Рішення

від 11.12.2023 по справі 523/10511/23

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/10511/23

Провадження №2/523/4150/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

/заочне/

"11" грудня 2023 р. м.Одеса

Суворовський районний суд міста Одеси, в складі:

головуючого - судді Малиновського О.М.,

за участю секретаря - Славинського А.Ю.

прокурора Андрієшина В.В.

представника позивача Ювчиці О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі суду № 15, у місті Одеса, в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Виконуючого обов`язків керівника Суворовської окружної прокуратури м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської обласної ради до ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора, звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, шляхом знесення самочинного збудованого об`єкту,

ВСТАНОВИВ

І . Зміст вимог та заперечень учасників справи.

Виконуючий обов`язків керівника Суворовської окружної прокуратури м. Одеси звернувся до суду з позовними вимогами в інтересах держави. в особі Одеської обласної ради, в яких просить:

визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора комунального підприємства «Агенція державної реєстрації» Бурлаченка І.В., від 29.12.2018р. № 44916988, відповідно до якого зареєстровано право власності ОСОБА_1 на нежитлове приміщення, загальною площею 50,0кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1735776651101, за адресою: АДРЕСА_1 ;

зобов`язати ОСОБА_1 звільнити земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом знесення самочинно збудованого об`єкта за власний рахунок, а саме нежитлового приміщення загальною площею 50,0кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1735776651101, за адресою: АДРЕСА_1 ;

стягнути судові витрати.

Заява обґрунтована тим, що Суворовською окружною прокуратурою м. Одеси в ході вивчення стану додержання законів у сфері земельних відносин встановлені порушення щодо незаконної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна, самочинного будівництва на самовільно зайнятій земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 .

Зокрема на думку прокурора рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер: 44916988 від 29.12.2018 державного реєстратора комунального підприємства «Агенція державної реєстрації» Бурлаченка І.В. щодо реєстрації права власності на нежитлове приміщення (загальною площею 50 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1735776651101) за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 прийнято незаконно, всупереч встановленому Порядку реєстрації, за відсутності усіх необхідних підстав та документів, в результаті чого було порушено право власності територіальних громадам сіл, селищ, міст області в особі в особі Одеської обласної ради.

Позивач стверджує, що об`єкт нерухомості, розташований за адресою: : АДРЕСА_1 та зареєстрований за відповідачем є самочинно збудованим, оскільки під його будівництво не була відведена земельна ділянка, дозвіл на проведення будівельних робіт не надавався, проект не затверджувався, а відтак ОСОБА_1 , який здійснив таке самочинне будівництво, не набув права власності на нього.

Позивач вважає, що наявність такої реєстрації речових права власності на самочинно збудований об`єкт порушує права та законні інтереси територіальної громади в особі Одеської обласної ради, як власника земельної ділянки, на якій розташована ця споруда, оскільки перешкоджає здійсненню повноважень щодо володіння, користування та розпорядження відповідною земельною ділянкою та створює умови для її незаконного використання.

Наведені обставини стали підставою для звернення до суду.

Від ОСОБА_1 не надходило відзиву та/або пояснень на позовні вимоги.

ІІ. Клопотання та інші процесуальні рішення в справі.

Ухвалою судді Суворовського районного суду м. Одеси від 30.06.2023р. було відкрито провадження у справі з призначенням розгляду справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 21.09.2023р. підготовче провадження було закрито та призначено розгляд справи за участі сторін.

ІІІ. Позиції сторін.

Представники прокуратури та представник Одеської обласної ради позовні вимоги підтримали, просять задовольнити.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився без поважних на те причин. Про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином.

За згодою представника позивача, за відсутності відзиву на позовну заяву, в зв`язку з неповажною неявкою у судове засіданні відповідача, розгляд справи проведений в заочному порядку, на підставі наявних у справі доказів.

ІV. Фактичні обставини встановлені судом.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні до них правовідносини, встановив таке.

Матеріалами справи встановлено, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 29.12.2018 рішенням державного реєстратора комунального підприємства «Агенція державної реєстрації» Бурлаченка Ігоря Володимировича (індексний номер 44916988) про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) було зареєстровано право власності ОСОБА_1 на нежитлове приміщення (загальною площею 50 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1735776651101) за адресою: АДРЕСА_1 .

Підставою реєстрації стали: виписка № 672 від 22.10.1990 (видавник: Виконком Одеської міської Ради депутатів трудящих), технічний паспорт від 21.12.2018 (видавник: ТОВ «ПРОМ-СТРОЙ ЛТД»).

Відповідно до технічного паспорту на нежитлове приміщення АДРЕСА_1 від 21.12.2018 (виробник ТОВ «ПРОМ-СТРОЙ ЛТД», замовник технічної інвентаризації ОСОБА_1 ), за вказаною адресою розташоване 1-поверхове приміщення (основна площа 47,4 кв.м., загальна площа 48,9 кв.м, висота приміщення 2,8 м), яке складається з основного приміщення та туалету.

Згідно виписки із рішення Виконкому Одеської міської Ради депутатів трудящих № 672 від 22.11.1990 «Про відвід земельних ділянок під нежитлове будівництво», яка була використана державним реєстратором, ОСОБА_1 було відведено земельну ділянку під нежитлове будівництво по АДРЕСА_1 площею 70 кв.м.

Згідно відповіді Департаменту архівної справи та діловодства Одеської міської ради від 01.05.2023р. убачається, що згідно опису справ постійного зберігання та журналу реєстрації рішень Виконавчого комітету Одеської міської ради народних депутатів за 1990 рік, останній номер рішення 443, а рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради № 672 від 22.11.1990 не існує.

На підставі розпорядження голови обласної ради від 27.12.2022 № 837/2022-ОР «Про створення робочої групи з перевірки ефективності використання та забезпечення збереження майна КНП «Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр» ООР» в ході перевірки було виявлено, що на території КНП «Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр» ООР», за адресою: АДРЕСА_2 , розташоване нежитлове приміщення, право власності на яке зареєстровано за фізичною особою ОСОБА_1 .

Згідно інформації з Державного реєстру прав на нерухоме майно, земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2 (кадастровий номер 5110137600:71:007:0005, площею 5,3096, реєстраційний номер 41485051101) на праві власності належить територіальним громадам сіл, селищ, міст області в особі Одеської обласної ради та закріплена на праві постійного користування за КНП «Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр» ООР», для експлуатації та обслуговування будівель і споруд онкологічного диспансеру.

Відповідно до листа КНП «Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр» ООР від 04.05.2023, земельна ділянка, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (кадастровий номер 5110137600:71:007:0005) площею 5,3096га є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Одеської області, інтереси яких представляє Одеська обласна рада, а право постійного користування вказаною ділянкою належить підприємству.

ГУ Держгеокадастру в Одеській області листом від 15.05.2023р., встановлено, що згідно наявних Книг записів реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі та других примірників державних актів станом на 31.12.2012р. прав власності (користування) на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 не зареєстровано. В порядку інформаційного обміну від органів державної реєстрації прав до Державного земельного кадастру надійшли відомості про державну реєстрацію 09.04.2013р. права комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером: 5110137600:71:007:0005 за Одеською обласною радою та 11.11.2013р. право постійного користування земельною ділянкою за КУ «Одеський обласний онкологічний диспансер».

Відповідно до відповіді Департаменту земельних ресурсів ОМР від 05.05.2023р., на підставі рішення Одеської міської ради від 21.12.2012 №2598-VI комунальній установі «Одеський обласний онкологічний диспансер» надано в постійне користування земельну ділянку (кадастровий номер 5110137600:71:007:0005) площею 5,3096 га за адресою: АДРЕСА_2 , для експлуатації та обслуговування будівель і споруд обласного онкологічного диспансеру. Рішення щодо передачі земельної ділянки у власність бо користування за адресою: АДРЕСА_1 , Одеською міською радою не приймалось.

Департаментом архітектури та містобудування ОМР від 01.05.2023р. повідомлено, що дані щодо видачі містобудівних умов та обмежень на проектування об`єкту будівництва/реконструкції за адресою: АДРЕСА_1 , не значаться.

Відповідно до відповіді Управління державного архітектурно-будівельного контролю ОМР від 17.05.2023р., в реєстрі будівельної діяльності відсутня інформація щодо видачі документів дозвільного/декларативного характеру щодо об`єкту нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 , а до Управління не надходили документи для виконання робіт або прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єкті за вказаною адресою.

Відповідно до відповіді КП «БТІ» ОМР від 08.05.2023р., інформація про зареєстроване право власності на об`єкти нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 станом на 21.12.2012р., а також інвентаризаційно-реєстраційна справа на даний об`єкт у підприємства відсутня.

Позивач вважає, що наявність такої реєстрації речових прав на самочинно збудований об`єкт порушує права та законні інтереси територіальної громади Одеської обласної ради, як власника земельної ділянки, на якій розташована ця споруда, оскільки перешкоджає здійсненню повноважень щодо володіння, користування та розпорядження відповідною земельною ділянкою та створює умови для її незаконного використання, що є предметом дослідження уданій справі.

V. Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо аргументів наведених учасниками справи.

Правовідносини, які виникли між сторонами регулюються Земельним кодексом України (ЗК України), зокрема ст.80 згідно якої суб`єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, на землі комунальної власності.

Згідно з п.п. «а,б,в» ч.2 ст. 83 ЗК України у комунальній власності перебувають: усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.

За змістом ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Виходячи зі змісту ст. 12 ЗК України, до повноважень міських рад у галузі земельних відносин належить, зокрема, право розпорядження землями територіальних громад, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадянам та юридичним особам, здійснення контролю за використанням і охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства тощо.

Статтею 116 ЗК України визначені підстави набуття права на землю із земель державної та комунальної власності.

З аналізу положень наведених норм законодавства убачається, що, громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, прийнятих в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, що на підставі виписки № 672 від 22.10.1990р, виданої Виконком Одеської міської Ради депутатів трудящих та технічного паспорту від 21.12.2018р., виданого ТОВ «ПРОМ-СТРОЙ ЛТД», рішенням від 29.12.2018р. державного реєстратора комунального підприємства «Агенція державної реєстрації» Бурлаченка Ігоря Володимировича було зареєстровано право власності ОСОБА_1 на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 .

В той же час з відповіді Департаменту архівної справи та діловодства Одеської міської ради від 01.05.2023р. убачається, що згідно опису справ постійного зберігання та журналу реєстрації рішень Виконавчого комітету Одеської міської ради народних депутатів за 1990рік, останній номер рішення 443, а рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради № 672 від 22.11.1990 не існує.

Натомість,земельна ділянка,що знаходитьсяза адресою: АДРЕСА_2 (кадастровийномер 5110137600:71:007:0005)площею 5,3096гає спільноювласністю територіальнихгромад сіл,селищ,міст Одеськоїобласті,інтереси якихпредставляє Одеськаобласна рада,а правопостійного користуваннявказаною ділянкоюналежить КНП «Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр».

Також матеріалами справи встановлено, що згідно наявних Книг записів реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі та других примірників державних актів станом на 31.12.2012р. прав власності (користування) на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 не зареєстровано. В порядку інформаційного обміну від органів державної реєстрації прав до Державного земельного кадастру надійшли відомості про державну реєстрацію 09.04.2013р. права комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером: 5110137600:71:007:0005 за Одеською обласною радою та 11.11.2013р. право постійного користування земельною ділянкою за КУ «Одеський обласний онкологічний диспансер».

На підставі рішення Одеської міської ради від 21.12.2012 №2598-VI комунальній установі «Одеський обласний онкологічний диспансер» надано в постійне користування земельну ділянку (кадастровий номер 5110137600:71:007:0005) площею 5,3096 га за адресою: АДРЕСА_2 , для експлуатації та обслуговування будівель і споруд обласного онкологічного диспансеру. Рішення щодо передачі земельної ділянки у власність або користування за адресою: АДРЕСА_1 , Одеською міською радою не приймалось.

Отже, наявні у справі докази свідчать про те, що спірна земельна ділянка перебуваючи у територіальної громади в особі Одеської обласної ради, будь-яким особам у власність чи/або користування для будівництва за вказаною адресою не надавалась.

Відповідно допункту 1частини першоїстатті 2Закону України«Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень» № 1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Сама по собі державна реєстрація не є окремою підставою набуття особою права власності, а є офіційним засвідченням державою набуття особою права власності (пункт 123 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.12.2022 у справі № 914/2350/18 (914/608/20)).

Державна реєстрація права власності не породжує права власності, в силу державної реєстрації право власності не виникає, вона визначає лише момент, з якого право власності виникає, за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення права власності.

Факт набуття права власності має передувати державній реєстрації, оскільки юридичний зміст державної реєстрації полягає у визнанні і підтвердженні державою цього факту.

Згідно із вимогами ст. 3 Закону України № 1952-IV державна реєстрація прав є обов`язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

Відповідно до частини другої статті 18 Закону України «№ 1952-IV перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року № 1127 (далі Порядок).

Пунктом 40 Порядку для державної реєстрації права власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна подаються: 1) документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта; 2) технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна; 3) документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси; 4) письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, що набувається у спільну часткову власність); 5) договір про спільну діяльність або договір простого товариства (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, будівництво якого здійснювалось у результаті спільної діяльності) (п. 41).

Документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, не вимагається у разі, коли реєстрація такого документа здійснювалася в Єдиному реєстрі документів (п. 41).

У такому разі державний реєстратор відповідно до наданих заявником у відповідній заяві відомостей про реєстраційний номер документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, обов`язково перевіряє наявність реєстрації такого документа в Єдиному реєстрі документів, відсутність суперечностей між заявленими правами та відомостями, що містяться в цьому Реєстрі (п. 41).

Документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, не вимагається у разі, коли державна реєстрація права власності проводиться на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав. У такому разі заявник в поданій заяві обов`язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки (п. 41).

Новозбудований об`єкт - завершений будівництвом об`єкт нерухомого майна, державна реєстрація права власності на який проводиться вперше (п. 2).

Відповідно до ст. 331 Цивільного кодексу України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Отже, позивачем доведено та підтверджено матеріалами справи, що державна реєстрація права власності на новостворене нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , була проведена без документів про прийняття даного об`єкта в експлуатацію та присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, а подані документи щодо технічної інвентаризації не були достатніми для проведення державної реєстрації та підтвердження права власності на об`єкт нерухомості.

Таким чином, рішення державного реєстратора комунального підприємства «Агенція державної реєстрації» Бурлаченка І.В., від 29.12.2018р. № 44916988, відповідно до якого було зареєстровано право власності ОСОБА_1 на нежитлове приміщення, загальною площею 50,0кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1735776651101, за адресою: АДРЕСА_1 є незаконним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: отримання замовником або проектувальником вихідних даних; розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; затвердження проектної документації; виконання підготовчих та будівельних робіт; прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; реєстрація права власності на об`єкт містобудування. Проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Крім того, згідно зі ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Департаментом архітектури та містобудування ОМР від 01.05.2023р. повідомлено, що дані щодо видачі містобудівних умов та обмежень на проектування об`єкту будівництва/реконструкції за адресою: АДРЕСА_1 , не значяться.

Відповідно до відповіді Управління державного архітектурно-будівельного контролю ОМР від 17.05.2023р., в реєстрі будівельної діяльності відсутня інформація щодо видачі документів дозвільного/декларативного характеру щодо об`єкту нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 , а до Управління не надходили документи для виконання робіт або прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єкті за вказаною адресою.

Відповідно до відповіді КП «БТІ» ОМР від 08.05.2023р., інформація про зареєстроване право власності на об`єкти нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 станом на 21.12.2012р., а також інвентаризаційно-реєстраційна справа на даний об`єкт у підприємства відсутня.

Відповідно до положень абз.2 ст. 28 Закону України «Про архітектурну діяльність» власники та користувачі об`єктів архітектури зобов`язані отримувати в установленому законодавством порядку документ дозвільного характеру, що дає право на виконання робіт, пов`язаних із реконструкцією, реставрацією чи капітальним ремонтом об`єкта архітектури.

Здійснення будівельних робіт на об`єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Згідно зі ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва. Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.

Відповідно до частини першої статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (частини перша та друга статті 319 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави (частина перша статті 373 ЦК України). Елементом особливої правової охорони землі є норма частини другої статті 14 Конституції про те, що право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону; право власності на землю гарантується Конституцією України (частина друга статті 373 ЦК України).

Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення (частина четверта статті 373 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.

Згідно із частиною першою статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Отже, правовий режим самочинного будівництва врегульовано статтею 376 ЦК України. Норми зазначеної статті є правовим регулятором відносин, які виникають у зв`язку із здійсненням самочинного будівництва.

З огляду на викладене, слід дійти висновку, що самочинне будівництво нерухомого майна особою, яка не є власником земельної ділянки, слід розглядати як порушення прав власника відповідної земельної ділянки.

Встановлені судом обставини, які підтверджуються представленими з боку позивача доказами, дають підстави стверджувати, що об`єкт нерухомості, розташований за адресою: АДРЕСА_1 є самочинним, унеможливлює здійснення територіальною громадою в особі Одеської обласної ради правомочностей власника щодо земельної ділянки, на якій розташований спірний об`єкт нерухомості що, в свою чергу, є підставою для звільнення земельної ділянки шляхом знесення такого об`єкту за рахунок відповідача.

Зважаючи на викладене, суд дійшов про доведеність пред`явлених позовних вимог, внаслідок чого позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

VІ. Судові витрати.

Згідно ст.141 ЦПК України пропорційно задавленим позовним вимогам суд стягує з відповідача на користь Одеської обласної прокуратури сплачені судові витрати, які складаються з суми судового збору в розмірі 5368,00грн.

Керуючись ст.ст.12,13,76,141,142,259,263-265,268, 279,280-282 ЦПК України,

ВИРІШИВ

Позовні вимоги Виконуючого обов`язків керівника Суворовської окружної прокуратури м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської обласної ради до ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора, звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, шляхом знесення самочинного збудованого об`єкту задовольнити у позовному обсязі.

Визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора комунального підприємства «Агенція державної реєстрації» Бурлаченка І.В., від 29.12.2018р. № 44916988, відповідно до якого зареєстровано право власності ОСОБА_1 на нежитлове приміщення, загальною площею 50,0кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1735776651101, за адресою: АДРЕСА_1 .

Зобов`язати ОСОБА_1 звільнити земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом знесення самочинно збудованого об`єкта за власний рахунок, а саме нежитлового приміщення загальною площею 50,0кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1735776651101, за адресою: АДРЕСА_1

Стягнути на користь Одеської обласної прокуратури сплачений судовий збір у розмірі 5368,00 грн.

Відомості щодо сторін по справі:

Позивач Одеська обласна рада, місце розташування: 65032 м. Одеса, пр. Шевченко, буд.4, код ЄДРПОУ: 25042882;

Суворовська окружна прокуратура м. Одеси, місце розташування: 65003, м. Одеса, вул. Отамана Головатого, буд. 89;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Заочне рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня складання повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 11 грудня 2023р.

Суддя