Рішення

від 08.12.2023 по справі 420/26369/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/26369/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2023 рокум. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПотоцької Н.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (відповідно до ст. 262 КАС України) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті, Державної служби України з безпеки на транспорті в якому позивач просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 12.06.2023 №019765;

- визнати протиправною та скасувати постанову відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 12.06.2023 №019764;

- визнати протиправною та скасувати постанову відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 12.06.2023 №019763;

- визнати протиправною та скасувати постанову відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 12.06.2023 №019762.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

Станом на дату складання актів та постанов, позивач ОСОБА_1 , не був зареєстрований фізичною особою-підприємцем та не має у видах діяльності автомобільні перевезення, що підтверджується витягом з ЄДР від 21.09.2023р., де зазначено, що останній припинив підприємницьку діяльність ще у 2005 році.

ОСОБА_1 є власником автомобілів MAN F2000, державний номер НОМЕР_1 та MAN, державний номер НОМЕР_2 .

Вказані транспортні заcоби (свідоцтво про реєстрацію серія НОМЕР_3 та свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_4 ) були передані на підставі договору позички від 01.05.2023р. до ТОВ «ТРЕЙД-ТЕХТРАНС ЛТД». Відповідно до умов договору ТОВ «ТРЕЙД-ТЕХТРАНС ЛТД» використовую їх у власній господарській діяльності.

У самих актах від 08.05.2023р., зазначено, що за кермом перебували водії, які надали на огляд відповідні накладні ТТН №53 та ТТН №58 від 08.05.2023р., з яких вбачалось, що перевізником визначено ТОВ «ТРЕЙД-ТЕХТРАНС ЛТД.

А отже, до ОСОБА_2 не можуть бути застосовані санкції ст.48, ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", оскільки в розумінні діючого законодавства України він не автомобільним перевізником.

Також позивач звертає увагу, що він не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що порушило його право на захист під час застосування адміністративно господарського штрафу.

Процесуальні дії.

Ухвалою суду від 02.10.2023 року залишено позовну заяву без руху.

Ухвалою суду від 06.10.2023 року задоволено заяву представника ОСОБА_1 (адвоката Лапіна К.А.) за вхід. №33072/23 від 29.09.2023 року про забезпечення позову.

03.10.2023 року до суду за вхід. №33550/23 від представника позивача надійшла заява на виконання ухвали з доказами сплати судового збору.

Ухвалою суду від 06.10.2023 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

26.10.2023 року до суду за вхід. №36926/23 від представника Відповідача надійшов відзив на позовну заяву в обґрунтування якого зазначено, що відсутність у Позивача статусу суб`єкта господарювання на момент перевірки, не звільняє Позивача від відповідальності, оскільки під час перевірки встановлено, що ним здійснювались вантажні перевезення без обов`язкового документа, а частина 1 статті 60 Закону № 2344-ІП передбачає застосування адміністративногосподарських штрафів за порушення законодавства про автомобільний транспорт саме до автомобільних перевізників, до яких, за визначенням статті 1 цього Закону, належить Позивач.

Подібний висновок було викладено в Ухвалі Вищого адміністративного суду України від 24.06.2014 по справі № ЬС/9991/78086/11.

Також, щодо посилань Позивача на відомості товарно-транспортної накладної варто зазначити таке.

Надані до позову товарно-транспортні накладні не надавались водіями на момент проведення перевірки.

Під час проведення перевірки надавався інший документ на вантаж, а саме накладні б/и, які не містили відомостей про автомобільного перевізника.

В ТТН в графі «автомобільний перевізник» може зазначатись не лише безпосередньо автомобільний перевізник, але й експедитор, у зв`язку з чим, ТТН не є документом, на підставі якого достеменно можливо встановити автомобільного перевізника.

Крім того, договір позички транспортних засобів під час перевірки також не надавався.

Надані до позову матеріали відносно користування іншою особою не є юридично значимими документами для цілей визначення перевізника, оскільки були відсутні на місці події, а фактичні обставини зафіксовані в акті, який саме, як вже зазначалося, і є первинним носієм доказової інформації. Надання інших матеріалів, зокрема договору позики згодом, навіть не у зв`язку з розглядом справи Укртрансбезпекою, жодним чином не спростовує та не змінює встановлених на місці події фактичних обставин, зафіксованих в акті проведення перевірки, не створює для цього акту наслідків юридично дефектного документу та не нівелює зафіксованих в акті обставин.

Враховуючи норми чинного законодавства, власник транспортного засобу в разі передачі транспортного засобу в тимчасове користування зобов`язаний здійснити перереєстрацію такого транспортного засобу, а водій здійснюючи перевезення вантажів зобов`язаний надавати для перевірки не лише свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, але й документи, на підставі яких на законних підставах використовується транспортний засіб (договір оренди та тимчасовий реєстраційний талон).

Правову позицію щодо необхідності оформлення тимчасового реєстраційного талону на транспортний засіб, який передано в тимчасове законне користування іншим особам, висловлено Верховним Судом у Постанові від 20.12.2018 по справі № 804/8740/16.

Представник звертає увагу, що свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів, а також і сама позовна заява не містять повної адреси місця проживання/перебування Позивача (с. Миколаївка, Тарутинський р-н, Одеська обл., 68535). Так, Відповідачами здійснено перевірку відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та виявлено адресу АДРЕСА_1 .

На вказану адресу направлено запрошення від 30.05.2023 № 39091/33/24-23 від 30.05.2023 (підтверджується списком згрупованих поштових відправлень № 4068 трековий номер 6500840525419). Вказаний лист відповідно до відомостей онлайн тренінгу Укрпошта був в точці видачі-доставки 10.06.2023.

Таким чином, Відповідачем виконано обов`язок з повідомлення Позвача пророзгляд справи у повному обсязі.

Також представником наведені доводи правомірності дій Відповідача та наявність порушення перевізником обов`язків щодо наявності тахографа при здійсненні перевезень.

07.11.2023 року до суду за вхід. №ЕС/14160/23 від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій зокрема зазначено, що із змісту відзиву вбачається, що відповідач для встановлення адреси позивача скористався даними, які містяться у ЄДРЮО та ФОП. Там було виявлено адресу АДРЕСА_1 . На цю адресу і була відправлене вся кореспонденція, у тому числі і запрошення на розгляд справи, це підтверджується списком №4388 від 30.05.2023р.

Разом з тим, за даними витягу ЄДРЮО та ФОП від 21.09.2023р., який долучено до позову зазначено, що ОСОБА_1 припинив підприємницьку діяльність ще у 2005 році. Таку ж саме інформацію і отримали працівники відповідача, оскільки данні витягу не змінювались з цього періоду.

Відповідачем не було зроблено звернень до відповідних органів реєстрації (ЦНАП чи поліції) для отримання чинної інформації і як результат, на час розгляду справи ОСОБА_2 , вже не мешкав за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином, ОСОБА_1 , не знав і не міг знати про час слухання його справи та відповідно прибути до приміщення Державної служби України з безпеки на транспорті та надати відповідні документи.

Також представник позивача заперечує щодо тверджень відповідача, про обов`язковий доказ по справі тимчасовий реєстраційний талон, який підтверджує факт передачі вантажівок третім особам, так як для керування транспортним засобом необхідно пред`явити документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах. Так, під час складанні актів від 08.05.2023р., на огляд були надані оригінали реєстраційних документів на вантажні автомобілі - свідоцтво про реєстрацію серія НОМЕР_3 та свідоцтво про реєстрацію серія НОМЕР_4 .

Таким чином, посилання відповідача на обов`язковість наявності тимчасового реєстраційного талона є хибним.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) є власником автомобілів MAN F2000, державний номер НОМЕР_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 від 20.08.2013 року, та MAN, державний номер НОМЕР_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 28.02.2013 року.

01.05.2023 року між ТОВ «ТЕХТРАНС ЛТД» (Позичкодавець) та ТОВ «ТРЕЙД- ТЕХТРАНС ЛТД» «Користувач» укладено договір позички транспортного засобу.

01.05.2023 року між ТОВ «ТЕХТРАНС ЛТД» та ТОВ «ТРЕЙД-ТЕХТРАНС ЛТД» укладений акт приймання передачі транспортного засобу до договору позички від 01.05.2023 року. Відповідно до Акту передані у користування ТОВ «ТРЕЙД- ТЕХТРАНС ЛТД» наступні транспортні засоби:

- 1 Автомобіль спеціалізований вантажний самоскид MAN, 2001 року випуск, №WMAT46ZZZYM291356, держ. Номер НОМЕР_6 ;

- 1 Автомобіль спеціалізований вантажний самоскид MAN, 2008 року випуск, №WMAН37ZZ28M510457, держ. Номер НОМЕР_7 .

08.05.2023 року складена товарно-транспортна накладна №58:

- автомобіль: MAN TGA 35.400, НОМЕР_7 , він-код № НОМЕР_8 ;

- вантаж: пісок, вага нетто 21,380 тонн;

- водій: ОСОБА_3 , ВХІ НОМЕР_9 ;

- автомобільний перевізник: ТОВ «ТРЕЙД-ТЕХТРАНС ЛТД».

08.05.2023 року складена товарно-транспортна накладна №53:

- автомобіль: MAN F2000, НОМЕР_6 , він-код № НОМЕР_10 ;

- вантаж: пісок, вага нетто 21,980 тонн;

- водій: ОСОБА_4 , ХОА НОМЕР_11 ;

- автомобільний перевізник: ТОВ «ТРЕЙД-ТЕХТРАНС ЛТД».

08.05.2023 співробітниками Укртрансбезпеки відповідно до направлення від 04.05.2023 № 019/В на рейдову перевірку, на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів в місцях навантаження і розвантаження, проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.20 і 3 № 422, було зупинено транспортний засіб марки MAN, державний номерний знак НОМЕР_7 . Під час здійснення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом встановлено порушення, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ. Здійснення перевезення вантажів за відсутності документів, визначених статтею 48 Закону № 2344-ІІІ, а саме: особистої картки водія ОСОБА_3 до цифрового тахографа, роздруківки даних роботи цифрового тахографа (транспортний засіб обладнано цифровим тахографом). Також, встановлено порушення, передбачене абзацом 17 частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ, перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу (загальна маса становить 43,3 т. при дозволеній 38 т (перевищення склало 13,9%), навантаження на здвоєну вісь 30,25 т. при дозволених 23 т. (перевищення склало 31,5%).

За результатом перевірки були складені акт №0072141 від 08.05.2023 року про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів акт 353143 від 08.05.2023 року про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, в якому відображені вищезазначені порушення.

Водій з актом ознайомлений, пояснень не надав.

08.05.2023 співробітниками Укртрансбезпеки відповідно до направлення від 04.05.2023 № 019/В на рейдову перевірку, на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів в місцях навантаження і розвантаження, проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2013 № 422, було зупинено транспортний засіб марки MAN, державний номерний знак НОМЕР_6 . Під час здійснення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом встановлено порушення, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 Закону № 2344-111. Здійснення перевезення вантажів за відсутності документів, визначених статтею 48 Закону № 2344-ІІІ, а саме: тахокартки водія ОСОБА_4 до аналогового тахографа за 08.05.2023. Також, 4 встановлено порушення, передбачене абзацом 17 частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ, перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу (загальна маса становить 43,5 т. при дозволеній 38 т (перевищення склало 14,47%), навантаження на здвоєну вісь 32,15 т. при дозволених 23 т. (перевищення склало 39,7%).

За результатом перевірки були складені акт №0071584 від 08.05.2023 року про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів акт 356586 від 08.05.2023 року про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, в якому відображені вищезазначені порушення.

Водій від підпису та ознайомлення з актом відмовився.

Про призначене на 12.06.2023 року засідання для розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт ОСОБА_1 , відповідно до списку згрупованих відправлень листів, повідомлявся засобами поштового зв`язку. Відправлення передано до служби поштового зв`язку 30.05.2023 року, доказів вручення до суду не надавалось.

На розгляді вищеназваної справи 12.06.2023 року ОСОБА_1 не був особисто присутній, та пояснення стосовно виявлених порушень не надавав.

12.06.2023 року Відділом державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби з безпеки на транспорті винесена постанова про застосування адміністративно господарського штрафу №ПШ019762 відповідно до якої ОСОБА_1 притягнутий до відповідальності за абз.17 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» та стягнуто штраф у розмірі 51000 гривень.

12.06.2023 року Відділом державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби з безпеки на транспорті винесена постанова про застосування адміністративно господарського штрафу №ПШ019763 відповідно до якої ОСОБА_1 притягнутий до відповідальності за абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» та стягнуто штраф у розмірі 17000 гривень.

12.06.2023 року Відділом державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби з безпеки на транспорті винесена постанова про застосування адміністративно господарського штрафу №ПШ019764 відповідно до якої ОСОБА_1 притягнутий до відповідальності за абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» та стягнуто штраф у розмірі 17000 гривень.

12.06.2023 року Відділом державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби з безпеки на транспорті винесена постанова про застосування адміністративно господарського штрафу №ПШ019765 відповідно до якої ОСОБА_1 притягнутий до відповідальності за абз.17 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» та стягнуто штраф у розмірі 51000 гривень.

Вказані постанови направлені засобами поштового зв`язку та повернуті 22.06.2023 року за зворотною адресою у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою, що підтверджується довідкою ф.20 за трек номером 0600028834320.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ВИСНОВКИ СУДУ.

Стаття 19 Конституції України в першому реченні закріплює автономію особистості в її різноманітній життєдіяльності, а у другому реченні містить її королларій, передбачаючи, що держава не може виходити за межі повноважень, що передбачені Конституцією та законами України.

У «Науковому висновку щодо меж дискреційного повноваження суб`єкта владних повноважень та судового контролю за його реалізацією», опублікованому на офіційному сайті Верховного Суду, зазначено, що «критеріями судового контролю за реалізацією дискреційних повноважень є: критерії перевірки діяльності публічної адміністрації, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України, зокрема, мета, з якою дискреційне повноваження надано, об`єктивність дослідження доказів у справі, принцип рівності перед законом, безсторонність; публічний інтерес, задля якого дискреційне повноваження реалізується; зміст конституційних прав та свобод особи; якість викладення у дискреційному рішенні доводів, мотивів його прийняття».

Конституція України (в редакції станом на 30.09.2016 року) містить статтю 124 «…Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.», яка визначає можливість судового захисту за наявності юридичного спору.

Юридичний спір в даній справі виник у зв`язку із прийняттям відповідачем постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу про стягнення з ТОВ «Агротранс» адміністративно-господарських штрафів.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту, визначаються Законом України "Про автомобільний транспорт" від 05 квітня 2001 року № 2344-ІІІ.

Статтею 3 Закону України Про автомобільний транспорт передбачено, що цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

Відповідно до статті 6 Закону №2344-ІІІ реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, зокрема, державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті.

Згідно ст.6 Закону України Про автомобільний транспорт, державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначає Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 року № 1567 (далі за текстом Порядок № 1567).

Відповідно до пункту 2 Порядку №1567, державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Згідно з пунктом 3 Порядку №1567, органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансінспекція, її територіальні органи - управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління.

Пунктом 4 Порядку №1567 регламентовано, що контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Відповідно до пункту 21 Порядку №1567, у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Згідно п.25 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Відповідно до пункту 26 Порядку №1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

Згідно п.27 Порядку №1567 у разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Відповідно до абзацу 3 частини 1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до абзацу 17 частини 1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, з наведених норм чинного законодавства, на підставі яких позивача притягнуто до відповідальності, вбачається, що адміністративно-господарські штрафи застосовуються до автомобільних перевізників.

Спірним у цій справі є питання правомірності стягнення саме з власника транспортного засобу адміністративно-господарських санкцій та визначення такого власника перевізником.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Також у ст.1 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що послуга з перевезення пасажирів чи вантажів - перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуги за плату.

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідно до ТТН №53 та №58 від 08.05.2023 автомобільним перевізником зазначено ТОВ «ТРЕЙД-ТЕХТРАНС ЛТД» (код ЄДРПОУ 44579744), замовник та вантажовідправник ТОВ «ТЕХНОЛОГІЧНА ГРУПА» (код ЄДРПОУ 34129925), вантажоодержувач ТОВ «КОМФОРТ ЛВ» (код ЄДРПОУ 19204231), а також пункт навантаження: Миколаївська обл., Вознесенський о-н., с. Бузьке.

Вказані ТТН оформлені з дотриманням всіх вимог та містить відповідні печатки всіх сторін господарських відносин.

Також судом встановлено, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) є власником автомобілів MAN F2000, державний номер НОМЕР_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 від 20.08.2013 року, та MAN, державний номер НОМЕР_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 28.02.2013 року.

01.05.2023 року між ТОВ «ТЕХТРАНС ЛТД» (Позичкодавець) та ТОВ «ТРЕЙД- ТЕХТРАНС ЛТД» «Користувач» укладено договір позички транспортного засобу.

01.05.2023 року між ТОВ «ТЕХТРАНС ЛТД» та ТОВ «ТРЕЙД-ТЕХТРАНС ЛТД» укладений акт приймання передачі транспортного засобу до договору позички від 01.05.2023 року. Відповідно до Акту передані у користування ТОВ «ТРЕЙД- ТЕХТРАНС ЛТД» наступні транспортні засоби:

- 1 Автомобіль спеціалізований вантажний самоскид MAN, 2001 року випуск, №WMAT46ZZZYM291356, держ. Номер НОМЕР_6 ;

- 1 Автомобіль спеціалізований вантажний самоскид MAN, 2008 року випуск, №WMAН37ZZ28M510457, держ. Номер НОМЕР_7 .

Вказані документи підтверджують факт того, що станом на 08.05.2023 року транспортні засоби, що належать на праві приватної власності Позивачу, відповідно до чинного законодавства надані у користування ТОВ «ТРЕЙД-ТЕХТРАНС ЛТД» (код ЄДРПОУ 44579744), яке і використовувало їх у своїй господарській діяльності.

Також, з огляду на вищезазначене, факт того, що вказаний транспортний засіб, на час проведення перевірки (08.05.2023 року), перебував у користуванні саме ОСОБА_1 не підтверджується ТТН від 08.05.2023 року №53 та №58, оскільки в них не ідентифіковано Позивача як перевізника. Інших документів (доказів) про те, що ОСОБА_1 здійснював перевезення, під час якого встановлено правопорушення суду не надано.

З огляду на вищевказане, суд зазначає, що Верховний Суд висловив позицію, що порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.

Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі).

Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття.

Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultra- invalid). Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.

Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

Суд наголошує, що, у відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: "протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків" і, на противагу йому, принцип "формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення".

Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття. Дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків. Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.

Фундаментальне порушення - це таке порушення суб`єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення.

Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

Отже, суд, не применшуючи значення необхідності дотримання встановленої законодавством процедури ухвалення того чи іншого рішення, вважає, що порушення такої процедури може бути підставою до скасування рішення суб`єкта владних повноважень лише за тієї умови, що воно вплинуло або могло вплинути на правильність рішення.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23 квітня 2020 року у справі № 813/1790/18.

З огляду на велику кількість розбіжностей в зазначенні автомобільного перевізника, суд дійшов висновку, що державний інспектор при оформленні актів від 08.05.2023 року допустив істотне порушення процедури, не з`ясував достовірні відомості про фактичного перевізника на підставі належних та достатніх доказів.

Такі обставини свідчіть про те, що в матеріалах справи відсутні належні та достатні докази, що позивач має відношення до відповідних автомобільних перевезень.

Суд погоджується з доводами Укртрансбезпеки про те, що автомобільний перевізник має використовувати транспортний засіб для перевезення пасажирів на законних підставах. Проте автомобільним перевізником є той, хто за умовами договору (із замовником/ пасажиром) про перевезення пасажирів надає відповідну послугу (статті 33, 42 Закону № 2344-III), а не власник/користувач транспортного засобу.

Не без того, що надання цієї послуги може передбачати використання (на законних підставах) транспортного засобу, який належить іншій особі, але ця обставина не змінює правового статусу перевізника в цих правовідносинах, особливо коли йдеться про застосування відповідальності, передбаченої абзацом третім частини першої статті 60 Закону № 2344-III. Тому автомобільний перевізник не може визначатися тільки на підставі реєстраційних документів на транспортний засіб (адже такі дані не завжди можуть збігатися), як на тому акцентує відповідач.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 22 лютого 2023 року у справі №240/22448/20 та від 22 грудня 2021 року у справі №420/3371/21.

Аналізуючи наведені вище положення законодавства у зіставленні з обставинами цієї справи, суд виходить передусім з того, що відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема, за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону покладається виключно на автомобільних перевізників, а не на власників/користувачів транспортного засобу, яким перевозиться вантаж чи пасажири.

Такі обставини свідчать про те, що в матеріалах справи відсутні належні та достатні докази, що позивач має відношення до відповідних автомобільних перевезень.

З аналізу положень ст.ст. 1, 48, 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» вбачається, що штраф за порушення законодавства про автомобільний транспорт накладається на водіїв та автомобільних перевізників.

Таким чином, правові підстави для накладення штрафу на ОСОБА_1 відсутні.

Щодо повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення.

Із змісту відзиву вбачається, що відповідач для встановлення адреси позивача скористався даними, які містяться у ЄДРЮО та ФОП. Там було виявлено адресу АДРЕСА_1 . На цю адресу і була відправлене вся кореспонденція, у тому числі і запрошення на розгляд справи, це підтверджується списком №4388 від 30.05.2023 р.

Заперечуючи щодо цього, представник позивача зазначив, що за даними витягу ЄДРЮО та ФОП від 21.09.2023 р., який долучено до позову вказано, що ОСОБА_1 припинив підприємницьку діяльність ще у 2005 році. Таку ж саме інформацію і отримали працівники відповідача, оскільки данні витягу не змінювались з цього періоду.

Представник зазначив, що вказана інформація могла бути не актуальна і фізична особа і з 2005 року неодноразово могла змінити адресу мешкання та реєстрації. Для встановлення фактичного місця реєстрації потрібно було звернутися до відповідних органів реєстрації (ЦНАП чи поліції) для отримання чинної інформації. Однак, відповідачем це не було зроблено і як результат, на час розгляду справи ОСОБА_2 , вже не мешкав за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином, ОСОБА_1 , не знав і не міг знати про час слухання його справи та відповідно прибути до приміщення Державної служби України з безпеки на транспорті та надати відповідні документи.

Разом з тим, судом встановлено, що в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 від 20.08.2013 року та свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 28.02.2013 року, які були надані під час перевірки, зазначена адреса власника ( ОСОБА_1 ): Одеська область, Тарутинський район, с. Миколаївка.

Вказана адреса не містить конкретизації вулиці та будинку, тому для з`ясування детальної інформації відповідачем проведений аналіз реєстрів та з`ясована адреса станом на 2005 рік.

В той же час, у наданій до суду копії паспорта Позивача наявна відмітка Виконавчого комітету Миколаївської сільської ради Тарутинського району Одеської області про реєстрацію адреси проживання від 12.01.2000 року в с. Миколаївка, без зазначення конкретної адреси. Інші відмітки, які б свідчили про зміну місця реєстрації, відсутні.

Оскільки при реєстрації ФОП зобов`язаний зазначати актуальну інформацію, зокрема і про місце реєстрації, та у зв`язку з тим, що з наданої до суду копії паспорта не вбачається з 2000 року зміни адреси місця реєстрації позивача, то отримані Відповідачем відомості не можна вважати помилковими.

Разом з тим, судом встановлено про призначене на 12.06.2023 року засідання для розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт ОСОБА_1 , відповідно до списку згрупованих відправлень листів, повідомлявся засобами поштового зв`язку за адресою: АДРЕСА_1 . Відправлення передано до служби поштового зв`язку 30.05.2023 року, доказів вручення до суду не надавалось.

Також в матеріалах справи наявні копії конверта та квитанції, якими направлені на адресу позивача ( АДРЕСА_1 ) спірні постанови, та які повернуті 22.06.2023 року за зворотною адресою у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою, що підтверджується довідкою ф.20 за трек номером 0600028834320.

Встановлені судом обставини, не можуть підтверджувати порушення Відповідачем вимог порядку щодо повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення, але можуть підтверджувати обставини того, що саме повідомлення Позивачем отримано вчасно не було, у зв`язку з чим він був позбавлений можливості надати підтверджуючі документи та пояснення щодо відсутності у нього статусу перевізника.

Також суд не дає оцінку доводам відповідача щодо фактичних обставин вчинення правопорушень передбачених абзацами третім та сімнадцятим частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», оскільки Позивач в даному позові не оскаржує сам факт вчинення правопорушення, а лише не визнає законним притягнення його, як власника транспортних засобів, до зазначеної відповідальності.

Оскільки відповідачем не доведено, що саме Позивач 08.05.2023 року здійснював свою господарську діяльність щодо перевезення вантажів або використовував найману працю водія, який таке перевезення здійснював або укладав із водієм цивільно-правову угоду щодо здійснення відповідних перевезень, відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт на позивача покладена бути не може.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, шляхом визнання протиправними та скасування постанов Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті №019762, №019763, №019764 та №019765 від 12.06.2023 року про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При розподілі судових витрат суд враховує, що позивачем сплачено судовий збір у загальному розмірі 4294,40 грн.

Таким чином, відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, з Державної служби України з безпеки на транспорті за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 слід стягнути судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 4294,40 грн, сплачені відповідно до квитанції №9319-2436-1509-1419 від 28.09.2023 року та квитанції №2761-5198-1157-0170 від 03.10.2023 року.

Керуючись ст. ст. 242, 246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову в Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 12.06.2023 року №019765 про застосування до ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу у розмірі 51000 гривень за порушення абз. 17 ч. 1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Визнати протиправною та скасувати постанову в Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 12.06.2023 року №019764 про застосування до ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000 гривень за порушення абз. 3 ч. 1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Визнати протиправною та скасувати постанову в Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 12.06.2023 року №019763 про застосування до ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000 гривень за порушення абз. 3 ч. 1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Визнати протиправною та скасувати постанову в Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 12.06.2023 року №019762 про застосування до ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу у розмірі 51000 гривень за порушення абз. 17 ч. 1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Державної служби України з безпеки на транспорті на користь ОСОБА_1 судові витрати за сплату судового збору у розмірі 4294 (чотири тисячі двісті дев`яносто чотири гривні) грн. 40 коп. сплачені відповідно до квитанції №9319-2436-1509-1419 від 28.09.2023 року та квитанції №2761-5198-1157-0170 від 03.10.2023 року.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОСОБА_1 (адреса для листування: 68535, Одеська область, Тарутинський район, с. Миколаївка, РНОКПП НОМЕР_5 )

Відділ державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті (адреса: 65014, м. Одеса, вул. Успенська, буд. 4, Код ЄДРПОУ: 39816845)

Державна служба України з безпеки на транспорті (адреса: 01352, м. Київ, пр.-т. Пересоги, буд. 14, Код ЄДРПОУ: 39816845, тел. (044) 351-47-66, ел. пошта: contact@dsbt.gov.ua)

Головуючий суддяПотоцька Н.В.