Ухвала

від 05.12.2023 по справі 761/44621/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/44621/23

Провадження № 2/761/11260/2023

У Х В А Л А

05 грудня 2023 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Саадулаєв А.І., розглянувши питання про відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Департаменту будівництва та житлового забезпечення Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-комерційна фірма «Граніт», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо позову: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про визнання недійсними інвестиційного договору, наказу та свідоцтва про право власності,

встановив:

В грудні 2023 року на адресу Шевченківського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява.

Під час вивчення матеріалів вказаної позовної заяви було встановлено, що вони не відповідають вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

У відповідності до положень ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; .

Відповідно до п.9 ч.1 ст.176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості

У відповідності до положень ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У відповідності до положень ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Як вбачається з ч.8 ст.43 ЦПК України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Відповідно до ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 95 ЦПК України, копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

В даному випадку матеріали справи не містять належним чином засвідчених копій документів доданих до позовної заяви, а також в позовній заяві не міститься зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету, а також не містить зазначення ціни позову, відповідно до дійсної вартості нерухомого майна. Крім того, позивачем до позовної заяви не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, відповідно до ціни позову.

Позивач, враховуючи її майновий стан, просить звільнити її від сплати судового збору на підставі п.3 ч.1 ст.8 ЗУ «Про судовий збір», а саме з огляду на те, що предметом позову є захист житлових прав.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.8 ЗУ «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, якщо предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Проте, суд звертає увагу, що позивачем не подано до суду доказів майнового стану позивача, який унеможливлює сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, відповідно до ціни позову, та, крім того, суддею встановлено, що предметом позову є нежиле приміщення, у зв`язку із чим, суддя дійшов висновку, що клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню.

Відповідно до положень статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі незгоди із ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва про залишення позовної заяви без руху, позивач має право оскаржити вказану ухвалу в частині визначення розміру судових витрат.

Керуючись ст. 175, 177, 185 ЦПК України, -

ухвалив:

В задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Департаменту будівництва та житлового забезпечення Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-комерційна фірма «Граніт», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо позову: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про визнання недійсними інвестиційного договору, наказу та свідоцтва про право власності - залишити без руху і надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків у встановлені строки, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута.

Ухвала підлягає оскарженню в частині визначення розміру судових витрат.

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення та підписання суддею.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: