Рішення

від 30.11.2023 по справі 373/1899/23

ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 373/1899/23

Номер провадження 2/373/709/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2023 року м. Переяслав

Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої - судді Керекези Я.І.,

з участю секретаря судового засідання Ткалі І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу № 373/1899/23 за позовом ОСОБА_1 до Українського державного медико-соціального центру ветеранів війни про визнання незаконним та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

представник позивача Кожуховський О.В. ,

представник відповідача Баранніков К.,

встановив:

Представник позивача Кожуховський О.В. звернувся до суду із позовом та просить визнати незаконним та скасувати накази Українського медико-соціального центру ветеранів війни № 48 від 02 серпня 2023 року «Про накладення дисциплінарного стягнення», № 51 від 21 серпня 2023 року «Про накладення дисциплінарного стягнення», № 312к/тр від 21 серпня 2023 року «Про звільнення ОСОБА_1 », № 312к/тр від 21 серпня 2023 року «Про припинення трудового договору (контракту»). Просить поновити позивача на посаді діловода інформаційно-аналітичного відділу Українського державного медико-соціального центру ветеранів війни та стягнути із відповідача на її користь суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Судові витрати по справі просить стягнути із відповідача на користь позивача.

Посилається на те, що позивач із 17 жовтня 2022 року працювала на посаді діловода інформаційно-аналітичного відділу Українського державного медико-соціального центру ветеранів війни. Наказом керівника УДМСЦВВ № 48 від 02 серпня 2023 року на позивача було накладено догану, наказом № 51 від 21 серпня 2023 року - повторну догану. Наказом директора УДМСЦВВ № 312к/тр від 21 серпня 2023 року ОСОБА_1 було звільнено із займаної посади за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку та враховуючи раніше вже застосовані до працівника заходи дисциплінарного стягнення. 21 серпня 2023 року директором було винесено наказ № 312к/тр про припинення трудового договору з позивачем. Вважає всі вищезазначені накази незаконними, необгрунтованими та неправомірними. З моменту прийняття на роботу та до незаконного звільнення позивач належним чином виконувала свої посадові обов`язки, не зважаючи на штучно створені перепони, будь-яких нарікань не отримувала. Починаючи з грудня 2022 року, позивачу були створені перепони в роботі: у неї були вилучено журнали, з якими вона безпосередньо працювала; її систематично принижували, цькували та безпідставно звинувачували як керівник, так і деякі колеги по роботі. Після виходу на роботу з лікарняного, на якому вона перебувала із 13 березня 2023 року по 14 квітня 2023 року, вона виявила відсутність на своєму робочому місці комп`ютера та сканера. Її було переведено на робоче місце в іншому приміщенні, що ускладнювало виконання її посадових обов`язків. 02 серпня було винесено наказ, за яким відносно позивачки було застосовано дисциплінарне стягнення. В даному наказі не конкретизовано, які саме порушення трудової дисципліни чи правил внутрішнього трудового розпорядку було допущене позивачем. Із зазначеним в наказі розпорядженням директора УДМСЦВВ № 72 від 05 вересня 2022 року «Про створення належних організаційно-виробничих умов Центру», який ніби то не виконувала позивач, її не було ознайомлено, про його зміст вона навіть не знала. На адвокатський запит про направлення копії даного розпорядження із доказами ознайомлення з ним позивача адміністрація відповідача на день звернення до суду із даним позовом відповіді не надала. Аналогічна ситуація склалася із наказом № 51 від 21 серпня 2023 року: у ньому не конкретизовано, в чому полягають порушення з боку позивача; зазначено ж знову розпорядження керівнику закладу, з яким позивач ознайомлена не була і про існування якого їй не було відомо. Перед винесення даних наказів, ОСОБА_1 не пропонувалося надати свої пояснення з приводу порушення нею дисципліни та правил внутрішнього трудового розпорядку. Вважає, що дані накази винесені з порушенням чинного законодавства України, вони є необгрунтованими, винесені внаслідок упередженого ставлення керівництва до позивача, неприязних стосунків керівника з позивачем. Оскільки накази про звільнення ОСОБА_1 та припинення з нею трудового договору грунтувалися на вищезазначених наказах про оголошення догани позивачу, то і ці накази слід вважати необгрунтованими, безпідставними, неправомірними та такими, що підлягають скасуванню. Крім того, просить стягнути із відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу, розрахунок якого зроблений не був в зв`язку із ненаданням адміністрацією позивача на адвокатський запит довідки про розмір її доходів.

Ухвалою від 21 вересня 2023 року дану позовну заяву було залишено без руху і позивачу було надано строку для усунення недоліків (а.с.30).

Ухвалою від 03 жовтня 2023 року позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, справу постановлено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін по справі (а.с.34).

20 жовтня 2023 року до суду від відповідача надійшов відзив на позов (а.с.36-41), відповідно до якого директор УДМСЦВВ ОСОБА_3 просить в задоволенні позовних вимог відмовити, просить долучити ряд доказів по справі, дослідити в судовому засіданні оригінали облікової та реєстраційної документації, допитати в якості свідків працівників центру для з`ясування обставин, про які йде мова у позові. Посилається на те, що позивач не відповідала займаній посаді, систематично не дотримувалася вимог посадової інструкції та правил внутрішнього трудового розпорядку, систематично не виконувала доручення керівництва. Результатом її некомпетентності стало поширення інформації з персональними даними та нанесення матеріальних збитків державі через непрофесійну поведінку та службову халатність. Після звільнення ОСОБА_1 не передала всі справи, не надала жодного платну роботи та звітів щодо їх виконання, позбулася частини оригіналів документів. Вважає, що звільнення позивача була проведено з дотриманням всіх вимог трудового законодавства, тому оскаржувані накази є правомірними та не підлягають скасуванню. Доказів протилежного позивачем та її представником надано не було. Крім того, зазначає, що на електронну адресу представника позивача 14 вересня 2023 року була направлена відповідь на його запит, 15 вересня 2023 року дана відповідь була направлена засобами поштового зв`язку.

27 жовтня 2023 року представник позивача Кожуховський О.В. подав до суду відповідь на відзив (а.с.126-129), відповідно до якого позовні вимоги просить задовольнити в повному обсязі. Посилається на те, що формулювання причин звільнення позивача не відповідають суті порушень, про які зазначає у відзиві на позов представник відповідача. Директор УДМСЦВВ, вказуючи у відзиві на підстави притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення позивача, знову не конкретизує їх. Твердження про невідповідність ОСОБА_1 займаній посаді не підтверджено рішення атестаційної комісії. Твердження про відсутність базових знань у позивача є порушенням з боку роботодавця, який прийняв такого працівника на роботу без відповідності кваліфікаційним вимогам. Твердження про завдання збитків державі через непрофесійну поведінку та службову недбалість позивача не відповідають дійсності. Програми були закуплені не для позивача, а саме для відповідача, для його функціонування та взаємодії з іншими установами. Твердження, що позивач після звільнення не передала всіх справ та знищила оригінали документів, не відповідає дійсності, тому що ще в березні-квітні 2023 року у неї були вилучені всі журнали реєстрації кореспонденції, накази, комп`ютер та інша оргтехніка, що унеможливлює вищезазначені дії з її боку. Крім того, судження представника відповідача про дотримання при звільнення позивача всіх норм трудового законодавства і не доведення позивачем протилежного суперечить презумпції невинуватості в трудовому праві в розумінні ст.138 КЗпП України. Зазначаючи про порушення позивачем посадової інструкції, представник відповідача не зазначає, які саме її положення були не дотримані ОСОБА_1 . Додані до відзиву документи не містять необхідних реквізитів (зокрема дати створення), містять ознаки підробки. Крім того, вони не були подані позивачу для ознайомлення, хоча містять надписи про відмову ОСОБА_1 від ознайомлення із ними. Позивачу ставиться в провину не введення в дію комп`ютерної програми «Master», хоча цим має займатися фахівець в галузі інформаційних технологій. Крім того, до відзиву додано два акти про відсутність позивача на роботі у дні, коли вона перебувала на лікарняному. Подання Інструкції з діловодства в Українському державному медико-соціальному центрі ветеранів війни на підтвердження того, що в системі «Master» повинна була працювати позивач, свідчить про те, що до її обов`язків входила робота з документами в даній системі, а не встановлення та налаштування даної програми. Крім того, наголошує на тому, що позивач було звільнена із займаної посади під час її вагітності, що є порушенням ст.184 КЗпП України.

06 листопада 2023 року до суду від директора УДМСЦВВ надійшло заперечення на відповідь на відзив, відповідно до якого він просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Зазначає, що позивач, халатно ставлячись до своїх обов`язків, залишала у відкритому доступі приміщення, де знаходилося її робоче місце, ставлячи під загрозу захист персональних даних працівників центру та військовослужбовців, що проходять реабілітацію в ньому. Саме тому робоче місце позивача було перенесено до іншого приміщення в межах її структурного підрозділу, документація перенесена до приймальні директора з метою її належного збереження. Доступ позивача до журналів та документів обмежений не був. Позивач систематично була відсутня на робочому місці. Після виявлення одного з таких випадків, вона оформила собі лист про тимчасову непрацездатність. Ведення документації здійснювалося позивачем з порушенням Інструкції з діловодства, на підтвердження чого директором Центру наведено ряд конкретних порушень, допущених з боку ОСОБА_1 . Крім того, до посадових обов`язків позивача відносилася організація та здійснення паперового та електронного документообігу в Центрі, що нею забезпечено не було, за умови проходження навчання та визначення її адміністратором бази даних та оператором програмного забезпечення.

10 листопада 2023 року від представника позивача адвоката Кожуховського О.В. до суду надійшло клопотання про витребування доказів (а.с.130-131).

14 листопада 2023 року представник позивача адвокат Кожуховський О.В. подав до суду клопотання про виклик свідків (а.с.153).

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Кожуховський О.В. позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_3 позовні вимоги не визнав, заперечував проти їх задоволення.

Судом встановлено наступне.

З копії трудової книжки позивача (а.с.10-11) вбачається, що 17 жовтня 2022 року ОСОБА_1 була прийнята на роботу до Українського державного медико-соціального центру ветеранів війни на вакантну посаду діловода інформаційно-аналітичного відділу. Дана обставина підтверджується і поданою представником відповідача копією наказу № 178-К від 14 жовтня 2022 року (а.с.42).

Відповідно до наказу директора УДМСЦВВ № 48 від 02 серпня 2023 року за пряме невиконання посадової інструкції, ігнорування прямих вказівок керівництва Центру, систематичне невиконання посадових обов`язків, діловоду інформаційно-аналітичного відділу ОСОБА_1 було оголошено догану (а.с.12-13).

Наказом директора УДМСЦВВ № 51 від 21 серпня 2023 року за систематичні грубі повторні порушення трудової дисципліни, ігнорування безпосередніх доручень директора Центру, відповідних наказів та розпоряджень до позивача було застосоване дисциплінарне стягнення у виді догани (а.с.14-15).

Наказом директора УДМСЦВВ № 312к/тр від 21 серпня 2023 року позивача було звільнено із посади діловода інформаційно-аналітичного відділу за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, враховуючи раніше вже застосовані до працівника заходи дисциплінарного стягнення (а.с.16).

Наказом директора УДМСЦВВ № 312к/тр від 21 серпня 2023 року із позивачем був припинений трудовий договір (контракт) (а.с.17).

01 серпня 2023 року позивач подала директору УДМСЦВВ ОСОБА_4 доповідну записку (а.с.22-23), в якій зазначила про виконання нею в повному обсязі передбачених посадовою інструкцією обов`язків, поважність причин відсутності на роботі в зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, фактичним усуненням її від виконання обов`язків, обмеженням її трудових обов`язків до отримання двічі на тиждень та відправленням за необхідності поштової кореспонденції.

Крім того, на підтвердження позовних вимог представником позивача подані копії медичних висновків про тимчасову непрацездатність позивача (а.с.18-21).

На запит представника позивача адвоката Кожуховського О.В. № 5/10 від 19 жовтня 2023 року (а.с.132) адміністрацією відповідача були надані копії відомостей, що були засвідчені на робочому місці діловода замість оформленої належним чином документації (а.с.133-137). Інших запитуваних адвокатом копій журналів надано не було в зв`язку з відсутністю у нього дозволу на обробку та використання персональних даних осіб, про які зазначено в цих документах.

На підтвердження порушення позивачем вимог посадової інструкції та правил внутрішнього трудового розпорядку директором УДМСЦВВ подані наступні докази:

- службові записки посадових осіб Центру (а.с.52-54, 62-63, 65-68 ) про невиконання певних доручень;

- службова записка головного бухгалтера Центру ОСОБА_5 про вартість сплачених коштів за консультаційні послуги по роботі з типовими функціоналом програмних продуктів «MASTER», за технічну підтримку програмного забезпечення комп`ютерної програми МІС, за послуги підключення до СЕВ ОВВ версії 2.0;

- копія витягу з Протоколу наради Директора з заступниками та керівниками структурних підрозділів Українського державного медико-соціального центру ветеранів війни від 01 серпня (а.с.55-57);

- копія розпорядження в.о. директора УДМСЦІІ № 72 від 05 вересня 2022 року «Про створення належних організаційно-виробничих умов Центру» (а.с.58-61);

- копія посадової інструкції діловода Українського державного медико-соціального центру ветеранів війни, затвердженої наказом в.о.директора Центру № 86 від 14 жовтня 2022 року (а.с.72-75), з якою під розписку була ознайомлена ОСОБА_1 ;

- копія Положення про інформаційно-аналітичний відділ Українського державного медико-соціального центру ветеранів війни (без зазначення дати його затвердження) (а.с.80-85);

- копія Статуту Українського державного медико-соціального центру ветеранів війни, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України № 1070 від 12 червня 2023 року (а.с.86-101);

- копія довідки про доходи ОСОБА_1 № 86 від 12 вересня 2023року (а.с.102);

- копія відповіді на запит адвоката Кожуховського О. № 01-01/31575 від 14 вересня 2023 року із доказами про її направлення засобами поштового зв`язку (а.с.103-106);

- копія доповідної записки ОСОБА_1 від 01 серпня 2023 року (а.с.107-108);

- копія інформаційно-аналітичної довідки щодо стану організації діловодства, оформлення відповідних справ, реєстраційних та облікових відомостей в Українському державному медико-соціальному центрі ветеранів війни (а.с.109);

- копія акту про службову недбалість працівників Українського державного медико-соціального центру ветеранів війни щодо використання консультативних послуг, супроводу та програмного забезпечення комп`ютерних програм від 11 серпня 2023 року (а.с.110);

- копії актів про відсутність ОСОБА_1 на роботі 10 серпня 2023 року з 08 год. 00 хв. до 11 год. 00 хв. та 15 серпня 2023 року об 11 год. 05 хв. (а.с.111-112);

- копія наказу в.о. директора Українського державного медико-соціального центру ветеранів війни № 135 від 26 грудня 2022 року «Про затвердження Інструкції з діловодства в Українському державному медико-соціальному центрі ветеранів війни» (а.с.113-114) та витяг з неї (а.с.115);

- копія наказу в.о директора Українського державного медико-соціального центру ветеранів війни № 138 від 26 грудня 2022 року «Про затвердження номенклатури справ на 2023 рік» (а.с.116-118);

- копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.119);

- зобов`язання ОСОБА_6 від 07 березня 2023 року про нерозголошення персональних даних осіб, які стали їй відомі в зв`язку з виконанням посадових обов`язків (а.с.146);

- аркуш з реєстром звернень громадян за 2023 рік (а.с.147);

- витяги із журналів УДМСЦВВ (а.с.148-150).

Оглянуті в судовому засіданні оригінали витребуваних представником позивача журналів (а.с. 131) свідчать про те, що вони заповнювалися як позивачем, так й іншими особами, продовжують використовуватися й після звільнення позивача, їх вигляд при цьому (прошивка, нумерація, назва тощо) не змінився.

Позивач в якості свідка зазначила, що після призначення на посаду у жовтні 2022 року працювала нормально, жодного разу не притягувалася до дисциплінарної відповідальності. А із грудня 2022 року до неї зі сторони директора почали надходити постійні претензії та зауваження, некоректні висловлювання, постійні приниження та перешкоди у виконанні посадових обов`язків (забрали комп`ютер, журнали тощо). Однак вона намагалася і далі продовжувати виконувати всі свої посадові обов`язки. З розпорядженням № 72 від 05.09.2022 її не ознайомлювали, розпорядження від 08.08.2023 принесли вже коли була на лікарняному. Будь-яких пояснень перед винесенням доган у неї не відбирали і не пропонували. Атестацію проходити у встановленому порядку також не пропонували. Про всі свої лікарняні повідомляла своє безпосереднє керівництво

Свідок ОСОБА_7 (чоловік позивача) показав суду, що як учасник АТО у Центрі лікувався із 2026 року. Однак у 2023 році йому відмовили і він змушений був звернутися до МОЗ зі скаргою. І після цього відношення до його дружини погіршилося.

Свідок ОСОБА_8 (заступник директора) показали суду, що робота позивача була неналежною, в тому числі й у веденні журналів. Через це журнали були поміщені до приймальної і вона також здійснювала в них необхідні записи. Директор Центру має право надавати й усні вказівки, що він і робив не нарадах, в тому числі й адресовані ОСОБА_9 . Такі розпорядження були й у березні 2023 році. Таке розпорядження вона не виконала. Догани позивачеві виносили через невиконання посадової інструкції й розпоряджень директора на підставі доповідних записок. Щодо пропонування пояснень ОСОБА_9 , то ніби пропонували, чи є акти про відмову, не пам`ятає. Чи з`ясовувалися причини порушень, не знає. Вважає винесення ухвали і звільнення позивача законним.

Свідок ОСОБА_10 (заступник директора з технічних питань) показав суду, що система електронного документообігу у Центрі не функціонує, а за це була ніби відповідальна ОСОБА_11 . Він бував на всіх оперативних нарадах. Усні вказівки директор Центру на нарадах надавав, в тому числі у березні 2023 року й ОСОБА_9 . Ніби не виконала вказівку. Точно не може сказати, але ніби пропозиції надати пояснення щодо невиконання своїх обов`язків ОСОБА_9 були. Він був членом комісії щодо розгляду питань неналежного виконання трудових обов`язків позивачем, ніби якийсь Акт був, де він зараз, не знає.

Свідок ОСОБА_12 (заступник директора з економічних питань) показала суду, що також була членом комісії щодо розгляду питань неналежного виконання трудових обов`язків позивачем, ніби якийсь Акт був, де він зараз, не знає. Усні вказівки директор Центру на нарадах надавав, в тому числі у березні 2023 року й ОСОБА_9 не виконала вказівку.

Свідок ОСОБА_13 (начальник відділу кадрів) показав суду, що ОСОБА_11 ніколи на умови праці йому не скаржилася. З посадовою інструкцією була ознайомлення, з Розпорядженням № 72 від жовтня 2022 року - ніби ні. На нарадах він був завжди присутнім, директора Центру надає усні розпорядження, які також необхідно виконувати. У березні 2023 року, і не тільки у березні, надавав і ОСОБА_9 . Не виконала. Перед погодженням оспорюваних наказів він перевіряє, чи є відповідні підстави. В даному випадку були доповідні записки, розпорялдення № 72 від жовтня 2022 року і матеріали оперативної наради. Пояснень ОСОБА_1 не було.

Свідок ОСОБА_5 (головний бухгалтер) показала суду, що вона буває на всіх оперативних нарадах. Усні вказівки директор Центру на нарадах надавав, в тому числі у березні 2023 року й ОСОБА_9 не виконала вказівку.

Свідок ОСОБА_14 (помічник директора) показала суду, що працює у Центрі із 22 серпня 2023 року. Здійснює реєстрацію кореспонденції, всі журнали за 2023 рік знаходяться у неї, інше їй не передавалося.

Подана копія розпорядження директора УДМСЦВВ № 50 від 08 серпня 2023 року (а.с.69-71) містить надписи, що « ОСОБА_15 від ознайомлення відмовилася», «Від ознайомлення помічником керівника відмовилась. Передавати відомості та доводити до підлеглих відмовилась», «З розпорядженням ознайомилася у присутності апарату управління, заступника, нач.в/н, головного лікаря) не дає можливості встановити дійсність відмови чи ознайомлення з даним розпорядженням позивача, оскільки відсутнє зазначення даних про особу, яка такий напис зробила, та свідків такої відмови, їх підписів.

Суд критично відноситься до показань свідка ОСОБА_14 , оскільки вона прийшла на посаду 22 серпня 2023 року вже після звільнення позивача і показати щодо фактичних обставин причин і порядку звільнення ОСОБА_1 фізично не має змоги.

Показання всіх інших свідків - працівників відповідача не місять чітких відповідей на питання щодо конкретних підстав винесення ОСОБА_9 доган 02 та 21 серпня 2023 року та звільнення дотримання при цьому порядку накладення дисциплінарних стягнень, в тому числі й пропонування надання пояснень, з`ясування причин невиконання тощо. Жоден із допитаних свідків не був безпосереднім керівником ОСОБА_1 , деякі з них, надаючи свої показання, посилалися на ОСОБА_16 (безпосередній керівник позивача), однак клопотання про її допит заявлено не було.

Суд приймає до уваги інші подані сторонами докази, на підставі яких встановлені обставини справи, та вважає їх належними, допустимими, достовірними, а їх сукупність достатньою для встановлення обставин, що мають значення для справи.

Відповідно до ст.139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов`язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов`язків.

Згідно із ст.147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано стягнення :

1) догана;

2) звільнення.

Як вбачається із ст.148 КЗпП України, дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. За відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Саме на роботодавця покладено обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку.

Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають із правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.

Такі висновки зроблені Верховним Судом у постанові від 22 липня 2020 року у справі № 554/9493/17.

Відповідно до правових позицій Верховного Суду, викладених у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 219/2474/19, у наказі про накладення дисциплінарного стягнення обов`язково має бути зазначено, в чому полягає порушення трудової дисципліни, тобто має бути вказівка на фактичні обставини, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення.

Наказ про накладення дисциплінарного стягнення повинен обов`язково містити нормативне посилання, тобто орган, правомочний застосовувати дисциплінарні стягнення повинен зазначити назву, статтю, її частину, абзац, пункт, підпункт нормативно правового акта чи акта локального нормотворення, на підставі якого працівник притягується до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до роз`яснень, наданих у пункті 22 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» із подальшими змінами у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясувати, у чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40 і пункту 1 статті 41 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи не застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

У справах про поновлення на роботі обов`язок доведення правомірності звільнення працівника з ініціативи роботодавця лежить саме на роботодавцеві.

Відповідно до ст.149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Пояснення порушника трудової дисципліни є однією із важливих форм гарантії, наданих порушнику для захисту своїх законних прав та інтересів, направлених проти безпідставності застосування стягнення.

Як вбачається із правових позицій Верховного Суду, викладених у постанові від 25 жовтня 2022 року у справі № 487/1491/21, при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, у чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.

Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.

Отже, зважаючи на вищезазначені норми КЗпП України та правові висновки Верховного Суду, суду необхідно з`ясувати, в чому конкретно виявилося порушення, коли воно було вчинено, чи наявна вина працівника у його вчиненні, причини вчинення, чи наявний причинний зв`язок між діяннями працівника і самим порушенням чи неналежним виконанням. Також суду необхідно з`ясувати, чи дотриманий роботодавцем порядок та строк накладення такого стягнення, в тому числі, чи надавалася працівнику можливість надати пояснення щодо порушення. При чому, саме на роботодавця (відповідача в даній справі) покладено обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку.

Проаналізувавши зміст оскаржуваних наказів про накладення дисциплінарних стягнень в сукупності із наданими та дослідженими доказами, слід зазначити наступне.

В оскаржуваних наказах директора Українського державного медико-соціального центру ветеранів війни № 48 від 02 серпня 2023 року та № 51 від 21 серпня 2023 року не зазначено, в чому ж конкретно полягає порушення позивачем трудових обов`язків та коли це мало місце.

Вказівка в наказі № 48 від 02 серпня 2023 року на невиконання позивачем розпорядження директора Центру № 72 від 01.08.2022 на думку суду не може ставитися їй за провину, оскільки винесено воно до її прийняття на посаду і належних та допустимих доказів ознайомлення позивача із цим розпорядженням суду не надано.

Вказівка в наказі № 51 від 21 серпня 2023 року на ігнорування позивачем розпорядження директора Центру № 50 від 08.08.2023 також, на думку суду, не може бути підставою притягнення її до дисциплінарної відповідальності, оскільки належних та допустимих доказів ознайомлення позивача із цим розпорядженням суду також не надано. Напис на самому розпорядженні «К. Гребеннікова від ознайомлення відмовилася» без зазначення даних про особу, яка такий запис зробила, та свідків такої відмови, їх підписів, не є належним доказом відмови позивача від ознайомлення.

Решта зазначених у наказах № 48 від 02 серпня 2023 року та № 50 від 08.08.2023 підстав притягнення до дисциплінарної відповідальності не конкретезовано.

Така неконкретизація суті порушення не дає суду можливості оцінити зазначене в контексті посадових обов`язків позивача.

Крім того, в даних наказах не зазначено, коли ж були вчинені позивачем порушення трудових обов`язків. Така обставина не дає змогу суду встановити дотримання чи порушення роботодавцем норм ст. 148 КЗпП України.

Крім того, матеріали справи не містять доказів того, що відповідачем взагалі з`ясовувалося питання, чи наявна вина працівника у вчиненні вказаних у наказах порушеннях, та причини вчинення, чи наявний причинний зв`язок між діяннями працівника і самим порушенням.

Крім того, як вбачається із матеріалів справи, пояснень сторін та наявних доказів, позивачу перед притягненням її до дисциплінарної відповідальності не пропонувалося надати пояснення, що є грубим порушенням порядку накладення дисциплінарного стягнення. Матеріали справи не містять доказів наявності таких пояснень або належним чином зафіксованої відмови позивача від дачі таких пояснень.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, ту обставину, що саме на роботодавця (відповідача в даній справі) покладено обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку, суд дійшов висновку, що накази Українського медико-соціального центру ветеранів війни № 48 від 02 серпня 2023 року «Про накладення дисциплінарного стягнення» та № 51 від 21 серпня 2023 року «Про накладення дисциплінарного стягнення» підлягають скасуванню, як такі, що не відповідають вимогам трудового законодавства та є незаконними.

Щодо наказів № 312к/тр від 21 серпня 2023 року «Про звільнення ОСОБА_1 » та № 312к/тр від 21 серпня 2023 року «Про припинення трудового договору (контракту»), слід зазначити наступне.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий договір до закінчення строку його чинності, можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного та громадського стягнення.

З передбачених п. 3 ч. 1 ст.40 КЗпП України підстав працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. У таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або не зняті достроково (ст. 151 КЗпП України).

Статтею 147 КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

У справі №705/539/21 (постанова від 02.02.2022) Верховний Суд вказав, що у справах, в яких оспорюється незаконне притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення, саме роботодавець повинен довести, що застосування таких заходів стягнення відбулося без порушення законодавства про працю. Проте - матеріали справи не містять доказів про те, що у період після останньої догани до звільнення позивач вчинила новий проступок, за який до неї застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення за п. 3 ч. 1 ст.40 КЗпП України. Оскільки підставою для звільнення позивача з роботи стало систематичне невиконання нею своїх посадових обов`язків, за які її вже було притягнуто до дисциплінарної відповідальності (накладено догану), після чого вона не вчинила нового проступку - у відповідача не було підстав для її звільнення, адже за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один із заходів стягнення догана чи звільнення.

Зважаючи на підстави, які зазначені у наказах про накладення дисциплінарного стягнення від 02 та 21 серпня 2023 року та наказі про звільнення від 21 серпня 2023 року, в сукупності, зазначення вже безпосередньо у наказі № 51 від 21 серпня 2023 року «Про накладення дисциплінарного стягнення» на необхідність звільнення позивача та підготовку наказу про це, звільнення позивача в той же день, що й оголошення другої догани, суд вважає, що підставою для звільнення позивача з роботи стало систематичне невиконання нею своїх посадових обов`язків, за які її вже було притягнуто до дисциплінарної відповідальності (накладено догани), після чого вона не вчинила нового проступку (матеріали справи доказів цього не містять).

Крім того, суд дійшов висновку, що накази № 48 від 02 серпня 2023 року «Про накладення дисциплінарного стягнення» та № 51 від 21 серпня 2023 року «Про накладення дисциплінарного стягнення» підлягають скасуванню, як такі, що не відповідають вимогам трудового законодавства та є незаконними.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що накази № 312к/тр від 21 серпня 2023 року «Про звільнення ОСОБА_1 » та № 312к/тр від 21 серпня 2023 року «Про припинення трудового договору (контракту») не відповідають вимогам трудового законодавства та є незаконними, а тому підлягають скасуванню.

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

При цьому, суд бере до уваги розмір середньоденної заробітної плати позивача, який зазначено у довідці про доходи № 86 від 12 вересня 2023 року (а.с. 102), зважаючи на те, що такий розмір відповідає вимогам та вирахуваний у відповідності до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затв. Постановою КМ України від 8 лютого 1995 р. № 100.

Період вимушеного прогулу становить 74 дні: з 21 серпня по 30 листопада 2023 року.

Таким чином, стягненню із відповідача на користь позивача підлягає сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період із 21 серпня 2023 року по 30 листопада 2023 року в розмірі 23503 грн 14 коп. ( 74 дні х 317 грн 61 коп. = 23503 грн 14 коп.).

Відповідно до ч.1 ст.430 ЦПК України рішення суду в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Відповідно до ст.141 ЦПК України сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню із відповідача на її користь, а судовий збір за вимоги про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку - з відповідача на користь держави.

На підставі викладеного, відповідно до ст. 40, 139, 147,148, 149, 235 КЗпП України, керуючись ст. 10, 12, 13, 19, 80, 81, 141, 263-265, 268, 273, 274, 279, 354, 430 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Українського державного медико-соціального центру ветеранів війни про визнання незаконним та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати наказ Українського державного медико-соціального центру ветеранів війни № 48 від 02 серпня 2023 року «Про накладення дисциплінарного стягнення».

Визнати незаконним та скасувати наказ Українського державного медико-соціального центру ветеранів війни № 51 від 21 серпня 2023 року «Про накладення дисциплінарного стягнення».

Визнати незаконним та скасувати наказ Українського державного медико-соціального центру ветеранів війни № 312к/тр від 21 серпня 2023 року «Про звільнення ОСОБА_1 » та № 312к/тр від 21 серпня 2023 року «Про припинення трудового договору (контракту»).

Поновити ОСОБА_1 на посаді діловода інформаційно-аналітичного відділу Українського державного медико-соціального центру ветеранів війни з 21 серпня 2023 року.

Стягнути із Українського державного медико-соціального центру ветеранів війни на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу в розмірі 23 503 (двадцять три тисячі п`ятсот три) грн. 14 коп.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення із Українського державного медико-соціального центру ветеранів війни на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу в розмірі платежу за один місяць.

Стягнути із Українського державного медико-соціального центру ветеранів війни на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 4294 (чотири тисячі двісті дев`яносто чотири) гривень 40 копійок.

Стягнути із Українського державного медико-соціального центру ветеранів війни на користь держави судовий збір в розмірі 2147 (дві тисячі сто сорок сім) грн. 20 коп.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , місце проживання; АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ;

відповідач: Український державний медико-соціальний центр ветеранів війни, місцезнаходження: Київська область, Бориспільський район, с. Циблі, вул. Лісова, 2; код ЄДРПОУ 05480766.

Складення рішення і повному обсязі вчинено 06 грудня 2023 року.

Суддя: Я. І. Керекеза