Постанова

від 27.02.2024 по справі 910/15292/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" лютого 2024 р. Справа№910/15292/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Владимиренко С.В.

суддів: Алданової С.О.

Євсікова О.О.

за участю секретаря судового засідання Невмержицької О.В.

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 27.02.2024,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваленка Євгенія Івановича

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.11.2023 (про задоволення скарги на бездіяльність державного виконавця)

за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Готель «Старо»

на бездіяльність Державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Казміренко Діани Юріївни

у справі №910/15292/20 (суддя Марченко О.В.)

за позовом Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Готель «Старо»

про стягнення 68 000 грн штрафу, 68 000 грн пені та зобов`язання виконати пункт 3 рішення від 27.11.2018 №60/30-р/к

ВСТАНОВИВ:

Північне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Готель «Старо» (далі - відповідач) 68 000 грн штрафу, накладеного на відповідача рішенням адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (правонаступником якого є Відділення АМК) від 27.11.2018 №60/30-р/к «Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу» у справі №97/38-р-02-02-18 (далі - рішення №60/30-р/к), та 68 000 грн пені, нарахованої за невиконання рішення №60/30-р/к.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.12.2020 у справі №910/15292/20 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Готель «Старо» до загального фонду Державного бюджету 68 000 грн штрафу та 68 000 грн пені. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Готель «Старо» виконати пункт 3 рішення адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 27.11.2018 №60/30-р/к «Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу» у справі №97/38-р-02-02-18, шляхом припинення розміщення на фасаді готелю «Старо» та на веб-сайті Товариства за посиланням: http://staro.ua/ інформації про встановлення готелю категорії «****» (чотири зірки), за умови відсутності чинного свідоцтва про встановлення вказаної категорії, про що проінформувати Північне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України з наданням підтверджуючих документів. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Готель «Старо» на користь Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України 2 120,00 грн судового збору.

12.01.2021 на виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва видано відповідні накази.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2021 клопотання Товариства про розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2020 у справі №910/15292/20 задоволено; розстрочено виконання рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2020 у справі №910/15292/20 в частині стягнення з відповідача 68 000 грн штрафу і 68 000 грн пені такими частинами: до 21.02.2021 - 12 363,64 грн; до 21.03.2021 - 12 363,64 грн; до 21.04.2021 - 12 363,64 грн; до 21.05.2021 - 12 363,64 грн; до 21.06.2021 - 12 363,64 грн; до 21.07.2021 - 12 363,64 грн; до 21.08.2021 - 12 363,64 грн; до 21.09.2021 - 12 363,64 грн; до 21.10.2021 - 12 363,64 грн; до 21.11.2021 - 12 363,64 грн; до 21.12.2021 - 12 363,64 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2023 задоволено заяву Товариства про визнання таким, що не підлягає виконанню, наказу Господарського суду міста Києва від 12.01.2021, виданого на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2020 у справі №910/15292/20, про стягнення з Товариства 68 000 грн штрафу і 68 000 грн пені; визнано таким, що не підлягає виконанню, наказ Господарського суду міста Києва від 12.01.2021, виданий на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2020 у справі №910/15292/20 про стягнення з Товариства до загального фонду Державного бюджету України 68 000 грн штрафу та 68 000 грн пені.

13.11.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «Готель «Старо» подало суду першої інстанції скаргу на бездіяльність державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Казміренко Діани Юріївни (далі - державний виконавець), в якій скаржник просив суд:

- визнати протиправною відмову державного виконавця від 27.10.2023 №55669/27.10-23 в поверненні виконавчого збору, стягнутого у виконавчому провадженні ВП № 64301187;

- зобов`язати державного виконавця повернути Товариству стягнутий виконавчий збір у виконавчому провадженні ВП НОМЕР_1;

- стягнути з органу державної виконавчої служби Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ; далі - ВДВС) на користь Товариства судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, понесені на оплату професійної правової допомоги адвоката.

Скарга мотивована тим, що, у державного виконавця після отримання листа від Товариства з обмеженою відповідальністю «Готель «Старо» та ухвали суду про розстрочення виконання судового рішення, після отримання інформації про те, що розстрочення виконання судового рішення не закінчилось, виник обов`язок передбачений пунктом 8 частини частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» - повернути виконавчий документ стягувачу. Проте, виконавчий документ стягувачу не було повернуто на підставах передбачених п. 8 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». При цьому, 05.09.2023, більше ніж через півтора роки, коли боржник самостійно виконав рішення суду, згідно ухвали про розстрочення виконання судового рішення, державний виконавець Казміренко Діана Юріївна, маючи в матеріалах виконавчого провадження відомості про ухвалу суду про розстрочення виконання судового рішення та платіжні доручення про виконання даної ухвали додатково стягнула з боржника суму виконавчого збору. При цьому, документи, підтверджуючі виконання судового рішення та розстрочку його виконання ще в 2021 році наявні в матеріалах виконавчого провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2023 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Готель «Старо» на бездіяльність державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Казміренко Діани Юріївни у справі №910/15292/20 задоволено.

Визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Казміренко Діани Юріївни, яка полягає у не поверненні виконавчого збору, стягнутого у виконавчому провадженні ВП НОМЕР_1.

Зобов`язано державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Казміренко Діану Юріївну повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Готель «Старо» виконавчий збір у сумі 13 600,00 грн, стягнутий у виконавчому провадженні ВП НОМЕР_1.

Стягнуто з Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Готель «Старо» 3 500 грн витрат на професійну правову допомогу.

Приймаючи вказану ухвалу суд першої інстанції дійшов висновку про те, у Державного виконавця після отримання листа від 06.07.2023 №6/07/21 та ухвали Господарського суду міста Києва від 08.02.2021 про розстрочення виконання судового рішення та наявної інформації про те, що розстрочення виконання рішення не закінчилося, виник негайний обов`язок, передбачений пунктом 8 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», повернути виконавчий документ стягувачу, проте виконавчий документ стягувачу не було повернуто. Також судом першої інстанції вказано, що державний виконавець встановивши, що наявна розстрочка виконання судового рішення (ухвала Господарського суду міста Києва від 08.02.2021), замість повернення виконавчого документу стягувачу, вирішив 05.09.2023, більше ніж через півтора роки, як боржник самостійно виконав рішення суду, стягнути виконавчий збір.

Також судом першої інстанції зроблено висновок, що відмова державного виконавця у поверненні стягнутого виконавчого збору є порушенням останнім частини сьомої статті 27 Закону України «Про виконавче провадження», яка передбачає повернення стягнутого виконавчого збору при настанні самостійної умови - визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою місцевого господарського суду, Державний виконавець Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваленко Євгеній Іванович звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 27.11.2023 у справі №910/15292/20 та скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.11.2023 у справі №910/15292/20; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Готель «Старо» судовий збір за подачу апеляційної скарги.

В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що оскільки виконавче провадження НОМЕР_1 було закінчено у зв?язку з фактичним виконанням рішення у справі №910/15292/20 на підставі наказу виданого 12.01.2021 Господарським судом міста Києва у Відділу відсутні підстави для повернення боржнику стягнутого виконавчого збору, крім того, апелянт зазначає, що зі змісту ухвали Господарського суду міста Києва від 09.10.2023 у справі №910/15292/20 встановлено, що ухвала винесена на підставі того, що рішення Господарського суду міста Києва виконано фактично, а тому дана ухвала не є підставою для повернення виконавчого збору.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.12.2023 апеляційну скаргу Державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваленка Євгенія Івановича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.11.2023 у справі №910/15292/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Алданова С.О., Євсіков О.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду 27.12.2023 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/15292/20. Відкладено розгляд питання про відкриття, повернення, залишення без руху або відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваленка Євгенія Івановича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.11.2023 у справі №910/15292/20.

Матеріали справи №910/15292/20 надійшли на адресу Північного апеляційного господарського суду 18.01.2024.

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 23.01.2024 апеляційну скаргу Державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваленка Євгенія Івановича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.11.2023 у справі №910/15292/20 залишив без руху, надав скаржнику строк на усунення недоліків апеляційної скарги.

Скаржник у встановлений строк усунув недоліки апеляційної скарги, шляхом подання відповідного клопотання.

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 06.02.2024 задовольнив клопотання та поновив Державному виконавцю Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваленку Євгенію Івановичу пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 27.11.2023 у справі №910/15292/20. Відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваленка Євгенія Івановича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.11.2023 у справі №910/15292/20. Розгляд апеляційної скарги призначено на 27.02.2024 о 13 год. 45 хв.

23.02.2024 на адресу Північного апеляційного господарського суду Товариством з обмеженою відповідальністю «Готель «Старо» направлено відзив на апеляційну скаргу, за яким відповідач просить суд апеляційної інстанції ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.11.2023 у справі №910/15292/20 залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Заявник апеляційної скарги Державний виконавець Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваленко Євгеній Іванович та позивач своїх представників в судове засідання, призначене на 27.02.2024, не направили, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать довідки про доставку електронного документа в їх електронні кабінети.

У судовому засіданні 27.02.2024 представник відповідача просив ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.11.2023 у справі №910/15292/20 залишити без змін, апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту - ГПК) неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника відповідача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Згідно із статтею 327 ГПК України виконання рішення господарського суду проводиться на підставі виданого судом наказу, який є виконавчим документом.

Згідно з частиною першою статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Судом встановлено, що, постановою Державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Величком Романом Сергійовичем від 28.01.2021 відкрито виконавче провадження НОМЕР_1 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 12.01.2021, виданого на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2020 у справі №910/15292/20 про стягнення з Товариства 68 000 грн штрафу і 68 000 грн пені.

Також, 28.01.2021 Державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Величком Романом Сергійовичем винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у сумі 13 600 грн;

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2021 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Готель «Старо» про розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2020 у справі №910/15292/20 задоволено; розстрочено виконання рішення господарського суду міста Києва від 21.12.2020 у справі №910/15292/20 в частині стягнення з відповідача 68 000 грн штрафу і 68 000 грн пені такими частинами: до 21.02.2021 - 12 363,64 грн; до 21.03.2021 - 12 363,64 грн; до 21.04.2021 - 12 363,64 грн; до 21.05.2021 - 12 363,64 грн; до 21.06.2021 - 12 363,64 грн; до 21.07.2021 - 12 363,64 грн; до 21.08.2021 - 12 363,64 грн; до 21.09.2021 - 12 363,64 грн; до 21.10.2021 - 12 363,64 грн; до 21.11.2021 - 12 363,64 грн; до 21.12.2021 - 12 363,64 грн;

Листом від 06.07.2021 №6/07/21 Товариство з обмеженою відповідальністю «Готель «Старо» повідомило Державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Величка Романа Сергійовича про винесення Господарським судом міста Києва ухвали від 08.02.2021 про розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2020 у справі №910/15292/20 в частині стягнення з відповідача 68 000 грн штрафу і 68 000 грн пені та про сплату, починаючи з лютого 2021 року, щомісячних платежів.

Положенням пункту 8 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", на який послався суд першої інстанції та боржник, передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення, не закінчилася.

Верховний Суд у пункті 4.20. постанови від 29.10.2020 у справі № 916/922/16, аналізуючи норму частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", дійшов висновку, що вона встановлює випадки повернення виконавчого документа стягувачу після відкриття виконавчого провадження, яке презюмується відкритим у відповідності до діючого законодавства.

Проте, судом встановлено, що боржником листом від 06.07.2021 №6/07/21 було повідомлено державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Величка Романа Сергійовича про розстрочення виконання рішення суду, що дає підстави для висновку про протиправну поведінку у діях Державного виконавця щодо неповернення наказу.

Проте, лише 08.09.2023 постановою головного державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Казміренко Діаною Юріївною закінчено виконавче провадження НОМЕР_1 на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2023 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Готель «Старо» про визнання таким, що не підлягає виконанню, наказу Господарського суду міста Києва від 12.01.2021, виданого на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2020 у справі №910/15292/20 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Готель «Старо» 68 000 грн штрафу і 68 000 грн пені; визнано таким, що не підлягає виконанню наказ Господарського суду міста Києва від 12.01.2021, виданий на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2020 у справі №910/15292/20, про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Готель «Старо» до загального фонду Державного бюджету України 68 000 грн штрафу та 68 000 грн пені у зв`язку із добровільним поза межами виконавчого провадження виконанням в повному обсязі рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2020 у справі №910/15292/20 у строки передбачені ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2021 про розстрочення виконання судового рішення у справі №910/15292/20.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Готель «Старо» 20.10.2023 звернулось до Державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Казміренко Діани Юріївни із заявою про повернення стягнутого виконавчого збору, оскільки боржником добровільно поза межами виконавчого провадження НОМЕР_1 було виконано в повному обсязі рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2020 у справі № 910/15292/20 у строки передбачені ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2021 про розстрочення виконання судового рішення у справі №910/15292/20;

Листом від 27.10.2023 № 55669/27.10-23 Шевченківським районним відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Готель «Старо» у поверненні стягнутого виконавчого збору, оскільки постанова про стягнення виконавчого збору від 28.01.2021 №6431187 не оскаржувалася у встановленому законом порядку та є чинною, а тому відсутні підстави для повернення виконавчого збору. Також зазначено, що оскільки виконавче провадження НОМЕР_1 було закінчено у зв?язку з фактичним виконанням рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2020 у справі №910/15292/20 на підставі наказу виданого 12.01.2021 у справі №910/15292/20 у Відділу відсутні підстави для повернення боржнику стягнутого виконавчого збору, крім того, зі змісту ухвали Господарського суду міста Києва від 09.10.2023 у справі №910/15292/20 встановлено, що ухвала винесена на підставі того, що рішення Господарського суду міста Києва виконано фактично, а тому дана ухвала не є підставою для повернення виконавчого збору.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

За частиною першою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Приписами пункту 1 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Приписами статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Таким чином, у разі фактичного виконання рішення згідно виконавчого документа, виконавче провадження підлягає закінченню.

Відповідно до частини п`ятої статті 37 Закону №1404-VIII повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

Згідно з частиною четвертою статті 12 Закону №1404-VIII строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: пред`явлення виконавчого документа до виконання; надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Тобто, у разі не виконання боржником ухвали Господарського суду міста Києва від 08.02.2021 про розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2020 у справі №910/15292/20 у строки встановлені цією ухвалою, стягувач мав право на повторне пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Як встановлено судом, Шевченківським районним відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) всупереч пункту 8 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ не було повернуто стягувачу.

Частинами другою та сьомою статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

У разі закінчення виконавчого провадження у зв`язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню.

Фактичні обставини справи свідчать про те, що порушення прав відповідача полягає саме у неповерненні йому стягнутого з нього виконавчого збору всупереч ч. 7 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності ухвали Господарського суду міста Києва від 09.10.2023 у справі №910/15292/20 про визнання наказу, таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку із добровільним поза межами виконавчого провадження виконанням відповідачем у повному обсязі рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2020 у справі №910/15292/20 у строки визначені ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2021 про розстрочення виконання судового рішення у справі №910/15292/20.

Таким чином, проаналізувавши обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість скарги та наявність підстав для її задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно із частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені в частинах 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Суд першої інстанції, дослідивши матеріали скарги, враховуючи обставини даної скарги, її складність, предмет та підстави її подання до суду, прийняття судом ухвали про задоволення скарги, дійшов висновку, що розмір заявленої Товариством з обмеженою відповідальністю «Готель «Старо» суми витрат на професійну правову допомогу є надмірно великим в порівнянні з фактично наданими адвокатом послугами (складання скарги і участь представника у одному судовому засіданнях), а тому до стягнення з Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) присудив 3 500 грн витрат на професійну правову допомогу; у стягненні решти суми витрат на професійну правничу допомогу відмовив.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що апелянтом не наведено жодних доводів та міркувань в своїй апеляційній скарзі в частині задоволення вимоги відповідача про стягнення витрат на професійну правову допомогу.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції не знайшов підстав для зміни чи скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 27.11.2023 у справі №910/15292/20 в частині розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Доводи наведені апелянтом в апеляційній скарзі не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, при цьому апеляційним судом при винесені даної постанови було надано обґрунтовані та вичерпні висновки доводам учасників судового процесу із посиланням на норми матеріального та процесуального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

З огляду на вищевикладене, відсутні підстави для скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 27.11.2023 у справі №910/15292/20.

Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що ухвала Господарського суду міста Києва від 27.11.2023 у справі №910/15292/20 прийнята з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального та процесуального права у зв`язку з чим апеляційна скарга Державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваленка Євгенія Івановича задоволенню не підлягає.

Судовий збір за подання апеляційної скарги відповідно до статті 129 ГПК України покладається на апелянта.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваленка Євгенія Івановича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.11.2023 у справі №910/15292/20 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.11.2023 у справі №910/15292/20 залишити без змін.

3. Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ).

4. Матеріали справи №910/15292/20 повернути до Господарського суду міста Києва.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст.ст. 287, 288, 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано суддями 14.03.2024.

Головуючий суддя С.В. Владимиренко

Судді С.О. Алданова

О.О. Євсіков