Ухвала
від 25.03.2024 по справі 917/359/23
КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 березня 2024 року

м. Київ

cправа № 917/359/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Погребняка В. Я.

розглянувши матеріали касаційної скарги Фізичної особи підприємця Худокормова Олександра Романовича

на постанову Східного апеляційного господарського суду

від 08.12.2023

у складі колегії суддів Стойка О. В., суддя Медуниця О. Є., Попков Д. О.

у справі № 917/359/23

за позовною заявою Фізичної особи-підприємця Худокормова Олександра Романовича

до Комунальної організації (установа, заклад) Пирятинської дитячо-юнацької спортивної школи

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Виконавчий комітет Пирятинської міської ради, м. Пирятин, Полтавська область

про повернення безпідставно збереженого майна,-

ВСТАНОВИВ:

22.01.2024 Фізична особа підприємець Худокормов Олександр Романович звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.12.2023 у справі № 917/359/23, підтвердженням чого є накладна відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Фізичної особи підприємця Худокормова Олександра Романовича у справі № 917/359/23 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Погребняка В.Я., судді - Васьковського О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.01.2024.

Ухвалою Верховного Суду від 12.02.2024 відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Фізичної особи підприємця Худокормова Олександра Романовича на постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.12.2023 у справі № 917/359/23, повернення касаційної скарги без розгляду або залишення касаційної скарги без руху, до надходження оригіналів матеріалів справи № 917/359/23 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду та витребувано справу № 917/359/23.

На виконання вимог вищевказаної ухвали суду надійшли матеріали справи №917/359/23.

Ухвалою Верховного Суду від 26.02.2024 року визнано неповажними наведені скаржником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.12.2023 у справі № 917/359/23, касаційну скаргу Фізичної особи підприємця Худокормова Олександра Романовича на постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.12.2023 у справі № 917/359/23 залишено без руху.

Пунктом 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до касаційної скарги додаються, зокрема, документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.02.2024 касаційну скаргу Фізичної особи підприємця Худокормова Олександра Романовича залишено без руху на підставі частини третьої статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), у зв`язку з тим, що наведені скаржником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнано неповажними, тому запропоновано скаржнику навести інші підстави для поновлення строку та надати докази на їх підтвердження; надано скаржнику строк для усунення недоліків.

Фізичною особою підприємця Худокормовим Олександром Романовичем на виконання ухвали Суду направлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. В якості інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження скаржником зазначено, що з 01.12.2023 по 11.01.2024 позивач не мав змоги користуватись Інтернетом(в тому числі перевіряти повідомлення в Електронному кабінеті в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС) у зв`язку з чим станом на момент надсилання на адресу позивача оскаржуваної постанови в системі «Електронний суд», позивач її не отримував, також вказує, що позивач постійно мешкає на території м. Харкова, Харківська область, яка входить до переліку територіальних громад, де ведуться активні бойові дії, та вказав про запровадження комендантської години та суттєві обмеження щодо вільного пересування внаслідок відсутності, нерегулярності чи небезпечності транспортного сполучення.

Розглянувши доводи вищевказаного клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Східного апеляційного господарського суду від 08.12.2023 у справі № 917/359/23, колегія суддів визнає інші підстави наведені скаржником у клопотанні неповажними та відмовляє у відкритті касаційного провадження виходячи з наступного.

Статтею 288 ГПК України визначено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Оскаржувана постанова Східного апеляційного господарського суду ухвалена 08.12.2023, повний текст постанови складено 08.12.2023, отже з цього моменту почався перебіг двадцятиденного строку, встановленого для її оскарження в касаційному порядку. Таким чином, останнім днем для подання касаційної скарги на постанову було 28.12.2023, після цього процесуальний строк вважається таким, що пропущений.

Дану касаційну скаргу скаржник надіслав до суду касаційної інстанції лише 22.01.2024, тобто зі значним порушенням встановленого Законом строку на касаційне оскарження.

Право на звернення до суду не є абсолютним, оскільки воно реалізується тільки в порядку і спосіб, встановлених законом, у цьому разі ГПК України.

Права господарського суду при вирішенні питання, що виникають у зв`язку із поновленням пропущеного процесуального строку, унормовуються процесуальним законодавством, зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки, в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Статтею 129 Конституції України визначено як одну із засад судочинства рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Клопотання про поновлення процесуального строку має містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 ГПК України).

В частині 5 ст. 6 ГПК України зазначено, що суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи (п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України).

Крім того, як встановлено Судом, за інформацією, отриманою з автоматизованої системи документообігу суду КП "ДСС", документ в електронному вигляді: ст. 282 ГПК Постанова (повний текст) від 08.12.2023 у справі № 917/359/23 надіслано в Електронний кабінет одержувача: Худокормова Олександра Романовича. Документ доставлено в Електронний кабінет одержувача: 11.12.23 19:09, як було раніше зазначено судом.

Частиною 4 ст. 13 ГПК України унормовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

Верховний Суд зауважує, що як передбачено статтями 42, 43 ГПК України учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; а також повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Згідно зі ст.1 Закону України від 12.05.2015 року № 389-VIII "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Частинами 1 та 4 ст. 26 наведеного закону встановлено, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

У період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність (частина перша статті 10 Закону №389-VIII).

Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку. Така позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 у справі №990/115/22.

Тобто, особа, яка заявляє клопотання про поновлення встановленого законом процесуального строку, повинна надати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов`язаний з об`єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами. Аналогічний за змістом висновок викладений у постановах Верховного Суду від 05.09.2022 року у справі №697/2360/21 та від 19.10.2022 року у справі №398/1739/15.

Оскільки як день прийняття оскаржуваної постанови, так і останній день перебігу процесуального строку на звернення до суду з касаційною скаргою у цій справі припав на період повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, ця обставина могла унеможливити дотримання відповідного такого строку банком за умови надання ним до суду належних доказів того, як саме введення воєнного стану обумовило пропуск строку на звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою, та могла б бути визнаною поважною причиною для поновлення процесуального строку.

В свою чергу, скаржником при зверненні до суду з касаційною скаргою, окрім посилання на неможливість вчасного подання скарги зумовлене воєнними діями проти України, жодним чином не наведено обґрунтувань поважності причин пропуску встановленого законом строку на подання касаційної скарги, не доведено суду обставин, яким саме чином введення воєнного стану обумовило пропуск відповідного процесуального строку, як і не надано будь-яких доказів на підтвердження відсутності у скаржника можливості підготувати та подати скаргу в межах передбачених ГПК України строків, з огляду на місцезнаходження скаржника.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 ГПК України).

Доводи скаржника про відсутність інтернету, не можуть вважатися поважними причинами пропуску строку для подання касаційної скарги, оскільки скаржником належним чином не обґрунтовано, не доведено та не надано доказів щодо неотримання повного тексту оскаржуваного судового рішення.

Інших доводів в обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку скаржником не зазначено та не надано доказів того, що скаржник не мав можливості раніше звернутися з касаційною скаргою.

За таких обставин Суд дійшов висновку, що причини подання касаційної скарги після закінчення строку на касаційне оскарження постанови Східного апеляційного господарського суду від 08.12.2023 залежали лише від суб`єктивної волі скаржника, а не від об`єктивно непереборних обставин та зводяться до порушення скаржником вимог процесуального законодавства. Доводів на підтвердження протилежного не надано.

Відповідно до абзацу 2 частини третьої статті 292 ГПК України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 293 ГПК України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи наведене, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду приходить до висновку про те, що наведені у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження підстави для поновлення строку на касаційне оскарження є неповажними і, як наслідок, про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Фізичної особи підприємця Худокормова Олександра Романовича на постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.12.2023 у справі № 917/359/23 на підставі пункту 4 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 234, 235, пунктом 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 917/359/23 за касаційною скаргою Фізичної особи підприємця Худокормова Олександра Романовича на постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.12.2023.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.В. Білоус

Судді О.В. Васьковський

В. Я. Погребняк

СудКасаційний господарський суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення25.03.2024
Оприлюднено27.03.2024
Номер документу117911945
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —917/359/23

Ухвала від 25.03.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Білоус В.В.

Ухвала від 26.02.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Білоус В.В.

Ухвала від 12.02.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Білоус В.В.

Судовий наказ від 19.01.2024

Господарське

Господарський суд Полтавської області

Ореховська О.О.

Постанова від 08.12.2023

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Стойка Оксана Володимирівна

Ухвала від 20.10.2023

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Стойка Оксана Володимирівна

Ухвала від 06.10.2023

Господарське

Господарський суд Полтавської області

Ореховська О.О.

Ухвала від 03.10.2023

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Стойка Оксана Володимирівна

Рішення від 05.09.2023

Господарське

Господарський суд Полтавської області

Ореховська О.О.

Ухвала від 27.03.2023

Господарське

Господарський суд Полтавської області

Ореховська О.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні