Ухвала

від 17.11.2023 по справі 753/18417/23

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/18417/23

провадження № 2/753/8276/23

У Х В А Л А

про забезпечення позову

"17" листопада 2023 р. суддя Дарницького районного суду міста Києва Котвицький В.Л., вивчивши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бережна Тетяна Леонідівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Косенко Микола Олександрович, ОСОБА_6 , про витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання недійсним права власності на будинок та договору іпотеки,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2019 року надійшла до суду позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бережна Тетяна Леонідівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Косенко Микола Олександрович, ОСОБА_6 , про витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання недійсним права власності на будинок та договору іпотеки.

Провадження у справі відкрито на підставі ухвали судді Дарницького районного суду м. Києва від 18.10.2023.

До суду 16.11.2023 надійшла заява від позивача про забезпечення позову відповідно до якої позивач просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:63:461:0026, що розташована на АДРЕСА_1 та на житловий будинок (літ. «А»), загальною площею 352,2, житловою площею 81,3 кв.м за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2540357180000, підстава для реєстрації: технічний паспорт серія та номер ТЮ 1: 3475-5483-7745-0086 , виданий 07.12.2021 року, видавник: суб`єкт господарювання ОСОБА_7 , зареєстроване 15 грудня 2021 року, договір купівлі-продажу земельної ділянки, серія та номер 1021, виданий 11.11.2011 року, видавник приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бережна Т.Д., здійснену Державним реєстратором Волошиною Жанною Дмитрівною, Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) м. Київ.

Заява вмотивована тим, що у відповідності до свідоцтва про право на спадщину за законом від 11.11.2011, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Герасименко Н.М., зареєстрованому у реєстрі за №5502 (спадкова справа №6/2011), спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_8 (1969 р.н.), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її брат ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . Спадщиною, на яке видано свідоцтво складається із земельної ділянки, площею 0,0787 га, кадастровий номер 8 000 000 000:63:461:0026, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка розташована на АДРЕСА_1 . Зазначена земельна ділянка належала померлій на підставі Державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯД №909486, виданого Київською міською радою 09.11.2007 на підставі рішення Київської міської ради від 22.02.2007 №179-8/840, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №10-7-07304.

У 2022 році ОСОБА_1 зателефонували із Шевченківського УП ГУНП у м. Києві та повідомили, що земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:63:461:0026, що розташована на АДРЕСА_1 , йому вже не належить, оскільки шахраями була неодноразово перепродана. Отримавши таку інформацію, ОСОБА_1 приїхав до Шевченківського УП ГУНП у м. Києві, де написав відповідну заяву про злочин, після чого слідчий Кудря Володимир Іванович його опитав у якості потерпілого, відібрав зразки почерку та підпису для проведення у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12022100100000541 від 11.02.2022, почеркознавчої експертизи. Також було видано копію оскаржуваного договору купівлі продажу від 15.12.2011, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_9 та зареєстрований у реєстрі за №2117.

Після ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12022100100000541, позивач з`ясував, що спірна земельна ділянка тричі була перепродана та в решті - решт стала предметом застави по іпотечному договору, що оригінал договору купівлі продажу земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:63:461:0026, що розташована на АДРЕСА_1 від 15.12.2011, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , що був посвідчений приватний нотаріусом КМНО ОСОБА_9 та зареєстрований у реєстрі за №2117, органами попереднього досудового розслідування витребуваний не був. Було допитано 18.02.2022 у якості свідка ОСОБА_4 , який з посиланням на ст. 63 Конституції України, відмовився від дачі свідчень, 22.02.2022 у якості свідка було допитано ОСОБА_5 , який також з посиланням на ст. 63 Конституції України, відмовився від дачі свідчень.

Позивач зазначає, що вказаний договір від 15.12.2011 він не підписував та взагалі не мав наміру продавати успадковану ним земельну ділянку. З особою на прізвище ОСОБА_4 не знайомий, ніколи його не бачив, 3 приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_9 ніколи не зустрічався, жодних документів у неї не підписував.

Тобто спірна земельна ділянка вибула із власності позивача не з його волі та з порушенням вимог законодавства, між позивачем та відповідачем-1 не існувало жодних юридичних відносин.

У подальшому, ОСОБА_4 , в особі його представника ОСОБА_6 07.08.2021 уклав договір купівлі-продажу земельної ділянки, що розташована на АДРЕСА_1 , з кадастровим номером 8000000000:63:461:0026, з ОСОБА_5 , посвідчений приватним нотаріусом КМНО Бережною Т.Л., зареєстрований в реєстрі за №623.

У подальшому, ОСОБА_5 11.11.2021 уклав договір купівлі-продажу земельної ділянки, що розташована на АДРЕСА_1 , з кадастровим номером 8000000000:63:461:0026, з ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом КМНО Бережною Т.Л., реєстровий номер 1021.

У подальшому, ОСОБА_2 уклав з ОСОБА_3 договір позики на суму 4 397 025,12 грн., посвідчений 26.11.2021 приватним нотаріусом КМНО Косенко Микола Олександрович.

Одночасно з укладенням договору позики, ОСОБА_2 уклав з ОСОБА_3 договір іпотеки, серія та номер: 1169 від 26.11.2021, посвідчений 26.11.2021 приватним нотаріусом КМНО Косенко Миколою Олександровичем. Строк виконання основного зобов`язання - 26.05.2022.

У подальшому, ОСОБА_2 , 15.12.2021 зареєстрував право власності на житловий будинок (літ. «А»), загальною площею 352,2, житловою площею 81,3 кв.м за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2540357180000, підстава для реєстрації: технічний паспорт серія та номер ТІ01:3475-5483-7745- 0086, виданий 07.12.2021, видавник суб`єкт господарювання ОСОБА_7 .

Станом на день звернення з цією заявою, на спірному будинку знаходиться вивіска, згідно до якої будинок продається, особа, яка його продає має тел. номер: НОМЕР_3 .

З огляду на вказані обставини позивач вважає, що виникла необхідність вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту, оскільки невжиття заходів забезпечення позову в подальшому може утруднити або унеможливити виконання рішення суду, що призведе до необхідності вжиття позивачем додаткових заходів для поновлення своїх прав.

Частиною 1 ст. 153 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши заяву, всебічно та повно дослідивши доводи позивача, суд приходить до висновку, що заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 № 9, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Заява про забезпечення позову обґрунтовується тим, що відчуження спірного майна може порушити права позивача.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідачів, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Заявником частково обґрунтовано наявність зв`язку між заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог, оскільки застосування такого заходу забезпечення позову спроможне забезпечити ефективний захист його порушеного права та поновлення порушених прав та інтересів позивача. Невжиття заходу до забезпечення позову може призвести до того, що ухиляючись від майбутнього виконання рішення суду у даній справі, відповідачі зможуть здійснити відчуження спірного майна на користь інших осіб, що призведе до затягування розгляду справи та обмеження прав позивача на судовий ефективний судовий захист.

При цьому, накладення арешту на спірне майно до вирішення спору по суті не призведе до обмеження прав, а слугуватиме заходом запобігання можливих порушень прав позивача.

Враховуючи предмет даного позову, наведені заявником докази та обґрунтування заявлених вимог у клопотанні щодо забезпечення позову, їх обґрунтованість, наявність зв`язку між заходом забезпечення позову (накладення арешту на нерухоме майно) та предметом позовних вимог, з метою запобігання порушенню прав та охоронюваних законом інтересів позивача, суд вважає за можливе заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити частково.

З огляду на зміст позовних вимог, ініційований позивачем вид забезпечення позову щодо накладення арешту на земельну ділянку, що розташована на АДРЕСА_1 , з кадастровим номером 8000000000:63:461:0026 є співмірним із заявленими позовними вимогами і не суперечить змісту заходів забезпечення та меті їх застосування.

В частині накладення арешту на житловий будинок (літ. «А»), загальною площею 352,2, житловою площею 81,3 кв.м за адресою АДРЕСА_1 суд відмовляє, оскільки вказаний будинок не є предметом позову в частині вимог щодо витребовування майна з чужого незаконного володіння і буде неспівмірним втручанням у права титульного власника будинку до моменту вирішення справи по суті.

Підстави для застосування зустрічного забезпечення судом не вбачаються.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.149-159,260,353,354ЦПК України суд,

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бережна Тетяна Леонідівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Косенко Микола Олександрович, ОСОБА_6 , про витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання недійсним права власності на будинок та договору іпотеки- задовольнити частково.

В якості забезпечення позову накласти арешт на земельну ділянку, загальною площею 0,0787 га, з кадастровим номером 8000000000:63:461:0026, що розташована на АДРЕСА_1 .

В решті вимог заяви - відмовити.

Стягувач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Боржник: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_5 .

Боржник: ОСОБА_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_5 , РНОКПП: НОМЕР_6 .

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва.

Суддя В.Л. Котвицький