Ухвала

від 11.12.2023 по справі 1-93/11

БАЛТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-93/11

Провадження № 1-в/493/59/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2023 року м. Балта Одеської області

Суддя Балтського районного суду Одеської області ОСОБА_1 , розглянувши матеріали клопотання ОСОБА_2 про скасування арешту майна, накладеного 27.03.2009 року на належне ОСОБА_3 майно в межах кримінального провадження за правиламиКПК України(в ред. 1960 року),

ВСТАНОВИЛА:

Заявник звернулася до суду в порядку кримінального судочинства із клопотанням про скасування арешту з цінностей та іншого майна ОСОБА_3 , накладений постановою від 27.03.2009 року слідчого слідчого управління ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_4 в межах кримінального провадження за правиламиКПК України (в ред. 1960 року).

Вирішуючи питання юрисдикції цієї справи суддя виходить з наступного.

Відповідно дост. 126 КПК України(в ред. 1960 року), який був чинний на момент прийняття рішення про накладення арешту, забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна провадиться шляхом накладення арешту на вклади, цінності та інше майно обвинуваченого чи підозрюваного або осіб, які несуть за законом матеріальну відповідальність за його дії.

Згідно з ч. 5ст. 404 КПК України(в ред. 1960 року), якщо у виправданого, чи особи, стосовно якої справа припинена, були вилучені документи, цінності чи інші предмети, або накладений арешт на майно, копія відповідного рішення суду направляється відповідним органам для повернення вилучених документів, цінностей чи інших предметів, а також для зняття арешту з майна.

Ч. 1ст. 409 КПК України (в ред. 1960 року) визначено, що питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку, вирішуються судом, який постановив вирок.

За змістом п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.1990 року «Про практику застосування судами України процесуального законодавства», у порядку, передбаченомуст. 411 КПК України, суди вправі вирішувати питання про скасування заходів по забезпеченню цивільного позову, якщо вироком ці заходи не скасовані.

Відповідно до п. 9 розділу 11Перехідних положень КПК України (в ред. 2012 року), арешт майна, застосований під час досудового слідства до дня набрання чинностіКПК 2012 року, продовжує свою дію до моменту його зміни, скасування чи припинення у порядку, що діяв до набрання чинностіКПК України 2012 року.

Постанова про накладення арешту на майно ухвалена органом досудового слідства 27.03.2009 року, тобто до набрання чинності новимКПК України.

Отже, виходячи із п. 9 розділу11 Перехідних положень КПК України(в ред. 2012 року), постанова про арешт майна продовжує свою дію до цього часу.

Проте положеннямиКПК України(в ред. 1960 року) передбачалося прийняття рішення про зняття арешту з майна на стадії досудового слідства лише в межах провадження у кримінальній справі - або одночасно з винесенням постанови про її закриття (ч. 1 ст. 214), або раніше, якщо в застосуванні відповідного заходу відпаде потреба (ч. 6 ст. 126).

Крім цього, у межах кримінальної справи, що розслідувалася, власник майна, який не набував процесуального становища підозрюваного, обвинуваченого, чинним на той час кримінально-процесуальним законом не був наділений процесуальним правом ініціювати питання про звільнення майна з-під арешту.

Інституту судового контролю за дотриманням прав і свобод людини під час досудового розслідуванняКПК України (в ред. 1960 року)не містив.

Прийняття судом рішення щодо арешту майна як засобу забезпечення цивільного позову та/або можливої конфіскації, з огляду на зміст п. 7 ч. 1 ст. 253, п. 8 ч. 1 ст. 324, ч. 13 ст. 335 цього Кодексу передбачалося лише після прийняття рішення про призначення до судового розгляду та під час постановлення за результатами такого розгляду вироку у кримінальній справі, направленій до суду з обвинувальним висновком.

Згідно зіст. 174 КПК України (в ред. 2012 року)підозрюваний, обвинувачений, їх захисник або законний представник, так і інший власник або володілець майна вправі звернутися до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна, в тому числі на тій підставі, що в подальшому у застосуванні відповідного заходу відпала потреба.

Проте слідчий суддя, як і прокурор, наділений повноваженнями приймати рішення про припинення цього заходу виключно під час досудового розслідування, розпочатого шляхом внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань у порядку, встановленомуКПК України (в ред. 2012 року).

Процедури вирішення означених питань за межами кримінального провадженняКПК Українине передбачає.

За наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку.

Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов`язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому ст. ст. 174, 539 КПК Україні, до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок.

Отже, порядок скасування арешту майна, що накладений в межах кримінального провадження, встановленост. 174 КПК України (в ред. 2012 року), і відповідно підлягає розгляду за правилами кримінального судочинства.

Але арешт на цінності та майно ОСОБА_3 було накладено слідчим під час досудового слідства у кримінальній справі на підставі положеньКПК України (в ред. 1960 року), оскільки постанова слідчим була винесена 27.03.2009 року, а новий КПК України набрав чинності 13.04.2012 року.

Відтак, якщо арешт майна було накладено слідчим під час досудового слідства у кримінальній справі на підставі положеньКПК України (в ред. 1960 року) і при цьому згідно з п. 9розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України (в ред. 2012 року)питання про зняття арешту з майна, накладеного під час дізнання або досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, вирішується в порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом, то розгляд справи повинен відбуватися в порядку цивільного судочинства.

Такий правовий висновок узгоджуються з правовою позицією ВСУ у постановах від 24.04.2019 № 2-3392/11, від 15.05.2019 року у справі № 372/2904/17-ц та від 15.05.2013 року № 6-26цс13, а також постанови Великої Палати Верховного суду № 727/2878/19 від 30 червня 2020 року.

Позиція Великої Палати Верховного Суду стосовно юрисдикційної підсудності щодо зняття арешту з майна накладеного в рамках кримінального провадження залишається не змінною - розглядається у встановленому кримінальним процесуальним законодавством порядку, навіть за умови, що особа (власник) не є учасником кримінального провадження якщо арешт на майно було накладено слідчим під час досудового слідства у кримінальній справі на підставі положеньКПК України (в ред. 1960 року), а неКПК України (в ред. 2012 року), то спір повинен вирішуватися в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до висновку Великої палати Верховного Суду України викладеного у справі № 911/1247/18 від 21.08.2019 року, вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) і виникають з цивільних правовідносин, відповідно до положеньст. 19 ЦПК України, ст. 20 ГПК Україниможуть бути вирішені судом цивільної чи господарської юрисдикції.

Захист майнового права фізичною чи юридичною особою відповідно до вимогЦПК Україниможе здійснюватись в порядку цивільного судочинства.

За таких обставин, оскільки з наданих матеріалів вбачається, що арешт майна, про скасування якого просить ОСОБА_2 був застосований під час досудового слідства до набрання чинностіКПК України (в ред. 2012 року), враховуючи, що такі процесуальні рішення уповноважених посадових осіб органу досудового розслідування щодо арешту майна, про які зазначено в клопотанні, не можуть бути на даний час предметом розгляду, а скасування арешту, накладеного у такий спосіб, не відноситься до повноважень слідчого судді у розумінні положень ст. 174КПК України, а також те, що Перехідними положеннями чинногоКПК Україничітко визначено порядок вирішення питань про скасування арешту майна, у зв`язку з чим суддя дійшла до висновку про необхідність залишення клопотанням про скасування арешту майна без розгляду.

Разом з тим, заявнику слід роз`яснити, що вона не позбавлена права звертатися до суду з позовом про звільнення майна з-під арешту в цивільно-правовому порядку, з урахуванням правових позицій, наведених у постанові Верховного Суду України.

На підставі наведеного, керуючись, ст. ст. 273, 409, 411 (в ред. 1960 року)КПК України, ст.. 174 КПК України (в ред. 2012 року), суддя

У Х В А Л И Л А:

Клопотання ОСОБА_2 про скасування арешту майна, накладеного 27.03.2009 року на належне ОСОБА_3 майно в межах кримінального провадження за правиламиКПК України(в ред. 1960 року) - залишити без розгляду.

Роз`яснити, що даний спір належить до цивільної юрисдикції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ