Постанова

від 11.12.2023 по справі 373/1298/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №373/1298/23 Головуючий у суді І інстанції: Залеська А.О.

провадження №22-ц/824/14146/2023 Головуючий у суді ІІ інстанції: Сушко Л.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2023 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: головуючого судді Сушко Л.П., суддів Гаращенка Д.Р., Олійника В.І., розглянувши у приміщенні Київського апеляційного суду у порядку письмового провадження матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Підприємства об`єднання громадян «Навчально-спортивна база «Переяславь» Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства «Колос» Агропромислового комплексу України на ухвалу Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 26 липня 2023 року про повернення позову у справі за позовом Підприємства об`єднання громадян «Навчально-спортивна база «Переяславль» Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства «Колос» Агропромислового комплексу України до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Київській області, Бориспільська районна державна адміністрація про витребування земельних ділянок та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2023 року до Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області надійшла вказана позовна заява.

Ухвалою суду від 11.07.2023 року позовну заву було залишено без руху у зв`язку з невиконанням, визначених у ст. 175, 177 ЦПК України вимог до змісту позову та документів, які до нього додаються.

25.07.2023 року на адресу суду першої інстанції надійшов лист представника позивача ОСОБА_7 на виконання ухвали Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 11.07.2023 року, в якій просив вважати недоліки позовної заяви усунутими та відкрити провадження у справі.

Ухвалою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 26 липня 2023 року повернуто позовну заяву.

Не погодившись з вказаною ухвалою, представник Підприємство об`єднання громадян «Навчально-спортивна база «Переяславь» Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства «Колос» Агропромислового комплексу України - адвокат Фляшовський В.А. подав апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги обгрунтовані тим, що ухвала суду першої інстанції від 26.07.2023 року постановлена всупереч вимогам процесуального права, оскільки позовна заява не містила недоліків, а ухвала суду від 11.07.2023 року не містила способу усунення недоліків, які на переконання суду мали місце.

Представник апелянта вважає, що позовна заява не містить недоліків, які не дають можливості відкрити провадження у справі, недоліки, зазначені судом першої інстанції є відверто незрозумілими та не можуть бути усунуті будь-яким чином, в іншій частині недоліків суд першої інстанції вдався до надмірного формалізму та передчасній оцінці доказів на стадії відкриття провадження у справі, у зв`язку із чим оскаржувана ухвала не може вважатися такою, що відповідає вимогам процесуального закону і підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відзив на апеляційну скаргу у встановлений апеляційним судом строк не надходив.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про визнання неподаною та повернення позовної заяви позивачу, суд першої інстанції виходив із ч. 3 ст. 185 ЦПК України та обгрунтовував свої висновки тим, що позивачем не усунуто вказані в ухвалі від 11.07.2023 року недоліки, а отже не виконано вимоги пп. 4, 5, 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.

Такі висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до ч.ч.1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Встановлено, що у липні 2023 року Підприємство об`єднання громадян «Навчально-спортивна база «Переяславль» Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства «Колос» Агропромислового комплексу України звернулось до Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Київській області, Бориспільська районна державна адміністрація про витребування земельних ділянок та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.

В прохальній частині позивач просив суд:

1.Витребувати з володіння ОСОБА_1 на користь позивача земельну ділянку за кадастровим номером 3223387200:06:014: 0336, площею 0,1197 га.

2.Витребувати з володіння ОСОБА_2 на користь позивача земельну ділянку за кадастровим номером 3223387200:06:014:0337, площею 0,12 га.

3.Витребувати з володіння ОСОБА_3 на користь позивача земельну ділянку за кадастровим номером 3223387200:06:014:0339, площею 0,12 га.

4.Усунути перешкоди в користуванні та розпорядженні позивачем земельною ділянкою площею 4,705 га на території Стовп`язького старостинського округу Дівичківської сільської ради Бориспільського району, яка належить позивачу на праві постійного користування згідно Державного акта серії І-КВ № 000484, наступним шляхом:

-Скасувати державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі земельної ділянки за кадастровим номером 3223387200:06:014:0336 та запис у Поземельній книзі щодо цієї земельної ділянки;

-Скасувати державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі земельної ділянки за кадастровим номером 3223387200:06:014:0337 та запис у Поземельній книзі щодо цієї земельної ділянки;

-Скасувати державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі земельної ділянки за кадастровим номером 3223387200:06:014:0339 та запис у Поземельній книзі щодо цієї земельної ділянки;

-Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 26491894 від 26.11.2015, прийняте державним реєстратором - приватним нотаріусом Бориспільського нотаріального округу Київської області Кучеренко Наталією Миколаївною, на підставі якого зареєстровано право власності ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на земельну ділянку за кадастровим номером 3223387200:06:014:0340 площею 0,12 га;

-Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 264535632 від 27.11.2015, прийняте державним реєстратором - приватним нотаріусом Бориспільського нотаріального округу Київської області Кучеренко Наталією Миколаївною, на підставі якого зареєстровано право власності ОСОБА_5 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на земельну ділянку за кадастровим номером 3223387200:06:014:0341 площею 0,12 га;

-Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 264531990 від 27.11.2015, прийняте державним реєстратором - приватним нотаріусом Бориспільського нотаріального округу Київської області Кучеренко Наталією Миколаївною, на підставі якого зареєстровано право власності ОСОБА_8 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) на земельну ділянку за кадастровим номером 3223387200:06:014:0342 площею 0,12 га.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач Підприємство об`єднання громадян «Навчально-спортивна база «Переяславль» Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства «Колос» Агропромислового комплексу України на підставі Державного акта на право постійного користування землею Серії І-КВ №000484, виданого на підставі рішення Стовп`язькї сільської ради від 17.04.1992 р. є землекористувачем земельної ділянки площею 12,8 га з цільовим призначенням для ведення учбово-спортивної бази.

У 2022 року в ході розроблення технічної документації із землеустрою з метою встановлення (відновлення) меж земельної ділянки, що належить позивачу, виявилось, що частина земельної ділянки площею 8,095 га перебуває на території міста Переяслав, а частина земельної ділянки площею 4,705 га - на території Стовп`язького старостинського округу.

Рішенням державного реєстратора від 07.09.2022 позивачу відмовлено у реєстрації земельної ділянки площею 4,705 га в Державному земельному кадастрі та присвоєння їй кадастрового номера. За змістом рішення державного реєстратора має місце накладання ділянки позивача з ділянками відповідачів.

У позовній заяві зазначається, що внаслідок передачі у 2010 році земельних ділянок у власність громадян з подальшим їх продажем у 2015 році іншим громадянам (відповідачам у справі) відбулось порушення прав позивача на земельну ділянку площею 4,705 га, що перебуває на території Стовп`язького старостинського округу Дівичківської сільської ради, оскільки земельні ділянки відповідачів повністю або більшою своєю частиною, знаходяться у межах цієї земельної ділянки , яка входить до земель загальною площею 12,8 га, що передані у постійне користування позивачу набагато раніше, на підставі рішення Стовп`язької сільської ради від 17.04.1992.

Посилаючись на те, що Підприємство об`єднання громадян «Навчально-спортивна база «Переяславль» Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства «Колос» набуло право користування земельною ділянкою площею 12,8 га у порядку, встановленому на той час, та ніколи не відмовлявся від частини земельної ділянки, яка тепер належить відповідачам і жодна з земельних ділянок не вилучалась з користування позивача, рішення про припинення права позивача на постійне користування частиною земель не приймались, Позивач з посиланням на положення ст. 152 ЗК України просить відновлення свого порушеного права у спосіб, вказаний в позовних вимогах, а саме:

Позивач просить витребувати у набувачів земельних ділянок за договором купівлі-продажу - відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_9 та ОСОБА_3 земельні ділянки з кадастровими номерами 3223387200:06:014:0336, 3223387200:06:014:0337, 3223387200:06:014:0339, оскільки вони повністю накладаються на земельну ділянку позивача.

Щодо земельних ділянок відповідачів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з кадастровими номерами 3223387200:06:014:0340, 3223387200:06:014:0341, 3223387200:06:014:0342, то має місце часткове накладання відповідних земельних ділянок з ділянкою позивача, а тому він просить відновлення свого порушеного права на землю шляхом скасування реєстрації таких земельних ділянок в Державному земельному кадастрі та скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності на відповідні земельні ділянки за відповідачами, які набули таке право за договорами купівлі-продажу.

Обставини, за яких спірні земельні ділянки вибули із законного володіння позивача у 2010 р., у змісті позову обґрунтовані обставинами, які викладені в ухвалі Баришівського районного суду Київської області від 07.10.2020 про закриття кримінального провадження у справі № 373/1779/17 ОСОБА_10 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень в сфері службової діяльності, а саме: за ч.2 ст. 364 та ч. 1 ст. 366 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

Ухвалою суду першої інстанції від 11.07.2023 року позовну заву було залишено без руху у зв`язку з невиконанням, визначених у ст. 175, 177 ЦПК України та надано позивачу строк для усунення недоліків протягом 10 днів з дня вручення позивачу копії ухвали суду (а.с. 12-14).

Залишаючи позовну заяву без руху, суд першої інстанції вважав за необхідне вказати представнику позивача на недоліки щодо змісту позову та додатків до нього.

Суд першої інстанції вказував на те, що вимоги щодо змісту позову в частині викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, поширюються також і на виклад обставин фактичного набуття позивачем, у порядку визначеному законом права на спірні земельні ділянки, про захист якого він просить, з поданням відповідних доказів. Державним актом Серії І-КВ №000484, виданого Стовп`язькою сільською радою 03.12.1996, на який посилається позивач, не підтверджуються правові підстави набуття права на землю, а лише посвідчується відповідне право. Тоді, як судовому захисту підлягає не правовстановлюючий документ, а майнове право позивача і лише те, що набуте у встановленому законом порядку.

Також суд першої інстанції вказував на те, що вимоги про усунення перешкод в користуванні земельними ділянками, мають бути обґрунтовані обставинами про використання позивачем до певного часу (до моменту порушення прав або до моменту виявлення порушень) спірних земельних ділянок (усього 0,71 га із загальної площі 12,8 га) в учбово-спортивних цілях. А якщо такого не було, то позивач повинен обґрунтувати свої вимоги реальними планами, необхідністю та можливостями використання спірних земельних ділянок після усунення порушень. Сам по собі факт накладення земельних ділянок відповідачів на частину земельної ділянки позивача, не підтверджує таких обставин.

Крім того суд першої інстанції посилався, як на недоліки позовної заяви на те, що обставини, які встановлені на досудовому розслідуванні та викладені в ухвалі суду про закриття провадження не підлягають доказуванню у цій справі. Вказана позиція представника позивача суперечить положенням ч.4-7 ст. 82 ЦПК України. А тому, викладаючи обставини, встановлені в кримінальному провадженні, позивач має зазначити та надати докази таким обставинам (в тому числі зібрані в рамках кримінального провадження).

Також залишаючи позовну заяву без руху, суд першої інстанції вказав на те, що позивачем не надано попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат, які позивач поніс та які планує понести у зв`язку із розглядом справи, як того вимагається у п.9 ч.3 ст. 175 ЦПК.

Також суд першої інстанції звернув увагу позивача на те, що долучені до позовної заяви в якості доказу: копія Державного акта Серії І-КВ № 000484 від 03.12.1996 р, яким посвідчено право постійного користування земельною ділянкою; копія ухвали Баришівського районного суду Київської області від 07.10.2020; копії шести договорів купівлі-продажу земельної ділянки про перехід права власності на відповідачів - не засвідчені підписом позивача із зазначенням дати такого засвідчення та при цьому не вказано у позовній заяві або на копії цих документів про наявність оригіналу відповідного письмового доказу у іншої особи.

25.07.2023 року на адресу суду першої інстанції надійшов лист представника позивача ОСОБА_7 на виконання ухвали Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 11.07.2023 року, в якій просив вважати недоліки позовної заяви усунутими та відкрити провадження у справі (а.с. 16-17).

Заяву обгрунтовував зокрема тим, що підстави, позову, обраний спосіб захисту прав, виклад обставин та оцінка доказів, на які він посилається, повинні б були бути оцінені судом в нарадчій кімнаті при ухваленні судового рішення, а не при вирішенні питання про відкриття провадження.

Ухвалою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 26 липня 2023 року повернуто позовну заяву (а.с. 18).

Відповідно до ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем копії ухвали.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

За змістом статей 13 та 175 ЦПК України позивач на власний розсуд обґрунтовує свої вимоги з викладом відповідних обставин та зазначенням доказів, що підтверджують такі обставини. Невідповідність зазначених у позовній заяві обставин чи доказів на підтвердження позовних вимог, неточність формулювань позовних вимог, їх неузгодження із способами захисту порушеного права, недоведеність підстав позову за кожною вимогою не перешкоджає розгляду справи, оскільки може бути підставою для відмови в задоволенні позову по суті, а не для визнання позовної заяви неподаною та її повернення.

Ухвала суду про залишення позовної заяви без руху, як й інші судові рішення, має бути якісною, чіткою, зрозумілою стороні, якій запропоновано усунути недоліки позовної заяви (правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 20 липня 2022 року у справі № 215/1484/20, від 24 травня 2023 року в справі № 757/31644/21-ц).

У постанові Верховного Суду від 05.08.2020 року у справі № 177/1163/16-ц (провадження № 61-2250св20) наведено висновки про те, що суд першої інстанції відповідно до статей 189, 196, 197, 198 ЦПК України не мав повноважень вирішувати процесуальні питання щодо оцінки доказів на стадії відкриття провадження у справі.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків визнаючи неподаною та повертаючи позовну заяву позивачу, оскільки відсутність посилання у позовній заяві на певні обставини і недодання певних доказів ст. ст.175 і 177 ЦПК України не віднесені до таких підстав, що дають право для застосовування наслідків, передбачених ст. 185 ЦПК України, і повернення позовної заяви позивачеві. Встановлення обставин, які суд вважає необхідним для правильного вирішення спору, можливе під час підготовчого засідання, відповідно до вимог ст. 189 ЦПК України.

Оцінка достатності доказів на стадії відкриття провадження недопустима. Подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, зокрема, під час підготовчого провадження, а у визначених законом випадках і під час розгляду справи в судовому засіданні.

Оскільки згідно законодавства України кожна особа наділена правом на звернення до суду за захистом своїх прав та свобод, а на суд, в свою чергу, покладено обов`язок повного та всебічного розгляду виниклих спорів, що можливо лише під час розгляду справи по суті, суддя при вирішенні питання щодо відкриття провадження у справі не має права давати оцінку наведеним позивачем доказам, їх достатності, вимагати надання додаткових доказів, встановлювати наявність чи відсутність обставин, якими обґрунтовуються вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертаючись до суду з позов у відповідності до п. 4-5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України навів обставини справи та докази, які за його переконанням підтверджують такі обставини, а саме наявність права постійного користування землею відповідно до державного акту, порушення такого права шляхом накладення земельних ділянок на ділянку позивача, а також вибуття частини земель зі складу ділянки позивача.

Висновки суду першої інстанції про те, що викладаючи обставини, встановлені у кримінальному провадженні, позивач має зазначити та надати докази таким обставина, суд апеляційної інстанції вважає передчасними, оскільки питання оцінки доказів чи обгрунтованості підстав звільнення від доказування не підлягають вирішенню на стадії відкриття провадження у справі.

Суд апеляційної інстанції вважає також безпідставними висновки суду першої інстанції про те, що позивачем не надано попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат, які позивач поніс та які планує понести у зв`язку із розглядом справи, як того вимагає п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, виходячи з наступного.

З позовної заяви вбачається, що на виконання п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивач повідомив суд, що позивачем понесені судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 18 788 грн. Крім того позивачем зазначено судові витрати, які останній очікує понести, а саме 25 000 грн - витрати на професійну правничу допомогу з вивчення документів позивача, складання, оформлення та подання позовної заяви; 5 000 грн - витрати на професійну правничу допомогу за участь представника позивача в одному судовому засіданні.

Крім того суд апеляційної інстанції вважає також безпідставними висновки суду першої інстанції про те, що долучені до позовної заяви докази не засвідчені підписом позивача із зазначення дати такого засвідчення та при цьому не вказано у позовній заяві або на копії цих документів про наявність оригіналу відповідного письмового доказу у іншої особи, враховуючи наступне.

Позивачем в позовній заяві зазначалось про те, що разом із позовною заявою не можуть бути подані належним чином засвідчені копії рішення (розпорядження) про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, державних актів про право власності на земельні ділянки, технічної документації при їх складанні, договорів купівлі-продажу, копії матеріалів кримінальної справи № 373/1779/17. Крім того, зазначав про те, що позивачем будуть вживатись заходи щодо самостійного отримання таких доказів, а у випадку неможливості їх самостійного отримання позивач буде просити суд про витребування доказів.

Виходячи з наведеного, доводи апеляційної скарги слід визнати обґрунтованими, а оскаржувану ухвалу такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції відповідно до вимог статті 379 ЦПК України, оскільки ухвала, що перешкоджає подальшому провадженню, постановлена із порушенням норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 374, 379, 381 ЦПК України, Київський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Підприємства об`єднання громадян «Навчально-спортивна база «Переяславь» Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства «Колос» Агропромислового комплексу України задовольнити.

Ухвалу Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 26 липня 2023 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено «11» грудня 2023 року.

Головуючий суддя Л.П. Сушко

Судді Д.Р. Гаращенко

В.І. Олійник