Ухвала

від 27.11.2023 по справі 141/350/19

КАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 141/350/19

Ухвала

Іменем України

27 листопада 2023 року місто КАЛИНІВКА

Калинівський районний суд Вінницької області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участі: прокурора ОСОБА_3 , представника потерпілої особи адвоката ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Калинівка Хмільницького району Вінницької області, клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 про звільнення його від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.191 КК України, на підставі ст.49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, подане в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015020250000028 від 09 грудня 2015 року, відносно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Калинівського районного суду Вінницької області перебуває на розгляді кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42015020250000028 від 09 грудня 2015 року, відносно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.191 КК України.

Під час розгляду даного кримінального провадження, обвинуваченим ОСОБА_7 подане письмове клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.191 КК України, на підставі ст.49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, та закриття кримінального провадження на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України, яке підтримане обвинуваченим ОСОБА_7 та його захисником адвокатом ОСОБА_8 в залі судового засідання.

На уточнююче запитання суду, обвинувачений ОСОБА_7 зазначив, що дану позицію висловлює добровільно, усвідомлено, наслідки даної розпорядчої дії йому відомі та зрозумілі.

Прокурор ОСОБА_9 проти задоволення клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 стосовно звільнення його від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.191 КК України, на підставі ст.49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, та закриття кримінальне провадження на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України, не заперечував, зазначивши, що наявні правові підстави для задоволення вказаного клопотання.

Представник потерпілої особи адвокат ОСОБА_10 залишила вирішення цього питання на розсуд суду, виходячи з вимог діючого законодавства.

З`ясувавши доводи поданого клопотання, вислухавши позицію сторін кримінального провадження, дослідивши його матеріали, суд приходить до висновку, що клопотання підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав:

За частиною першою статті 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Згідно частинипершої статті49КК України,особа звільняєтьсявід кримінальноївідповідальності,якщо здня вчиненнянею кримінальногоправопорушення ідо днянабрання вирокомзаконної силиминули такістроки: 1)два роки-у разівчинення кримінальногопроступку,за якийпередбачене покаранняменш суворе,ніж обмеженняволі; 2)три роки-у разівчинення кримінальногопроступку,за якийпередбачено покаранняу видіобмеження волі,чи уразі вчиненнянетяжкого злочину,за якийпередбачено покаранняу видіпозбавлення воліна строкне більшедвох років; 3)п`ятьроків -у разівчинення нетяжкогозлочину,крім випадку,передбаченого упункті 2цієї частини; 4)десять років-у разівчинення тяжкогозлочину; 5) п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження № 42015020250000028 від 09 грудня 2015 року, а саме обвинувального акту, дії обвинуваченого ОСОБА_7 кваліфіковані за ч.2 ст.191 КК України, яке на час вчинення кримінального правопорушення (період з 01.12.2014 року по 27.11.2015 року), так і на момент розгляду справи судом передбачає покарання у виді обмеження волі на строк до п`яти років або позбавлення волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Відповідно до вимог статті 12 КК України (в редакції яка діяла на час вчинення цього діяння), кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.191 КК України, відносилось до злочину середньої тяжкості, однак після внесення змін до Кримінального кодексу України на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22.11.2018 року № 2617-VIII, який набрав чинності з 01.07.2020 року, вищевказане кримінальне правопорушення законодавцем віднесене до нетяжкого злочину.

Частиною другою статті 4 КК України регламентовано, що злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Статтею 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до частини першоїстатті 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Виходячи з фактичних обставин, викладених в обвинувальному акті, кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_7 за ч.2 ст.191 КК України, мало місце у період часу з 01.12.2014 року по 27.11.2015 року.

Отже, на даний час сплинув строк притягнення його до кримінальної відповідальності, передбачений пунктом 3 частини першої статті 49 КК України.

За роз`ясненнями, викладеними в пункті 8 постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст.49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності та вона не ухилялася від слідства або суду і не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.

Як свідчать матеріали даного кримінального провадження, обвинувачений ОСОБА_7 не ухилявся від слідства або суду і не вчинив нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.

Відповідно до частини третьої статті 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Суд, за наявності згоди обвинуваченого ОСОБА_7 на звільнення його від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав, приходить до висновку про необхідність його звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.191 КК України, у зв`язку з закінченням строку давності притягнення його до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження.

Згідно частини п`ятої статті 288 КПК України, ухвала суду про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності може бути оскаржена в апеляційному порядку.

У будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті, у тому числі й в ухвалі про закриття кримінального провадження, суд або суддя має вирішити питання про скасування чи зміну запобіжного заходу, речові докази, розподіл процесуальних витрат тощо. До такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17.06.2020 року у справі № 598/1781/17 (провадження № 13-47кс20).

Речові докази, вилучені в ході розслідування даного кримінального провадження, а саме документи, після набуття ухвалою суду законної сили, необхідно залишити в матеріалах кримінального провадження.

Процесуальні витрати на залучення експерта у розмірі 19668грн.30коп. згідно висновку експерта від 29.06.2017 року № 49, необхідно компенсувати за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до положень статті 129 КПК України, рішення про повне або часткове задоволення цивільного позову може бути винесене лише у разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні кримінального правопорушення і ухвалення обвинувального вироку чи винесення постанови про застосування до особи примусових заходів виховного або медичного характеру.

Згідно роз`яснень, викладених у пункту 7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином і стягнення безпідставно нажитого майна» від 31.03.1989 року № 3, у разі закриття кримінальної справи з передбачених законом підстав цивільний позов не розглядається. Вимоги позивача про відшкодування матеріальної шкоди у цьому разі можуть бути вирішені в порядку цивільного судочинства.

Верховний Суд у своїй постанові від 24.05.2018 року (справа № 531/2332/14-к) зазначив: «так, відповідно до вимог ч.4 ст.286 КПК України, якщо сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання. У разі закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності цивільний позов не розглядається, а вимоги потерпілого можуть бути вирішені в порядку цивільного судочинства, оскільки закриття справи на підставах, зазначених у п.1 ч.2 ст.284 КПК України, не звільняє особу від обов`язку відшкодувати заподіяну її діями шкоду».

Таким чином, суд приходить до висновку, що цивільний позов у вказаному кримінальному провадженні слід залишити без розгляду, з роз`ясненням цивільному позивачу право його вирішення в порядку цивільного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись ст.49 КК України, ст.ст.284-286, 288, 369-372, 376, 392-395 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 про звільнення його від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.191 КК України, на підставі ст.49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, подане в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015020250000028 від 09 грудня 2015 року, відносно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.191 КК України задовольнити.

Звільнити ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.191 КК України, на підставі ст.49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення його до кримінальної відповідальності.

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42015020250000028 від 09 грудня 2015 року по обвинуваченню ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.191 КК України закрити на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України.

Речові докази, вилучені в ході розслідування даного кримінального провадження, а саме документи, після набуття ухвалою суду законної сили, залишити в матеріалах кримінального провадження.

Процесуальні витрати на залучення експерта у розмірі 19668грн.30коп. згідно висновку експерта від 29.06.2017 року № 49, компенсувати за рахунок коштів Державного бюджету України.

Цивільний позов ПАТ «Вінницяагроспецпостач» до ОСОБА_7 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення залишити без розгляду.

Роз`яснити цивільному позивачу, що залишення цивільного позову без розгляду не перешкоджає праву на звернення до суду із аналогічним позовом в порядку цивільного судочинства.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя