Ухвала

від 21.11.2023 по справі 495/3675/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 495/3675/19

провадження № 61-12695ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Фаловської І. М.,

розглянувши клопотання представника товариства з обмеженою відповідальністю «Санафарм» - Гусарова Олександра Леонідовича про відмову від касаційної скарги на постанову Одеського апеляційного суду від 25 липня 2023 року в справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - ТОВ «Санафарм», про внесення змін до договору оренди нежитлових приміщень та спонукання до виконання умов договору оренди нежитлових приміщень,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ФОП ОСОБА_1 звернулась до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області із позовом до ОСОБА_2 , третя особа - ФОП ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - ТОВ «Санафарм» про внесення змін до договору оренди нежитлових приміщень та спонукання до виконання умов договору оренди нежитлових приміщень, з уточненням яких остаточно просила суд зобов`язати ОСОБА_2 виконати обов`язок в натурі - прийняти орендну плату від ФОП ОСОБА_1 в розмірі 112 000,00 грн за користування нежитловим приміщенням № 8 за адресою: АДРЕСА_1 , в квітні - липні 2019 року згідно договору оренди нежитлового приміщення від 01 грудня 2018 року № 01/12-18 та зобов`язати ОСОБА_3 виконати обов`язок в натурі - надати реквізити банківського рахунку, на який необхідно сплачувати орендну плату за договором оренди нежитлового приміщення від 01 грудня 2018 року № 01/12-18.

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області

від 18 серпня 2021 року в задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - ТОВ «Санафарм», про внесення змін до договору оренди нежитлових приміщень та спонукання до виконання умов договору оренди нежитлових приміщень відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного суду від 25 липня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково. Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 18 серпня 2021 року скасовано. Провадження у цивільній справі за позовом ФОП ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - ТОВ «Санафарм», про внесення змін до договору оренди нежитлових приміщень та спонукання до виконання умов договору оренди нежитлових приміщень - закрито. Роз`яснено, що вказана справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 23 серпня 2023 року заяву ОСОБА_4 про передачу справи до Господарського суду Одеської області за встановленою юрисдикцією задоволено.

Передано справу № 495/3675/19 за позовом ФОП ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача, ТОВ «Санафарм», про внесення змін до договору оренди нежитлових приміщень та спонукання до виконання умов договору оренди нежитлових приміщень до Господарського суду Одеської області.

24 серпня 2023 року представник ТОВ «Санаформ» - адвокат Гусаров О. Л. (далі - представник) через підсистему «Електронний суд» подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного суду від 25 липня 2023 року.

У касаційній скарзі представник просить суд касаційної інстанції скасувати постанову суду апеляційної інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 12 вересня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі.

30 жовтня 2023 року представник через підсистему «Електронний суд» подав до Верховного Суду клопотання про відмову від касаційної скарги та закриття касаційного провадження, а 17 листопада 2023 року подав клопотання, в якому зазначає, що наслідки відмови від касаційної скарги йому зрозумілі.

Вивчивши матеріали касаційної скарги та перевіривши доводи клопотання про відмову від касаційної скарги, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з частиною четвертою статті 398 ЦПК України особа, яка подала касаційну скаргу, має право відмовитися від неї, а інша сторона має право визнати касаційну скаргу обґрунтованою в повному обсязі чи в певній частині до закінчення касаційного провадження. У разі відмови від касаційної скарги суд, за відсутності заперечень інших осіб, які приєдналися до касаційної скарги, постановляє ухвалу про закриття касаційного провадження.

У разі закриття касаційного провадження у зв`язку з відмовою від касаційної скарги на судові рішення повторне оскарження цих рішень особою, що відмовилася від скарги, не допускається (частина п`ята статті 398 ЦПК України).

Відповідно до частини шостої статті 398 ЦПК України суд касаційної інстанції має право не приймати відмову від скарги або її відкликання з підстав, визначених у частині п`ятій статті 206 цього Кодексу.

Згідно з частиною п`ятою статті 206 ЦПК України суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження особа, яка подала касаційну скаргу, заявила клопотання про відмову від скарги, за винятком випадків, коли є заперечення інших осіб, які приєдналися до касаційної скарги. Про закриття касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу (стаття 396 ЦПК України).

З урахуванням відсутності осіб, які приєдналися до касаційної скарги, та за відсутності підстав для неприйняття відмови від неї, касаційний суд приймає відмову від касаційної скарги та закриває касаційне провадження; про наслідки таких процесуальних дій представник обізнаний.

Крім того, у клопотанні про відмову від касаційної скарги міститься клопотання про повернення судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги.

Відповідно до частини другої статті 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, зокрема, порядок його повернення, визначені Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону України «Про судовий збір» у разі укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги.

Наслідком закриття провадження у справі є відсутність (скасування) рішення, яким закінчено розгляд справи по суті, тоді як закриття касаційного провадження призведе до залишення оскаржуваних судових рішень в силі.

Зазначене підтверджує різне значення понять «закриття провадження у справі» та «закриття касаційного провадження» і неможливість їх ототожнення.

Враховуючи, що вказаною нормою Закону України «Про судовий збір» передбачено повернення судового збору лише в разі закриття (припинення) провадження у справі, а не у випадку закриття касаційного провадження, то заявлене представником клопотання про повернення судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги, не підлягає задоволенню.

Зазначений висновок узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 29 травня 2019 року у справі № 820/4918/16 (провадження № 11-42апп19), в ухвалах Верховного Суду від 01 липня 2020 року у справі № 756/12935/18 (провадження № 61-14696св19), від 13 липня 2020 року у справі № 361/2020/16-ц (провадження № 61-9228св19) та від 07 грудня 2020 року у справі № 758/2448/18 (провадження № 61-10898св20).

Керуючись статтею 260, 398 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Клопотання представника товариства з обмеженою відповідальністю «Санафарм» - Гусарова Олександра Леонідовича про відмову від касаційної скарги задовольнити.

Прийняти відмову представника товариства з обмеженою відповідальністю «Санафарм» - Гусарова Олександра Леонідовича від касаційної скарги на постанову Одеського апеляційного суду від 25 липня 2023 року.

Касаційне провадження за касаційною скаргою представника товариства з обмеженою відповідальністю «Санафарм» - Гусарова Олександра Леонідовича на постанову Одеського апеляційного суду від 25 липня 2023 року в справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - ТОВ «Санафарм», про внесення змін до договору оренди нежитлових приміщень та спонукання до виконання умов договору оренди нежитлових приміщень закрити.

Відмовити представнику товариства з обмеженою відповідальністю «Санафарм» - Гусарову Олександру Леонідовичу у задоволенні клопотання про повернення з державного бюджету судового збору, сплаченого при поданні касаційної скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Ігнатенко

С. О. Карпенко

І. М. Фаловська