Рішення

від 07.12.2023 по справі 697/1581/22

КАНІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 697/1581/22

Провадження № 2/697/84/2023

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2023 року м. Канів

Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Власової Б.В.,

за участі секретаря судового засідання Румини М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Каневі цивільну справу у порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Бобрицької сільської ради Черкаської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку набувальної давності,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 , діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовом до Бобрицької сільської ради Черкаської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку набувальної давності. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 06 травня 2009 року ОСОБА_3 придбав у сільськогосподарського виробничого кооперативу «Грищинецький» плити перекриття (колгоспне овочесховище, колишній промгород) в кількості 50 штук, що підтверджується накладною № 6 від 06.05.2009 та квитанцією до прибуткового касового ордеру № 13 від 06.05.2009. Дане овочесховище розміщене за адресою: Черкаська область, Черкаський район, в адміністративних межах Бобрицької сільської ради (Грищинецький старостинський округ, за межами села Грищинці). Починаючи з 2009 року, позивач добросовісно володіє і користується даним овочесховищем. СВК "Грищинецький" припинив свою діяльність 25.05.2011 за спрощеною процедурою. Відкритість володіння ОСОБА_1 овочесховищем полягає в тому, що з 2009 року останній не приховував факт знаходження майна в його володінні, позивач вживав звичайні заходи щодо забезпечення охорони майна, робив ремонтні роботи в ньому. Безперервність володіння овочесховищем полягає в тому, що з 2009 року по даний час 2022 рік володіння не переривалось протягом всього строку набувальної давності. Просить суд визнати за ОСОБА_1 право власності за набувальною давністю на овочесховище, яке розміщене за адресою: Черкаська область, Черкаський район, в адміністративних межах Бобрицької сільської ради (Грищинецький старостинський округ, за межами села Грищинці).

Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 13.10.2022 відкрито провадження у справі.

07.12.2022 ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

У зв`язку з звільненням судді ОСОБА_4 у відставку, згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.04.2023, справу передано для розгляду судді ОСОБА_5 .

14.04.2023 ухвалою судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області Євтушенко Б.В. прийнято до свого провадження дану справу та призначено розгляд справи по суті у судове засідання.

Позивач та представник позивача адвокат Хорошун О.В. у судове засідання повторно не з`явились за належного повідомлення про дату, час і місце судового засідання.

Відповідач - Бобрицька сільська рада Черкаської області у судове засідання представника не направила, не повідомивши причини, подав заяву про розгляд справи за відсутності представника, проти задоволення позовних вимог не заперечує, позов визнає (а.с. 35-36).

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що Ліквідаційною комісією СВК «Грищинецький» відпущено, а позивачем ОСОБА_1 отримано за готівку плити перекриття (колгоспне овочесховище) (колишній промгород) в кількості 50 шт. по 200 грн., всього на суму 10000,00 грн., що підтверджується накладною № 6 від 06.05.2009 та квитанцією до прибуткового касового ордеру № 13 від 06.05.2009 (а.с.4).

Згідно довідки виконавчого комітету Бобрицької сільської ради Черкаської області від 25 травня 2022 року № 478, ОСОБА_1 користується овочесховищем, яке розміщене на земельній ділянці, розташованій в адміністративних межах Бобрицької сільської ради (Грищинецький старостинський округ, за межами с. Грищенці). Вище вказана земельна ділянка не сформована в державному земельному кадастрі (а.с.5).

Позивачем надано до суду технічний паспорт на овочесховище, замовником якого є позивач. Згідно даних технічного паспорта вбачається, що приміщення складське (літ. А1), споруджено у 1982 році, фундамент - бетонний, стіни - цегла, покрівля - суміщена, перекриття - залізобетонні плити, сходи - цегла.

Відповідно до Звіту про незалежну оцінку від 23.09.2022, виконаного ФОП ОСОБА_6 , станом на 23.09.2022 ринкова вартість овочесховища, яке розташоване на території адміністративних меж Бобрицької територіальної громади Грищинецького старостинського округу, загальною площею 312,1 кв.м становить 42995,00 грн. (а.с.11,12).

Згідно витягу по СВК «Грищинецький» (код ЄДРПОУ 02137714) від 09.10.2022 вбачається, що дана юридична особа припинила свою діяльність за спрощеною процедурою, запис від 25.05.2011 за №10071720016000121, вид діяльності був - вирощування зернових та технічних культур (а.с.13,14).

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з положеннями ст. 344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 344 ЦК України, обставинами, які мають значення для справи і які повинен довести позивач, є: майно може бути об`єктом набувальної давності; добросовісність володіння; відкритість володіння; давність володіння та його безперервність; відсутність інших осіб, які претендують на це майно; відсутність титулу (підстави) у позивача для володіння майном та набуття права власності.

Так, набути право власності на майно за набувальною давністю може будь-який учасник цивільних правовідносин, якими за змістом статті 2 Цивільного кодексу України є фізичні особи та юридичні особи, держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права.

Верховний Суд у своїй постанові від 24.01.2019 у справі № 755/16913/16-ц зазначив, що за аналізом частини першій статті 344 ЦК України за набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно.

Аналогічний висновок міститься і в рішенні Верховного Суду від 28.03.2019 у справі № 215/5451/16-ц, у якому зазначено, що за набувальною давністю може набуватися право власності на нерухоме майно в тому числі, якщо власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року у справі № 910/17274/17 (провадження №12-291гс18) зроблено висновок, що умовами набуття права власності за набувальною давністю на підставі статті 344 ЦК України є: наявність суб`єкта, здатного набути у власність певний об`єкт; законність об`єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю.

Для окремих видів майна (нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери) право власності за набувальною давністю виникає виключно на підставі рішення суду. Набуття відповідною особою права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх указаних умов у сукупності.

За змістом ч. 1 ст. 344 ЦК України, добросовісність особи має існувати саме на момент заволодіння нею чужим майном, що є однією з умов набуття права власності на таке майно за набувальною давністю. Після заволодіння чужим майном подальше володіння особою таким майном має бути безтитульним, тобто таким фактичним володінням, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Володіння майном на підставі певного юридичного титулу виключає застосування набувальної давності.

Отже, виходячи із вказаного вище може прийти до висновку, що набуття права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх вказаних умов у сукупності. Володіння без правової підстави це фактичне володіння, яке не спирається на будь-яку законну підставу володіння чужим майном.

При вирішенні спорів має значення добросовісність поведінки заявника на момент отримання ним майна, тобто на той початковий момент, який включається в повний давнісний строк володіння майном, визначений законом. Крім того, позивач, як володілець майна, повинен бути впевнений в тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього.

Згідно Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», при вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:

- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;

- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;

- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності.

Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади (п. 13 Постанови).

Можливість пред`явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК України, а також частини четвертої статті 344 ЦК України, згідно з якими, захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв`язку з цим, особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Відповідно до ст. 89 ЦК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідження наявних у справі доказів.

При вирішенні вказаної справи суд враховує, що відповідач у справі визнав позов, а в суду відсутні обгрунтовані сумніви щодо достовірності, наведених позивачем, обставин.

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Таким чином, враховуючи, що позивач ОСОБА_1 не є власником, добросовісно заволодів чужим нерухомим майном - овочесховищем, яке розміщене за адресою: Черкаська область, Черкаський район, в адміністративних межах Бобрицької сільської ради Грищинецький старостинський округ, за межами села Грищинці, та понад 10 років продовжує відкрито, безперервно володіє ним, а відповідач не заперечує щодо задоволення позову, суд вважає, що позов про визнання права власності на овочесховище за набувальною давністю підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 344 ЦК України, ст.ст. 12, 81, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Бобрицької сільської ради Черкаської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку набувальної давності - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: с. Бобриця Черкаський район, Черкаська область, право власності за набувальною давністю на овочесховище, яке розміщене за адресою: Черкаська область, Черкаський район, в адміністративних межах Бобрицької сільської ради, Грищинецький старостинський округ, за межами села Грищинці.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Б.В. Власова