Рішення

від 11.12.2023 по справі 420/10854/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/10854/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 та до Білгород-Дністровського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

I. Зміст позовних вимог.

До суду через систему Електронний суд звернувся адвокат Соловйов Дмитро Ігорович, діючий в інтересах ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) із позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 (далі відповідач-1, ВЧ НОМЕР_1 ) та до Білгород-Дністровського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі відповідач-2, ІНФОРМАЦІЯ_1 ), в якій просить:

- визнати протиправними дії Білгород-Дністровського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації;

- зобов`язати командира військової частини НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 з військової служби особового складу Збройних сил України військової частини НОМЕР_1 .

II. Позиція сторін.

На обґрунтування вказаних вимог представник позивача вказує, що позивач працює в ТОВ Корона ПЛЮС на посаді водія. Здійснюючи перевезення продуктів харчування, 16.03.2023 року біля населеного пункту Сарата у напрямку міста Білгород Дністровський позивача зупинили чоловіки у військовій формі зі зброєю. Після перевірки документи, відібравши мобільний телефон марки Samsung A6, погрожуючи зброєю, доставили позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де утримували проти його волі до 16.00 год. В подальшому, позивача перевезли до м. Білгород Дністровський, де видали військовий квиток на його ім`я, далі по маршруту АДРЕСА_1 . Представник позивача вказує, що на теперішній час позивач незаконно, та проти його волі утримується та проходить військову службу по мобілізації в військовій частині НОМЕР_1 . Натомість, позивач протиправно був призваний на військову службу під час загальної мобілізації з огляду на те, що повістку та направлення на проходження ВЛК він не отримував, при цьому, йому не було проведено належного медичного обстеження стану його здоров`я, оскільки жодних медичних оглядів, згідно направлень Білгород-Дністровського РТЦК та СП, не проходив. Доказом вказаному є відсутність на карті начальника Білгород-Дністровського РТЦК та СП професійного відбору кандидата від 16.03.2023 року підпису позивача про його ознайомлення з результатами і висновком, що також вказує на те, що не було вивчення особистих якостей, фізичної підготовки, професійно-психологічного відбору позивача під час його призову по мобілізації. Наразі, стан здоров`я позивача є незадовільним та він має ряд хронічних захворювань, які весь час прогресують. Крім того, позивачу не видали жодних документів стосовно його мобілізації, що також підтверджує спроби приховати свою незаконну діяльність з боку відповідачів. Крім того, згідно довідки ВЛК № 1989 від 16.03.2023 року Білгород-Дністровського РТЦК та СП позивач рахується як солдат, не маючи жодного досвіду військової служби та військової спеціальності, що є порушенням п. 42 Указу Президента України «Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України». Відтак, вважає, що посадові особи відповідачів знали про незаконність призову позивача на військову службу під час загальної мобілізації.

Відповідач-1 не скористався правом на подання відзиву на позов, про яке йому було роз`яснено в ухвалі суду від 24.05.2023 року про відкриття провадження у справі, отриману 01.06.2023 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення (а.с. 43).

13.06.2023 року відповідач-2 надав до суду відзив на позовну заяву, яким заперечує проти задоволення позову, вказуючи, що позивачем не надано суду доказів щодо оскаржуваних дій Білгород-Дністровського РТЦК та СП, а викладені у позові обставини не відповідають дійсності та є лише припущеннями позивача та його представника. Так, відповідач-2 вважає хибним висновок адвоката, що позивач має право бути призваним на військову службу по мобілізації виключно за його згодою, оскільки суперечить Указам Президента України № 69/2022 «Про Загальну мобілізацію» від 24.02.2022 року та від 24.02.2022 № 2102-ІХ « Про введення воєнного стану в Україні». При цьому, вказує, що 16.03.2023 року співробітниками Національної поліції був зупинений транспортний засіб, керування яким здійснював ОСОБА_1 . З метою перевірки військово-облікових даних ОСОБА_1 та можливого порушення ним військового обов`язку, військовослужбовцями Першого відділу Білгород-Дністровського районного ТЦК та СП було запропоновано позивачу проїхати до Першого відділу Білгород-Дністровського РТЦК та СП. Без жодних заперечень і в добровільному порядку, ОСОБА_1 самостійно, на власному авто приїхав до Першого відділу Білгород-Дністровського районного ТЦК та СП. Після встановлення його військово-облікових даних, ОСОБА_1 , за його згодою, без фізичного та психологічного тиску, був направлений до КП «Саратська центральна лікарня» для проходження військово-лікарської комісії. При цьому, позивач не оскаржував рішення військово-лікарської комісії про його придатність до військової служби. Оскільки позивач був визнаний придатним до військової служби, то на підставі мобілізаційного розпорядження від 16.03.2023 р. він був зарахований до команди військової частини НОМЕР_1 для проходження військової служби по мобілізації. При цьому, відповідач-2 зауважує, що відповідно акту про відмову від підпису від 16.03.2023 року, позивач після проходження військово-лікарської комісії відмовився від підпису картки обстеження та медичного огляду та в контрольному талоні мобілізаційного розпорядження, а тому зміст зазначених документів військовозобов`язаному ОСОБА_1 оголошено було у голос. Щодо таких тверджень, як затримання позивача, погроза зброєю, утримування проти його волі, насильницькій тиск тощо, то вказане не відповідає дійсності, оскільки посадові особи Білгород-Дністровського РТДК та СП разом з посадовими особами Національної поліції під час перевірки документів ОСОБА_1 діяли відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 року № 1456 «Про затвердження Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану», наказу військового коменданта Білгород- Дністровського району Одеської області від 02.02.2023 р. Крім того, відповідно до листа заступника начальника Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області від 01.06.2023 року № 13720 начальника Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області позивач не звертався до Білгород-Дністровського РВП ГУНП, або Саратського ВП Білгород-Дністровського РВП ГУНП з вищеозначених питань. Щодо не вручення позивачу повістки, то відповідач-2 зазначає, що з 19.02.2010 року по 16.03.2023 року позивач вже перебував на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 , а з 16.03.2023 перебуває на військовому обліку в першому відділі Білгород-Дністровського РТЦК та СП, а тому відповідно до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ № 1487 від 30 грудня 2022 року, такі громадяни України не потребують вручення повістки про виклик до територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки. Крім того, повістка не вручалась позивачу у зв`язку тим, що у посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_4 була відсутня можливість встановити місце перебування позивача. Щодо доводів позивача про присвоєння йому первинного військового звання солдат в порушення п. 42 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 р. № 1153/2008, то відповідач-2 вказує, що позивачу присвоєно первинне військове звання солдат наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 06.8.2020 року № 60. Оскільки відповідно до п. 2.10.9 мобілізаційної директиви Генерального штабу Збройних Сил України № 321/1168 ДСК від 18 червня 2018 року присвоєння військових звань проводиться наказом Р(М)ВК громадянам, які не пройшли строкової служби, при зарахуванні їх у запас згідно із Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу», а позивач строкову військову службу не проходив, то вказаний довід представника позивача є необґрунтованим. З огляду на вказане, відповідач-2 вважає, що у даному випадку дії позивача направлені на ухилення від проходження військової служби по мобілізації, тому під час мобілізації позивача на військову службу Білгород-Дністровський РТЦК та СП діяв у відповідності до вимог чинного законодавства України та у межах повноважень, у зв`язку з чим, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі.

14.06.2023 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що ознайомившись з відзивом, вважає його необґрунтованим, а твердження відповідача у відзиві жодним чином не впливають на правову позицію, яка викладена у позовній заяві.

22.06.2023 року від відповідача-2 надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначено, що ознайомившись з відповіддю на відзив представника позивача від 14.06.2023 року, відповідач заперечує стосовно викладених пояснень, міркувань, аргументів позивача, які є лише припущенням, що суперечать законодавству України, а викладені обставини не відповідають дійсності та не підтверджено жодним доказом.

III. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 16.05.2023 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 24.05.2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, якою передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Ухвалою суду від 22.06.2023 року позовну заяву залишено без руху для надання заяви про поновлення строку звернення до суду.

Ухвалою суду від 05.07.2023 року задоволено заяву представника позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду, визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлено позивачу строк звернення до суду. Відмовлено у задоволенні клопотання представника Білгород-Дністровського РТЦК та СП від 13.06.2023 про залишення позову без розгляду. Продовжено розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження.

Ухвалою суду від 05.07.2023 року відмовлено у задоволенні клопотання представника Білгород-Дністровського РТЦК та СП від 22.06.2023 р. про зупинення провадження у справі.

У задоволені клопотання представника Білгород-Дністровського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про витребування доказів відмовити.

Ухвалою суду від 24.07.2023 року у задоволенні клопотання представника Білгород-Дністровського РТЦК та СП від 22.06.2023 р. про поновлення провадження у справі відмовлено.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

06.08.2020 року наказом військового комісара Ізмаїльського об`єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки № 60 (по стройовій частині) на підставі підпункту 2 пункту 1 статті 18 Закону України Про військовий обов`язок та військову службу військовозобов`язаному, прийнятому з обліку призовників ОСОБА_1 , 1993 року народження, присвоєно первинне військове звання солдат. ( підпункт 1,14. пункту 1 цього наказу) (а.с. 82)

16.03.2023 р. на в`їзді в смт. Сарата співробітниками національної поліції був зупинений транспортний засіб, керування яким здійснював ОСОБА_1 . При перевірці документів було з`ясовано, що ОСОБА_1 не має при собі військово-облікового документу та інших документів, які б підтверджували його право на відстрочку від призову на військову службу за мобілізацією. З метою перевірки військово-облікових даних ОСОБА_1 та отримання інформації щодо можливого скоєння ним адміністративного правопорушення (порушення військового обов`язку), військовослужбовцями Першого відділу Білгород-Дністровського районного ТЦК та СП було запропоновано проїхати до Першого відділу Білгород-Дністровського РТЦК та СП, що підтверджується рапортом заступника начальника Першого відділу Білгород- Дністровського РТЦК та СП - начальника відділення обліку мобілізаційної роботи від 17.05.2023 року.( а.с. 96).

16.03.2023 року направленням начальника Білгород-Дністровського РТЦК та СП за № 1157 направлено солдата ОСОБА_1 для встановлення придатності до проходження військової служби за станом здоров`я у зв`язку із в/с за мобілізацією. (а.с.85)

Відповідно до Картки обстеження та медичного огляду Саратської ЦЛ від 16.03.2023 року ОСОБА_1 діагноз та постанова ВЛК: Здоровий, визнано придатним до військової служби на підставі графи ІІ Розклад хвороб, Таблиці додаткових вимог. (а.с.86-87,88-89)

Згідно Журналу обліку результатів роботи групи професійно-психологічного відбору кандидатів для проходження служби у військовому резерві, військовозобов`язаних за призивом під час мобілізації, на особливий період та військовозобов`язаних за призивом із числа резервістів в особовий період Першого відділу Білгород- Дністровського РТЦК та СП, за результатами соціально-психологічного вивчення ОСОБА_1 визнано придатним його до військової служби. ( а.с. 90-92).

16.03.2023 року наказом начальника Білгород-Дністровського РТЦК та СП за № 68 Про призов на військову службу по мобілізації відповідно до Указу Президента України Про загальну мобілізацію від 24 лютого 2022 року № 69/2022, наказано призвати на військову службу по мобілізації солдата ОСОБА_1 , 1993 р.н.до військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 (а.с.93)

16.03.2023 року начальником відділення обліку мобілізаційної роботи Першого відділу Білгород-Дністровського РТДК та СП, майором ОСОБА_2 у присутності свідків ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ) та ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 ) складено акт про відмову від підпису, згідно якого ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 після проходження військово-лікарської комісії відмовився від підпису картки обстеження та медичного огляду та в контрольному талоні мобілізаційного розпорядження. Зміст зазначених документів військовозобов`язаному ОСОБА_1 оголошено у голос. ( а.с. 99,94).

Відповідно до поіменного списку Білгород-Дністровського РТЦК та СП від 16.03.2023 року № 2066 позивача направлено до Військової частини НОМЕР_1 (а.с.95)

В Обліковій картці від 16.03.2023 р. до військового квитка серії НОМЕР_2 , виданого Білгород-Дністровського РТЦК та СП 16.03.2023 р., відносно ОСОБА_1 містяться відмітки прийнятий на облік 16.03.2023, прибув з Ізмаїльського РТЦК та СП, знятий з обліку 17.03.2023 року, прибув за мобілізацією до в/ч НОМЕР_1 -17.03.2023 р. згідно повідомлення Ізмаїльського РТЦК та СП ( а.с. 83-84)

Вважаючи дії Білгород-Дністровського РТЦК та СП щодо призову на військову службу під час мобілізації протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

V. Норми права, які застосував суд.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

За положеннями ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Згідно з пунктом 20 частини 1 статті 106 Конституції України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 Про введення воєнного стану у зв`язку з військовою агресією російської федерації в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався Указами Президента України.

Зокрема, Указом Президента України від 06.11.2023 року №734/2023 « Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб.

Також, Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 Про загальну мобілізацію, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.

Указом Президента України від 06.11.2023 № 735/2023 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» продовжено з 16 листопада 2023 року строк проведення загальної мобілізації на 90 діб.

Статтею 1 Закону України Про правовий режим воєнного стану від 12.05.2015 № 389-VІІІ (далі Закон № 389) визначено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

За приписами ст.1 Закону України "Про оборону України" від 06.12.1991 р. № 1932-XII особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі Закон № 2232-XII), в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, зокрема

- захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. ( частина 1 статті 1 Закону № 2232-XII)

- військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. ( частина 2 статті 1 Закону № 2232-XII)

- військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку. ( частина 3 статті 1 Закону № 2232-XII)

- від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом. ( частина 5 статті 1 Закону № 2232-XII)

- виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки). ( частина 7 статті 1 Закону № 2232-XII)

- Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджується Кабінетом Міністрів України. ( частина 8 статті 1 Закону № 2232-XII)

- щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період. (частина 9 статті 1 Закону № 2232-XII)

- громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані:

прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів;

проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України;

проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі;

виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством. Резервісти зобов`язані прибувати до військової частини, в якій вони проходять службу у військовому резерві, за викликом командира цієї військової частини. ( частина 10 статті 1 Закону № 2232-XII).

- військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. ( частина 1 статті 2 Закону № 2232-XII).

- проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом ( абзаци1 та 2 частини 2 статті 2 Закону № 2232-XII).

- громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями. ( частина 3 статті 2 Закону № 2232-XII).

- порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами. ( частина 4 статті 2 Закону № 2232-XII).

- види військової служби, серед іншого, строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період. ( абзаци 1-3 частини шостої статті 2 Закону № 2232-XII).

- виконання військового обов`язку в запасі полягає в дотриманні військовозобов`язаними порядку і правил військового обліку, проходженні зборів для збереження та вдосконалення знань, навичок і умінь, необхідних для виконання обов`язків військової служби в особливий період. (частина 8 статті 2 Закону № 2232-XII).

- громадяни України, які приписуються до призовних дільниць, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов`язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями та іншими спеціальностями в Службі безпеки України під час проведення мобілізації, проходять обов`язковий медичний огляд. Порядок проходження медичного огляду затверджується відповідно Міністерством оборони України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я. Перелік військово-облікових спеціальностей затверджується Міністерством оборони України, а інших спеціальностей в Службі безпеки України - Головою Служби безпеки України. (частина 13 статті 2 Закону № 2232-XII).

- виконання військового обов`язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. (частина 14 статті 2 Закону № 2232-XII).

- правовою основою військового обов`язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України "Про оборону України", "Про Збройні Сили України", "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію", інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов`язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. ( частина перша статті 3 Закону № 2232-XII).

- початком проходження військової служби вважається, зокрема, день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; ( пункт 4 частини 1 статті 24 Закону № 2232-XII).

- призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (абзац 1 частини 1 статті 39 Закону № 2232-XII).

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює Закон України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію від 21.10.1993 № 3543-XII (далі Закон № 3543-XII), в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, зокрема

- мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи прихованою. ( абзац 4 статті 1 Закону № 3543-XII)

- особливий період період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. ( абзац 5 статті 1 Закону № 3543-XII)

- організація і порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації визначаються цим Законом, актами Президента України та Кабінету Міністрів України. ( частина 1 статті 4 Закону № 3543-XII)

- загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій. ( частина 2 статті 4 Закону № 3543-XII)

- громадяни, які перебувають у запасі, завчасно приписуються до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу. ( частина четверта статті 22 Закону № 3543-XII)

- призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту). (абзац перший частини п`ятої статті 22 Закону № 3543-XII)

- особливості проходження медичного обстеження військовозобов`язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров`я України. ( абзац 3 частини 5 статті 22 Закону № 3543-XII)

Порядок проходження громадянами України (далі - громадяни) військової служби у Збройних Силах України та регулюються питання, пов`язані з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов`язку в запасі визначається Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 (далі Положення № 1153/2008), зокрема

- громадяни проходять військову службу у Збройних Силах України (далі - військова служба) в добровільному порядку або за призовом. У добровільному порядку громадяни проходять: військову службу (навчання) за контрактом курсантів у вищих військових навчальних закладах, а також закладах вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти); військову службу за контрактом осіб рядового складу; військову службу за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військову службу за контрактом осіб офіцерського складу. За призовом громадяни проходять: строкову військову службу; військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період; військову службу за призовом осіб офіцерського складу. ( пункт 2 Положення № 1153/2008)

- у разі оголошення мобілізації і настання особливого періоду проводиться призов на військову службу військовозобов`язаних і резервістів, за винятком осіб, зазначених у статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", а також прийом громадян на військову службу за контрактом. ( підпункт 1 пункту 252 цього Положення)

- призови на військову службу військовозобов`язаних у воєнний час проводяться територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, а резервістів - командирами військових частин на підставі указів Президента України. Початком проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період є день, визначений статтею 24 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу. ( пункт 253 Положення № 1153/2008)

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 р. № 154 затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки ( далі Положення № 154), яким передбачено, зокрема

- територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. ( пункт 1 Положення № 154),

-територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства. Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.( пункту 7 Положення № 154)

- завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов`язків є виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема, в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів…... ( пункт 8 Положення № 154)

- територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема: здійснюють заходи щодо призову громадян на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період. ( пункт 9 Положення № 389-VІІІ)

- керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки має право, зокрема, видавати у межах своїх повноважень накази та розпорядження. (пункт 12 цього Положення № 154)

VI. Оцінка суду.

З аналізу наведених норм чинного законодавства вбачається, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. У разі збройної агресії проти України Президент України приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію, введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях. На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов`язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації, за винятком осіб, зазначених у статті 23 Закону № 3543-ХІІ.

Призови на військову службу військовозобов`язаних у воєнний час проводяться територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивач відповідно до Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року № 69/2022 на підставі наказу начальника Білгород-Дністровського РТЦК та СП від 16.03.2023 року № 68 та мобілізаційного розпорядження призваний на військову службу по мобілізації до військової частини НОМЕР_1 .

На теперішній час позивач проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .

Вказані обставини не заперечуються сторонами, а тому не є предметом спору.

Відповідно до обґрунтованості позовних вимог спірність питання у даній справі полягає у правомірності дій районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо призову позивача на військову службу під час проведення загальної мобілізації.

При цьому, оскаржуючи вказані дії відповідача-2, позивач не вказує на наявність у нього підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, передбачені ст. 23 Закону № 2232-XII, а тому вказані обставини також не є предметом спору.

Натомість, за позицією позивача порушення своїх прав він пов`язує з незаконністю призову його на військову службу під час загальної мобілізації з огляду на таке, зокрема, -

1) примусове затримання 16.03.2023 року, насильна доставка та утримання проти його волі у Саратському РТЦК та СП до 16-00 год. цієї дати;

2) не отримання повістки та направлення на проходження ВЛК;

3) не проведення належного медичного обстеження стану його здоров`я, оскільки за його позицією жодних медичних оглядів згідно направлень Білгород-Дністровського РТЦК та СП він не проходив;

3) присвоєння військового звання «солдат» в порушення п.42 Указу Президента України «Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України».

4) незаконне та проти його волі проходить військову службу по мобілізації в військовій частині НОМЕР_1 .

Надаючи правову оцінку вказаним доводам позивача, суд враховує наступне.

За вищенаведеними нормами Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі Закон № 2232-XII) військовий обов`язок громадян України включає, серед іншого, дотримання правил військового обліку. ( частини 3, 8 та 10 статті 1 цього Закону).

При цьому, виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують, крім інших, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки ( частина 7 статті 1 Закону № 2232-XII).

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації).

Додатком 2 до Порядку визначено Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, підпункту 8 пунктом 1 яких передбачено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Як зазначалось вище, Указом Президента України N 69/2022 "Про загальну мобілізацію" від 24.02.2022 було оголошено про загальну мобілізацію, у т.ч. на території Одеської області. Пунктом 8 цього Указу визначено місцевим органам виконавчої влади у взаємодії з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, за участю органів місцевого самоврядування та із залученням підприємств, установ та організацій усіх форм власності, фізичних осіб - підприємців організувати та забезпечити в установленому порядку: 1) своєчасне оповіщення і прибуття громадян, які призиваються на військову службу, прибуття техніки на збірні пункти та у військові частини; 2) здійснення призову військовозобов`язаних, резервістів на військову службу, їх доставки до військових частин та установ Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших військових формувань України тощо.

На час виникнення спірних правовідносин та на дату ухвалення рішення у цій справі на території України продовжує діяти воєнний стан.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» № 389-VІІІ в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану перевіряти у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, документи у осіб, а в разі потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень, встановлених Конституцією України.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» та на виконанні Постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 року № 1456 «Про затвердження Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану», з метою організаційного забезпечення та подальшого підвищення ефективності під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, для виконання завдань під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану в Білгород-Дністровському району наказом військового коменданта Білгород-Дністровського району Одеської області від 02.02.2023 р. за № 2 « Про призначення уповноважених осіб, якім надано повноваження щодо перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану», надано право, зокрема, на проведення перевірки документів в осіб відповідним уповноваженим особам, у т.ч. Національної поліції та Білгород-Дністровського районного територіального центру комплектування. ( пункт 1 цього наказу). ( а.с. 74-75)

У відзиві на позов відповідач-2 не заперечує, що дійсно 16.03.2023 р на в`їзді в смт. Сарата співробітниками Національної поліції був зупинений транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 , та з метою перевірки його військово-облікових даних ОСОБА_1 та можливого ним порушення військового обов`язку, військовослужбовцями Першого відділу Білгород-Дністровського районного ТЦК та СП було запропоновано позивачу проїхати до Першого відділу Білгород-Дністровського РТЦК та СП. При цьому, стверджує, що без жодних заперечень і в добровільному порядку, ОСОБА_1 самостійно, на власному авто приїхав до Першого відділу Білгород-Дністровського районного ТЦК та СП, що підтверджується Рапортом заступника начальника Першого відділу Білгород- Дністровського РТЦК та СП - начальника відділення обліку мобілізаційної роботи, майора ОСОБА_5 від 17.05.2023 р. ( а.с. 96).

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, згідно листа начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 19.05.2023 року за вих. № 1/2588, адресованого начальнику Білгород-Дністровського РТЦК та СП, позивач перебував на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 з 19.02.2010 року по 16.03.2023 р. Строкову військову службу ОСОБА_1 не проходив, у зв`язку з тим, що до 02.12.2018 року рішенням районної призовної комісії йому була надана відстрочка від призову на строкову військову службу на підставі п.4 ч.2 ст.17 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», після закінчення відстрочки ним було порушено вимоги ч. 10 ст.1, ч. 8, ст. 15, ч. 11, ст. 38 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (не виконання правил військового обліку), наслідком чого гр. ОСОБА_1 31 липня 2020 року рішенням призовної комісії по досягненню 27 - річного віку зарахований в запас, як такого, що ухилявся від призову на строкову військову службу. ( а.с. 78-79).

Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин позивач перебував у статусі військовозобов`язаного, на якого було покладено обов`язок щодо дотримання правил військового обліку.

З огляду на вищевказане та враховуючи, що під час перевірки документів 16.03.2023 року, позивач не мав при собі документів, які підтверджували дотримання ним правил військового обліку, суд вважає, що дії уповноважених осіб РТЦК та СП щодо перевірки військово-облікових даних ОСОБА_1 та встановлення можливого порушення військового обов`язку безпосередньо у Першому відділі Білгород-Дністровського районного ТЦК та СП відповідають вимогам діючого законодавства.

При цьому, позивачем вказані обставини ніяким чином не були спростовані під час розгляду справи та доказів зворотного не надано.

Щодо тверджень позивача про примусове його затримання, погрози зброєю, утримування проти його волі, насильницькій тиск тощо, яке підтверджується зверненням дружини позивача до прокуратури з приводу вчинення з боку відповідачів відносно її чоловіка кримінального правопорушення, а саме незаконного позбавлення волі, то матеріали справи містять постанову Білгород-Дністровського районного відділу поліції від 30.06.2023 року, якою за відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення за п. 2 ч. 1 ст. 284 Кримінального кодексу України закрито кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12023166240000149 на підставі ухвали Білгород-Дністровського міськрайонного суду у справі № 495/3605/23 від 14.04.2023 р. про зобов`язання відповідальних осіб Дністровського РВП ГУНП в Одеській області внести відомості до ЄРДР, зазначені у заяві ОСОБА_6 від 22.03.2023 р. щодо самоправних дій відносно її чоловіка ОСОБА_1 (а.с.191-194)

Крім того, суд приймає до уваги надані Білгород-Дністровським РТЦК та СП надано до суду лист начальника Білгород-Дністровського РТЦК та СП від 30.05.2023 року за № 2461 про звернення до начальника Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області щодо надання інформації стосовно заяв/скарг ОСОБА_1 на неправомірні дії Білгород- Дністровського РТЦК та СП під час призову по мобілізації 16.03.2023 р. ( а.с. 100-101). Лист-відповідь начальника Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області від 01.06.2023 р. № 63/13720 про відсутність звернень громадянина ОСОБА_1 або інших відомостей згідно інформаційно-телекомунікаційній системи «Інформаційний портал Національної поліції України» (єдина система реєстрації звернень та повідомлень громадян) до Білгород-Дністровського РВП ГУНП, або Саратського ВП Білгород-Дністровського РВП. До вказаного листа додано Рапорт дільничного ОП СДОП ВП Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області від 01.06.2023 р. про результати перевірки вищеозначеного питання. (а.с. 102-103).

Щодо тверджень позивача, що за положеннями норм Закону № 2232-ХІІ та Закону № 3543-ХІІ не заборонено територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки повідомляти громадян про прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки засобами телефонного зв`язку та іншими засобами, а не отримання позивачем повістки, як законної форми виклику, є одним з доказів незаконного його призову на військову службу підчас загальної мобілізації, то суд вказує про таке.

Частиною 10 статті 1 Закону № 2232-XII передбачено, що до обов`язків громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, зобов`язані прибувати за викликом територіального центру комплектування та соціальної підтримки, у т.ч. для призову на військову службу.

Згідно абзацу другого частини першої, частини третьої статті 22 Закону №3543-XII громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до військових комісаріатів для постановки на військовий облік та визначення призначення на воєнний час. Під час мобілізації та переведення Збройних Сил України, інших військових формувань … на штати воєнного часу громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти військових комісаріатів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках або розпорядженнях військових комісарів.

При цьому пунктом 8 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 65 "Про загальну мобілізацію" місцевим органам виконавчої влади у взаємодії з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, за участю органів місцевого самоврядування та із залученням підприємств, установ та організацій усіх форм власності, фізичних осіб - підприємців доручено, зокрема організувати та забезпечити у встановленому порядку своєчасне оповіщення і прибуття громадян, які призиваються на військову службу.

Відповідно до Положення про підготовку та проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом, затверджене постановою Кабінету Міністрів від 21 березня 2002 року № 352, оповіщення громадян про призов на строкову військову службу та їх прибуття на призовні дільниці здійснюється за розпорядженнями військових комісарів обласних та районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

За змістом пункту 56 Положення № 352 у триденний строк після набрання чинності Указом Президента України про проведення призову громадян України на строкову військову службу керівники районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки видають накази про проведення призову громадян України на строкову військову службу.

Оповіщення громадян про призов на строкову військову службу та їх прибуття на призовні дільниці здійснюється за розпорядженнями керівників районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Конкретні строки явки до призовних дільниць установлюються районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки в повістках, вручення яких проводиться через відповідні органи місцевого самоврядування, керівників підприємств, установ, організацій, у тому числі закладів освіти, незалежно від підпорядкування і форми власності. Повістки громадянам можуть також вручатися безпосередньо посадовими особами районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Отже, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, виконуючи свої владні управлінські функції, здійснюють оповіщення громадян про виклик за розпорядженнями їх керівників.

Як зазначалось вище, на момент виникнення спірних правовідносин позивач у період з 19.02.2010 року по 16.03.2023 р. перебував на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 , проте після закінчення 02.12.2018 року відстрочки від призову на строкову військову службу, наданої на підставі п. 4 ч. 2 ст.17 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», не прибув до РТЦК та СП для оформлення військово-облікових документів, порушивши правила військового обліку.

За твердженням відповідача-2 з моменту оголошення Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року № 69/2022 була відсутня можливість призову позивача на військову службу під час мобілізації шляхом вручення йому повістки, оскільки у посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_3 не було можливості встановити місце його перебування.

При цьому, відповідачем-2 надано до суду докази того, що позивач не працює у ТОВ «Корона ПЛЮС» (ЄДРПОУ 33113047) на посаді водія, оскільки згідно списків (відомостей) військовозобов`язаних працівників ТОВ «КОРОНА-ПЛЮС» від 30.09.2022 року № 51, які перебувають на обліку в Ізмаїльському РТЦК та СП, гр. ОСОБА_1 в переліку військовозобов`язаних працівників ТОВ «КОРОНА-ПЛЮС» відсутній. ( а.с. 80-81)

Жодних доказів щодо спростування зазначених обставин позивачем не наведено та суду не надано.

Суд зауважує, що повістка являється лише засобом оповіщення військовозобов`язаної особи для її прибуття на вказану дату до територіального центру комплектування, форма якої визначена Порядком організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 грудня 2016 року № 921, та не є підставою для проходження військової служби по мобілізації, а лише початковою стадією призову на військову службу під час мобілізації.

Крім того, обов`язок військовозобов`язаної особи з`явитись за викликом до відповідного територіального центру комплектування встановлений не оскаржуваною позивачем повісткою, а Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Наведене свідчить про відсутність порушення відповідачем-2 прав позивача у цій частині оскаржуваних дій, як обов`язкова умова надання правового захисту судом.

Щодо покликання позивача на порушення його прав внаслідок не отримання направлення на проходження ВЛК та не належне проведення медичного обстеження стану його здоров`я, то суд вказує про таке.

По-перше, суд критично відноситься до даного твердження позивача, з підстав, що згідно змісту уточненої позовної заяви позивач зазначає, що медичних оглядів не проходив, а потім, що через хронічні захворювання повинен був пройти повноцінний медичний огляд, тобто з останнього твердження випливає незгода саме з якістю огляду.

По-друге, питання щодо медичного огляду військовозобов`язаних під час мобілізації врегульовано нормами Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України 14.08.2008 № 402 (далі Положення № 402), пунктом 1.1 якого передбачено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Згідно п. 2.4.10 глави 2 розділу І Положення № 402 постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку.

Відповідно до абзацу 3 пункту 2.12 Положення № 402 визначено, що у спірних питаннях, пов`язаних із незгодою призовника з висновками лікарів, які залучаються до медичного огляду призовників, питаннях контролю за об`єктивністю висновків лікарів за рішенням штатної ВЛК призовник може бути направлений на контрольне обстеження у військовий лікувальний заклад.

Так, 16.03.2023 року направленням начальника Білгород-Дністровського РТЦК та СП за № 1157 направлено солдата ОСОБА_1 для встановлення придатності до проходження військової служби за станом здоров`я у зв`язку із в/с за мобілізацією. (а.с.85). Відповідно до Картки обстеження та медичного огляду Саратської ЦЛ від 16.03.2023 року ОСОБА_1 діагноз та постанова ВЛК: Здоровий, визнано придатним до військової служби на підставі графи ІІ Розклад хвороб, Таблиці додаткових вимог. (а.с.86-87,88-89).

Згідно Журналу обліку результатів роботи групи професійно-психологічного відбору кандидатів для проходження служби у військовому резерві, військовозобов`язаних за призивом під час мобілізації, на особливий період та військовозобов`язаних за призивом із числа резервістів в особовий період Першого відділу Білгород- Дністровського РТЦК та СП, за результатами соціально-психологічного вивчення ОСОБА_1 визнано придатним його до військової служби. ( а.с. 90-92).

Натомість, позивачем результати його медичного огляду не були оскаржені у встановленому законом порядку. При цьому, дії та рішення ВЛК не є предметом оскарження за даним позовом, відповідно суд не надає оцінки діям відповідача-2 в частині проходження медичного огляду.

Разом з тим, позивачем не надано суду доказів щодо свого незадовільного стану здоров`я на момент проходження спірного медичного огляду та доказів хронічних захворювань, які весь час прогресують.

Щодо доводу позивача про відсутність на картці начальника Білгород-Дністровського РТЦК та СП професійного відбору кандидата від 16.03.2023 року підпису про його ознайомлення з результатами і висновками, то актом Білгород-Дністровського РТЦК та СП про відмову від підпису від 16.03.2023 року встановлено, що ОСОБА_1 , після проходження військово-лікарської комісії, відмовився від підпису картки обстеження та медичного огляду та зміст зазначених документів військовозобов`язаному ОСОБА_1 оголошено у голос.

Щодо доводу позивача про передчасне присвоєння йому військового звання «солдат», в порушення п. 42 Указу Президента України «Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України», то суд вважає його необґрунтованим, оскільки згідно наказу військового комісара Ізмаїльського ОМ ТЦК та СП від 06.08.2020 року № 60 (по стройовій частині) військовозобов`язаному, прийнятому з обліку призовників ОСОБА_1 присвоєно первинне військове звання солдат на підставі підпункту 2 пункту 1 статті 18 Закону України Про військовий обов`язок та військову службу.(а.с. 82)

При цьому, пунктом 42 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 передбачено, що первинне військове звання сержантського і старшинського складу присвоюється громадянам з числа і військовослужбовців, резервістів і військовозобов`язаних рядового складу, які пройшли підготовку відповідного рівня та прийняті на військову службу за контрактом осіб сержантського і старшинського складу, одночасно із призначенням на посади сержантського і старшинського складу наказом посадової особи, до повноважень якої належить призначення на посади.

Отже, норми вказаного Положення не застосовуються до позивача, який призваний на військову службу під час мобілізації за званням солдат, що підтверджується Обліковою карткою від 16.03.2023 р. до військового квитка серії НОМЕР_2 , виданого Білгород-Дністровського РТЦК та СП.

Щодо доводу позивача про незаконне та проти його волі проходження військової служби по мобілізації в військовій частині НОМЕР_1 , то суд критично відноситься до вказаних тверджень позивача, оскільки захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

При цьому, позивач не заперечує, що підлягає призову на військову службу під час мобілізації. Доказів наявності у позивача права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» ні відповідачу-2, ні суду не надав.

Призов позивача на військову службу по мобілізації до військової частини НОМЕР_1 підтверджується наказом начальника Білгород-Дністровського РТЦК та СП від 16.03.2023 року № 68, який не оскаржується позивачем, а тому вказані доводи позивача є необґрунтованими.

Підсумовуючи вищевказане, суд вважає, що дії відповідача-2 щодо призову позивача на військову службу під час мобілізації в період воєнного часу є правомірними та такими, що вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законодавством України.

Щодо позовної вимоги в частині зобов`язання командира військової частини НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 з військової служби особового складу Збройних сил України військової частини НОМЕР_1 , то суд вказує про таке.

Початком проходження військової служби вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації. ( пункт 4 частини 1 статті 24 Закону № 2232-XII).

Крім того, стосовно військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії, зокрема, військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.

З матеріалів справи слідує, що наказом начальника Білгород-Дністровського РТЦК та СП від 16.03.2023 року за № 68 солдата ОСОБА_1 призвано на військову службу по мобілізації до військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 (а.с.93)

Таким чином, з моменту відправлення військовозобов`язаного до військової частини він набуває статусу військовослужбовця, оскільки проходить військову службу, внаслідок чого на нього вже розповсюджуються гарантії, надані військовослужбовцям, а не військовозобов`язаним.

Оскільки призов позивача на військову службу під час мобілізації, як військовозобов`язаного, не стосується правовідносин, пов`язаних зі звільненням військовослужбовців із військової служби, тому оскаржувані дії відповідача-1 після його призову на військову службу не може розглядатися як причина для її звільнення з військової служби під час воєнного стану.

У контексті оцінки інших доводів сторін звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та " Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

VII. Висновок суду.

Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. ( ч. 2 ст. 77 КАС України).

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

VIII. Розподіл судових витрат.

Оскільки судом відмовлено позивачу у задоволені позову, то відповідно до статті 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, -

вирішив:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_5 ) та до Білгород-Дністровського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (вул. Першотравнева, буд. 55, м. Білгород-Дністровський, Одеська обл.) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.А. Дубровна

.