Ухвала

від 06.12.2023 по справі 904/9041/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

06.12.2023м. ДніпроСправа № 904/9041/15

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро"

про покладання на Шевченківський ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) судових витрат на професійну правничу допомогу

у справі №904/9041/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро", м. Обухів, Київська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма СІЧ 2000", с. Дмитрівка, Нікопольський район, Дніпропетровська область

про стягнення 1 036 073,51 грн.

Суддя Бажанова Ю.А.

Представники:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

від Шевченківського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ): не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з заявою в якій просить суд:

- прийняти до розгляду скаргу ТОВ "Спектр-Агро" на бездіяльність державного виконавця Шевченківського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні №64399447 щодо примусової о виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 21 грудня 2015 року по справі №904/9041/15.

- задовольнити скаргу ТОВ "Спектр-Агро" на бездіяльність державного виконавця Шевченківського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні №64399447 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 21 грудня 2015 року по справі №904/9041/15.

- визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Шевченківського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Киї) у виконавчому провадженні №64399447 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 21 грудня 2015 року по справі №904/9041/15. котра виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №64399447 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 21 грудня 2015 року по справі №904/9041/15 із врахуванням положень Закону України "Про виконавче провадження".

- зобов`язати державного виконавця або іншу посадову особу Шевченківського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №64399447 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 21 грудня 2015 року по справі №904/9041/15 із врахуванням норм та положень Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2023 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" на бездіяльність державного виконавця Шевченківського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) задоволено; Визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця Шевченківського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні № 64399447 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 21 грудня 2015 у справі № 904/9041/15, котра виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 64399447 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 21 грудня 2015 року у справі № 904/9041/15 із врахуванням норм та положень Закону України "Про виконавче провадження"; Зобов`язано державного виконавця або іншу посадову особу Шевченківського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 64399447 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 21 грудня 2015 по справі № 904/9041/15 із врахуванням норм та положень Закону України "Про виконавче провадження".

20.11.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" до господарського суду надійшла заява про покладання на Шевченківський ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 12 950,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.11.2023 прийняти заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" про покладання на Шевченківський ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №904/9041/15 та призначити її до розгляду в засіданні на 06.12.2023.

06.12.2023 від Шевченківського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) надійшли додаткові пояснення на додаткову ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 28.11.2023 по справі №904/9041/15, в якій просить суд відмовити в задоволенні вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро".

Шевченківський ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) вважає, що виконав покладені на нього обов`язки в повному обсязі та скористався правами, передбаченими нормами Закону України "Про виконавче провадження". Зазначає. що виготовлення процесуальних документів не вимагало значного обсягу технічних робіт. Крім того, враховуючи відсутність участі адвоката в судових засіданнях витрати на професійну правничу допомогу не відповідають принципу співрозмірності відносно затраченого часу. До цього ознайомлення з матеріалами справи та підготовка процесуальних документів, за яке заявлена сума складає 12950,00 грн. є надмірно завищеною. З урахуванням співмірності складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, критерію підготовки позовної заяви, пояснень та значимості таких дій у справі, виходячи з її конкретних обставин, відсутність розрахунку витраченого часу на підготовку та надання послуг, а наявність лише переліку і вартості таких робіт, вважає, що зазначені заявником витрати на правничу допомогу в розмірі 12 950 грн. є завищеними та не підтвердженими належним чином.

У судове засідання, яке відбулось 06.12.2023, представник позивача (заявника) не з`явився, в заяві про покладення витрат на правничу допомогу міститься клопотання про розгляд вказаної заяви без участі представника позивача (заявника); представник відповідача у судове засідання не прибув, будь-яких пояснень щодо поданої заяви не подав; представник органу ДВС в судове засідання не прибув, подав до суду додаткові пояснення, в яких, зокрема, міститься клопотання про розгляд заяви без участі представника Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) України.

Розглянувши подану заяву представника позивача, надані документи та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується зазначена заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення такої заяви, суд установив:

Відповідно до статті 344 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

У поданій представником позивача скарзі (вх №47802/23 від 19.09.2023) на бездіяльність державного виконавця Шевченківський ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ), повідомило про те, що у майбутньому із врахуванням умов та на підставі договору про надання адвокатських послуг (правової допомоги) дане товариство планує понести витрати, пов`язані із розглядом відповідної скарги на дії/бездіяльність органу ДВС.

Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" було зроблено відповідну заяву про понесення судових витрат на професійну правничу допомогу та надано суду заяву про покладення витрат на професійну правничу допомогу 20.11.2023 засобами поштового зв`язку.

У поданій заяві представник позивача просить стягнути з Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (місто Київ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" судові витрати на правничу допомогу у розмірі 12950,00 грн.

За пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

Разом з тим чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За частиною першою статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Згідно з частинами 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з частинами 3, 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

В обґрунтування розміру витрат на професійну правничу допомогу представником позивача до матеріалів справи додано: договір №01/12/2020 про надання правової допомоги від 01 грудня 2020 року, укладений між ТОВ "Спектр-Агро" (клієнт) та адвокатським бюро "Василя Бонтлаба" (бюро); додаткову угоду про електронний документообіг від 29.03.2022 №б/н до договору №01/12/2020 про надання правової допомоги від 01 грудня 2020 року та підтвердження підписання документа ЕЦП сторін; додаткову угоду №2 від 30.08.2022 до договору №01/12/2020 про надання правової допомоги від 01 грудня 2020 року та підтвердження підписання документа ЕЦП сторін; додаткову угоду №3 від 14.10.2022 до договору №01/12/2020 про надання правової допомоги від 01 грудня 2020 року та підтвердження підписання документа ЕЦП сторін; додаткову угоду №4 від 04.08.2023 до договору №01/12/2020 про надання правової допомоги від 01 грудня 2020 року та підтвердження підписання документа ЕЦП сторін; акт №23 від 09.11.2023 здачі-приймання виконаної правничої допомоги згідно з договором №01/12/2020 про надання правової допомоги від 01 грудня 2020 року та підтвердження підписання документа ЕЦП сторін; платіжну інструкцію від 09.11.2023 №43131 в сумі 12 950,00 грн.

Суд встановив, що факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката у справі № 904/9041/15 в сумі 12 950,00 грн підтверджується договором №01/12/2020 про надання правової допомоги від 01 грудня 2020 року і додатковими угодами до зазначеного договору, а також підписаним ЕЦП сторін договору актом здачі-приймання виконаної правничої допомоги від 09.11.2023 №23 і платіжною інструкцією від 09.11.2023 №43131 в сумі 12950,00 грн.

Враховуючи статтю 28 Правил адвокатської етики (затверджені звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09.06.2017) необхідно дотримуватись принципу розумного обґрунтування розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.

Відповідно до пункту 2.2. договору №01/12/2020 про надання правової допомоги від 01 грудня 2020 року безпосереднє представництво інтересів ТОВ "Спектр-Агро" за цим договором здійснює адвокат Бонтлаб Василь Васильович на підставі документів, передбачених процесуальним законодавством. Бонтлаб Василь Васильович є адвокатом відповідно до свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 24.04.2008 № 3280.

Відповідно до акту здачі-приймання виконаної правничої допомоги від 09.11.2023 №23 клієнт прийняв, а бюро передало у період з 11.09.2023 по 08.11.2023 наступну правничу допомогу:

- аналіз матеріалів виконавчого провадження №64399447 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2015 у справі №904/9041/15 в Автоматизованій системі виконавчих проваджень 0,5 год.;

- підготовка скарги (вих. №14-2/09 від 14.09.2023) на бездіяльність державного виконавця Шевченківського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні №64399447 - 3,5 години;

- участь адвоката Бонтлаб Василя Васильовича у судовому засіданні Господарського суду Дніпропетровської області яке відбулося 25.10.2023 в режимі відеоконференції, надання пояснень у справі - 1000,00грн;

- аналіз відзиву державного виконавця Шевченківського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) - 1 година;

- участь адвоката Бонтлаб Василя Васильовича у судовому засіданні Господарського суду Дніпропетровської області, надання пояснень у справі - 1000,00грн;

- участь адвоката Бонтлаб Василя Васильовича у судовому засіданні Господарського суду Дніпропетровської області яке відбулося 08.11.2023 в режимі відеоконференції, надання пояснень у справі - 2000,00грн;

- додаткова оплата (гонорар "успіху" адвоката) у зв`язку із прийняттям позитивного для клієнта судового рішення: задоволення скарги 3700,00 грн.

Також згідно зазначеного акту сторони погодили, що вартість однієї години правничої допомоги складає 1250,00 грн; участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції від 1000,00 до 2000,00грн, у випадку прийняття позитивного для клієнта рішення - 3700,00грн. загальна вартість наданої правничої допомоги 12950,00 грн.

Частинами 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України унормовано витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини 3 названої статті для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Отже, суд вправі покласти лише ті судові витрати, які є обґрунтованими, неминучими, співмірними та розумними (розумно необхідними).

Фактори, що повинні братися до уваги при визначенні обґрунтованого розміру гонорару, включають в себе: 1) обсяг часу і роботи, що вимагаються для належного виконання доручення; ступінь складності та новизни правових питань, що стосуються доручення; необхідність досвіду для його успішного завершення; 2) вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю адвокатом інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання в звичайному часовому режимі; 3) необхідність виїзду у відрядження; 4) важливість доручення для клієнта; 5) роль адвоката в досягненні гіпотетичного результату, якого бажає клієнт; 6) досягнення за результатами виконання доручення позитивного результату, якого бажає клієнт; 7) особливі або додаткові вимоги клієнта стосовно строків виконання доручення; 8) характер і тривалість професійних відносин даного адвоката з клієнтом; 9) професійний досвід, науково-теоретична підготовка, репутація, значні професійні здібності адвоката.

Жодний з названих факторів не має самодостатнього значення; вони підлягають врахуванню у взаємозв`язку з обставинами кожного конкретного випадку.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

Стосовно вимог позивача про стягнення з позивача витрат на оплату послуг адвоката, суд зазначає, що дане питання необхідно розглядати в двох площинах: по-перше, це договірні відносини позивача з адвокатом (адвокатами) стосовно надання юридичних послуг і, по-друге, це вимога про оплату наданих послуг відповідачем.

Стосовно першого аспекту суд виходить із основоположного принципу цивільного права принципу свободи договору. Позивач має право на свій розсуд оцінити вартість послуг адвоката, навіть у розмірі ціни позову.

Стосовно другої площини розглядуваного питання суд зазначає, що положення Господарського процесуального кодексу України про стягнення вартості послуг адвоката по-суті є оплатою відповідачем наданих позивачеві послуг з правничої допомоги. І в цьому аспекті оцінка вартості послуг позивачем не має беззаперечного статусу.

Право на справедливий суд, передбачене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та положення статті 4 Господарського процесуального кодексу України стосовно рівності сторін є гарантією захисту прав, у даному випадку відповідача, від покладення на нього обов`язку відшкодування необґрунтованої вартості послуг адвоката внаслідок різних причин, зокрема, помилки позивача в оцінці вартості таких послуг, отримання і оплата позивачем послуг, що не були необхідні для розгляду даної справи або ж навіть навмисного завищення позивачем та адвокатом вартості таких послуг з метою отримання неправомірної вигоди за рахунок відповідача.

Відповідно до правової позиції, викладеної зокрема у постанові КГС ВС від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19 Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення (п. 22). Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу (п.27.2.)

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому, згідно з статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 Господарського процесуального кодексу України.

У пункті 4.16 постанови від 30.11.2020 у справі № 922/2869/19 Верховний Суд вказав, що "суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони" та "суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачами відповідне клопотання" не є тотожними за своєю суттю, і фактично другий висновок відповідає викладеному в пункті 6.1 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, що "під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи". За таких обставин, колегія суддів у справі № 922/2869/19 вказала, що висновки судів про частково відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав непов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчать про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та висновків об`єднаної палати про те, як саме повинна застосовувати.

Аналогічна правова позиція викладена і у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.11.2021 у справі №910/7520/20.

Шевченківський ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) вважає, що виготовлення процесуальних документів не вимагало значного обсягу технічних робіт. Крім того, враховуючи відсутність участі адвоката в судових засіданнях витрати на професійну правничу допомогу не відповідають принципу співрозмірності відносно затраченого часу. До цього ознайомлення з матеріалами справи та підготовка процесуальних документів, за яке заявлена сума складає 12950,00 грн. є надмірно завищеною. З урахуванням співмірності складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, критерію підготовки позовної заяви, пояснень та значимості таких дій у справі, виходячи з її конкретних обставин, відсутність розрахунку витраченого часу на підготовку та надання послуг, а наявність лише переліку і вартості таких робіт, вважає, що зазначені заявником витрати на правничу допомогу в розмірі 12 950 грн. є завищеними та не підтвердженими належним чином.

Оцінивши предмет спору та складність справи, враховуючи, що представник позивача вже не перший раз звертається зі скаргою на бездіяльність державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (місто Київ) з урахуванням різних проміжків часу такої бездіяльності, суд вважає, що адвокатом завищено вартість наданих клієнту послуг.

Враховуючи, що у спірних правовідносинах обґрунтованим та пропорційним до предмета скарги, зважаючи на складність справи та відсутності особистої участі адвоката в судовому засіданні, господарський суд дійшов до висновку не розподіляти всю суму заявлених витрат на професійну правничу допомогу адвоката у справі №904/9041/15 в розмірі 12 950,00 грн. та вважає, що прийнятною сумою за надання адвокатом у цій справі професійної правничої допомоги у суді першої інстанції є 5 000,00 грн.

При цьому суд не заперечує право адвоката та його довірителя на таку оцінку вартості та необхідності наданих послуг, але оцінює дані обставини з точки зору можливості покладення таких витрат на виконавчу службу.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 344 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" про покладання на Шевченківський ВДВС у місті Києві Центрального Міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ) судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №904/9041/15 задовольнити частково.

Стягнути з Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ) (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 110, ідентифікаційний код 34967593) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" (08702, Київська область, м. Обухів, вул. Промислова, буд. 20, ідентифікаційний код 36348550) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн (п`ять тисяч гривень 00 копійок), про що видати наказ.

Відмовити у решті стягнення витрат на правничу допомогу.

Наказ видати після набрання ухвалою законної сили.

Ухвала набирає законної сили 06.12.2023 та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повна ухвала складена 11.12.2023.

Суддя Ю.А. Бажанова