Ухвала

від 11.12.2023 по справі 910/3649/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

"11" грудня 2023 р. Справа№ 910/3649/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Майданевича А.Г.

Коротун О.М.

при секретарі судового засідання : Шевченко Н.А.

без виклику сторін

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Приват Тім» про забезпечення позову

у справі № 910/3649/23 (суддя - Чебикіна С.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Приват Тім»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Конектіс ЛТД»

про розірвання договору та стягнення 1 265 678, 96 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Приват Тім» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Конектіс ЛТД» про розірвання договору поставки № 2312-22 від 23.12.2022 року та про стягнення з відповідача 1 085 000 грн. попередньої оплати, 56 267,12 грн. неустойки в розмірі облікової ставки НБУ та 4 726,44 грн. 3% річних за договору поставки № 2312-22 від 23.12.2022 року.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.10.2023 позов задоволено повністю. Розірвано договір поставки №2312-22 від 23.12.2022 укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Приват Тім» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Конектіс ЛТД». Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Конектіс ЛТД» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Приват Тім» 1 085 000, 00 грн. попередньої оплати, 166 678, 01 грн. неустойки, 14 000, 95 грн. 3% річних, 21 669, 19 грн. судового збору та 84 000, 00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Конектіс ЛТД» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження; рішення Господарського суду міста Києва від 04.10.2023 у справі № 910/3649/23 скасувати та прийняти нове рішення суду, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.11.2023 апеляційну скаргу передано колегії суддів у складі: головуючий суддя: Сулім В.В., судді: Майданевич А.Г., Коротун О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2023 витребувано матеріали справи №910/3649/23 з Господарського суду міста Києва; відкладено вирішення питання про відкриття/відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду або залишення апеляційної скарги без руху у справі №910/3649/23 до надходження її матеріалів до Північного апеляційного господарського суду.

16.11.2023 через відділ документального забезпечення суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Приват Тім» надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Конектіс ЛТД» у розмірі 1 371 348, 15 грн.

20.11.2023 на виконання вимог вищезазначеної ухвали до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/3649/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Конектіс ЛТД» залишено без розгляду. Товариству з обмеженою відповідальністю «Конектіс ЛТД» надано строк десять днів з дня отримання ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: надання доказів, що посвідчують повноваження адвоката Шпакович Олени Вікторівни як представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Конектіс ЛТД» в Північному апеляційному господарському суді та доказів про наявність або відсутність електронних кабінетів в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами у Товариства з обмеженою відповідальністю «Конектіс ЛТД» та адвоката Шпакович О.В.

На виконання вищезазначеної ухвали суду, 05.12.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Конектіс ЛТД» надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додано копію ордера з підписом, що посвідчує повноваження адвоката Шпакович О.В. на представництво Товариства з обмеженою відповідальністю «Конектіс ЛТД» в Північному апеляційному господарському суді та докази зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС у адвоката Шпакович О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Конектіс ЛТД» та призначено до розгляду на 24.01.2023.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Приват Тім» про забезпечення позову, проаналізувавши норми господарського процесуального законодавства України, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно із п. 7 ч. 1 ст. 267 Господарського процесуального кодексу України суддя-доповідач у порядку підготовки справи до апеляційного розгляду за клопотанням учасників справи вирішує питання щодо вжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, заходи до забезпечення позову можуть вживатися лише за умов, визначених ст. 136 ГПК України, а саме: якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду; якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом цієї норми обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення (подібний висновок викладено у пункті 3.5 постанови Верховного Суду від 13.04.2021 у справі N 910/19506/20).

Частиною 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України визначено способи забезпечення позову, серед яких передбачено накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Колегія суддів зазначає, що інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту. Разом з тим, заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Подібні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі N 381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі N 910/1200/20.

Забезпечення позову є вжиттям заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача. Такі заходи здійснюються до вирішення справи по суті з метою створення можливості реального та ефективного виконання рішення суду (аналогічний висновок міститься у п. 8.8 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі N 914/1570/20).

При цьому, сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

Виходячи з положень ст. ст. 136, 137 ГПК України при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між заявленим заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, ймовірності ускладнення чи не поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.11.2020 у справі №910/7596/20 зазначено, що при цьому достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Звертаючись до суду з заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (у тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Отже, в кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника. Вказаний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 17.06.2022 у справі №908/2382/21.

Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст.ст. 73, 74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України, які передбачають обов`язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Заявник вказує на те, що до 08.08.2023 єдиним кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Конектіс ЛТД» був громадянин Республіки Латвія - ОСОБА_1 , який володів 100% частки статутного капіталу. Відповідно до змін, які було проведено 08.08.2023 та 11.08.2023 року - кінцевим бенефіціарним власником було відчужено частку у розмірі 50% шляхом продажу корпоративних прав громадянці ОСОБА_2 . Відчуження корпоративних прав відбулося вже під час розгляду справи в Господарському суді міста Києва.

Водночас, колегія суддів зазначає, що сам факт відчуження частки в статутному капіталі товариства не свідчить про вчинення відповідачем дій щодо виведення коштів товариства. Наявність судових спорів не позбавляє юридичну особу можливості здійснювати ведення господарської діяльності, в тому числі шляхом зміни виконавчих органів товариства чи відчуження частки в статутному капіталі.

Крім того, заявник зазначає, що відповідач є юридичною особою із статутним капіталом 3 200 грн та у відповідача відсутнє будь-яке інше нерухоме майно майно, за рахунок якого буде можливим примусове виконання потенційного рішення суду, а отже застосування заходу забезпечення позову у вигляді арешту грошових коштів, які перебувають на банківських рахунках відповідача, на думку позивача, є виправданим.

Натомість, заявник не наводить жодних достовірних відомостей щодо наявності чи відсутності на рахунках відповідача грошових коштів у розмірі ціни позову, а також не вказує про вчинення відповідачем дій, які дають достатні підстави стверджувати про намір боржника ухилятись від виконання рішення суду (приховання грошових коштів, тощо) та не надає суду відповідних доказів на підтвердження вказаного.

Колегія суддів, в тому числі, з огляду на мету заходів забезпечення позову не враховує доводи заявника щодо того, що у відповідача вже наявні спори з третіми особами щодо стягнення заборгованостей, оскільки, суд не вправі втручатись у наявні зобов`язання відповідача перед третіми особами, діями яких не було порушено майнових прав заявника.

За таких обставин, твердження заявника про існування ймовірності ускладнення виконання рішення суду ґрунтується виключно на припущеннях.

Згідно з ч. ч. 5, 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу

Згідно з п. 8 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Оскільки заявником не було надано доказів на підтвердження того, що незабезпечення позову порушить його права та в подальшому утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 138-140 та ст. 234 Господарського процесуального кодексу України України, Північний апеляційний господарський суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Приват Тім» про забезпечення позову у справі № 910/3649/23.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, що передбачені ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді А.Г. Майданевич

О.М. Коротун