Ухвала

від 07.12.2023 по справі 932/1684/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

07 грудня 2023 року

м. Київ

справа № 932/1684/22

провадження № 61-17077ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Русинчука М. М., розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІТФОЮ», подану адвокатом Скоробогатовою Дариною Володимирівною, на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 31 серпня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІТФОЮ» про захист прав споживачів,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІТФОЮ» (далі - ТОВ «ФІТФОЮ») про захист прав споживачів.

Позов мотивовано тим, що він був споживачем послуг, які надає мережа спортивних клубів «ФІТФОЮ». Відповідач врегулював свої правовідносини із клієнтами шляхом розміщення на своєму веб-сайті fit4you.dp.ua договору публічної оферти, за правилами якої клієнти вживають послуги клубу після надання акцептування даної оферти. Свої зобов`язання за договором він виконав в повному обсязі, сплативши грошові кошти за відвідування клубу та отримання послуг, які там надаються. На підтвердження сплати на його ім`я була видана клубна карта.14 березня 2019 року під час знаходження його у клубі на тренуванні, невстановлена особа, знаходячись в приміщенні роздягальні спортивного клубу «ФІТФОЮ», із шафи, де зберігалися його особисті речі, викрала мобільний телефон «IPhone Х» вартістю 34 897,00 грн. 15 березня 2019 року відомості по факту крадіжки були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, кримінальне провадження № 12019040640000659. Проте, відповідач відмовляється визнавати той факт, що саме через недбалість або халатність адміністрації клубу позивач став об`єктом злочину і що за викрадення телефону із шафи, яка належить клубу і встановлена на його території, відповідальність за понесену позивачем матеріальну шкоду внаслідок втрати телефону несе саме клуб. Відповідачу була направлена досудова вимога про відшкодування йому вартості вкраденого телефону, проте відповідач ніяким чином на цю вимогу не відреагував.

У зв`язку з викладеним позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь вартість телефону в розмірі 34 897,00 грн та судові витрати.

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 31 серпня 2022 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 07 листопада 2023 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «ФІТФОЮ» на користь ОСОБА_1 вартість викраденого телефону в розмірі 34 897,00 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

30 листопада 2023 року ТОВ «ФІТФОЮ» через систему «Електронний суд» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просило скасувати судові рішення в повному обсязі та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Конституційний Суд України 22 листопада 2023 року ухвалив Рішення у справі № 10-р(ІІ)/2023 щодо відповідності Конституції України (конституційності) пунктів 1, 5 частини шостої статті 19, пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, зокрема, визнав таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2частини третьої статті 389 ЦПК України. У пунктах 7.6. - 7.8. Рішення вказано, що Європейський суд із прав людини послідовно обстоює позицію, що для розуміння змісту обмежень права на доступ до суду, гарантованого статтею 6 Конвенції, є потреба у врахуванні ролі касаційних судів та визнанні того, що умови прийнятності касаційної скарги щодо питань права можуть бути суворіші, ніж для звичайної скарги; застосування визначеного у національному праві критерію ratione valoris для подання скарг до Верховного Суду є правомірною та обґрунтованою процесуальною вимогою з огляду на саму суть повноважень Верховного Суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості. Верховний Суд як суд касаційної інстанції у цивільних справах із перегляду в касаційному порядку судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, має виконувати повноваження щодо усунення порушень норм матеріального та/або процесуального права, виправлення судових помилок і недоліків, а не нового розгляду справи та нівелювання ролі судів першої та апеляційної інстанцій у чиненні правосуддя та розв`язанні цивільних спорів. Тому внормування процесуальних відносин у спосіб визначення в Кодексі підстав для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, можливе як виняток і лише у разі, коли це обумовлено потребами, що є значущими для дієвості та ефективності правосуддя, зокрема потребою розв`язання Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України складного юридичного питання, яке має фундаментальне значення для формування судами єдиної правозастосовної практики.

Не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково (пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України).

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 березня 2022 року справу № 932/1684/22 визнано малозначною.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню.Колегія суддів таких випадків не вбачає.

Вказівка в резолютивній частині постанови Дніпровського апеляційного суду від 07 листопада 2023 року про можливість її оскарження до Верховного Суду не є підставою для відкриття касаційного провадження судом касаційної інстанції, оскільки оскаржене рішення ухвалено у малозначній справі.

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v. CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року).

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІТФОЮ» на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 31 серпня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІТФОЮ» про захист прав споживачів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Краснощоков

І. О. Дундар

М. М. Русинчук