Постанова

від 07.12.2023 по справі 725/6331/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2023 року

м. Київ

справа № 725/6331/22

провадження № 61-13447св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Комунальне підприємство «Чернівецьке тролейбусне управління», третя особа - Первинна профспілкова організація Комунального підприємства «Чернівецьке тролейбусне управління»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 на рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 12 травня 2023 року у складі судді Войтуна О. Б. та постанову Чернівецького апеляційного суду від 09 серпня 2023 року у складі колегії суддів: Кулянди М. І., Половінкіної Н. Ю., Одинака О. О.,

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Комунального підприємства «Чернівецьке тролейбусне управління» (далі - КП «Чернівецьке тролейбусне управління»), третя особа - Первинна профспілкова організація Комунального підприємства «Чернівецьке тролейбусне управління» (далі - Первинна профспілкова організація КП «Чернівецьке тролейбусне управління») про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позов мотивований тим, що 20 липня 1994 року на підставі наказу КП «Чернівецьке тролейбусне управління» № 87-к ОСОБА_1 прийнято на роботу фельдшером предрейсового огляду у відділ безпеки руху. В подальшому, декілька разів позивач був переведений на різні посади фельдшера у цьому підприємстві.

26 вересня 2022 року наказом КП «Чернівецьке тролейбусне управління» № 361-к ОСОБА_1 звільнено з посади фельдшера рейсового огляду, на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України.

Своє звільнення ОСОБА_1 вважав незаконним, оскільки він не був належним чином попереджений про наступне вивільнення. Зазначив, що його два рази попереджали про наступне вивільнення - 12 липня 2022 року за № 825, у якому термін подачі заяви на згоду на переведення на нову посаду до 30 липня 2022 року, а також 12 липня 2022 року із терміном подачі заяви про згоду на переведення на нову посаду до 10 серпня 2022 року, з якими його було ознайомлено лише 03 серпня 2022 року.

Крім того, 09 серпня 2022 року ОСОБА_1 подано до відділу кадрів заяву про згоду на переведення на запропоновану посаду, яка через недбалість працівників відповідача не була врахована та він був звільнений.

Також, відповідачем не враховано переважне право позивача на залишення на роботі при звільненні, оскільки згідно вимог закону при рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишені на роботі надається працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на підприємстві. Так, до звільнення на аналогічній посаді фельдшера, як і позивач перебували ОСОБА_3 (стаж роботи до 10 років), ОСОБА_4 (стаж роботи до 15 років) та ОСОБА_5 (стаж роботи до 15 років). При цьому, стаж роботи позивача становить 28 років 2 місяці та 6 днів, у нього наявні нагороди та відсутні будь-які дисциплінарні стягнення.

КП «Чернівецьке тролейбусне управління» при звільненні позивача не врахувало рішення профспілкового комітету про незгоду щодо звільнення позивача через недоцільність у такий складний час скорочувати посаду фельдшера.

Зазначав, що відповідачем порушено строки видачі трудової книжки та здійснення всіх виплат в день звільнення.

Позивач просив:

визнати протиправним та скасувати наказ КП «Чернівецьке тролейбусне управління» від 26 вересня 2022 року № 361-к про звільнення ОСОБА_1 згідно пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України;

поновити ОСОБА_1 на посаді фельдшера по передрейсового і післярейсового огляду КП «Чернівецьке тролейбусне управління» з 27 вересня 2022 року;

стягнути з КП «Чернівецьке тролейбусне управління» середній заробіток за час вимушеного прогулу до моменту фактичного поновлення на роботі без урахування усіх необхідних за законом відрахувань;

стягнути з КП «Чернівецьке тролейбусне управління» на користь ОСОБА_1 судові витрати.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 12 травня 2023 року, яке залишене без змін постановою Чернівецького апеляційного суду від 09 серпня 2023 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 , в інтересах якого звернувся адвокат Вакарчук В. І., до КП «Чернівецьке тролейбусне управління», третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Первинна профспілкова організація КП «Чернівецьке тролейбусне управління» про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовлено.

Судові рішення мотивовані тим, що:

у КП «Чернівецьке тролейбусне управління» при скороченні штатної одиниці фельдшера, перевага була надана працівникам (фельдшерам) ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , оскільки вони мають дипломи про медичну освіту. ОСОБА_1 закінчив тільки 3 курси Чернівецького медичного інституту, відповідно до довідки № 83 від 28 жовтня 1979 року, виданої Чернівецьким медичним інститутом. З огляду на викладене, суди вважали, що відповідач мав всі підстави для скорочення ОСОБА_1 з посади фельдшера, оскільки перевага в залишенні на роботі надається працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на підприємстві за умови рівності умов продуктивності праці і кваліфікації кандидатур;

попередженням № 825 від 19 липня 2022 року ОСОБА_1 доведено до відома, що посада, яку він займає, підлягає скороченню з 26 вересня 2022 року та запропоновано посаду - інспектора з контролю пасажирських перевезень з посадовим окладом згідно штатного розпису. Отже відповідачем дотримано вимог статті 49-2 КЗпП України. Посилання позивача, що він отримав це повідомлення 03 серпня 2022 року, тобто менш ніж за два місяці не підтверджено доказами. Судом першої інстанції не було встановлено походження попередження від 19 липня 2022 року, у якому зазначено про подання заяви про переведення на посаду у строк до 30 липня 2022 року. Щодо тверджень позивача, що ним було подано заяву 09 серпня 2022 року про надання згоди на переведення на посаду інспектора з пасажирських перевезень, яка була знайдена у відділі кадрів підприємства та не була врахована при звільненні, суд першої інстанції вказав, що попри обов`язок роботодавця доказування законності прийнятого рішення, в даному випадку тягар доказування факту подання до відділу кадрів підприємства заяви про згоду на переведення, вчасно, у строк до 10 серпня 2022 року, покладений на позивача. При цьому такі доводи ним не підтверджені доказами;

щодо не надання згоди профспілкового комітету КП «Чернівецького тролейбусного управління» на звільнення ОСОБА_1 , суди вказали, що ОСОБА_1 не є членом профспілкового органу, тому відповідач мав всі підстави для звільнення ОСОБА_1 без згоди профспілкового комітету КП «Чернівецького тролейбусного управління»;

посилання позивача на порушення строків видачі трудової книжки та здійснення всіх виплат в день звільнення, суд першої інстанції не розглядав, оскільки позивачем позовні вимоги з цього приводу не заявлені;

суд першої інстанції також вказав, що у спірному наказі № 361-к від 26 вересня 2022 року не правильно зазначено дату та номер наказу про внесення змін до штатного розпису та скорочення працівників, а також дату попередження про заплановане вивільнення, однак, такі технічні описки не можуть бути підставою для скасування наказу за встановлених в ході розгляду обставин справи;

суд апеляційної інстанції відхилив посилання ОСОБА_1 на довідку Чернівецького медичного інституту від 28 жовтня 1979 року, яка надає, на думку позивача, переважне право працювати на посадах середнього медичного персоналу, оскільки ця довідка не є документом про здобуття особою освіти та кваліфікації, яка надає право працювати на відповідній посаді.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У вересні 2023 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 12 травня 2023 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 09 серпня 2023 року, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подає касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що:

суди залишили поза увагою, що ОСОБА_1 мав усі переваги на залишення на роботі перед іншими трьома працівниками, оскільки мав безперервного стажу роботи в КП «Чернівецьке тролейбусне управління» 28 років, високий рівень професійної кваліфікації - кожні три роки проходив курси підвищення кваліфікації у системі охорони здоров`я України, мав заохочення, які оголошувалися за час його роботи на підприємстві, мав посвідчення ветерана праці № 1257 та безпідставно надали перевагу працівникам з дипломом та із значно меншим стажем роботи, вказавши, що позивач не має диплому про медичну освіту;

суди залишли поза увагою висновок Верховного Суду у справі № 161/7196/19, відповідно до якого при рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації;

суди залишили поза увагою, що довідка про закінчення трьох курсів Чернівецького медичного інституту від 28 жовтня 1979 року № 83, відповідно до Переліку вищих і середніх спеціальних навчальних закладів, підготовка і отримання звання в яких дають право займатися медичною і фармацевтичною діяльністю від 25 грудня 1992 року № 195, дає право працювати на посадах молодшого медичного персоналу. Вказує, що відповідно до цієї довідки він працював на посаді фельдшера з 20 липня 1994 року. Суд апеляційної інстанції в оскарженій постанові послався на Закон України «Про вищу освіту», який прийнятий 01 липня 2014 року та встановлює види і вимоги до документів про освіту, які видаються здобувачам освіти після набрання чинності цим Законом.

Позиція інших учасників справи

У жовтні 2023 року КП «Чернівецьке тролейбусне управління»подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення.

Відзив на касаційну скаргу обґрунтований тим, що відповідачем при звільненні позивача дотримано вимоги статті 49-2 КЗпП України та за два місяці до звільнення повідомлено ОСОБА_1 про скорочення та запропоновано йому іншу посаду на підприємстві. Твердження позивача про те, що відповідач порушив переважне право позивача на залишення на роботі порівняно з іншими працівниками, не врахувавши його кваліфікації та стаж роботи є такими, що не відповідають дійсності. Так, судами було досліджено питання щодо наявності чи відсутності у позивача переважного права на залишення на роботі, та встановлено, що при скороченні позивача здійснювалось оцінювання його кваліфікаційних якостей. Зокрема було встановлено, що ОСОБА_1 не має освіти, що свідчила б про його кваліфікацію. Натомість інші працівники, що займають посаду фельдшера передрейсового огляду, мають повну освіту. Вказує, що перевага в залишенні на роботі надається працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на підприємстві за умови рівності умов продуктивності праці і кваліфікації кандидатур.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 20 вересня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі № 725/6331/22, витребувано з суду першої інстанції цивільну справу № 725/6331/22.

У жовтні 2023 року матеріали цивільної справи № 725/6331/22 надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 07 грудня 2023 року у задоволенні клопотання КП «Чернівецьке тролейбусне управління» про поновлення строку на подання відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 на рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 12 травня 2023 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 09 серпня 2023 року відмовлено. Продовжено КП «Чернівецьке тролейбусне управління» строк на подання відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 на рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 12 травня 2023 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 09 серпня 2023 року.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 20 вересня 2023 року зазначено, що касаційна скарга містить передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановіВерховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 161/7196/19 та судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України).

Фактичні обставини

Суди встановили, що ОСОБА_1 згідно наказу № 87-к від 21 липня 1994 року прийнятий на роботу до Чернівецького тролейбусного управління на посаду фельдшера предрейсового огляду у відділ безпеки руху.

Наказом № 193 від 27 червня 2022 року в. о. начальника КП «Чернівецьке тролейбусне управління» внесені зміни до штатного розпису, з 11 липня 2022 року виведено посади зі штатного розпису в тому числі посаду фельдшера по перед і після рейсового огляду в кількості 1 штатної одиниці.

Попередженням № 825 від 19 липня 2022 року ОСОБА_1 доведено до відома, що посада яку він займає підлягає скороченню з 26 вересня 2022 року. Також запропоновано посаду - інспектора з контролю пасажирських перевезень з посадовим окладом згідно штатного розпису. У випадку згоди на переведення на нову посаду запропоновано в строк до 10 серпня 2022 року подати до відділу кадрів заяву про переведення. В разі неподання такої заяви, пропозиція посади вважатиметься відхиленою. Ознайомлення ОСОБА_1 із зазначеним попередженням підтверджується його підписом.

Відповідно до копії витягу з протоколу № 31 засідання профспілкового комітету КП «Чернівецьке тролейбусне управління» від 04 серпня 2022 року скорочення посади фельдшера зумовило те, що 4 таких штатних одиниці забагато для підприємства та згідно графіка проведення медогляду норму годин вони не відпрацьовують.

Відповідно до наказу № 361-к від 26 вересня 2022 року ОСОБА_1 звільнено з посади з 26 вересня 2022 року на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України.

Позиція Верховного Суду

Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення (частина шоста статті 43 Конституції України).

Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40 КЗпП України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта 263 ЦПК України).

Нормами трудового законодавства не передбачено здійснення судом перевірки доцільності скорочення працівників, ці питання стосуються суто внутрішньої господарської діяльності окремого суб`єкта господарювання та не є предметом доказування у судових спорах (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 листопада 2019 року у справі № 415/5022/18 (провадження № 61-13980св19).

Згідно з частиною другою статті 40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 вересня 2020 року у справі № 161/7196/19 (провадження № 61-4375св20), на яку посилається позивач у касаційній скарзі, зазначено, що:

«Однією з найважливіших гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов`язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника.

Відповідно до статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо».

При скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається, зокрема, працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації (стаття 42 КЗпП України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 вересня 2020 року у справі № 161/7196/19 (провадження № 61-4375св20), на яку посилається позивач у касаційній скарзі, зазначено, що:

«[…] визначальним критерієм для визначення наявності переважного права на залишенні на роботі при скороченні чисельності штату працівників, у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці є саме рівень кваліфікації працівника та продуктивність праці. Тому при вирішенні питання про звільнення працівника роботодавець зобов`язаний перевірити наявність у працівників, посади яких скорочуються, більш високої чи більш низької кваліфікації і продуктивності праці.

Для такої перевірки повинні досліджуватись документи та інші відомості про освіту і присвоєння кваліфікаційних розрядів (класів, категорій, рангів), про підвищення кваліфікації, про навчання без відриву від виробництва, про винаходи і раціоналізаторські пропозиції, авторами яких є відповідні працівники, про тимчасове виконання обов`язків більш кваліфікованих працівників, про досвід трудової діяльності, про виконання норм виробітку (продуктивність праці), про розширення зони обслуговування, про збільшення обсягу виконуваної роботи, про суміщення професій тощо.

Продуктивність праці і кваліфікація працівника повинні оцінюватися окремо, але в кінцевому підсумку роботодавець повинен визначити працівників, які мають більш високу кваліфікацію і продуктивність праці за сукупністю цих двох показників. При відсутності різниці у кваліфікації і продуктивності праці перевагу на залишення на роботі мають працівники, перелічені в частині другій статті 42 КЗпП України.

Для виявлення працівників, які мають це право, роботодавець повинен зробити порівняльний аналіз продуктивності праці і кваліфікації тих працівників, які залишилися на роботі, і тих, які підлягають звільненню».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 18 жовтня 2023 року у справі № 757/40483/21 (провадження № 61-2538св23), з посиланням на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2020 року у справі № 720/430/19 (провадження № 61-17768св19), зазначено, що:

«за змістом статті 42 КЗпП України коло працівників, серед яких визначаються особи, які мають переважне право на залишення на роботі, та які не мають такого права, стосується всіх працівників, які займають таку ж посаду.

При визначенні працівників з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці, використовуються ознаки, які в сукупності характеризують виробничу діяльність працівників: наявність певної освіти, стаж і досвід роботи, ставлення до роботи, якість виконуваної роботи тощо. […]

Частиною другою статті 42 КЗпП України передбачено, що при рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається певним працівникам: сімейним - при наявності двох і більше утриманців, працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації тощо.

Таким чином, для висновку про наявність переваги в залишенні на роботі працівника перш за все повинно бути з`ясовано чи є рівними кваліфікація та продуктивність праці вивільненого працівника порівняно із залишеним на роботі, за яким власником визнане переважне право. Оскільки позивачка має більш високу кваліфікацію порівняно з ОСОБА_3 , з висновком апеляційного суду про те, звільнення позивачки відбулося із дотриманням положень статті 42 КЗпП України погодитись неможливо».

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

У справі, що переглядається:

при зверненні із позовом ОСОБА_1 вказав, що його звільнення здійснено із порушенням вимог чинного законодавства, а саме: у рішенні про скорочення штату працівників відсутнє обґрунтування таких змін, відповідачем порушено строки ознайомлення позивача з попередженням про наступне вивільнення, позивачу не були запропоновані усі наявні вакантні посади, що відповідають його рівню освіти та кваліфікації, відповідачем не було враховано переважне право позивача на залишення на роботі при звільненні, відповідачем не врахована незгода профспілкового комітету щодо скорочення посади фельдшера;

за наявності рівності кваліфікації та продуктивності праці вивільненого працівника порівняно із залишеним на роботі працівниками, перевага в залишенні на роботі надається працівнику з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації;

суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, встановив, що у відповідача дійсно відбулися зміни в організації праці, з 11 липня 2022 року виведено посаду фельдшера по передрейсового і післярейсового огляду в кількості 1 штатної одиниці, позивачу була запропонована посада інспектора з пасажирських перевезень, правом на зайняття якої він не скористався, позивача попереджено за два місяці про скорочення посади, членом профспілки позивач не був. Суди також перевірили наявність у працівників: ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 та позивача, посади яких скорочуються, зокрема, більш високої чи більш низької кваліфікації та встановили, що ОСОБА_1 не має диплома про медичну освіту.

Отже, суди зробили правильний висновок про відмову в задоволенні позову, оскільки відповідач під час звільнення позивача дотримав вимоги законодавства.

Аргументи касаційної скарги ОСОБА_1 про те, що судами залишено поза увагою наявність у нього безперервного стажу роботи в КП «Чернівецьке тролейбусне управління» (28 років), високого рівня професійної кваліфікації, довідки про закінчення трьох курсів медичного інституту, яка дає право працювати на посадах молодшого медичного персоналу та безпідставно надали перевагу працівникам з дипломом та із значно меншим стажем роботи, колегія суддів відхиляє, оскільки встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено як статтями 58, 59, 212 ЦПК України у редакції, що діяла на час розгляду справи у суді першої інстанції, так і статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України у редакції від 03 жовтня 2017 року. Порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

Згідно частини другої статті 410 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 400 ЦПК України).

Доводи касаційної скарги з урахуванням меж касаційного перегляду та висновків щодо застосування норм права, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 18 жовтня 2023 року у справі № 757/40483/21 (провадження № 61-2538св23), не дають підстав для висновку, що оскаржені судові рішення ухвалені без додержання норм матеріального та процесуального права. У зв`язку з цим колегія суддів вважає, що касаційну скаргу належить залишити без задоволення, оскаржені судові рішення залишити без змін, тому судовий збір покладається на особу, яка подала касаційну скаргу.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 12 травня 2023 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 09 серпня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук