Ухвала

від 06.12.2023 по справі 953/9729/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/9729/23

н/п 1-кс/953/9563/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" грудня 2023 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Харкова клопотання слідчого СВ Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023221130001999 від 10.09.2023, відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,

підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України,-

Ухвалив:

До суду надійшло клопотання слідчого Харківського РУП №1 ГУ НП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_4 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023221130001999 від 10.09.2023, відносно ОСОБА_5 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В обґрунтуванняклопотання сторонаобвинувачення зазначає,що в провадженні Харківського РУП №1 ГУ Національної поліції в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023221130001999 від 10.09.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3ст.15,ч.4ст.185 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 10.09.2023, в нічний час доби, більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_5 переліз через паркан АТ «Український науково-дослідний інститут вогнетривів імені А.С. Бережного» (код ЄДРПОУ 00190503), який знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Гуданова, буд.18, тим самим проникнув на його територію, після чого через віконний отвір заліз до приміщення лабораторії №107 вищевказаного акціонерного товариства, де реалізовуючи свій раптовий прямий умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, введеного в дію Указом Президента України ОСОБА_7 № 64/2022 від 24.02.2022 на всій території України та неодноразово продовженого, останній раз Указом Президента України ОСОБА_8 № 451/2023 від 26.07.2023, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння майнової шкоди потерпілому і бажаючи їх настання, розуміючи протиправність своїх злочинних дій, упевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає та вони є непомітними для оточуючих, поклав до мішку інфрачервоний обігрівач Термія ЕХ-23 та стійку телескопічну до інфрачервоного обігрівача ЕХ-23, які належать АТ «Український науково-дослідний інститут вогнетривів імені А.С. Бережного», вартістю, згідно з висновком судового експерта №25331від 28.11.2023, 1859,80грн. Далі, ОСОБА_5 разом із викраденим був помічений охоронцем та залишивши вищевказане майно втік з місця вчинення злочину, тим самим не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця.

ОСОБА_5 пред*явлено підозру за ч.3 ст.15 ч.4 ст.185 КК України, тобто незакінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднаному з проникненням у інше приміщення, в умовах воєнного стану.

Підставою для звернення до слідчої судді із клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стали наявність достатніх підозр вважати, що ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України та наявність ризиків, передбачених пунктами 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Сторона обвинувачення у судовому засіданні клопотання про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримала.

Прокурор зазначив, що зібрані докази свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15, ч.4 ст.185 КК України та підтверджують наявність ризиків, передбачених пунктами 1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України.

Підозрюваний з приводу клопотання прокурора заперечував, просив відмовити та визначити йому домашній арешт, оскільки проживає в м. Харкові, нікуди тікати не збирається.

Слідча суддя, заслухавши позицію сторін, дослідивши надані матеріали та документи у їх сукупності, прийшла до наступного висновку.

З наданих матеріалів встановлено, що в провадженні Харківського РУП №1 ГУ Національної поліції в Харківській області перебуває кримінальне провадження №12023221130001999 від 10.09.2023, за ч.3 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду, перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на потерпілих, свідків, тощо, вчинити інше кримінальне правопорушення, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, згідно ст.178 КПК України, враховується: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; міцність соціальних зав`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Таким чином, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідча суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідча, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

Щодо наявності обґрунтованої підозри слідча суддя зазначає наступне.

Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідча суддя користується практикою ЄСПЛ.

У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

«Обґрунтована підозра» існує тоді, коли факти, якими обґрунтовується затримання, можна «розумно» вважати такими, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність. Тобто явно не може йтися про наявність «обґрунтованої підозри», якщо дії, у вчиненні яких підозрюється особа, не становлять кримінального правопорушення на момент учинення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Волох проти України»).

При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Уявлення про «обґрунтовану підозру» має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб`єктивному та об`єктивному.

Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка виконала затримання та оголосила підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, другий - що об`єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.

Крім цього, у рішенні ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14 березня 1984 року суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23 жовтня 1994 року «факти, які є причиною виникнення підозрі не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вирок) чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процес) кримінального розслідування».

З матеріалів доданих до клопотання вбачається, що ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України.

Слідчою суддею встановлено, що на час вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_5 підозрюється, останній є осудною особою, яка досягла 16-річного віку та є громадянином України.

За результатами розгляду даного клопотання щодо обрання запобіжного заходу слідчою суддею встановлено, що висновки органу досудового розслідування про наявність підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України,не єочевидно необґрунтованимичи недопустимими,виходячи знаданих стороноюобвинувачення доказів,а саме: - заявою про вчинення злочину;протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 16.10.2023;протоколом проведення слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_9 від 16.10.2023;протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 19.10.2023;протоколом впізнання за фотознімками за участі свідка ОСОБА_10 19.10.2023 ;протоколом допиту представника потерпілого ОСОБА_11 від 21.11.2023; висновком судово товарознавчої експертизи №25331 від 28.11.2023;повідомленням про підозру ОСОБА_5 від 06.12.2023;протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 06.12.2023; іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Слідча суддя зазначає, що на цій стадії кримінального провадження, враховуючи практику Європейського суду з прав людини та положення кримінального процесуального закону, суд повинен лише надати оцінку тому чи достатньо отриманої інформації та досліджених доказів, для того, щоб допустити можливість, що особа щодо якої вирішується питання про застосування запобіжного заходу могла вчинити кримінальне правопорушення, яке їй інкримінується.

Питання ж оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні того чи іншого злочину входить до компетенції суду під час розгляду кримінального провадження по суті.

З огляду на зазначене, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_5 виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідча суддя переконана, що надані достатні підстави для наявності обґрунтованої підозри стосовно можливого вчинення ОСОБА_5 дій, що кваліфікуються за ч.3 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України за викладених у клопотанні обставин.

Вказане може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу.

Щодо наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України слідча суддя зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Слідча суддя враховує наявність ризиків, передбаченого п.1,3,5 ст.177 КПК України, а саме: переховування від органів досудового розслідування та суду; вчинити інші кримінальні правопорушення, незаконно впливати на потерпілих і свідків.

Крім того, слідча суддя вважає за необхідне зазначити, що військова агресія проти України, є обставиною (ризиком), яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку.

Так, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Суворість покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти або повторного вчинення злочинів («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

Слідча суддя зазначає, що ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду обумовлюється можливістю притягнення особи до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними наслідками, зокрема, суворістю передбаченого покарання.

А отже, очікування можливого суворого покарання має значення під час оцінки ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Зазначена обставина на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду.

При цьому, ризик втечі повинен оцінюватися й у світлі інших факторів, а тому слідча суддя, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, враховує тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_5 у сукупності з іншими обставинами.

Також достатньо обґрунтованим є ризиквчинити інші кримінальні правопорушення, враховуючи обставини інкримінованих кримінальних правопорушень та особу підозрюваного, який раніше неодноразово судимий за корисливі злочини.

Щодо незаконного впливу на свідків та потерпілих слідчий суддя зазначає, що процедура за КПКУкраїни передбачає допитсвідків,потерпілих нетільки підчас досудовогорозслідування,а йв суді. Спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті23, стаття224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченомустаттею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4статті 95 КПК).

За таких обставин ризик впливу на свідків, потерпілих існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків, потерпілих та дослідження їх судом.

Вищезазначене дає підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість незаконного впливу зі сторони підозрюваного на свідків, потерпілих.

Слідча суддя враховує всі надані особисті дані ОСОБА_5 , який є громадянином України, не працевлаштований, одружений, має дочку, 2013 р.н., раніше неодноразово судимий, станом на теперішній час відносно нього розглядається кримінальне провадження за ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України в Октябрьскому районному суді м. Полтава, зареєстрований та проживає в м. Харкові, отримує метадонну терапію в ТОВ «Аксіома Медікал» з його слів більше року.

Посилання підозрюваного на те, що його дружина недієздатна не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, оскільки не надано таких відомостей та за поясненнями підозрюваного вона зламала руку і неправильно зрослись кістки.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, Право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес. Тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів суспільства. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Слідча суддя вважає, що з урахуванням характеру та тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 ,те, що злочин, що інкримінований є тяжким, з корисливих мотивів, а отже у цьому кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав як інтересів суспільства так і держави в цілому,сукупність обставин, на підставі яких встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, вказує на недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для забезпечення підозрюваним виконувати покладені на нього процесуальних обов`язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, в умовах дії воєнного стану на території України.

При цьому слідча суддя зазначає, що при оцінці можливості застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, слідча суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи, в тому числі застава, домашній арешт, не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.

За таких обставин клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованим та підлягає задоволенню, відхиливши доводи захисту, як необґрунтовані щодо обрання іншого запобіжного заходу.

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні.

У той же час слід не допускати встановлення такого розміру застави, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави (абзац 4 п. 16 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» № 511-550/0/4-13 від 04.04.2013).

Отже розмір застави повинен, головним чином, визначатися виходячи з особи підозрюваного, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховуючи той факт, чи буде втрата забезпечення у випадку неявки підозрюваного до суду достатнім стримуючим фактором для нього, щоб не здійснити втечу.

При цьому Європейський суд з прав людини також наголошує, що якщо на карту поставлене право на свободу, гарантоване статтею 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, влада повинна приділяти питанню встановлення відповідного розміру застави таку ж увагу, якби це стосувалося обґрунтування необхідності тримання особи під вартою.

Відповідно до вимогст. 182 КПК України, з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, розміру заподіяної шкоди, наявність судимостей за корисливі мотиви, наявність ризиків, передбачених ч. 1ст. 177 КПК України, слідча суддя вважає можливим визначити станом на теперішній час заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 53680 грн., та вважає її достатньою для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбаченихКПК України станом на теперішній час, саме в такому розмірі.

Керуючись ст.ст.177,178,182,183,193,194,196,197,199,206,211,213,372,376,395 КПК України, слідчий суддя,

Постановив:

Клопотання слідчого, погоджене прокурором по кримінальному провадженню №12023221130001999 від 10.09.2023 року задовольнити.

Обрати підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування на 60 днів, тобто до03 лютого 2024 року включно.

Визначити суму застави в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 53680 грн., які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (код одержувача: 26281249; банк одержувача: ДКСУ м. Київ; МФО одержувача: 820172; р/р. ua208201720355299002000006674 (справа № _____) до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_5 з-під варти - звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки:

-прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання або перебування;

-утримуватися від спілкування з потерпілими у даному кримінальному провадженні;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України роз`яснити підозрюваному, заставодавцю що в разі невиконання покладених на підозрюваного обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Покласти на заставодавця наступні обов`язки: забезпечувати належну поведінку підозрюваного; забезпечувати явку належно повідомленого підозрюваного, до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про причини неявки підозрюваного.

Зобов`язати слідчого СВ Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_5 про обрання тримання під вартою.

Встановити строк дії ухвали до 03.02.2024 включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк, але з моменту отримання копії ухвали слідчого судді.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідча суддя