Рішення

від 30.11.2023 по справі 214/4435/20

САКСАГАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 214/4435/20

2/214/1588/23

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

30 листопада 2023 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:

головуючого судді Попова В.В.,

при секретарі Собченко Н.А.,

за участю:

позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

представника позивачів ОСОБА_3 ,

представника відповідача ТОВ «Північ транс» - Кудрявцева А.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, у м. Кривому Розі, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта», Товариства з обмеженою відповідальністю «Північ транс», яке є правонаступником Публічного акціонерного товариства «Північтранс» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, треті особи ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулись до суду із зазначеним позовом, який згодом уточнили та згідно уточнених позовних вимог просили суд стягнути солідарно з відповідачів на користь ОСОБА_1 119052 грн. 73 коп. матеріальних збитків та 15000 грн. 00 коп. моральної шкоди; стягнути солідарно з відповідачів на користь ОСОБА_2 68483 грн. 00 коп. матеріальної шкоди та 15000 грн. 00 коп. моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог вказано наступне. Так, 18.06.2018 року, біля буд. 37 по пр. Гагаріна в м. Кривому Розі сталась ДТП за участю транспортного засобу «Рута СПВ-20», н/з НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_4 та автомобіля «Kia Ceed», н/з НОМЕР_2 , під керуванням позивача ОСОБА_1 , який після зіткнення по інерції допустив зіткнення з автомобілем «Kia Sorento», н/з НОМЕР_3 , під керуванням позивача ОСОБА_2 . Після цього, водій автобуса «Рута СПВ-20» втратив змогу безпечно керувати автомобілем, в результаті чого по інерції допустив зіткнення з автомобілем «Kia Sorento». Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні ушкодження. 15.01.2019 року постановою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_4 було визнано винним. Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «Рута СПВ-20» на момент ДТП була застрахована у ТдВ «Страхове товариство «Домінанта». Згідно експертного дослідження, розмір збитків, завданих володільцю автомобіля «Kia Ceed», н/з НОМЕР_2 , ОСОБА_1 складає 119052 грн. 73 коп., крім того позивачем сплачено за надання звіту про оцінку майна 1500 грн. 00 коп. На теперішній час автомобіль відремонтовано, вартість ремонту склала 90778 грн. 50 коп. Згідно експертного дослідження розмір збитків, завданих володільцю автомобіля «Kia Sorento», н/з НОМЕР_3 , ОСОБА_2 складає 68483 грн. 00 коп., яким також сплачено за надання звіту про оцінку майна 1500 грн. 00 коп. На теперішній час автомобіль відремонтовано, вартість ремонту становить 60298 грн. 00 коп. У зв`язку із викладеним, відповідачі мають відшкодувати завдану матеріальну шкоду.

Крім того,позивачі зазначають,що їмбуло завданотакож моральноїшкоди,яка полягаєу моральнихстражданнях тадушевних переживанняхпісля аварії. Протягом тривалого часу у зв`язку із пошкодженням автомобілів позивачам доводилось шукати кошти на їх відновлення, через що тривалий час не можливо було користуватись транспортними засобами, що в свою чергу порушило нормальні життєві зв`язки позивачів та вони були вимушені витрачати додаткові зусилля для організації життя. Завдану моральну шкоду позивачі оцінюють у 15000 грн. 00 коп.

Позивачі та їх представник, кожен окремо, надали до суду письмові заяви, в яких позовні вимоги підтримали, просили задовольнити.

Представник відповідача ТдВ «Страхове товариство «Домінанта» про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся, до суду не з`явився, заяв не надав.

Представник ТОВ «Північ транс» заперечував проти задоволення позовних вимог, а також надав до суду відзив, в якому просив відмовити у їх задоволенні з наступних підстав. Так, представник відповідача зазначив про відсутність солідарного обов`язку у відшкодуванні завданої шкоди. Оскільки на момент ДТП транспортний засіб «Рута» був забезпечений полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, виданим ТдВ «Страхове товариство «Домінанта», відтак обов`язок відшкодування шкоди, в межах ліміту відповідальності, лежить на страховій компанії. Також, представник відповідача вважає, що ТОВ «Північ транс» є неналежним відповідачем у справі, оскільки позивачами не надано до суду доказів перебування водія транспортного засобу «Рута» ОСОБА_4 у трудових відносинах із ТОВ «Північ транс», а також доказів заподіяння ним шкоди саме у зв`язку та під час виконання своїх трудових (службових) обов`язків. Також, позивачами не надано доказів володіння чи використання ТОВ «Північ транс» транспортного засобу «Рута», н/з НОМЕР_1 , на момент ДТП. Представник відповідача також зауважив, що долучена до матеріалів справи копія постанови суду від 15.01.2019 року, якою ОСОБА_4 визнано винним у ДТП, що відбулась, не містить відмітки щодо набрання нею законної сили, відтак не може прийматись до уваги у якості доказу. Щодо позовної вимоги про стягнення сум моральної шкоди, представник відповідача посилаючись на правову позицію Великої Палати Верховного суду, викладеної у постанові по справі №755/18006/15-ц від 04.07.2018 року, вважав, що з такими вимогами позивачі повинні звертатись до страхової компанії і лише у разі недостатності ліміту відшкодування до особи, яка завдала шкоди.

Треті особи, кожен окремо, про дату, час та місце розгул справи повідомлялись, до суду не з`явились, заяв не надали.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Так, згідно свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу, ОСОБА_1 є власником автомобіля «Kia Ceed», н/з НОМЕР_2 , ОСОБА_2 є власником автомобіля «Kia Sorento», н/з НОМЕР_3 .

ПостановоюСаксаганського районногосуду м.Кривого РогуДніпропетровської областівід 15.01.2019року,встановлено винуводія ОСОБА_4 у вчиненніДТП,яка маламісце 18.06.2018року,за участютранспортного засобу«Рута СПВ-20»,н/з НОМЕР_1 ,під йогокеруванням таавтомобілів «KiaCeed»,н/з НОМЕР_2 ,під керуваннямпозивача ОСОБА_1 та «KiaSorento»,н/з НОМЕР_3 ,під керуваннямпозивача ОСОБА_2 . Провадження у справі було закрито у зв`язку із спливом строків накладення адміністративного стягнення, які визначені ст. 38 КУпАП.

Згідно Звіту про оцінку майна №056/МУ-18 від 10.07.2018 року, складеного суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_6 , вартість матеріального збитку, завданого володільцю автомобіля «Kia Ceed», н/з НОМЕР_2 , становить 119052 грн. 73 коп.

Згідно Звіту про оцінку майна №048/МУ-18 від 03.07.2018 року, складеного суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_6 , вартість матеріального збитку, завданого володільцю автомобіля «Kia Sorento», н/з НОМЕР_3 , становить 68483 грн. 00 коп.

Відповідальність водія транспортного засобу «Рута СПВ-20», н/з НОМЕР_1 , забезпечена Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ/0653275, виданим ТдВ «Страхова компанія «Домінанта», згідно якого: строк дії полісу з 03.07.2017 року до 02.07.2018 року, страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю становить 200000 грн. 00 коп. та за шкоду, заподіяну майну 100000 грн. 00 коп., розмір франшизи 1000 грн. 00 коп.

Згідно Чеку №ЧК19-7400 від 14.03.2019 року, ОСОБА_2 придбано автозапчастин на суму 40288 грн. 00 коп. Крім того, згідно Акту виконаних робіт від 25.03.2019 року останній сплатив за ремонтні роботи 20010 грн. 00 коп.

Чек №ЧК19-7446 від 19.03.2019 року суд до уваги не бере, оскільки як вбачається останній складається з двох сторінок, при цьому до суду надано лише першу, яка не містить підсумкової суми витраченої ОСОБА_1 на придбання автозапчастин. Також суд не бере до уваги товарний чек від 30.04.2019 року про сплату останнім коштів у загальній сумі 40720 грн. 00 коп., оскільки з такого не вбачається отримувача коштів та за що саме їх було сплачено.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до ч. 3 та ч. 4 ст. 12, ч. 1 ст. 13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 1ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч.ч. 1,2ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Статтею 1 Закону України «Про страхування»передбачено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Згідно ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до п. 22.1ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цимЗакономпорядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Так, судом встановлено, що на момент ДТП цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «Рута СПВ-20» була забезпечена страховим полісом №АМ/0653275, виданим ТдВ «Страхова компанія «Домінанта».

Статтею 16 Закону України «Про страхування»передбачено, що договір страхування це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою, страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Частиною 1ст. 979 ЦК Українипередбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Статтею 1194ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Отже, відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно ізЗаконом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Відповідний правовий висновок зроблений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04.07.2018 року у справі №754/1108/15-ц (провадження№61-20780св18).

Аналогічну позицію висловлено у Постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01.03.2013 року, згідно якої при відшкодуванні страховиком шкоди, завданої особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, така особа сплачує потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно відповідей МТСБУ ТдВ «Страхова компанія «Домінанта» не ліквідована та не визнана банкрутом.

Таким чином, виходячи з вищевикладеного, враховуючи, що станом на дату ДТП цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «Рута» була забезпечена страховим полісом, а також виходячи з сум оціненої шкоди, завданої позивачам, як володільцям пошкоджених транспортних засобів, суд вважає за необхідне стягнути з ТдВ «Страхова компанія «Домінанта» відшкодування завданої матеріальної шкоди в межах страхової суми (ліміту відповідальності) за відрахуванням суми франшизи, а саме стягнути на користь ОСОБА_1 суму 98000 грн. 00 коп. та на користь ОСОБА_2 суму 68483 грн. 00 коп.

Щодо стягнення з ТОВ «Північ транс» на користь ОСОБА_1 різниці між оціненою шкодою та страховим відшкодуванням, суд зазначає наступне.

Частиною 1ст.1172ЦК Українивизначено,що юридичнаабо фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Отже, відповідальність юридичної або фізичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, перебуває з організацією в трудових відносинах і шкода заподіяна нею у зв`язку з виконанням трудових (службових) обов`язків.

Як убачається з постанови Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15.01.2019 року, згідно встановлених судом анкетних даних ОСОБА_4 останній працює водієм ПАТ «Північтранс».

Отже, відповідно до положень ч. 4 ст. 82 ЦПК України даний факт доказуванню не підлягає.

Враховуючи, що факт перебування особи, яка винна у завданні шкоди, у трудових відносинах із відповідачем ТОВ «Північ транс», відтак суд вважає, що товариство має відшкодувати позивачеві ОСОБА_1 різницю між оціненою шкодою та страховим відшкодуванням, а саме відшкодувати матеріальну шкоду у розмірі 21052 грн. 73 коп.

Щодо позовної вимоги про солідарне стягнення з відповідачів відшкодування моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Згідно п. 3Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»,під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Пункти 2,3 ч. 2ст. 23 ЦК Українипередбачають, що моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала, у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів, а також у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Частиною 3 ст. 23ЦК Українипередбачено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості, що в свою чергу також кореспондується із роз`ясненнями, що містяться у п. 9постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до якихрозмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

За загальним правилом особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права, тому поряд із компенсацією матеріальної шкоди позивач має право на компенсацію за заподіяну моральну шкоду. Під власне моральною шкодою маються на увазі душевні страждання, пов`язанні із заподіянням як фізичної, так і майнової шкоди, а також душевні страждання, не пов`язанні ні з тією, ні з іншою. Моральну шкоду, на відміну від майнової, не можна вимірювати у грошах, але це не означає, що вона не може бути компенсованою в будь-якій формі. Можливою є, зокрема грошова компенсація, розмір якої визначений не за принципом еквівалентності, а виходячи з обставин конкретної справи, ступеня й характеру моральної шкоди, майнового стану потерпілих. Компенсацією за заподіяну моральну шкоду призначають для пом`якшення якоюсь мірою тяжких для потерпілих наслідків.

Розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру моральних страждань, виду психічних страждань у вигляді занепокоєння, страху та відчаю; істотності вимушених змін у житті потерпілих, які можуть бути частково відновлені.

Відповідно доположень ст.26-1Закону України«Про загальнообов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів», страховиком (у випадках, передбаченихпідпунктами "г"і"ґ"пункту 41.1 тапідпунктом "в"пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

Таким чином, вимога до страхової компанії щодо стягнення сум моральної шкоди у даному випадку є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 1ст. 1167 ЦК Україниморальнашкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Оскільки згідно норм чинного законодавства, відшкодовувати моральну шкоду має особа винна у її завданні та враховуючи, що позовні вимоги до винуватця ДТП позивачами не пред`явлено, тому суд вважає, що позовні вимоги про стягнення на користь позивачів сум моральної шкоди задоволенню не підлягають.

Отже, з підстав, викладених вище, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з положень ст. 141 ЦПК України та враховуючи часткове задоволення позовних вимог, судові витрати зі сплати судового збору суд стягує пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме слід стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір з ТдВ «Страхова компанія «Домінанта» у розмірі 979 грн. 99 коп. та з ТОВ «Північ транс» у розмірі 210 грн. 53 коп., на користь ОСОБА_2 стягнути з ТдВ «Страхова компанія «Домінанта» судовий збір у розмірі 689 грн. 73 коп.

На підставівикладеного,керуючись ст.ст.23,1166,1167,1187,1194ЦК України,ст.ст.12,13,19,23,77,78,133,141,263-265,268,273,354-355 ЦПК України, Законом України «Про страхування», Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Постановою Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Домінанта» (ЄДРПОУ 35265086, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, 119, офіс 6) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 98000 грн. 00 коп.; судовий збір у розмірі 979 грн. 99 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Північ транс» (ЄДРПОУ 05523553, адреса місцезнаходження: м. Одеса, 21 км. Старокиївської дороги) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 21052 грн. 73 коп.; судовий збір у розмірі 210 грн. 53 коп.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Домінанта» (ЄДРПОУ 35265086, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, 119, офіс 6) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 68483 грн. 00 коп.; судовий збір у розмірі 689 грн. 73 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.В. Попов.