Постанова

від 08.12.2023 по справі 917/359/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2023 року м. Харків Справа № 917/359/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Стойка О.В., суддя Медуниця О.Є. , суддя Попков Д.О.

розглянувши в порядку письмового провадження без виклику учасників справи апеляційну скаргу Комунальної організації Пирятинської дитячо-юнацької спортивної школи, м.Пирятин, Полтавська область, на рішення господарського суду Полтавської області від 05.09.2023 року у справі №917/359/23,

за позовною заявою Фізичної особи-підприємця Худокормова Олександра Романовича, м.Харків

до Комунальної організації (установа, заклад) Пирятинської дитячо-юнацької спортивної школи, м.Пирятин, Полтавська область

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Виконавчий комітет Пирятинської міської ради, м. Пирятин, Полтавська область

про повернення безпідставно збереженого майна,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Худокормов Олександр Романович (далі - Позивач) звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовом до Комунальної організації Пирятинської дитячо-юнацької спортивної школи (далі -Відповідач) з вимогою про повернення безпідставно збереженого майна.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 27.03.2023 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. на боці Виконавчий комітет Пирятинської міської ради (далі-Третя особа)

Рішенням господарського суду Полтавської області від 05.09.2023 року у справі №917/359/23 вищезазначені позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Відповідач, не погодившись з вищезазначеним рішенням, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційної скаргою, за змістом якої просив означене рішення скасувати та ухвалити нове - про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, Відповідач зазначає, що судом першої інстанції не було в повному обсязі досліджено всі обставини справи, неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, а саме:

- спірне майно доставлялося за вантажно-транспортною накладною в межах договірних правовідносин Позивача з Третьою особою, але нею не прийняте;

- Відповідач на прийняття майна не уповноважувався, товар не приймав та на відповідальне зберігання не залишав;

- Позивачем не надано доказів створення перешкод для отримання в натурі спеціального обладнання для облаштування майданчиків для скейтбордінгу, яке ним було вивантажено і залишено, ним не вживалося жодних дій, щоб забрати це майно.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду у справі №917/359/23 від 20.10.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відповідача на означене судове рішення та встановлено строк учасникам справи для надання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його (доданих до нього документів) надсилання іншим учасникам справи у строк до 06.11.2023р. (включно). Вказаною ухвалою повідомлено учасників справи про розгляд апеляційної скарги без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) в світлі частини 10 статті 270 ГПК України, оскільки ціна позову в означеній справі менша ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивач надіслав на адресу суду відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого заперечив проти доводів апеляційної скарги, вважав рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим. Зокрема зазначив, що товар було прийнято уповноваженою особою Відповідача, про що свідчить відбиток печатки на товарнотранспортній накладній, а тому наявні підстави до його повернення Позивачу, як власнику.

У додаткових поясненнях представник Третьої особи підтримав доводи апеляційної скарги, зазначив, що приймання спірного майна ним не здійснювалось, на зберігання воно не приймалося, відповідальні особи за його збереження не призначалися. Також вважав, що Позивачем не надано доказів щодо неповернення в натурі спірного обладнання, яке було вивантажено і залишено на території Відповідача без документів прийому-передачі. Жодних дій, щоб забрати вказаний товар, Позивачем не вживалось, спір щодо цього відсутний.

Учасниками справи до апеляційної скарги та пояснень по суті справи додані додаткові докази, але відповідно до вимог ст.269 ГПК України не додано клопотання щодо їх залучення до матеріалів справи з обгрунтуванням причин неможливості подання до суду першої інстанції, отже вони не приймаються до уваги судовою колегією.

Оскільки дана апеляційна скарга подана на рішення господарського суду у справі з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, на підставі ч.10 ст.270 ГПК України вона розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи, отже, враховуючи положення ч. ч. 13, 14 ст. 8 ГПК України, фіксація розгляду апеляційної скарги у порядку письмового провадження (без повідомлення учасників справи) не здійснюється.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду підлягає скасуванню , виходячи із наступного.

Рішенням господарського суду в межах даної справи встановлені наступні обставини:

- укладення 01.12.2020 між Позивачем та Третьою особою Договору поставки №2511-1/П5-20 (далі - Договір), за умовам якого Позивач зобов`язався поставити Третій особі товар та здійснити його монтаж, зазначений в цьому Договорі (п. 1.2.), а Третя особа- прийняти та оплатити такий товар (п. 1.1.);

- здійснення відвантаження 21.12.2020 року спірного товару на суму 198 000,00 грн. за Договором в м.Пирятин Полтавської області.

Зазначені обставини сторонами не оспорюються.

Звертаючись з даним позовом до Відповідача про повернення безпідставно збереженого майна, Позивач вказував, що відповідно до умов Договору поставки №2511-1/П5-20 від 01.20.2020р., укладеного з Третьою особою, Позивач за товаро-транспортною накладною здійснив поставку товару за юридичною адресою Відповідача :37000,Полтавська область, м. Пирятин, вул. Визволення, 2б, уповноваженою особою якого товар було прийнято.

У якості доказів відповідних обставин Позивач посилався на встановлення Рішенням Господарського суду Полтавської області від 25.04.2022 та Постановою Східного апеляційного господарського суду від 21 вересня 2022 по справі № 917/1835/21 факту отримання саме представником Відповідача спірного майна та збереження у себе належного Позивачеві товару - спеціального обладнання для облаштування майданчика для скейтбордінга в м. Пирятин Полтавської області, що зумовлює виникнення обов`язку Відповідача повернути це майно на суму 198 000,00 грн Позивачу в натурі.

Відповідач та Третя особа правом на надання відзиву на позовну заяву та пояснень по суті спору в суді першої інстанції не скористалися.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про встановлення судовими рішеннями у господарській справі №917/1835/21 факт отримання та збереження товару представником Відповідача за вищенаведеною товарно- транспортною накладною, отже вважав наявним обов`язок останнього повернути його Позивачу на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги обґрунтованими, а рішення суду першої інстанції таким, що підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 01 грудня 2020 року між Позивачем та Третьою особою укладено Договір поставки №2511-1/П5-20 (далі - Договір), за змістом якого Позивач зобов`язався поставити Третій особі товар - інвентар для спортивних ігор на відкритому повітрі ДК 021:2015 - 37410000-5 Придбання спеціального обладнання (з монтажем) для облаштування майданчика для скейтбордінга в м. Пирятин Полтавської області, визначений в асортименті, якості, кількості та за цінами, які зазначені у специфікації (Додаток №1), а Третя особа - зобов`язалася прийняти товар та сплатити його вартість

Пунктами 1.3, 1.4 Договору сторони обумовили, що місце постачання та монтажу товару є вул. Визволення, 26 в м. Пирятин Полтавської області, сума Договору складає 198000,00 грн.

На виконання вимог ухвали суду першої інстанції від 13.03.2023 про залишення позовної заяви без руху, Позивачем надано копію товарно-транспортної накладної №2511 - 1/П5- 20-ттн від 21.12.2020 року, за змістом якої вбачається, що відповідне обладнання в кількості 6 найменувань за наведеним Договором відвантажене в м.Пирятин Полтавської області (без зазначення адреси) та прийнято невстановленою особою від імені вантажоодержувача -Третьої особи.

А ні місце відвантаження, а ні підстави отримання зазначеною в товарно- транспортній накладній особою від імені вантажоодержувача -Третьої особи- товарно- транспортна накладна не містить.

Підпис вищенаведеної особи засвідчено печаткою Відповідача, але зазначення цієї особи (її прізвище, ім`я та по батькові, посада, тощо), або підстава її участі у процедурі приймання товару у якості представника вантажоодержувача- Третьої особи - матеріали справи не містять, відповідних обставин жодним з учасників справи не наведено.

Обставини виконання вищенаведеного Договору в частині поставки цього товару Позивачем та прийняття Третьою особою - вже були предметом дослідження судом в межах іншої господарської справи №917/1835/21, рішенням Господарського суду Полтавської області від 25.04.2022 в цій справі, яке залишено без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 21 вересня 2022, Позивачу відмовлено у задоволенні позову через недоведеність факту приймання товару за умовами Договору Третьою особою.

Судом в межах наведеної справи також встановлено факт повідомлення Третьою особою Позивача щодо не виконання останнім умови Договору щодо поставки та монтажу відповідного обладнання. Зокрема, листом № 02-32/891 від 24.12.2020 року (тобто після відвантаження товару 21.12.2020) Третя особа запропонувала Позивачу направити 28.12.2020 року до 12:00 уповноваженого представника для спільного проведення обстеження обладнання, Позивач листа отримав, проте, повноважного представника для участі у прийманні обладнання не делегував.

Також судом встановлений факт обстеження 28.12.2020 року комісією у складі посадових осіб Третьої особи спірного обладнання, внаслідок якого актом зафіксовано невідповідність спірного обладнання для скейтпарку технічним вимогам тендерній документації та умовам Договору; визначено його таким, що не підлягає заміні; вирішено направити лист Позивачу про неприйняття зазначеного обладнання та з необхідністю вивільнення майданчика для скейтпарку, розташованого на території стадіону «Ювілейний» в м. Пирятин.

Обставин прийняття спірного обладнання іншою особою - Відповідачем, або передання його їй на зберігання, або визначення місцезнаходження цього майна на момент розгляду спору - судом в межах вищенаведеної господарської справи не встановлено.

Судова колегія вважає безпідставними твердження Позивача в позовній заяві щодо встановлення судом в межах господарської справи № 917/1835/21 обставин отримання товару саме Відповідачем ( уповноваженою особою від його імені ) за відповідною товаро-транспортною накладною, оскільки такого висновку або навіть посилання на ці обставини -а ні рішення господарського суду, а ні постанова суду апеляційної інстанції - в межах господарської справи №917/1835/21 не містять

Лише зазначення в мотивувальній частині рішення суду щодо наявності відтиску печатки з найменуванням Відповідача на підписі невстановленої особи, що мала діяти від імені Третьої особи за змістом спірної накладної - у якості встановлення факту отримання майна Відповідачем розцінено бути не може.

Крім того, за змістом ч.4 ст.75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки Відповідач не брав участь у вищенаведеній господарській справі, навіть за умови встановлення таких обставин, вищенаведене правило не може бути застосовано до Відповідача.

Відповідно до ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

За загальним правилом зобов`язання з набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов: - набуття або збереження майна, це означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути з її володіння; - мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи, тобто збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою; - обов`язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи, тобто, мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Ознаки, характерні для кондикції, свідчать про те, що пред`явлення кондикційної вимоги можна визнати належним самостійним способом захисту порушеного права власності, якщо: 1) річ є такою, що визначена родовими ознаками, у тому числі грошовими коштами; 2) потерпілий домагається повернення йому речі, визначеної родовими ознаками (грошових коштів) від тієї особи (набувача), з якою він не пов`язаний договірними правовідносинами щодо речі.

Отже, права особи, яка вважає себе власником майна, підлягають захисту шляхом задоволення позову до володільця, з використанням правового механізму, установленого статтею 1212 ЦК України, у разі наявності правових відносин речово-правового характеру безпосередньо між власником та володільцем майна (див. постанови Верховного Суду України від 25.10.2017 у справі № 3-905гс17, Великої Палати Верховного Суду: від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, Верховного Суду від 08.10.2019 у справі № 924/173/19, від 29.05.2019 у справі № 757/42443/15-ц).

За приписами частини третьої статті 13, частини першої статті 74, частин першої, другої статті 76, частини першої статті 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави для своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У якості доказу отримання та збереження спірного обладнання саме Відповідачем, з факту якого, за думкою Позивача, виникає обов`язок Відповідача повернути спірне майно, Позивач надає лише копію товарно-транспортної накладної №2511 - 1/П5-20-ттн від 21.12.2020 року, що містить відтиск печатки Відповідача, а також посилається на встановлення за Договором місця постачання та монтажу товару: вул. Визволення, 2б в м. Пирятин Полтавської області, що збігається з юридичною адресою Відповідача в даній справі.

При цьому посилання на будь-які фактичні обставини набуття Відповідачем спірного майна чи його збереження - позовна заява не містить.

За змістом норм ст.ст. 2, 80, 91, 92 ЦК України, юридична особа є учасником цивільних відносин і наділяється цивільною право- і дієздатністю, при цьому особливістю цивільної дієздатності юридичної особи є те, що така особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

За пунктом 13 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань вносяться, зокрема, відомості про керівника юридичної особи, а за бажанням юридичної особи - також про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні

переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.

За частиною першою статті 241 ЦК України у випадку вчинення правочину представником з перевищенням повноважень, такий правочин створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою.

Таким чином, у відносинах із третіми особами від імені юридичної особи завжди діятиме певна особа, через яку вчиняються юридично значимі дії, а воля цієї особи на вчинення правочину, реалізована нею через волевиявлення від імені юридичної особи, може передбачати настання невигідних для останньої наслідків, бажати чи свідомо допускати їх настання.

В наданій Позивачем на підтвердження факту отримання Відповідачем спірного майна - товаро-транспортної накладної - не зазначено останнього у якості вантажоодержувача, а також не зазначено особу, що мала вчиняти від його імені юридично значущі дії, а отже цей доказ не є таким, що підтверджує обставину набуття Відповідачем спірного обладнання , отже наданий Позивачем доказ не є належним.

Сам факт наявності відтиску печатки з найменуванням Відповідача на зазначеному документі не береться судовою колегією до уваги, оскільки, по- перше - сам документ не містить відомостей щодо участі Відповідача або уповноваженої з його боку особи у здійснення відповідної господарської операції, які такий відтиск мав засвідчувати, а по- друге - в силу ч.3 ст.58-1 ГК України наявність або відсутність відбитку печатки суб`єкта господарювання на документі само по собі не створює юридичних наслідків.

Судова колегія вважає безпідставним посилання Позивача на правові позиції Верховного Суду, що викладені в постановах від 18.08.2020 у справі №927/833/18, від 06.11.2018 у справі № 910/6216/17 та від 05.12.2018 у справі №915/878/16, оскільки в них аналізується засвідчення підпису уповноваженої особи при здійсненні господарської операції від імені юридичної особи в договірних відносинах, тоді як в даному випадку відтиск печатки міститься на документі, що будь-якої дії від імені Відповідача не засвідчує.

Щодо доводів Позивача про домовленість сторонами за Договором про поставку обладнання за місцем реєстрації Відповідача, то зазначене твердження є хибним, оскільки, по- перше - за змістом п.п.1.2,1.3 Договору обладнання набувалося з метою облаштування відкритого майданчика для скейтбординга в м.Пирятин, а не на користь Відповідача, а по -друге - надана Позивачем товаро-транспортна накладна зазначає у якості місця розвантаження лише м.Пирятин без зазначення адреси чи найменування Відповідача, а також будь-яких належних останьому приміщень.

Факт вивантаження Позивачем на території відкритого майданчика за юридичною адресою Відповідача облаштування для скейтбордінгу на виконання умов Договору з Третьою особою не свідчить про факт набуття Відповідачем спірного майна.

Крім того, Позивачем в позовній заяві не наведено обставин утримання чи збереження Відповідачем спірного майна, або вжиття самим Позивачем будь-яких заходів щодо повернення цього майна чи наявності будь-яких перешкод щодо цього.

При цьому , як встановлено судовими рішеннями в межах господарської справи №917/1835/21, а також підтверджено матеріалами даної справи, спірне майно, обов`язок з поверення якого Позивач вимагає покласти на Відповідача - було відвантажене перевізником за замовленням Позивача в межаж договірних відносин з Третьою особою та за узгодженою з нею адресою, але Відповідач учасником таких правовідносин не є.

Дослідження договірних правовідносин між Позивачем та Третьою особою виходить за межі розгляду даної справи, а обставини порушення права Позивача на володіння спірним майном як на момент грудня 2020 року, так й на момент його звернення до суду - в позовній заяві не наведені.

Жодних доказів набуття чи збереження Відповідачем спірного майна Позивачем не надано, судовою колегію не встановлено факту порушення права Позивача на володіння належним йому майном з боку Відповідача.

За таких підстав колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції безпідставно поклав на Відповідача обов`язок з повернення Позивачу спірного майна, при цьому не дослідив факту набуття та збереження Відповідачем такого майна, лише помилково послався на встановлення відповідного факту судовими рішеннями в іншій господарський справі, а також взагалі не дослідив обставин порушення права Позивача, за захистом якого він звернувся до суду.

На підставі вищевикладеного, рішення господарського суду Полтавської області від 05.09.2023 року у справі №917/359/23 підлягає скасуванню на підставі п.п.1.2 ч.1 ст.277 ГПК країни через не з`ясування обставин, що мають значення для справи та недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими. У справі слід прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 129 ГПК України судові витрати, що понесені сторонами в суді першої та апеляційної інстанціях, слід покласти на Позивача, у зв`язку з чим слід стягнути з Фізичної особи-підприємця Худокормова Олександра Романовича на користь Комунальної організації (установа, заклад) Пирятинської дитячо-юнацької спортивної школи витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 4455,00 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 271, 275, 277,281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунальної організації Пирятинської дитячо-юнацької спортивної школи, м.Пирятин, Полтавська область, на рішення господарського суду Полтавської області від 05.09.2023 року у справі №917/359/23 задовольнити.

Рішення господарського суду Полтавської області від 05.09.2023 року у справі №917/359/23 скасувати.

Прийняти у справі №917/359/23 нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Фізичної особи-підприємця Худокормова Олександра Романовича до Комунальної організації (установа, заклад) Пирятинської дитячо-юнацької спортивної школи про повернення безпідставно збереженого майна - Інвентар для спортивних ігор на відкритому повітрі, а саме: Бенк, Квотерпайп, Фанбокс, Грайндбокс (грань), Ейрбокс малий, Подвійна хвиля мала, Грайндбокс (грань/грань) на суму 198000,00 грн. - відмовити.

Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді першої та апеляційної інстанціях покласти на Фізичну особу-підприємця Худокормова Олександра Романовича, м.Харків

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Худокормова Олександра Романовича, АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ) на користь Комунальної організації (установа, заклад) Пирятинської дитячо-юнацької спортивної школи (вул. Визволення, 2б, м.Пирятин, Полтавська область, 37000, код ЄДРПОУ 24561482) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 4455,00 грн.

Доручити Господарському суду Полтавської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, визначених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя О.В. Стойка

Суддя О.Є. Медуниця

Суддя Д.О. Попков