Постанова
від 28.11.2023 по справі 917/1331/22
КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2023 року

м. Київ

cправа № 917/1331/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Берднік І. С., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання - Письменна О. М.,

за участю представників сторін:

позивача (відповідача за зустрічним позовом) - Охріменка О. О. (адвоката),

відповідача (позивача за зустрічним позовом) - Григоришена О. О. (адвоката), Чуби В. Д. (адвоката),

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерхолдінг"

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 29.08.2023 (колегія суддів: Гребенюк Н. В. - головуючий, Слободін М. М., Шутенко І. А.) і рішення Господарського суду Полтавської області від 05.06.2023 (суддя Безрук Т. М.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерхолдінг"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінема-Центр"

про стягнення 1 993 259,05 грн,

та зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінема-Центр"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерхолдінг"

про стягнення 2 996 568,40 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерхолдінг" (далі - ТОВ "Інтерхолдінг") звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінема-Центр" (далі - ТОВ "Сінема-Центр") про стягнення 1 993 259,05 грн, у тому числі: 1 859 737,30 грн основного боргу за договором підряду від 26.02.2020 № 20200226/В, 87 407,65 грн - пені, 14 368,38 грн - 3 % річних, 31 745,72 грн - інфляційних втрат.

1.2. Обґрунтовуючи позов, ТОВ "Інтерхолдінг" посилалося на те, що за договором підряду від 26.02.2020 № 20200226/В виконало роботи з монтажу та пусконалагодження системи електропостачання та освітлення для подальшого розміщення багатозального кінотеатру в торговельно-розважальному центрі "МЕГАМОЛЛ", що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. 600-річчя, 17-Е. Позивач зазначав, що роботи відповідач оплатив частково - на суму 1 110 001,78 грн, безпідставно не підписав акти виконаних робіт та видаткову накладну на невикористані матеріали. Заборгованість відповідача за договором підряду від 26.02.2020 № 20200226/В, за твердженням позивача, становить 1 859 737,30 грн.

1.3. ТОВ "Сінема-Центр" разом із відзивом подало до суду зустрічну позовну заяву, в якій просило стягнути з ТОВ "Інтерхолдінг" на користь ТОВ "Сінема-Центр" 2 996 568,40 грн, з яких: 1 110 001,78 грн - повернення попередніх оплат робіт за договором підряду від 26.02.2020 № 20200226/В, 886 566,62 грн - пені за прострочення виконання робіт за період з 16.05.2022 до 25.06.2020 включно.

1.4. ТОВ "Сінема-Центр", обґрунтовуючи зустрічний позов, зазначало, що здійснило попередню оплату робіт за договором підряду № 20200226/В, проте не прийняло робіт від ТОВ "Інтерхолдінг" у строки і в порядку, які були визначені договором підряду від 26.02.2020 № 20200226/В. Тому ТОВ "Сінема-Центр" стверджувало, що наведене є підставою для повернення коштів попередніх оплат та сплату штафних санкцій.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 05.06.2023, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 29.08.2023 у справі № 917/1331/22, в позові ТОВ "Інтерхолдінг" до ТОВ "Сінема-Центр" про стягнення грошових коштів відмовлено повністю; зустрічний позов ТОВ "Сінема-Центр" до ТОВ "Інтерхолдінг" про стягнення грошових коштів задоволено частково; стягнуто з ТОВ "Інтерхолдінг" на користь ТОВ "Сінема-Центр" 1 110 001,78 грн як повернення попередніх оплат, 16 650,03 грн відшкодування витрат зі сплати судового збору; в іншій частині - у зустрічному позові ТОВ "Сінема-Центр" відмовлено.

2.2. Суд першої інстанції, мотивуючи рішення, зазначив, що виконання робіт за договором підряду від 26.02.2020 № 20200226/В не здійснювалося позивачем, а було покладено ним на субпідрядника - Товариство з обмеженою відповідальністю "БК Естет" (далі - ТОВ "БК Естет"); позивач не довів, що первісний відповідач погодив чи надав дозвіл як замовник на залучення іншої особи до виконання робіт. Тому суд першої інстанції дійшов висновку, що ТОВ "Інтерхолдінг" не довів факту виконання саме ним як підрядником умов договору підряду від 26.02.2020 № 20200226/В та додаткової угоди № 1 до нього, а виконання будь-яких робіт на об`єкті іншими особами не було узгоджено із замовником (первісним відповідачем).

Суд першої інстанції також установив, що ТОВ "Сінема-Центр" надіслало повідомлення від 01.06.2021, яке слід розглядати саме як повідомлення про здійснення односторонньої відмови від договору підряду від 26.02.2020 № 20200226/В. Суд першої інстанції дійшов висновку, що ця відмова ТОВ "Сінема-Центр" від договору підряду від 26.02.2020 № 20200226/В є обґрунтованою; повідомлення ТОВ "Сінема-Центр" від 01.06.2021 про здійснення односторонньої відмови від договору від 26.02.2020 № 20200226/В мотивовано тим, що ТОВ "Інтерхолдінг" як підрядником не були здані відповідні роботи у визначені договором підряду від 26.02.2020 № 20200226/В строки. При цьому суд першої інстанції констатував, що первісний позивач не надав будь-яких доказів, які би свідчили, що він розпочав виконання робіт, та про фактичне виконання ним робіт, передбачених договором підряду від 26.02.2020 № 20200226/В та додатковою угодою № 1 до нього, до направлення ТОВ "Сінема-Центр" відмови від цього договору, а також не надав доказів того, що строк, який залишися до закінчення дії договору підряду від 26.02.2020 № 20200226/В, є достатнім для виконання всього того обсягу робіт, який визначений цим договором та додатковою угодою до нього.

Суд першої інстанції також установив, що умовами договору підряду від 26.02.2020 № 20200226/В передбачено обов`язок підрядника пред`явити виконані роботи для передачі замовнику, проте первісний позивач до дати відмови від договору підряду від 26.02.2020 № 20200226/В роботи до прийняття замовнику (відповідачу) не пред`являв. Суд першої інстанції зазначив, що на підтвердження виконання робіт первісний позивач надав до суду: акт приймання-передачі виконаних робіт за вересень 2021 року від 16.09.2021 № 1/20200226/В на суму 2 516 660,91 грн з ПДВ, акт приймання-передачі виконаних робіт за вересень 2021 року від 16.09.2021 № 2/20200226/В на суму 321 610,16 грн з ПДВ, видаткову накладну від 16.09.2021 № 01 на суму 131 468,02 грн з ПДВ за невикористані матеріали. Суд першої інстанції встановив, що вказані акти та накладна підписані первісним позивачем, а ТОВ "Сінема-Центр" їх не підписало і на них міститься напис про відмову ТОВ "Сінема-Центр" від їх підписання. Суд першої інстанції зауважив, що щомісячних актів на підтвердження виконання робіт до припинення дії договору підряду від 26.02.2020 № 20200226/В ТОВ "Інтерхолдінг" суду не надав, в актах від 16.09.2021 обсяги робіт не підтверджені належними доказами, тому дійшов висновку, що відмова первісного відповідача від прийняття вказаних робіт є правомірною. З огляду на викладене суд першої інстанції зазначив про відсутність підстав для стягнення з ТОВ "Сінема-Центр" вказаних в актах сум.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ТОВ "Інтерхолдінг" про стягнення 131 468,02 грн, суд першої інстанції дійшов висновку, що ТОВ "Інтерхолдінг" не довів належними доказами наявність підстав для їх стягнення з ТОВ "Сінема-Центр" за товар за видатковою накладною від 16.09.2021 № 01. При цьому суд встановив, що вказана видаткова накладна підписана первісним позивачем 09.11.2021 в односторонньому порядку і на ній міститься напис про відмову ТОВ "Сінема-Центр" від її підписання; жодних доказів на підтвердження того, що вказані матеріали були фактично передані ТОВ "Сінема-Центр" у власність чи ним утримуються на дату подання позову первісний позивач суду не надав; ТОВ "Сінема-Центр" у відзиві не визнав факт отримання ним вказаних у видатковій накладній матеріалів; умовами договору підряду від 26.02.2020 № 20200226/В не передбачений обов`язок замовника оплачувати матеріали, що не були використані для виконання робіт; вказані у видатковій накладній матеріали не відповідають назві чи кількості тих матеріалів, що були узгоджені сторонами в кошторисі до договору підряду від 26.02.2020 № 20200226/В та до додаткової угоди № 1 до нього; доказів про фактичне знаходження вказаних матеріалів на об`єкті та доказів щодо проведення інвентаризації залишків матеріалів на об`єкті на дату припинення дії договору підряду від 26.02.2020 № 20200226/В, як зазначив суд, первісним позивачем не надано. Тому суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення вартості цих матеріалів з ТОВ "Сінема-Центр".

Суд першої інстанції також зазначив, що позовні вимоги ТОВ "Інтерхолдінг" про стягнення з ТОВ "Сінема-Центр" пені, 3 % річних та інфляційних втрат нерозривно пов`язані з вимогами про стягнення вартості робіт та матеріалів, які визнані судом необґрунтованими, тому дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вказаних позовних вимог ТОВ "Інтерхолдінг".

Щодо позовних вимог, заявлених ТОВ "Сінема-Сіті" у зустрічному позові, оскільки суд першої інстанції встановив факт невиконання ТОВ "Інтерхолдінг" як підрядником робіт за договором підряду від 26.02.2020 № 20200226/В, що не призвело до очікуваного замовником результату, тому, дійшов висновку, що, відмовившись від цього договору з підстав, зазначених у частині 2 статті 849 Цивільного кодексу України, позивач за зустрічним позовом як замовник має право на відшкодування збитків. Суд першої інстанції встановив, що на виконання договору підряду від 26.02.2020 № 20200226/В ТОВ "Сінема-Сіті" сплатило ТОВ "Інтерхолдінг" попередню оплату на загальну суму 1 110 001,78 грн, тому вимоги за зустрічним позовом ТОВ "Сінема-Сіті" в частині стягнення 1 110 001,78 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Вимоги зустрічного позову ТОВ "Сінема-Сіті" про стягнення з ТОВ "Інтерхолдінг" 886 566,62 грн пені за прострочення виконання робіт, нарахованої за період з 16.05.2022 до 25.06.2020, суд відхилив, оскільки зазначив, що у додатковій угоді від 24.12.2020 № 1 до договору підряду № 20200226/В сторони змінили строки закінчення виконання робіт, тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування пені у вказаний період.

2.3. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні первісного позову ТОВ "Інтерхолдінг" до ТОВ "Сінема-Центр" в повному обсязі та щодо обґрунтованості вимоги ТОВ "Сінема-Центр" за зустрічним позовом в частині стягнення 1 110 001,78 грн.

3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї

3.1. ТОВ "Інтерхолдінг" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 05.06.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 29.08.2023 у справі № 917/1331/22 повністю, а справу № 917/1331/22 передати на новий розгляд до Господарського суду Полтавської області.

3.2. ТОВ "Інтерхолдінг", звертаючись із касаційною скаргою, посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, скаржник зазначає про неправильне застосування (незастосування) судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права: частини 4 статті 80, частини 1 статті 174, частини 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України та посилається на неврахування судами висновків щодо застосування цих норм, викладених у постановах Верховного Суду від 13.04.2021 у справі № 909/722/14, від 01.07.2021 у справі № 46/603, від 18.06.2020 у справі № 909/965/16, від 26.02.2019 у справі № 913/632/17, від 13.01.2021 у справі № 10/Б-921/1442/2013, від 29.09.2022 у справі № 910/20010/20, від 16.11.2022 у справі № 910/4390/21. ТОВ "Інтерхолдінг" стверджує також про неправильне застосування судами попередніх інстанцій під час розгляду зустрічних позовних вимог ТОВ "Сінема-Центр" норм матеріального права, а саме частини 4 статті 612, статті 613 Цивільного кодексу України та посилається на неврахування судами висновків щодо застосування цих норм, викладених у постановах Верховного Суду від 20.05.2021 у справі № 910/2711/20, від 28.05.2020 у справі № 910/6217/19, від 12.07.2023 у справі № 904/8883/21.

ТОВ "Інтерхолдінг" вважає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування частини 6 статті 853 Цивільного кодексу України у подібних правовідносинах.

Скаржник також зазначає, що порушення судами попередніх інстанцій частини 4 статті 80, частини 1 статті 174, частини 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

3.3. ТОВ "Сінема-Центр" у відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Інтерхолдінг" просить оскаржувані судові рішення залишити без змін, а касаційну скаргу ТОВ "Інтерхолдінг" - без задоволення, а також просить поновити виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 05.06.2023 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 29.08.2023 у справі № 917/1331/22. ТОВ "Сінема-Центр" зазначає, що доводи скаржника про порушення судами норм матеріального та процесуального права є безпідставними, а рішення судів є законними та обґрунтованими.

3.4. ТОВ "Сінема-Центр" подало 17.11.2023 через систему "Електронний суд" клопотання/заяву про долучення пояснень щодо питань, які виникли під час судового засідання 07.11.2023.

3.5. ТОВ "Інтерхолдінг" подало 20.11.2023 до Верховного Суду письмові пояснення у справі відповідно до статті 42 Господарського процесуального кодексу України.

4. Обставини справи, встановлені судомами

4.1. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що між ТОВ "Інтерхолдінг" (підрядник) та ТОВ "Сінема-центр" (замовник) укладено договір підряду від 26.02.2020 № 20200226/В, умовами якого сторони погодили таке:

- пункт 1.1 - підрядник з використанням власних засобів та обладнання підрядника, а також матеріалів та обладнання замовника зобов`язується за завданням замовника на свій ризик виконати та передати замовникові комплекс робіт з монтажу та пусконалагодження системи електропостачання та освітлення (код ДКПП 43.21) у приміщенні багатозального кінотеатру "СІНЕМА-СІТІ" у торговельно-розважальному центрі "МЕГАМОЛЛ" (далі - ТРЦ "МЕГАМОЛЛ"), що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. 600-річчя, 17-Е (далі - роботи), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані підрядником роботи;

- пункт 1.2 - роботи виконуються підрядником якісно, своєчасно, належними способами та засобами відповідно до цього договору, зокрема кошторису (додаток № 1), в якому визначено: найменування, вид, склад, обсяги робіт та їх вартість, та проектної документації стадії "Робоча документація" Електротехнічні рішення 96.2019-2-ЕТР;

- пункт 2.1 - підрядник зобов`язується приступити до виконання робіт протягом 3 (трьох) робочих днів з дати здійснення замовником попередньої оплати згідно з пунктом 5.2.1 цього договору та завершити виконання робіт не пізніше 15.05.2020;

- пункт 3.1 - підрядник зобов`язується: підпункт 3.1.2 - виконати роботи і передати їх результати замовникові у строки, встановлені умовами цього договору і додатками до нього; підпункт 3.1.15 - забезпечити наявність матеріалів та обладнання у необхідній кількості та якості; підпункт 3.1.24 - складати та надавати замовникові акти виконаних робіт;

- пункт 3.3 - замовник зобов`язується: підпункт 3.3.4 - прийняти виконані роботи, за умови їх належного виконання з дотриманням цього договору, додатків до нього, технології проведення робіт, державних будівельних норм та інших норм та правил, які регулюють проведення даного виду робіт;

- пункт 3.4 - замовник має право:

підпункт 3.4.2.6 - відмовитися від договору в будь-який час до закінчення робіт, оплативши підрядникові належно виконану частину робіт;

підпункт 4.2.5 - відмовитися від договору в односторонньому порядку і вимагати відшкодування збитків, пов`язаних із залученням третьої сторони для здійснення/завершення монтажних і пусконалагоджувальних вальних робіт, якщо підрядник вчасно не почав роботу, або виконує її настільки вільно, що закінчення її в строки, визначені цим договором, стає неможливим;

- пункт 5.1 - загальна вартість робіт відповідно до затвердженого сторонами кошторису (додаток № 1 до договору) складає 4 601 382,14 грн (в т. ч. ПДВ (20%) - 766 897,02 грн);

- пункт 5.2 - розрахунки за договором здійснюються у наступному порядку:

підпункт 5.2.1 - попередня оплата у розмірі 1 380 414,64 грн (у т. ч.і ПДВ (20%) - 230 069,11 грн) - оплачується замовником не пізніше 23.03.2020;

підпункт 5.2.2 - наступна попередня оплата у розмірі 1 380 414,64 грн (у тому числі ПДВ (20%) - 230 069,11 грн) - оплачується замовником після підписання сторонами актів приймання-передачі виконаних робіт на загальну суму, що дорівнює та/або перевищує суму попередньої оплати, сплаченої згідно з положеннями підпункту 5.2.1, та після належним чином здійсненої виконавцем реєстрації всіх податкових накладних за такими актами в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) (включаючи податкову накладну на суму сплаченої замовником попередньої оплати згідно з положеннями підпункту 5.2.1), у строк, що не перевищує 5 (п`яти) банківських днів з дати належної реєстрації в ЄРПН податкової накладної за останнім із зазначених актів, у порядку і в строки, визначені чинним законодавством України;

- підпункт 5.2.3 - наступна попередня оплата у розмірі 1 380 414,64 грн, (у тому числі ПДВ (20%) - 230 069,11 грн), оплачується замовником після підписання сторонами актів приймання-передачі виконаних робіт на загальну суму, що дорівнює та/або перевищує суму попередньої оплати, сплаченої згідно з положеннями підпункту 5.2.2, та після належним чином здійсненої виконавцем реєстрації всіх податкових накладних за такими актами в ЄРПН (включаючи податкову накладну на суму сплаченої замовником попередньої оплати згідно з положеннями підпункту 5.2.2), у строк, що не перевищує 5 (п`яти) банківських днів з дати належної реєстрації в ЄРПН податкової накладної за останнім із зазначених актів, у порядку і в строки, визначені чинним законодавством України;

- підпункт 5.2.4 - остаточний розрахунок у розмірі 460 138,22 грн (у тому числі ПДВ (20%) - 76 689,70 грн) здійснюється замовником після підписання сторонами останнього акта приймання-передачі виконаних робіт та за умови належного здійснення підрядником реєстрації всіх податкових накладних в ЄРПН (включаючи податкові накладні на суми сплачених замовником попередніх оплат) у строк, що не перевищує 5 (п`ять) банківських днів з моменту реєстрації останньої податкової накладної за цим договором, в ЄРПН у порядку і в строки, визначені чинним законодавством України;

- пункт 6.1 - замовник приймає виконані належним чином підрядником роботи шляхом підписання щомісячних актів виконаних робіт (далі - акт);

- пункт 6.2 - підрядник не пізніше п`ятого числа календарного місяця, наступного за звітним, направляє замовнику два примірники підписаного зі своєї сторони і скріпленого печаткою акта, в якому зазначається перелік фактично виконаних підрядником в такому звітному місяці робіт та їх загальна вартість;

- пункт 6.3 - замовник у випадку відсутності зауважень до виконаних підрядником робіт протягом (трьох) робочих днів після одержання акта зобов`язаний прийняти виконані роботи, підписати та повернути підрядникові один екземпляр підписаного зі своєї сторони акта;

- пункт 8.4 - у випадку несвоєчасної оплати замовником виконаних робіт замовник зобов`язується виплатити підрядникові пеню у розмірі 0,05 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення;

- пункт 11.1 - цей договір вважається укладеним і набирає чинності з дати його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2020 включно, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором, у тому числі грошових;

- пункт 11.2 - закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час його дії.

4.2. Господарські суди попередніх інстанцій зазначили, що сторони узгодили додаток № 1 до договору - кошторис на виконання комплексу робіт з монтажу та пусконалагодження системи електропостачання та освітлення, код ДКПП 43.21 у приміщенні багатозального кінотеатру "СІНЕМА-СІТІ" у ТРЦ "МЕГАМОЛ", що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. 600-річчя, 17-Е.

4.3. На виконання договору підряду від 26.02.2020 № 20200226/В ТОВ "Сінема-Сіті" сплатило ТОВ "Інтерхолдінг" попередню оплату на загальну суму 1 110 001,78 грн за платіжними документами № 23671 від 17.03.2020, № 23669 від 17.03.2020, № 23670 від 17.03.2020, що підтверджується випискою банку з рахунку від 17.03.2020.

4.4. Як установили суди попередніх інстанцій, у додатковій угоді № 1 від 24.12.2020 до договору підряду від 26.02.2020 № 20200226/В сторони узгодили таке:

- пункт 1- враховуючи, що у зв`язку із введенням карантину на території України та в рамках відповідних обмежувальних заходів виникла затримка в готовності об`єкта замовника, визначеного сторонами як місце виконання робіт для подальшого розміщення багатозального кінотеатру "СІНЕМА-СІТІ", що будується у ТРЦ "МЕГАМОЛЛ", за адресою: м. Вінниця, вул. 600-річчя, 17-Е, сторони домовились продовжити строк виконання робіт та строк дії договору, у зв`язку з чим внести до договору наступні зміни:

- пункт 1.1 - викласти пункт 2.1 договору в такій редакції: "2.1. Підрядник зобов`язується приступити до виконання робіт протягом 3 (трьох) робочих днів з дати здійснення замовником попередньої оплати згідно з підпунктом 5.2.1 цього договору та завершити виконання робіт у строк не пізніше ніж за 2 (два) місяці до дати відкриття кінотеатру в об`єкті, повідомленої замовником";

- пункт 2 - сторони домовились, що підрядник за завданням замовника в порядку та на умовах договору зобов`язується на свій ризик власними або залученими за свій рахунок силами та/або засобами виконати комплекс додаткових робіт з монтажу та пусконалагодження системи електропостачання та освітлення (код ДКПП 43.21) у приміщеннях об`єкта (далі - роботи), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані підрядником роботи;

- пункт 4 - роботи виконуються на території будівельного майданчика у ТРЦ "МЕГАМОЛЛ", що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. 600-річчя, 17-Е;

- пункт 5 - підрядник зобов`язується виконати роботи не пізніше ніж за 2 (два) місяці до дати відкриття кінотеатру в об`єкті, повідомленої замовником;

- пункт 7 - загальна вартість робіт відповідно до затвердженого сторонами кошторису (додаток № 1) складає - 324 757,85 грн (з ПДВ);

- пункт 7.1 - розрахунки здійснюються у наступному порядку:

підпункт 7.1.1 - попередні оплати сплачуються замовником на підставі наданих підрядником та погоджених замовником рахунків-фактур протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати отримання відповідного рахунку-фактури. Якщо замовником не буде погоджено будь-який із наданих рахунків-фактур, він повідомляє про це підрядника шляхом направлення електронного листа на електронну адресу anatoliy1965@gmail.com протягом 3 (трьох) робочих днів з дати отримання на погодження відповідного рахунку-фактури. Фактом погодження розміру попередньої оплати є сплата замовником суми грошових коштів, визначеної у наданому підрядником рахунку-фактурі. Сплата попередніх оплат (наступних після першої попередньої оплати за цим договором) здійснюється за умови належним чином зареєстрованих підрядником податкових накладних в ЄРПН (включаючи податкові накладні на суми сплачених замовником попередніх оплат);

підпункт 7.1.2 - остаточний розрахунок здійснюється замовником після підписання сторонами останнього акта приймання-передачі виконаних робіт та за умови належного здійснення підрядником реєстрації всіх податкових накладних в ЄРПН (включаючи податкові накладні на суми сплачених замовником попередніх оплат) у строк, що не перевищує 5 (п`яти) банківських днів з моменту реєстрації останньої податкової накладної за цим договором, в ЄРПН у порядку і в строки, визначені чинним законодавством України.

4.5. Господарські суди попередніх інстанцій зазначили, що в додатку № 1 від 24.12.2020 до додаткової угоди від 24.12.2020 № 1 викладено кошторис на виконання комплексу додаткових робіт з монтажу та пусконалагодження системи електропостачання та освітлення (код ДКПП 43.21) у приміщенні багатозального кінотеатру "СІНЕМА-СІТІ" у ТРЦ "МЕГАМОЛЛ", що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. 600- річчя, 17-Е.

4.6. Як зауважили суди попередніх інстанцій, ТОВ "Сінема-Центр" у відзиві повідомило про те, що у нього відсутній примірник начебто укладеної додаткової угоди № 1 до договору підряду від 26.02.2020 № 20200226/В та відсутня копія вказаного документа, що викликає сумніви у його справжності. Проте оригінал вказаної додаткової угоди № 1 до договору підряду від 26.02.2020 № 20200226/В долучено до матеріалів справи. В установленому порядку факт неукладення цієї угоди належними доказами первісний відповідач не довів. Вимоги про визнання недійсною вказаної додаткової угоди ТОВ "Сінема-Центр" не заявив.

4.7. Господарські суди зазначили, що первісний позивач у позові посилається на те, що до виконання робіт, передбачених договором підряду від 26.02.2020 № 20200226/В, первісний позивач залучив субпідрядника ТОВ "БК Естет".

Господарські суди попередніх інстанцій установили, що між первісним позивачем та ТОВ "БК Естет" укладено договір підряду від 02.03.2020 № 20200302/СВ, згідно з яким сторони домовились, що ТОВ "БК Естет" виконає комплекс робіт з монтажу та пусконалагодження системи електропостачання та освітлення (код ДКПП 43.21) у приміщеннях багатозального кінотеатру "СІНЕМА-СІТІ", що будується у ТРЦ "МЕГАМОЛЛ", за адресою: м. Вінниця, вул. 600-річчя, 17-Е. Вартість вказаних робіт згідно з пунктом 5.1 договору підряду від 02.03.2020 № 20200302/СВ та кошторису (додаток № 1) до нього попередньо становила суму у розмірі 3 918 279,14 грн з ПДВ.

4.8. Господарські суди також зауважили, що первісний позивач у позові посилається на те, що за договором підряду від 26.02.2020 № 20200226/В він виконав роботи, а відповідні акти виконаних робіт були передані замовнику за актом приймання-передачі документації від 01.04.2021.

4.9. ТОВ "Сінема-Центр" 01.06.2021 надіслало повідомлення ТОВ "Інтерхолдінг", в якому вказало, що підрядник у визначені договором строки роботи не здав та значно їх протермінував, тому ТОВ "Сінема-Центр" уклало договори на виконання робіт з іншою підрядною організацією, у зв`язку з цим повідомило про зупинення підрядником виконання умов договору.

4.10. ТОВ "Інтерхолдінг" листом від 07.06.2021 повідомило ТОВ "Сінема-Центр", що не заперечує проти призупинення підрядником виконання умов договору, про прийняття фактично виконаних робіт та здійснення остаточних взаєморозрахунків за відповідними актами виконаних робіт.

4.11. Господарські суди зазначили, що на підтвердження виконання робіт первісний позивач надав до суду:

- акт приймання-передачі виконаних робіт за вересень від 16.09.2021 на суму 2516660,91 грн з ПДВ;

- акт приймання-передачі виконаних робіт за вересень від 16.09.2021 на суму 321610,16 грн з ПДВ;

- видаткову накладну від 16.09.2021 № 01 на суму 131 468,02 грн з ПДВ за невикористані матеріали.

Вказані акти та накладна підписані первісним позивачем в односторонньому порядку, відповідач ці документи не підписав.

4.12. 18.10.2021 ТОВ "Інтерхолдінг" (первісний позивач) направило первісному відповідачу акти приймання-передачі виконаних робіт від 16.09.2021 на суму 2 516 660,91 грн з ПДВ, від 16.09.2021 на суму 321 610,16 грн з ПДВ, видаткову накладну № 01 від 16.09.2021 на суму 131 468,02 грн з ПДВ за невикористані матеріали разом з досудовою вимогою про їх підписання на адресу: вул. Європейська, буд.60-А, м. Полтава, 36002.

4.13. 05.11.2021 первісний відповідач у відповідь на досудову вимогу зазначив, що акти виконаних робіт/видаткових накладних ним не погоджені, не підписані, роботи на об`єкті припинено згідно з листом від 01.06.2021; в актах вказано про виконання робіт за вересень 2021 року, тобто вже після припинення дії договору № 20200226/В.

4.14. Спір за первісним позовом виник у зв`язку з наявністю чи відсутністю правових підстав для стягнення з ТОВ "Сінема-Центр" на користь ТОВ "Інтерхолдінг" основного боргу за договором підряду від 26.02.2020 № 20200226/В, пені, 3 % річних, інфляційних втрат, а за зустрічним позовом - у зв`язку з наявністю чи відсутністю правових підстав для стягнення з ТОВ "Інтерхолдінг" на користь ТОВ "Сінема-Центр" попередніх оплат робіт за договором підряду від 26.02.2020 № 20200226/В, пені за прострочення виконання робіт за період з 16.05.2022 до 25.06.2020 включно.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.09.2023 для розгляду справи № 917/1331/22 визначено колегію суддів у складі: Багай Н. О. - головуючий, Дроботова Т. Б., Чумак Ю. Я.

Ухвалою Верховного Суду від 09.10.2023 (у складі колегії суддів: Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.) відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Інтерхолдінг" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 29.08.2023 і рішення Господарського суду Полтавської області від 05.06.2023 у справі № 917/1331/22.

Відповідно до розпорядження заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 20.11.2023 № 29.2-02/3304 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 917/1331/22 у зв`язку з перебуванням судді Дроботової Т. Б. на лікарняному.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.11.2023 для розгляду справи № 917/1331/22 визначено колегію суддів у складі: Багай Н. О. - головуючий, Берднік І. С., Чумак Ю. Я.

5.2. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

5.3. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі та відзиві доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу належить залишити без задоволення з огляду на таке.

5.4. Предметом первісного позову ТОВ "Інтерхолдінг" є матеріально-правові вимоги про стягнення з ТОВ "Сінема-Центр" основного боргу за договором підряду від 26.02.2020 № 20200226/В, пені, 3 % річних, інфляційних втрат, а предметом зустрічного позову ТОВ "Сінема-Центр" є матеріально-правові вимоги про стягнення з ТОВ "Інтерхолдінг" попередніх оплат робіт за договором підряду від 26.02.2020 № 20200226/В, пені за прострочення виконання робіт за період з 16.05.2022 до 25.06.2020 включно.

5.5. Спірні правовідносини між сторонами спору виникли у зв`язку з укладенням договору підряду від 26.02.2020 № 20200226/В.

5.6. Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

5.7. Підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник (частина 1 статті 838 Цивільного кодексу України).

Отже, у правовідносинах за договором підряду можливим є залучення до виконання робіт інших осіб підрядником, проте таке залучення здійснюється з урахуванням умов укладеного між замовником та підрядником договору.

5.8. Права замовника під час виконання роботи визначені статтею 849 Цивільного кодексу України.

5.9. Зокрема, згідно з частиною 2 статті 849 Цивільного кодексу України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника (частина 3 статті 849 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 4 статті 849 Цивільного кодексу України замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Отже, статтею 849 Цивільного кодексу України передбачено право замовника відмовитися від договору підряду та встановлено три самостійні правові підстави для такої відмови (близький за змістом висновок викладений у постанові Верховного Суду від 18.02.2021 у справі № 916/1441/19).

5.10. Положеннями статті 853 Цивільного кодексу України визначені обов`язки замовника та порядок прийняття робіт, виконаних підрядником.

Зокрема, за змістом частини 6 цієї статті, якщо ухилення замовника від прийняття виконаної роботи спричинило зміну строку здачі роботи, то вважається, що право власності на виготовлену (перероблену) річ перейшло до замовника у момент, коли мало відбутися її передання.

5.11. Особливості регулювання договору будівельного підряду визначено положеннями статей 875- 886 Цивільного кодексу України.

5.12. Згідно зі статтею 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Отже, основним предметом договору будівельного підряду є результат будівельних робіт - завершений будівництвом об`єкт або закінчені будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації на замовлення замовника, а не процес виконання робіт чи діяльність підрядника на створення об`єкта та його здачу (подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 23.07.2019 у справі № 911/2076/18).

5.13. Згідно із частинами 1, 4, 6 статті 882 Цивільного кодексу України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об`єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

5.14. Відповідно до наведених норм закону замовник зобов`язаний негайно розпочати прийняття робіт і такий обов`язок у нього виникає з моменту одержання письмового повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором.

Таким чином, складанню акта передання/прийняття робіт передує отримання письмового повідомлення підрядника про готовність до передання виконаних за договором будівельного підряду робіт замовником та здійснення прийняття роботи. Саме передання/прийняття робіт оформляється актом, який підписується обома сторонами, або підписується однією стороною із зазначенням, що друга сторона відмовилась його підписати. Підставою визнання акта виконаних робіт недійсним є доведення обґрунтованості мотивів щодо відмови замовника підписати акт.

Отже, у наведених положеннях закону не унормовано того, що підрядник може довести факт виконання підрядних робіт посиланням лише на складання та підписання ним в односторонньому порядку акта, який він у подальшому направляв замовнику для підпису, втім останній його не підписав, якщо не буде встановлено обставин направлення підрядником замовнику письмового повідомлення про безумовну готовність до передання роботи, прибуття замовника для огляду та прийняття роботи а також обставин відмови від прийняття робіт та підписання акта оглянутих робіт.

Передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття фактично виконаних і оглянутих робіт у строк, визначений договором.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 20.04.2021 у справі № 905/411/17.

5.15. Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

5.16. Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, статтями 193, 202 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускаються.

5.17. Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні вимог за первісним позовом ТОВ "Інтерхолдінг", зазначив таке:

- відповідно до умов укладеного договору та норм чинного законодавства у ТОВ "Сінема-Центр" обов`язок щодо сплати робіт виникає після виконання підрядником ТОВ "Інтерхолдінг" всього переліку робіт, передбачених проектно-кошторисною документацією, за умови їх прийняття замовником; замовник має оплатити підряднику лише ту роботу, яка була виконана підрядником належним чином та у строк, визначений договором. Отже, у розумінні погоджених сторонами положень, визначених пунктами 6.1, 6.2 договору підряду, прийняття підрядних робіт замовником здійснюється на підставі актів виконаних робіт, які підрядник мав направити замовнику після виконання робіт у строки, встановлені договором, тому допустимим доказом своєчасного виконання первісним позивачем підрядних робіт є саме акт виконаних робіт; відповідних помісячних актів виконаних робіт матеріали справи не містять;

- відповідно до пункту 2.1 договору підряду від 26.02.2020 № 20200226/В підрядник зобов`язується приступити до виконання робіт протягом 3 (трьох) робочих днів з дати здійснення замовником попередньої оплати згідно з підпунктом 5.2.1 цього договору, натомість доказів на підтвердження того, коли ТОВ "Інтерхолдінг" як підрядник приступив до виконання робіт первісний позивач суду не надав;

- ТОВ "Інтерхолдінг" зазначило, що залучив до проведення робіт іншу особу (субпідрядника) - ТОВ "БК Естет"; найменування, види та обсяги робіт та матеріалів, зазначених в кошторисі, який є додатком № 1 до договору підряду від 26.02.2020 № 20200226/В, та в додатковій угоді № 1 до цього договору, здебільшого співпадають з найменуванням, видами та обсягами робіт та матеріалів, які зазначені в кошторисі, що є додатком № 1 до договору підряду, укладеного ТОВ "Інтерхолдінг" з ТОВ "БК Естет", та додатковій угоді № 1 до цього договору. Тому суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про те, що виконання робіт за договором підряду від 26.02.2020 № 20200226/В не здійснювалося ТОВ "Інтерхолдінг", а було покладено ним на субпідрядника - ТОВ "БК Естет";

- зважаючи на ненадання в установленому порядку доказу до суду першої інстанції про погодження ТОВ "Сінема-Центр" виконання підрядних ТОВ "БК Естет", суд апеляційної інстанції з урахуванням положень частини 1 статті 838 Цивільного кодексу України зазначив про недоведення факту надання відповідачем за первісним позовом згоди на залучення іншої особи до виконання спірних робіт, тому дійшов висновку, що матеріалами справи не підтверджується факт виконання первісним позивачем (як підрядником) спірних робіт, як це передбачено умовами договору підряду від 26.02.2020 № 20200226/В;

- умовами договору підряду від 26.02.2020 № 20200226/В, зокрема пунктом 6.1 передбачено, що замовник приймає виконані підрядником роботи шляхом підписання щомісячних актів виконаних робіт, а також передбачено обов`язок підрядника не тільки виконати роботи, але й пред`явити їх для передачі замовнику, проте позивач за первісним позовом жодних із вказаних щомісячних актів на підтвердження виконання ним робіт до припинення дії договору суду не надав;

- на підтвердження виконання робіт ТОВ "Інтерхолдінг" надало до суду: акти приймання-передачі виконаних робіт від 16.09.2021 № 1/20200226/В, від 16.09.2021 № 2/20200226/В; ці акти містять напис в ТОВ "Сінема-Центр" про відмову від їх підписання та підписані ТОВ "Інтерхолдінг" в односторонньому порядку лише 09.11.2021, тобто після відмови ТОВ "Сінема-Центр" від договору.

Суд апеляційної інстанції, беручи до уваги відмову замовника з 01.06.2021 від виконання будівельних робіт наведеним підрядником, а також залучення з 07.06.2021 до будівельних робіт нового підрядника - Товариство з обмеженою відповідальністю "СБК Інтеко", зазначив, що посилання ТОВ "Інтерхолдінг" на незаконне ухилення ТОВ "Сінема-Центр" від підписання актів приймання-передачі виконаних робіт за вересень 2021 року є недоведеними.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про те, що первісний позивач не довів належними доказами факт виконання ним спірних підрядних робіт в порядку та на умовах договору підряду від 26.02.2020 № 20200226/В, тому відмова ТОВ "Сінема-Центр" від прийняття робіт, що відображені в односторонньо підписаному акті приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2021, визнана судом правомірною.

Суд апеляційної інстанції визнав безпідставними доводи ТОВ "Інтерхолдінг" про те, що акт готовності об`єкта до експлуатації від 05.01.2021 та сертифікат готовності з датою реєстрації 28.01.2021 є підтвердженням виконання ТОВ "Інтерхолдінг" договору підряду, оскільки зазначив, що вказані документи не є доказами про виконання робіт у визначеному договором порядку, а є дозвільними документами щодо можливості експлуатації об`єкта нерухомості - ТРЦ "МЕГАМОЛЛ".

З огляду на викладене в сукупності суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про те, що первісним позивачем не доведено обставини належного виконання своїх зобов`язань за договором підряду від 26.02.2020 № 20200226/В та виникнення у відповідача обов`язку з оплати таких робіт, що є достатньою підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Суди також зазначили, що вимоги про стягнення з первісного відповідача пені, 3 % річних та інфляційних втрат є похідними від основного зобов`язання, нерозривно пов`язані із вимогами про стягнення вартості робіт та матеріалів, які визнані судами необґрунтованими, тому відсутні підстави для задоволення цих вимог. Крім того, суди попередніх інстанції встановили, що ТОВ "Інтерхолдінг" також не довело належними доказами наявність підстав для стягнення з первісного відповідача 131 468,02 грн за товар за видатковою накладною № 01 від 16.09.2021.

Враховуючи встановлені судами обставини недоведення виконання ТОВ "Інтерхолдінг" як підрядником робіт за договором підряду від 26.02.2020 № 20200226/В, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про те, що на підставі частини 2 статті 849 Цивільного кодексу України у позивача за зустрічним позовом виникло право відмовитись від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

5.18. Не погодившись із рішенням Господарського суду Полтавської області від 05.06.2023 та постановою Східного апеляційного господарського суду від 29.08.2023 у справі № 917/1331/22, ТОВ "Інтерхолдінг" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення повністю, а справу № 917/1331/22 передати на новий розгляд до Господарського суду Полтавської області. ТОВ "Інтерхолдінг", звертаючись із касаційною скаргою, посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

5.19. Пунктами 1, 3, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.

Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України

5.20. Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, скаржник зазначає про неправильне застосування (незастосування) судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права: частини 4 статті 80, частини 1 статті 174, частини 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України та посилається на неврахування судами висновків щодо застосування цих норм, викладених у постановах Верховного Суду від 13.04.2021 у справі № 909/722/14, від 01.07.2021 у справі № 46/603, від 18.06.2020 у справі № 909/965/16, від 26.02.2019 у справі № 913/632/17, від 13.01.2021 у справі № 10/Б-921/1442/2013, від 29.09.2022 у справі № 910/20010/20, від 16.11.2022 у справі № 910/4390/21. ТОВ "Інтерхолдінг" стверджує також про неправильне застосування судами попередніх інстанцій під час розгляду зустрічних позовних вимог ТОВ "Сінема-Центр" положень частини 4 статті 612, статті 613 Цивільного кодексу України та посилається на неврахування судами висновків щодо застосування цих норм, викладених у постановах Верховного Суду від 20.05.2021 у справі № 910/2711/20, від 28.05.2020 у справі № 910/6217/19, від 12.07.2023 у справі № 904/8883/21.

5.21. За змістом пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України оскарження судових рішень з підстав, зазначених у пункті 1 частини 2 цієї статті, можливе за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, у якій подано касаційну скаргу, і у справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

5.22. У пункті 39 постанови від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що на предмет подібності слід оцінити саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін у справі та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їх змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність необхідно також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

5.23. Процесуальний закон у визначених випадках передбачає необхідність оцінювання правовідносин на предмет подібності. З цією метою суд насамперед має визначити, які правовідносини є спірними, після чого застосувати змістовий критерій порівняння, а за необхідності - також суб`єктний і об`єктний критерії. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків сторін спору) є основним, а два інші - додатковими. Суб`єктний і об`єктний критерії матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб`єктний склад цих правовідносин або їх специфічний об`єкт. Самі по собі предмет позову та сторони справи можуть не допомогти встановити подібність правовідносин за жодним із критеріїв. Не завжди обраний позивачем спосіб захисту є належним й ефективним. Тому формулювання предмета позову може не вказати на зміст і об`єкт спірних правовідносин. Крім того, сторонами справи не завжди є сторони спору (наприклад, коли позивач або відповідач неналежний). Тому порівняння сторін справи не обов`язково дозволить оцінити подібність правовідносин за суб`єктами спірних правовідносин. Такий правовий висновок викладено у пунктах 96- 98 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19.

5.24. Дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, Верховний Суд зазначає, що обставини, які стали підставами для відкриття касаційного провадження відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, у цьому випадку не можуть слугувати підставами для скасування оскаржуваних судових рішень господарських судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

5.25. У постановах Верховного Суду від 13.04.2021 у справі № 909/722/14, від 01.07.2021 у справі № 46/603, за твердженням скаржника, викладено висновок про те, що положення статей частини 4 статті 80, частини 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України визначають обов`язкову сукупність умов для вирішення питання про прийняття доказів апеляційним судом, а саме: (1) винятковість випадку та (2) причини неподання доказів у першій інстанції, що об`єктивно не залежать від учасника справи, а також (3) покладення тягаря доведення цих обставин на учасника справи, який ці докази подає.

5.26. Колегія суддів установила, що у справі № 909/722/14 розглядався позов ОСОБА_1 до Приватного підприємства "М-Туройл" про визнання права власності на будівельні матеріали та збудованої з них конструкції на фундаменті, що включені до ліквідаційної маси боржника Приватного підприємства "М-Туройл"; виключення з ліквідаційної маси банкрута вказаного майна; зобов`язання Приватного підприємства "М-Туройл" упорядкувати/відновити усю документацію щодо маси ліквідаційного майна та його складових частин у справі про банкрутство Приватного підприємства "М-Туройл". У справі № 909/722/14 підставою для відмови судом апеляційної інстанції у прийнятті та врахуванні наданого позивачем висновку експертного дослідження було те, що згаданий висновок не існував на момент прийняття рішення місцевого господарського суду та не досліджувався ним.

5.27. У справі № 46/603 за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" до Акціонерного товариства "Укртрансгаз" про визнання договору укладеним Верховний Суд скасував постанову суду апеляційної інстанції та передав справу на новий апеляційний розгляд. Суд виходив із того, що суд апеляційної інстанції з порушенням вимог статей 80, 269 Господарського процесуального кодексу України прийняв додатково подані позивачем докази, які не були предметом розгляду у місцевому господарському суді. При цьому суд апеляційної інстанції не встановив винятковості випадку, що міг би бути підставою для прийняття таких доказів у розумінні зазначених положень; оцінки доводам позивача, запереченням відповідача щодо прийняття додаткових доказів не надав, обмежившись констатацією письмових пояснень позивача; аргументованих мотивів прийняття таких доказів не навів.

5.28. ТОВ "Інтерхолдінг" також зазначає, що Верховний Суд у постановах від 18.06.2020 у справі № 909/965/16, від 26.02.2019 у справі № 913/632/17, від 13.01.2021 у справі № 10/Б-921/1442/2013 сформулював усталений правовий висновок про те, що єдиний винятковий випадок, коли можливе прийняття судом, у тому числі апеляційної інстанції, доказів з порушеннями встановленого процесуальним законом порядку, - це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії з причин, що не залежали від нього, тягар доведення яких покладений на учасника справи.

5.29. Колегія суддів установила, що у справі № 909/965/16 за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Тисменицягаз" про стягнення коштів на стадії підготовчого провадження акти приймання-передачі природного газу за 2015 рік позивачем подані не були, такі докази були подані до місцевого господарського суду лише 29.07.2019 року (у той час як розгляд справи судами попередніх інстанцій здійснювався з 08.11.2016) після завершення підготовчого провадження та без обґрунтування неможливості їх подання з причин, що не залежали від позивача. Тому суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт передачі товару покупцеві за 2015 рік.

5.30. Колегія суддів зазначає, що у справі № 913/632/17 керівник Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області звернувся до суду в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Міністерства молоді та спорту України до Сєвєродонецької міської ради та Публічного акціонерного товариства "РВС Банк" з позовом про визнання недійсними рішення та договору іпотеки. Ухвалюючи постанову у справі № 913/632/17, апеляційний господарський суд з порушенням статей 86, 269 Господарського процесуального кодексу України прийняв подані прокурором нові докази, окремі з яких датовані після ухвалення судом першої інстанції рішення у справі, та які не були предметом розгляду у місцевому господарському суді; винятковості випадку, що є підставою для прийняття таких доказів, у розумінні зазначених положень, із підтвердженням цього документально, не встановив, аргументованих мотивів прийняття таких доказів не навів. Порушення норм процесуального законодавства стало, зокрема, однією з підстав для скасування Верховним Судом постанови суду апеляційної інстанції.

5.31. У справі № 10/Б-921/1442/2013 за заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області до Селянської спілки "Мирнівська" про банкрутство суд апеляційної інстанції, встановивши, що Головне управління державної податкової служби у Тернопільській області не навело причин неможливості подання таких доказів до суду першої інстанції, а також не заявило клопотання про поновлення строку на їх подання, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у прийнятті додаткових доказів до розгляду.

5.32. У постановах Верховного Суду від 29.09.2022 у справі № 910/20010/20, від 16.11.2022 у справі № 910/4390/21, як зазначає скаржник, Суд зазначив, що "принцип рівності сторін у судовому процесі у розумінні "справедливого балансу" між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони".

5.33. Колегія суддів установила, що у справі № 910/20010/20 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Санрайз" до Підприємства об`єднання громадян "Добробут" Дніпропетровської обласної громадської організації "Управління соціального захисту ветеранів та інвалідів МВС України" про банкрутство суд апеляційної інстанції, враховуючи, що платіжні доручення від 16.12.2021 та від 17.12.2021 відповідач подав лише до суду апеляційної інстанції без обґрунтування неможливості їх подання до місцевого господарського суду, дійшов висновку про їх неприйняття. Верховний Суд погодився з такими висновками апеляційного господарського суду.

5.34. У справі № 910/4390/21 за позовом Публічного акціонерного товариства "Місто Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Каховка Протеїн Агро" про стягнення коштів та розірвання договору найму позивач у позовній заяві вказав про те, що до його позовної заяви додається копія акта приймання-передачі до договору, датованого 16.03.2015 (пункт 1 розділу "Додатки"). Проте, як установили суди попередніх інстанцій у справі № 910/4390/21, позивач не надав суду саму копію такого акта. Верховний Суд у справі № 910/4390/21 заважив, що суд апеляційної інстанції не врахував, що відповідальний за опрацювання вхідної кореспонденції працівник Господарського суду міста Києва, прийнявши позовну заяву, не встановив відсутність додатку - акта приймання-передачі від 16.03.2015 та не склав відповідний акт в порядку, визначеному Інструкцією з діловодства, не повідомив позивача про відсутність такого документа; також суд апеляційної інстанції не взяв до уваги, що суд першої інстанції, відкриваючи провадження у справі, не зазначив, що позовна заява не містить серед додатків акта приймання-передачі від 16.03.2015. Верховний Суд вказав, що зазначене фактично призвело до того, що позивач вчасно не зміг виявити допущену ним помилку та виправити її, що фактично унеможливило вчасне подання такого доказу до суду першої інстанції.

5.35. Колегія суддів зазначає, що відповідно до частини 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази про неможливість їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

5.36. Наведені положення частини 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України передбачають наявність таких критеріїв для вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів, як "винятковість випадку" та "причини, що об`єктивно не залежать від особи" і тягар доведення покладений на учасника справи, який звертається з відповідним клопотанням (заявою) (подібна позиція наведена в постанові Верховного Суду від 26.10.2021 у справі № 914/2578/20).

5.37. У справі № 917/1331/22, що розглядається, суд апеляційної інстанції, розглянувши клопотання ТОВ "Інтерхолдінг" про поновлення пропущеного строку для подання доказів та долучення до матеріалів справи нових доказів, перелік яких наведено у тексті апеляційної скарги, відхилила його. При цьому суд апеляційної інстанції встановив, що 04.06.2023 первісний позивач подав до суду першої інстанції письмові пояснення (вхід. № 7020 від 05.06.2023), в яких просив поновити пропущений процесуальний строк для подання доказів та долучити їх до матеріалів справи, проте місцевий господарський суд відмовив у його задоволенні з посиланням на пропуск встановленого законом строку для вчинення відповідної процесуальної дії. Водночас судом апеляційної інстанції встановлено, що в судовому засіданні 21.03.2023 місцевий господарський суд, враховуючи положення статті 207 Господарського процесуального кодексу України, з`ясовував у сторін, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин у підготовчому провадженні, однак первісний позивач про намір подати додаткові докази суду не повідомив.

5.38. Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивач за первісним позовом не довів неможливість подання відповідних доказів разом із позовом під час підготовчого провадження або відповідно до статті 207 Господарського процесуального кодексу України, а також не довів поважність причин пропуску строку для подання доказів, що свідчить про обґрунтованість висновку місцевого господарського суду щодо відмови у задоволенні клопотання позивача за первісним позовом про долучення додаткових доказів та про відсутність правових підстав для задоволення клопотання ТОВ "Інтерхолдінг" щодо долучення додаткових доказів на стадії апеляційного перегляду.

5.39. За таких обставин безпідставними є твердження скаржника про те, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки, викладені Верховним Судом у наведених постановах щодо застосування статті 269 Господарського процесуального кодексу України. Неприйняття судом апеляційної інстанції додатково поданих доказів на стадії апеляційного перегляду зроблене з урахуванням критеріїв, визначених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, а також принципів правової визначеності та не суперечить висновкам Верховного Суду, на які посилається скаржник.

5.40. ТОВ "Інтерхролдінг" також зазначає, що у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 910/6217/19 за позовом Міністерства оборони України до Державного виробничо-технічного підприємства "Граніт" про стягнення коштів викладено висновок: "при вирішенні спорів щодо належного та своєчасного виконання договорів підряду як зі сторони замовника, так і підрядника, суди повинні надавати оцінку вжитим сторонами підрядного зобов`язання діям на його виконання у їх сукупності".

У справі № 910/6217/19 апеляційний суд встановив об`єктивні обставини, які унеможливили своєчасне виконання відповідачем зобов`язань за договором підряду (контрактом). Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову у справі № 910/6217/19, оскільки суди встановили, що невиконання підрядником умов договору в частині порушення строків виконання ремонту було зумовлено діями позивача (замовника).

5.41. Посилаючись на постанову Верховного Суду від 12.07.2023 у справі № 904/8883/21, скаржник стверджує про неврахування судом апеляційної інстанції висновків щодо застосування статей 612, 613 Цивільного кодексу України.

У справі № 904/8883/21 за позовом Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" до Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Акма" про стягнення штрафу та пені позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем зобов`язань щодо своєчасного виконання робіт за договором. Верховний Суд у справі № 904/8883/21, скасовуючи судові рішення про часткове задоволення позову на направляючи справу на новий розгляд, зазначив, що суди попередніх інстанцій залишили поза увагою та не застосували положення частини 4 статті 612 та статті 613 Цивільного кодексу України, не з`ясували, чи мав відповідач можливість виконати своєчасно роботи і чи не мало місце прострочення кредитора.

5.42. У справах № 910/6217/19, № 904/8883/21 спір виник щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з підрядника на користь замовника штрафних санкцій за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором, укладеним між сторонами спору. Натомість у справі № 917/1331/22, що розглядається, спір за первісним позовом виник між підрядником та замовником щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення коштів за договором підряду у зв`язку з невиконанням замовником договору в частині оплати за виконані роботи. Вимоги зустрічного позову ТОВ "Сінема-Центр" у справі № 917/1331/22, що розглядається, мотивовані відмовою замовника від договору підряду з посиланням на частину 2 статті 849 Цивільного кодексу України і спір виник щодо наявності чи відсутності підстав для повернення попередніх оплат за договором підряду. Суди у справі № 917/1331/22, що розглядається, встановили, що первісним позивачем не доведено обставини належного виконання своїх зобов`язань за договором підряду від 26.02.2023 № 20200226/В. За таких обставин спірні правовідносини у справах № 910/6217/19, № 904/8883/21 є неподібними із правовідносинами у справі № 917/1331/22, що розглядається, ні за змістом, ні за матеріально-правовим регулюванням. Тому доводи скаржника про неврахування судом апеляційної інстанції висновків щодо застосування положень частини 4 статті 612 та статті 613 Цивільного кодексу України, викладених у наведених постановах Верховного Суду, є необґрунтованими.

5.43. Колегія суддів зазначає, що доводи скаржника, які стали підставами для відкриття касаційного провадження відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, у цьому випадку не підтвердилися.

Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України

5.44. ТОВ "Інтерхолдінг" у касаційній скарзі посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені, зокрема, пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, та зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування частини 6 статті 853 Цивільного кодексу України у подібних правовідносинах. При цьому скаржник зазначає про неврахування судами попередніх інстанцій того, що факт передачі ТОВ "Сінема-Центр" виконаних робіт підтверджується актом приймання-передачі документації від 01.04.2021, а ТОВ "Сінема-Центр" безпідставно не прийняло будівельні роботи.

5.45. За змістом пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України його положення спрямовані на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

Отже, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.

5.46. Господарські суди встановили, що за змістом наявної у матеріалах справи копії акта приймання-передачі документації від 01.04.2021 представник підрядника передає, а представник замовника приймає на розгляд та підписання акт приймання виконаних робіт № 1/20200226/В на суму 2 516 660,91 грн та акт приймання-здачі виконаних робіт № 2/20200226/В на суму 321 610,16 грн за договором підряду № 20200226/В. У вказаному акті приймання-передачі документації не відображені дати складання актів приймання виконаних робіт та періоди виконання робіт. Тому суди попередніх інстанцій дійшли висновків, що акт приймання-передачі документації 01.04.2021 сам по собі не підтверджує ні факт виконання первісним позивачем спірного обсягу робіт, ні факт здавання саме спірних видів робіт первісному відповідачу. При цьому суди попередніх інстанцій зауважили, що доказом передачі первісним позивачем як підрядником відповідачу спірних робіт для їх прийняття в квітні 2021 мав би бути відповідний акт виконаних робіт, підписаний підрядником, з відміткою про відмову від підписання акта зі сторони замовника, проте таких актів матеріали справи не містять.

5.47. У контексті наведених доводів, а також з урахуванням обсягу процесуальних повноважень Верховного Суду, встановленого статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд зазначає, що наведені доводи скаржника спрямовані на переоцінку встановлених у справі обставин. Натомість суди попередніх інстанцій не установили фактів протиправного ухилення ТОВ "Сінема-Центр" від прийняття робіт. Суди попередніх інстанцій зазначили, що виконання робіт, які не були прийняті замовником, доводяться ТОВ "Інтерхолдінг" фактично лише посиланням на акти приймання-передачі виконаних робіт за вересень 2021 року, і первісним позивачем не доведено обставини належного виконання своїх зобов`язань за договором підряду від 26.02.2020 № 20200226/В.

З огляду на фактичні обставини справи, встановлені судами, у Верховного Суду відсутні підстави для формування висновку у цій справі щодо застосування частини 6 статті 853 Цивільного кодексу України у подібних правовідносинах.

5.48. За таких обставин наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не підтвердилася після відкриття касаційного провадження.

Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України

5.49. Скаржник у касаційній скарзі посилається також на те, що суди попередніх інстанцій порушили частину 4 статті 80, частину 1 статті 174, частини 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. ТОВ "Інтерхолдінг" вважає, що суди попередніх інстанцій безпідставно не поновили строки ТОВ "Інтерхолдінг" на подання та приєднання до матеріалів справи доказів.

5.50. За змістом пункту 4 частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

5.51. Відповідно до пунктів 5, 8 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

5.52. Згідно із частиною 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази, то позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

5.53. Відповідно до частин 2, 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви; якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Отже, відповідно до наведених процесуальних норм позивач до позовної заяви додає ті докази, які, на його думку (позивача), підтверджують викладені у позовній заяві обставини (подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 14.11.2023 у справі № 917/1332/22 у подібних правовідносинах).

5.54. Як установлено судом першої інстанції, ухвалою місцевого суду від 16.02.2023 у справі № 917/1331/22 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. В судовому засіданні 21.03.2023 суд згідно зі статтею 207 Господарського процесуального кодексу України з`ясовував у сторін, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні. Первісний позивач про намір подати додаткові докази суду не повідомив. Натомість первісний позивач подав до суду письмові пояснення від 04.06.2023 (вхід. № 7020 від 05.06.2023), в яких просив поновити пропущений процесуальний строк для подання доказів та долучити до матеріалів справи докази.

Зазначене клопотання було відхилене судом. Суд першої інстанції зауважив, що ТОВ "Інтерхолдінг" не довело належними доказами неможливість збору та подання цих доказів разом із позовом чи під час підготовчого провадження, чи відповідно до порядку, визначеного статтею 207 Господарського процесуального кодексу України, а також не довело поважність причин пропуску строку для подання доказів.

5.55. Колегія суддів зауважує, що місцевий господарський суд після закриття підготовчого провадження відповідно до вимог статті 207 Господарського процесуального кодексу України з`ясовував у сторін наявність заяв чи клопотань, пов`язаних із розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин у підготовчому проваджені, або в інший строк, встановлений судом.

5.56. Колегія суддів зазначає, що стаття 13 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

5.57. Частиною 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України визначено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

5.58. Відповідно до частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

5.59. За змістом пункту 3 частини 1 статті 177 Господарського процесуального кодексу України завданнями підготовчого провадження є, зокрема, визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів.

5.60. Відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 902/271/18, після закінчення підготовчого засідання не виключається можливість подання суду відповідних клопотань, спрямованих на додаткове збирання доказів у силу статті 207 Господарського процесуального кодексу України, натомість подібні клопотання не лише мають бути обґрунтовані особою, яка подає відповідне клопотання, а й судом мають бути заслухані думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи. У цьому виявляється принцип "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється" (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Олександр Волков проти України" від 27.05.2013, пункт 106).

5.61. Отже, колегія суддів вважає доводи скаржника про порушення судами попередніх інстанцій положень частини 4 статті 80, частини 1 статті 174, частини 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України безпідставними, тому зазначає, що обставини, які стали підставою для відкриття касаційного провадження з підстав пункту 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не підтвердилися.

5.62. Враховуючи встановлені судами обставини та беручи до уваги, що підстави касаційного оскарження, зазначені скаржником у касаційній скарзі не підтвердилися, ухвалені у справі рішення та постанову слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

5.63. Колегія суддів зазначає, що інші доводи, викладені в касаційній скарзі, стосуються з`ясування обставин, уже встановлених господарськими судами попередніх інстанцій, та переоцінки вже оцінених ними доказів у справі, тому суд касаційної інстанції не може взяти їх до уваги згідно з положеннями частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. Відповідно до частин 1- 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

6.2. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

6.3. За змістом статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

6.4. Оскільки наведені скаржником підстави касаційного оскарження не підтвердилися під час касаційного провадження, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу позивача необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

6.5. Ураховуючи межі перегляду справи у касаційній інстанції, передбачені статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не підтвердилися під час касаційного провадження, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, підстав для задоволення касаційної скарги і скасування чи зміни оскаржуваних рішення та постанови немає.

7. Судові витрати

7.1. Судовий збір за подання касаційної скарги у порядку, передбаченому статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, необхідно покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерхолдінг" залишити без задоволення.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 29.08.2023 і рішення Господарського суду Полтавської області від 05.06.2023 у справі № 917/1331/22 залишити без змін.

3. Поновити виконання постанови Східного апеляційного господарського суду від 29.08.2023 і рішення Господарського суду Полтавської області від 05.06.2023 у справі № 917/1331/22.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді І. С. Берднік

Ю. Я. Чумак

СудКасаційний господарський суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення28.11.2023
Оприлюднено11.12.2023
Номер документу115502234
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —917/1331/22

Судовий наказ від 19.02.2024

Господарське

Господарський суд Полтавської області

Безрук Т.М.

Рішення від 25.01.2024

Господарське

Господарський суд Полтавської області

Безрук Т.М.

Ухвала від 16.01.2024

Господарське

Господарський суд Полтавської області

Безрук Т.М.

Постанова від 28.11.2023

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Багай Н.О.

Ухвала від 31.10.2023

Господарське

Господарський суд Полтавської області

Безрук Т.М.

Ухвала від 09.10.2023

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Багай Н.О.

Судовий наказ від 27.09.2023

Господарське

Господарський суд Полтавської області

Безрук Т.М.

Ухвала від 27.09.2023

Господарське

Господарський суд Полтавської області

Безрук Т.М.

Постанова від 29.08.2023

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Гребенюк Наталія Володимирівна

Ухвала від 22.08.2023

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Гребенюк Наталія Володимирівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні