Постанова

від 06.12.2023 по справі 160/6207/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

06 грудня 2023 року м. Дніпросправа № 160/6207/21

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),

суддів: Шлай А.В., Прокопчук Т.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпро апеляційну скаргу Дніпропетровської обласної прокуратури

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.06.2021, (суддя суду першої інстанції Рищенко А.Ю.), прийняте в порядку спрощеного провадження в місті Дніпрі, в адміністративній справі №160/6207/21 за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: визнати протиправним та скасування рішення Миколаївської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області №296 4 сесії VIII скликання від 16.02.2021 «Про відмову в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 » та рішення Миколаївської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області №329 позачергової сесії VIII скликання від 10.03.2021 «Про внесення доповнень до рішення «Про відмову в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 » №296 ВІД 16.02.2021; зобов`язати Миколаївську сільську раду Петропавлівського району Дніпропетровської області прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, кадастровий номер 1223881500:02:001:8827, площею 2,000 га, яка розташована за адресою Дніпропетровська область, Петропавлівський район, Миколаївська сільська рада.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідачем прийняте спірне рішення про відмову в затвердженні проекту землеустрою у зв`язку з тим, що: 1) в поданому проекті землеустрою Висновок про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, виданий 25.03.2016 року Управлінням Держгеокадастру у Петропавлівському районі Дніпропетровської області, дійсний протягом 1 (одного) року, який начебто втратив чинність; 2) відсутнє погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки територіальним органом Держгеокадастру за принципом екстериторіальності відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 31.08.2016 № 580, у зв`язку з чим, на думку відповідача, порушено порядок погодження зазначеного проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, встановлений ст. 186-1 Земельного кодексу України. Позивач вказує, що просив повторно розглянути дане питання і прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою, оскільки строк дії висновків є необмеженим згідно п. 16 ст. 186 Земельного кодексу України, погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за принципом екстериторіальності від них взагалі не вимагається, бо закон був прийнятий значно пізніше і вже після того, коли в них був погоджений висновок органу Держгеокадастру, втім відповідачем було повторно відмовлено у затвердженні проекту землеустрою у зв`язку з тим, що, враховуючи ч. 7 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування», передача земельної ділянки у власність ослабить економічну основу і скоротить обсяги доходів до місцевих бюджетів.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 07.06.2021 в адміністративний позов задовольнив. Визнав протиправними та скасував рішення Миколаївської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області № 296 4 сесії VIII скликання від 16.02.2021 року «Про відмову в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 » та рішення Миколаївської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області № 329 5 позачергової сесії VIII скликання від 10.03.2021 року «Про внесення доповнень до рішення «Про відмову в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 » № 296 4 сесії VIII скликання від 16.02.2021 року». Зобов`язав Миколаївську сільську раду Петропавлівського району Дніпропетровської області прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства громадянину ОСОБА_1 - земельна ділянка кадастровий номер 1223881500:02:001:8827, площею 2,0000 га, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, Петропавлівський район Миколаївська сільська рада.

Дніпропетровська обласна прокуратура на підставі ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» в інтересах держави в особі Миколаївської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області звернулась з апеляційною скаргою у цій справі.

В апеляційній скарзі прокурор обґрунтовує підстави звернення до суду з апеляційною скаргою порушенням інтересів держави, які виразились у безпідставному набутті особами права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення. Заявник зазначає, що позивач у 2016 році виготовив проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки. Управлінням Держгеокадастру у Петропавлівському районі Дніпропетровської області відповідно до вимог ст. 186-1 ЗКУ розглянуто проект землеустрою щодо відведення у власність вказаної земельної ділянки та 25.03.2016 надано висновок про погодження, який дійсний протягом року тобто до 25.03.2017. Разом з тим, позивач 4 роки не звертався за затвердженням проекту землеустрою. Лише у 2021 році позивач звернувся до Миколаївської сільської ради із заявою про затвердження проекту землеустрою та передачу земельної ділянки у власність. Відповідачем відмовлено у затвердженні проекту землеустрою. Рішення обґрунтоване тим, що проект не погоджено в порядку визначеному ст. 186-1 ЗКУ. Вказане рішення на думку заявника апеляційної скарги є законним та обґрунтованим, підстави для його скасування в судовому порядку відсутні.

Від позивача на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він посилаючись на необґрунтованість доводів скарги просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 25.02.2016 року № 4-1213/15-16-СГ ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населеного пункту на території Миколаївської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, орієнтовний розмір земельної ділянки 2,00 га., із цільовим призначенням (01.03) для ведення особистого селянського господарства.

На замовлення позивача, ПП «ГЕО-СЕРВІС» розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Миколаївської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, орієнтовний розмір земельної ділянки площею 2,00 га.

Висновком експерта державної експертизи Управління Держгеокадастру у Петропавлівському районі Дніпропетровської області від 25.03.2016 року № 32/41-16, який було надано позивачем, розглянуто проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зазначено, що він відповідає вимогам чинного законодавства України та погоджено його.

Висновком Дніпропетровського обласного центру з охорони історико-культурних цінностей № 866/2 від 12.04.2016 року також погоджено проект землеустрою позивача.

Як встановлено судом, 11.01.2021 ОСОБА_1 звернувся до Миколаївської сільської ради із заявою про затвердження проекту землеустрою та передачу земельної ділянки у приватну власність.

Рішенням Миколаївської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області № 296-4/VIII від 16.02.2021 відмовлено в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства громадянину ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) - земельна ділянка кадастровий номер 1223881500:02:001:8827, площею 2,0000 га, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область Петропавлівський район Миколаївська сільська рада, в зв`язку з тим, що:

1) в поданому проекті землеустрою Висновок про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, виданий 25.03.2016 року Управлінням Держгеокадастру у Петропавлівському районі Дніпропетровської області, дійсний протягом 1 (одного) року, який втратив чинність;

2) відсутнє погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки територіальним органом Держгеокадастру за принципом екстериторіальності відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 31.08.2016 № 580, в зв`язку з чим порушено порядок погодження зазначеного проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, встановлений ст. 186-1 Земельного кодексу України.

Втім, позивач повторно звернувся із заявою від 01.03.2021 до Миколаївської сільської ради із заявою про затвердження проекту землеустрою та передачу земельної ділянки у приватну власність.

Однак, рішенням Миколаївської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області № 329-5/VIII від 10.03.2021 повторно відмовлено в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства громадянину ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) - земельна ділянка кадастровий номер 1223881500:02:001:8827, площею 2,0000 га, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область Петропавлівський район Миколаївська сільська рада, у зв`язку з тим, що:

1) в поданому проекті землеустрою Висновок про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, виданий 25.03.2016 року Управлінням Держгеокадастру у Петропавлівському районі Дніпропетровської області, дійсний протягом 1 (одного) року, який втратив чинність;

2) відсутнє погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки територіальним органом Держгеокадастру за принципом екстериторіальності відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 31.08.2016 р. № 580, в зв`язку з чим порушено порядок погодження зазначеного проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, встановлений ст. 186 Земельного кодексу України;

3) враховуючи ч. 7 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування» передача земельної ділянки у власність ослабить економічну основу і скоротить обсяги доходів до місцевих бюджетів.

Вважаючи такі рішення відповідача незаконними та протиправними, позивач звернувся до суду із даною позовною заявою.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем безпідставно відмовлено в затвердженні проекту землеустрою.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Частинами першою та третьою статті 22 Земельного кодексу України передбачено, що землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Відповідно до частин першої третьої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Згідно з частинами восьмою - десятою статті 118 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що законом передбачено певний алгоритм та поетапність процесу безоплатної передачі земельних ділянок державної та комунальної власності у власність громадян, а саме:

1) подання громадянином клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо отримання земельної ділянки у власність;

2) отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (або мотивовану відмову у його наданні);

3) після розроблення проекту землеустрою такий проект погоджується, зокрема з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин відповідно до приписів статті 186-1 ЗК України;

4) здійснення державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі;

5) подання громадянином погодженого проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, про що, в свою чергу, такий орган у двотижневий строк, зобов`язаний прийняти відповідне рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність або рішення про відмову передання земельної ділянки у власність чи залишення клопотання без розгляду.

Абзацом першим частини першої статті 186-1 Земельного кодексу України встановлено, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до частини четвертої статті 186-1 Земельного кодексу розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту, а щодо земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, розробник подає оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на погодження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а до органів, зазначених у частині третій цієї статті, - завірені ним копії проекту.

Приведені вище норми Земельного кодексу України визначають, що єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише невідповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Також не може бути затверджений проект землеустрою, який не погоджено в порядку, встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу України, а також відсутність обов`язкової державної експертизи у визначених законом випадках та відомостей щодо державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.

Інших правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження в порядку статті 186-1 Земельного кодексу України норми статті 118 Земельного кодексу України не містять. При цьому перевірка на відповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів має здійснюватися саме на етапі погодження такого проекту.

В цьому випадку на виконання вимог частини першої статті 186-1 Земельного кодексу проект землеустрою, розроблений на замовлення позивачем, погоджено відповідним територіальним органом Держгеокадастру.

За змістом оскаржених рішень фактично підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою слугувало відсутність погодження проекту землеустрою через те, що висновок про погодження проекту землеустрою управління Держгеокадастру в Петропавлівському районі Дніпропетровської області від 25.03.2016 року № 31/41-16 містить відомості про його чинність протягом одного року.

Надаючи оцінку таким доводам скаржника, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Частиною шістнадцятою статті 186 Земельного кодексу України, яка регулює питання погодження і затвердження документації із землеустрою, в редакції, чинній на час погодження проекту землеустрою, встановлено, що Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування, інші суб`єкти, визначені цією статтею, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання документації із землеустрою безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про її погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. Строк дії цих висновків є необмеженим.

Таким чином, оскільки відповідно до вимог ЗК України строк дії висновків про погодження проектів землеустрою не обмежений, є цілком необґрунтованими оскаржені рішення відповідача про відмову у затвердженні проекту землеустрою з тієї підстави, що в поданому проекті землеустрою висновок про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, виданий 25.03.2016р. управлінням Держгеокадастру у Петропавлівському районі Дніпропетровської області, дійсний протягом одного року та втратив чинність.

Стосовно такої підстави для відмови у затвердженні проекту землеустрою як відсутність погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки територіальним органом Держгеокадастру за принципом екстериторіальності відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.08.2016 р. № 580, в зв`язку з чим порушено порядок погодження зазначеного проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, встановлений ст. 186-1 Земельного кодексу України, то суд звертає увагу на те, що на час погодження проекту землеустрою (висновок від 25.03.2016 р.) не існувало зазначеної постанови Кабінету Міністрів України, тобто на спірні в цій справі правовідносини порядок погодження проектів землеустрою, встановлений зазначеною постановою, не розповсюджуються.

Підстава відмови у затвердженні проекту землеустрою, зазначена в рішенні № 395-5/VIII від 10.03.2021 р., - враховуючи ч. 7 ст. 60 Закону України Про місцеве самоврядування передача земельної ділянки у власність ослабить економічну основу і скоротить обсяги доходів до місцевих бюджетів взагалі не узгоджується із законодавчо встановленими підставами для відмови у затвердженні проекту землеустрою.

Відтак, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про протиправність рішень відповідача про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, оскільки за наявності погодження проекту землеустрою рішення про відмову в його затвердженні, мотивоване відсутністю такого погодження, не може вважатися обґрунтованим, а інші підстави для відмови у затвердженні проекту землеустрою виходять за межі встановлених законодавством підстав.

За таких обставин суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

З урахуванням вищевикладеного колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстави для зміни або скасування рішення суду відсутні.

Керуючись ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 325 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дніпропетровської обласної прокуратури - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.06.2021 в адміністративній справі №160/6207/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий - суддяО.О. Круговий

суддяА.В. Шлай

суддяТ.С. Прокопчук