Постанова

від 05.12.2023 по справі 910/3272/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2023 р. Справа№ 910/3272/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Андрієнка В.В.

Буравльова С.І.

За участю секретаря судового засідання Місюк О.П.

та представників сторін:

позивача - Ястребова І.Г.;

відповідача - не з`явилися;

третьої особи - Проказіна С.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Елітпрофітс" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.08.2023

у справі №910/3272/23 (суддя - Чебикіна С.О.)

за позовом Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Елітпрофітс"

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо"

про виселення з орендованого майна

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Елітпрофітс"

до: 1. Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);

2. Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо"

про визнання недійсним одностороннього правочину та визнання договору укладеним у новій редакції.

ВСТАНОВИВ:

Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Елітпрофітс" про виселення відповідача з нежитлових приміщень загальною площею 27,1 кв.м, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Труханівська, 4-Б, літ. В.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Елітпрофітс" своїх зобов`язань за договором №3112 від 17.12.2019 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду в частині повернення орендованого майна.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2023 відкрито провадження у справі №910/3272/23, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання та залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо".

До Господарського суду міста Києва 12.04.2023 надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Елітпрофітс" до Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання недійсним одностороннього правочину та визнання укладеним договору оренди.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.04.2023 зустрічну позовну заяву об`єднано в одне провадження з первісним позовом.

15.05.2023 Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) подано клопотання про залучення до участі у справі за зустрічним позовом в якості співвідповідача Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.05.2023 залучено до участі в справі в якості співвідповідача за зустрічним позовом Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.08.2023 (повне рішення складене 11.09.2023) у справі №910/3272/23 первісний позов задоволено, виселено Товариство з обмеженою відповідальністю "Елітпрофітс" з нежилого приміщення за адресою: м. Київ, вул. Труханівська, 4-Б, літ. 2В, загальною площею 27,1 кв.м. У задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Елітпрофітс" відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Елітпрофітс" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно якої просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким первісний позов залишити без розгляду та задовольнити зустрічний позов.

Апеляційна скарга відповідача за первісним позовом (тут і надалі - відповідач) мотивована тим, що місцевим господарським судом під час ухвалення оскаржуваного рішення неповно з`ясовано обставини справи, неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.

В обґрунтування своєї позиції скаржник зазначає, що договори оренди державного та комунального майна, строк яких завершується в період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану, згідно з п. 5 постанови Кабінету Міністрів України №634 від 27.05.2022. Тобто, вказаною постановою передбачено автоматичне продовження договорів оренди державного та комунального майна, за умов: - строк дії відповідних договорів завершується у період воєнного стану; - відсутність повідомлення балансоутримувачем орендаря з урахуванням законодавства, статуту або положення про балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди про непродовження договору оренди з підстав, визначених статтею 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна». Однак Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не повідомив відповідача про припинення дії договору у встановлений строк, а тому відсутні передумови для припинення договору оренди під час дії воєнного стану.

Також, на переконання скаржника, оскільки чинне законодавство не встановлює будь-яких строків для подання орендарем заяви орендодавцю про внесення змін до договору оренди в частині приведення його строку у відповідність із мінімальним строком оренди визначеним законом, а надає таке право орендарю протягом усього строку дії договору, Товариство з обмеженою відповідальністю "Елітпрофітс" правомірно звернулося до суду із зустрічним позовом про визнання укладеними договорів про внесення змін до вищевказаного договору оренди в судовому порядку.

Порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, за твердженнями скаржника, вбачається з того, що позовна заява підписана представником Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Яною Ястребовою, в той же час, відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, не вбачається наявність повноважень у Ястребової Яни на підписання та подання до суду позовної заяви, а тому були наявні підстави для залишення позову без розгляду в силу вимог ст. 226 ГПК України.

Перевіривши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Елітпрофітс", суддею-доповідачем виявлено її недоліки, а саме відсутність доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2023 апеляційну скаргу у справі №910/3272/23 залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України та надано заявникові строк на усунення недоліків.

Після усунення недоліків апеляційної скарги, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Елітпрофітс" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.08.2023 у справі №910/3272/23, справу призначено до розгляду на 07.11.2023 та встановлено іншим учасникам строк для подання відзивів на апеляційну скаргу.

31.10.2023 до суду від Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо" надійшов відзив на апеляційну скаргу, згідно якого третя особа просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, оскаржуване рішення залишити без змін.

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги третя особа зауважила, що завчасно, з дотриманням норм законодавства, повідомила відповідача про непродовження договору оренди (листами від 02.11.2022 №077/221-2589, від 21.11.2022 №062/05-13-4761, від 21.12.2022 №077/221-3150), проте жодної відповіді від Товариства з обмеженою відповідальністю "Елітпрофітс" не отримано. Відповідач безпідставно вимагає визнати недійсним лист Департаменту комунальної власності м. Києва, оскільки він відповідає вимогам та правилам складання листів, а інформація викладена у листі не скасовує та не вносить змін до договору оренди.

06.11.2023 до суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Елітпрофітс" адвоката Гелхвіідзе Д.Р. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2023 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Елітпрофітс" про відкладення розгляду справи, розгляд справи №910/3272/23 відкладено на 05.12.2023.

05.12.2023 через підсистему «Електронний суд» від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Елітпрофітс" адвоката Гелхвіідзе Д.Р. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку із його перебуванням у відрядженні до Ленінського районного суду міста Миколаєва з 05.12.2023 по 07.12.2023 по справі №489/1365/23.

В судове засідання 05.12.2023 з`явилися представники позивача та третьої особи, натомість представник відповідача не з`явився подавши клопотання про відкладення розгляду справи.

Представники позивача та третьої особи в судовому засіданні заперечував проти вказаного клопотання.

Розглянувши клопотання скаржника про відкладення розгляду справи колегія суддів дійшла наступних висновків.

Частиною першою статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГПК України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Тобто підставою для відкладення розгляду справи за клопотанням учасника справи у випадку неможливості його явки у судове засідання є наявність обґрунтованих причин такої неявки.

З клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Елітпрофітс" про відкладення розгляду справи слідує, що підставою для відкладення розгляду справи є участь представника відповідача в розгляді справи №489/1365/23 в Ленінському районному суді міста Миколаєва.

Поряд з цим колегія суддів відмічає, що згідно ч. 1 ст. 58 ГПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Крім того, за змістом ч. 3 ст. 56 ГПК України, юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Враховуючи викладене, Товариство з обмеженою відповідальністю "Елітпрофітс" не було позбавлене права і можливості забезпечити участь у судовому засіданні іншого представника або здійснювати самопредставництво.

При цьому відповідачем не доведено неможливості здійснення такої заміни представника або здійснення самопредставництва особи, яку він представляє, а також факту неможливості розгляду справи без участі Товариства з обмеженою відповідальністю "Елітпрофітс", тому суд апеляційної інстанції в цьому випадку не визнає поважними причини повторної неявки в судове засідання 05.12.2023 уповноваженого представника скаржника, з огляду на що у суду відсутні підстави для задоволення вказаного клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги на іншу дату.

Також, ухвалою від 07.11.2023 явка учасників справи в судове засідання 05.12.2023 не визнавалася обов`язковою, тоді як повідомлено, що неявка представників сторін не перешкоджає для розгляду апеляцінйої скарги по суті.

Окрім того, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 129 Конституції України однією із засад здійснення судочинства встановлено розумні строки розгляду справи судом.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

З огляду на викладене, колегія суддів вважає за можливе розглядати апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Елітпрофітс" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.08.2023 у справі №910/3272/23 за відсутності представника скаржника. Відсутність представника скаржника в цьому випадку не перешкоджає розгляду апеляційної скарги (враховуючи, що відповідач виклав свої заперечення щодо оскаржуваного рішення в апеляційній скарзі) та не повинна заважати здійсненню правосуддя у встановлений законом строк.

Суд також врахував у розгляді клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Елітпрофітс" про відкладення розгляду справи поведінку товариства щодо повторної неявки в судове засідання при розгляді справи в суді апеляційної інстанції, з огляду на обов`язок сторони добросовісного користування процесуальними правами, а також те, що у справі №489/1365/23 в Ленінському районному суді міста Миколаєва адвокат Гелхвіідзе Д.Р. є не єдиним захисником.

Представники позивача та третьої особи надали пояснення по суті спору. Заперечували проти доводів апеляційної скарги, просили залишити без змін оскаржуване рішення суду.

Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши думку представників сторін, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, з огляду на викладені скаржником доводи та вимоги апеляційної скарги, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Як слідує з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 17.12.2019 між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - орендодавець), Товариством з обмеженою відповідальністю "Елітпрофітс" (далі - орендар) та Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо" (далі - підприємство-балансоутримувач) укладено договір №3112 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду, відповідно до умов якого:

- орендодавець на підставі затвердженого орендодавцем протоколу засідання конкурсної комісії з питань оренди майна територіальної громади міста Києва від 13.11.2019 №66 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Труханівська, 4-Б літ. 2В, для проведення виставок, організації та проведення культурно-мистецьких заходів: вечорів відпочинку, спектаклів, постановок, музичних тренінгів, відбіркових турів фестивалів (п. 1.1 договору);

- об`єктом оренди є нежитлові приміщення загальною площею 27,1 кв.м. згідно з викопіюванням з поповерхового плану, що складає невід`ємну частину цього договору (п. 2.1. договору);

- орендар вступає у строкове платне користування об`єктом у термін, указаний у цьому договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору (у разі оренди нерухомого майна на строк не менше ніж три роки - не раніше дати державної реєстрації цього договору) та акта приймання-передачі об`єкта (п. 2.4. договору);

- орендар зобов`язаний після припинення дії цього договору протягом 3 календарних днів передати майно по акту приймання-передачі підприємству-балансоутримувачу. Акт приймання-передачі об`єкта підписується відповідним орендодавцем, орендарем та підприємством-балансоутримувачем. У разі невиконання цього пункту орендар сплачує неустойку у подвійному розмірі орендної плати (п. 4.2.20 договору);

- у разі закінчення/припинення дії цього договору або при його розірванні орендар зобов`язаний за актом приймання-передачі повернути об`єкт підприємству-балансоутримувачу у стані, не гіршому, ніж в якому перебував об`єкт на момент передачі його в оренду, з урахуванням всіх здійснених орендарем поліпшень, які неможливо відокремити від об`єкта без заподіяння йому шкоди, з урахуванням зносу за період строку дії договору оренди (п. 7.5. договору);

- договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 17.12.2019 до 15.12.2022 року (п. 9.1. договору);

- договір припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено (п. 9.4. договору);

- для продовження дії договору на новий строк орендар звертається до орендодавця за три місяці до закінчення строку дії цього договору із заявою про продовження договору на новий строк. До заяви додається новий звіт з незалежної оцінки об`єкта, як передбачено пунктом 4.2.21 цього договору. У разі відсутності заяви з однієї із сторін про припинення договору або зміну його умов після закінчення строку його дії протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором (п. 9.7. договору).

Відповідно до акту приймання-передачі нерухомого майна від 17.12.2019 підприємство-балансоутримувач та орендодавець передали, а орендар прийняв у орендне користування згідно з договором оренди від 17.12.2019 нежитлові приміщення, що перебувають на балансі Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо" загальною площею 27, 1 кв.м., розташованих за адресою: м. Київ, вул. Труханівська, 4, літ. Б.

Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо" листом №077/221-2589 від 02.11.2022 повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю "Елітпрофітс" про непродовження договору №3112 від 17.12.2019 у зв`язку з необхідністю використання об`єкту оренди для власних потреб.

21.11.2022 Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) направив відповідачу лист №6062/05-13-4761, згідно якого повідомив про те, що термін дії договору №3113 від 17.12.2019 продовжуватись не буде.

Докази направлення вказаних листів на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Елітпрофітс" наявні в матеріалах справи (а.с. 71-72, 78-80, т. 1).

За твердженнями позивача, ним та балансоутримувачем були виконанні умови п.п. 9.4, 9.7 договору, в частині порядку повідомлення орендаря про непродовження договору оренди, а відтак договір оренди №3113 від 17.12.2019 припинив свою дію 15.12.2022 у зв`язку з закінченням строку на який його було укладено, відповідно, правові підстави користуватись нежитловим приміщенням за адресою: м. Київ, вул. Труханівська, 4-Б, літ. 2В, загальною площею 27, 1 кв.м. у відповідача відсутні, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом про виселення відповідача з житлових приміщень.

В свою чергу Товариством з обмеженою відповідальністю "Елітпрофітс" подано зустрічний позов з вимогою про визнання недійсним одностороннього правочину Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у формі листа від 21.11.2022 №6062/05-13-4761 про непродовження договору №3112 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 17.12.2019 та визнати укладеним з дня набрання рішення законної сили договір №3112 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду в новій редакції, викладеній позивачем (за зустрічним позовом) в прохальній частині зустрічної позовної заяви.

Господарський суд міста Києва задовольняючи позовні вимоги первісного позову виходив з того, що Комунальне підприємство «Плесо» відповідно до вимог Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 27.02.2022 №634 листом №077/221-2589 від 02.11.2022 повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю "Елітпрофітс" про непродовження договору оренди, з підстав визначених ст. 19 Закону, а відтак термін дії договору оренди закінчився 15.12.2022 та відповідно, договір є припиненим з 16.12.2022. Враховуючи припинення дії договору оренди, у Товариства з обмеженою відповідальністю "Елітпрофітс" відсутні підстави для перебування в орендованому приміщенні за договором №3112 від 17.12.2019 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду, що в свою чергу є підставою для примусового виселення орендаря із орендованого приміщення.

Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову суд першої інстанції виходив з того, що орендодавця було належним чином у визначений законодавством строк повідомлено про непродовження договору оренди, тому такий договір є припиненим, у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено.

З наведеними висновками місцевого господарського суду в їх сукупності погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Положеннями ст. ст. 626, 627 ЦК України унормовано, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Позивач за первісним позовом звернувся до суду з позовними вимогами про виселення відповідача з нежитлових приміщень, у зв`язку із закінченням строку дії договору оренди.

Як вбачається зі змісту ст. 1, ч. 2 ст. 9, ч. 2 ст. 759, ч. 3 ст. 760 ЦК України і ч. 2 ст. 4, ч. 6 ст. 283 ГК України, Цивільним кодексом України встановлені загальні положення про найм (оренду), а особливості регулювання майнових правовідносини, які виникають між суб`єктами господарювання і пов`язані з укладенням, виконанням та припиненням договорів оренди, передбачені Господарським кодексом України. Отже, якщо останній не містить таких особливостей, то застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Статтею 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Відповідно до матеріалів справи, орендоване майно віднесено до комунальної власності, а тому на спірні правовідносини також поширюється дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

На час укладення договору оренди №3112 від 17.12.2019 діяли положення Закону України від 10.04.1992 №2269-XII "Про оренду державного та комунального майна" (далі - Закон №2269-XII від 10.04.1992).

Втім, 03.10.2019 було прийнято Закон України №157-ІХ "Про оренду державного та комунального майна" (далі - Закон №157-ІХ від 03.10.2019). У розділі "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону передбачено, що він набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 1 лютого 2020 року (за виключенням окремих зазначених норм). При цьому Закон №2269-XII від 10.04.1992 втрачає чинність з дня введення в дію цього Закону №157-ІХ від 03.10.2019.

Закон №157-ІХ від 03.10.2019 опублікований в офіційному друкованому виданні "Голос України" 26.12.2019, набрав чинності 27.12.2019 і введений в дію з 01.02.2020, отже, з урахуванням ч. 1 ст. 5 ЦК України, з цієї дати підлягають застосуванню його норми (за винятком норм, наведених у розділі "Прикінцеві та перехідні положення").

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №157-IX від 03.10.2019 договори оренди державного або комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, продовжуються в порядку, передбаченому законодавством, яке діяло до дати набрання чинності цим Законом, до дати, яка наступить раніше: набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України чи рішенням представницького органу місцевого самоврядування (щодо договорів оренди комунального майна, розташованого в межах відповідної територіальної громади), передбаченим абзацом 5 частини другої статті 18 цього Закону, або 1 липня 2020 року. Після настання однієї з дат, яка відповідно до цього пункту наступить раніше, але у будь-якому випадку не раніше дня введення в дію цього Закону, договори оренди продовжуються в порядку, визначеному цим Законом. Договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені.

Правовий аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що порядок продовження договорів оренди державного та комунального майна, який діяв до 31.01.2020 та був передбачений Законом №2269-XII від 10.04.1992 (втратив чинність 31.01.2020), може бути застосовано до процедури продовження тих договорів, строк дії яких закінчився до 01.07.2020 включно, а щодо інших договорів оренди державного та комунального майна (строк дії яких закінчився після 01.07.2020) в силу вимог абзацу 3 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №157-IX від 03.10.2019 має застосовуватися порядок продовження, визначений Законом України №157-ІХ від 03.10.2019.

Враховуючи те, що строк дії договору оренди №3112 від 17.12.2019 визначено до 15.12.2022, тобто вже після 01.07.2020, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків, що до спірних орендних правовідносин слід застосовувати положення Закону №157-IX від 03.10.2019.

Порядок продовження договору оренди встановлений у ст. 18 Закону №157-IX від 03.10.2019 та у постанові Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 №483 «Деякі питання оренди державного та комунального майна», якою затверджений Порядок передачі в оренду державного та комунального майна.

Згідно із ч. 3 ст. 18 Закону №157-IX від 03.10.2019 договори оренди можуть бути продовжені на той самий строк, на який вони були укладені, на підставі заяви орендаря про продовження договору, поданої орендодавцю не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди.

За змістом ч. ч. 4, 5 ст. 18 Закону №157-IX від 03.10.2019 рішення про продовження договору оренди комунального майна, передбаченого частиною другою цієї статті, та рішення про відмову у продовженні договору оренди комунального майна приймаються орендодавцем або представницьким органом місцевого самоврядування чи визначеними ним органами у випадках, встановлених рішенням представницького органу місцевого самоврядування. Граничний строк прийняття рішень, передбачених частиною четвертою цієї статті, за умови їх прийняття орендодавцем, становить 30 календарних днів з дати отримання заяви і документів від орендаря. Граничний строк прийняття рішень, передбачених частиною четвертою цієї статті, за умови їх прийняття або погодження представницьким органом самоврядування чи визначеними ним органами, становить 60 календарних днів з дати отримання заяви і документів від орендаря.

Разом з тим, п. 6-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону №157-IX від 03.10.2019 встановлено, що під час дії воєнного стану Кабінет Міністрів України може встановити інші правила передачі в оренду державного та комунального майна, ніж ті, що передбачені цим Законом, зокрема щодо: продовження договору оренди, зокрема щодо запровадження можливості автоматичного продовження договорів оренди, строк дії яких закінчується під час дії воєнного стану, на строк до припинення чи скасування та на чотири місяці після припинення чи скасування воєнного стану; припинення орендарем договору оренди.

Як було зазначено вище, відповідно до п. 9.1. договору №3112 від 17.12.2019 строк договору визначено до 15.12.2022.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Указами Президента України неодноразово продовжувався вказаний строк та діє і донині.

Тобто, строку дії договору №3112 від 17.12.2019 закінчився у період дії воєнного стану в Україні.

Відповідно до п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 №634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану», договори оренди державного та комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану, крім випадку, коли балансоутримувач з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди повідомив орендодавцю та орендарю про непродовження договору оренди з підстав, визначених статтею 19 Закону. Норма щодо продовження договору, встановлена цим пунктом, не застосовується до договорів, щодо яких рішення про їх продовження прийнято на аукціоні і аукціон оголошено до дати набрання чинності цією постановою. Для продовження договору оренди на строк, передбачений цим пунктом, заява орендаря та окреме рішення орендодавця не вимагаються.

Згідно приписів ст. 19 Закону №157-IX від 03.10.2019 рішення про відмову у продовженні договору оренди може бути прийнято, зокрема якщо орендоване приміщення необхідне для власних потреб балансоутримувача, які обґрунтовані у письмовому зверненні балансоутримувача, поданому ним орендарю.

Тобто, наведеними нормами права визначено обов`язок саме балансоутримувача повідомити орендаря та орендодавця про непродовження договору оренди із зазначенням підстав такого непродовження визначених ст. 19 Закону.

Зі встановлених обставин справи слідує, що Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо" листом №077/221-2589 від 02.11.2022 повідомило Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Елітпрофітс" про непродовження договору оренди №3112 від 17.12.2019 зазначивши при цьому, що після закінчення строку оренди нежитлова будівля буде використовуватися безпосередньо балансоутримувачем Комунальним підприємством «Плесо» з метою розширення сфер надання послуг для комфортного і безпечного відпочинку містян та гостей на зоні відпочинку "Центральний", о. Труханів, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та накладною Акціонерного товариства "Укрпошта" №0200252456154 від 02.11.2022. Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вказаний лист отримано Товариством з обмеженою відповідальністю "Елітпрофітс" 08.11.2022, що спростовує твердження скаржника про неотримання вказаного листа балансоутримувача.

Окрім того, в свою чергу, листом від 21.11.2022 №062/05-13-4761 Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повідомив Товариство з обмеженою відповідальністю "Елітпрофітс" та Комунальне підприємство «Плесо", що до Департаменту надійшло звернення балансоутримувача про непродовження терміну дії договору оренди №3112 від 17.12.2019, відтак термін дії договору оренди на користування нежитловими приміщеннями загальною площею 27,1 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Труханівська, 4-Б, літ. 2В продовжуватися не буде, а тому Товариство з обмеженою відповідальністю "Елітпрофітс" необхідно буде звільнити орендовані приміщення та передати їх по акту приймання-передачі підприємству-балансоутримувачу. Вказаний лист отримано відповідачем 02.12.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0200252806740.

Таким чином, враховуючи норми чинного законодавства України та умови договору, приймаючи до уваги листи балансоутримувача та орендодавця, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що термін дії договору оренди №3112 від 17.12.2019 закінчився 15.12.2022, та відповідно, договір є припиненим з 16.12.2022.

Поряд з цим є помилковими твердження скаржника щодо автоматичного продовження договорів оренди державного та комунального майна під час дії військового стану, оскільки в силу приписів постанови Кабінету Міністрів України №634 від 27.05.2022 таке право орендаря не є безумовним, а безпосередньо пов`язано з діями саме балансоутримувача щодо продовження чи непродовження дії договору з урахуванням приписів 19 Закону. У даному випадку балансоутримувач (Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо") у відповідності до норм законодавства повідомив орендаря про своє волевиявлення не продовжувати договір оренди, з огляду на необхідність використання орендованих приміщень з метою розширення сфери надання послуг. Отже, доводи відповідача про відсутність підстав для припинення договору оренди, у зв`язку з неповідомленням орендодавцем (Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) орендаря за 30 днів до закінчення строку договору оренди про непродовження його дії, є неспроможними та спростовуються наведеними вище нормами права та встановленими обставинами.

Положеннями ч. ч. 2 та 4 ст. 291 ГК України унормовано, що договір оренди припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Згідно з ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону №157-IX від 03.10.2019 у разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.

За змістом п. 4.2.20 договору орендар зобов`язаний після припинення дії цього договору протягом 3 календарних днів передати майно по акту приймання-передачі підприємству-балансоутримувачу. Акт приймання-передачі об`єкта підписується відповідним орендодавцем, орендарем та підприємством-балансоутримувачем. У разі невиконання цього пункту орендар сплачує неустойку у подвійному розмірі орендної плати.

У разі закінчення/припинення дії цього договору або при його розірванні орендар зобов`язаний за актом приймання-передачі повернути об`єкт підприємству-балансоутримувачу у стані, не гіршому, ніж в якому перебував об`єкт на момент передачі його в оренду, з урахуванням всіх здійснених орендарем поліпшень, які неможливо відокремити від об`єкта без заподіяння йому шкоди, з урахуванням зносу за період строку дії договору оренди (п. 7.5. договору).

Отже, законодавство у сфері орендних правовідносин пов`язує припинення обов`язків орендаря з фактом повернення об`єкта договору оренди.

З огляду на встановлені факти припинення договору внаслідок закінчення строку, на який його укладено, та беручи до уваги відсутність в матеріалах справи доказів виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором щодо повернення орендованого майна, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що вимога про виселення відповідача є обґрунтованою та такою, що забезпечує поновлення порушеного права позивача, як орендодавця, на вільне розпорядження об`єктом оренди, у зв`язку з чим підлягає задоволенню.

При цьому колегія суддів враховує, що одним із способів захисту речових прав є припинення дії, яка це право порушує (пункт 3 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України), - усунення перешкод у здійсненні права користування майном (негаторний позов). Підставою для подання такого позову є здійснення перешкод правомірній реалізації речового права. З моменту, коли перестали існувати правові підстави для користування відповідачем орендованим майном, у даному випадку у зв`язку із закінченням строку дії договору, особа, якій воно було передано на підставі договору оренди, володіє ним незаконно, у зв`язку з чим наявні підстави для усунення перешкод у користуванні та розпорядженні таким майном шляхом виселення.

Враховуючи те, що виселення полягає у поверненні (звільненні) орендованого майна від боржника та його майна, слід дійти висновку, що позивачем обрано ефективний спосіб захисту порушеного права і задоволення такої вимоги призведе до дійсного захисту його порушеного права та законного інтересу без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії). Відтак первісні позовні вимоги є обгрунтованими та правомірно задоволені судом.

Щодо зустрічних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Елітпрофітс" про визнання недійсним одностороннього правочину Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у фомі листа від 21.11.2022 №6062/05-13-4761 про непродовження договору оренди та визнання укладеним договору оренди у новій редакції, суд зазначає наступне.

Статтями 15, 16 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Приписи ст. 202 ЦК України встановлюють, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін. До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов`язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.

Отже, повідомлення сторони договору може вважатися одностороннім правочином, у випадку, якщо воно породжує, змінює чи припиняє права та обов`язки обох сторін договору.

Згідно із ч. ч. 1 та 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Так, відповідно до ч. ч. 1, 3, 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Недійсність правочину зумовлюється наявністю недоліків його складових елементів: незаконність змісту правочину, недотримання форми, невідповідність дефекту суб`єктного складу, невідповідність волевиявлення внутрішній волі (п. 63 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.12.2019 у справі №904/10956/16; п. 84 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі №904/3657/18).

Північний апеляційний господарський суд відмічає, що у контексті норм ЦК України, які регулюють орендні правовідносини, заява орендодавця про припинення договору оренди за закінченням строку договору є одностороннім правочином, який відображає волевиявлення орендодавця у спірних правовідносинах, що не потребує узгодження з орендарем в силу прямої норми закону, і є підставою для припинення відповідних зобов`язальних правовідносин.

Повідомлення орендодавцем орендаря про припинення договору є юридично значимою дією, яка засвідчує наявність такого волевиявлення та забезпечує своєчасну обізнаність з ним іншої сторони, є передумовою для настання обумовлених таким одностороннім правочином наслідків також для іншої особи за правилами абз. 3 ч. 3 ст. 202 ЦК України.

Такі висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №910/719/19.

Загальний порядок укладання, зміни та розірвання господарських договорів, які вчиняються в письмовій формі, пов`язує момент реалізації учасником правовідносин власного волевиявлення на виникнення, зміну чи припинення правовідносин зі здійсненням ним такого волевиявлення в належний спосіб.

Пунктом 6 статті 3 ЦК України закріплений принцип справедливості, добросовісності та розумності. Зазначений принцип включає, зокрема, обов`язок особи враховувати потреби інших осіб у цивільному обороті, проявляти розумну дбайливість та добросовісно вести переговори.

Правове регулювання процедури припинення орендних правовідносин, наведене у ст. 764 ЦК України, спрямовано на досягнення справедливого балансу між правом орендодавця як власника майна володіти, користуватися та розпоряджатися майном на власний розсуд і правом орендаря очікувати на стабільність та незмінність його майнового становища. У контексті наведених вище норм настання наслідків у вигляді припинення чи продовження договору є пов`язаним з дотриманням сторонами орендних правовідносин добросовісної та послідовної поведінки, обумовленої змістом укладеного договору, положеннями господарського законодавства, а також усталеними звичаями ділового обороту та документообігу.

Під час розгляду спору з`ясовано, що Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо" належним чином виконало свій обов`язок щодо доведення інформації про непродовження дії договору до орендаря, надіславши йому лист №077/221-2589 від 02.11.2022, отримання якого скаржником підтверджується належними доказами.

Заперечення скаржника з приводу того, що Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у встановлений законодавством термін не повідомив про непродовження дії договору оренди орендаря є безпідставними, оскільки, як вже було зазначено вище, п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 №634 визначено обов`язок саме балансоутримувача повідомити орендарю та орендодавцю про непродовження договору оренди із зазначенням підстав такого непродовження визначених ст. 19 Закону №157-IX від 03.10.2019. Відтак, у даному випадку, лист балансоутримувача про неприпинення договору оренди є одностороннім правочином, який відображає волевиявлення балансоутримувача у спірних правовідносинах, що не потребує узгодження з орендодавцем в силу положень наведеної вище постанови Кабінету Міністрів України. А тому лист Департаменту комунальної власності м. Києва від 21.11.2022 №062/05-13-4761 не являється правочином, позаяк вказаний лист носить лише інформаційний характер та не припиняє прав та обов`язків сторін договору.

З урахуванням викладеного колегія суддів погоджується з судом першої інстанції та вважає, що зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Елітпрофітс" не підлягають задоволенню, оскільки орендодавця було належним чином у визначений законодавством строк повідомлено про непродовження договору оренди №3112 від 17.12.2019, з підстав, визначених Закону №157-IX від 03.10.2019, відтак договір оренди №3112 від 17.12.2019 припинив свою дію у зв`язку з закінченням строку на яких його було укладено.

Посилання скаржника на те, що первісна позовна заява підписана неуповноваженим представником Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Яною Ястребовою, а тому мала бути залишена без розгляду місцевий господарським судом, є помилковими зважаючи на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 162 ГПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

За змістом частини першої статті 56 ГПК сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Приписами ч. 3 ст. 56 ГПК установлено, що юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Згідно з ч. 1 ст. 58 цього Кодексу представником може бути адвокат або законний представник.

Таким чином, представництво Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у цій справі може здійснювати: адвокат як представник юридичної особи; керівник або інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) в порядку самопредставництва.

Для визнання юридичної особи такою, що діє у порядку самопредставництва, необхідно щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).

Північний апеляційний господарський суд звертає увагу скаржника, що з процесуального Закону не випливає, що відсутність в ЄДР відомостей про особу, що підписала позовну заяву, позбавляла б її права на підписання такої скарги (відповідні висновки наведені в постанові Верховниого Суду від 22.11.2022 у справі №910/7662/17, ухвалі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.06.2021 у справі №922/751/20).

Окрім того, Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 08.06.2022 у справі №303/4297/20 дійшла висновку, що з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень.

Наявність або відсутність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень.

Таким чином, Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 08.06.2022 у справі №303/4297/20, досліджуючи питання застосування, зокрема, приписів частин третьої, четвертої статті 56 ГПК України в редакції Закону №390-IX, вказала на поширення інституту самопредставництва юридичної особи в суді не тільки на її керівника або члена виконавчого органу, але й на будь-яку іншу особу, уповноважену на це за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом).

Як убачається з матеріалів справи, на підтвердження своїх повноважень підписувати позовну заяву від імені Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Ястребова І.Г. додала:

- довіреність №062/02/07-69 від 05.01.2023 про уповноваження головного спеціаліста відділу захисту речових прав юридичного управління Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу КМР Ястребову І.Г. представляти інтереси Департаменту у всіх загальних, господарських, адміністративних місцевих та апеляційних судах, а також у Верховному Суді;

- наказ №208-ос від 20.12.2022 директора Департаменту комунальної власності м. Києва Гудзя А. про призначення Ястребової І. на посаду головного спеціаліста відділу захисту речових прав юридичного управління;

- посадову інструкцію головного спеціаліста відділу захисту речових прав юридичного управління, відповідно до п. 3.5 якої, головний спеціаліст в порядку самопредставництва органу місцевого самоврядування представляє інтереси Департаменту у всіх загальних, господарських, адміністративних місцевих та апеляційних судах, а також у Верховному Суді.

З наведеного вбачається, що на підтвердження повноважень представника -головного спеціаліста відділу захисту речових прав юридичного управління Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Ястребовою І.Г. до позовної заяви долучено як докази наявності трудових відносин між представником і Департаментом, так і докази на підтвердження наявності у такого представника повноважень діяти за правилами самопредставництва в суді в інтересах Департаменту.

З огляду на викладене не знайшли свого підтвердження доводи скаржника про порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Таким чином, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції вважає їх безпідставними.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим кодексом.

За приписами статей 74, 76, 77 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, Північний апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 30.08.2023 у справі №910/3272/23 прийнято з повним та усебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Елітпрофітс" є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладаються на апелянта в порядку ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Елітпрофітс" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 30.08.2023 у справі №910/3272/23 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Елітпрофітс".

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк двадцять днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено 11.12.2023.

Головуючий суддя В.В. Шапран

Судді В.В. Андрієнко

С.І. Буравльов