Ухвала

від 20.06.2024 по справі 902/489/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 червня 2024 року

м. Київ

cправа № 902/489/23

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду: Рогач Л. І. - головуюча, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , Могил С. К., Случ О. В., Чумак Ю. Я.,

за касаційною скаргою Приватного підприємства "Конекс"

на рішення Господарського суду Вінницької області від 30.11.2023

та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.03.2024

у справі за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниця

до Приватного підприємства "Конекс"

про усунення перешкод у користуванні приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

Верховний Суд ухвалою від 16.04.2024 відкрив касаційне провадження у справі № 902/489/23 за касаційною скаргою Приватного підприємства "Конекс" (далі - ПП "Конекс") на рішення Господарського суду Вінницької області від 30.11.2023 і постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.03.2024 та призначив касаційну скаргу до розгляду.

Ухвалою від 16.05.2024 Верховний Суд задовольнив заяву Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниця (далі - КЕВ м. Вінниця) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у Господарському суді Вінницької області.

Верховний Суд ухвалою від 22.05.2024 передав справу № 902/489/23 за позовом КЕВ м. Вінниця до ПП "Конекс" про усунення перешкод у користуванні приміщенням на розгляд судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Під час касаційного перегляду колегія суддів з`ясувала, що Верховний Суд у складі колегії суддів судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду (Багай Н. О. - головуюча, Дроботова Т. Б., Чумак Ю. Я.) у постанові від 13.12.2022 у cправі № 916/4073/21 за позовом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до ТОВ "Магвай" про виселення та стягнення 17 143,63 грн, розглянула касаційну скаргу ТОВ "Магвай" на судові рішення, якими позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Цією постановою Верховний Суд залишив без змін судові рішення у справі № 916/4073/21. Зі змісту постанови у справі № 916/4073/21 вбачається, що Департамент комунальної власності Одеської міської ради (орендодавець) та ТОВ "Магвай" (орендар) 08.10.2018 уклали договір оренди № 573/2018 нежилого приміщення, відповідно до умов якого, зокрема:

- орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нежилу, окремо розташовану будівлю загальною площею 102,4 м2, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська, 1/4 (пункт 1.1 договору);

- термін дії договору оренди становить з 08.10.2018 до 08.09.2021 (пункт 1.3 договору).

31.05.2021 відповідач направив лист № 1-31/05-21 Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, в якому ТОВ "Магвай" просило продовжити договори оренди від 08.10.2018 № 573/2018 та від 29.03.2019 № 148/2019 нежилих окремо розташованих будівель № 1/4 та № 1/5, які знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська, та укласти з ТОВ "Магвай" додаткові угоди щодо продовження таких договорів. Отримання Департаментом комунальної власності Одеської міської ради листа ТОВ "Магвай" від 31.05.2021 підтверджується у заявах позивача.

Позивач (орендодавець) склав лист від 22.11.2021 № 0-13/4278, адресований відповідачу (орендарю), в якому повідомив відповідача про те, що строк дії договору оренди від 08.10.2018 № 573/2018 закінчився 08.09.2021, та у зв`язку з цим Департамент комунальної власності Одеської міської ради вимагав до 29.11.2021 здійснити фактичну передачу об`єкта комунальної власності - нежилої окремо розташованої будівлі загальною площею 102,4 м2, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська, 1/4 (балансоутримувач КП "Парки Одеси"), співробітникам Департаменту комунальної власності Одеської міської за актом приймання-передачі.

Оскільки відповідач у добровільному порядку не передав орендоване приміщення Департаменту комунальної власності Одеської міської ради за актом прийому-передачі, позивач звернувся до суду з цим позовом. Отже, спір у цій справі виник у зв`язку з наявністю чи відсутністю підстав для виселення ТОВ "Магвай" з нежилої окремо розташованої будівлі загальною площею 102,4 м2, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська, 1/4, та стягнення неустойки за прострочення повернення об`єкта оренди.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення у справі № 916/4073/21, Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позову та наявність підстав для виселення відповідача з орендованого приміщення та, посилаючись на статтю 18 Закону № 157-ІХ, пункти 135, 136 Порядку № 483, зазначив, що встановлені судами фактичні обставини у цій справі свідчать про те, що орендар не дотримав передбаченого законодавством порядку продовження строку дії договору оренди на той самий термін і на тих самих умовах, які були визначені договором, а саме: не подав у встановлені строки відповідної заяви про продовження договору оренди шляхом заповнення електронної форми через особистий кабінет в електронній торговій системі разом із документами, передбаченими пунктом 113 Порядку № 483, та звітом про оцінку майна, який підлягає рецензуванню відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Верховний Суд резюмував, що установлені господарськими судами фактичні обставини у цій справі свідчать про те, що в цьому випадку відсутні правові підстави для продовження договору оренди, а тому суди дійшли правильного висновку про те, що договір оренди від 08.10.2018 № 573/2018 припинився на підставі частини першої статті 24 Закону № 157-IX у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено.

Суд враховує, що у цій справі № 902/489/23, як і у справі № 916/4073/21, йдеться про наслідки звернення орендаря для продовження договору оренди із письмовою заявою, поданою у паперовому форматі, а не шляхом заповнення електронної форми звернення через особистий кабінет в електронній торговій системі. Тобто правовідносини у цих справах є подібними і висновки судів, як і доводи касаційної скарги, ґрунтуються на застосуванні тих самих приписів Закону № 157-ІХ та Порядку № 483.

Відповідно до частини третьої статті 18 Закону № 157-ІХ договори оренди можуть бути продовжені на той самий строк, на який вони були укладені, на підставі заяви орендаря про продовження договору, поданої орендодавцю не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди.

Заява орендаря про продовження договору оренди є його дією, спрямованою на зміну (продовження) правовідносин за договором оренди; така заява, подана у відповідності до вимог законодавства, з дотриманням належних строків та доданих документів, є офертою, що спричиняє настання відповідних обов`язків як у орендаря, так і у орендодавця (принаймні, прийняти рішення за наслідками такого звернення та по його суті).

Пункт 136 Порядку № 483 встановлює, що заява подається шляхом заповнення електронної форми через особистий кабінет в електронній торговій системі.

Колегія звертає увагу на висновки Великої Палати Верховного Суду про те, що національне законодавство має тлумачитися таким чином, щоб результат тлумачення відповідав принципам справедливості, розумності та узгоджувався з положеннями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.05.2020 у справі № 815/1226/18 (пункт 80), від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 (пункт 42), від 13.07.2022 у справі № 199/8324/19).

Тлумачення законодавства судам слід здійснювати системно, враховувати правову природу спірних відносин, загальну спрямованість законодавства та права України в цілому, а результат тлумачення законодавства має бути розумним та справедливим (пункт шостий статті 3 Цивільного кодексу України). Зокрема, законодавство слід тлумачити у відповідності з розумними цілями регулювання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 911/1278/20 (пункт 7.33).

На думку Суду метою, єдиним призначенням подання заяви орендаря про продовження договору оренди є доведення до відома орендодавця пропозиції орендаря щодо такого продовження. Якщо таке доведення до відома орендодавця фактично відбулося, але не шляхом заповнення електронної форми через особистий кабінет в електронній торговій системі, а іншим чином (шляхом подання заяви в паперовому форматі), то це порушення згаданого Порядку № 483 не означає, що мета подання заяви орендаря не була досягнута, а орендар з відповідною заявою не звертався. Протилежний підхід є суто формальним, не враховує мету подання заяви, співмірність недоліку поданої заяви та стверджуваного наслідку а тому не може бути підтриманий.

При цьому законодавство не передбачає наслідків порушення положення про спосіб подачі заяви орендаря, тим більше не вказує на відсутність підстав для розгляду питання щодо продовження договору оренди. Якщо орендар подав заяву про продовження договору оренди у передбачений законодавством строк, але форма не відповідає вимогам, визначеним пунктом 136 Порядку № 483, орендодавець, на переконання колегії суддів, має прийняти заяву і роз`яснити заявнику про виправлення недоліків поданої заяви, зокрема щодо її форми.

На користь такого підходу свідчить те, що зі встановлених судами у цій справі обставин не вбачається, що орендодавець у відповідності до частини другої пункту 135 Порядку № 483 повідомляв орендаря про те, що договір оренди підлягає припиненню на підставі закінчення строку, на який його було укладено, у зв`язку з тим, що орендар не подав відповідну заяву у визначений Законом строк, та про необхідність звільнення орендованого приміщення і підписання акта приймання-передачі (повернення з оренди) орендованого майна.

Ураховуючи наведене вище з огляду на виконання функцій із забезпечення сталості та єдності судової практики, колегія суддів зазначила, що справа № 902/489/23 підлягає передачі на розгляд судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно із частиною першою статті 302 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) України, оскільки колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 13.12.2022 у справі № 916/4073/21 щодо того, що оскільки орендарем не було дотримано передбаченого законодавством (пункт 136 Порядку № 483) порядку продовження строку дії договору оренди на той самий термін і на тих самих умовах, які були визначені договором, а саме: не подано у встановлені строки відповідної заяви про продовження договору оренди шляхом заповнення електронної форми через особистий кабінет в електронній торговій системі, тому, в цьому випадку, відсутні правові підстави для продовження договору оренди. Колегія суддів зазначила, що оскільки метою, єдиним призначенням подання заяви орендаря про продовження договору оренди є доведення до відома орендодавця пропозиції орендаря щодо такого продовження, але, якщо таке доведення до відома орендодавця фактично відбулося, проте не шляхом заповнення електронної форми через особистий кабінет в електронній торговій системі, а іншим чином (шляхом подання заяви у паперовому форматі), то це порушення пункту 136 Порядку № 483 не означає, що мета подання заяви орендаря не була досягнута, а орендар з відповідною заявою не звертався.

За змістом частини першої статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, передає справу на розгляд палати, до якої входить така колегія, якщо ця колегія вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з цієї ж палати або у складі такої палати.

З огляду на викладене касаційна скарга ПП "Конекс" на рішення Господарського суду Вінницької області від 30.11.2023 і постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.03.2024 у справі № 902/489/23 підлягає прийняттю до розгляду у судовому засіданні судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

ПП "Конекс" звернулося до Верховного Суду з клопотанням, у якому просить зупинити виконання оскаржуваного рішення суду до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Зазначило, що Перший відділ державної виконавчої служби у м. Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України 04.04.2024 відкрив виконавче провадження № 74589450 з виконання наказу Господарського суду Вінницької області № 902/489/23 від 22.03.2024 (зобов`язано ПП "Конекс" усунути перешкоди в користуванні КЕВ м. Вінниця державним майном шляхом звільнення приміщення № 7 площею 33,6 м2, що знаходиться на 1 поверсі будівлі поліклініки (літ. "Ж") за адресою: вул. Пирогова, буд. 109-А, м. Вінниця). Наслідком примусового виконання судового рішення, як зазначає ПП "Конекс" є позбавлення його права користування приміщенням.

ПП "Конекс" також зазначає, що при виконанні рішення суду ПП "Конекс" повинно буде звільнити приміщення, демонтувати усі поліпшення, які були проведені для отримання ліцензії на здійснення діяльності із роздрібної торгівлі лікарськими засобами, понести витрати на вивезення усіх активів з аптечного закладу та звільнити персонал аптечного пункту. У зв`язку із цим відповідач буде змушений анулювати ліцензію на роздрібну торгівлю лікарськими засобами через припинення господарської діяльності. Однак, у разі прийняття рішення на користь ПП "Конекс" тривалий процес ліцензування аптеки необхідно буде проходити повторно, а для виконання рішення суду необхідно буде докласти значних зусиль та неспівставних витрат. Якщо вимоги касаційної скарги будуть задоволені, новий розгляд справи може встановити, що відповідач має право на продовження договору оренди.

Верховний Суд бере до уваги, що виконання рішення суду є невід`ємною частиною права на справедливий суд і судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно із частиною першою статті 332 ГПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Клопотання про зупинення виконання (дії) судових рішень має бути мотивоване. У клопотанні заявник повинен навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судових рішень у разі, якщо вони будуть скасовані.

Вирішуючи питання про зупинення виконання (дії) судового рішення, суд враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повороту виконання цього рішення, повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, необхідність забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки тощо. При цьому застосування відповідних повноважень має бути обґрунтованим, а підстави вагомими та доведеними, оскільки у такому випадку інша сторона у справі (учасник справи), на користь якої таке рішення постановлене, буде обмежена у праві на задоволення своїх вимог (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2021 у справі № 908/976/19).

В обґрунтування клопотання ПП "Конекс" посилається на те, що наслідком примусового виконання судового рішення у цій справі (усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення) є позбавлення можливості подальшого користування приміщенням на умовах оренди, чим порушуються його права та інтереси.

Водночас слід зауважити, що по суті такі наслідки є результатом задоволення вимог позивача і необхідністю виконання судового рішення, що набрало законної сили, а доводи клопотання про зупинення виконання рішення в цій частині фактично базуються (збігаються) на доводах касаційної скарги ПП "Конекс" про продовження договору оренди з 31.05.2021 за принципом "мовчазної згоди" на тих самих умовах.

Щодо інших доводів клопотання, то наведені аргументи не вказують на ті обставини, за яких поворот виконання рішення про усунення перешкод у користуванні буде утруднений чи неможливий, в сукупності з необхідністю забезпечити збалансованість інтересів сторін справи щодо використання спірного приміщення.

Суд зазначає, що однією із засад (принципів) господарського судочинства є обов`язковість судового рішення, тому недоведеність підстав для зупинення виконання судового рішення у справі належними та допустимими доказами є підставою для відмови у задоволенні відповідного клопотання.

Керуючись статтями 234, 235, 301, 302, 314, 332 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Прийняти до розгляду судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справу № 902/489/23 за касаційною скаргою Приватного підприємства "Конекс" на рішення Господарського суду Вінницької області від 30.11.2023 і постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.03.2024.

2. Призначити розгляд справи № 902/489/23 у відкритому судовому засіданні на 08 серпня 2024 року о 10:00 у приміщенні Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, зал судових засідань № 203.

3. Відмовити Приватному підприємству "Конекс" у задоволенні клопотання про зупинення виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 30.11.2023 у справі № 902/489/23 до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

4. Забезпечити участь представника Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниця у судовому засіданні 08 серпня 2024 року о 10:00 в режимі відеоконференції у приміщенні Господарського суду Вінницької області.

5. Доручити Господарському суду Вінницької області забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції 08 серпня 2024 року о 10:00 у справі № 902/489/23 в приміщенні суду за адресою: Вінницька обл., Вінницький р-н, м Вінниця, вул. Пирогова, 29, зал судового засідання № 1 (ВКЗ), за участю уповноважених представників учасників справи.

6. Повідомити учасників справи, що їх явка не є обов`язковою.

7. Копію ухвали надіслати в Господарський суд Вінницької області.

8. Роз`яснити іншим учасникам справи № 902/489/23, що їх представники також мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуюча Л. Рогач

Судді Н. Багай

І. Берднік

Н. Волковицька

Т. Дроботова

В. Зуєв

Є. Краснов

Г. Мачульський

С. Могил

О. Случ

Ю. Чумак