Ухвала

від 18.06.2024 по справі 420/26369/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 червня 2024 року

м. Київ

справа №420/26369/23

адміністративне провадження №К/990/21503/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,

суддів -Загороднюка А.Г., Єресько Л.О.,

перевіривши касаційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 8 грудня 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 1 травня 2024 року у справі №420/26369/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов, -

УСТАНОВИВ:

У вересні 2023 року ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті та Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просив визнати протиправними та скасувати наступні постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 12.06.2023 року:

- №ПШ019762, якою до позивача застосований адміністративно - господарський штраф у розмірі 51000,00 грн. на підставі абз.17 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт»;

- №ПШ019763, якою до позивача застосований адміністративно - господарський штраф у розмірі 17000,00 грн. на підставі абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт»;

- №ПШ019764, якою до позивача застосований адміністративно - господарський штраф у розмірі 17000,00 грн. на підставі абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт»;

- №ПШ019765, якою до позивача застосований адміністративно - господарський штраф у розмірі 51000,00 грн. на підставі абз.17 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 8 грудня 2023 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 1 травня 2024 року, позов задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) звернулася із касаційною скаргою до Верховного Суду.

Відповідно до частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Відповідно до частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, зокрема, додається документ про сплату судового збору.

Однак, до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

Натомість, по тексту касаційної скарги міститься клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору.

Дослідивши клопотання про відстрочення сплати судового збору, Суд вважає за потрібне вказати наступне.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI), враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

За приписами частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

Таким чином, особа, яка звертається до суду касаційної інстанції, повинна дотримуватися вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги щодо сплати судового збору за подання касаційної скарги та вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання такого обов`язку.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI), враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 зроблено висновок, що суд може відстрочити (розстрочити) сплату судового збору, враховуючи майновий стан особи, що звертається до суду. Цей висновок Великої Палати Верховного Суду стосується і суб`єкта владних повноважень. При цьому, у зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок про те, що звільнення юридичної особи від сплати судового збору за наявності майнового критерію, можливе виключно у випадку, якщо предметом позову у справі є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Для вирішення питання про відстрочення сплати судового збору необхідним є доведення особою, яка звертається із відповідним клопотанням, фінансової неможливості сплатити судовий збір. При цьому, оцінці також підлягають дії, вчинені скаржником задля сплати судового збору та причини, з яких такі дії не призвели до позитивного вирішення питання його сплати.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19 зазначала, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.

Проаналізувавши викладене та зміст клопотання про відстрочення сплати судового збору, Суд вважає, що скаржником не наведено обставин, які мали б виключний характер та свідчили б про наявність достатніх підстав для відстрочення сплати судового збору.

За таких обставин, у Суду відсутні правові підстави для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до статей 1, 2 Закону України "Про судовий збір", судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом; судовий збір включається до складу судових витрат; платники судового збору - це громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 цього Закону передбачено, що ставка судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру фізичною особою або фізичною особою-підприємцем встановлена на рівні 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 1 січня 2023 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив: 2684,00 грн.

Відповідно до частини 4 статті 6 Закону України "Про судовий збір", якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

Як вбачається зі змісту оскаржуваних судових рішень, позов у цій справі заявлено у 2023 році фізичною особою щодо чотирьох майнових вимог на загальну суму: 136 000 грн, вимоги якої були задоволені судами попередніх інстанцій.

Підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відтак, скаржнику необхідно сплатити судовий збір у сумі: 2720,00 грн.

Реквізити для сплати судового збору:

УК у Печерському районі/Печерський район/22030102;

код отримувача ЄДРПОУ: 37993783;

банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)

номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007;

код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)";

призначення платежу: "*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)".

Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього кодексу.

Отже, касаційна скарга не відповідає вимогам статті 330 КАС України, а тому відповідно до частини другої статті 332 КАС України суд дійшов висновку про залишення її без руху зі встановленням особі, яка її подала, строку для усунення недоліків, шляхом надання до суду: документа про сплату судового збору у визначеному Судом розмірі.

Керуючись статтями 169, 248, 328, 330, 332 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

2. Касаційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 8 грудня 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 1 травня 2024 року у справі №420/26369/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов - залишити без руху.

3. Надати особі, яка подала касаційну скаргу, строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

4. Роз`яснити, що невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк є підставою для повернення касаційної скарги скаржнику.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

Н.М. Мартинюк

А.Г. Загороднюк

Л.О. Єресько,

Судді Верховного Суду