Постанова

від 07.12.2023 по справі 120/3818/19-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/3818/19-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Дончик Віталій Володимирович

Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю.

07 грудня 2023 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сторчака В. Ю.

суддів: Полотнянка Ю.П. Граб Л.С. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Ковальчук І.А,

представника позивача - Радзієвського А.М.

представника відповідача - Пенської О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПФАННЕР БАР" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Пфаннер Бар» звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області, правонаступником якого є Головне управління ДПС у Вінницькій області, утворене як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України з наступними позовними вимогами:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.08.2019 року №0008631411, яким збільшено суму податкового зобов`язання з податку на прибуток на 9 880 778 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 2 470 195 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.08.2019 року №0008701402, яким збільшено суму податкового зобов`язання з податку на прибуток на 69632,49 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 17408,12 грн.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2023 року адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 19.08.2019 року №0008631411 в частині збільшення суми податкового зобов`язання з податку на прибуток на 8973791 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 2243448,25 грн.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області на користь ТОВ "Пфаннер Бар" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 19210 (дев`ятнадцять тисяч двісті десять) гривень.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області на користь ТОВ "Пфаннер Бар" судові витрати пов`язані із проведенням судово-економічної експертизи у розмірі 60000 гривень.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Позивач направив на адресу апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, а скаргу - без задоволення, оскільки вважає, що судом вірно встановлені обставини справи та надано їх належну правову оцінку.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги податкового органу.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги за наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується під час апеляційного розгляду, посадові особи ГУ ДПС провели документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Пфаннер Бар" щодо дотримання вимог податкового, валютного законодавства за період з 01 квітня 2016 року по 31 березня 2019 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01 січня 2015 року по 31 березня 2019 року, за результатами якої складено акт від 18 липня 2019 року №2539/14-11/30425482.

Перевіркою встановлено порушення:

- пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток всього на 10147211 грн, у тому числі за 3 квартал 2017 року - на 807059 грн, за 4 квартал 2017 року - на 7088784 грн, за 3 квартал 2018 року - на 738320 грн, за 4 квартал 2018 року - на 1513048 грн;

- пунктів 103.2, п. 103.4 статті 103, підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 ПК України, а саме при виплаті доходу нерезиденту - фірмі "Schneider Engineering International GmbH" Freudenfeiserweg 7 CH-8264 Eschenz, Switzerland в 4 кварталі 2018 року в сумі 14825,00 євро/464216,59 грн, платником податків не утримано податок з такого доходу за ставкою 15% від суми доходу за рахунок цього доходу, в результаті чого занижено податок з доходів нерезидента за 4 квартал 2018 року на суму 2223,75 євро/69632,49 грн.

- підпунктів 168.1.4, 168.1.5 пункту 168.1 статті 168, підпункту «а» пункту 176.2 статті 176 ПК України, внаслідок чого не дотримано встановлених строків сплати (перерахування) до бюджету узгодженого податкового зобов`язання з податку на доходу фізичних осіб за січень 2019 року у розмірі 130976,52 грн.

Висновки контролюючого органу про порушення позивачем пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України вмотивовані наступним:

- в ході проведення податкової перевірки не підтвердилась реальність господарських операцій із придбання сільськогосподарської сировини на загальну суму 56373394 грн у таких контрагентів: ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_5 , ФОП ОСОБА_6 , ФОП ОСОБА_7 , ФОП ОСОБА_8 , ФОП ОСОБА_9 , ФОП ОСОБА_10 , ФОП ОСОБА_11 , ФОП ОСОБА_12 , ФОП ОСОБА_13 , ФОП ОСОБА_14 , ФОП ОСОБА_15 , ФОП ОСОБА_16 , ФОП ОСОБА_17 , ФОП ОСОБА_18 , ФОП ОСОБА_19 , ФОП ОСОБА_20 , ФОП ОСОБА_21 , ФОП ОСОБА_22 , ФОП ОСОБА_23 , ФОП ОСОБА_24 , ФОП ОСОБА_25 , ФОП ОСОБА_26 , ФОП ОСОБА_27 , ФОП ОСОБА_28 , ФОП ОСОБА_29 , ФОП ОСОБА_30 , ФОП ОСОБА_31 , ФОП ОСОБА_32 .

Згідно з відомостями службової записки ОУ ГУ ДФС у Вінницькій області від 06 червня 2019 року №589/21-12-04 (далі - Службова записка від 06 червня 2019 року) були опитані ФОП ОСОБА_16 , ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_17 , які повідомили, що зареєструвалися як фізичні особи-підприємці за грошову винагороду на прохання третіх осіб без мети ведення господарської діяльності, підписи у податковій звітності не здійснювали.

Листами від 11 червня 2019 року №53/5/52-3447нт (далі - Лист від 11 червня 2019 року), від 27 червня 2019 року №53/8/52-3835нт (далі - Лист від 27 червня 2019 року) управління Служби безпеки України у Вінницькій області повідомило ГУ ДПС про виявлення ознак порушення податкового законодавства при здійсненні господарських операцій між ТОВ «Пфаннер Бар» та 21 контрагентом - фізичною особою-підприємцем. Відповідно до протоколів допитів ФОП ОСОБА_22 , ФОП ОСОБА_15 , ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_18 , ФОП ОСОБА_8 , ФОП ОСОБА_9 , ФОП ОСОБА_24 , ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_6 , ФОП ОСОБА_13 , ФОП ОСОБА_11 , ФОП ОСОБА_19 , ФОП ОСОБА_7 , ФОП ОСОБА_5 , ФОП ОСОБА_21 , ФОП ОСОБА_10 , ФОП ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_12 повідомили про реєстрацію фізичними особами-підприємцями за грошову винагороду, жодної фінансово-господарської діяльності з ТОВ «Пфаннер Бар» не здійснювали. ФОП ОСОБА_25 , ФОП ОСОБА_23 відповідно до відомостей протоколів допиту повідомили, що реєструвались як фізичні особи-підприємці та здійснювали господарську діяльність у власних магазинах, проте, жодних господарських відносин з ТОВ «Пфаннер Бар» не мали.

В ході складення акта перевірки податковим органом також отримано службову записку слідчого управління фінансових розслідувань Офісу великих платників податків ДФС України №20968/7/28-10-23-02-07 від 16 липня 2019 року (далі - Службова записка від 16 липня 2019 року), відповідно до якої повідомлено, що ТОВ «Пфаннер Бар» з метою ухилення від сплати податків використовує підконтрольних фізичних осіб-підприємців. Платник податків на створених ним пунктах прийому здійснює придбання сільськогосподарської продукції (фруктів) у населення за необліковану готівку. В подальшому, з метою мінімізації податку на прибуток, відображав документальне оформлення такої продукції у підконтрольних суб`єктів господарювання. Відповідно до протоколів допиту ФОП ОСОБА_26 , ФОП ОСОБА_27 , ФОП ОСОБА_28 , ФОП ОСОБА_29 , ФОП ОСОБА_30 , ФОП ОСОБА_31 , ФОП ОСОБА_33 повідомили, що зареєструвалися як фізичні особи-підприємці без мети ведення господарської діяльності та жодних господарських відносин з ТОВ «Пфаннер Бар» не мали.

Не погодившись з такими висновками, ТОВ «Пфаннер Бар» подало заперечення на акт перевірки. Рішенням № 12175/10/02-32-14-11 від 14 серпня 2019 року висновки наведені в акті №2539/14-11/30425482 від 18 липня 2019 року залишено без змін в частині заниження податку з доходів нерезидента, а пункт 1 розділу «Висновок» викладено в такій редакції:

«заниження податку на прибуток всього на 9880778 грн., у тому числі за 3 квартал 2017 року - на 807059 грн., за 4 квартал 2017 року - на 7088784 грн., за 3 квартал 2018 року - на 738320 грн., за 4 квартал 2018 року - на 1246615 грн.».

На підставі висновків акта перевірки ГУ ДПС 19 серпня 2019 року прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0008631411, яким збільшено суму податкового зобов`язання з податку на прибуток на 9880778 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 2470195 грн;

- № 0008701402, яким збільшено суму податкового зобов`язання з податку на прибуток на 69632,49 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 17408,12 грн.

За наслідками адміністративного оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень ДПС України рішенням №8268/6/99-00-08-05-01 від 05 листопада 2019 року податкові повідомлення-рішення залишила без змін, а скаргу - без задоволення.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 16.09.2019 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2019 року, адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Вінницькій області № 0008631411 від 19.08.2019 року. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Вінницькій області № 0008701402 від 19.08.2019 року. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області на користь ТОВ «Пфаннер Бар» судовий збір у розмірі 19210 (дев`ятнадцять тисяч двісті десять) гривень. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області на користь ТОВ «Пфаннер Бар» витрати пов`язані із проведенням судово-економічної експертизи у розмірі 60000 (шістдесят тисяч) гривень.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, ГУ ДПС оскаржив їх у касаційному порядку до Верховного Суду.

Постановою Верховного Суду від 25.10.2022 року касаційну скаргу задоволено частково.

Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05.08.2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.12.2020 року у справі №120/3818/19-а скасовано в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.08.2019 року №0008631411 щодо збільшення суми податкового зобов`язання з податку на прибуток на 8 973 791 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 2 243 448,25 грн., а також в частині розподілу судових витрат.

Справу №120/3818/19-а направлено на новий розгляд до Вінницького окружного адміністративного суду в цій частині.

В іншій частині рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05.08.2020 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.12.2020 року у справі №120/3818/19-а залишено без змін.

Задовольняючи частково касаційну скаргу Верховний Суд зазначив, що у матеріалах справи містяться суперечливі непрямі письмові докази, в яких відображені покази контрагентів позивача 31 ФОП, що відібрані та зафіксовані різними суб`єктами у різні проміжки часу (у кримінальних провадженнях №22017000000000438 від 13 грудня 2017 року, №32016100110000103 від 04 квітня 2016 року у період з 11 жовтня 2018 року по 26 червня 2019 року, у протоколах опитування адвокатом 08 серпня 2019 року, у нотаріально засвідчених заявах у період з 23 серпня 2019 року по 06 листопада 2019 року, у кримінальному провадженні №42019020000000151 від 30 серпня 2019 року у період з 11 грудня 2019 року по 03 жовтня 2020 року).

На переконання колегії суддів, у спірних правовідносинах з урахуванням наявних суперечностей у показах контрагентів позивача, наданих у різний період часу, доводи сторін у справі мали б бути перевірені шляхом використання такого засобу доказування як показання свідків.

Таким чином, врахувавши висновки Верховного Суду, викладені у постанові суду від 25.10.2022 року, судом першої інстанції досліджено обставини щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.08.2019 року №0008631411, яким збільшено суму податкового зобов`язання з податку на прибуток на 9 880 778 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 2 470 195 грн.

За результатом судового розгляду справи, суд першої інстанції, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, дійшов висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовній вимоги підлягають задоволенню, оскільки реальність господарських операцій позивача підтверджується документально та підтвердження руху товару до позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача.

Пунктом 135.1 ст. 135 ПК України визначено, що базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із ст. 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього кодексу.

Податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі ст. 135 цього Кодексу(п.137.1ст.137 ПК України).

Відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 Загальні вимоги до фінансової звітності, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від07 лютого 2013 року № 73, витратами є зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).

Згідно п. 4 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року №318, об`єктами витрат є продукція, роботи, послуги або вид діяльності підприємства, які потребують визначення пов`язаних з їх виробництвом (виконанням) витрат.

Статтею 1 Закону країни «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996/ХІV передбачено, що первинний документ визначається як документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Частинами другою та третьою статті 9 цього ж Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов`язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, умовами реалізації права платника на податковий кредит, а також на зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) та наявність первинних документів (зокрема, податкових накладних), оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства. При цьому, наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Крім того, як вірно вказав суд першої інстанції, податкове законодавство не ставить у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Окрім того, відсутність у спірного контрагенту матеріальних та трудових ресурсів також не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

Аналогічна позиція відображена у постанові Верховного Суду від 11.09.2018 р. у справі №804/4787/16.

Відносно доводів апелянта про те, що укладені між ТОВ «Пфаннер Бар» та ФОПами договори на закупівлю сільськогосподарської продукції не опосередковуються з реальним виконанням операцій, судом встановлено, що у перевіряємому періоді ТОВ «Пфанер Бар» заключило договори із 32 фізичними особами-підприємцями на закупівлю сільськогосподарської продукції (яблука свіжі для промислового переробляння, ягоди, малина, чорниця, смородина, чорноплідна горобина, ожина та інші).

Реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами підтверджується наступними первинними документами, які були надані посадовим особам під час проведення перевірки: договорами на закупівлю сільськогосподарської продукції; прибутковими накладними; платіжними дорученнями, видатковими касовими ордерами; актами звірки.

Придбана позивачем сировина використана у його господарській діяльності, що підтверджується наступними первинними документами: звітами про рух готової продукції; експортними контрактами; вантажно-митними деклараціями; звітами з продажу концентрату; актами звірки взаємних розрахунків по поставках концентрату; доказами отримання позивачем оплати за реалізовану продукцію.

Позивачем до перевірки були надані всі обов`язкові до складання та зберігання первинні документи, що не заперечується відповідачем.

Крім того, відсутність порушень податкового законодавства при веденні бухгалтерського та податкового обліку підтверджується висновком судово-економічної експертизи.

Також, наявність та рух товару підтверджено головним державним ревізором-інспектором під час допиту як свідка, що виключає безтоварність господарських операцій.

Факти здійснення господарських операцій з позивачем підтверджені Контрагентами позивача у нотаріально засвідчених заявах, протоколах адвокатського опитування та безпосередньо в залі суду під час допиту в якості свідків.

За результатами податкових перевірок Контрагентів податковим органом підтверджено відсутність порушень податкового законодавства, зокрема, в частині господарських операцій з позивачем. Більше того, податковим органом не заперечується факт надання позивачем усіх первинних документів по взаємовідносинам із контрагентами, наявність яких визнана обов`язковою ч. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.

Отже, позивачем надані первинні документи, які підтверджують факт отримання позивачем сільськогосподарської продукції від фізичних осіб-підприємців та реальність вчинення господарських операцій, що також підтверджується висновком судової економічної експертизи №03-20 від 03.03.2020 року.

В свою чергу, єдиною умовою за якої відповідач дійшов висновку про нереальність господарських операцій є посилання на обставини викладені в листах ДФС, СБУ, протоколах допиту свідків в межах кримінального провадження, зі змісту яких слідує, що відповідні особи, будучи зареєстрованими як фізичні особи-підприємці, фактично будь-яких доходів від підприємницької діяльності не отримували та свідчили про відсутність будь-яких взаємовідносин між ними та ТОВ "Пфаннер Бар".

Судом першої інстанції встановлено, що ухвалою Барського районного суду Вінницької області від 18.10.2022 року кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 32021100110000005 від 27.01.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_34 (генерального директора ТОВ «Пфаннер Бар») у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України закрито на підставі пункту 10 частини 1 статті 284 КПК України. Тобто, станом на 01.08.2023 року як відносно контрагентів позивача - ФОПів перелік яких наведено відповідачем в акті перевірки, так і самого ТОВ «Пфаннер Бар», в компетентних правоохоронних органах та в судах не ведуться жодні кримінальні провадження з приводу обставин, що є предметом адміністративного позову.

Разом з тим, матеріали кримінального провадження (в тому числі протоколи допиту та висновки експертиз), а також податкова інформація не є належними і допустимими доказами в розглядуваній справі. Протоколи допиту свідків, за відсутності вироку суду щодо доведеності умислу, не можуть бути належними доказами, що свідчать про безтоварність господарської операції.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що оскільки реальність господарських операцій ТОВ «Пфаннер Бар» в повній мірі підтверджується документально, позовній вимоги підлягають задоволенню.

Щодо питання відшкодування на користь позивача витрат пов`язаних з проведенням експертизи, необхідно зазначити наступне.

До матеріалів справи позивачем було долучено оригінал висновку судової економічної експертизи №03-20 від 03.03.2020 року, проведеної на замовлення ТОВ «Пфаннер Бар», судовим експертом Чередніченком А.П.

У підтвердження розміру витрат на проведення експертизи №03-20 у зв`язку з розглядом справи №120/3818/19-а надані: копія договору на проведення судової економічної експертизи №03-20 від 0303.2020 року; рахунок-фактура № 03-20 від 04.02.2020 року; платіжне доручення № 103 від 04.02.2020 року; акт приймання-передачі виконаних робіт, наданих послуг № 03-20 від 03.03.2020 року.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі вищезазначеного, враховуючи задоволення по суті спору позовних вимог ТОВ «Пфаннер Бар» в повному обсязі, а також надані представником позивача докази на підтвердження здійснення відповідних витрат, суд першої інстанції обгрунтовано стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області на користь позивача судові витрати пов`язані з проведенням експертизи у сумі 60000 гривень.

Враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Крім того, у рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам закону рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2023 року відповідає.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Апеляційний суд вважає, що Вінницький окружний адміністративний суд не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 11 грудня 2023 року.

Головуючий Сторчак В. Ю. Судді Полотнянко Ю.П. Граб Л.С.