Ухвала

від 11.12.2023 по справі 200/7018/23

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відкриття провадження у справі

11 грудня 2023 року Справа №200/7018/23

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Волгіна Н.П., ознайомившись з матеріалами адміністративного позову ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) через представника, адвоката Єрьоміну Вікторію Анатоліївни, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Адміністрації Державної прикордонної служби України (код ЄДРПОУ 00034039, зареєстроване місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 26), в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Адміністрації Державної прикордонної служби України, яка виразилась у не нарахуванні та невиплаті позивачу за період з 1 січня 2016 року по 30 листопада 2018 року індексації грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, з визначенням місяців, в яких відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців, січень 2008 року та березень 2018 року;

- зобов`язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України, нарахувати та виплатити позивачу за період з 1 січня 2016 року по 30 листопада 2018 року індексацію грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базових місяців) січень 2008 року та березень 2018 року, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078;

- зобов`язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 1 січня 2016 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати.

Позовна заява підсудна Донецькому окружному адміністративному суду, подана особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.

Разом із позовом подано клопотання про поновлення строку звернення до суду із даним позовом, яке обґрунтовано наступним.

На момент звільнення позивача ч. 2 ст. 233 КЗпП України діяла в редакції, якою строк звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому при звільненні заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці не обмежувався будь-яким строком.

З огляду на вказане оскільки право позивача на звернення до суду із цим позовом, відповідно до положень частини другої ст. 233 КЗпП України (у редакції, чинній до 19 липня 2022 року), не обмежене будь-яким строком.

Враховуючи зміни в законодавстві та з метою забезпечення права позивача на доступ до правосуддя щодо захисту права на оплату праці в умовах воєнного стану, просить поновити строк звернення до суду позивачу.

Згідно зіст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України(далі -КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 3 цієї ж статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 4 даної статті для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 5 наведеної статті для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Суддя зазначає, що вКАС Українивідсутні норми, що регулювали б порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати (в т.ч. грошового забезпечення) у разі порушення працедавцем законодавства про оплату праці.

За загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.

Відповідно до абз. 1ст. 3 Кодексу законів України про працю(далі -КЗпП України) законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Частиною 2 ст. 233 КЗпП Українив редакції, чинній до 19 липня 2022 року, було встановлено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Офіційне тлумачення положень вказаної норми надав Конституційний Суд України в рішеннях від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 та № 9-рп/2013, де вказав, що в аспекті конституційного звернення, положення ч. 2 ст. 233 КЗпП України у системному зв`язку з положеннями ст. ст. 1, 12 Закону України «Про оплату праці» необхідно розуміти так, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат. […] Під заробітною платою, яка належить працівникові, або, за визначенням, використаним у ч. 2 ст. 233 КЗпП України, належною працівнику заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.

За висновком Верховного Суду, поняття «грошове забезпечення», «заробітна плата», які використано у чинному законодавстві, що регулює трудові правовідносини, є рівнозначними, а тому спір охоплюється застосованим у ч. 2 ст. 233 КЗпП Українивизначенням «законодавство про оплату праці».

Подібну правову позицію Верховний Суд висловлював, зокрема, у постановах від 22 травня 2020 року у справі № 808/3200/17, від 4 лютого 2021 року у справі № 160/5393/19, від 10 лютого 2022 року у справі № 420/13606/21, від 8 червня 2023 року у справі № 240/15540/20, від 3 серпня 2023 року у справі № 280/6779/22 та інших.

Таким чином, право позивача на звернення до адміністративного суду з приводу нарахування та виплати всіх складових заробітної плати (грошового забезпечення) за періоди до 30 листопада 2018 року не було обмежено будь-яким строком.

Враховуючи наведене, позивач звернувся до суду із даним позовом без пропуску встановленого ст. 122 строку.

Позовна заява відповідає вимогам ст.ст.160,161,172 Кодексу адміністративного судочинства України(далі - КАС України); позовну заяву належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Підстав для повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом, немає.

При вирішенні питання щодо порядку розгляду справи, суддя виходить з такого.

Згідно ст.ст.12,257 КАС Україниспрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ.

Відповідно до п. 1 ч. 6ст. 12 КАС Українидля цілей цього Кодексусправами незначної складності є, зокрема, справи, прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби […].

З огляду на зазначене дана справа є справою незначної складності та буде розглядатись за правилами спрощеного провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Враховуючи, що станом на час вирішення питання про відкриття провадження у справі відсутні клопотання сторін про розгляд справи в судовому засіданні, клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) підлягає задоволенню.

Враховуючи приписи п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору за подання даного позову на підставі Закону.

Керуючись ст.ст. 2,9, 12, 72,77, 80,160-161,171-172, 241-242,256-258,260,262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

У Х В А Л И Л А:

1. Прийняти до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії та відкрити провадження у справі.

2. Адміністративна справа розглядатиметься Донецьким окружним адміністративним судом у складі судді Волгіної Н.П. одноособово.

3. Визначити, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

4. Запропонувати відповідачу надати суду протягом п`ятнадцяти днів після отримання даної ухвали відзив на позов та докази на підтвердження зазначеного у відзиві.

5. Зобов`язати відповідача надати суду протягом п`ятнадцяти днів після отримання ухвали:

-доказ на підтвердження адміністративної правосуб`єктності відповідача (витяг з ЄДРПОУ або копію свідоцтва про реєстрацію Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки);

- довідку (довідки) про розмір грошового забезпечення позивача за періоди з 1 січня 2016 року по 30 листопада 2018 року із зазначенням основних та додаткових його складових (помісячно) (або копії карток на грошове забезпечення, копію архівної відомості);

- довідку (довідки) про індексацію грошового забезпечення, що була нарахована і виплачена позивачеві (у випадку такого нарахування та виплати) за період з 1 січня 2016 року по 30 листопада 2018 року із розрахунком індексації за кожний місяць та зазначенняммісяця, який був застосований як розрахунковий (базовий) при розрахунку індексації.

6. Роз`яснити відповідачу, що неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову, а неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин, залежно від того, яке ці докази мають значення, - може матиме своїм наслідком визнання судом обставини, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмову у її визнанні.

7. Роз`яснити учасникам справи, що сторони мають процесуальні права та обов`язки, визначені у ст.ст.44,47 Кодексу адміністративного судочинства України.

8. Ухвала набирає законної сили з дати її підписання та оскарженню не підлягає.

9. Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Н.П. Волгіна