Постанова

від 07.12.2023 по справі 757/60307/21-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня2023 року м. Київ

Унікальний номер справи № 757/60307/21-ц

Апеляційне провадження № 22-ц/824/10343/2023

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б.,

суддів - Борисової О.В., Ратнікової В.М.,

за участю секретарів судового засідання - Котляр К.О., Дячук І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КУА ОЗОН» на рішення Печерського районного суду міста Києва від 12 квітня 2023 року та додаткове рішення Печерського районного суду міста Києва від 12 травня 2023 року, ухвалені під головуванням судді Волкової С.Я., у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сантанна», Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельмар Арена», Товариства з обмеженою відповідальністю «КУА ОЗОН» про визнання права власності, витребування майна та скасування державної реєстрації,-

в с т а н о в и в :

У листопаді 2021 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому з урахуванням заяви про зміну предмету позову просила:

- визнати право власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 101,4 кв.м, житловою площею 87,0 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2071432780000;

- визнати право власності на машиномісце, яке знаходиться в житловому будинку АДРЕСА_2 ;

- витребувати у ТОВ «КУА ОЗОН» квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 101,4 кв.м, житловою площею 87,0 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2071432780000;

- скасувати державну реєстрацію права власності ТОВ «КУА ОЗОН» на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 101,4 кв.м, житловою площею 87,0 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2071432780000, проведену державним реєстратором - приватним нотаріусом Постол Н.І., Київський міський нотаріальний округ; номер запису про право власності: 36295950; дата, час державної реєстрації: 16 квітня 2020 року; на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 52015398 від 20 квітня 2020 року.

Позов обґрунтований тим, що у відповідності до договору № 45/05 про пайову участь у будівництві об`єкта нерухомого майна, укладеного 30 серпня 2005 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Сантанна», позивач здійснила фінансування будівництва нерухомого майна - квартири і машиномісця у житловому будинку АДРЕСА_2 (будівельна адреса - АДРЕСА_3 ), на підтвердження чого ТОВ «Сантанна» видано довідку від 15 січня 2013 року, згідно з якою за нею закріплено об`єкти інвестування - двокімнатна квартира АДРЕСА_4 , загальною площею 98,18 кв.м, машиномісце за цією ж адресою. Позивач здійснила оплату за квартиру і машиномісце у повному обсязі.

Упродовж будівництва, разом із ТОВ «Сантанна», замовником будівництва стало ТОВ «Дельмар Арена» та відповідачі у процесі будівництва неодноразово змінювали проектні рішення, поверховість житлового будинку, нумерацію поверхів, нумерацію та експлікацію житлових і нежитлових приміщень будинку, про зазначені зміни ТОВ «Сантанна» її не повідомляло. Після закінчення будівництва і прийняття житлового будинку в експлуатацію проінвестоване нею нерухоме майно відповідачі їй не передали, вимоги про надання інформації про належне їй проінвестоване майно, передачу документів для оформлення і державної реєстрації права власності залишили без відповіді. В подальшому стало відомо, що внаслідок змін у нумерації поверхів і приміщень житлового будинку, присвоєння будинку поштової адреси проінвестована позивачем квартира змінила свої ідентифікуючі ознаки і станом на час розгляду судом справи має № 298/1, знаходиться на 22-му поверсі житлового будинку АДРЕСА_2 , є однокімнатною і має загальну площу 101,4 кв.м, житлову площу 87,0 кв.м. Право власності на спірну квартиру зареєстровано за ТОВ «КУА ОЗОН»; державну реєстрацію права власності здійснено 16 квітня 2020 року державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Постол Н.І. Вважає, що право власності на проінвестоване нею нерухоме майно, а саме квартиру і машиномісце, належить їй як інвестору, який повністю сплатив вартість будівництва цього майна, а відповідачі всупереч договору та чинному законодавству ухиляються від оформлення всіх необхідних документів, які б дозволили їй зареєструвати право власності на об`єкт інвестування (т. 1 а.с. 3-10, т. 2 а.с. 5-15).

У лютому 2023 року представник ТОВ «КУА ОЗОН» - адвокат Шилков В.О. подав відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити. Зазначив, що ОСОБА_1 не надано доказів, що проінвестована нею двокімнатна квартира АДРЕСА_5 й зареєстрована за товариством однокімнатна квартира АДРЕСА_6 є одним і тим самим об`єктом нерухомого майна. Зазначив, що Господарським судом міста Києва розглядалася справа № 44/474-46/501-б про банкрутство ТОВ «Сантанна», і що вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності на нерухоме майно, яке знаходиться по АДРЕСА_2 , є погашеними згідно із положеннями частини другої статті 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», як вимоги конкурсного кредитора, що не були заявлені протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення у справі про банкрутство. Стверджував, що квартира АДРЕСА_7 передана відповідачу ТОВ «Сантанна» за актом приймання-передачі від 27 березня 2020 року на підставі акту прийому-передачі нерухомого майна та майнових прав від 25 листопада 2014 року, складеним між ТОВ «Драгон Есет Менеджмент» (в подальшому найменування змінено на ТОВ «КУА ОЗОН») та ТОВ «Сантанна»; угоди про уточнення обсягів майнових прав на нерухоме майно в об`єкті будівництва від 02 лютого 2018 року та угоди від 26 березня 2020 року про внесення змін до угоди про уточнення обсягів майнових прав на нерухоме майно в об`єкті будівництва від 02 лютого 2018 року, що означені документи укладені відповідачами на виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 26 листопада 2013 року у справі № 44/474-46/501-б про затвердження плану санації ТОВ «Сантанна» (т. 2 а.с. 84-91).

У березні 2023 року ОСОБА_1 подала відповідь на відзив, в якому наполягала на задоволенні позовних вимог. Позивач просила відхилити доводи відповідача про нібито погашення її вимог у зв`язку з незаявленням їх у справі про банкрутство ТОВ «Сантанна», оскільки у розумінні Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не була і не є кредитором чи конкурсним кредитором ТОВ «Сантанна», станом на дату відкриття провадження у справі про банкрутство - 07 серпня 2009 року не мала до нього грошових вимог. Вказувала, що станом на 07 серпня 2009 року у ТОВ «Сантанна» не існувало грошових зобов`язань перед нею, зобов`язання товариства із договору № 45/05 від 30 серпня 2005 року про пайову участь у будівництві об`єкта нерухомого майна полягали у передачі проінвестованого нерухомого майна після закінчення будівництва і прийняття житлового будинку в експлуатацію, і такі зобов`язання відповідача виникли з моменту внесення нею останнього платежу - 27 квітня 2010 року, а будинок був введений в експлуатацію 05 квітня 2019 року (т. 2 а.с. 131-139, 159-165).

У березні 2023 року представник ТОВ «КУА ОЗОН» - адвокат Шилков В.О. подав заперечення на відповідь на відзив, в якому повторно виклав доводи, наведені у відзиві на позовну заяву (т. 2 а.с. 200-202).

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 12 квітня 2023 року вказаний позов задоволено частково. Визнано право власності ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 101,4 кв.м., житловою площею 87,0 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2071432780000. Витребувано у ТОВ «КУА ОЗОН» на користь ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 101,4 кв.м., житловою площею 87,0 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2071432780000. Скасовано державну реєстрацію права власності ТОВ «КУА ОЗОН» на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 101,4 кв.м., житловою площею 87,0 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2071432780000, проведену державним реєстратором - приватним нотаріусом Постол Н.І., Київський міський нотаріальний округ, номер запису про право власності 36295950; дата, час державної реєстрації 16 квітня 2020 року; на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 52015398 від 20 квітня 2020 року. Стягнуто з ТОВ «Сантанна» на користь ОСОБА_1 4 678,20 грн. сплаченого судового збору. Стягнуто з ТОВ «Дельмар Арена» на користь ОСОБА_1 4 678,20 грн. сплаченого судового збору. Стягнуто з ТОВ «КУА ОЗОН» на користь ОСОБА_1 4 678,20 грн. сплаченого судового збору. В задоволенні інших вимог позову - відмовлено (т. 2 а.с. 234-246).

Додатковим рішенням Печерського районного суду міста Києва від 12 травня 2023 року стягнуто з ТОВ «Сантанна» на користь ОСОБА_1 53 104,93 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката, витрат, що пов`язані з явкою до суду. Стягнуто з ТОВ «Дельмар Арена» на користь ОСОБА_1 53 104,93 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката, витрат, що пов`язані з явкою до суду. Стягнуто з ТОВ «КУА ОЗОН» на користь ОСОБА_1 53 104,93 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката, витрат, що пов`язані з явкою до суду (т. 3 а.с. 80-83).

Не погодившись з рішеннями районного суду, 19 травня 2023 року представник ТОВ «КУА ОЗОН» - адвокат Шилков В.О. подав до суду апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю, стягнути з позивача судові витрати (т. 3 а.с. 96-103).

На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції не було надано належної правової оцінки, що проінвестована позивачем квартира згідно договору не відповідає технічним характеристикам із квартирою, яка належить на праві власності ТОВ «КУА ОЗОН». Позивач обґрунтовувала свої вимоги тим, що проінвестована нею квартира АДРЕСА_8 , загальною площею 98,18 кв.м в результаті зміни нумерації поверховості будинку та нумерації квартир було присвоєно номер АДРЕСА_7 , яка належить на праві власності ТОВ «КУА ОЗОН». Таких висновків позивач дійшла виходячи з порівняльного аналізу технічних паспортів окремих квартир, розташованих на 22 поверсі будинку станом на дату укладення договору та поверхового плану 21 поверху технічного паспорту на будинок, складеного станом на 21 травня 2018 року. Вважає, що згідно цих доказів неможливо встановити, що проінвестована позивачем квартира належить позивачу. В оскаржуваному рішенні суд ставить під сумнів набуття відповідачем права власності на квартиру АДРЕСА_1 . Зазначав, що ТОВ «КУА ОЗОН» отримало 28 квартир, що відповідає кількості кв.м, які ТОВ «Сантанна» мало передати як боржник у справі про банкрутство згідно ухвали Господарського суду м. Києва від 26 листопада 2013 року у справі № 44/474-46/501-б та угод про уточнення обсягів майнових та немайнових прав нерухоме майно в об`єкті будівництва від 02 лютого 2018 року та 26 березня 2020 року.

Суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, зокрема не врахував правовідносин, які виникли між позивачем та ТОВ «Сантанна» стосовно договору № 45/05 про пайову участь у будівництві об`єкту нерухомого майна від 30 серпня 2005 року під час банкрутства ТОВ «Сантанна» і регулювання цих відносин Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Звертав увагу на те, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд першої інстанції не врахував клопотання відповідача про зменшення витрат позивача на правничу допомогу та витрат, що пов`язані з явкою до суду, а тому просив здійснити новий розподіл судових витрат.

У липні 2023 року представник позивача - адвокат Науменко С.Б. подала відзив на апеляційну скаргу, в якій просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення та додаткове рішення суду залишити без змін (т. 3 а.с. 145-151).

У судовому засіданні представник ТОВ «КУА ОЗОН» - адвокат Шилков В.О., представники ТОВ «Сантанна» - адвокат Артамонова К.А., адвокат Земляна І.О., представник ТОВ «Дельмар Арена» - адвокат Середа С.О. підтримали скаргу і просили її задовольнити.

Представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Науменко С.Б. просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення та додаткове рішення суду залишити без змін.

Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явилися, були сповіщені повідомленнями на зазначені ними адреси електронної пошти та телефонограмами із забезпеченням фіксації таких повідомлень. Позивачка ОСОБА_1 була сповіщена повідомленням її представника - адвоката Науменко С.Б., факт належного повідомлення позивачки представник підтвердила в суді апеляційної інстанції про що свідчить протокол та звукозапис судового засідання (т. 3 а.с. 132-144, 179-181, 184-189, 200-205, 224-226).

Виходячи з положень ст. 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т.ч. правом визначити свою участь в тому чи іншому судовому засіданні. Явка до суду апеляційної інстанції не є обов`язковою.

Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі "Шульга проти України", № 16652/04).

Таким чином, судом апеляційної інстанції забезпечено право осіб, які беруть участь у справі, з`явитись до суду, а явка до суду апеляційної інстанції не є обов`язковою.

Зважаючи на вимоги ч. 9 ст. 128, ч. 5 ст. 130, ч. 2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 30 серпня 2005 року між ТОВ «Сантанна» та ОСОБА_1 укладено договір № 45/05 про пайову участь у будівництві об`єкту нерухомого майна, за умовами якого, з урахуванням додаткових угод № 1 від 27 жовтня 2008 року та № 2 від 01 червня 2009 року ОСОБА_1 прийняла на себе зобов`язання здійснити пайову участь у будівництві квартири в житловому будинку по АДРЕСА_3 , а ТОВ «Сантанна» прийняло на себе зобов`язання в порядку та на умовах, визначених цим договором, передати у власність ОСОБА_1 квартиру. Під квартирою сторони розуміють двокімнатну квартиру загальною площею 98,18 кв.м. за № 301 на 21-му поверсі секції «А» житлового будинку по АДРЕСА_3 . За домовленістю сторін загальна вартість квартири визначена в розмірі 630 302,00 грн., сторонами узгоджено графік фінансування (т. 1 а.с. 14-20).

Відповідно до положень пункту 4.1 вищевказаного Договору, остаточні розрахунки між сторонами проводяться після введення будинку в експлуатацію на підставі довідок бюро технічної інвентаризації.

Згідно з платіжними документами № 6 від 05 вересня 2005 року, № 7 від 29 грудня 2005 року, № 8 від 16 лютого 2006 року, № 9 від 24 лютого 2006 року, № 10 від 20 травня 2009 року, № 11 від 27 квітня 2010 року ОСОБА_1 з дотриманням узгодженого сторонами графіку фінансування сплачено на користь ТОВ «Сантанна» кошти в загальній сумі 630 352,00 грн., у відповідності до умов договору № 45/05 від 30 серпня 2005 року, на підтвердження чого ТОВ «Сантанна» видано довідку № 43 від 27 квітня 2010 року, а також довідку до договору № 45/05 від 30 серпня 2005 року, додаткової угоди № 1 від 27 жовтня 2008 року, додаткової угоди № 2 від 01 червня 2009 року про пайову участь у будівництві об`єкта нерухомого майна від 15 січня 2013 р. Означеною довідкою визначено кількість закріплених за ОСОБА_1 вимірних одиниць об`єкта інвестування - 98,18 кв.м, машиномісце, визначено об`єкт інвестування - квартира, визначено характеристики об`єкту інвестування: район забудови - Печерський район міста Києва; серія будинку - індивідуальна; АДРЕСА_3 , секції А; номер квартири - 301; поверх - 21; кількість кімнат - 2; загальна площа - 98,18 кв.м. Запланована дата вводу будинку в експлуатацію - четвертий квартал 2013 р., планова дата передачі будинку під заселення - четвертий квартал 2013 р. (т. 1 а.с. 21-29).

За умовами договору № 45/05 від 30 серпня 2005 року про пайову участь у будівництві об`єкту нерухомого майна ТОВ «Сантанна» прийняло на себе зобов`язання не пізніше шести місяців з моменту складання та підписання акту державної комісії про прийняття будинку в експлуатацію передати квартиру у власність ОСОБА_1 (підпункт 3.1.5 пункту 3.1 частини 3 договору); відповідач прийняв на себе зобов`язання забезпечити своєчасне введення будинку в експлуатацію, складання та підписання акту державної комісії про прийняття будинку і введення його в експлуатацію - другий квартал 2011 р. (підпункт 3.1.3 пункту 3.1 частини 3 договору; пункт 4.4 частини 4 договору); відповідач прийняв на себе зобов`язання своєчасно попереджати у письмовій формі ОСОБА_1 про зміни в процесі будівництва будинку, які впливатимуть на умови цього договору (підпункт 3.1.2 пункту 3.1 частини 3 договору).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07 серпня 2009 року у справі № 44/474-46/501-б порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ «Сантанна».

Виданий Державною архітектурно-будівельною інспекцією України сертифікат серії ІV № 163190951167 від 05 квітня 2019 року про введення в експлуатацію житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 свідчить про те, що замовниками об`єкту є ТОВ «Сантанна» та ТОВ «Дельмар Арена» (т. 1 а.с. 30).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12 грудня 2019 року у справі № 44/474-46/501-б задоволено заяву керуючого санацією боржника № 01-34/08-16-1 від 16.08.2019 року про затвердження мирової угоди у справі № 44/474-46/501-б, затверджено мирову угоду із розподілом прав і обов`язків кредиторів та боржника, у т.ч. передачею квартир загальною площею 18106,40 кв.м., 42 машиномісць та офісних приміщень загальною площею 285,24 кв.м. в житловому будинку по АДРЕСА_2 , передачею квартир у вказаному будинку та сплатою грошей отриманих від реалізації 55 квартир у 27-поверхому 330-квартирному будинку (незавершене будівництво), розташованому по АДРЕСА_2 , визначено порядок погашення вимог кредиторів, вимоги яких віднесено до четвертої черги - передачею квартир та сплатою грошей. отриманих від реалізації майна боржника. Цією ж ухвалою господарського суду закрито провадження у справі № 44/474-46/501-б, зобов`язано державного реєстратора внести відповідний запис до Єдиного державного реєстру. Вищевказана ухвала господарського суду набрала законної сили.

Розпорядженням Печерської районної в місті Києві державної адміністрації № 860 від 28 грудня 2019 року, враховуючи сертифікат Державної архітектурно-будівельної інспекції України серії ІV № 163190951167 від 05.04.2019 р. щодо відповідності закінченого будівництвом об`єкта (черги, окремого пускового комплексу) проектній документації та його готовності до експлуатації; довідку Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 050/18-9037 від 28.12.2018 р. про виконання умов договору пайової участі; Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 178133132 від 20.08.2019 р., Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 176103639 від 02.08.2019 р.; свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 021584; виписку з єдиного Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 19.02.2019 р.; довідку № 1 від 28.03.2019 р. щодо показників на житловий, громадський чи виробничий будинок, господарські будівлі, захисні споруди за адресою: АДРЕСА_3 по житловому будинку літер «А-32», виготовлену фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 ; висновок Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 105/2741 від 27.08.2019 р.; інформаційну довідку Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» № 062/14-17596 (И-2019) від 26.12.2019 р.; топографо-геодезичне вишукування 2019 року (контрольно-виконавчу зйомку) для обслуговування житлового будинку на АДРЕСА_3 ; матеріали технічної інвентаризації (технічний паспорт) на квартирний (багатоквартирний) житловий будинок АДРЕСА_3 , виготовлені фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 станом на 21.05.2018 р. (інвентаризаційна справа № 366), зважаючи на звернення ТОВ «Сантанна» та ТОВ «Дельмар Арена» щодо можливості присвоєння поштової адреси закінченому будівництвом об`єкту «Будівництво житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 » №68027-004565743-705-01 від 04.12.2019 року, присвоєно закінченому будівництвом об`єкту: «Будівництво житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 » поштову адресу: АДРЕСА_2 (т. 1 а.с. 31).

23 червня 2021 року ОСОБА_1 направила на адресу ТОВ «Сантанна» письмову вимогу про передачу у власність квартири та машиномісця (т. 1 а.с. 33).

Разом з тим, після закінчення будівництва житлового будинку, введення його в експлуатацію відповідач ТОВ «Сантанна» у встановлений договором № 45/05 від 30 травня 2008 року строк ОСОБА_1 нерухоме майно (квартиру) не передало, письмові вимоги про надання інформації та передачу документів для оформлення і державної реєстрації права власності залишило без відповіді.

Відповідно до статтей 526, 527, 530-532 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити грошові кошти тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Майном як особливим об`єктом вважаються окремі речі, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки (частина перша статті 190 ЦК України).

Майновими правами визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовою частиною права власності (право володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права та право вимоги.

Майнове право, яке можна визначити як «право очікування», є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.

Захист майнових прав здійснюється у порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства.

Частиною першою статті 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За змістом частини другої статті 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації..

Зазначена норма ЦК України не передбачає можливості виникнення права власності на новостворене нерухоме майно за рішенням суду.

Порядок оформлення права власності на об`єкт інвестування після прийняття такого об`єкту до експлуатації на час укладення сторонами договору про співпрацю по інвестуванню будівництва, порядку управління коштами регулювалися Законами України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» від 19 червня 2003 року № 978-IV та «Про інвестиційну діяльність» від 18 вересня 1991 року № 1560-XII.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» (у редакції, чинній на час ведення в експлуатацію будинку) після введення об`єкта будівництва в експлуатацію забудовник письмово повідомляє про це управителя та надає дані щодо фактичної загальної площі об`єктів інвестування.

Управитель ФФБ надає забудовнику перелік довірителів, які мають право отримати у власність закріплені за ними об`єкти інвестування, відповідно до отриманих довірителями від управителя майнових прав на ці об`єкти інвестування, і повідомляє кожного довірителя про введення об`єкта будівництва в експлуатацію, а на письмову вимогу довірителя надає йому копію відповідного акта.

На підставі даних щодо фактичної загальної площі об`єктів інвестування довіритель за поточною ціною вимірної одиниці об`єкта інвестування здійснює остаточні розрахунки з управителем ФФБ та отримує в управителя ФФБ в обмін на свідоцтво про участь у ФФБ довідку за встановленою формою. Ця довідка є документом, що підтверджує право довірителя на набуття у власність закріпленого за ним об`єкта інвестування.

Отриману від управителя ФФБ довідку про право довірителя на набуття у власність об`єкта інвестування довіритель надає забудовнику для подальшої державної реєстрації за довірителем права власності на закріплений за ним об`єкт інвестування. Для довірителів ФФБ, які складають спільного інвестора ФОН, від імені та в інтересах якого діє управитель ФОН, уповноважені органи, що здійснюють реєстрацію прав власності на нерухомість, зобов`язані зареєструвати збудований об`єкт інвестування на ім`я управителя ФОН або управителя системи ФОН-ФФБ, із відповідною позначкою, для подальшого здійснення управителем ФОН або управителем системи ФОН-ФФБ операцій з цією нерухомістю відповідно до цього Закону, Правил ФОН та інвестиційної декларації ФОН.

Для проведення державної реєстрації права власності на закріплений за довірителем об`єкт інвестування забудовник та довіритель підписують складений забудовником акт прийняття-передачі об`єкта інвестування.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 вересня 2021 року у справі № 359/5719/17 вказано, що нормами законодавства встановлено первинний спосіб набуття права власності на річ, на яку раніше не було і не могло бути встановлене право власності інших осіб. Саме інвестор як особа, за кошти якої і на підставі договору з яким був споруджений об`єкт інвестування, є особою, якою набувається первісне право власності на новостворений об`єкт інвестування. Інвестор після виконання умов інвестування набуває майнові права (тотожні праву власності) на цей об`єкт і після завершення будівництва об`єкта нерухомості набуває права власності на об`єкт інвестування як первісний власник шляхом проведення державної реєстрації речових прав на зазначений об`єкт за собою (пункти 92, 93, 95 постанови).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 грудня 2021 року у справі № 344/16879/15-ц вказала, що у тих випадках, коли об`єкт нерухомості вже збудований та прийнятий в експлуатацію, проте покупцем не отримані правовстановлюючі документи у зв`язку із порушенням продавцем за договором купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно, взятих на себе договірних зобов`язань щодо передання всіх необхідних документів для оформлення права власності на квартиру, вартість якої сплачена покупцем в повному обсязі, та у разі невизнання продавцем права покупця на цю збудовану квартиру може мати місце звернення до суду з вимогою про визнання за покупцем права власності на проінвестоване (оплачене) ним майно відповідно до положень статті 392 ЦК України.

Встановлено, що 30 серпня 2005 року між ТОВ «Сантанна» та ОСОБА_1 укладено договір № 45/05 про пайову участь у будівництві об`єкту нерухомого майна, за умовами якого, з урахуванням додаткових угод № 1 від 27 жовтня 2008 року та № 2 від 01 червня 2009 року ОСОБА_1 прийняла на себе зобов`язання здійснити пайову участь у будівництві квартири в житловому будинку по АДРЕСА_3 , а ТОВ «Сантанна» прийняло на себе зобов`язання в порядку та на умовах, визначених цим договором, передати у власність ОСОБА_1 двокімнатну квартиру площею 98,18 кв.м, за № 301 на 21-му поверсі секції «Б» житлового будинку по АДРЕСА_3 (т. 1 а.с. 14-20).

На виконання цього договору позивач сплатила грошові кошті за укладеним договором в сумі 630 352 грн., що підтверджується платіжними дорученнями про сплату від 05 вересня 2005 року - 189 100 грн., від 29 грудня 2005 року - 159 152 грн., від 16 лютого 2006 року - 35 500 грн., від 24 лютого 2006 року - 26 250 грн., від 20 травня 2009 року - 160 000 грн., від 27 квітня 2010 року - 60 350 грн., актом звірки взаєморозрахунків та довідкою ТОВ «Сантанна» № 43 від 27 квітня 2010 року (т. 1 а.с. 21-29).

В матеріалах справи наявні:

- витяг з реєстру власників, 24.03.2020 р. виданий ТОВ «Сантанна», який свідчить про те, що ТОВ «КУА ОЗОН» станом на 24.03.2020 р. відповідно до умов угоди про уточнення обсягів майнових прав на нерухоме майно в об`єкті будівництва від 02.02.2018 р. заборгованості немає, що ТОВ «Сантанна» не заперечує проти реєстрації за ТОВ «КУА ОЗОН» права власності на наступний об`єкт: приміщення згідно техпаспорту БТІ: 298/1; АДРЕСА_16; площа згідно техпаспорту БТІ: 101,4 кв.м (т. 2 а.с. 18-23);

- угода про внесення змін та доповнень до угоди про уточнення обсягів майнових прав на нерухоме майно в об`єкті будівництва від 02.02.2018 р., укладена 26.03.2020 р. між ТОВ «КУА ОЗОН», ТОВ «Дельмар Арена» та ТОВ «Сантанна», і означений документ свідчить про те, що до переліку майнових прав, належних ТОВ «КУА ОЗОН», включено квартиру АДРЕСА_9 , площею 100,27 кв.м (т. 2 а.с. 21);

- акт приймання-передачі об`єкта, що 27.03.2020 р. складений між ТОВ «Сантанна» і ТОВ «КУА ОЗОН», того ж числа погоджений ТОВ «Дельмар Арена», і означений документ свідчить про те, що ТОВ «Сантанна» передало, а ТОВ «КУА ОЗОН» прийняло згідно акту прийому-передачі нерухомого майна та майнових прав на нерухоме майно від 25.11.2014 р., укладеного між ТОВ «Драгон Есет Менеджмент» та ТОВ «Сантанна», угоди про уточнення обсягів майнових прав на нерухоме майно в об`єкті будівництва від 02.02.2018 р. та угоди про внесення змін та доповнень від 26.03.2020 р. до угоди про уточнення обсягів майнових прав на нерухоме майно в об`єкті будівництва від 02.02.2018 р., об`єкт з наступними характеристиками: адреса поштова - АДРЕСА_2 , адреса будівельна - АДРЕСА_10 , будівельний номер приміщення (квартири) - НОМЕР_1, будівельна площа - 100,27 кв.м, номер приміщення (квартири) згідно техпаспорту БТІ - № 298/1, загальна площа згідно техпаспорту БТІ - 101,4 кв.м (т. 2 а.с. 22);

- технічний паспорт з інвентаризаційної справи № 675/01/20, виготовлений 31.03.2020 р. інженером з інвентаризації нерухомого майна ОСОБА_3 (кваліфікаційний сертифікат АЕ № 001554) на квартиру АДРЕСА_11 (т. 2 а.с. 19-20).

- інформаційна довідка № 320858089, сформована 23.01.2023 р. щодо об`єкта житлової нерухомості (квартири), розташованого за адресою: АДРЕСА_12 , свідчить про те, що державним реєстратором прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Постол Н.І., Київський міський нотаріальний округ, здійснено державну реєстрацію прав та обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер: 52015398 від 20.04.2020 р. 15:55:24 за ТОВ «КУА ОЗОН»; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2071432780000; підстава для державної реєстрації: сертифікат ДАБІ, серія та номер: ІУ163190951167, виданий 05.04.2019 р., видавник: Державна архітектурно-будівельна інспекція України; розпорядження про присвоєння поштової адреси, серія та номер: 860, виданий 28.12.2019 р., видавник: Печерська районна в місті Києві державна адміністрація; угода про внесення змін та доповнень до угоди про уточнення обсягів майнових прав на нерухоме майно в об`єкті будівництва від 02.02.2018 р., серія та номер: б/н, виданий 26.03.2020 р., видавник: ТОВ «КУА ОЗОН», ТОВ «Дельмар Арена» та ТОВ «Сантанна»; витяг з реєстру власників, серія та номер: 298/1, виданий 24.03.2020 р., видавник: ТОВ «Сантанна»; акт приймання-передачі об`єкта, серія та номер: б/н, виданий 27.03.2020 р., видавник: ТОВ «КУА ОЗОН» та ТОВ «Сантанна»; угода про уточнення обсягів майнових прав на нерухоме майно в об`єкті будівництва, серія та номер: б/н, виданий 02.02.2018 р., видавник: ТОВ «КУА ОЗОН», ТОВ «Дельмар Арена» та ТОВ «Сантанна» (т. 2 а.с. 18).

Висновок суду першої інстанції, що внаслідок внесених змін до існуючих проектів будівництва будинку по АДРЕСА_2 нумерація поверхів житлового будинку змінилась, а саме: 20-й поверх став 21-м, 21-й поверх став АДРЕСА_13 , та внаслідок зміни нумерації житлових і нежитлових приміщень квартира, що проінвестована позивачкою за договором № 45/05 від 30 серпня 2005 року, й на дату повної оплати позивачкою пайової участі у будівництві об`єкту інвестування (квартири) - 27.04.2010 р. та дату складання ТОВ «Сантанна» довідки про закріплення за позивачкою об`єкту інвестування - 15.01.2013 р. мала будівельний № 301, їй було присвоєно інший будівельний № НОМЕР_1, та квартира АДРЕСА_14 , зроблений на підставі огляду судом технічних паспортів та експлікації приміщень 21 і 22 поверху будинку за вищевказаною адресою.

До таких висновків районного суду, суд апеляційної інстанції ставиться критично, оскільки такі містять припущення, зокрема, доказів затвердження зміни планування забудови під час будівництва до суду не надано і судом не встановлено. Висновок судово-будівельної експертизи у справі відсутній і про проведення такої експертизи сторони в суді не заявляли.

Позивачкою сплачено ТОВ «Сантанна» за укладеним Договором від 30 серпня 2005 року № 45/05 про пайову участь у будівництві об`єкту нерухомого майна, з урахуванням додаткових угод № 1 від 27 жовтня 2008 року та № 2 від 01 червня 2009 року грошові кошти в сумі 630 352 грн. за визначений сторонами Договору об`єкт інвестування (квартиру) загальною площею 98.18 кв.м. (т. 1 а.с. 21-23).

Проте позивачка просила визнати за нею право власності на квартиру на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 101,4 кв.м, житловою площею 87,0 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2071432780000 та витребувати вказану квартиру у відповідача ТОВ «КУА ОЗОН» скасувавши державну реєстрацію права власності останнього на вказану квартиру.

Згідно технічного паспорту з інвентаризаційної справи № 675/01/20, виготовленого 31.03.2020 року інженером з інвентаризації нерухомого майна ОСОБА_3 (кваліфікаційний сертифікат АЕ № 001554) на квартиру АДРЕСА_7 , загальна площа побудованої квартири складає - 101,4 кв.м, житлова площа - 87,0 кв.м, квартира розташовану на 22-му поверсі житлового будинку АДРЕСА_2

Відповідно до положень пункту 4.1 вищевказаного Договору, остаточні розрахунки між сторонами проводяться після введення будинку в експлуатацію на підставі довідок бюро технічної інвентаризації.

Таким чином, позивачкою не надано, а судом не встановлено доказів виконання сторонами положень п. 4.1 Договору, які визначають порядок і умови передачі у власність Довірителю об`єкта інвестування (квартири).

При цьому, суд апеляційної інстанції зауважив, що позивачка ОСОБА_1 сплатила визначену Договором інвестування загальну вартість в розмірі 630 302,00 грн. за двокімнатну квартиру загальною площею 98,18 кв.м. за № 301 на 21-му поверсі секції «А» житлового будинку по АДРЕСА_3 .

Отже у суду першої інстанції були відсутні підстави для висновку про проведення позивачкою ОСОБА_1 належної оплати за квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 101,4 кв.м, житловою площею 87,0 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2071432780000 і визнання права власності на вказану квартиру.

Щодо доводів апелянта з посиланням на процедуру банкрутства ТОВ «Сантанна».

Апелянт зазначав, що ТОВ «КУА ОЗОН» отримало 28 квартир, що відповідає кількості кв.м, які ТОВ «Сантанна» мало передати як боржник у справі про банкрутство згідно ухвали Господарського суду м. Києва від 26 листопада 2013 року у справі № 44/474-46/501-б та угод про уточнення обсягів майнових та немайнових прав нерухоме майно в об`єкті будівництва від 02 лютого 2018 року та 26 березня 2020 року. При цьому вважав, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, зокрема не врахував правовідносин, які виникли між позивачем та ТОВ «Сантанна» стосовно договору № 45/05 про пайову участь у будівництві об`єкту нерухомого майна від 30 серпня 2005 року під час банкрутства ТОВ «Сантанна» і регулювання цих відносин Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Колегія суддів перевірила вказані доводи та дійшла наступних висновків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07 серпня 2009 року у справі № 44/474-46/501-б було порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ «Сантанна».

Відповідно до положень ч.ч. 1 і 2 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон про банкрутство, в редакції Закону чинній на момент порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ «Сантанна»), конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров`ю громадян, мають право подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Копії зазначених заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майном.

Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12 грудня 2019 року у справі № 44/474-46/501-б задоволено заяву керуючого санацією боржника № 01-34/08-16-1 від 16.08.2019 року про затвердження мирової угоди у справі № 44/474-46/501-б, затверджено мирову угоду із розподілом прав і обов`язків кредиторів та боржника, у т.ч. передачею квартир загальною площею 18106,40 кв.м., 42 машиномісця та офісних приміщень загальною площею 285,24 кв.м. в житловому будинку по АДРЕСА_2 , передачею квартир у вказаному будинку та сплатою грошей отриманих від реалізації 55 квартир у АДРЕСА_15 , визначено порядок погашення вимог кредиторів, вимоги яких віднесено до четвертої черги - передачею квартир та сплатою грошей. отриманих від реалізації майна боржника. Цією ж ухвалою господарського суду закрито провадження у справі № 44/474-46/501-б, зобов`язано державного реєстратора внести відповідний запис до Єдиного державного реєстру. Вищевказана ухвала господарського суду набрала законної сили.

У вказаній ухвалі Господарського суду міста Києва від 12 грудня 2019 року у справі № 44/474-46/501-б відсутні відомості безпосередньо про об`єкт інвестування за укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «Сантанна» договором № 45/05 про пайову участь у будівництві об`єкту нерухомого майна від 30 серпня 2005 року - двокімнатну квартиру загальною площею 98,18 кв.м. за № 301 на 21-му поверсі секції «А» житлового будинку по АДРЕСА_3 та (або) квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 101,4 кв.м, житловою площею 87,0 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2071432780000 право власності на яку позивачка просила визнати у цьому провадженні, відсутні і відомості про позивачку ОСОБА_1 серед конкурсних кредиторів розглянутих районним судом.

За змістом статті 1 Закону про банкрутство кредитор - це юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов`язкових платежів). Конкурсні кредитори - це кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство.

Грошовим зобов`язанням відповідно до вказаної норми є зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань відносяться також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, які виникають унаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, в тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом.

Отже спеціальний Закон про банкрутство регулює правовідносини грошового характеру та пов`язує можливість участі особи у справі про банкрутство в статусі кредитора, за наявності у неї вимог до боржника саме грошового характеру.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про інвестиційну діяльність» (у редакції, чинній на момент укладання договору та додатків до договору), що визначає загальні правові, економічні та соціальні умови інвестиційної діяльності на території України, інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об`єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект. Об`єктами інвестиційної діяльності може бути будь-яке майно, зокрема, об`єкти житлового будівництва, інші об`єкти власності, а також майнові права (стаття 2 Закону).

За змістом статті 7 цього Закону (у відповідній редакції) всі суб`єкти інвестиційної діяльності незалежно від форм власності та господарювання мають рівні права щодо здійснення інвестиційної діяльності, якщо інше не передбачено законодавчими актами України. За рішенням інвестора права володіння, користування і розпорядження інвестиціями, а також результатами їх здійснення можуть бути передані іншим громадянам та юридичним особам у порядку, встановленому законом. Взаємовідносини при такій передачі прав регулюються ними самостійно на основі договорів. Інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об`єктами та результатами інвестицій, включаючи реінвестиції та торговельні операції на території України, відповідно до законодавчих актів України.

Основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між суб`єктами інвестиційної діяльності, є договір (угода). Укладення договорів, вибір партнерів, визначення зобов`язань, будь-яких інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України, є виключною компетенцією суб`єктів інвестиційної діяльності (стаття 9 Закону).

Інвестиційний договір, як окремий вид цивільно-правових договорів може містити положення різних видів цивільно-правових договорів залежно від предмету та цілей інвестування (договору про спільну діяльність, капітального будівництва, кредитування, купівлі-продажу, довірчого управління майном). Відтак, зазначений договір передбачає як грошові, так майнові права (обов`язки) сторін договору.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 січня 2019 року у справі № 916/4644/15 виснувала, що не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що внаслідок укладення інвестиційного договору між боржником та скаржниками виникли виключно майнові зобов`язання, а їх вимоги мають речово-правовий характер, оскільки це спростовується як змістом заяв про визнання вимог, так і наведеним вище аналізом норм права про правову природу інвестиційного договору, який поєднує положення низки різних договорів, передбачених ЦК України, та може бути підставою виникнення у його сторін також грошових зобов`язань.

У цій справі, яка переглядається апеляційним судом, позивачкою ОСОБА_1 доведено сплату нею 630 352 грн. ТОВ «Сантанна» за укладеним сторонами договором № 45/05 про пайову участь у будівництві об`єкту нерухомого майна від 30 серпня 2005 року - двокімнатну квартиру загальною площею 98,18 кв.м. за № 301 на 21-му поверсі секції «А» житлового будинку по АДРЕСА_3 .

В суді апеляційної інстанції представник ТОВ «КУА ОЗОН» - адвокат Шилков В.О., повідомив суду, що у провадженні суду першої інстанції перебуває інша справа за позовом ОСОБА_1 до відповідачів про зобов`язання виконання інвестиційного договору, розгляд якої ще триває (т. 3 а.с. 224-226).

Вимоги конкурсних кредиторів, у т.ч. що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не є предметом розгляду апеляційного суду у цьому провадженні, а відтак доводи апелянта про визнання вимог (у т.ч. грошових) позивачки погашеними, колегія суддів відхилила як передчасні.

Поряд з цим, у цій справі що переглядається апеляційним судом, позивачкою не доведено об`єктивними доказами, що проінвестована позивачкою двокімнатна квартира загальною площею 98,18 кв.м. за № 301 на 21-му поверсі секції «А» житлового будинку по АДРЕСА_3 , після закінчення будівництва та внаслідок зміни проекту будинку в ході будівництва, є квартирою АДРЕСА_1 , загальною площею 101,4 кв.м, житловою площею 87,0 кв.м, не надано позивачкою і доказів оплати грошей в повному обсязі відповідно до площі останньої квартири право власності на яку просила визнати позивачка у цій справі.

З огляду на вищевказані вимоги законодавства та обставини справи, не підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 101,4 кв.м, житловою площею 87,0 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2071432780000. З цих підстав не підлягають задоволенню і похідні вимоги про витребування у ТОВ «КУА ОЗОН» квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 101,4 кв.м, житловою площею 87,0 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2071432780000 та скасування державної реєстрації права власності ТОВ «КУА ОЗОН» на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 101,4 кв.м, житловою площею 87,0 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2071432780000, проведену державним реєстратором - приватним нотаріусом Постол Н.І., Київський міський нотаріальний округ; номер запису про право власності: 36295950; дата, час державної реєстрації: 16 квітня 2020 року; на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 52015398 від 20 квітня 2020 року.

Щодо апеляційної скарги на додаткове рішення районного суду.

В апеляційній скарзі апелянт посилався й на незаконність додаткового рішення, зокрема, що суд першої інстанції при ухваленні додаткового рішення та розподілі судових витрат не врахував клопотання відповідача про зменшення витрат позивача на правничу допомогу та витрат, що пов`язані з явкою до суду.

При цьому, за довідкою від 12 травня 2023 року, яка міститься в матеріалах справи, розгляд заяви позивачки ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цій справі, здійснювався без виклику сторін.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частинами третьою та четвертою статті 270 ЦПК України встановлено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Тлумачення положень статті 270 ЦПК України дозволяє дійти висновку, що додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акта, є його невід`ємною складовою, ухвалюється в тому самому складі та порядку, що й первісне судове рішення. Додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої, зокрема, залишилося невирішеним питання про судові витрати, складовою частиною яких є компенсація стороні витрат правничої допомоги.

Також додаткове судове рішення може бути процесуальним засобом реалізації прав учасника справи, якщо воно ухвалюється за заявою такого учасника, поданою з дотриманням відповідної процедури. Так, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (частина перша статті 246 ЦПК України).

Положення ЦПК України визначають обов`язок суду для вирішення питання про судові витрати призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше 20 днів, якщо справа не слухається в письмовому провадженні (частини друга, третя статті 246 ЦПК України). Отже, законодавець визначив обов`язок суду призначити заяву сторони про розподіл судових витрат в судове засідання, якщо справа розглядалася з призначенням її до розгляду по суті в судових засіданнях (не в письмовому провадженні), за наслідком проведення якого має бути прийнято відповідне процесуальне рішення (додаткова постанова, додаткова ухвала).

Однак, у випадку задоволення заяви сторони про розподіл судових витрат, щодо яких сторона доказів не надала, поданої на підставі статті 246 ЦПК України, слід взяти до уваги, що судом під час розгляду справи по суті питання про розподіл судових витрат не розглядалося на засадах змагальності та рівності, оскільки докази на підтвердження розміру судових витрат сторонами не були подані до закінчення судових дебатів чи внаслідок залишення позову без розгляду в підготовчому судовому засіданні.

У процедурі розгляду такої заяви суду належить забезпечити сторонам у справі можливість бути повідомленими про розгляд заяви та надати свої заперечення щодо розміру витрат, які заявник намагається компенсувати за рахунок протилежної сторони. Ключовими в цьому аспекті є приписи частини другої статті 246 ЦПК України, які в імперативному порядку встановлюють, що для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання.

Отже, положення частини четвертої статті 270 ЦПК України про те, що у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання, не виключають обов`язку суду повідомити сторони про призначення судового засідання з розгляду заяви про розподіл судових витрат відповідно до частини другої статті 246 ЦПК України чи повідомити їх про прийняття заяви до розгляду (якщо провадження у справі є письмовим).

Подібний правовий висновок сформульовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21, провадження № 12-43гс22, постанові Верховного Суду від 01 листопада 2023 року у справі № 202/3681/16 (провадження № 61-10719св23).

Враховуючи те, що рішення Печерського районного суду міста Києва від 12 квітня 2023 року ухвалено за результатами розгляду справи у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи, тому відповідно до вимог ЦПК України додаткове рішення Печерського районного суду міста Києва від 12 травня 2023 року повинно було ухвалюватись у такому самому порядку, що й первісне судове рішення.

У порушення наведеного суд першої інстанції розглянув заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат на правничу допомогу у відкритому судовому засіданні без повідомлення учасників справи.

Відповідно до пунктів 3 і 7 частини третьої статті 376 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового судового рішення є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник в апеляційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд ухвалив додаткове рішення не повідомивши про судовий розгляд та (або) розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

Зважаючи на викладене, та висновки суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення заявлених позовних вимог, оскаржуване додаткове рішення підлягає скасуванню.

Рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання права власності на машиномісце, яке знаходиться в житловому будинку АДРЕСА_2 , сторони не оскаржували, тому з огляду на положення ст. 367 ЦПК України, в цій частині оскаржуване рішення апеляційним судом не переглядалось.

Інші доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують, тому колегія суддів їх відхилила.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Керуючись ст. 367, ст. 374, ст. 376, ст.ст. 381-384 ЦПК України, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КУА ОЗОН» задовольнити частково.

Рішення Печерського районного суду міста Києва від 12 квітня 2023 року та додаткове рішення Печерського районного суду міста Києва від 12 травня 2023 року - скасувати, ухвалити нове судове рішення.

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сантанна», Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельмар Арена», Товариства з обмеженою відповідальністю «КУА ОЗОН» про визнання права власності, витребування майна та скасування державної реєстрації.

Постанова набирає законної сили негайно з моменту прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складання повного судового рішення - 08 грудня 2023 року.

Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець

О.В. Борисова

В.М. Ратнікова