Ухвала

від 07.12.2023 по справі 155/1480/23

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 155/1480/23 Головуючий у 1 інстанції: Сметана В. М. Провадження № 22-ц/802/1086/23 Доповідач: Матвійчук Л. В.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

07 грудня 2023 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Матвійчук Л. В.,

суддів - Данилюк В. А., Федонюк С. Ю.,

з участю секретаря судового засідання Губарик К. А.,

представника заявника Веремчука В. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє матір ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Горохівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_3 , про встановлення факту батьківства за апеляційною скаргою заявника ОСОБА_1 , в інтересах якої діє матір ОСОБА_2 , на ухвалу Горохівського районного суду Волинської області від 28 вересня 2023 року,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2023 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє матір ОСОБА_2 , звернулася до суду із зазначеною заявою та у своїх вимогах просила суд встановити юридичний факт , що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер (загинув) ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що Горохівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 26 червня 2023 року складено відповідний актовий запис № 196, є її батьком та внести до актового запису № 18 від 20 травня 2010 року про її народження у частині відомостей про батька, вказавши ОСОБА_4 у відповідному розділі її батьком.

Ухвалою Горохівського районного суду Волинської області від 28 вересня 2023 року у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє матір ОСОБА_2 , відмолено.

Роз`яснено заявнику, що розгляд справи віднесено до юрисдикції адміністративного суду.

Повернуто ОСОБА_2 сплачений судовий збір у розмірі 536 грн 80 коп.

Не погоджуючись із ухвалою суду, заявник ОСОБА_1 , в інтересах якої діє матір ОСОБА_2 , подала апеляційну скаргу, у якій покликаючись на порушення судом норм процесуального права, просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Під час апеляційного розгляду справи з ініціативи суду віршувалося питання про зупинення апеляційного провадження у справі.

Представник заявника ОСОБА_5 при вирішенні даного питання заперечував щодо зупинення провадження у справі.

Заслухавши думку представника заявника, дослідивши обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційне провадження у цій справі необхідно зупинити.

Частиною 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Ухвалою Верховного Суду від 22 вересня 2023 року справу №560/17953/21 за позовом ОСОБА_6 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_7 , про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії, передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Верховний Суд, розглянувши у в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 560/17953/21, дійшов висновку про необхідність передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених в раніше ухвалених рішеннях Верховного Суду у складі колегії суддів іншого касаційного суду.

Зокрема, розглядаючи справу про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії, Верховний Суд зауважив, що у даній справі фактично порушено питання щодо встановлення факту проживання однією сім`єю без зареєстрованого шлюбу позивача із загиблим військовослужбовцем з метою звернення до відповідних органів за призначенням одноразової грошової допомоги.

При цьому аналізуючи норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд зазначив, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються у цивільному процесі в порядку окремого провадження.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 1 постанови від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року в справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок про те, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: - факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішення спору про право.

При вирішенні питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов`язаний з`ясувати питання про підсудність та юрисдикційність. Оскільки чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, то суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу.

У контексті справи № 560/17953/21 колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду вважає помилковими висновки Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду про те, що вимоги заявниці до суду, пов`язані з доведенням факту проживання однією сім`єю без зареєстрованого шлюбу позивачки із загиблим військовослужбовцем для визнання (підтвердження) за нею певного соціально-правового статусу та можливими правовими наслідками такі вимоги пов`язані з публічно-правовими відносинами заявниці з державою, а отже, не підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства.

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду наголошує, що правовідносини у розглядуваній справі та справі №290/289/22-ц є подібними, оскільки в обох справах необхідно встановити юридичний факт (факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу) для подання документів до відповідних органів з метою призначення та отримання одноразової грошової допомоги за загиблого (померлого) військовослужбовця.

Більше того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22 серпня 2018 року у справі № 644/6274/16-ц за заявою ОСОБА_8, заінтересовані особи - ОСОБА_9, Міністерство оборони України про встановлення факту, що має юридичне значення, в якій суди першої та апеляційної інстанції в порядку цивільного судочинства заяву ОСОБА_8 задовольнили та визнали ОСОБА_8 членом сім`ї військовослужбовця - ОСОБА_10, зазначила, що чинне на момент розгляду справи у судах першої й апеляційної інстанцій законодавство не передбачало іншого порядку підтвердження цього факту; його встановлення не пов`язувалося з вирішенням спору, а було необхідним для подальшого подання заявником з метою призначення і виплати йому одноразової грошової допомоги за загиблого військовослужбовця-племінника документа, що засвідчував би наявність сімейних відносин між заявником і племінником станом на день загибелі останнього. З огляду на наведене доводи Міноборони щодо наявності у цій справі спору про право та необхідність її розгляду за правилами адміністративного судочинства є необґрунтованими.

Отже, Велика Палата Верховного Суду встановила, що за відсутності спору з приводу законності відмови у призначенні та виплаті заявнику одноразової грошової допомоги за загиблого військовослужбовця, суд повинен розглянути заяву про встановлення юридичного факту - віднесення заявника до кола членів сім`ї загиблого військовослужбовця - за правилами цивільного судочинства в окремому провадженні.

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду вважає, що ці висновки є релевантними і до справи, що розглядається.

Отже, заява про встановлення факту проживання однією сім`єю без шлюбу особи із загиблим (померлим) військовослужбовцем, в тому числі, якщо його встановлення є необхідним для подальшого звернення заявника до відповідних органів за призначенням та отриманням одноразової грошової допомоги відповідно до ст. 16-1 Закону № 2011-ХІІ, підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства в окремому провадженні.

При цьому, встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу передує зверненню до відповідних органів за призначенням та отриманням одноразової грошової допомоги за загиблого (померлого) військовослужбовця, проте після встановлення цього факту та звернення за допомогою, публічно-правовий спір може виникнути тільки в разі відмови суб`єкта владних повноважень у призначенні одноразової грошової допомоги.

Тому стверджувати про те, що на етапі встановлення юридичного факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу вже виник публічно-правовий спір між позивачем та суб`єктом владних повноважень, який вирішує питання призначення одноразової грошової допомоги, є помилковим.

З огляду на зазначене, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду вважає, що встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу має розглядатися за правилами цивільного судочинства в окремому провадженні, а тому висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 22 березня 2023 року у справі № 290/289/22-ц щодо підсудності таких спорів адміністративному суду, є помилковими.

Крім того, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду вважає, що посилання колегії суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22 березня 2023 у справі № 290/289/22-ц на висновки, викладені у постанові Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23 травня 2022 у справі № 539/4118/19, як аналогічні, є помилковим, оскільки у справі № 539/4118/19 заявник просив про встановлення юридичного факту, який є відмінним від юридичного факту, який просила встановити заявниця у справі № 290/289/22-ц, а саме факт належності заявнику довідки Галузевого Державного архіву Міністерства оборони України.

Колегія суддів у цій справі вважала за необхідне відступити від висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 22 березня 2023 у справі № 290/289/22-ц, а справу передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 11 жовтня 2023 року прийнято до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справу №560/17953/21 за позовом ОСОБА_6 до Міністерства оборони України про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії. Призначено справу до касаційного розгляду Великою Палатою Верховного Суду на 09 листопада 2023 року в порядку письмового провадження без виклику її учасників.

Аналізуючи зміст наведених підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного суду, колегія суддів вважає, що правовідносини у даній справі є схожими правовідносинам, що будуть оцінюватись Великою Палатою Верховного Суду, оскільки ОСОБА_1 просить встановити факт батьківства ОСОБА_4 , який загинув під час ведення бойових дій з військовими формуваннями російської федерації. Встановлення вказаного факту, як стверджує заявниця, потрібно їй отримання одноразової грошової допомоги, соціальних пільг як члена сім`ї загиблого військовослужбовця.

Пунктом 10 ч. 1 ст. 252 ЦПК України встановлено, що у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі.

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому п. 10 частини цього Кодексу, до закінчення перегляду справи в касаційному порядку.

Оскільки справа у подібних правовідносинах передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів вважає за необхідне зупинити апеляційне провадження у справі, що переглядається, до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №506/17953/21.

Керуючись ст. ст. 252, 253, ч. 2 ст. 381 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Зупинити апеляційне провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє матір ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Горохівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_3 , про встановлення факту батьківства за апеляційною скаргою заявника ОСОБА_1 , в інтересах якої діє матір ОСОБА_2 , на ухвалу Горохівського районного суду Волинської області від 28 вересня 2023 року, до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду цивільної справи № 560/17953/21 за позовом ОСОБА_6 до Міністерства оборони України про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду упродовж тридцяти днів з моменту виготовлення повного тексту ухвали.

Головуючий-суддя

Судді: