Ухвала

від 08.12.2023 по справі 684/236/21

СТАРОСИНЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

іменем України

Справа № 684/236/21

Провадження № 1-кп/684/5/2023

08 грудня 2023 року смт Стара Синява

Старосинявський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

секретар с/з ОСОБА_2 ,

за участі прокурора ОСОБА_3 ,

обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

розглянувшиу відкритомусудовому засіданні в залі суду смт Стара Синява клопотання прокурора про застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021020070000091 від 22 березня 2021 року, про обвинувачення ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4ст.190 КК України,

в с т а н о в и в:

У провадженні Старосинявського районного суду Хмельницької області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021020070000091 від 22 березня 2021 року, про обвинувачення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4ст.190 КК України.

В судовому засіданні прокурор підтримав та просив задовольнити подане ним до суду клопотання про застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів з правом внесення застави у розмірі 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб та покладенням обов`язків згідно ч.5 ст. 194 КПК України в разі її внесення. В обґрунтування посилається нате,що вказаний запобіжний захід було обрано щодо обвинуваченого на стадії досудового розслідування та в подальшому 23.06.2021 змінено на цілодобовий домашній арешт, строк дії ухвали про застосування якого закінчився 13.07.2021 та у зв`язку з неявкою обвинуваченого у підготовче засідання 09.07.2021, що унеможливило розгляд питання про продовження строку дії запобіжного заходу. Також неприбуття обвинуваченого ОСОБА_4 до суду без поважних причин мало місце неодноразово та факти неявок носять системний характер, мають ознаки зловживання процесуальними правами (обвинувачені ніколи не хворіють одночасно). Прокурор у клопотанні вказує, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України (3 епізоди), яке є особливо тяжким злочином, а також наявні ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, які продовжують існувати та є підставою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зокрема, ризики переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших обвинувачених, можливість вчиняти інші кримінальні правопорушення, а тому більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, не зможе запобігти наявним ризикам та забезпечити належне виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, а раніше застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту виявився неефективним, оскільки ОСОБА_4 під час його дії не з`являвся на виклик суду.

Також у судовому засіданні прокурор підтримав подане ним до суду клопотання про застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів з право внесення застави у розмірі 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб та покладенням обов`язків згідно ч.5 ст. 194 КПК України в разі її внесення. В обґрунтування посилається нате,що на стадії досудового розслідування відносно обвинуваченого ОСОБА_5 було обрано вказаний запобіжний захід та в подальшому 29.06.2021 змінено на домашній арешт в нічну пору, строк дії ухвали про застосування якого закінчився 13.07.2021 у зв`язку з неявкою обвинуваченого у підготовче засідання 09.07.2021, що унеможливило розгляд питання про продовження строку дії запобіжного заходу. Також неприбуття обвинуваченого ОСОБА_5 до суду без поважних причин мало місце неодноразово, а причинами неявок обвинуваченого були звернення до сімейного лікаря напередодні судових засідань, що мають ознаки зловживання процесуальними правами в сукупності з тим, що обоє обвинувачені ніколи не хворіють одночасно. Прокурор у клопотанні вказує, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України (3 епізоди), яке є особливо тяжким злочином, а також наявні ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, які продовжують існувати та є підставою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зокрема, ризики переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших обвинувачених, можливість вчиняти інші кримінальні правопорушення, а тому більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, не зможе запобігти наявним ризикам та забезпечити належне виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, а раніше застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту виявився неефективним, оскільки ОСОБА_5 під час його дії не з`являвся на виклик суду.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_6 заперечили відносно клопотання прокурора, посилаючись на те, що обвинувачений жодним чином не ухиляється від суду та не порушував умов застосованого до нього раніше запобіжного заходу у виді домашнього арешту на підставі аналогічного клопотання прокурора з тих же підстав, а також і в період відсутності жодного застосованого відносно обвинуваченого запобіжного заходу останній у судові засідання з`являвся та від суду не ухилявся, не погоджуються із доводами прокурора в клопотанні, що виклик у ТЦК не є поважною причиною неявки в судове засідання, про що було повідомлено суд. Обвинувачений хворіє на хронічні хвороби, неявки обвинуваченого у судові засідання, які були допущені ним, мали місце або з поважної причини (виклик у ТЦК, хвороба), або ж у засідання, про відкладення якого уже були подані клопотання інших учасників справи, оскільки зважаючи на відстань від м.Вінниця до суду вони їдуть одним автомобілем. Крім цього, захисник вказує, що нових обставин, крім тих, на які прокурор посилався в аналогічному клопотанні від 31 січня 2023 року, не було та ним такі не наведені, строк дії попередньо ухвали про застосування запобіжного заходу закінчився 09 червня 2023 року, обвинувачений не вчиняв жодних дій з метою переховування від суду, неофіційне працевлаштування не свідчить жодним чином про наміри вчиняти інше кримінальне правопорушення, та про це також не може свідчить наявність на розгляді іншого суду обвинувального акту відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ризик щодо незаконного впливу на потерпілих та свідків відпав, так вони уже допитані судом, обвинувачений ОСОБА_4 не визнає свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів, бажає довести свою невинуватість, а не ухилятись від суду, тому сторона захисту не погоджується із доводами прокурора про необхідність застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та просить відмовити повністю у задоволенні його клопотання.

Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_7 заперечили відносно клопотання прокурора та застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, посилаючись на те, що ризики зазначені прокурором ризики не знаходять свого підтвердження та є надуманими, впливу на потерпілих та свідків не може бути, бо вони уже допитані, обвинувачений належним чином виконує покладені на нього процесуальні обов`язки, усі його неявки у судові засідання підтверджені медичними довідками та були допущені через хворобу, не з метою ухилення від суду, а задля безпеки оточуючих, так як вони із захисниками їдуть до суду одним автомобілем. Обвинувачений вказує, що має хронічні захворювання, які потребують отримання медичної допомоги, працює неофіційно, не впливав на інших учасників та не має такого наміру, одружений, має сім`ю та міцні соціальні зв`язки, не визнає свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів та бажає довести свою невинуватість, а не ухилятись від суду. Тому, вважають необґрунтованим та безпідставним клопотання прокурора про застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просять в його задоволенні відмовити.

Вирішуючи клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу щодо обвинувачених, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.ч.1,2ст.331 КПК Українипід час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченомуглавою 18 цього Кодексу.

Відповідно до вимогст.177 КПК Україниметою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити, у якому обвинувачується.

Згідно з ч.1ст.194 КПК Українипід час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ч.1, п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартоює винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 КПК Українитане може бути застосовано, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

За змістом ч.ч. 1, 2, 6 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.Строк дії ухвали про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора, в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України.

На стадії досудового розслідування ухвалою слідчого судді було застосовано відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою, який ухвалою слідчого судді від 23.06.2021 змінено на цілодобовий домашній арешт, строк дії ухвали про застосування якого закінчився 13.07.2021.

Під час судового розгляду ухвалою суду від 01 лютого 2023 року обрано щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у виді домашнього арешту до 01.04.2023 року, який полягає у забороні залишати житло, за місцем проживання в період з 22 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв. наступного дня, з покладенням встановлених судом обов`язків.

За клопотанням прокурора 11 квітня 2023 року щодо обвинуваченого ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту до 09 червня 2023 року включно, строк дії ухвали від 11 квітня 2023 року закінчився 09 червня 2023 року.

Так, при вирішенні клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 суд враховує те, щопрокурором та матеріалами кримінального провадження доведено наявність обґрунтованої підозри останнього у вчиненнікримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190 КК України, яке за ступенем тяжкості у відповідності до ст.12 КК України відноситься до особливо тяжких злочинів, за вчинення якогопередбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Суд погоджується з доводами прокурора про наявність ризиків, передбачених п.1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризиків того, що обвинувачений ОСОБА_4 , з огляду на санкцію статті обвинувачення, усвідомлюючи тяжкість інкримінованого злочину та у разі доведеності його вини, можливість призначення йому судом покарання, пов`язаного з позбавленням волі, зможе переховуватись від суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності, атакож зможевчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки на даний час обвинувачується у вчиненні декількох епізодів кримінальних правопорушень та на розгляді іншого суду перебуває обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_4 за ч.4 ст.190 КК України. Також суд вважає доведеним, що існує ризик, передбачений п.3 ч. 1 ст. 177 КПК України, щодо можливого незаконного впливу обвинуваченого на інших обвинувачених, які не допитані, однак ризик впливу на потерпілих та свідків відпав, так усі потерпілі та свідки уже допитані у судовому засіданні.

Вирішуючи дане клопотання, суд погоджується з доводами прокурора про наявність на час розгляду кримінального провадження ризиків передбачених ч.1 ст.177 КПК України, однак обставини, на які посилається прокурор у клопотанні не є достатніми для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, який є найсуворішим запобіжним заходом, прокурором недоведена неможливість для запобігання вказаних ризиків застосувати більш м`який запобіжний захід, тому суд вважає, що у відповідності до ч.4ст.194 КПК Українищодо обвинуваченого ОСОБА_4 слід обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту, оскільки вважає, що саме такий запобіжний захід є співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі обвинуваченого та тяжкості пред`явленого йому обвинувачення, а також зможе забезпечити виконання обвинуваченими процесуальних обов`язків, при цьому жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст. 176 КПК України, на даний час, не зможе запобігти наявним ризикам.

Суд враховує, що відносно обвинуваченого ОСОБА_4 вже застосовувався запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний період доби, при цьому доказів того, що обвинувачений порушував умови зазначеного запобіжного заходу не встановлено.

Щодо неявок у судові засідання під час попереднього застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту, який був застосований судом щодо обвинуваченого ОСОБА_4 в період з 01 лютого до 01 квітня 2023 року та з 11 квітня 2023 року до 09 червня 2023 року, то неявка була допущена 6.06.2023 року та обвинуваченим була подана заява про відкладення розгляду справи, оскільки йому відомо, що інший обвинувачений ОСОБА_5 хворіє. В подальшому 16.06.2023, 22.08.2023, 24.10.2023, 08.11.2023 обвинувачений ОСОБА_4 з`являвся у судові засідання, засідання 10.08.2023, 22.08.2023 були відкладені через неявку обвинуваченого ОСОБА_8 , 15.09.2023 - за заявою захисника про перебування у відпустці.

Суд також враховує обставини, що згідно ст. 178 КПК України мають бути враховані при обранні запобіжного заходу, зокрема особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який раніше не судимий, має постійне місце проживання, здійснює догляд на непрацездатною матір`ю ОСОБА_9 , 1945 року народження, якій встановлено другу групу інвалідності, що свідчить про міцність його соціальних зв`язків, вік та стан здоров`я обвинуваченого (хворіє на гіпертонічну хворобу ІІ ст., кризовий перебіг, варикозне розширення вен нижніх кінцівок ІІ ст.), відсутність судимостей, однак наявність підозри в іншому кримінальному провадженні, розмір майнової шкоди, у заподіянні якої він обвинувачується.

Враховуючи вищевикладене, клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню і до обвинуваченого ОСОБА_4 слід застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Щодо обвинуваченого ОСОБА_5 на стадії досудового розслідування ухвалою слідчого судді було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який ухвалою слідчого судді від 29.06.2021 змінено на нічний домашній арешт, строк дії ухвали про застосування якого закінчився 13.07.2021.

Під час судового розгляду ухвалою суду від 14 лютого 2023 року обрано щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у виді домашнього арешту до 01.04.2023 року, який полягає у забороні залишати житло, за місцем проживання в період з 22 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв. наступного дня, з покладенням встановлених судом обов`язків.

За клопотанням прокурора 11 квітня 2023 року ухвалою суду продовжено вказаний запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_5 до 09 червня 2023 року включно, строк дії ухвали від 11 квітня 2023 року закінчився 09 червня 2023 року.

При вирішенні поданого клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_5 суд враховує те, щопрокурором та матеріалами кримінального провадження доведено наявність обґрунтованої підозри останнього у вчиненнікримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190 КК України, яке за ступенем тяжкості у відповідності до ст.12 КК України відноситься до особливо тяжких злочинів, за вчинення якогопередбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Також суд погоджується з доводами прокурора про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме ризиків того, що обвинувачений ОСОБА_5 , з огляду на санкцію статті обвинувачення, усвідомлюючи тяжкість інкримінованого злочину та у разі доведеності його вини, можливість призначення йому судом покарання, пов`язаного з позбавленням волі, зможе переховуватись від суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності, атакож зможевчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки на даний час обвинувачується у вчиненні декількох епізодів кримінальних правопорушень та на розгляді іншого суду перебуває обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_5 за ст.190 КК України. Також суд вважає доведеним, що існує ризик, передбачений п.3 ч. 1 ст. 177 КПК України, щодо можливого незаконного впливу обвинуваченого на інших обвинувачених, які не допитані, однак ризик впливу на потерпілих та свідків відпав, так усі потерпілі та свідки уже допитані у судовому засіданні.

Тому, вирішуючи клопотання щодо обрання міри запобіжного заходу, суд погоджується з доводами прокурора про наявність на час розгляду кримінального провадження ризиків передбачених ч.1 ст.177 КПК України, однак обставини, на які посилається прокурор у клопотанні не є достатніми для застосування виняткового запобіжного заходу у виді тримання під вартою, який є найсуворішим запобіжним заходом, прокурором не доведена неможливість для запобігання вказаних ризиків застосувати більш м`який запобіжний захід, тому суд вважає, що у відповідності до ч.4ст.194 КПК Українищодо обвинуваченого ОСОБА_5 слід обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту та покласти на нього відповідні обов`язки, оскільки вважає, що саме такий запобіжний захід є співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі обвинуваченого та тяжкості пред`явленого йому обвинувачення, а також зможе забезпечити виконання обвинуваченими процесуальних обов`язків, при цьому, жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст. 176 КПК України, на даний час, не зможе запобігти наявним ризикам.

Суд також враховує обставини, що згідно ст. 178 КПК України мають бути враховані при обранні запобіжного заходу, зокрема особу обвинуваченого ОСОБА_5 , який має постійне місце проживання, одружений та має на утриманні неповнолітнього сина, що свідчить про міцність його соціальних зв`язків, відсутність судимостей, однак наявність підозри в іншому кримінальному провадженні, розмір майнової шкоди, у заподіянні якої він обвинувачується.

Разом з тим, суд враховує, що відносно обвинуваченого ОСОБА_5 вже застосовувався запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний період доби, при цьому доказів того, що обвинувачений порушував умови зазначеного запобіжного заходу не встановлено.

Щодо неявок у судові засідання під час попереднього застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту, який був застосований судом щодо обвинуваченого ОСОБА_5 в період з 14 лютого 2023 року та продовжений до 09 червня 2023 року, то неявка була допущена 6.06.2023 року з повідомленням суду про його хворобу та надано протокол звернення до лікаря від 05.06.2023 та довідка про перебування на амбулаторному лікуванні з 05.06.2023 по 07.06.2023, діагноз- гіпертонічна хвороба, гіпертонічний криз (а.с.54-55 Т6). В подальшому після закінчення строку дії запобіжного заходу 16.06.2023, 22.08.2023, 28.09.2023, 24.10.2023, 08.11.2023 обвинувачений ОСОБА_5 з`являвся у судові засідання, а 02.08.2023 та 13.10.2023 року знову допустив неявку через хворобу та надав медичні документи (а.с.158 Т6, а.с.142 Т7), судові засідання 10.08.2023, 22.08.2023 були відкладені через неявку обвинуваченого ОСОБА_8 , 15.09.2023- за заявою захисника про перебування у відпустці.

Враховуючи вищевикладене, клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню і до обвинуваченого ОСОБА_5 слід застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Крім цього, застосовуючи до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, суд вважає за необхідне покласти на них обов`язки, передбачені ч.5ст.194 КПК України.

Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 181, 183, 194, 331 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_4 задовольнити частково.

Обрати відносно обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого по АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на строк 60 днів, який полягає в забороні залишати житло за місцем проживання за адресою: по АДРЕСА_1 в період часу з 22 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв. наступного дня.

Покласти на ОСОБА_4 відповідно до ч.5ст.194КПК України обов`язки, а саме:

- прибувати до суду за кожним викликом;

- не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає м.Вінниця, без дозволу прокурора або суду;

- повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Встановити строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту до 05 лютого 2024 року включно.

Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_5 задовольнити частково.

Обрати відносно обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4ст.190 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, проживаючого по АДРЕСА_2 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на строк 60 днів, який полягає в забороні залишати житло за місцем проживання за адресою: по АДРЕСА_2 в період часу з 22 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв. наступного дня.

Покласти на ОСОБА_5 відповідно до ч.5ст.194КПК України обов`язки, а саме:

- прибувати до суду за кожним викликом;

- не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає м.Вінниця, без дозволу прокурора або суду;

- повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Встановити строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту до 05 лютого 2024 року включно.

Копію ухвалинадіслати відповідномуоргану Національноїполіції замісцем проживанняобвинувачених длявиконання.

Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це суду.

Роз`яснити обвинуваченим, що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України працівники поліції, з метою контролю за їх поведінкою, мають право з`являтися у житло, під арештом в якому вони перебувають, вимагати надання усних чи письмових пояснень, пов`язаних із виконанням покладених на них зобов`язань.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Головуюча суддя ОСОБА_1