Рішення

від 20.11.2023 по справі 921/339/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20 листопада 2023 року м. ТернопільСправа № 921/339/23

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гевка В.Л.

за участі секретаря судового засідання Карпи М.Ю.

розглянувши у порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Фізичної особи підприємця Давида Михайла Володимировича, АДРЕСА_1

до відповідача: Комунального некомерційного підприємства Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня Тернопільської обласної ради, 46027, Тернопільська обл., м. Тернопіль, вул. Тролейбусна, 14

про стягнення заборгованості у сумі 55 534 грн 96 коп., з яких: 41 288 грн 24 коп. основний борг; 1 679 грн 81 коп. - 3% річних; 12 566 грн 91 коп. інфляційні втрати.

За участі представників:

Позивача: не з`явився.

Відповідача: не з`явився.

1. Суть та рух справи.

Позивач Фізична особа підприємець Давид Михайло Володимирович звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до відповідача - Комунального некомерційного підприємства Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня Тернопільської обласної ради, у якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 55 534 грн 96 коп., з яких: 41 288 грн 24 коп. основний борг; 1 679 грн 81 коп. - 3% річних; 12 566 грн 91 коп. інфляційні втрати.

Ухвалою суду від 16.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання на 13.06.2023.

Ухвалами суду, в порядку статті 183 ГПК України, відкладалось підготовче засідання та продовжувався строк підготовчого провадження.

Пунктом 3 частини 2 статті 185 ГПК України встановлено, що за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні 11.07.2023 судом продовжено строк підготовчого провадження по 14.08.2023, закрито підготовче провадження з 15.08.2023 та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.08.2023.

У судовому засіданні 17.10.2023 відкрито розгляд справи по суті, в порядку статті 216 ГПК України оголушувалась перерва до 20.11.2023.

Представники сторін у призначене судове засідання 20.11.2023 не прибули, будь-яких заяв чи клопотань не надали.

Частиною 1 статті 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи наведене, суд визнав за можливе розглянути справу без участі представників сторін за наявними в ній матеріалами.

Суд, у судовому засіданні 20.11.2023, видалився до тривалої нарадчої кімнати та після повернення з нарадчої кімнати, ухвалив скорочену (вступну та резолютивну) частину рішення.

2. Аргументи сторін.

2.1. Аргументи позивача у позові.

Позивач обґрунтовуючи позовні вимоги зазначив, що 01.11.2019 між Комунальним некомерційним підприємством Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня Тернопільської обласної ради та фізичною особою підприємцем Давид Михайлом Володимировичем укладено договір про надання послуг, предметом якого є надання КП «Тернопільводоканал», Тернопільський міський РЕМ ВАТ «Тернопільобленерго», ТОВ «Тернопільелектропостач», ДП «Газпостач», ПАТ «Тернопільміськгаз», ПП «Квартал-Л» ФОП Давид М.В. комунальних послуг на орендоване у КНП «ТОКПЛ» ТОР приміщення площею 195,6м.кв. і долі площ спільного користування 26,5 кв.м. за адресою м.Тернопіль, вул. Тролейбусна,14, а ФОП Давид М.В. відшкодовує вартість фактично спожитих послуг орендодавцю.

Починаючи з листопада 2019 року відповідачем було виставлено позивачу рахунки на відшкодування вартості комунальних послуг, згідно яких на щомісячну суму витрат за постачання електроенергії, холодної води, газу, реактивної енергії відповідачем нараховувалось ПДВ.

На переконання позивача, відповідач неправомірно здійснював такі нарахування та включення розміру ПДВ в рахунки на відшкодування комунальних послуг та електроенергії, так як суб`єктом нараховування такого податку за відповідні послуги в силу закону він не міг бути, відповідно дії останнього вважає протиправними та позадоговірними.

Неповернення відповідачем позивачу зазначеної суми, перерахованої поза межами договірних платежів, має наслідком збагачення відповідача за рахунок позивача поза підставою, передбаченою законом.

У зв`язку з чим, позивач вважає, що відповідач неправомірно (всупереч вимогам ПК України та договору про надання послуг від 03.01.2017) здійснював нарахування та включення розміру ПДВ в рахунках на відшкодування комунальних послуг та електроенергії, що у свою чергу призвело до набуття КНП "ТОКПЛ" ТОР коштів за рахунок позивача не в порядку виконання договірного зобов`язання та Закону.

Крім цього, так як відповідач безпідставно набув та зберіг за собою грошові кошти, які підлягали поверненню позивачу, згідно з поданим ФОП Давид М.В. розрахунком, відповідачу нараховано за період 01.01.2022 по 31.03.2023 - 12 566,91 грн інфляційних втрат та 1 679,81 грн 3% річних за період з 01.01.2022 по 10.05.2023.

2.2. Аргументи відповідача.

У відзиві на позовну заяву відповідач проти позовних вимог ФОП Давид М.В. заперечив, так як вважає, що єдиним доказом, на якому ґрунтується позиція позивача щодо суми коштів, яка, на його думку, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача є висновок експертного дослідження № ЕД-19/120-22/8041-ЕК від 30.12.2022.

На переконання відповідача Висновок від 30.12.2022 не є достовірним доказом, оскільки дозволяє зробити однозначний висновок про те, що в ході його складання експертом надано тлумачення норм Податкового кодексу України (далі ПК України) та надано оцінку відповідності поведінки відповідача нормам ПК України.

Також звертає увагу суду на те, що згідно індивідуальної податкової консультації № 1771/ІПК/99-00-21-03-02-06 від 26.10.2022, у випадку якщо орендодавцем отримуються кошти від орендаря як відшкодування (компенсація) понесених ним витрат на оплату послуг третіх осіб у зв`язку з виконанням договору з надання послуг такому орендарю, такі кошти є оплатою послуг з оренди приміщень, що надаються в межах виконання такого договору, та включаються орендодавцем до бази оподаткування у загальновстановленому порядку, якщо операції з постачання таких послуг є об`єктом оподаткування ПДВ. Також, договірна вартість комунальних послуг, придбаних орендодавцем у постачальників таких послуг для використання в операціях з надання орендодавцем послуг оренди в частині вартості послуг, що споживаються орендарями, має бути включена до загальної вартості послуг з оренди, що надаються орендодавцем орендарям.

3. Фактичні обставини встановлені судом.

01.11.2019 між фізичною особою - підприємцем Давид Михайлом Володимировичем (Орендар) та Комунальним некомерційним підприємством «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» Тернопільської обласної ради (Орендодавець) укладено Договір оренди нежитлового приміщення, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області (Договір оренди) відповідно до п. 1.1. якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування згідно з актом приймання-передачі приміщень другого поверху лікувально-виробничих майстерень (поз.3-9) площею 195,6 кв.м. та долі площ спільного користування (поз.1-29,30,ІІІ та поз.3-15,16-17,18,19,22,21-1, V,VI) площею 26,5кв.м, що перебувають на балансі Комунального некомерційного підприємства «Тернопільської обласної клінічної психоневрологічної лікарні» Тернопільської обласної ради і розміщені за адресою м. Тернопіль, вул. Тролейбусна; 14. Приміщення передаються в оренду для розміщення швейного виробництва.

Відповідно до п. 3.1. Договору оренди, орендна плата визначена на підставі розпорядження голови обласної ради від 21.10.2019 року № 244 про затвердження протоколу засідання конкурсної комісії Тернопільської обласної ради з проведення конкурсу на право оренди майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області від 17.09.2019 року № 20 і становить без ПДВ за перший місяць оренди 5 568,05 грн.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку визначеному чинним законодавством.

Окрім того, у розділі 5 Договору оренди "Обов`язки орендаря" визначений обов`язок укласти з Орендодавцем договір про відшкодування витрат Орендодавця на утримання орендованого приміщення та надання комунальних послуг та послуг охорони Орендарю" (п. 5.8.).

На виконання умов п. 5.8. Договору оренди, 01.11.2019 між Комунальним некомерційним підприємством «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» Тернопільської обласної ради (Виконавець) та ФОП Давид Михайлом Володимировичем (Замовник) укладено Договір про надання послуг, згідно з п. 1.1. якого КП "Тернопільводоканал", Тернопільський міський РЕМ ВАТ "Тернопільобленерго", ТОВ «Тернопільелектропостач», ДП "Газпостач" ПАТ по газифікації та газопостачанню "Тернопільміськгаз", ПП "Квартал-Л" по даному договору надають Замовнику комунальні послуги на орендоване у Виконавця приміщення площею 195,6 кв.м і долі площ спільного користування 26,5 кв.м за адресою: м.Тернопіль, вул. Тролейбусна,14, а Замовник відшкодовує вартість фактично спожитих послуг та оплаченого земельного податку по даній площі Виконавцю.

Відповідно до п. 2.1. Договору про надання послуг, Замовник щомісячно вносить плату за надані комунальні послуги та оплачений земельний податок на рахунок Виконавця не пізніше останнього календарного дня поточного місяця: за водопровід і каналізацію згідно показників лічильника; за спожиту електроенергію згідно показників лічильника; за спожиту реактивну електроенергію згідно розрахунку Виконавця кВАр/міс; за спожитий газ згідно показників лічильника; за вивіз та захоронення твердих побутових відходів; оплата земельного податку пропорційно зайнятій площі.

Договір про надання послуг укладено строком на 35 місяців, що діє з 01.11.2019 до 30.09.2022 включно, з обов`язковою пролонгацією на 25 місяців до 31.10.2024 (п. 3.1 Договору про надання послуг).

На виконання Договору про надання послуг ФОП Давид М.В. починаючи з листопада 2019 року КНП "ТОКПЛ" ТОР виставлялись рахунки для оплати, а саме:

- рахунок №762 від 22.11.2019 на суму 5 032,37 грн, в тому числі ПДВ в сумі 838,73 грн;

- рахунок № 824 від 16.12.2019 на суму 14 980,91 грн, в тому числі ПДВ в сумі 2 496,82 грн;

- рахунок № 26 від 22.01.2020 на суму 21 672,01 грн, в тому числі ПДВ в сумі 3 612,00 грн;

- рахунок №94 від 21.02.2020 на суму 13 105,17 грн, в тому числі ПДВ в сумі 2 184,20 грн;

- рахунок №169 від 20.03.2020 на суму 8 526,67 грн, в тому числі ПДВ в сумі 1 421,11грн;

- рахунок №212 від 21.04.2020 на суму 2 369,09 грн, в тому числі ПДВ в сумі 394,85 грн;

- рахунок №283 від 22.05.2020 на суму 2 778,68 грн, в тому числі ПДВ в сумі 2 778,68 грн;

- рахунок №377 від 22.06.2020 на суму 2 220,00 грн, в тому числі ПДВ в сумі 370,00 грн;

- рахунок №475 від 20.07.2020 на суму 6 480,09 грн, в тому числі ПДВ в сумі 1 080,02 грн;

- рахунок №709 від 21.09.2020 на суму 5 011,48 грн, в тому числі ПДВ в сумі 835,25 грн;

- рахунок №808 від 20.10.2020 на суму 3 920,38 грн, в тому числі ПДВ в сумі 653,40 грн;

- рахунок №909 від 20.11.2020 на суму 8 698,01 грн, в тому числі ПДВ в сумі 1 449,67 грн;

- рахунок №1006 від 15.12.2020 на суму 15 859,35 грн, в тому числі ПДВ в сумі 2 643,22 грн;

- рахунок №44 від 20.01.2021 на суму 18 163,76 грн, в тому числі ПДВ в сумі 3 027,29 грн;

- рахунок №147 від 19.02.2021 на суму 14 855,38 грн, в тому числі ПДВ в сумі 2 475,90 грн;

- рахунок №261 від 22.03.2021 на суму 16 745,86 грн, в тому числі ПДВ в сумі 2 790,98 грн;

- рахунок №374 від 20.04.2021 на суму 15 440,55 грн, в тому числі ПДВ в сумі 2 573,43 грн;

- рахунок №478 від 20.05.2021 на суму 7 954,00 грн, в тому числі ПДВ в сумі 1325,67 грн;

- рахунок №591 від 22.06.2021 на суму 4 460,21 грн, в тому числі ПДВ в сумі 743,37 грн;

- рахунок №699 від 19.07.2021 на суму 8 687,43 грн, в тому числі ПДВ в сумі 1 447,91 грн;

- рахунок №821 від 23.08.2021 на суму 7 814,30 грн, в тому числі ПДВ в сумі 1 302,38 грн;

- рахунок №914 від 20.09.2021 на суму 7 483,13 грн, в тому числі ПДВ в сумі 1 247,19 грн;

- рахунок №1004 від 20.10.2021 на суму 11 539,89 грн, в тому числі ПДВ в сумі 1 923,32 грн;

- рахунок №1104 від 22.11.2021 на суму 14 808,04 грн, в тому числі ПДВ в сумі 2 468,01 грн;

- рахунок №1180 від 17.12.2021 на суму 14 001,44 грн, в тому числі ПДВ в сумі 2 333,57 грн;

- рахунок №55 від 25.01.2022 на суму 33 720,15 грн, в тому числі ПДВ в сумі 5 620,03 грн;

- рахунок №22б/н від 28.02.2022 на суму 43 722,59 грн, в тому числі ПДВ в сумі 7 287,10 грн;

- рахунок №220 від 31.03.2022 на суму 6 609,06 грн, в тому числі ПДВ в сумі 1 101,51 грн.

- рахунок №383 від 31.05.2022 на суму 8 235,38 грн, в тому числі ПДВ в сумі 1 372,56грн.

- рахунок 21б/н від 29.07.2022 на суму 9 281,19 грн, в тому числі ПДВ в сумі 1 546,87грн.

Як вбачається із зазначених рахунків на оплату за 2019-2021 роки, на щомісячну суму, яку ФОП Давид М.В. оплачував, як витрати КНП "ТОКПЛ" ТОР за постачання електроенергії, холодної води, газу, реактивної енергії, Виконавцем нараховувалось ПДВ.

Як зазначає позивач, операція з отримання орендодавцем від орендаря компенсації витрат за спожиті орендарем комунальні послуги та електричну енергію не є об`єктом оподаткування ПДВ, оскільки орендодавець не здійснює операцій з постачання орендарю комунальних послуг та електричної енергії, вартість спожитих орендарями комунальних послуг та електричної енергії відшкодовується орендарю окремо та не включається орендарем до складу орендної плати. Вартість спожитих послуг визначається на підставі рахунків постачальників комунальних послуг з урахуванням суми ПДВ, нарахованого такими постачальниками на суму наданих послуг. Суми таких коштів оплачуються орендарем у вигляді відшкодування орендодавцю вартості спожитих комунальних послуг та електричної енергії та не включаються орендодавцем до бази оподаткування ПДВ. Податкові зобов`язання з ПДВ на такі операції, за твердженням позивача, не нараховуються.

У зв`язку з чим, на думку позивача відповідач неправомірно (всупереч вимогам ПК України та договору про надання послуг від 01.11.2019) здійснював нарахування та включення розміру ПДВ в рахунках на відшкодування комунальних послуг та електроенергії, що у свою чергу призвело до набуття КНП "ТОКПЛ" ТОР коштів за рахунок Позивача не в порядку виконання договірного зобов`язання та Закону.

Так, зокрема згідно із висновком експертного дослідження № ЕД-19/120-22/8041-ЕК від 30.12.2022 проведеним за заявою позивача, документально підтверджується збільшення активів комунальним некомерційним підприємством "Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня" Тернопільської обласної ради за рахунок ФОП Давид М.В. внаслідок нарахування та включення розміру ПДВ в рахунках на відшкодування комунальних послуг на суму 41 288,24 грн за період 2019-2021 роки.

Набуття відповідачем як однією зі сторін зобов`язання коштів за рахунок іншої сторони не в порядку виконання договірного зобов`язання, а поза підставами, передбаченими договором, внаслідок перерахування на рахунок відповідача понад вартість товару, який було поставлено, виключає застосування до правовідносин сторін норм зобов`язального права, та є підставою для застосування положень статті 1212 Цивільного кодексу України.

Оскільки відповідач отримав від позивача суму ПДВ при тому, що суб`єктом нараховування такого податку за відповідні послуги в силу закону він не міг бути, позивач вважає, що КНП "ТОКПЛ" ТОР зобов`язане відшкодувати йому, в порядку статті 1212 Цивільного кодексу України, суму 41 288,24 грн, оскільки неповернення зазначеної суми, перерахованої поза межами договірних платежів, має наслідком збагачення відповідача за рахунок позивача поза підставою, передбаченою законом.

Так як, відповідач безпідставно зберіг за собою грошові кошти, які підлягали поверненню позивачу, відтак між сторонами виникли грошові зобов`язання та їх невиконання зумовлює застосування положень частини другої статті 625 ЦК України, у зв`язку з чим позивачем відповідачу нараховано 12 566,91 грн інфляційних втрат та 1 679,81 грн 3% річних.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів та є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв"язку з чим звернувся до суду з позовними вимогами про стягнення безпідставно набутих грошових коштів в сумі 55 534,96 грн, із урахуванням сум інфляційних втрат та 3% річних.

4. Норми права, законодавство, судова практика, які застосував суд.

Мотивована оцінка судом аргументів, наведених учасниками справи.

Частиною 1 статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (стаття 638 ЦК України).

Як встановлено судом, 01.11.2019 між Комунальним некомерційним підприємством «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» Тернопільської обласної ради (Орендодавець) та ФОП Давид М.В. (Орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області.

На виконання умов п.5.8 зазначеного договору оренди, 01.11.2019 між Комунальним некомерційним підприємством «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» Тернопільської обласної ради (Виконавець) та ФОП Давид М.В. (Замовник) укладено договір про надання послуг, відповідно до умов якого КП "Тернопільводоканал", Тернопільський міський РЕМ ВАТ "Тернопільобленерго", ТОВ «Тернопільелектропостач», ДП "Газпостач" ПАТ по газифікації та газопостачанню "Тернопільміськгаз", ПП "Квартал-Л" по даному договору надають Замовнику комунальні послуги на орендоване у Виконавця приміщення площею 195,6 кв. м і долі площ спільного користування 26,5 кв. м за адресою м.Тернопіль, вул. Тролейбусна, 14, а Замовник відшкодовує вартість фактично спожитих послуг та оплаченого земельного податку по даній площі Виконавцю.

Згідно з частиною 1 статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 року № 1875-IV, житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

За приписами частини 3 статті 10 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", а також Закону України "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг" певні види господарської діяльності у сфері житлово-комунальних послуг підлягають ліцензуванню відповідно до закону.

Так, Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.96 № 28, передбачено, що продавати електричну енергію споживачам (або субспоживачам) має право тільки постачальник (суб`єкт господарювання), який отримав ліцензію Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України на здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії.

Основний споживач має право лише передавати електричну енергію субспоживачам своїми технологічними електричними мережами за умови дотримання правил та враховуючи певні обмеження.

Тоді як, істотною умовою договору оренди є, зокрема, орендна плата, яка є фіксованим платежем, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (статті 284, 286 ГК України).

Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними (частина 5 статті 180 ГК України).

Відповідно до статті 11 Закону України "Про ціни і ціноутворення" вільні ціни встановлюються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін. Отже, сторони на договірних засадах передбачають формування ціни за договором.

Підпунктом 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, податок на додану вартість непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу. Об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПК України (підпункт а пункту 185.1 статті 185 ПК України).

За своєю правовою сутністю ПДВ є часткою новоствореної вартості, включається до ціни товару та сплачується покупцем (замовником послуг).

Як зазначалось вище, умовами договору про надання послуг від 01.11.2019 сторони передбачили, що Замовник (ФОП Давид М.В.) відшкодовує вартість фактично спожитих послуг в т.ч. згідно показників лічильника.

Будь-яких інших умов щодо оплати за договором про надання послуг не передбачено. Отже, договором про надання послуг не передбачено включення до нього умови щодо нарахування на вартість послуг ПДВ.

Хоча ПДВ і включається до ціни товару, однак не є умовою про ціну в розумінні цивільного та господарського законодавства, оскільки не може встановлюватись (погоджуватись чи змінюватись) сторонами за домовленістю у договірному порядку.

При цьому, згідно з пунктом 188.1 статті 181 ПК України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється із вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Пунктом 198.5 статті 198 ПК України визначено, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПК України, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) в терміни, встановлені ПК України для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, за якими не здійснюється нарахування ПДВ (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196, підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 та пунктом 197.11 статті 197 ПК України).

Відповідно до листа ДФС від 19.04.2016 № 8815/6/99-99-19-03-02-15 "Щодо надання консультації по питанню оподаткування ПДВ операцій по компенсації орендарем нерухомого майна вартості витрат на комунальні послуги та енергоносіїв", операція з отримання орендодавцем від орендаря компенсації витрат за спожиті орендарем комунальні послуги та електричну енергію не є об`єктом оподаткування ПДВ, оскільки орендодавець не здійснює операцій з постачання орендарю комунальних послуг та електричної енергії, вартість спожитих орендарями комунальних послуг та електричної енергії відшкодовується орендарю окремо та не включається орендарем до складу орендної плати. Вартість спожитих послуг визначається на підставі рахунків постачальників комунальних послуг з урахуванням суми ПДВ, нарахованого такими постачальниками на наданих послуг. Суми таких коштів оплачуються орендарем у вигляді відшкодування орендодавцю вартості спожитих комунальних послуг та електричної енергії та не включаються орендодавцем до бази оподаткування ПДВ. Податкові зобов`язання з ПДВ на такі операції не нараховуються.

Отже, враховуючи наведені законодавчі норми, а також надані ДФС роз`яснення, операція з отримання Комунальним некомерційним підприємством "Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня" Тернопільської обласної ради від ФОП Давид М.В. компенсації витрат за спожиті орендарем комунальні послуги не є об`єктом оподаткування ПДВ.

У цьому випадку для придбання товарів/послуг із ПДВ базою оподаткування буде ціна придбання, яку визначають без ПДВ, тобто для того щоб виставити рахунок на відшкодування витрат за послугами орендарю, орендодавцю слід виставити рахунок точно такий самий, який був отриманий від постачальника (відповідно до Договору про надання послуг це - КП "Тернопільводоканал", Тернопільський міський РЕМ ВАТ "Тернопільобленерго", ДП "Газпостач" ПАТ по газифікації та газопостачанню "Тернопільміськгаз", ПП "Квартал Л"), що зроблено не було, в результаті чого Орендарем була здійснена надлишкова оплата (відшкодування) на рахунки Орендодавця за комунальні послуги у вигляді надлишково сплаченого ПДВ.

Відповідно до наявних у справі документів, Орендодавцем було виставлено Орендарю рахунки за комунальні послуги на загальну суму 250 129,46 грн з ПДВ (252 609,06 - 2 479,60 земельний податок), в т.ч. 41 288,24грн ПДВ, всі вони є оплаченими ФОП Давид М.В., що підтверджується копіями квитанцій та платіжних доручень.

Відтак, матеріалами справи підтверджується збільшення активів Комунального некомерційного підприємства" Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня" Тернопільської обласної ради за рахунок ФОП Давид М.В. внаслідок нарахування та включення розміру ПДВ в рахунках на відшкодування комунальних послуг на загальну суму 41 288,24 грн за період 2019-2021 роки, що в свою чергу, не відповідає вимогам Податкового кодексу України та не було передбачено/встановлено умовами Договору про надання послуг від 03.01.2017, так як вказані рахунки вже включали в себе вхідне ПДВ від постачальників комунальних послуг.

Більше того, збільшення комунальним некомерційним підприємством "Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня" Тернопільської обласної ради за рахунок ФОП Давид М.В. активів за рахунок безпідставного включення розміру ПДВ в рахунках на відшкодування комунальних послуг на суму 41 288,24 грн підтверджується висновком експертного дослідження № ЕД-19/120-22/8041-ЕК від 30.12.2022, проведеним за заявою позивача.

Тоді як, відповідач вважає, що експертний висновок від 30.12.2022 № ЕД-19/120-22/8041-ЕК є не достовірним доказом з огляду на те, що в ході його складання експертом надано тлумачення норм Податкового кодексу України та надано оцінку відповідності поведінки відповідача нормам ПК України.

Окрім того, відповідач вважає, що Висновок експерта від 30.12.2022 не містить жодного опису виконаних досліджень, як і не містить жодного алгоритму проведення розрахунку, перевіркою якого можна було б встановити обґрунтованість пред`явленої до стягнення суми.

Надаючи оцінку доводам відповідача, що викладені у його відзиві на позов, господарський суд враховує висновок експертного дослідження № ЕД-19/120-22/8041-ЕК від 30.12.2022, складений за заявою адвоката позивача Василишина Костянтина Вікторовича про проведення економічного експертного дослідження завідувачем сектору економічних досліджень відділу товарознавчих, гемологічних, економічних, будівельних, земельних, екологічних досліджень та оціночної діяльності Тернопільського НДЕКЦ МВС Варнавських О.П., який має вищу економічну та юридичну освіту, кваліфікацію судового експерта з правом проведення судової економічної експертизи за експертною спеціальністю 11.1 "Дослідження документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності" (свідоцтво № 9705, видане ЕКК МВС 11.12.2009, свідоцтво № 759 підтверджено 12.09.2014, свідоцтво № 2026 підтверджено 08.10.2019), 11.2 "Дослідження документів про економічну діяльність підприємств і організацій" (свідоцтво № 17126, видане ЕКК МВС 24.09.2019, підтверджене рішенням ЕКК МВС 16.03.2021 № 2284), 11.3 "Дослідження документів фінансово-кредитних операцій" (свідоцтво № 16889, видане ЕКК МВС 18.04.2019, підтверджене рішенням ЕКК МВС 16.03.2021 № 2284), стаж експертної роботи з - 2004 року.

З вказаного висновку вбачається, що на вирішення експерта, у редакції заяви позивача про долучення додаткових документів від 29.12.2022 № 5-ек, поставлене питання: "Чи підтверджується документально збільшення активів КНП "Тернопільська обласна клінічна лікарня" Тернопільської обласної ради за рахунок ФОП Давид М.В. внаслідок нарахування та включення розміру ПДВ в рахунках на відшкодування комунальних послуг на загальну суму 63 590,31 грн за період за 2019-2021 роки (Договір від 01.11.2019 № б/н)"?

На вказане питання експертом надано відповідь: "Документально підтверджується збільшення активів КНП "Тернопільська обласна клінічна лікарня" Тернопільської обласної ради за рахунок ФОП Давид М.В. внаслідок нарахування та включення розміру ПДВ в рахунках на відшкодування комунальних послуг на загальну суму 41 288,24 грн за період 2019-2021 роки, що в свою чергу, не відповідає вимогам ПК України та не було передбачено/встановлено умовами Договору про надання послуг від 01.11.2019".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

Відповідно до положень частин першої - четвертої, шостої - восьмої статті 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім`я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків. Якщо експерт під час підготовки висновку встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені питання, він має право включити до висновку свої міркування про ці обставини.

Статтею 101 ГПК України визначено, що учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (стаття 104 ГПК України).

Тобто, висновок експерта є рівноцінним з іншими видами доказів. Висновок експерта не є обов`язковим для суду, оскільки жоден доказ не має заздалегідь установленої сили. Експертний висновок оцінюється судом сукупно з іншими доказами.

Метою оцінки є з`ясування можливості використання даного висновку як джерела фактів, на яких ґрунтується вирішення справи по суті, і водночас самих цих фактів як доказів. Як будь-які інші докази, висновок експерта оцінюється на предмет його допустимості, належності, достовірності та достатності для вирішення справи.

У перевірці й оцінці експертного висновку господарським судам слід з`ясовувати: чи було додержано вимоги законодавства у призначенні та проведенні судової експертизи; чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі; компетентність експерта, якщо проведення судової експертизи доручено окремій особі, і чи не вийшов він за межі своїх повноважень; повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком судової експертизи; обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи.

Вказану правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 16.05.2018 по справі №910/21025/16.

Приймаючи рішення у цій справі, суд, у відповідності до вимог статті 86 ГПК України оцінив наявні у матеріалах справи докази, зокрема, і висновок експертного дослідження № ЕД-19/120-22/8041-ЕК від 30.12.2022 та дійшов наступних висновків.

Так, як уже зазначалось вище, відповідно до частини 2 статті 98 ГПК України, предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Із висновку експертного дослідження № ЕД-19/120-22/8041-ЕК від 30.12.2022 вбачається, що на вирішення експерта позивачем, у редакції заяви про долучення додаткових документів від 29.12.2022 № 5-ек, поставлене питання: "Чи підтверджується документально збільшення активів КНП "Тернопільська обласна клінічна лікарня" Тернопільської обласної ради за рахунок ФОП Давид М.В. внаслідок нарахування та включення розміру ПДВ в рахунках на відшкодування комунальних послуг на загальну суму 63 590,31 грн за період за 2019-2021 роки (Договір від 01.11.2019 № б/н)"?

Тобто, в предмет дослідження позивачем не включено питання права, а поставлене позивачем питання є вірно визначеним, зокрема для з`ясування та підтвердження обставин, які входять до предмета доказування у цій справі, щодо документального підтвердження суми ПДВ на яку збільшились активи КНП "Тернопільська обласна клінічна лікарня" Тернопільської обласної ради за рахунок ФОП Давид М.В.

Також, із висновку експерта від 30.12.2022, зокрема, із розділу "Дослідження" вбачається, докладний опис проведених експертом досліджень, із посиланням на законодавчі акти та досліджені документи, а також наведенням таблиці у якій описано суми виставлених Орендодавцем рахунків та сплачених Орендарем сум та наведенням розрахунку (було виставлено рахунків Орендодавцем за комунальні послуги на загальну суму 250 129,46 з ПДВ (252 609,06 -2 479,60 зем. податок) в тому числі 41 688,24 грн ПДВ).

Згідно даних таблиці 1 за досліджуваний період орендарем не підтверджено оплату виставлених орендарем рахунків на загальну суму 400,00грн (252 609,06-252 209,06).

До того ж, у висновку експертного дослідження № ЕД-19/120-22/8041-ЕК від 30.12.2022 вказано про обізнаність експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Враховуючи наведене, суд вважає висновок експертного дослідження № ЕД-19/120-22/8041-ЕК від 30.12.2022 на поставлене позивачем питання, а саме: щодо документального підтвердження збільшення активів КНП "Тернопільська обласна клінічна лікарня" Тернопільської обласної ради за рахунок ФОП Давид М.В. внаслідок нарахування та включення розміру ПДВ в рахунках на відшкодування комунальних послуг на загальну суму 41 288,24 грн за період 2019-2021 роки обґрунтованим та таким, що узгоджуються з іншими матеріалами справи.

Водночас, суд звертає увагу на те, що надаючи відповідь на поставлене позивачем питання під час дослідження, експерту необхідно було використати методичні та інформаційні джерела, на які експерт посилається у дослідницькій частині висновку (описати, дослідити та зробити висновок), відповідно експерт і посилається на норми права та документи які подано на дослідження, на підставі яких робить висновок про документальне підтвердження збільшення активів КНП "Тернопільська обласна клінічна лікарня" Тернопільської обласної ради за рахунок ФОП Давид М.В.

При цьому, у висновку експерт виходить за межі поставленого йому питання та зазначає, що таке збільшення не відповідає вимогам ПК України та не було передбачене умовами Договору про надання послуг від 01.11.2019, що розцінюється судом, як власне бачення експерта, зроблене на підставі його знань в галузі права, а тому висновок експерта у цій частині судом не враховується.

Окрім того, заперечуючи позовні вимоги, відповідач вказує на те, що в процесі здійснення діяльності Комунальним некомерційним підприємством" Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня" Тернопільської обласної ради, частка неоподатковуваних ПДВ операцій становить 99%, а частка операцій, які підлягають оподаткуванню ПДВ 1%.

У зв`язку з чим, відповідач не нараховує податковий кредит на обсяг комунальних послуг, спожитих орендарями і ПДВ в сумі спожитих орендарями комунальних послуг відноситься на валові витрати. При виставленні рахунків орендарям за спожиті комунальні послуги для відшкодування, сума ПДВ нараховується на загальну суму понесених витрат за спожиті орендарями комунальні послуги.

Ситуація, яка склалась, зумовила необхідність звернення відповідача до Державної податкової служби із заявами про надання індивідуальних податкових консультацій.

Так, в індивідуальній податковій консультації від 26.10.2022 № 1771/ІПК/99-00-21-03-02-06 вказано, що у випадку якщо орендодавцем отримуються кошти від орендаря як відшкодування (компенсація) понесених ним витрат на оплату послуг третіх осіб у зв`язку з виконанням договору з надання послуг такому орендарю, такі кошти є оплатою вартості послуг з оренди приміщень, що надаються в межах виконання такого договору, та включаються орендодавцем до бази оподаткування у загальновстановленому порядку, якщо операції з постачання таких послуг є об`єктом оподаткування ПДВ.

Також ця індивідуальна податкова консультація містить вказівку на те, що договірна вартість комунальних послуг, придбаних орендодавцем у постачальників таких послуг для використання в операціях з надання орендодавцем послуг оренди в частині вартості послуг, що споживаються орендарями, має бути включена до загальної вартості послуг оренди, що надаються орендодавцем орендарям.

Інформація, яка викладена, в тому числі, і в індивідуальній податковій консультації від 26.10.2022 № 1771/ІПК/99-00-21-03-02-06, на думку відповідача, є підставою для відмови в позові.

Однак суд, не погоджується із такою позицією Комунального некомерційного підприємства" Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня" Тернопільської обласної ради.

Так, згідно з визначенням, що міститься в підпункті 14.1.172 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податкова консультація - це допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.

Пунктами 52.1, 52.2 статті 52 ПК України передбачено, що за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом. Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Аналіз вказаного свідчить, що податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Більше того, у п. 1 Листа Міністерства юстиції України від 30.01.2009 N Н-35267-18 "Щодо порядку застосування нормативно-правових актів у разі існування неузгодженості між підзаконними актами" з приводу того, яким актом слід керуватись у разі суперечності норм підзаконного нормативно-правового акта нормам Закону України було повідомлено, що у випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

Посилання відповідача на індивідуальну податкову консультацію ДПС України від 26.10.2022 № 1771/ІПК/99-00-21-03-02-06, як на підставу підтвердження правильності нарахування та включення розміру ПДВ в рахунках на відшкодування комунальних послуг орендарями, судом до уваги не беруться, оскільки, як встановлено судом вище, норми ПК України мають вищу юридичну силу, а дії відповідача їм суперечать.

Отже доказ, який підтверджує факт надання податкової консультації, не є доказом правильності нарахування та включення відповідачем розміру ПДВ в рахунках на відшкодування комунальних послуг орендарями.

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (частина 1 статті 1212 Цивільного кодексу України).

За змістом статті 1212 ЦК України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

У випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Положення глави 83 ЦК України "Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави" застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Для виникнення зобов`язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: 1) збільшення майна в однієї особи (вона набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння); 2) втрата майна іншою особою, тобто збільшення або збереження майна в особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою; 3) причинний зв`язок між збільшенням майна в однієї особи і відповідною втратою майна іншою особою; 4) відсутність достатньої правової підстави для збільшення майна в однієї особи за рахунок іншої особи, тобто обов`язковою умовою є збільшення майна однієї сторони (набувачем), з одночасним зменшенням його в іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином, тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, передбачених нормами статті 11 ЦК України.

Відповідач, як одна із сторін зобов`язання набув кошти (41 288,24 грн ПДВ) за рахунок іншої сторони не в порядку виконання договірного зобов`язання, що виключає застосування до правовідносин сторін норм зобов`язального права, а поза підставами, передбаченими договором про надання послуг, внаслідок їх перерахування на рахунок відповідача понад вартість послуг, які було надано, тобто на підставі статті 1212 ЦК України.

Оскільки, відповідач отримав від позивача суму ПДВ при тому, що суб`єктом нараховування такого податку за відповідні послуги в силу закону він не міг бути, відповідно дії останнього є протиправними та позадоговірними, суд вважає, що Комунальне некомерційне підприємство "Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня" Тернопільської обласної ради зобов`язане відшкодувати позивачу суму 41 288, 24 грн, оскільки неповернення відповідачем позивачу зазначеної суми, перерахованої поза межами договірних платежів, має наслідком збагачення відповідача за рахунок позивача поза підставою, передбаченою законом.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення із відповідача безпідставно набутих грошових коштів за період 2019-2021 роки в сумі 41 288, 24 грн є обґрунтованими, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами, не спростовані відповідачем та є такими, що підлягають задоволенню.

4.1.Щодо стягнення інфляційних втрат в сумі 12 599грн 91коп та 3% річних в сумі 1 679грн 81коп.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Відповідно до статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач безпідставно зберіг за собою грошові кошти, які підлягали поверненню позивачу, відтак між сторонами виникли грошові зобов`язання та їх невиконання зумовлює застосування положень частини другої статті 625 ЦК України.

Згідно поданого ФОП Давид М.В. розрахунку, відповідачу нараховано за період 01.01.2022 по 31.03.2023 - 12 566,91 грн інфляційних втрат та 1 679,81 грн 3% річних за період з 01.01.2022 по 10.05.2023.

При цьому заперечення відповідача, щодо неможливості у спірних правовідносинах визначити початок прострочення виконання грошового зобов`язання, судом відхиляються оскільки встановлено, що відповідач набув кошти за рахунок позивача не в порядку виконання договірного зобов`язання, а поза підставами, передбаченими договором та законом за період 2019-2021 роки, відповідно вірним є визначений позивачем початок періоду прострочення із 01.01.2022.

Перевіривши розрахунок заявлених до стягнення сум інфляційних втрат та 3% річних суд встановив, що останні розраховано арифметично вірно, обґрунтовано у відповідності до приписів чинного законодавства, а відтак позовні вимоги про стягнення 12 566,91 грн інфляційних втрат та 1 679,81 грн 3% річних підлягають задоволенню.

5. Висновки суду.

Зі змісту частин 1, 2 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Стаття 129 Конституції України вказує, що до однієї із основних засад судочинства відноситься змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості

Згідно із частинами 2-3 статті 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 73, частин 1, 3 статті 74 статей 76, 77, 78, 79 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Вірогідними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання вірогідності доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до п. 58 рішення від 10.02.2010 (заява №4909/04) Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torijav. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303-А, п. 29)

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" наголосив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (п. 54 рішення від 28.10.2010 (заява №4241/03) Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

За наведених у їх сукупності обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

6. Судові витрати.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд, зокрема, вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

За приписами статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема і витрати пов`язані із залученням експертів та проведенням експертизи.

Згідно частини 8 статті 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем сплачено судовий збір в сумі 2 684,00 грн, а також понесено витрати на проведення експертизи у розмірі 4 077,72 грн.

У якості доказів сплати судового збору та понесення витрат на проведення експертизи, позивачем до матеріалів справи долучено платіжну інструкцію № 396 від 10.05.2023 про сплату 2 684,00 грн, акт наданих послуг № 16-927 від 31.12.22 та платіжне доручення № 215 від 12.09.2022 на суму 4 077,72 грн.

Відповідно до частин 1,2 статті 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок державив порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак суд, з огляду на задоволення позову, судові витрати понесені позивачем покладає на відповідача у справі Комунальне некомерційне підприємство Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня Тернопільської обласної ради - 2 684,00 грн судового збору та 4 077,72 грн витрат, пов`язаних із залученням експерта.

Керуючись положеннями статей 2, 42, 86, 129, 231,233, 236, 238, 241, з 253 по 259 у сукупності з іншими статтями Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня Тернопільської обласної ради, 46027, Тернопільська обл., м. Тернопіль, вул. Тролейбусна, 14 на користь Фізичної особи підприємця Давида Михайла Володимировича, АДРЕСА_1 41 288 (сорок одна тисяча двісті вісімдесят вісім) грн 24 коп. безпідставно набутих грошових коштів, 12 566 (дванадцять тисяч п`ятсот шістдесят шість) грн 91 коп. інфляційних витрат, 1 679 (одну тисячу шістсот сімдесят дев`ять) грн 81коп. 3% річних.

3. Судові витрати покласти на відповідача у справі.

4. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня Тернопільської обласної ради, 46027, Тернопільська обл., м. Тернопіль, вул. Тролейбусна, 14 на користь Фізичної особи підприємця Давида Михайла Володимировича, АДРЕСА_1 - 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. судового збору та 4 077 (чотири тисячі сімдесят сім) грн 72коп. судових витрат пов`язаних із залученням експерта.

5. Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.

Позивач: Фізична особа підприємець Давид Михайло Володимирович, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 );

Відповідач: Комунальне некомерційне підприємство Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня Тернопільської обласної ради, 46027, Тернопільська обл., м. Тернопіль, вул. Тролейбусна, 14 (код ЄДРПОУ 02001280).

Рішення господарського суду набирає законної сили у порядку статті 241 ГПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається у порядку, визначеному статтями з 253 по 259 ГПК України. Копію повного тексту рішення надіслати учасникам справи відповідно до вимог статті 242 ГПК України.

Повний текст складено та підписано 08.12.2023.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб -порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Суддя В.Л. Гевко