Рішення

від 30.11.2023 по справі 902/489/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" листопада 2023 р.Cправа № 902/489/23

Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука Василя Васильовича,

за участю секретаря судового засідання Марущак А.О., за відсутності сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Квартирно-експлуатаційний відділ м. Вінниця (вул. Стрілецька, 87, м. Вінниця, 21015)

до: Приватного підприємства "Конекс" (вул. Київська, 136-Г, м. Вінниця, 21022)

про усунення перешкод в користуванні приміщенням

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниця з вимогами до Приватного підприємства "Конекс" про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном шляхом звільнення вбудованого приміщення, загальною площею 33,6 кв.м., розташованого за адресою: м. Вінниця, вул. Пирогова, 109-А, згідно викопіювання з поповерхового плану, що складає невід`ємну частину Договору, для розміщення аптечного пункту.

Суд, ухвалою від 14.04.2023 за вказаним позовом відкрив провадження у справі № 902/489/23 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначив на 04.05.2023.

03.05.2023 до суду надійшов відзив на позовну заяву № б/н від 28.04.2023 (вх. № 01-34/4256/23 від 03.05.2023) за підписом юриста ПП "Конекс" О.Ю.Мазура.

03.05.2023 до суду надійшло клопотання № б/н від 28.04.2023 (вх. № 01-34/4257/23 від 03.05.2023) за підписом юриста ПП "Конекс" О.Ю.Мазура про витребування документів.

Суд, ухвалою від 04.05.2023 відзив на позовну заяву № б/н від 28.04.2023 (вх. № 01-34/4256/23 від 03.05.2023) та клопотання № б/н від 28.04.2023 (вх. № 01-34/4257/23 від 03.05.2023) залишив без розгляду.

За наслідками судового засідання 04.05.2023 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання відклав на 08.06.2023, про що 04.05.2023 постановив відповідну ухвалу.

12.05.2023 до суду надійшло клопотання № б/н від 09.05.2023 (вх. № 01-34/4618/23 від 12.05.2023) представника відповідача - адвоката Коваленко Я.А. про поновлення строку для подання відзиву на позовну заяву та клопотання про витребування доказів.

12.05.2023 до суду надійшов відзив на позовну заяву № б/н від 10.05.2023 (вх. № 01-34/4620/23 від 12.05.2023) представника відповідача - адвоката Коваленко Я.А.

12.05.2023 до суду надійшло клопотання № б/н від 10.05.2023 (вх. № 01-34/4619/23 від 12.05.2023) представника відповідача - адвоката Коваленко Я.А. про витребування документів.

18.05.2023 до суду надійшла відповідь на відзив № 573/1510 від 16.05.2023.

22.05.2023 до суду надійшла заява № 573/1562 від 19.05.2023 позивача про зміну предмету позову.

За результатами слухання справи 08.06.2023, з метою сприяння своєчасному, всебічному, повному встановленню всіх обставин справи, судом відкладено розгляд поданих учасниками справи заяв по суті до наступного судового засідання. Оголошено перерву в судовому засіданні до 01.07.2023, про що постановлено відповідні ухвали у протокольній формі.

06.07.2023 до суду надійшло клопотання № б/н від 05.07.2023 (вх. № 01-34/6272/23 від 06.07.2023) представника відповідача - адвоката Коваленко Я.А. про поновлення строків на подання клопотання та продовження строків на подання відзиву та додаткових документів.

06.07.2023 до суду надійшов відзив на позовну заяву № б/н від 05.07.2023 (вх. № 01-34/6276/23 від 06.07.2023) представника відповідача - адвоката Коваленко Я.А.

Розглянувши в судовому засіданні 20.07.2023 клопотання № б/н від 10.05.2023 (вх. № 01-34/4619/23 від 12.05.2023) представника відповідача - адвоката Коваленко Я.А. про витребування документів, судом встановлено, що останнє подано без дотримання вимог ст. 81 ГПК України, тому залишено судом без задоволення.

Дослідивши в судовому засіданні 20.07.2023 заяву № 573/1562 від 19.05.2023 позивача про зміну предмету позову, судом встановлено, що остання подана без дотримання положень процесуального закону, тому не прийнята судом до розгляду.

За результатами слухання справи 11.07.2023, судом задоволено клопотання № б/н від 09.05.2023 (вх. № 01-34/4618/23 від 12.05.2023) та № б/н від 05.07.2023 (вх. № 01-34/6272/23 від 06.07.2023) представника відповідача - адвоката Коваленко Я.А., внаслідок чого поновлено процесуальний строк на подання відзивів та долучено останні до матеріалів справи. При цьому, зобов`язано позивача визначитись із прохальною частиною позовної заяви № 573/1049 від 06.04.2023. Оголошено перерву в судовому засіданні до 20.07.2023, про що постановлено відповідні ухвали у протокольній формі.

18.07.2023 до суду надійшла заява № 573/2088 від 14.07.2023 позивача про зміну предмету позову, за змістом прохальної частини якої позивач просить суд зобов`язати Приватне підприємство "Конекс" усунути перешкоди в користуванні Квартирно-експлуатаційному відділу м. Вінниця державним майном шляхом звільнення приміщення № 7 площею 33,6 кв.м., що знаходиться на 1 поверсі будівлі поліклініки (літ. Ж) за адресою: вул. Пирогова, буд. 109-А, м. Вінинця.

Суд, ухвалою від 20.07.2023 заяву № 573/2088 від 14.07.2023 позивача про зміну предмету позову визнав такою, що подана з дотриманням положень 3 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, направлена на зміну предмету позову, та прийняв її до розгляду.

За наслідками судового засідання 20.07.2023 підготовче засідання відкладено на 07.09.2023, про що 20.07.2023 судом постановлено відповідну ухвалу.

За клопотанням представника позивача, суд, ухвалою від 07.09.2023, відклав підготовче засідання на відклав на 03.10.2023.

15.09.2023 до суду надійшла заява № 7/3203 від 14.09.2023 заступника керівника Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону Богдана Луценка про вступ Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону у справу №902/489/23.

Суд, розглянувши в судовому засіданні 03.10.2023, заяву про вступ Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону у справу, постановив ухвалу про відмову у задоволенні зазначеної заяви.

29.09.2023 до суду надійшли додаткові пояснення № 573/2801 від 29.09.2023 позивача у справі, які протокольною ухвалою від 03.10.2023 не прийнято судом до розгляду.

Виконавши завдання підготовчого провадження, судом закрито дану стадію господарського процесу та призначено справу до розгляду по суті на 21.11.2023, про що 03.10.2023 постановлено відповідну ухвалу.

В судовому засіданні 21.11.2023 суд заслухав вступне слово представників сторін, провів стадію з`ясування обставин та безпосереднього дослідження доказів, та за клопотанням представника відповідача оголосив перерву до 30.11.2023.

30.11.2023 на електронну адресу суду надійшло клопотання відповідача №б/н від 30.11.2023 (вх. №01-34/11468/23) скріплене електронним цифровим підписом директора ПП «Конекс» Мудрого О.М. про відкладення розгляду справи на іншу дату.

На визначену судом дату представник позивача не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи представник позивача повідомлений в судовому засіданні 21.11.2023 під розписку яка долучена до матеріалів справи.

Відповідач правом участі в засіданні суду також не скористався.

В судовому засіданні 30.11.2023 судом розглянуто клопотання відповідача №б/н від 30.11.2023 (вх. №01-34/11468/23) про відкладення розгляду справи.

Обґрунтовуючи необхідність відкладення розгляду справи відповідача вказує на незадовільний стан здоров`я представника відповідача адвоката Коваленко Я.А. та його перебування на стаціонарному лікуванні.

За результатом розгляду клопотання відповідача, суд відмовив в його задоволенні так як відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Застосовуючи при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Верховний Суд вже неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу на те, що повноваження щодо відкладення судового розгляду на підставі поданого учасниками судового процесу клопотання є дискреційними.

Та обставина, що відповідні повноваження суду є дискреційними не створює імунітету від перевірки належності застосування судом свого розсуду при розгляді справи на предмет відповідності такого цілям та завданням, які стоять перед судом, та в аспекті відповідності таких дій принципу верховенства права як стримуючого фактору.

При цьому будь-який законодавчий припис, що встановлює певні межі розсуду, повинен бути оцінений на предмет дотримання фундаментальних вимог верховенства права, зокрема щодо співмірності (пропорційності) тій меті, за якою законом передбачене відповідне обмеження, або яке відбулось унаслідок застосування розсуду суду.

Пропорційність є загальною умовою для вирішення всіх процесуальних питань у межах дискреційних повноважень і повинна належно застосовуватись на кожній стадії правозастосування.

Оцінюючи дотримання принципу пропорційності, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

При цьому, судова дискреція щодо оцінки обставин, які не дають можливості особі прийняти участь у судовому засіданні, на предмет їх поважності чи неповажності для цілей відкладення судового розгляду не має абсолютних меж. Суд має враховувати конкретну ситуацію та обґрунтування особи, яка просить суд відкласти судовий розгляд, відповідне обґрунтування не має бути абстрактним, а обставини, наведені у ньому, повинні бути підтверджені належною доказовою базою. Тобто реалізація відповідної дискреції суду щодо кваліфікації наведених учасником судового процесу у клопотанні про відкладення судового розгляду обставин має здійснюватися індивідуально з урахуванням принципу верховенства права. Це зумовлено тим, що сама концепція верховенства права передбачає суд як найдієвіший інструмент її застосування, адже тільки суд може вийти за межі формального права та визначити доцільне та належне регулювання в кожній конкретній ситуації. При цьому для цілей дотримання принципу верховенства права суд повинен обирати такий варіант вирішення клопотання про відкладення судового засідання, який є максимально доцільним та справедливим у відповідній ситуації, а обраний ним процесуальний наслідок розгляду відповідного клопотання, як результат реалізації наданих йому дискреційних повноважень, завжди вимагає мотивації зробленого вибору.

Будь-яких інших поважних причин відкладення розгляду справи відповідачем зазначено та обґрунтовано не було.

Таким чином, оскільки матеріали справи містять належні та допустимі докази, необхідні для вирішення судом спору у даному судовому засіданні, а відповідачем не подано обґрунтованих доказів необхідності відкладення розгляду справи, суд відмовив в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

З урахуванням неявки представників сторін суд зважає на положення ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якою передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

В порядку ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

У судовому засіданні 30.11.2023 прийнято судове рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що 04.07.2019 між Вінницьким обласним клінічним госпіталем ветеранів війни та Приватним підприємством «Конекс» укладено Договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого та іншого) майна, що є об`єктом права спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Вінницької області № 8.

Пунктом 11.1. визначено строк дії та погоджено, що такий Договір укладено строком на 2 роки, що діє з 1 червня 2019 року до 31 травня 2021 року включно. Договір надалі продовжений не був.

Проте, майно використовується ПП «Конекс» і на даний час, вчасно сплачуються рахунки по сплаті неустойки у розмірі подвійної плати, що, на думку позивача, свідчить про визнання відповідачем неправомірність знаходження в приміщенні.

При цьому позивач зауважує, що відповідно до рішення 31 сесії обласної Ради 8 скликання від 28.10.2022 №426 «Про внесення змін до рішення 30 сесії обласної Ради 8 скликання від 30 вересня 2022 року №425 «Про передачу майна зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Вінницької області у державну власність для задоволення потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану», за Актом приймання-передачі майна від 25 листопада 2022 року, Квартирно-експлуатаційному відділу м. Вінниця на облік передано рухоме та нерухоме майно, в тому числі і нерухоме майно, що є предметом Договору оренди № 8 від 04.07.2019.

Відповідач заперечує проти позову. Суть заперечень зводиться до того, що Договір оренди №8 від 04.07.2019 є продовженим, тому ПП «Конекс» користується приміщенням для ведення господарської діяльності на законних підставах.

Свої твердження обґрунтовує тим, що ПП «Конекс» було дотримано процедуру продовження строку дії даного Договору на новий строк та направлено орендодавцю та балансоутримувачу заяву про продовження строку дії Договору (25.02.2021), проте жодного рішення за результатами розгляду заяви про продовження строку дії Договору не було отримано, а після закінчення строку дії Договору оренди, протягом одного місяця не направлялося та не надходило на адресу ПП «Конекс» заяви про припинення цього Договору, а тому відповідач продовжив користуватися приміщенням і надалі.

Посилаючись на положення норм ЦК України, ГК України, Закону України «Про оренду державного та комунального майна», Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби Сovid- 19", Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 483 від 03.06.2020, Постанови Кабінету Міністрів України «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» від 27 травня 2022 р. № 634, відповідач стверджує, що Договір оренди № 8 від 04.07.2019 є продовженим та діє не лише до 31.05.2023 року, але й до закінчення періоду дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану, чи закінчення періоду карантину та обмежувальних заходів протягом одного місяця з дня його/їх закінчення, враховуючи ту обставину, яка наступить пізніше.

Позивач, заперечуючи доводи відповідача, у відповіді на відзив вказує, що спірний Договір укладено строком на 2 роки, з 1 червня 2019 року до 31 травня 2021 року включно. Договір надалі продовжений за спільною згодою сторін не був.

Також позивач звертає увагу на ту обставину, що у своєму відзиві відповідач визнає, що Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області подало на підставі отриманих від ПП «Конекс» документів - лист-клопотання до Вінницької обласної ради про продовження Договору з пропущеним законодавчо встановленого строку, внаслідок чого Управлінню спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області було повернуто лист-клопотання з відповідними матеріалами.

Листом від 03.01.2023 №02-002 ПП «Конекс» звернулось до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниця з проханням про укладення додаткового договору оренди об`єкта за адресою м. Вінниця, вул. Пирогова, 109-А, площею 33,6 кв. м з ПП «Конекс» без проведення аукціону, посилаючись на статтю 24 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», проте дана стаття визначає умови припинення договору оренди, та не трактує визначення «додатковий договір оренди без проведення аукціону».

Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що 04.07.2019 між Вінницький обласним клінічним госпіталем ветеранів війни (за Договором Орендодавець) та Приватним підприємством «Конекс» (за Договором Орендар) укладено Договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого та іншого) майна, що є об`єктом права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Вінницької області комунального майна Вінницької міської територіальної громади № 8 (надалі Договір). (а.с. 39-44)

Відповідно п. 1.1 Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування (оперативну оренду) майно (надалі - об`єкт оренди) вбудоване приміщення загальною площею 33,6 кв.м., розташоване за адресою: м. Вінниця, вул. Пирогова, 109-А, згідно з викопіювання з поповерхового плану, що складає невід`ємну частину цього Договору (додаток №1), для розміщення аптечного кіоску.

Згідно п. 1.2. Договору вартість об`єкта визначена згідно зі звітом про оцінку /актом оцінки на 25 травня 2019 р. і становить за незалежною оцінкою 331900 грн.

Пунктом 1.4. Договору визначено, що об`єкт оренди є спільною власністю територіальних громад області і знаходиться на балансі Вінницького обласного клінічного госпіталю ветеранів війни.

За змістом п. 2.1. Договору вступ Орендаря у володіння та користування об`єктом оренди настає одночасно із підписанням сторонами акта приймання-передачі вказаного об`єкта, який складається протягом десяти днів з моменту підписання сторонами цього Договору.

Згідно п. 2.2. Договору передача об`єкта в оренду не спричиняє передачу прав власності на нього. Об`єкт залишається спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Вінницької області, а Орендар володіє і користується ним протягом строку оренди.

У разі припинення цього Договору об`єкт оренди повертається Орендодавцю в належному стані, не гіршому, ніж на момент передач його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, відповідно до порядку, встановленого п. 2.1. Договору. Об`єкт оренди вважається поверненим з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі. (п. 2.3. Договору)

Обов`язок по складанню акта приймання-передачі покладається на Сторону, яка передає об`єкт оренди іншій Стороні за Договором. (п. 2.4. Договору)

Відповідно до п. 3.1. Договору за користування об`єктом оренди Орендар сплачує орендну плату, яка визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої рішенням 16 сесії Вінницької обласної Ради 3 скликання від 15 вересня 2000 року № 241, зі змінами та доповненнями, або за результатами конкурсу на право оренди і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць за який є інформація про індекс інфляції) травень 2019 року 8216,90 грн. Орендна плата за перший місяць оренди червень 2019 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за червень 2019 року.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. (п. 3.2. Договору)

За змістом п. 3.6. Договору визначена орендна плата (відшкодування за комунальні послуги та експлуатаційні витрати) перераховується Орендарем Орендодавцю у повному обсязі щомісячно не пізніше 30 числа місяця, наступного за звітним. Необхідні платежі нараховуються з моменту підписання акту приймання-передачі.

Пунктом 3.8. Договору визначено, що Орендодавець до 15 числа кожного місяця підготовлює рахунки по орендній платі (відшкодуванню за комунальні послуги та експлуатаційні витрати), а Орендар зобов`язаний протягом двох робочих днів отримати зазначені рахунки, розписавшись про їх отримання в відомості на отримання рахунків.

Згідно п. 3.9. Договору Орендар має право протягом трьох днів з моменту отримання рахунку, в разі непогодження з сумою, виставленою в рахунку, надати Орендодавцю свої обґрунтовані письмові заперечення. Орендодавець розглядає заперечення Орендаря протягом трьох робочих днів та в разі погодження змінює суму, виставлену в рахунку.

Відповідно до п. 3.10. Договору, в разі якщо Орендар в термін, передбачений п.3.8. Договору, не з`явився для отримання рахунку або своєчасно не надав свої письмові заперечення щодо загальної суми виставленої в рахунку - загальна сума виставлена в рахунку до сплати є безспірною.

За змістом п. 3.12 Договору, у разі припинення дії даного Договору орендна плата (відшкодування за комунальні послуги та експлуатаційні витрати) сплачується Орендарем по день фактичної передачі приміщення Орендодавцю.

Цей Договір укладено строком на 2 роки, що діє з 1 червня 2019 року до 31 травня 2021 року включно. (п. 11.1. Договору)

За змістом п. 11.5. Договору Договір може бути продовжений в порядку визначеному Органом управління майном.

Згідно п. 11.7. Договору дія Договору оренди припиняється внаслідок:

- закінчення строку, на який його було укладено;

- приватизації об`єкта оренди;

- загибелі об`єкта оренди;

- дострокового за згодою сторін або за рішенням господарського суду;

- ліквідації Орендаря або Орендодавця;

- у разі смерті Орендаря (якщо Орендарем є фізична особа).

04.07.2019 між Вінницьким обласним клінічним госпіталем ветеранів війни (Орендодавець) та Приватним підприємством «Конекс» (Орендар) підписано Акт прийому-передачі до Договору оренди № 8 від 04.07.2019, за умовами якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв у відповідності з умовами Договору оренди нежитлове приміщення 1 поверху стаціонарного корпусу (літ. Ж) загальною площею 33,6 кв.м., розташоване за адресою: вул. Пирогова, 109-А, м. Вінниця. Сторони засвідчують, що об`єкт оренди знаходиться в технічно-справному стані. (а.с. 45)

Як слідує з матеріалів справи, зокрема листа № 02-002 від 03.01.2022 та листа № 01-07-02/954 від 29.06.2023, Приватне підприємство «Конекс» зверталось до Управління спільної команальної власності територіальних громад Вінницької області з листом № 02-072 від 25.02.2021 про продовження строку Договору оренди № 8 від 04.07.2019. (а.с., 51, 52, 148, 149)

Результатів розгляду листа № 02-072 від 25.02.2021 матеріали справи не містять.

Вінницькою обласною радою згідно рішення 30 сесії 8 скликання № 425 від 30.09.2022 передано безоплатно зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Вінницької області у державну власність Міністерства оборони України цілісний (єдиний) майновий комплекс комунального некомерційного підприємства «Вінницький обласний клінічний госпіталь ветеранів війни Вінницької обласної ради» (код ЄДРПОУ 05484439, місцезнаходження Вінницька область, місто Вінниця, вулиця Пирогова, будинок 109 а), у тому числі нерухоме і рухоме майно, інші необоротні матеріальні активи, а також земельні ділянки (площею 0,2292 га, кадастровий номер 0510136600:02:084:003; площею 2,1526 га, кадастровий номер 0510100000:02:084:0035). (а.с. 19-21)

Вінницькою обласною радою згідно рішенням 31 сесії 8 скликання № 426 від 28.10.2022 внесено зміни до рішення 30 сесії обласної Ради 8 скликання від 30.09.2022 № 425 та передано безоплатно зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Вінницької області у державну власність Міністерства оборони України в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниця нерухоме майно (комплекс, реєстраційний номер майна 34838373) і рухоме майно (крім медичного і медичного і продовольчого), інші необоротні матеріальні активи, а також земельні ділянки (площею 0,2292 га, кадастровий номер 0510136600:02:084:003; площею 2,1526 га, кадастровий номер 0510100000:02:084:0035) комунального некомерційного підприємства «Вінницький обласний клінічний госпіталь ветеранів війни Вінницької обласної ради» (код ЄДРПОУ 05484439, місцезнаходження Вінницька область, місто Вінниця, вулиця Пирогова, будинок 109 а). (а.с. 22, 23)

На виконання зазначеного рішення обласної Ради здійснено приймання-передачу вказаного майна для задоволення потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану, за результатом чого 25.11.2022 було складено Акт приймання-передачі майна (а.с. 25-35).

Відповідно до пункту 2 Акту до складу нерухомого майна, яке було передано на облік КЕВ м. Вінниця належить майновий комплекс, а саме госпіталь з прибудовами літ. А, А1-А5-А7; харчоблок з прибудовами літ. Б, Б1-Б2; киснева станція літ. В, дизельна літ. Г, г, поліклініка літ. Ж, Ж1-Ж4, гаражі, пральня літ. З, 31-35, лікувальна піраміда літ, Т, підвальне приміщення житлового будинку 12 ти кв. літ. п/Д, підвальне приміщення житлового будинку 17 ти кв. літ. п/Е, будинок бджолотерапїї літ.У.

У пункті 4 Акту приймання-передачі майна від 25.11.2022 Комунальним некомерційним підприємством «Вінницький обласний клінічний госпіталь ветеранів війни Вінницької обласної ради» зазначено інформацію про 2 договори оренди, орендодавцем за якими виступає останній, зокрема договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого та іншого) майна, що є об`єктом права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Вінницької області №8 від 04.07.2019, відповідно до якого Приватному підприємству «Конекс» передано в оренду нежитлове приміщення першого поверху стаціонарного корпусу (літ. Ж) загальною площею 33,6 кв.м., з метою розміщення аптечного кіоску. Термін дії договору встановлено по 31.05.2021 включно та продовжено не було. Проте, орендоване майно використовується Орендарем і на даний час.

У висновку комісії, згідно п. 5 Акту, зазначено привести використання нерухомого майна до вимог чинного законодавства на об`єктах оренди, терміни дії договорів яких закінчилися та продовжені не були шляхом звільнення орендованих приміщень.

Акт приймання-передачі майна від 25.11.2022 підписано усіма членами комісії, зокрема і представниками КНП «Вінницький обласний клінічний госпіталь ветеранів війни» та Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області та затверджено рішенням 33 сесії 8 скликання Вінницької обласної Ради № 459 від 25.11.2022 (а.с. 24)

Наказом начальника КЕВ м. Вінниця від 02.12.2022 №213 «Про присвоєння номера військового містечка та номерів по генеральному плану для нерухомого майна прийнятого від Вінницької міської ради у місті Вінниця» було присвоєно номер військового містечка № 129 для зарахованого на балансовий облік КЕВ м. Вінниця нерухомого майна розміщеного за адресою: м. Вінниця, вул. Пирогова, 109-А. (а.с. 37, 38)

Квартирно-експлуатаційний відділ м. Вінниця звернувся до Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області з листом №573/3387 від 08.12.2022 щодо надання на адресу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниця усіх документів для уточнення інформації з приводу продовження або припинення Договору. (а.с. 49)

Управлінням спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області було надано відповідь від 22.12.2022, в якій повідомлено про закінчення строку дії Договору оренди № 8 від 04.07.2019, тому з 31.05.2021 орендовані приміщення фактично використовуються Орендарем, акт приймання-передачі орендованого майна Управлінню не надано. (а.с. 50)

Приватне підприємство «Конекс» листом № 02-002 від 03.01.2023 звернулось до КЕВ м. Вінниця, в якому повідомило про подання до КНП «Вінницький обласний госпіталь ветеранів війни» Вінницької обласної ради та до Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області клопотання про продовження дії Договору на той самий строк на тих самих умовах за 3 місяці до закінчення договору за вихідним номером №02-072 від 25.02.2021, проте відповіді на заяву отримано не було. Також ПП «Конекс» клопотало про укладення додаткового договору оренди об`єкта. (а.с. 51, 52)

У відповідь на зазначений лист КЕВ м. Вінниця листом № 573/236 ві 20.01.2023 повідомило ПП «Конекс» про обов`язок звільнити приміщення у триденний строк з моменту отримання даного листа та обов`язок компенсувати витрати за фактично спожиті комунальні послуги, а також попереджено про нарахування неустойки у розмірі подвійної плати за користування майном за час прострочення зобов`язання. (а.с. 53)

Повторно КЕВ м. Вінниця було направлено лист ПП «Конекс» № 573/626 від 23.02.2023 з вимогою про звільнення вбудованого приміщення та надано рахунки з актами надання послуг про сплату неустойки у розмірі подвійної плати за користування майном за січень 2023 року та компенсацію витрат за холодну воду та стоки за період з 25 листопада 2022 року.

Посилаючись на відмову ПП «Конекс» у добровільному порядку звільнити орендоване приміщення, КЕВ м. Вінниця звернулося з даним позовом до суду.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Згідно з положеннями ст. 16 Цивільного кодексу України (надалі також ЦК України) та ст. 20 Господарського кодексу України (надалі також ГК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю та мирно володіти своїм майном; право приватної власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Згідно ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 386 Цивільного кодексу України передбачено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Відповідно до ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ст. 391 ЦК України).

Квартирно-експлуатаційний відділ м. Вінниця є державною установою, яка створена з метою організації виконання завдань з питань інженерно-інфраструктурного (квартирно-експлуатаційного) забезпечення військових частин, закладів, установ та організації Збройних сил України у Вінницькій області, що зафіксовано у Положенні про Квартирно-експлуатаційний відділ м. Вінниця затвердженого Наказом командувача Сил логістики Збройних Сил України від 30.06.2021 № 254 (зі змінами, внесеними наказом Командувача Сил логістики Збройних Сил України від 09.09.2022 № 242) (Положення).

Відповідно до пункту 4 Положення КЕВ м. Вінниця відповідно до покладених на нього завдань, серед іншого, є: ведення обліку та аналіз наявності, стану, ефективного та раціонального використання земель, казармено-житлового фонду, комунальних споруд і обладнання; здійснення заходів з передачі нерухомого військового майна в оренду, яке перебуває на балансі в ЕВ м. Вінниця за погодженням уповноваженого органу управління до сфери якого належить балансоутримувач.

Як встановлено судом, власником спірного об`єкту державної власності - вбудоване приміщення загальною площею 33,6 кв.м., розташоване за адресою: м. Вінниця, вул. Пирогова, 109-А є Міністерство оборони України в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниця.

Отже суд доходить висновку, що Квартирно-експлуатаційний відділ м. Вінниця є належним позивачем у даній справі.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є зокрема, договори та інші правочини.

Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (частина 1 статті 759 Цивільного кодексу України). Аналогічні положення закріплені у частині 1 статті 283 Господарського кодексу України.

Згідно частини 1 статті 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Частиною 5 цієї статті встановлено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Договір найму укладається на строк, встановлений договором (ч. 1 ст. 763 ЦК України).

Аналогічні положення містяться у частині першій статті 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Як вбачається із матеріалів справи підставою виникнення правовідносин між сторонами є Договір оренди №8 від 04.07.2019.

За своєю правовою природою зазначений Договір є договором оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності, до регулювання правовідносин якого застосовуються положення Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Спірний Договір оренди було укладено у 04.07.2019 році зі строком дії з 01.06.2019 до 31.05.2021.

На момент укладення Договору оренди діяв Закон України «Про оренду державного та комунального майна» від 10 квітня 1992 року № 2269-ХІІ.

03.10.2019 Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про оренду державного та комунального майна» №157-ІХ. В розділі «Прикінцеві та перехідні положення» зазначеного Закону передбачено, що він набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 01.01.2020 (за виключенням окремих зазначених норм).

При цьому пунктом 5 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону було визнано таким, що втратив чинність Закон України «Про оренду державного та комунального майна» (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 30, ст. 416 із наступними змінами) з дня введення в дію цього Закону.

Враховуючи опублікування тексту Закону України від 03.10.2019 №157-ІХ в офіційному виданні «Голос України» 26.12.2019, цей Закон набрав чинності 27.12.2019 і, відповідно до наведених приписів, введений в дію з 01.02.2020, а отже з цієї дати підлягають застосуванню його приписи (за виключенням норм, зазначених в розділі «Прикінцеві та перехідні положення»).

За загальним правилом, якщо прийнятим нормативним актом порівняно з попереднім змінюється правове регулювання відносин в тій чи іншій сфері, то нові норми застосовуються з дати набрання ними чинності, якщо інше не визначено в самому нормативному акті (частина 1 статті 5 ЦК України).

В пункті 2 розділу Закону України від 03.10.2019 №157-ІХ «Прикінцеві та перехідні положення» передбачено, що договори оренди державного або комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, продовжуються в порядку, передбаченому законодавством, яке діяло до дати набрання чинності цим Законом, до дати, яка наступить раніше: набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України чи рішенням представницького органу місцевого самоврядування (щодо договорів оренди комунального майна, розташованого в межах відповідної територіальної громади), передбаченим абзацом 5 частини 2 статті 18 цього Закону, або 01.07.2020.

Після настання однієї з дат, яка відповідно до цього пункту наступить раніше, але у будь-якому випадку не раніше дня введення в дію цього Закону, договори оренди продовжуються в порядку, визначеному цим Законом.

Договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені.

Таким чином, законодавець передбачив умови та порядок продовження дії договорів, які були укладені відповідно до положень Закону України від 10.04.1992 № 2269-XII.

Спірний Договір №8 від 04.07.2019 було укладено відповідно до положень Закону України від 10.04.1992 № 2269-XII.

У постанові Верховного Суду від 28.02.2023 у справі №910/13661/21 наголошено, що порядок продовження договорів оренди державного та комунального майна, який діяв до 31.01.2020 та був передбачений Законом України № 2269-XII (втратив чинність 31.01.2020), може бути застосовано до процедури продовження тих договорів, строк дії яких закінчився до 01.07.2020 включно, а щодо інших договорів оренди державного та комунального майна (строк дії яких закінчився після 01.07.2020) у силу вимог абзацу 3 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України №157-IX має застосовуватися порядок продовження, визначений Законом України №157-ІХ.

Таким чином, законодавець передбачив умови та порядок продовження дії договорів оренди державного та комунального майна, укладених відповідно до положень Закону України №2269-XII.

Схожий правовий висновок щодо необхідності чіткого розмежування порядку та підстав продовження договорів оренди державного та комунального майна, передбачених нормами Закону України №2269-XII (чинного до 31.01.2020) і Закону України №157-ІХ (введеного в дію з 01.02.2020), викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.10.2021 у справі №907/720/20, від 09.11.2021 у справі №908/2637/20, від 05.07.2022 у справі №909/479/21, від 19.07.2022 у справі №924/852/21, від 13.12.2022 у справі №916/4073/21, від 27.12.2022 у справі №910/21725/21).

Отже, оскільки строк дії Договору №8 від 04.07.2019 було встановлено до 31.05.2021, тобто вже після 01.07.2020, то до спірних правовідносин оренди державного майна підлягають застосуванню саме норми Закону України від 03.10.2019 №157-ІХ.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України від 03.10.2019 №157-ІХ етапність передачі в оренду державного та комунального майна передбачає: прийняття рішення щодо наміру передачі майна в оренду; внесення інформації про потенційний об`єкт оренди до ЕТС; прийняття рішення про включення потенційного об`єкта оренди до одного із Переліків; опублікування інформації про потенційний об`єкт оренди, щодо якого прийнято рішення про включення до одного з Переліків, в ЕТС; розміщення в ЕТС оголошення про передачу майна в оренду; проведення аукціону на право оренди майна або передача об`єкта в оренду без проведення аукціону, укладення та публікація в ЕТС договору оренди.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України від 03.10.2019 №157-ІХ об`єкти державної та комунальної власності передаються в оренду за результатами проведення аукціону виключно в ЕТС, у тому числі аукціону, предметом якого є право на продовження договору оренди об`єкта згідно із статтею 18 цього Закону.

Порядок продовження договору оренди врегульовано приписами статтею 18 Закону №157-IX та постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 №483 «Деякі питання оренди державного та комунального майна», якою затверджений Порядок передачі в оренду державного та комунального майна (далі - Порядок).

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону № 157-IX продовження договорів оренди здійснюється за результатами проведення аукціону, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Частиною 2 статті 18 Закону № 157-IX передбачено, що без проведення аукціону можуть бути продовжені договори, які:

укладені та продовжуються вперше, за умови, якщо строк оренди за такими договорами становить п`ять років або менше;

укладені без проведення аукціону з установами, організаціями, передбаченими частиною першою статті 15 цього Закону;

укладені без проведення аукціону з підприємствами, установами, організаціями, передбаченими частиною другою статті 15 цього Закону відповідно до вимог статті 15 цього Закону, крім випадків, передбачених абзацами одинадцятим та дванадцятим частини другої статті 15 цього Закону;

укладені з підприємствами, установами, організаціями, що надають соціально важливі послуги населенню, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, додатковий перелік яких може бути визначений представницькими органами місцевого самоврядування згідно із законодавством.

Як вбачається із матеріалів справи, Договір оренди № 8 від 04.07.2019 укладено вперше зі строком оренди менше п`яти років, тому підлягав продовженню без проведення аукціону.

Частиною 3 статті 18 Закону № 157-IX визначено, що договори оренди можуть бути продовжені на той самий строк, на який вони були укладені, на підставі заяви орендаря про продовження договору, поданої орендодавцю не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди.

Пунктом 134 Порядку встановлено, що продовження договорів оренди здійснюється за результатами проведення аукціону або без проведення аукціону в передбачених випадках.

Згідно пункту 135 Порядку орендар, що має право продовжити договір оренди без проведення аукціону, звертається до орендодавця із заявою про продовження договору оренди не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди.

Відповідно до пункту 136 Порядку заява подається шляхом заповнення електронної форми через особистий кабінет в електронній торговій системі.

У пункті 1 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 157-IX передбачено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 1 лютого 2020 року, крім:

положень статей 5, 6, 11, 14, частини восьмої статті 15, частини шостої статті 16 цього Закону (в частині роботи ЕТС), які стосуються внесення (включення) та опублікування інформації в ЕТС, подання заяв, у тому числі заяв на оренду, в ЕТС, опублікування в ЕТС Переліків, договорів оренди, укладених без проведення аукціону, змін і доповнень до договорів оренди, які вводяться в дію з 1 жовтня 2020 року.

Внесення (включення) та опублікування інформації, оприлюднення Переліків, договорів оренди, укладених без проведення аукціону, змін і доповнень до договорів оренди, що передбачені статтями 5, 6, 14, частиною восьмою статті 15, частиною шостою статті 16 цього Закону, здійснюються на офіційних вебсайтах орендодавців, а також у друкованих засобах масової інформації, якщо це передбачено рішенням представницького органу місцевого самоврядування, до моменту введення в дію положень, передбачених цим підпунктом.

Подання заяв, у тому числі заяв на оренду, передбачених статтями 6, 11, 14 цього Закону, здійснюється в паперовій або в електронній формі (без використання ЕТС) до моменту введення в дію положень, передбачених цим підпунктом пункту 1 Прикінцевих та перехідних положень.

Положеннями пункту 6 частини 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 №483 «Деякі питання оренди державного та комунального майна» визначено, що до початку роботи електронної торгової системи Порядок у частині внесення (включення) та оприлюднення інформації в електронній торговій системі, надсилання інформації про потенційний об`єкт оренди, подання заяв, у тому числі заяв на оренду, в електронній торговій системі, оприлюднення в електронній торговій системі Переліків, договорів оренди, укладених без проведення аукціону, змін і доповнень до договорів оренди, що передбачені статтями 5, 6, 11, 14, частиною восьмою статті 15, частиною шостою статті 16 Закону (в частині роботи електронної торгової системи), застосовується у такий спосіб:

шляхом оприлюднення на офіційних веб-сайтах орендодавців, а також у друкованих засобах масової інформації, якщо це передбачено рішенням представницького органу місцевого самоврядування або уповноваженого ним органу;

шляхом внесення, подання, надсилання в паперовій або в електронній формі (без використання електронної торгової системи).

Надсилання інформації про потенційний об`єкт оренди до початку роботи електронної торгової системи може здійснюватися через електронну торгову систему в разі наявності такої технічної можливості.

Адміністратор повідомляє про появу технічної можливості шляхом оприлюднення відповідної інформації на власному веб-сайті.

Відповідальним за забезпечення функціонування електронної торгової системи - адміністратором електронної торгової системи згідно частини 2 цієї Постанови визначено державне підприємство "Прозорро.Продажі", що належить до сфери управління Міністерства економіки.

З наведених норм вбачається, що з 01.10.2020 заява про продовження договору оренди державного чи комунального майна подається шляхом заповнення електронної форми через особистий кабінет в електронній торговій системі.

На сайті «Прозорро.Продажі» за посиланням https://prozorro.sale/news/deyaki-majdanchiki-vzhe-vidkrili-dostup-do-publikaciyi-perelikiv-obyektiv-orendi-erzhavnogo-ta-komunalnogo-majna-v-ets-prozorroprodazhi 08.10.2020 оприлюднено інформацію, що «Прозорро.Продажі» розробило функціонал електронної торгової системи, відповідно до перехідних положень Закону України "Про оренду державного та комунального майна", зокрема публікацію переліків першого та другого типу в процедурі. Електронні майданчики, в свою чергу, розробили функціонал користувачів для роботи з переліками.

З викладеного вбачається, що для продовження договору оренди державного чи комунального майна орендар зобов`язаний подати орендодавцю в установлений строк (не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди) відповідну заяву, яка починаючи з 01.10.2020 подається шляхом заповнення електронної форми через особистий кабінет в електронній торговій системі.

Оскільки, спірний Договір оренди мав продовжуватися у порядку, передбаченому Законом № 157-IX Орендар повинен був не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії Договору оренди подати заяву шляхом заповнення електронної форми через особистий кабінет в електронній торговій системі про продовження договору оренди.

Із матеріалів справи слідує, що ПП «Конекс» зверталось до Комунального некомерційного підприємства «Вінницький обласний клінічний госпіталь ветеранів війни Вінницької обласної ради» та Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області про продовження Договору оренди із клопотанням № 02-072 від 25.02.2021 у паперовій формі.

Проте, зазначене клопотання не відповідає вимогам до заяви про продовження договору оренди у розумінні частини третьої статті 18 Закону України №157-IX та пункту 136 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, оскільки його подано після 01.10.2020 без використання електронної торгової системи.

За встановлених обставин справи та правового регулювання, суд дійшов висновку, що Орендарем не дотримано встановленого законодавством порядку продовження строку дії Договору оренди на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені Договором, а саме: не подано у встановлені строки відповідної заяви про продовження Договору оренди шляхом заповнення електронної форми через особистий кабінет в електронній торговій системі, що відповідно до положень статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» №157-IX від 03.10.2019 унеможливлює продовження строку його дії на той самий термін і на тих самих умовах.

Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 13 грудня 2022 року у справі № 916/4073/21.

Водночас у відзиві на позовну заяву відповідач стверджує, що оскільки Орендодавцем у строк визначений законом не було прийнято рішення про продовження Договору оренди, ні рішення про відмову у продовженні Договору оренди та Орендодавець протягом одного місяця після закінчення терміну дії Договору не звертався до Орендаря про припинення або зміну умов Договору оренди, Договір оренди на підставі статті 764 ЦК України, частини 4 статті 284 ГК України є продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, що були передбачені договором.

Суд відхиляє твердження відповідача про поширення на спірні правовідносини положень статті 764 ЦК України та ч. 4 ст. 284 ГК України та вважає їх помилковими з огляду на наступне.

Як зазначено вище, згідно пункту 11.1. Договору сторони погодили, що цей Договір укладено строком на 2 роки, що діє з 01.06.2019 до 31.05.2021 включно.

Відповідно до п. 11.7. Договору, дія Договору оренди припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено; приватизації об`єкта оренди; загибелі об`єкта оренди; дострокового за згодою сторін або за рішенням господарського суду; ліквідації Орендаря або Орендодавця; у разі смерті Орендаря (якщо Орендарем є фізична особа).

За умовами пункту 11.9. Договору взаємовідносини сторін не врегульовані цим Договором, регламентуються чинним законодавством України.

Згідно положень статті 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Аналогічні приписи містить частина 4 статті 284 ГК України, відповідно до якої строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Частиною 3 статті 5 ГК України унормовано, що суб`єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Згідно статті 7 ГК України відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами.

Положеннями частини 2 статті 4 ЦК України визначено, що актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу (далі - закон).

Згідно з частиною 2 статті 9 ЦК України законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

Положеннями частини 2 статті 759 ЦК України визначено, що законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Частиною 1 статті 2 Закону, статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» №157-IX від 03.10.2019 передбачено, що законодавство України про оренду державного та комунального майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим, складається з цього Закону, інших законодавчих актів. Передача в оренду майна, що перебуває у комунальній власності, здійснюється органами місцевого самоврядування відповідно до вимог цього Закону.

У рішенні Конституційного Суду України від 18.06.2020 № 5-р (II)/2020 зазначено, що принцип верховенства права (правовладдя) вимагає суддівської дії у ситуаціях, коли співіснують суперечливі норми одного ієрархічного рівня. У таких ситуаціях до судів різних видів юрисдикції висунуто вимогу застосовувати класичні для юридичної практики формули (принципи): «закон пізніший має перевагу над давнішим» (lex posterior derogat priori); «закон спеціальний має перевагу над загальним» (lex specialis derogat generali); «закон загальний пізніший не має переваги над спеціальним давнішим» (lex posterior generalis non derogat priori speciali). Якщо суд не застосовує цих формул (принципів) за обставин, що вимагають від нього їх застосування, то принцип верховенства права (правовладдя) втрачає свою дієвість.

Із аналізу частини 2 статті 9 ЦК України, частини 1 статті 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» №157-IX від 03.10.2019 слідує, що цей закон є спеціальним, який при регулюванні спірних правовідносин має перевагу над загальними нормами визначеним у статті 764 ЦК України та ч. 4 статті 284 ГК України.

Враховуючи, що у спірних правовідносинах у співвідношенні із загальним законом (стаття 764 ЦК України та частина четверта статті 284 ГК України) спеціальним законом є Закон України «Про оренду державного та комунального майна» №157-IX від 03.10.2019, пункт 2 Прикінцевих та перехідних положень якого підлягає пріоритетному застосуванню до спірних орендних правовідносин, твердження відповідача про необхідність застосування до правовідносин продовження договору оренди комунального майна загальних норм статті 764 ЦК України та частини 4 статті 284 ГК України, а не положень статті 18 Закону України № 157-IX як спеціального закону є безпідставними.

Подібний правовий висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 грудня 2022 року у справі №910/21725/21, від 28 лютого 2023 року у справі №910/13661/21.

Суд враховує, що чинне законодавство передбачає, що з 01 липня 2020 року укладений сторонами у справі договір мав продовжуватися виключно у порядку, визначеному Законом № 157-ІХ.

Визначеним у Законі № 157-ІХ спеціальним порядком продовження договорів оренди державного та комунального майна не передбачено можливості автоматичної пролонгації договору оренди на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, як це було врегульовано частиною 2 статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» № 2269-XII, який втратив чинність.

Відтак, оскільки продовження Договору №8 від 04.07.2019 повинно відбуватися згідно з процедурою, передбаченою Законом України від 03.10.2019 №157-ІХ, яка Орендарем не дотримана, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав вважати Договір №8 від 04.07.2019 продовженим на той самий строк та на тих самих умовах.

Не заслуговують на увагу і доводи відповідача про те, що Договір оренди № 8 від 04.07.2019 є продовженим в силу Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби Соvid- 19", Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 483 від 03.06.2020, Постанови Кабінету Міністрів України «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» від 27 травня 2022 р. № 634.

12 березня 2020 року на всій території України було введено загальнонаціональний карантин, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID-19". Дію карантину було продовжено на всій території України відповідними постановами Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 №239. від 20.05.2020 №392, від 22.07.2020 №641. від 26.08.2020 №760, від 13.10.2020 №956, від 09.12.2020 №1236, від 21.04.2021 №405, від 16.06.2021 №611, від 11.08.2021 №855, від 22.09.2021 №981, від 15 грудня 2021 р. № 1336 карантин неодноразово продовжувався. Постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236 строк дії карантину продовжено до 30.04.2023р.

Законом України "Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб`єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (в редакцій від 09.04.2021) внесено зміни до п. 2 розділу II "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби СОVID-19", зокрема, доповнено п.п. 5 наступного змісту: для суб`єктів господарювання, діяльність яких була заборонена/обмежена на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19), строки дії договорів оренди державного та комунального майна, які закінчуються, у цей період, продовжуються на період карантину та обмежувальних заходів, а також протягом одного місяця з дня його/їх закінчення.

Проте, відповідач не відноситься до суб`єктів господарювання, діяльність яких була заборонена чи обмежена в період дії карантину. Протилежного матеріали справи не містять, і відповідачем не доведено.

Окремо суд звертає увагу, що положення пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 27 травня 2022 року № 634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану», відповідно до якого договори оренди державного та комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану, до спірних правовідносин не підлягають застосуванню, оскільки строк дії договору завершився до початку введення в Україні воєнного стану.

Відповідно до п. 11.7. Договору, дія Договору оренди припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно п. 2.3. Договору у разі припинення цього Договору об`єкт оренди повертається Орендодавцю в належному стані, не гіршому, ніж на момент передач його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, відповідно до порядку, встановленого п. 2.1. Договору. Об`єкт оренди вважається поверненим з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі.

За приписами ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ч. 2 ст. 795 Цивільного кодексу України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.

Обов`язок по складанню акта приймання-передачі покладається на Сторону, яка передає об`єкт оренди іншій Стороні за Договором. (п. 2.4. Договору)

За таких обставин, у зв`язку із закінченням строку дії Договору, у відповідача відсутні правові підстави для користування орендованим майном, і таке майно підлягає поверненню власнику державі Україна - Міністерству оборони України в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниця.

Проте, відповідачем не повернуто орендоване державне майно після припинення орендних відносин.

За приписами ст. 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод v здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

У відповідності до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Способи захисту за своїм призначенням можуть вважатись визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Тобто, метою застосування судом певного способу захисту прав та законних інтересів осіб є усунення невизначеності у взаємовідносинах суб`єктів, створення необхідних умов для реалізації права й запобігання дій зі сторони третіх осіб, які перешкоджають його здійсненню. Отже, останнє направлене на настання певних юридичних наслідків.

Цивільне законодавство не містить визначення поняття способів захисту цивільних прав та інтересів. За їх призначенням вони можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Способи захисту мають універсальний характер, вони можуть застосовуватись до всіх чи більшості відповідних суб`єктивних прав. Разом з тим зазначений перелік способів захисту цивільних прав чи інтересів не є вичерпним. Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Приписи ст. 20 Господарського кодексу України та ст. 16 Цивільного кодексу України визначають такі способи захисту цивільних прав та інтересів, як присудження виконання обов`язку в натурі та примусове виконання обов`язку, а отже, коли колишній орендар не звільнив приміщення після закінчення договору оренди, вимога орендодавця або визначеної ним особи виконати такий обов`язок шляхом звільнення приміщення є належним способом захисту порушеного права.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно з положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Судом кожній стороні судом була надана розумна можливість, представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, прийняти участь у досліджені доказів, надати пояснення, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.

Як зазначалось вище, суд процесуальним законом позбавлений права на збирання доказів по справі з власної ініціативи, що було б порушенням рівності прав учасників судового процесу.

Згідно з ч.4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд акцентує, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

У пунктах 1 - 3 частини першої статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

Отже, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог про усунення перешкод у користуванні Квартирно-експлуатаційному відділу м. Вінниця державним майном шляхом звільнення Приватним підприємством «Конекс» приміщення № 7 площею 33,6 кв.м., що знаходиться на 1 поверсі будівлі поліклініки (літ. Ж) за адресою: вул. Пирогова, буд. 109-А, м. Вінниця.

Судовий збір, сплачений позивачем за подачу позову, відповідно до ст. 129 покладається судом на Відповідача, отже стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір у сумі 2 684,00 грн.

Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Зобов`язати Приватне підприємство "Конекс" (вул. Київська, 136-Г, м. Вінниця, 21022; код ЄДРПОУ 23060192) усунути перешкоди в користуванні Квартирно-експлуатаційному відділу м. Вінниця (вул. Стрілецька, 87, м. Вінниця, 21015; код ЄДРПОУ 08320218) державним майно шляхом звільнення приміщення № 7 площею 33,6 кв.м., що знаходиться на 1 поверсі будівлі поліклініки (літ. Ж) за адресою: вул. Пирогова, буд. 109-А, м. Вінниця.

Стягувач: Квартирно-експлуатаційний відділ м. Вінниця (вул. Стрілецька, 87, м. Вінниця, 21015; код ЄДРПОУ 08320218).

Боржник: Приватне підприємство "Конекс" (вул. Київська, 136-Г, м. Вінниця, 21022; код ЄДРПОУ 23060192).

Стягнути з Приватного підприємства "Конекс" (вул. Київська, 136-Г, м. Вінниця, 21022; код ЄДРПОУ 23060192) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниця (вул. Стрілецька, 87, м. Вінниця, 21015; код ЄДРПОУ 08320218) 2 684 грн. 00 коп. - витрат на сплату судового збору.

Примірник рішення направити сторонам до електронних кабінетів в ЄСІТС.

Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду, в порядку та строки визначені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне рішення складено 11 грудня 2023 р.

Суддя Василь МАТВІЙЧУК

віддрук. прим.:

1 - до справи