Ухвала

від 08.12.2023 по справі 910/18311/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Київ

08.12.2023Справа № 910/18311/23

Суддя Господарського суду міста Києва Курдельчук І.Д., дослідивши у нарадчій кімнаті матеріали (вх.№18311/23) позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОНБУДМОНТАЖ-2015» (84500, м. Бахмут, вул. Садова, 135/ поштова адреса: вул. Соборна, а/с 3, м. Павлоград, 51400; код 39477552) до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (00032129, м. Київ, вул.. Госпітальна, будинок 12-г, код 00032129) та Донецького відділу ДВС у Донецькому районі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання права власності та стягнення 375 700,00 грн.,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОНБУДМОНТАЖ-2015» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (00032129, м. Київ, вул.. Госпітальна, будинок 12-г, код 00032129) та Донецького відділу ДВС у Донецькому районі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання права власності та стягнення 375 700,00 грн.

Всупереч ч. 6 ст. 6 та п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України юридичною особою позивача не вказані відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Відповідно до відповіді №39477552 Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОНБУДМОНТАЖ-2015» не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.

Вимогами позивача є:

- визнати право власності на грошові кошти в сумі 375 700,00 грн.;

- стягнути 375 700,00 зазначені кошти у вказаній сумі.

Відповідно позивачем заявлено по одній вимозі майнового та немайнового характеру.

Суд зазначає, що до позовної заяви додано копію платіжної інструкції № 976 (неналежної якості, завіреної адвокатом Куренним С.В.) щодо сплати судового збору на суму 5635,50 грн.

Тобто позивачем здійснено сплату судового збору лише за вимогу майнового характеру, сума доплати, яку необхідно здійснити становить 2 684,00 грн.

Крім того, позивачу слід надати суду оригінал платіжної інструкції щодо сплати судового збору у розмірі 5635,50 грн. згідно платіжної інструкції № 976.

Слід зазначити, що позивачем заявлено залучити в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів ФОП Михайленко Ігор Іванович.

Водночас виконавче провадження в ході якого накладений арешт не стосується діяльності Михайленка Ігоря Івановича, як суб`єкта підприємницької діяльності (ФОП). Це випливає зі змісту доказів (ВП 72219971) щодо примусового виконання Виконавчого листа 185/1057/16-ц №2/185/20/19 виданого 06.06.2023 Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області.

Згідно додатків до позовної заяви позивач направив копію позовної заяви на адресу ФОП Михайленка І.І. Івано- АДРЕСА_1 .

Однак, як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців юридичною адресою ФОП Михайленко Ігор Іванович є АДРЕСА_2 .

Тому позивачу слід направити копію позовної заяви на юридичну адресу третьої особи ФОП Михайленко Ігор Іванович: АДРЕСА_2 .

Згідно з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців юридичною адресою ФОП Михайленко Ірина Валеріївна є АДРЕСА_1 , що відповідає адресі на яку здійснено відправлення копії позовної заяви.

Більше того, місцем реєстрації ОСОБА_1 є АДРЕСА_3 , що тимчасово проживає за адресою : АДРЕСА_2 .

Тобто адреси місця реєстрації АДРЕСА_4 , місця проживання та тимчасового місця проживання АДРЕСА_2 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є ідентичними.

Отже, особа, з якою позивач мав намір вступити в господарські правовідносини та особа, з якою вступив в правовідносини проживають/зареєстровані за однаковими адресами вірогідно можуть бути близькими особами, пов`язаними особами.

Варто зазначити, що навіть наявність в осіб зі схожими даними прізвища, ім`я та по батькові рахунку в одній банківській установі не гарантує помилкове зарахування кошів на розрахунковий рахунок іншою особи, оскільки для зарахування коштів необхідно вказати такі реквізити назва отримувача, РНОКПП/ЄДРПОУ та рахунок ІВАN.

Відповідно до положень ст. 172 Господарського процесуального кодексу України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Згідно з приписами статті 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Отже, позивачу необхідно надати суду докази направлення третій особі ФОП Михайленко І.І. позовної заяви із зазначенням переліку документів, яка була подано до суду 30.11.2023 (опис вкладення у цінний лист в оригіналі).

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 164, 172, ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва. Наведене є підставою для застосування ч.1, 2 ст.174 ГПК України та постановлення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ураховуючи викладене, суд зазначає, що позивачу необхідно надати відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у позивача, відповідача; необхідно подати докази відправлення копії позовної заяви на юридичну адресу відповідачу та на адресу місця виконання договору (надання послуг).

Крім того, 27 січня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 343/565/21, провадження № 61-186св22 (ЄДРСРУ № 108654298) досліджував питання щодо особливостей визначення відповідачів у справі про зняття арешту з майна.

Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту (частина перша статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому, що відповідачем у справах за позовами про звільнення майна з-під арешту є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних правовідносин щодо такого майна (постанови від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18, від 05 травня 2020 року у справі № 554/8004/16, від 07 квітня 2021 року у справі № 174/474/17).

Крім того у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі №905/386/18 (провадження №12-85гс19) зроблено правовий висновок про те, що орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (пункт 41), від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц (пункт 49), від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц (пункт 50), від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (пункт 31.4), від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц (пункт 37, 54), від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17 (пункт 38), від 13 березня 2019 року у справі № 757/39920/15-ц (пункт 31), від 27 березня 2019 року у справі № 520/17304/15-ц (пункт 63), від 01 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17 (пункт 71)).

Якщо позивач не заявляє клопотання про залучення інших співвідповідачів у справах, в яких наявна обов`язкова співучасть, тобто коли неможливо вирішити питання про обов`язки відповідача, одночасно не вирішивши питання про обов`язки особи, не залученої до участі у справі в якості співвідповідача, суд відмовляє у задоволенні позову (постанови Верховного Суду від 11 вересня 2019 року у справі № 200/8461/15-ц, від 03 травня 2022 року у справі № 711/3591/21).

Отже, відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна.

Аналогічна правова позиція підтримана Верховним судом 07 грудня 2022 року у справі № 359/3609/19, провадження № 61-18794св20 (ЄДРСРУ № 107878102).

ВИСНОВОК: Якщо предметом спору є вимога власника про звільнення належного йому майна з-під арешту, а позов пред`явлено не до всіх відповідачів, то законним та обґрунтованим слід визнати висновок суду про відсутність підстав для його задоволення у зв`язку з пред`явленням до неналежних відповідачів.

При цьому Верховний суд звертає увагу на те, що вирішити питання про скасування арешту, накладеного у межах виконавчого провадження, без залучення до участі у справі в якості відповідачів усіх осіб, на користь яких накладено такий арешт, є неможливим.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 162, 164, 172, 174, 232, 233 та 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Залишити позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ДОНБУДМОНТАЖ-2015» без руху.

2. Зобов`язати позивача протягом п`яти робочих днів з дня вручення даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання доказів до суду

- реєстрації свого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі).

- надсилання копії позовної заяви з додатками на юридичну адресу третьої особи: вул. Деревлянська, буд. 2/6, квартира 112, Київ, 04050;

- оригінал платіжної інструкції від 27.11.2023 №976;

- доказів доплати судового збору в розмірі 2 684,00 грн.

Роз`яснити, що в разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (частина 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).

Ухвала набрала законної сили 08.12.2023 та оскарженню не підлягає.

Судове рішення є врученим з дня отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи в модулі "Електронний суд" ЄСІТС (п.2ч.6ст.242 ГПК України), вказану такою особою під час подання документів до суду.

Суддя Ігор Курдельчук