Рішення

від 29.11.2023 по справі 906/157/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" листопада 2023 р. м. Житомир Справа № 906/157/23

Господарський суд Житомирської області у складі судді Прядко О.В.,

за участю секретаря судового засідання: Толстокарової І.С.,

за участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним): не з`явився;

від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним): не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛСПЕЦПОСТАЧ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІССЯ КАРДІО+"

про стягнення 96312,63 грн

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІССЯ КАРДІО+"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛСПЕЦПОСТАЧ"

про визнання договору суборенди нежитлового приміщення недійсним.

Процесуальні дії по справі. Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛСПЕЦПОСТАЧ" звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІССЯ КАРДІО+" про стягнення заборгованості у розмірі 96312,63 грн, з яких 66924,00 грн основного боргу, 2765,73 грн 3% річних, 19451,17 грн інфляційних втрат та 7171,73 грн пені.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору суборенди нежитлового приміщення №30/01-19 від 30.01.2019 в частині внесення плати за суборенду в період із січня 2021 року по січень 2022 року.

Ухвалою суду від 01.02.2023 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення виявлених недоліків (а.с.1-4).

17.02.2023 через діловодну службу (канцелярію) суду на виконання вимог вказаної ухвали представник позивача подав лист від 15.02.2023 з доданими до нього платіжним дорученням №583 від 13.02.2023 про сплату судового збору на суму 2684,00 грн та документами, що посвідчують повноваження представника позивача (а.с.53-59).

Ухвалою господарського суду від 20.02.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін; призначено cудове засідання для розгляду справи по суті.

Судові засідання у справі неодноразово відкладалися.

На адресу суду 05.06.2023 надійшла зустрічна позовна заява ТОВ "ПОЛІССЯ КАРДІО+" до "МЕТАЛСПЕЦПОСТАЧ" про визнання договору суборенди нежитлового приміщення №30/01-19 від 30.01.2019 недійсним (а.с.95-108).

Зустрічні позовні вимоги мотивовано тим, що на день укладення спірного договору ТОВ "ПОЛІССЯ КАРДІО+" не мало доступу до печатки юридичної особи, у зв`язку з її вилученням органами поліції; доступ до зазначеного у договорі приміщення має засновник ТОВ "ПОЛІССЯ КАРДІО+" ОСОБА_1 , яка працювала адміністратором у товаристві і є дружиною засновника і директора ТОВ "МЕТАЛСПЕЦПОСТАЧ" ОСОБА_1, а отже є підстави вважати, що договір містить ознаки підробки (а.с.95-100).

Ухвалою суду від 05.06.2023, зокрема, прийнято зустрічну позову заяву ТОВ "ПОЛІССЯ КАРДІО+" до спільного розгляду з первісним позовом, зустрічний позов об`єднано в одне провадження з первісним, постановлено перейти до розгляду справи №906/157/23 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 24.07.2023.

Ухвалою суду від 24.07.2023 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 22.08.2023.

02.08.2023 до суду від представника позивача за первісним позовом надійшов відзив від 31.07.2023 на зустрічну позовну заяву у справі 906/157/23, згідно з яким останній вважає зустрічні позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, оскільки підписантами оспорюваного договору є від ТОВ "МЕТАЛСПЕЦПОСТАЧ" ОСОБА_1 і від ТОВ "ПОЛІССЯ КАРДІО+" Невмержицький В.І., відповідно ОСОБА_1 не є підписантом зі сторони орендаря; відомості щодо вилучення печатки ТОВ "ПОЛІССЯ КАРДІО+" є неправдими, оскільки договір суборенди нежитлового приміщення від 30.01.2019 №30/01-19 було укладено задовго до слідчих дій та вилучення печатки (а.с.130-141).

У засіданні 22.08.2023 представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним) подав клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи та технічної експертизи документів, на вирішення якої просив поставити питання: чи виконано підпис у договорі суборенди від 30.01.2019 №30/01-19 Невмержицьким? Чи відповідає відтиск печатки станом на 30.01.2019 печатці ТОВ "ПОЛІССЯ КАРДІО+", якою користувалося товариство станом на 01.01.2023? (а.с.148-150).

У підготовчому засіданні 22.08.2023 оголошено перерву в порядку ч.5 ст.183 ГПК України до 18.09.2023.

Ухвалою суду від 18.09.2023 продовжено строк підготовчого провадження у справі на підставі ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та відкладено підготовче засідання на 09.10.2023.

06.10.2023 до суду від представника позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним) надійшли письмові заперечення щодо клопотання про призначення експертизи, оскільки у даному клопотанні викладено лише особисті припущення заявника, обґрунтування необхідності призначення такої експертизи відсутнє, не надано підписів директора Невмержицького, які ставили б під сумнів його підпис в договорі, не надано офіційних документів ТОВ "ПОЛІССЯ КАРДІО+" з оригіналом печатки (іншого зразка), не зазначено, що з початку дії договору по 18.01.2021 здійснювалась оплата за договором ТОВ "ПОЛІССЯ КАРДІО+", тобто під сумнів ставляться підпис і печатка за період, коли винила заборгованість, а коли оплачувались послуги, договір усіх влаштовував. На думку позивача за первісним позовом, відповідач намагається затягнути розгляд справи (а.с.161-168).

У засіданні 09.10.2023 представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним) подав клопотання про призначення експертизи від 09.10.2023, у якому просив призначити у справі №906/157/23 судово-технічну та почеркознавчу експертизу документів, на вирішення експертам поставити такі питання: чи виконано підпис директором Невмержицьким В.І., який міститься в договорі суборенди нежитлового приміщення від 30.01.2019 №30/01-19 чи іншою особою? Чи відповідає відтиск печатки ТОВ "ПОЛІССЯ КАРДІО+", яка міститься в договорі суборенди нежитлового приміщення від 30.01.2019 №30/01-19, оригінальній печатці? У який спосіб виконано відтиск печатки на договорі суборенди? Чи нанесено відтиск печатки в договорі суборенди нежитлового приміщення від 30.01.2019 №30/01-19 однією і тією самою печаткою?

В обґрунтування вказаного клопотання зазначено, що ТОВ "ПОЛІССЯ КАРДІО+" ставить під сумнів дійсність договору суборенди нежитлового приміщення від 30.01.2019 №30/01-19, так як на дату його підписання товариство користувалося іншою печаткою, яка пізніше була вилучена органами поліції; ТОВ "ПОЛІССЯ КАРДІО+" виготовило нову печатку, яка відрізняється від попередньої, тому потрібно встановити, яка печатка та який підпис містяться у спірному договорі, адже в редакції договору 30.01.2019 №30/01-19 був відсутній пункт 1.2, тобто ТОВ "ПОЛІССЯ КАРДІО+" вважає, що спірний договір містить ознаки підробки і є необхідність у призначенні експертизи у даній справі (а.с.169-171).

Ухвалою суду від 09.10.2023 відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ "ПОЛІССЯ КАРДІО+" (вх.№01-44/2731/23 від 22.08.2023) про призначення судової почеркознавчої експертизи та технічної експертизи документів та клопотання про призначення експертизи від 09.10.2023 у справі №906/157/23.

Іншою ухвалою суду від 09.10.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/157/23 до судового розгляду по суті на 29.11.2023.

Представники сторін у засідання не з`явилися.

29.11.2023 до суду від представника позивача за первісним позовом надійшла заява від 29.11.2023 про розгляд справи без його участі, у якій останній зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, докази про понесення витрат на правничу допомогу будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, проти зустрічного позову заперечив у повному обсязі (а.с.188).

Відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним) повноважного представника у засідання не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином шляхом надсилання копії ухвали суду від 09.10.2023 за місцезнаходженням ТОВ "ПОЛІССЯ КАРДІО+", зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, а також на адресу електронної пошти представника товариства, повідомлену ним же у зустрічній позовній заяві (а.с.183).

На адресу суду 26.10.2023 повернулася без вручення надіслана ТОВ "ПОЛІССЯ КАРДІО+" копія ухвали від 09.10.2023 з відміткою відділення поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.184-187).

Відповідно до ч.6 ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Суд зазначає, що заяв про зміну місцезнаходження відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним), відповідно до ч.7 ст.120 ГПК України, під час розгляду справи не надходило.

Суд констатує, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі №911/3142/19, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19).

У разі, якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №923/1432/15).

Верховний Суд у постанові від 10.05.2023 у справі №755/17944/18 вказав, що довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

З огляду на викладене, неперебування відповідача за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію не є перешкодою для розгляду справи судом за наявними матеріалами і не свідчить про порушення норм процесуального права саме зі сторони суду.

Окрім того, суд враховує, що відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним) не був позбавлений права та об`єктивної можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою від 09.10.2023 у справі №906/157/23 в Єдиному державному реєстрі судових рішень, відповідно до Закону України "Про доступ до судових рішень", а також з інформацією про розгляд даної справи на офіційному вебсайті Господарського суду Житомирської області в мережі "Інтернет".

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України»).

Згідно з ч.4 ст.13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Таким чином суд в межах наданих йому повноважень створив усі належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених ГПК України, зокрема, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів, при цьому явка учасників справи в судове засідання обов`язковою не визнавалась, а неявка представника відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним) не перешкоджає розгляду справи, відтак суд розглядає справу за відсутності останнього за наявними матеріалами, згідно зі ст.202 ГПК України.

У засіданні 29.11.2023 підписано вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст.240 ГПК України.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

30.01.2019 між ТОВ "МЕТАЛСПЕЦПОСТАЧ" (суборендодавець) та ТОВ "ПОЛІССЯ КАРДІО+" (суборендар) укладено договір суборенди нежитлового приміщення №30/01-19 (далі - договір) (а.с.8-9).

Згідно з п.п.1.1-1.3 договору, суборендодавець передає, а суборендар приймає в суборенду (тимчасове платне користування) приміщення смиттякамери (XI) площею 16,3 кв., що знаходиться в м.Житомирі по вул.Чорновола, 4, з метою використання в господарській діяльності. Приміщення, що передається в суборенду, є власністю Фірми «Т.М.М.»-ТОВ. Договором №01/12/Чор4-09 від 01.12.2009р. приміщення смиття-камери передане в оренду ТОВ «Металспецпостач».

Передача суборендарю приміщення в користування здійснюється одночасно з підписання сторонами договору та акта передачі-прийняття (додаток 1) вказаного в п.1.1 приміщення, але не пізніше 2-х днів з моменту підписання цього договору (п.2.1 договору).

Відповідно до п.3.1 договору, за об`єкт оренди суборендар сплачує суборендодавцю орендну плату в розмірі 5148,00 грн в місяць, з урахуванням ПДВ (20%).

Плату за спожиту електроенергію, газ, гарячу та холодну воду, опалювання, інші експлуатаційні послуги суборендар сплачує за окремим рахунком, виходячи із показників лічильників та/або тарифів, встановлених діючим законодавством (п.3.2 договору).

Суборендна плата за поточний місяць сплачується орендарем не пізніше п`яти банківських днів з дня отримання рахунку (п.3.3 договору).

За п.3.4 договору, останнім днем місяця суборендодавець та суборендар підписують акт прийому надання послуг суборенди.

Суборендна плата переглядається та підлягає збільшенню у випадку змін цін, тарифів на комунальні послуги, будь-яких інфляційних процесів тощо (п.3.5 договору).

Суборендар, згідно з пп.5.1.3 п.5.1 договору, зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі вносити суборендну плату та інші платежі, передбачені цим договором.

За умовами п.8.2 договору, за несвоєчасне перерахування сум суборендної плати та інших послуг суборендар сплачує пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожний календарний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п.п.11.1, 11.2, 11.4 договору, строк суборенди складає 1 рік - з дати підписання акта прийому-передачі в суборендне користування. Дія договору суборенди автоматично продовжується на той самий термін, якщо жодна із сторін не заявить про його розірвання за 30 днів до закінчення терміну його дії. Одностороння відмова від виконання договору та внесення змін не допускається.

Відповідно до акта передачі-приймання (додаток 1 до договору №30/01-19 від 30.01.2019), суборендодавець передав, а суборендар прийняв в тимчасове оплачуване користування приміщення смиттякамери (XI), а саме частину будівлі за адресою: м.Житомир, вул.Чорновола, 4 загальною площею 16,3 кв.м. (об`єкт суборенди) (а.с.10).

Як зазначено у первісній позовній заяві, з січня 2021 року суборендодавець надавав суборендарю рахунки на оплату суборендної плати та компенсації за спожиті комунальні послуги, однак такі останнім оплачено не було, у зв`язку з чим станом на 23.01.2023 за ним утворилась заборгованість у розмірі 66924,00 грн (а.с.2).

До матеріалів справи долучено копії рахунків на оплату та актів надання послуг з суборенди нежитлового приміщення за січень - вересень 2021 року, підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками їх юридичних осіб (а.с.12-29), а також копії рахунків на оплату та актів надання послуг за жовтень 2021 року - січень 2022 року (а.с.30-37), які не підписані зі сторони ТОВ "ПОЛІССЯ КАРДІО+", однак надсилалися останньому для оплати та підписання 08.02.2022, про що свідчать копії опису вкладення у цінний лист, фіскального чека, поштової накладної (а.с.38, 40), та були отримані ним 11.02.2022 згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.40 на звороті).

Також 08.02.2022 ТОВ "МЕТАЛСПЕЦПОСТАЧ" направило ТОВ "ПОЛІССЯ КАРДІО+" претензію від 01.02.2022, у якій запропонувало протягом десяти з днів з моменту її отримання сплатити заборгованість у розмірі 66924,00 грн та повідомило про розірвання договору в односторонньому порядку за порушення строків внесення плати більш як на три місяці (а.с.10, 39-40).

Оскільки ТОВ "ПОЛІССЯ КАРДІО+" не погасило заборгованість у добровільному порядку, ТОВ "МЕТАЛСПЕЦПОСТАЧ" звернулось до суду з позовом про стягнення плати за суборенду у розмірі 66924,00 грн, а також нарахувань, здійснених відповідно до ст.ст.549, 625 ЦК України.

Поряд із цим ТОВ "ПОЛІССЯ КАРДІО+", стверджуючи про наявність ознак підробки договору суборенди нежитлового приміщення №30/01-19 від 30.01.2019, подало зустрічний позов про визнання його недійсним.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За ст.173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, сплатити гроші тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Однією з підстав виникнення господарського зобов`язання, за ст.174 ГК України, є господарський договір.

Положеннями ст.ст. 626, 627, 628 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з приписами ч.ч.1-4 ст.203 ГПК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при вирішенні спорів про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, підлягає встановленню наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, за результатами вирішення спору в судовому рішенні вказується в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №910/12959/18).

Позивач за зустрічним позовом (відповідач за первісним), ставлячи під сумнів підпис директора Невмержицького В.І. та відтиск печатки ТОВ "ПОЛІССЯ КАРДІО+" на договорі суборенди нежитлового приміщення №30/01-19 від 30.01.2019, стверджує про наявність ознак підробки цього договору та підстав для визнання його недійсним.

Судом встановлено, що договір суборенди нежитлового приміщення №30/01-19 від 30.01.2019 виконувався сторонами: відповідач за первісним позовом користувався орендованим приміщенням, а саме частиною будівлі за адресою: м.Житомир, вул.Чорновола, 4 загальною площею 16,3 кв.м., про що свідчить акт передачі-приймання від 30.01.2019 (а.с.10), та сплачував суборендну плату з початку дії цього договору по 18.01.2021, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень, а орендодавець приймав платежі (а.с.164-168).

Суд відхиляє як такі, що не відповідають дійсності, твердження позивача за зустрічним позовом про те, що станом на день укладення договору суборенди від 30.01.2019 ТОВ "ПОЛІССЯ КАРДІО+" не мало доступу до печатки, у зв`язку з її вилученням органами поліції, оскільки, як вбачається з ухвали слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 14.11.2019 у справі №295/17034/19, 06.11.2019 на підставі ухвали Богунського районного суду м.Житомира у справі №295/15345/19 від 10.10.2019, у приміщенні ТОВ "ПОЛІССЯ КАРДІО+" за адресою: м.Житомир, вул.Чорновола, 4, було проведено обшук, в ході якого виявлено та вилучено до Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області, що за адресою: м.Житомир, вул.Лесі Українки, 17, майно, зокрема, 1 печатка ТОВ "ПОЛІССЯ КАРДІО+", і.к.37151581 (а.с.133-140), тобто оспорюваний договір було укладено за дев`ять місяців до вилучення печатки.

Відповідно до ст.58-1 ГК України, суб`єкт господарювання має право використовувати у своїй діяльності печатки. Використання суб`єктом господарювання печатки не є обов`язковим. Наявність або відсутність відбитка печатки суб`єкта господарювання на документі не створює юридичних наслідків. Виготовлення, продаж та/або придбання печаток здійснюється без одержання будь-яких документів дозвільного характеру.

Як неодноразово зазначав Верховний Суд (зокрема, у постановах від 06.11.2018 у справі №910/6216/17, від 05.12.2018 у справі №915/878/16, від 03.02.2020 у справі №909/1073/17, від 18.08.2020 у справі №927/833/18), встановивши наявність відбитку печатки сторони на спірних документах та, враховуючи, що сторона несе повну відповідальність за законність використання її печатки, зокрема, при нанесенні відбитків на договорах, накладних, суди мають дослідити питання встановлення обставин, що печатка була загублена стороною, викрадена в неї або в інший спосіб вибула з її володіння, через що печаткою могла б протиправно скористатися інша особа.

Верховний Суд у постанові від 23.07.2019 у справі №918/780/18 дійшов висновку, що з урахуванням приписів ст.181 ГК України та ст.207 ЦК України саме правочин (договір), а не підпис на документі скріплюється печаткою юридичної особи. Таким чином, наявність печатки на договорі свідчить про наявність волевиявлення сторони на його схвалення.

Позивач за зустрічним позовом не довів факту протиправності використання печатки чи доказів її втрати, так само як і не надав доказів звернення до правоохоронних органів у зв`язку її з втратою чи викраденням.

З огляду на вищевикладене, у суду відсутні підстави вважати, що печатка ТОВ "ПОЛІССЯ КАРДІО+" використовувалася проти його волі.

Окрім того, при подачі зустрічного позову до суду та в процесі розгляду справи позивач не надав доказів та не спростував справжність підпису уповноваженої особи на підписання договору суборенди, не долучив жодної заяви в правоохоронні органи щодо вчинення кримінального правопорушення, а саме підроблення документів, не надав свій примірник договору, умови якого відрізнялися б від умов договору суборенди нежитлового приміщення №30/01-19 від 30.01.2019, оригінал якого надано представником позивача за первісним позовом для огляду в судовому засіданні 22.08.2023.

За таких обставин суд дійшов висновку, що договір суборенди було укладено за наявності волевиявлення орендаря, доводи позивача за зустрічним позовом про підроблення договору є такими, що не підтверджуються належними й допустимими доказами, а тому є безпідставними та необґрунтованими.

Оскільки суд не знайшов підстав для визнання договору суборенди нежитлового приміщення №30/01-19 від 30.01.2019 недійсним, у задоволенні зустрічного позову слід відмовити у повному обсязі.

Отже укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором найму (оренди).

Відповідно до ч.ч.1, 6 ст.283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст.759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 762 ЦК України визначено, що за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1). Плата за найм (оренду) майна може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за найм (оренду) майна встановлюється договором найму (ч.2). Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч.5). Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає (ч.6).

За ч.ч.1, 4 ст.286 ГК України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Матеріали справі свідчать, що відповідач за первісним позовом в порушення умов договору суборенди не здійснив розрахунок з позивачем за користування нежитловим приміщенням у спірний період.

Як зазначалося вище, акти надання послуг з суборенди за січень - вересень 2021 року підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками їх юридичних осіб, натомість акти надання послуг за жовтень 2021 року - січень 2022 року не підписані зі сторони ТОВ "ПОЛІССЯ КАРДІО+", хоча ним отримані, рахунки на оплату послуг за увесь вказаний період не сплачені, будь-яких зауважень щодо зазначених у них сум відповідачем не висловлено і доказів протилежного до справи не надано.

Відповідно до ст.526 ЦК України, ст.193 ГК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.525 ЦК України, ч.7 ст.193 ГК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ "МЕТАЛСПЕЦПОСТАЧ" в частині стягнення заборгованості зі сплати за суборенду нежитлового приміщення у період із січня 2021 року по січень 2022 року є правомірними, обґрунтованими і документально підтвердженими, а відтак підлягають задоволення у повному обсязі на суму 66924,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст.218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

За змістом ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України).

Згідно з ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Стаття 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як зазначалося вище, згідно з п.8.2 договору, за несвоєчасне перерахування сум суборендної плати та інших послуг суборендар сплачує пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожний календарний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Окрім того, відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши доданий до первісної позовної заяви розрахунок пені, інфляційних втрат і 3% річних (а.с.41-42), суд встановив, що позивач правильно визначив період їх нарахування, виходячи з п.3.3 договору. Суд погодився з аргументами представника ТОВ "МЕТАЛСПЕЦПОСТАЧ" про те, що датою отримання ТОВ "ПОЛІССЯ КАРДІО+" рахунків на оплату за січень - вересень 2021 року слід вважати дату підписання відповідного акта надання послуг за цей період, а датою отримання рахунків за жовтень 2021 року - січень 2022 року - 11.02.2022 згідно розписки представника про їх отримання у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Таким чином, здійснивши власний перерахунок за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій ІПС «LIGA 360», суд дійшов висновку, що за визначений позивачем період підлягають стягненню з відповідача 7212,69 грн пені, 20111,40 грн інфляційних втрат та 2755,38 грн 3% річних.

При цьому позивачем заявлено до стягнення 7171,73 грн пені, 19451,17 грн інфляційних втрат та 2765,73 грн 3% річних (а.с.41-42З).

Відтак у задоволенні вимоги про стягнення 10,35 грн 3% річних слід відмовити, а вимоги про стягнення пені та інфляційних втрат, з огляду на приписи ч.1 ст.14 та ч.2 ст.237 ГПК України, задовольнити у заявленому позивачем обсязі, а саме пеню в сумі 7171,73 грн та інфляційні втрати в сумі 19451,17 грн.

Відповідно до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Положеннями ст.ст.76, 77, 79, 86 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевстановлені обставини та дослідивши у повній мірі наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку задовольнити первісний позов частково, стягнути з ТОВ "ПОЛІССЯ КАРДІО+" на користь ТОВ "МЕТАЛСПЕЦПОСТАЧ" 66924,00 грн основного боргу, 2755,38 грн 3% річних, 19451,17 грн інфляційних втрат та 7171,73 грн пені, в частині стягнення 10,35 грн 3% річних відмовити; у задоволенні зустрічного позову - відмовити повністю.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.123 ГПК України).

Згідно з п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, в силу приписів ст.129 ГПК України, судовий збір покладається на ТОВ "ПОЛІССЯ КАРДІО+" за подання первісного позову пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а за подання зустрічного позову - повністю.

Станом на день ухвалення даного рішення судом не розглядається питання про розподіл витрат позивача за первісним позовом на професійну правничу допомогу у зв`язку з відсутністю доказів їх понесення.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Первісний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІССЯ КАРДІО+" (вул.Чорновола, буд.4, м.Житомир, Житомирська обл., 10008, код ЄДРПОУ: 37151581) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛСПЕЦПОСТАЧ" (проспект Незалежності, буд.91/1, м.Житомир, Житомирська обл., 10001, код ЄДРПОУ: 31600184) 66924,00 грн основного боргу, 2755,38 грн 3% річних, 19451,17 грн інфляційних втрат, 7171,73 грн пені та 2683,71 грн судового збору.

3. У задоволенні первісного позову в частині стягнення 10,35 грн 3% річних відмовити.

4. У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 11.12.23

Суддя Прядко О.В.

Друк:

1 - у справу; 2-3 - сторонам (рек.),

- представнику позивача: ІНФОРМАЦІЯ_1; представнику відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_2