до виконання складає три роки з моменту її винесення, тобто до 27.11.2026.

Копію ухвали надіслати сторонам і Шевченківському районному відділу державної виконавчої служби міста Київ Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (вул. Саксаганського, 110, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код 34967593).

Ухвала господарського суду набирає законної сили після її проголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 07.12.2023.

Суддя Оксана Володимирівна Марченко