Ухвала

від 11.12.2023 по справі 367/9479/23

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/9479/23

Провадження №2-з/367/269/2023

УХВАЛА

Іменем України

11 грудня 2023 року м. Ірпінь

Суддя Ірпінського міського суду Київської області Одарюк М.П., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

До Ірпінського міського суду Київської області із заявою про забезпечення позову звернувся ОСОБА_1 ..

У заяві про забезпечення позову просить заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, в тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав, зокрема. Міністерству юстиції України та його територіальним органам, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції реєстрації, здійснювати будь-які реєстраційні дії стосовно державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, відкриття та/або закриття розділів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо наступного нерухомого майна:

Нежитлове приміщення №262, загальною площею 7,5 кв.м., яке розташоване в корпусі з у будинку АДРЕСА_1 . Право власності на предмет Іпотеки зареєстроване в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про право власності: 38271156, дата державної реєстрації: 17.09.2020, реєстраційний номер объекта нерухомого майна: 2015889332109.

Нежитлове приміщення №269, загальною площею 43,9 кв.м., яке розташоване в корпусі З у будинку АДРЕСА_1 . Право власності на предмет Іпотеки зареєстроване в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про право власності: 38269954, дата державної реєстрації: 17.09.2020, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2016707132109.

Нежитлове приміщення№278,загальною площею 79,2 кв.м., яке розташоване в корпусі З у будинку АДРЕСА_1 . Право власності на предмет Іпотеки зареєстроване в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про право власності: 36270868, дата державної реєстрації: 11.04.2020, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2017013732109.

Нежитлове приміщення №279, загальною площею 102,7 кв.м., яке розташоване в корпусі З у будинку АДРЕСА_1 . Право власності на предмет Іпотеки зареєстроване в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про право власності: 38289688, дата державної реєстрації: 18.09,2020, реєстраційний номер объекта нерухомого майна: 2017031932109.

Нежитлове приміщення №292, загальною площею 375,5 кв.м., яке розташоване в корпусі З у будинку АДРЕСА_1 . Право власності на предмет Іпотеки зареєстроване в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про право власності: 36271278, дата державної реєстрації: 11.04.2020, реєстраційний номер объекта нерухомого майна: 1996541332109.

Нежитлове приміщення №293, загальною площею 142,7 кв.м., яке розташоване в корпусі З у будинку АДРЕСА_1 . Право власності на предмет Іпотеки зареєстроване в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про право власності: 38288014, дата державної реєстрації: 18.09.2020, реєстраційний номер объекта нерухомого майна: 2017110832109.

Дослідивши заяву про забезпечення позову та додані до неї матеріали, суддя дійшов до наступного.

Відповідно до приписів ч. 1 ст.153 ЦПК Українисуд розглядає заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, додані до неї матеріали та матеріали позовної заяви, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до ч.ч. 1, 6-8ст.153 ЦПК Українизаява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду). Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

Згідно ч. 2 ст.149 ЦПК Українизабезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно дост.151 ЦПК Українизаява про забезпечення позову повинна містити, зокрема: обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

За правиламист.150 ЦПК Українипозов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові кошти, забороною вчиняти певні дії, встановленням обов`язку вчинити певні дії, забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання, зупиненням продажу описаного майна, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку, передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

Відповідно доПостанови Пленуму Верховного СудуУкраїни №9 від 22.12.2006«Про практикузастосування судамицивільного процесуальногозаконодавства прирозгляді заявпро забезпеченняпозову»суд, при розгляді заяви про забезпечення позову, повинен з`ясувати характер спору, що виник між сторонами, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Забезпечення позову - це сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо існує ймовірність невиконання судового рішення у майбутньому або виникнення складнощів під час його виконання.

Тобто, вжиття заходів забезпечення позову є заходом забезпечення в майбутньому виконання судового рішення.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини вказує на необхідність дотримання принципу справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (у справі "Спорронг і Льоннрот проти Швеції", "Джеймс та інші проти Сполученого королівства") положення статті 1 Першого протоколу містять три окремих правила, які не застосовуються окремо: перше правило проголошує принцип мирного володіння майном, друге стосується позбавлення майна і визначає певні умови для визнання втручання у власність правомірним, третє правило визнає за державами контролювати використання майна за наявності певних умов для цього. Також, щоб зробити висновок, чи відповідає певний захід втручання в право власності принципу правомірного та допустимого втручання, слід оцінити, чи є захід законним, чи переслідує втручання суспільний інтерес, чи є такий захід пропорційним переслідуваним цілям.

Між тим, підстав для задоволення вказаної заяви не вбачаю з огляду на те, що заяник просить забезпечити позов у визначений ним спосіб без надання жодних доказів того, що в разі невжиття заходів забезпечення може бути утрудненим та неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення позову, зважаючи на зміст позовних вимог.

Самі лише твердження заявника про потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення у разі задоволення позову без долучення відповідних доказів та обґрунтувань, не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

Також зважаючи на наведені норми, при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд насамперед має дослідити, чи існує небезпека ускладнення можливості виконання рішення суду, чи є така небезпека реальною, та чи співмірні запропоновані заходи забезпечення позову позовним вимогам. При цьому єдиною передбаченою законом підставою для застосування заходів забезпечення позову є ризик ускладнення виконання або неможливості виконання рішення суду у справі.

Одночасно суд роз`яснює, що ця відмова не позбавляє заявника на повторне звернення до суду із заявою про забезпечення позову в порядку встановленому ЦПК України, з урахуванням аргументів, вказаних в мотивувальній частині ухвали.

За таких обставин, аналізуючи вищевикладені обставини, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз`яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, яких заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; суд приходить до висновку, що вказана заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає, оскільки на даний час судом не встановлено, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позову, а також заявником належним чином не обґрунтовано свої вимоги щодо забезпечення позову.

Враховуючи викладене та керуючись Законом України «Про судовий збір», ст. ст.149-159,260,353,354 ЦПК України,

У х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову заявизалишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Суддя: М.П. Одарюк