Постанова від 08.12.2023 по справі 336/3548/23

Дата документу 08.12.2023 Справа № 336/3548/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 336/3548/23 Головуючий у 1-й інстанції: Савеленко О.А.

Провадження №22-ц/807/2236/23 Суддя-доповідач: Подліянова Г.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08грудня 2023 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого, судді-доповідача суддів: Подліянової Г.С., Гончар М.С., Маловічко С.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 07 вересня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до начальника управління будівництва Акціонерного товариства «Мотор Січ» Васильченко Андрія Валерійовича про визнання мобінгу з боку керівника та його припинення щодо підлеглого, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, який у травні 2023 року уточнила до начальника управління будівництва Акціонерного товариства «Мотор Січ» ОСОБА_2 про визнання мобінгу з боку керівника та його припинення щодо підлеглого.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 працює на посаді Головного інженера проекту начальника проектно-конструкторського відділу окремого структурного підрозділу - управління будівництваАТ «Мотор Січ»з 15 липня 2009 року.

Начальник управління будівництва ОСОБА_2 займається стосовно неї мобінгом, тобто з моменту прийняття на роботу на посаді начальника від 30 листопада 2022 року систематично здійснює щодо неї тривалі навмисні дії, спрямовані на приниження честі та гідності, її ділової репутації, у тому числі з метою припинення нею трудових прав та обов`язків, які виявляються у формі психологічного тиску, створення щодо позивачки напруженої, ворожої, образливої атмосфери - загрожує у коридорах звільнити її з роботи, робить зневажливі зауваження принизливого характеру для виведення її з психологічної рівноваги. При вирішенні виробничих завдань виганяє з кабінету, підвищує голос. Ізолює ОСОБА_1 шляхом не запрошення на оперативні наради, в яких вона, відповідно до посадових обов`язків, має право брати участь, перешкоджає виконанню нею своєї трудової функції шляхом невидачі їй завдань на проектування об`єктів.

Окрім іншого вказала, що 17 квітня 2023 року ОСОБА_2 зібрав співробітників управління, куди ОСОБА_1 не була запрошена, де оголосив, що на посаду Головного інженера проекту призначено її підлеглого, начальника бюро, посаду якого було скорочено.

Також, вказала що з квітня місяця всім співробітником проектно-конструкторського відділу були підвищені оклади та персональні надбавки, крім неї.

На підставівищевикладеного ОСОБА_1 просила судвизнати удіях начальникауправління будівництва ОСОБА_2 мобінг щодонеї тазобов`язатиприпинити цідії. Притягнути начальника управління будівництва ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності з накладенням штрафу згідно зі ч.1ст.173-5 КУпАП. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений нею судовий збір у розмірі 1073 грн.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 07 вересня 2023 року провадження закрито в частині позовних вимог про притягнення начальника управління будівництва ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності з накладенням штрафу згідно з ч.1 ст.173-5 КУпАП.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 07 вересня 2023 року з урахуванням ухвали Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 02 жовтня 2023 року про виправлення описки, у задоволенні позову ОСОБА_1 до начальника управління будівництва Акціонерного товариства «Мотор Січ» Васильченка Андрія Валерійовича про визнання мобінгу з боку керівника та його припинення щодо підлеглого відмовлено у повному обсязі.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 07 вересня 2023 року та прийняти нове рішення про визнання мобінгу з боку начальника управління будівництва Акціонерного товариства «Мотор Січ» ОСОБА_2 щодо підлеглого. Притягнути начальника управління будівництва ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності з накладенням штрафу згідно зі ч. 1ст. 173-5 КУпАП. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений нею судовий збір у розмірі 1073 грн.

Узагальненими доводами апеляційної скарги є те, що судом першої інстанції при ухваленні рішення не було взято до уваги, що Відзив відповідачем надано до суду з порушенням строків, встановлених ухвалою суду першої інстанції від 31 травня 2023 року, проте суд в порушення вимог п.8 ст.178 ЦПК України прийняв рішення з урахуванням відзиву відповідача та не врахував, що вона відзив не отримувала, що позбавило її права надати відповідь на відзив. Нею було надано пояснення про причини мобінгу стосовно неї з боку ОСОБА_2 , а саме останній вимагав від неї порушувати закон про містобудівну діяльність при проектуванні об`єктів будівництва, що стало корупційною складовою його дій як керівника, в результаті чого на її думку ОСОБА_2 було вжито відносно неї негативних заходів впливу (дискримінації, мобінгу, зменшення заробітної плати з квітня 2023 року та звільнення), проте надані прокуратурою відповіді судом не досліджувалися. Суд не дослідив психологічний та економічний тиск на позивача з боку ОСОБА_2 , внаслідок чого вона була на лікарняному з 16 березня 2023 року по 23 березня 2023 року. Вважає, що судом першої інстанції при ухваленні рішення про визнання мобінгу з боку керівника та його припинення щодо підлеглого не було вирішено питання про наявні обставини та факти, якими обгрунтовувалися вимоги позивача, не досліджувалися інші фактичні дані, що мають значення для вирішення справи, яка правова природа має бути застосована порушуючи ст. 264 ЦПК України.

Відзиву на апеляційну скаргу в порядку ст. 360 ЦПК України, до суду не надходило. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини шостоїстатті 19 ЦПК Українималозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ятастатті 19 ЦПК України).

В силу вимог ч. 1 та ч. 2ст. 369 ЦПК Україниапеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з 01 січня 2023 року це 268400 грн (відповідно доЗакону України «Про Державний бюджет на 2023 рік»з 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 2684,00 грн (2684,00 грн х 100 = 268400 грн), крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя.

Відповідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових правовідносин та справи про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд.

Встановлено,що предметом позову в цій справі є визнання мобінгу з боку керівника та його припинення щодо підлеглого та притягнення керівника до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173 КУпАП.

Апеляційний суд урахував ціну та предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства та дійшов висновку, що дана справа є незначної складності, спір виник з трудових правовідносин, а тому не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.

Отже, зазначена справа є малозначною у силу вимог закону.

Відповідно до ч. 13 ст.7ЦПКУкраїни розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно з частиною першої статті 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 369 цього Кодексу.

Ухвалою Запорізького апеляційного суду справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання в порядку ч. 1, ч. 2 ст.369та ч. 13 ст.7 ЦПК України.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягаєз наступних підстав.

Згідно з ч. 1ст. 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. ч. 1ст. 374 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з ч. 1ст. 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частини першої, другої та п`ятоїстатті 263ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення відповідає зазначеним вимогам.

Відмовляючи в задоволенні позову про визнання мобінгу з боку начальника управління будівництва ОСОБА_2 по відношенню до ОСОБА_1 , суд першої інстанції прийшов до висновку, що підстави на які посилається в позові ОСОБА_1 в обгрунтування вимог про визнання фактами мобінгу дії та бездіяльність відповідача щодо неї, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

З вказаними висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційного суду, оскільки вони відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Статтею 10ЦПК Українивизначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд розглядає справи відповідно доКонституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до частини першоїстатті 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зістаттею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне.

Відповідно до копії трудової книжки серії НОМЕР_1 , наказом № 808 від 15 липня 2009 року, ОСОБА_1 була прийнята на роботу в ВАТ «Мотор Січ» Запорізький моторобудівний завод, яке наказом №233 від 30 травня 2011 року перейменовано в Акціонерне товариство «Мотор Січ», на посаду головного інженера проектно-конструкторського відділу (а.с.14).

Відповідно до копії Наказу Акціонерного товариства «Мотор Січ» №1094/к від 09 травня 2023 року, ОСОБА_1 , головного інженера проекту-начальника проектно-конструкторського відділу управління будівництва та соціального розвитку, у зв`язку зі скороченням чисельності персоналу та неможливістю працевлаштувати за її згодою на іншу роботу звільнено з 09 травня 2023 року згідно з п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України з виплатою вихідної допомоги у розмірі середньомісячного заробітку.

Підстава: витяг з протоколу засідання профкому від 01 травня 2023 року №5, акт про відмову від запропонованих вакансій від 27 квітня 2023 року.

З наказом ОСОБА_1 ознайомлена 09 травня 2023 року, про що міститься її відмітка на самому наказі (а.с.16).

За змістом положень статті 55Конституції України кожномугарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Відповідно достатті 43 Конституції Україникожен маєправо напрацю,що включаєможливість зароблятисобі нажиття працею,яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Відповідно достатей 3,4 КЗпП України законодавствопро працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами. Законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений устатті 5-1 КЗпП Україниправовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Вирішуючи спір, суд керувався наступними нормами матеріального права.

Поняття мобінгу визначено встатті 2-2 Кодексу законів про працю Українивстановлює заборону мобінгу (цькування).

Мобінг (цькування) - систематичні (повторювані) тривалі умисні дії або бездіяльність роботодавця, окремих працівників або групи працівників трудового колективу, які спрямовані на приниження честі та гідності працівника, його ділової репутації, у тому числі з метою набуття, зміни або припинення ним трудових прав та обов`язків, що проявляються у формі психологічного та/або економічного тиску, зокрема із застосуванням засобів електронних комунікацій, створення стосовно працівника напруженої, ворожої, образливої атмосфери, у тому числі такої, що змушує його недооцінювати свою професійну придатність.

Формами психологічного та економічного тиску, зокрема, є:

- створення стосовно працівника напруженої, ворожої, образливої атмосфери (погрози, висміювання, наклепи, зневажливі зауваження, поведінка загрозливого, залякуючого, принизливого характеру та інші способи виведення працівника із психологічної рівноваги);

- безпідставне негативне виокремлення працівника з колективу або його ізоляція (не запрошення на зустрічі і наради, в яких працівник, відповідно до локальних нормативних актів та організаційно-розпорядчих актів має брати участь, перешкоджання виконанню ним своєї трудової функції, недопущення працівника на робоче місце, перенесення робочого місця в непристосовані для цього виду роботи місця);

- нерівність можливостей для навчання та кар`єрного росту;

- нерівна оплата за працю рівної цінності, яка виконується працівниками однакової кваліфікації;

- безпідставне позбавлення працівника частини виплат (премій, бонусів та інших заохочень);

- необґрунтований нерівномірний розподіл роботодавцем навантаження і завдань між працівниками з однаковою кваліфікацією та продуктивністю праці, які виконують рівноцінну роботу.

Вимоги роботодавця щодо належного виконання працівником трудових обов`язків, зміна робочого місця, посади працівника або розміру оплати праці в порядку, встановленому законодавством, колективним або трудовим договором, не вважаються мобінгом (цькуванням).

Вчинення мобінгу (цькування) заборонено.

Особи, які вважають, що вони зазнали мобінгу (цькування), мають право звернутися із скаргою до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та/або до суду.

Згідно з частиною 2статті 173 Кодексу законів про працю України, у разі ушкодження здоров`я працівника, причиною якого ставмобінг(цькування), факт якого підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили, заподіяна шкода відшкодовується у розмірі понесених витрат на лікування.

Відповідальність за мобінг (цькування) працівника встановленаст. 173-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Позивач в позові вважає проявом мобінгу (цькуванням) її ігнорування, ізолює її шляхом не запрошення на оперативні та наради начальником управління ОСОБА_2 , в яких вона відповідно до посадових обов`язків має брати участь, підвищенням ним голосу, а також невидача їй завдань для проектування об`єктів, відносно неї здійснюються тривалі навмисні дії, спрямовані на приниження честі, гідності, ділової репутації, в тому числі з метою припинення нею трудових прав та обов`язків, які виявляються у формі психологічного тиску, створення щодо неї напруженої, ворожої, образливої атмосфери.

Відповідно до положень частини першої статті 12, ч. ч.1, 6 ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах загальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається к на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Відповідно до положень частини першої статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до положень частини першої статті 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до положень частини першої статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до положень статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Між тим, доказів систематичних (повторюваних) тривалих умисних дій або бездіяльності роботодавця позивачем не надано.

Водночас, посилання позивача про невидачу їй завдань для проектування об`єктів спростовані відповідачем та матеріалами справи, а саме, надані службові записки за період з грудня 2022 по лютий 2023 року з який вбачається, що позивач отримувала завдання на проектування об`єктів, а саме: службова записка АТ «Мотор Січ», вих.№ Ц14/2642 від 15 грудня 2022 року, службова записка АТ «Мотор Січ», вих.№ Ц14/2689 від 22 грудня 2022 року,службова записка АТ «Мотор Січ», вих.№ УГК/5270 від 29 грудня 2022 року, службова записка АТ «Мотор Січ», вих.№ Ц64/48 від 13 січня 2023 року, службова записка АТ «Мотор Січ», вих.№ Ц639/47 від 17 січня 2023 року, службова записка АТ «Мотор Січ», вих.№ УВЩХР/32 від 23 січня 2023 року, службова записка АТ «Мотор Січ», вих.№ Ц64/135 від 26 січня 2023 року, План заходів АТ «Мотор Січ», вих.№б/н від 17 лютого 2023 року; протокол АТ «Мотор Січ», вих.№б/н від 28 лютого 2023 року.

В зазначених внутрішніх документах, які приходили від інших підрозділів АТ «Мотор Січ», є резолюція Васильченка А.В., як начальника Управління будівництва на ОСОБА_1 , «виконати проект», «для виконання», тощо ( а.с. 34-45).

Тобто, зазначеними письмовими доказами підтверджується про надання відповідачем завдань ОСОБА_1 для виконання в рамках її займаної посади та трудових обов`язків в АТ «Мотор Січ».

Посилання ОСОБА_1 , що у зв`язку з незаконними діями відповідача у неї погіршився стан здоров`я, вона зазнала душевних страждань правомірно не прийнятті до уваги судом першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до копії листка непрацездатності № 7216365-2013620701-1 дата відкриття 16 березня 2023 року, дата закриття 20 березня 2023 року та листка непрацездатності № 7216365-2013696388-1 дата відкриття 21 березня 2023 року, дата закриття 23 березня 2023 року, вбачається, що ОСОБА_1 перебувала на лікарняному, причина непрацездатності: тимчасова непрацездатність внаслідок захворювання або травми, що не пов`язані з нещасним випадком на виробництві (а.с.95.96).

Проаналізувавши лікарняні листи непрацедатності ОСОБА_1 слід дійти висновку, що з них не можливо встановити причинного зв`язку між погіршенням стану здоров`я ОСОБА_1 та діями відповідача, які на думку позивача порушили її трудові права.

ОСОБА_1 не дала жодного медичного висновку, жодного підтвердження звернення до медичних установ про порушення її фізичного чи психологічного стану, а також що їй було надано кваліфіковану допомогу відповідними медичними фахівцями у зв`язку з неправомірними діями відповідача.

Отже, доводи апеляційної скарги позивача, що саме неправомірні дії/бездіяльність відповідача викликали загострення її хворобливого стану, оскільки про це свідчать те, що її здоров`я погіршилося саме під час діянь посадової особи відповідача, не можуть бути прийняті до уваги колегією суддів, оскільки носять характер припущень, нічим об`єктивно не підтверджені.

Неможливо погодитися з доводами позивача, що вона вичерпно виконала заходи захисту порушеного права до звернення до суду, оскільки незаконність дій керівництва вона не оскаржила в управління Держпраці, яким би було б встановлено порушення трудового законодавства щодо позивача з боку відповідача, позивач не вимагала визнання таких дій (бездіяльності) незаконними, а тільки вказувала, що відповідач здійснював мобінг стосовно позивача.

Також не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи твердження позивача про безпідставне негативне виокремлення її з колективу, ізоляції - шляхом не запрошення на наради, втім, позивач і не обгрунтувала, які негативні наслідки потягнули за собою такі дії, яким чином це порушило трудові права позивача.

Протоколом № від 09 березня 2023 року зафіксовано проведення засідання комісії УБ та СР АТ «Мотор Січ» щодо структурної реорганізації, визначення скороченням штатних одиниць та працівників, які підлягають вивільненню. Зазначеним протоколом зафіксовано перелік штатних одиниць управління, які підлягають скороченню. Посада «Головний інженер проекту начальник проектно-конструкторського відділу» була в переліку зазначених штатних посад, яку займала саме ОСОБА_1 .. Зазначений протокол засідання комісії був підписаний членами комісії.

ОСОБА_1 відмовилась поставити свій підпис 09 березня 2023 року про ознайомлення зі складеним протоколом № 1 про скорочення штатної посади «Головний інженер проекту-начальник проектно-конструкторського відділу». Факт відмови ОСОБА_1 підписати протокол № зафіксовано в Акті від 09 березня 2023 року до протоколу № 1 від 09 березня 2023 року (а.с.46-52).

На виконання вимог ст.49-2 КЗпП України, ОСОБА_1 було запропоновано АТ «Мотор Січ» інші посади (професії), які були вакантними на АТ «Мотор Січ».

27 квітня 2023 року в Управлінні кадрів АТ «Мотор Січ» на виконання абз.3 ст.49-2 КЗпП України було складено Акт, яким зафіксовано, що ОСОБА_1 , у зв`язку з скороченням чисельності працівників, була запропонована інша наявна в АТ «Мотор Січ» робота по наступним професіям (посадам), згідно зі списком вакансій по підприємству. Проте, ОСОБА_1 відмовилась від запропонованих вакансій на АТ «Мотор Січ», які були доведені до ОСОБА_1 (а.с.53-72).

Отже, ще в березні 2023 року (09 березня 2023 року) на АТ «Мотор Січ» були запроваджені зміни в організації виробництва і праці та прийнято рішення про скорочення чисельності персоналу. ОСОБА_1 увійшла в перелік працівників, які підлягали скороченню. Тобто, її штатну посаду в АТ «Мотор Січ» було скорочено. З огляду на таке, 09 травня 2023 року, на підставі Наказу №1094/к від 09 травня 2023 року, ОСОБА_1 була звільнена у зв`язку з скороченням чисельності персоналу та неможливістю працевлаштувати за її згодою на іншу роботу за п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України з виплатою вихідної допомоги у розмірі середнього місячного заробітку (а.с.16).

Таким чином, АТ «Мотор Січ» виконало вимоги чинного законодавства України, щодо попередження працівників про проведення їх вивільнення у майбутньому, у зв`язку зі змінами в організації виробництва та праці, ОСОБА_1 була попереджена про скорочення її штатної одиниці (09 березня 2023 року), тобто ще до подання нею позовної заяви про вчинення мобінгу з боку керівництва (24 квітня 2023 року), на виконання вимог ст. 49-2 КЗпП України позивачу були запропоновані відповідачем інші посади (професії, які були вакантними на АТ « Мотор Січ», але ОСОБА_1 відмовилась від зазначених вакансій.

Доводи ОСОБА_1 про вчинення мобінгу відносно неї ОСОБА_2 після її звернення до правоохоронних органів з відповідною заявою про притягнення його до відповідальності за підроблення службових документів не знайшли свого підтвердження.

Як вбачається з листа Шевченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя Запорізької області від 14 квітня 2023 року №50р, до Шевченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя Запорізької області звернулась ОСОБА_1 із заявою щодо притягнення до відповідальності ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за підроблення службових документів, в порядку ст.214 КПК України було направлено до ВП №3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області (а.с.97). Проте доказів щодо результату розгляду її заяви, як і інших доказів щодо вчинення ОСОБА_2 відносно своєї підлеглої мобінгу, у зв`язку з її зверненням до правоохоронних органів, ОСОБА_1 суду не надала.

Доводи ОСОБА_1 про не своєчасне направлення їй відзиву АТ «Мотор Січ» на її позовну заяву у даній справі не заслуговують на увагу та спростовуються матеріалами справи.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 31 травня 2023 року під час відкриття провадження у справі було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст.178 ЦПК України, протягом 15 днів із дня вручення копії даної ухвали, роз`яснено відповідачу обов`язок подати свої докази разом з відзивом, до якого додати докази направлення його копії іншим учасникам справи, встановлено позивачу 15 денний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив та ін. (а.с.19-20).

30 червня 2023 року АТ «Мотор Січ» подало до суду першої інстанції відзив на позовну заяву, який відповідає вимогам ст.178 ЦПК України, зокрема до відзиву АТ «Мотор Січ» додано поштовий опис про направлення копії відзиву разом з переліченими додатками ОСОБА_1 від 27 червня 2023 року (а.с.30). Тобто, у ОСОБА_1 було 15 днів з дня отримання копії відзиву з додатками для подання до суду відповіді на відзив, враховуючи, що справа судом була розглянута 07 вересня 2023 року.

З огляду на зазначене позивач не довела належними та допустимими доказами, що відносно неї вчиняється мобінг з боку керівника, перевіривши викладені позивачем факти, пов`язані на її думку із мобінгом (цькуванням) з боку посадової особи установи, суд першої інстанції прийшов до обгрунтовного висновку, що мотиви позивача свідчать про незгоду з діями та рішеннями роботодавця, проте не свідчать про обмеження прав і свобод позивача, які б виразилися саме в мобінгу, тому правових підстав для задоволення позову не має.

Слід зауважити, що 01 грудня 2022 року був підписаний Закон України « Про внесення змін до Кодексу України про адміністративне правопорушення щодо запобігання та протидії мобінгу ( цькуванню)» № 2806-1X, яким Кодекс України про адміністративне правопорушення було доповнено статтею 173-5 « Мобінг ( цькування) працівника».

Окрім того, зазначеним Законом були внесені зміни до ст. 255 КУпАП та надано повноваження Центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю складати протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 175-5 КУпАП.

Позивачем до уточненої позовної заяви не було надано жодного складеного Центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 .

Відповідно до ст. 20 ЦПК України не допускається об`єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Виходячи з аналізу норм КУпАП та ЦПК України, суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку закривши провадження у справі в частині вимог ОСОБА_1 в про накладення штрафу на ОСОБА_2 за ст. 173-5 Кодексу України про адміністративне правопорушення, оскільки в порушення норм ст. ст. 38, 221, 255 Розділу 1V КУпАП, ст. 20 ЦПК України було подано до суду позовну заяву в рамках ЦПК України без дотримання процедури та строків розгляду адміністративного правопорушення, а також строків притягнення до адміністративної відповідальності.

При цьому, колегія суддів зауважує, що наявність судового рішення про встановлення мобінгу з боку керівника у відношенні до підлеглого, яке набрало законної сили є підставою для складення в подальшому правоохоронними органами протоколу про адміністративне правопорушення у відношенні даного керівника та притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-5 КУпАП.

Зі справи вбачається, що суд належно дослідив і проаналізував надані сторонами письмові докази, і зробив висновок, який повністю відповідає обставинам справи. Враховуючи характер позовних вимог, в основу яких покладені факти, що на думку позивача вказують на мобінг, який є однією з форм дискримінації, то доказування їх відсутності покладається на відповідача (ч 2ст. 81 ЦПК України). Зі справи вбачається, що на спростування доводів позивача відповідачем надані достатні, належні докази відсутності таких обставин.

В апеляційній скарзі позивач не спростував висновок суду, а по суті виразив незгоду із рішенням, обгрунтовуючи її обставинами і нормами права, аналогічними підставам звернення до суду з позовом, які були предметом перевірки суду першої інстанції, і якім суд дав повну мотивовану оцінку.

Належних, достовірних та достатніх доказів, які б містили інформацію щодо предмета доказування і спростовували висновки суду першої інстанції та впливали на законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення, апеляційна скарга не містить.

Апеляційна скарга не містить нових фактів чи засобів доказування, які б спростовували висновки суду першої інстанції. Наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди позивача з висновками суду першої інстанції, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального і процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (справа «Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно дост. 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, переглядаючи справу відповідно до вимогст. 367 ЦПК Українив межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів не вбачає підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції, у зв`язку з чим апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає.

Відповідно до підпунктів «б» "в" пункту 4 частини першої статті 382ЦПКУкраїни, суд апеляційної інстанції в резолютивній частині судового рішення повинен зазначити новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення, розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки апеляційна скарга залишається апеляційний судом без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін підстав для зміни розподілу судових витрат немає.

Керуючись ст. ст.367, 368, 369, 375,382,384, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 07 вересня 2023 року у цій справі - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови,лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Повна постанова складена 08 грудня 2023 року.

Головуючий, суддя Суддя Суддя

Подліянова Г.С. Гончар М.С. Маловічко С.В.