Ухвала

від 26.02.2024 по справі 917/359/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26 лютого 2024 року

м. Київ

cправа № 917/359/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Погребняка В. Я.

розглянувши матеріали касаційної скарги Фізичної особи підприємця Худокормова Олександра Романовича

на постанову Східного апеляційного господарського суду

від 08.12.2023

у складі колегії суддів Стойка О. В., суддя Медуниця О. Є., Попков Д. О.

у справі № 917/359/23

за позовною заявою Фізичної особи-підприємця Худокормова Олександра Романовича

до Комунальної організації (установа, заклад) Пирятинської дитячо-юнацької спортивної школи

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Виконавчий комітет Пирятинської міської ради, м. Пирятин, Полтавська область

про повернення безпідставно збереженого майна,-

ВСТАНОВИВ:

22.01.2024 Фізична особа підприємець Худокормов Олександр Романович звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.12.2023 у справі № 917/359/23, підтвердженням чого є накладна відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Фізичної особи підприємця Худокормова Олександра Романовича у справі № 917/359/23 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Погребняка В.Я., судді - Васьковського О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.01.2024.

Ухвалою Верховного Суду від 12.02.2024 відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Фізичної особи підприємця Худокормова Олександра Романовича на постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.12.2023 у справі № 917/359/23, повернення касаційної скарги без розгляду або залишення касаційної скарги без руху, до надходження оригіналів матеріалів справи № 917/359/23 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду та витребувано справу № 917/359/23.

На виконання вимог вищевказаної ухвали суду надійшли матеріали справи №917/359/23

Пунктом 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до касаційної скарги додаються, зокрема, документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент подачі касаційної скарги) передбачено, що ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі - 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно з підпунктом 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент подачі позову), за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становила 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини 4 статті 6 Закону України "Про судовий збір" якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

Позивачем заявлено вимогу про повернення безпідставно збереженого майна. Ціна позову у цій справі становить 198 000,00 грн,

Таким чином, за подання касаційної скарги скаржник мав сплатити судовий збір в розмірі 5 940,00 грн.

Разом з тим, матеріали касаційної скарги Фізичної особи підприємця Худокормова Олександра Романовича містять платіжну інструкцію № 42 від 12.01.2024 про сплату судового збору в розмірі 5 368,00 грн, яке судом не може бути розцінено як належний доказ сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Частиною другою статті 174 вказаного Кодексу передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи зазначене, з метою усунення допущених недоліків оформлення касаційної скарги, скаржнику слід сплатити судовий збір у розмірі 572,00 грн., який має бути перерахований за такими реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102; "Судовий збір (Верховний Суд, 055)", надавши суду оригінал документу, що підтверджує сплату судового збору в розмірі 572,00 грн. за подання касаційної скарги на постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.12.2023 у справі № 917/359/23.

Згідно вимог ч. ч. 1 та 2 ст. 288 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Повний текст оскаржуваної постанови Східного апеляційного господарського суду від 08.12.2023 у справі № 917/359/23 складено та підписано 08.12.2023. Враховуючи зазначене, останній день строку встановленого для оскарження постанови Східного апеляційного господарського суду від 08.12.2023 в касаційному порядку припадав на 28.12.2023.

Скаржник звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.12.2023 у справі № 917/359/23- 22.01.2024, підтвердженням чого є накладна відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга, тобто поза межами процесуального строку на касаційне оскарження.

Проте, касаційна скарга Фізичної особи підприємця Худокормова Олександра Романовича містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Східного апеляційного господарського суду від 08.12.2023 у справі № 917/359/23, яке мотивоване тим, що повний текст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції не отримав, а про наявність оскаржуваного рішення дізнався із Єдиного державного реєстру судових рішень 12.01.2024, проте жодних доказів на підтвердження цього скаржником надано не було.

Відповідно до пункту 7 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено, зокрема, дата отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується.

У пункті 1 частини четвертої статті 290 ГПК України передбачено, що до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, за наявності.

Згідно з частиною третьою статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Можливість відновлення пропущеного процесуального строку пов`язується із наявністю саме поважних причин його пропуску. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

Разом з тим, Суд зазначає, що до касаційної скарги будь-яких належних та допустимих доказів отримання повного тексту оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції (копія поштового конверту суду в якому надійшла саме оскаржувана постанови, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, довідка органу зв`язку, довідка суду апеляційної інстанції про надсилання та вручення/невручення оскарженої постанови, запит до суду із клопотанням про видачу судового рішення тощо) скаржником, в порушення вимог статей 13, 290 ГПК України не надано.

Частиною першою статті 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Таким чином, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

05.10.2022 офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: "Електронний кабінет", "Електронний суд" підсистема відеоконференцзв`язку.

Відповідно до абзацу першого частини шостої статті 6 ГПК України (в редакції Закону №3424-IX від 19.10.2023) адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Пунктом 17 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС визначено, що особам, які зареєстрували електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Згідно з пунктом 37 наведеного розділу підсистема "Електронний суд" забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. До електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя.

Як вбачається з відповіді № 532378 від 21.02.2024, сформованої засобами підсистеми ЄСІТС "Електронний суд", Фізична особа підприємець Худокормов Олександр Романович має зареєстрований Електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС (дата реєстрації 22.09.2021). Перевірка здійснювалася за вказаним у касаційній скарзі кодом ЄДРПОУ: 3583104596.

Як вбачається з матеріалів справи оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції надіслано Фізичній особі підприємцю Худокормову Олександру Романовичу в електронний кабінет та доставлено 11.12.2023 о 19:09. Зазначені обставини підтверджується Довідкою Східного апеляційного господарського суду про доставку електронного листа (т. 1 а. с. 147).

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

Таким чином, у даному випадку судом апеляційної інстанції було належним чином направлено повний текст оскаржуваної постанови в електронному вигляді скаржникові - Фізичній особі підприємцю Худокормову Олександру Романовичу, який доставлено до Електронного кабінету, а тому саме 11.12.2023 є датою вручення судового рішення заявнику касаційної скарги.

Суд відзначає, що саме лише посилання на неотримання скаржником повного тексту оскаржуваної постанови та ознайомлення із ним в Єдиному державному реєстрі судових рішень, за відсутності належних доказів отримання/неотримання рішення апеляційної інстанції не є підставою для його поновлення. При цьому, нормами ГПК України не передбачається автоматичного та безумовного поновлення строку на касаційне оскарження, у зв`язку з лише самим посиланням на вказані обставини. Дійсно, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку, проте для цього необхідно заявити відповідне клопотання, долучивши до нього на підтвердження поважності причин пропуску строку касаційного оскарження відповідні докази.

Звідси, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає, що скаржником не обґрунтовано звернення з касаційною скаргою після спливу строку на оскарження зазначеної постанови апеляційного господарського суду та не наведено аргументів стосовно того, що саме позбавило скаржника можливості звернутися до суду раніше ніж 22.01.2024, оскільки самі лише доводи щодо ознайомлення з текстом постанови з Єдиного державного реєстру судових рішень орієнтовно 12.01.2024, враховуючи отримання скаржником повного тексту постанови через систему "Електронний суд" 11.12.2023, не можуть вважатися поважними причинами пропуску строків на її оскарження, адже зумовлені суб`єктивною поведінкою сторони.

Згідно з пунктами 4, 6 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у касаційній скарзі повинно бути зазначено судові рішення, що оскаржуються, вимоги особи, яка подає скаргу.

Разом з тим, вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, повинні кореспондуватися з повноваженнями суду касаційної інстанції, передбаченими положеннями ст. 308 ГПК України, відповідно до яких суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду; 3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд; 4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині; 5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині; 6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині; 7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1 - 6 частини першої цієї статті.

Аналіз положень зазначеної статті дає підстави для висновку, що вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, повинні бути повними та однозначними, тобто містити інформацію не лише про те, які судові рішення оскаржуються, а й про те, які повноваження суд касаційної інстанції повинен застосувати за результатами перегляду оскаржуваних рішень (передати справу повністю або частково на новий розгляд, ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, залишити в силі рішення суду першої інстанції тощо).

Згідно з ч. 2 ст. 292 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 290 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Необхідними реквізитами ідентифікації позовної заяви (заяви, скарги), а у даному випадку касаційної скарги є, зокрема, номер справи у межах якої подається відповідна касаційна скарга та дата судових рішень, які оскаржується.

Фізична особа підприємець Худокормов Олександр Романович звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.12.2023 у справі № 917/359/23, прийнятої за результатами розгляду апеляційну скаргу Комунальної організації Пирятинської дитячо-юнацької спортивної школи на рішення господарського суду Полтавської області від 05.09.2023 року у справі №917/359/23.

Однак в прохальній частини касаційної скарги скаржник просить:

« 1. Поновити строк на подачу касаційної скарги.

2. Прийняти касаційну скаргу до розгляду.

3. Скасувати ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 08.12.2023 у справі № 917/359/23.

4. Направити справу на новий розгляд до Східного апеляційного господарського суду від 08.12.2023 у справі № 917/359/23.»

Таким чином, заявнику касаційної скарги необхідно уточнити вимоги касаційної скарги, а саме уточнити, які саме судові рішення оскаржуються скаржником.

Відповідно до частини другої статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Частиною другою статті 174 ГПК України передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Частиною третьою статті 292 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними.

При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

З огляду на викладене, касаційна скарга Фізичної особи підприємця Худокормова Олександра Романович на постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.12.2023 у справі № 917/359/23 підлягає залишенню без руху на підставі ч. ч. 2 та 3 ст. 292 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду, -

У Х В А Л И В:

1. Підстави наведені у клопотанні Фізичної особи підприємця Худокормова Олександра Романовича про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Східного апеляційного господарського суду від 08.12.2023 у справі № 917/359/23- визнати неповажними.

2. Касаційну скаргу Фізичної особи підприємця Худокормова Олександра Романовича на постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.12.2023 у справі № 917/359/23, залишити без руху.

2. Надати Фізичній особі підприємцю Худокормову Олександру Романовичу строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

3. Фізичній особі підприємцю Худокормову Олександру Романовичу усунути недоліки касаційної скарги щодо сплати судового збору у такий спосіб:

- надавши суду оригінал документу, що підтверджує сплату судового збору в розмірі 572,00 грн за подання касаційної скарги на постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.12.2023 у справі № 917/359/23.

- уточнити вимоги касаційної скарги, а саме: чітко зазначити, зазначити об`єкт касаційного оскарження.

4. Фізична особа підприємець Худокормова Олександр Романович має право у термін, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, звернутись до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку навівши інші підстави для поновлення строку та надавши належні та допустимі докази отримання/неотримання повного тексту оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції.

5. У разі неусунення недоліків у строк, встановлений судом, касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.

6. У разі усунення недоліків документи подати через ?Електронний суд? або направити поштою на адресу Касаційного господарського суду: 01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6 із наданням доказів про дату вручення даної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.В. Білоус

Судді О.В. Васьковський

В.Я. Погребняк