Рішення
від 10.05.2023 по справі 183/6680/19
НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/6680/19

№ 2/183/121/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 травня 2023 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Городецького Д. І.,

з секретарем судового засідання Пономаренко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Новомосковську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Садівничого товариства «Дорожник», Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, треті особи ОСОБА_5 , Сьома Дніпровська державна нотаріальна контора про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки, визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом,-

в с т а н о в и в:

22 жовтня 2019 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого, з урахуванням уточних вимог в останній редакції, посилаються на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є батьком позивача ОСОБА_1 та дідом позивача ОСОБА_2 .

Після смерті ОСОБА_6 відкрилась спадщина, зокрема на земельну ділянку площею 0,0588 га., що розташована на території Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, яка належала йому на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ДП Нв № 001695, виданий у 1994 році Піщанською сільською радою Новомосковського району Дніпропетровської області на підставі рішення Піщанської сільської ради 19 сесії ХХІ скликання від 08 липня 1993 року, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 1695.

Державний акт на право приватної власності на землю спадкодавцю ОСОБА_6 було видано на підставі Декрету Кабінету Міністрів України від 26.1992 року № 15-92 «Про приватизацію земельних ділянок» та документів з відділу земельних ресурсів Виконавчого комітету Піщанської сільської ради, а саме: плану земельної ділянки, що надається у власність ОСОБА_6 , плану зовнішніх меж земельної ділянки, а також актом встановлення меж земельної ділянки від 22.07.1994 року, яка передається у власність, з підписом зацікавлених осіб, у тому числі сусідів земельної ділянки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

За життя ОСОБА_6 заповіту не складав.

У визначений законом строк позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , кожен окремо, звернулися до Сьомої Дніпровської нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_6 , проте постановою державного нотаріуса Черновської Л.Г. від 14 червня 2019їм було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку 0,0588 га, що розташована на території Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області у зв`язку з відсутністю Витягу з Державного земельного кадастру на земельну ділянку.

В той же час, позивачі вказують на те, що зазначена земельна ділянка на теперішній час захоплена сторонніми особами та незаконним шляхом переоформлена на ім`я відповідача ОСОБА_3 , а потім на відповідача ОСОБА_4 .

Так, листом Відділу Держгеокадастру в Новомосковському районі Дніпропетровської області позивачам ОСОБА_6 , ОСОБА_2 відмовлено у видачі Витягу з Державного земельного кадастру у зв`язку з тим, що спадкова земельна ділянка перекривається іншою земельною ділянкою з кадастровим номером 1223285500:07:308:0018 (площа перетину 0,05837208 га.).

Державний акт серії ЯД № 905685 від 08 лютого 2008 року на право власності на земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 0,0693 га, кадастровий номер 1223285500:07:308:0018, що розташована на території Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, с/т. «Дорожник», виданий згідно розпорядження голови Новомосковської районної державної адміністрації № 1590 від 08.11.2006 року на ім`я ОСОБА_3 .

Згідно Витягу з Державного земельного кадастру від 06.08.2020 року вбачається, що 24 листопада 2009 року між відповідачами ОСОБА_9 та ОСОБА_4 було укладено договір купівлі-продажу № 2167 відносно земельної ділянки № НОМЕР_1 площею 0,0693 га., кадастровий номер 1223285500:07:308:0018, що розташована на території Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, с/т «Дорожник».

ОСОБА_6 та ОСОБА_2 наголошують на тому, що їх батько та дід ОСОБА_6 набув право власності на законних підставах, а тому є власником спірної земельної ділянки. Зазначене підтверджується листом з Відділу у Новомосковському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 23.01.2019 року.

Отже, на час видачі Державного акту на право власності на дану земельну ділянку серії ЯД № 905685 від 08.02.2008 року, зазначена земельна ділянка вже була приватизована ОСОБА_6 , а тому не була державною власністю, у зв`язку з чим розпорядження голови Новомосковської районної державної адміністрації № 1590 від 08.11.2006 року на підставі якого відповідачу ОСОБА_3 є незаконним, оскільки виданий в порушення вимог чинного законодавства.

Відповідачі здійснили реєстрацію права власності на земельну ділянку в Державному кадастрі без встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), а саме: документація із землеустрою на земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 0,0693 га, кадастровий номер 1223285500:07:308:0018, що розташована на території Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, с/т «Дорожник» відсутня та до Державного фонду документація із землеустрою не передавалась.

Таким чином, у зв`язку з тим, що на ОСОБА_3 та ОСОБА_4 технічна документація по формуванню земельної ділянки, яка зареєстрована в Земельному кадастрі під № 1223285500:07:308:0018 не проводилась, реєстрація спірної земельної ділянки здійснена незаконно, атому державний акт серії Державний акт серії ЯД № 905685 від 08 лютого 2008 року про право власності на земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 0,0693 га, кадастровий номер 1223285500:07:308:0018 та договір купівлі-продажу даної земельної ділянки № 2167, укладений 24.11.2009 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є недійсними.

Зазначені вище обставини, порушують права позивачів на свідоцтва про право на спадщину на спірну спадкову земельну ділянку, власником якої є ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У зв`язку з чим, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 просили суд:

- визнати недійсним Державний акт серії ЯД № 905685 від 08 лютого 2008 року про право власності на земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 0,0693 га, кадастровий номер 1223285500:07:308:0018, що розташована на території Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, с/т. «Дорожник», виданий на ім`я ОСОБА_3 ;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,0693 га., кадастровий номер 1223285500:07:308:0018, що розташована на території Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, с/т «Дорожник»,зареєстрованої за ОСОБА_4 , з одночасним скасуванням кадастрового номеру 1223285500:07:308:0018;

- скасувати державну реєстрацію речових прав власності на земельну ділянку площею 0,0693 га, кадастровий номер 1223285500:07:308:0018, цільове призначення якої для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території АДРЕСА_1 , зареєстрованої за ОСОБА_4 , з одночасним припиненням прав власності ОСОБА_4 на зазначене нерухоме майно;

- визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,0588 га, що розташована на території Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області (Державний акт на право приватної власності на землю серії ДП Нв № 001695, виданий у 1994 році Піщанською сільською радою Новомосковського району Дніпропетровської області на підставі рішення Піщанської сільської ради 19 сесії ХХІ скликання від 08 липня 1993 року, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 1695), в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,0588 га, цільове призначення якої - для ведення садівництва, що розташована на території Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області (Державний акт на право приватної власності на землю серії ДП Нв № 001695, виданий у 1994 році Піщанською сільською радою Новомосковського району Дніпропетровської області на підставі рішення Піщанської сільської ради 19 сесії ХХІ скликання від 08 липня 1993 року, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 1695), в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_10 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- а також вирішити питання щодо судових витрат.

Ухвалою суду від 02 грудня 2019 року відкрите провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами загального позовного провадження.

20 грудня 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся з заявою про забезпечення позову, в якій просив накласти арешт на земельну ділянку площею 0,0693 га, кадастровий номер 1223285500:07:308:0018, що розташована на території Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, с/т. «Дорожник», діл. 18, власником якої є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвалою суду від 26 грудня 2019 року накладено арешт на земельну ділянку площею 0,0693 га, кадастровий номер 1223285500:07:308:0018, що розташована на території Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, с/т «Дорожник», діл. 18, власником якої є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвалою суду від 14 вересня 2020 року зобов`язано Сьому Дніпровську державну нотаріальну контору надати на адресу суду належним чином завірену копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

04 березня 2021 року відповідач ОСОБА_4 звернувся до суду з відзивом, згідно якого вимоги не визнав та просив у позові відмовити. зокрема зазначив, що він є власником земельної ділянки площею 0,0693 га., кадастровий номер 1223285500:07:308:0018, що розташована на території Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, с/т «Дорожник», діл. 18. Дану земельну ділянку він придбав у ОСОБА_3 на підставі цивільно-правового договору від 24.11.2009 року № 2167, що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-1214163092020 від 06.08.2020 року. На момент укладення правочину щодо придбання спірної земельної ділянки, ОСОБА_3 (продавцем) були надані всі правовстановлюючі документи на неї, в тому числі оригінал Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 905685 від 08.02.2008 року, а тому в нього не було жодних сумнівів з приводу спірної земельної ділянки. Крім того, при укладенні правочину щодо купівлі-продажу спірної ділянки в обов`язок нотаріуса входить переконатися та перевірити законні підстави набуття продавцем ОСОБА_3 права власності на цю ділянку. У нього не було сумніву щодо укладення правочину з ОСОБА_3 , оскільки Державний акт на право власності на землю видано Піщанською сільською радою після розгляду всіх документів, у зв`язку з чим ОСОБА_4 є добросовісним набувачем спірної земельної ділянки, а тому не повинен відповідати за бездіяльність державних та інших органів при вчиненні правочинів з нерухомим майном. Також зауважив, що з моменту придбання ним земельної ділянки з кадастровим номером1223285500:07:308:0018, він до сьогодні здійснює відкрите користування нею, доглядає та утримує, обробляє її, сплачує внески до с/т «Дорожник». За весь період володіння та користування землею, будь-які інші особи не заявляли своїх прав на неї. Вважає, що позивачами пропущено строк позовної давності, оскільки обчислюється саме з 23.04.2013 року, а саме з моменту, коли спадкодавцю ОСОБА_6 стало відомо про наявність реєстрації права власності на спірну земельну ділянку за іншою особою, що підтверджується викопіюванням з кадастрової карти (плану) та іншої картографічної документації Державного земельного кадастру Піщанської сільської ради № 25/000284 від 23.04.2013 року, що були видані ОСОБА_6 , у зв`язку з цим просив до спірних правовідносин застосувати позовну давність.

12 березня 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з відповіддю на відзив, згідно якого посилався на обставини викладені в уточненій позовній заяві, наполягав на законності набуття права власності на спірну земельну ділянку його батьком ОСОБА_6 . Щодо строку позовної давності вважає, що позовна давність не пропущена, оскільки про порушення свого права вони дізналися з моменту винесення державними нотаріусом постанови 14.06.2019 року про відмову у вчиненні нотаріальних дій, а тому саме з цього часу починається відлік строку позовної давності, який на момент подання позову не сплив. Крім того, звернув увагу на те, що вони також користувалися даної земельною ділянкою, обробляли її, мали до неї вільний доступ та всього часу володіння та користування нею будь-які інші особи не заявляли своїх прав на неї.

У своїх письмових поясненнях представник третьої особи Сьомої Дніпровської державної нотаріальної контори вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити та розглядати справу без його участі. З приводу пропуску позивачами строку позовної давності зазначив, що останні про порушення своїх прав дізналися з моменту винесення нотаріусом постанови про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спірну земельну ділянку, тобто 14 червня 2019 року, а тому саме з цього часу починається відлік позовної давності.

Ухвалою суду від 06 квітня 2021 року зобов`язано відповідача ОСОБА_4 надати на адресу суду належним чином завірену копію договору купівлі-продажу земельної ділянки № НОМЕР_1 , розташованої на території с/т «Дорожник» Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області № 2167 від 24.11.2009 року та наявну технічну документацію з землеустрою, яка була підставою для оформлення права власності на земельну ділянку площею 0,693 га, що розташована на території Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, с/т «Дорожник», діл. 18.

Ухвалою суду від 19 травня 2021 року зобов`язано відповідача ОСОБА_11 надати на адресу суду належним чином завірені копії наявної технічної документації, яка була підставою для прийняття розпорядження головою Новомосковської районної державної адміністрації № 1590 від 08 листопада 2006 року про передачу у власність ОСОБА_3 земельної ділянки на території с/т «Дорожник» Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, а також видачі Державного акту на право власності на землю серії ЯД № 905685 від 08 лютого 2008 року та копію договору купівлі-продажу земельної ділянки за № 2167 від 24 листопада 2009 року. Зобов`язано відповідача ОСОБА_4 надати на адресу суду належним чином завірені копії наявної документації, яка була підставою для реєстрації за ОСОБА_4 права власності на на земельну ділянку площею 0,693 га з кадастровим номером 1223285500:07:308:0018 та копію договору купівлі-продажу земельної ділянки за № 2167 від 24 листопада 2009 року.

Проте, станом на час ухвалення рішення у справі до суду вищезазначені витребувані документи не надійшли та виконання ухвали суду про витребування доказів відповідачами ОСОБА_4 та ОСОБА_9 проігноровано.

Так, приписами ст.84ЦПК України визначено, що у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами.

Ухвалою суду від 18 серпня 2021 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено ОСОБА_5 .

Ухвалою суду від 26 жовтня 2022 року підготовче провадження у справі закрите, справу призначено до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , кожен окремо, посилалися на обставини викладені ними в позовній заяві з урахуванням уточнених вимог в останній редакції, вимоги підтримали в повному обсязі, просили позов задовольнити. В подальшому звернулися до суду з заявами про розгляд справи без їх участі.

Відповідач ОСОБА_3 , представник відповідача Садового товариства «Дорожник» та представник відповідача Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області в судове засідання не завилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, клопотань про відкладення справи, заяви про розгляд справи у їх відсутність та відзиву не надали.

Представник відповідача Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області в судове засідання не з`явився, згідно заяви просив розглядати справу без його участі, просив ухвалити рішення відповідно до вимог чинного законодавства.

Враховуючи те, що у справі перебуває декілька відповідачів, які про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, від одного з відповідачів надійшов відзив, а від іншого - заява про розгляд справи у його відсутність, суд не вбачає підстав для ухвалення заочного рішення.

У зв`язку з неявкою 10 травня 2023 року осіб в судове засідання, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, заслухавши позивачів, дослідивши надані сторонами докази, дійшов такого висновку.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободгарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Ключовими принципами статті 6 є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Як вказує у своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини, згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобовязаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Відповідно до ч. 1 ст.4ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав свобод чи законних інтересів.

Статтею 16ЦКУкраїни встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.Особа вільна у виборі способу способі захисту цивільних прав судом.

Разом з тим, передбачені ст. ст.12і13ЦПК Українизасади змагальності та диспозитивності цивільного судочинства визначають основні правила, в межах яких мають діяти особи, що беруть участь у справі, та суд при вирішенні справи.

Згідно ч.3ст.12ЦПК Україникожна сторона у цивільному судочинстві повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, до яких дана справа не відноситься.

Суд, згідно ч.1ст.13 ЦПК України, розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим законом випадках.

З огляду на вказані норми закону позивачі, обравши певний спосіб захисту цивільного права перед судом, мають довести, шляхом подання належних та допустимих доказів, якіпорушують, не визнають або оспорюють охоронювані законом їх цивільні права.

Відповідачі, зі свого боку, зобов`язані довести обставини, посилаючись на які вони заперечує проти позову.

Згідно позиції Верхового Суду України, що викладена у постанові Пленуму «Про судове рішення у цивільній справі» №14 від 18 грудня 2003 року «Про судове рішення у цивільній справі» вбачається, що оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси, то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи та інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Статтями78,81ЦПК Українивизначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 72 роки помер ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що 15 листопада 2017 року Шевченківським районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області складено відповідний актовий запис № 2014, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 15 листопада 2017 року.

Встановлено, що спадкодавець ОСОБА_6 є батьком позивача ОСОБА_1 та відповідно дідом позивача ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвами про народження серії НОМЕР_3 від 25 вересня 1965 року та серії НОМЕР_4 від 04 липня 1989 року.

Після смерті ОСОБА_6 відкрилась спадщина, зокрема на земельну ділянку площею 0,0588 га, що розташована на території Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, яка належала йому на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ДП Нв № 001695, виданий у 1994 році Піщанською сільською радою Новомосковського району Дніпропетровської області на підставі рішення Піщанської сільської ради 19 сесії ХХІ скликання від 08 липня 1993 року, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 1695.

За життя ОСОБА_6 заповіту не складав.

Встановлено, що у визначений законом строк позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , кожен окремо, звернулися до Сьомої Дніпровської нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_6 , проте постановою державного нотаріуса Черновської Л.Г. від 14 червня 2019 їм було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку 0,0588 га, що розташована на території Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської областіу зв`язку з відсутністю Витягу з Державного земельного кадастру на земельну ділянку.

Як зазначалося вище, позивачі наголошують на тому, що зазначена земельна ділянка на теперішній час захоплена сторонніми особами та незаконним шляхом переоформлена на ім`я відповідача ОСОБА_3 , а в подальшому на ім`я відповідача ОСОБА_4 .

Так, судом встановлено, що спадкова земельна ділянка перекривається іншою земельною ділянкою з кадастровим номером 1223285500:07:308:0018 (площа перетину 0,05837208 га), що підтверджується викопіюванням з кадастрової карти (плану) та іншої картографічної документації Державного земельного кадастру Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області від 23 квітня 2013 року.

Встановлено, що Державний акт серії ЯД № 905685 від 08 лютого 2008 року на право власності на земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 0,0693 га., кадастровий номер 1223285500:07:308:0018, що розташована на території Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, с/т «Дорожник», виданий згідно розпорядження голови Новомосковської районної державної адміністрації № 1590 від 08.11.2006 року на ім`я ОСОБА_3 .

Вирішуючи питання по суті заявлених вимог в частині визнання недійсним Державного акту, суд застосовує наступні норми права.

Стаття 41 Конституції України передбачає, що кожен має право, володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.Ніхто не може бути протиправнопозбавлений права власності. Право приватноївласності є непорушним.

Згідно з частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до частин другої, третьої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно з частиною першою статті 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним (стаття 155 ЗК України).

Отже, підставами для визнання недійсним акта (рішення) є його невідповідність вимогам законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Як вже було встановлено, спадкодавець ОСОБА_6 був власником земельної ділянки площею 0,0588 га, що розташована на території Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, яка належала йому на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ДП Нв № 001695, виданий у 1994 році Піщанською сільською радою Новомосковського району Дніпропетровської області на підставі рішення Піщанської сільської ради 19 сесії ХХІ скликання від 08 липня 1993 року, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 1695.

З листа Відділу у Новомосковському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 23.01.2019 року за вих. № 4-0.23-40/110-19 вбачається, що ОСОБА_6 є власником земельної ділянки площею 0,0588 га, що розташована на території Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, с/т «Дорожник» та належить останньому на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ДП Нв № 001695, виданий у 1994 році Піщанською сільською радою Новомосковського району Дніпропетровської області на підставі рішення Піщанської сільської ради 19 сесії ХХІ скликання від 08 липня 1993 року, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 1695.

Відповідно до п. 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 року № 15-92 «Про приватизацію земельних ділянок» (який був чинним на час приватизації земельної ділянки ОСОБА_6 ) право приватної власності громадян на земельні ділянки, посвідчується відповідною Радою народних депутатів, про що робиться запис у земельно-кадастрових документах, з наступною видачею державного акту на право приватної власності на землю.

Згідно Інструкції «Про порядок складання, видачі (заміни) і зберігання державних актів на право користування землею», затвердженої Міністерством сільського господарства СРСР від 07.09.1976 року, земельна ділянка, що передається у власність або надається у постійне користування, розташована на території кількох районних Рад депутатів трудящих, державні акти на право власності на землю і право постійного користування землею видаються окремо на території кожної Ради депутатів трудящих.

Згідно до приписів ч. 1 ст. 22 ЗК України (в редакції станом на 22.06.1993 року, що була чинною на момент видачі Державного акту ОСОБА_6 ) право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Факт встановлення меж земельної ділянки, що була надана ОСОБА_6 підтверджується планом земельної ділянки та актом встановлення меж земельної ділянки.

Нормами ч. 1 ст. 22 ЗК України (в редакції станом на 22.06.1993 року, що була чинною на момент видачі Державного акту ОСОБА_6 ) визначено, що право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Судом встановлено, що право власності ОСОБА_6 на земельну ділянку площею 0,0588 га, що розташована на території Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, с/т «Дорожник» підтверджується Державним актомна право приватної власності на землю серії ДП Нв № 001695, виданий у 1994 році Піщанською сільською радою Новомосковського району Дніпропетровської області на підставі рішення Піщанської сільської ради 19 сесії ХХІ скликання від 08 липня 1993 року, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 1695.

Відповідно до пункту 2Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Державний земельний кадастр»земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності) або їхніх спадкоємців чи особи, яка подала заяву про визнання спадщини відумерлою, якщо така справа прийнята до провадження судом або іншої, визначеної законом особи.

З огляду на наведене суд дійшов висновку, що ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 набув право власності на законних підставах, а тому є власником спірної земельної ділянки.

В той же час судом встановлено, що земельна ділянка належна ОСОБА_6 , перекривається іншою земельною ділянкою з кадастровим номером 1223285500:07:308:0018 (площа перетину 0,05837208 га), що підтверджується Викопіюванням з кадастрової карти (плану)та іншої картографічної документації Державного земельного кадастру Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області від 23 квітня 2013 року.

Так, згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-1214163092020 від 06 серпня 2020 року власником земельної ділянки площею 0,0693 га з кадастровим номером1223285500:07:308:0018, що розташована на території Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, с/т «Дорожник», діл. 18 є відповідач ОСОБА_4 .

З цього ж Витягу слідує, що підставою для виникнення права власності слугував цивільно-правовий договір № 2167 від 24 листопада 2009 року. Документом, що посвідчує право є Державний акт серії ЯД № 905685 від 08 лютого 2008 року.

Судом встановлено, що Державний акт серії ЯД № 905685 від 08 лютого 2008 року на право власності на земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 0,0693 га., кадастровий номер 1223285500:07:308:0018, що розташована на території Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, с/т. «Дорожник», виданий згідно розпорядження голови Новомосковської районної державної адміністрації № 1590 від 08.11.2006 року на ім`я відповідача ОСОБА_3 .

На запит суду «Про надання належним чином завірених копій документів на підставі яких здійснено приватизацію земельної ділянки з кадастровим номером 1223285500:07:308:0018, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 » Піщанською сільською радою Новомосковського району Дніпропетровської області було надано відповідь від 23 вересня 2020 року за вих. № 2262/02-24, згідно якої матеріали засідань сесій та виконкомів Піщанської сільської ради до 2005 року включно знаходяться в архівному відділі Новомосковської районної адміністрації. Станом з 2006 року та по теперішній час Піщанською сільською радою рішень щодо приватизації вказаної земельної ділянки не приймалося.

Крім того, відповіддю Піщанської сільської ради від 07.04.2021 року за вих. № 73/02-25 було надано таку інформацію, а саме: Садівниче товариство «Дорожник» було включено в межі населеного пункту с. Піщанка Піщанської сільської ради на підставі Рішення Новомосковської районної ради «Про затвердження проекту землеустрою щодо встановлення і зміни меж населених пунктів с. Піщанка, с. Новоселівка, с. Соколове, с. Ягідне Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області» від 27.02.2013 року № 11-15/VІ. До прийняття вказаного рішення Новомосковської районної ради с/т. «Дорожник знаходилося за межами населених пунктів на території Піщанської сільської ради. Відповідно розпорядження землями, які знаходилися за межами населених пунктів (державної власності) входило до компетенції Новомосковської районної державної адміністрації. Щодо обставин видачі двох Державних актів на одну й ту ж саму земельну ділянку Піщанська сільська рада не має об`єктивної можливості надати відповідь, оскільки вона не відноситься до її повноважень.

В той же час, з відповіді Новомосковської районної державної адміністрації від 23 квітня 2021 року за вих. № 03-38-1696/0/327-21 вбачається, що розпорядження голови Новомосковської районної державної адміністрації № 1590 від 08 листопада 2006 року «Про передачу земельної ділянки у власність для ведення садівництва та видачу державного акту на право власності на земельну ділянку громадянці ОСОБА_3 на території Піщанської сільської ради в садовому товаристві «Дорожник» знаходиться на зберіганні у архівному відділі Новомосковської РДА, але документи, які стали підставою для прийняття даного розпорядження у відділі не знайдено.

Згідно відповіді Відділу у Новомосковському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 07 жовтня 2020 року за вих. № 4-0.23-632/110-20 технічна документація, на підставі якої проведено реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 1223285500:07:308:0018, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 до відділу не передавалась.

Згідно відповідей Відділу у Новомосковському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 21 квітня 2021 року за вих. № П-124/0-0.23-130/140-21 та Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 19 квітня 2021 року за вих. № П-302/0-619/6-21 земельну ділянку з кадастровим номером 1223285500:07:308:0018 було перенесено в автоматизованому порядку 01 січня 2013 року з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру. Дана земельна ділянка зареєстрована за ОСОБА_4 відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 905685 від 08 лютого 2008 року та цивільно-правого договору від 24 листопада 2009 року № 2167. Копії документів, що були підставою для реєстрації права власності на земельну ділянку за ОСОБА_4 у відділі відсутні. Технічна документація, на підставі якої проведено реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 1223285500:07:308:0018, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 до відділу не передавалась.

Приписами ч. 1 ст. 20 ЗУ «Про землеустрій» (в редакції від 22.05.2003 року, що була чинною на момент видання ОСОБА_3 оскаржуваного Державного акту) визначено, що землеустрій проводиться в обов`язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі: в) надання, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок; ґ) організації нових і впорядкування існуючих об`єктів землеустрою;

У відповідності до ч. 1 та 2 ст. 25 ЗУ «Про землеустрій» (в редакції від 22.05.2003 року) Документація із землеустрою розробляється у вигляді програм, схем, проектів, спеціальних тематичних карт, атласів, технічної документації. Види документації із землеустрою:д) проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок;

Згідно з ч 1 та 4 ст. 25 ЗУ «Про землеустрій» (в редакції від 22.05.2003 року) Державний фонд документації із землеустрою формується на основі збору, обробки, обліку матеріалів, отриманих в результаті здійснення землеустрою. Розробники документації із землеустрою зобов`язані безоплатно передавати копії матеріалів у Державний фонд документації із землеустрою.

07 липня 2011 року було прийнято ЗУ «Про земельний державний кадастр», який набрав чинності 01 січня 2013 року.

Як вже зазначалося вище, земельну ділянку з кадастровим номером 1223285500:07:308:0018 було перенесено в автоматизованому порядку 01 січня 2013 року з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру. Дана земельна ділянка зареєстрована за ОСОБА_4 відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 905685 від 08 лютого 2008 року та цивільно-правого договору від 24 листопада 2009 року № 2167.

Відповідно до статті 193 ЗК України державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами, меліоративні мережі та складові частини меліоративних мереж.Державнийземельний кадастр є основою для ведення кадастрів інших природних ресурсів.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону України «Про Державний земельний кадастр» (у редакції станом на 01 січня 2013 року) внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Статтею 15 Закону України «Про Державний земельний кадастр» (у редакції станом на 01 січня 2013 року) передбачено, що до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки: кадастровий номер; місце розташування, у тому числі дані Державного адресного реєстру (за наявності); опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об`єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів, координат поворотних точок, геометричних параметрів, назв, адрес будівель, споруд та інженерних мереж, ідентифікаторів об`єктів будівництва та закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка; частину земельної ділянки, на якій може проводитися гідротехнічна меліорація; відомості про назву, код (номер) меліоративної мережі, яка забезпечує гідротехнічну меліорацію відповідної земельної ділянки; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку. Відомості про земельну ділянку містять інформацію про її власників (користувачів), зазначену в частині другій статті 30 цього Закону, зареєстровані речові права відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У відповідності до п. 2 та 4 Розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Державний земельний кадастр» Земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності). Внесення інших змін до відомостей про ці земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок. У разі якщо земельні ділянки, обмеження (обтяження) у їх використанні зареєстровані до набрання чинності цим Законом у Державному реєстрі земель, відомості про такі земельні ділянки, обмеження (обтяження) підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку, без подання заяв про це їх власниками, користувачами та без стягнення плати за таке перенесення. Відомості про інші об`єкти Державного земельного кадастру, що містяться в документації із землеустрою та оцінки земель, затвердженої та переданої до Державного фонду документації із землеустрою до 01 січня 2013 року, підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру на безоплатній основі центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, та його територіальними органами відповідно їх до повноважень.

Відповідно до частини першої статті 126 ЗК України право власності на земельну ділянку і право користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.

Як встановлено вище, право власності спадкодавця ОСОБА_6 на земельну ділянку площею 0,0588 га, що розташована на території Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, с/т «Дорожник» підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю серії ДП Нв № 001695, що виданий у 1994 році Піщанською сільською радою Новомосковського району Дніпропетровської області на підставі рішення Піщанської сільської ради 19 сесії ХХІ скликання від 08 липня 1993 року, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 1695.

Згідно до приписів ч. 5 ст. 116 ЗК України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Отже, ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 набув право власності на земельну ділянку на законних підставах, при цьому Державний акт на право приватної власності на землю серії ДП Нв № 001695, що виданий ОСОБА_6 у 1994 році Піщанською сільською радою Новомосковського району Дніпропетровської області на підставі рішення Піщанської сільської ради 19 сесії ХХІ скликання від 08 липня 1993 року, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 1695 недійсним не визнавався, рішення Піщанської сільської ради 19 сесії ХХІ скликання від 08 липня 1993 року не скасовано, а тому Державний акт серії ДП Нв № 001695 є дійсним.

В свою чергу, оскаржуваний Державний акт серії ЯД № 905685 від 08 лютого 2008 року про право власності на земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 0,0693 га, кадастровий номер 1223285500:07:308:0018, цільове призначення якої для ведення садівництва, що розташована на території Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, с/т. «Дорожник», виданий Новомосковською районною державною адміністрацією на ім`я відповідача ОСОБА_3 на підставі розпорядження голови Новомосковської районної державної адміністрації № 1590 від 08.11.2006 року, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 01-08-126-00520 є недійсним, оскільки виданий з порушенням вимог Земельного кодексу України, ЗУ «Про землеустрій», ЗУ «Про державний земельний кадастр» без оформлення технічної документації по землеустрою та порушує права власників земельної ділянки.

Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

У зв`язку з наведеним, вимоги в частині визнання недійсним Державного акту серії ЯД № 905685 від 08 лютого 2008 року про право власності на земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 0,0693 га, кадастровий номер 1223285500:07:308:0018, що розташована на території Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, с/т «Дорожник», виданого Новомосковською районною державною адміністрацією на ОСОБА_12 на підставі розпорядження голови Новомосковської районної державної адміністрації № 1590 від 08.11.2006 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 01-08-126-00520 обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання по суті заявлених вимог в частинні скасування державної реєстрації спірної земельної ділянки, суд виходить з наступного.

Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-1214163092020 від 06 серпня 2020 року власником земельної ділянки площею 0,0693 га з кадастровим номером1223285500:07:308:0018, що розташована на території Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, с/т. «Дорожник», діл. 18 є відповідач ОСОБА_4 .

Згідно відповідей Відділу у Новомосковському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 21 квітня 2021 року за вих. № П-124/0-0.23-130/140-21 та Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 19 квітня 2021 року за вих. № П-302/0-619/6-21 земельну ділянку з кадастровим номером 1223285500:07:308:0018 було перенесено в автоматизованому порядку 01 січня 2013 року з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру. Дана земельна ділянка зареєстрована за ОСОБА_4 відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 905685 від 08 лютого 2008 року та цивільно-правого договору від 24 листопада 2009 року № 2167. Копії документів, що були підставою для реєстрації права власності на земельну ділянку за ОСОБА_4 у відділі відсутні. Технічна документація, на підставі якої проведено реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 1223285500:07:308:0018, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 до відділу не передавалась.

Процедуру та вимоги щодо ведення Державного земельного кадастру визначає Порядок ведення Державного земельного кадастру, затвердженийпостановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051.

Ч. 10 ст. 24 ЗУ «Про Державний земельний кадастр», Державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: поділу чи об`єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника; ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).

Частинами 6, 7 та 8 ст. 16 ЗУ «Про Державний земельний кадастр» передбачено, що кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера. Скасований кадастровий номер земельної ділянки не може бути присвоєний іншій земельній ділянці. Інформація про скасовані кадастрові номери земельних ділянок зберігається у Державному земельному кадастрі постійно.

Аналогічні підстави для скасування державної реєстрації земельних ділянок містить пункт 114 Поряду ведення Державного земельного кадастру, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року № 1051.

Зокрема, пунктами 60-61 Поряду ведення Державного земельного кадастру, затвердженогопостановою КабінетуМіністрів Українивід 17.10.2012року №1051 передбачено,що Запису Поземельнійкнизі скасовується(поновлюється)Державним кадастровимреєстратором напідставі рішеннясуду. Скасування (поновлення) запису в Поземельній книзі здійснюється шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про його скасування (поновлення) із зазначенням дати та підстави для скасування (поновлення), посади, прізвища та ініціалів/ініціала власного імені Державного кадастрового реєстратора, який скасував (поновив) запис, та формування з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру нових аркушів Поземельної книги.

Враховуючи той факт, що Державний акт Державний акт серії ЯД № 905685 про право власності на спірну земельну ділянку від 08 лютого 2008 року виданий на ім`я відповідача ОСОБА_3 судом визнано недійсним, а тому реєстрація права власності на земельну ділянку площею № 18 площею 0,0693 га з кадастровим номером 1223285500:07:308:0018, що розташована на території Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, с/т «Дорожник» за відповідачем ОСОБА_4 , підставою для якої слугував недійсний Державний акт серії ЯД № 905685 від 08.02.2008 року та відповідно цивільно-правовий договір ( тобто договір купівлі-продажу) від 24 листопада 2009 року № 2167, здійснено в порушенням вимог чинного на той час земельного законодавства.

Отже, судом встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 1223285500:07:308:0018 зареєстрована за відповідачем ОСОБА_4 01 січня 2013 року була перенесена в автоматизованому порядку з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру згідно до приписів ЗУ «Про Державний земельний кадастр».

В той же час, відповідності до присів п.1 ч.1 ст.2 Закону України '' Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень'' державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно статей 6,11 Закону України '' Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень'' організаційну систему державної реєстрації прав становлять: Міністерство юстиції України та його територіальні органи; суб`єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; 3) державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори). Виконавчі органи сільських, селищних та міських рад (крім міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення) набувають повноважень у сфері державної реєстрації прав відповідно до цього Закону у разі прийняття відповідною радою такого рішення. Державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

Згідно ч. 3 ст. 26 Закону України '' Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень'' у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Державна реєстрація набуття, зміни чи припинення речових прав у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, проводиться без подання відповідної заяви заявником та справляння адміністративного збору на підставі відомостей про речові права, що містилися в Державному реєстрі прав. У разі відсутності таких відомостей про речові права в Державному реєстрі прав заявник подає оригінали документів, необхідних для проведення державної реєстрації набуття, зміни чи припинення речових прав.

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності з п.1 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

З огляду на вказані фундаментальні права і гарантії, серед яких основоположним є право приватної власності, які гарантуються кожній особі як основним законом України так і міжнародним нормативним актом, суд зобов`язаний належним чином перевіряти докази, що надані сторонами та сприяти захисту такого права.

В той же час необхідно зауважити, що частина 10 статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» прямо передбачає можливість скасування державної реєстрації земельної ділянки державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки з одночасним скасуванням кадастрового номеру земельної ділянки та припиненням усіх речових прав на нерухоме майно.

За змістом ч.2ст.373 ЦК Україниправо власності на землю гарантуєтьсяКонституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Відповідно дост.41 Конституції Україникожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Така ж норма закріплена уст. 321 ЦК України, в якій зазначено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, лише у випадках і в порядку, встановленихзаконом, а примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановленихзаконом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другоюстатті 353 цього Кодексу.

За положеннямистатті 152 Земельного кодексу Українивласник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється в тому числі шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 1ст. 21 ЦК Українисуд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Статтями140,143 Земельного кодексу Українинаведено вичерпний перелік позбавлення права власності на земельну ділянку, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбаченихзакономі загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до п. 6 рішення Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року№Л.5-рп/2005 держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, їх рівність передзаконом, соціальну спрямованість економіки.Основний Закон Українигарантує кожному право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю відповідно до закону.Земельний кодекс Україниє одним із таких законів, норми якого встановлюють підстави набуття права на землю шляхом передачі ділянок у власність. Громадяни та юридичні особи не можуть втрачати надане їм права користування земельною ділянкою.

Частиною 2 статті 1 Першого доКонвенції про захист прав людини і основоположних свободпередбачено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбаченихзакономі загальними принципами міжнародного права. Для того, щоб відповідати Конвенції, позбавлення повинно бути законним і спрямованим на спрямованим справедливого балансу між інтересами суспільства та інтересами заявника( справа «Стреч проти Сполученого Королівства», справа «Рисовський проти України»), де Європейський Суд зазначає, що стаття 1 Протоколу 1 Конвенції, яка спрямована в основному на захист особи від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу приймати деякі необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (справа «Броньовський проти Польщі»).

Частиною 2ст. 13 ЦК Українипередбачено, що при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьою статті 152ЗКшляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбаченихзаконом, способів захисту (стаття 16 ЦК).

Відповідно дост. 77 ЦПК Українипредметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідност. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на вищенаведене, суд вважає, що в судовому засіданні знайшли підтвердження факти, на які посилаються позивачі, вчинення відповідних дій з боку державного кадастрового реєстратора та відповідачів ОСОБА_3 й ОСОБА_4 , суттєво порушують та обмежують права позивачів ОСОБА_1 і ОСОБА_2 щодо користування, володіння та розпорядження нерухомим майном та позовні вимоги у цій частині обґрунтовані та підлягають задоволенню.

У тойже час,у відповідностідо Державногореєстру речовихправ нанерухоме майно,відсутні відомостіпро зареєстрованеправо власності ОСОБА_4 на спірненерухоме майновідповідно вимогЗУ ''Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень'',у зв`язкуз чим,відсутні підставидля задоволеннявимог вчастині скасування державної реєстрації речових прав власності на земельну ділянку площею 0,0693 га, кадастровий номер 1223285500:07:308:0018, цільове призначення якої для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, с/т «Дорожник», діл. 18 за ОСОБА_4 .

Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, суд виходить з наступного.

За життя ОСОБА_6 заповіту не залишив.

Згідно довідки квартального комітету Бабушкінської районної у м. Дніпропетровську ради від 10 травня 2018 року, ОСОБА_6 на день смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) був зареєстрована та проживав за адресою: АДРЕСА_2 разом із дружиною ОСОБА_5 , сином ОСОБА_1 , онуком ОСОБА_2 та ОСОБА_13 .

Встановлено, що спадкова справа № 220/2018 після смерті ОСОБА_6 , померлого14 ІНФОРМАЦІЯ_1 заведена Сьомою Дніпровською державною нотаріальною конторою 25 квітня 2018 року за реєстровим № 62336432, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 51715128 від 25 квітня 2018 року.

Крім позивачів, до нотаріальної контори зокрема звернулася дружина спадкодавця ОСОБА_6 ОСОБА_5 з заявою про відмову від одержання спадкового майна на користь онука померлого позивача ОСОБА_2 . Інші спадкоємці за законом та заповітом відсутні.

Таким чином, спадкоємцями за законом на спадкове майно після смерті ОСОБА_6 , померлого14 ІНФОРМАЦІЯ_1 є позивач ОСОБА_1 та позивач ОСОБА_2 , частка кожного з них у спадщині складає по 1/2.

З матеріалів спадкової справи вбачається, що спадкоємці ОСОБА_6 отримали ряд свідоцтв про право на спадщину за законом, проте свідоцтва про право на спадщину на частину спірної земельної ділянки не отримали.

У той же час, постановою державного нотаріуса Сьомої Дніпровської нотаріальної контори Черновської Л.Г. від 14 червня 2019 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку 0,0588 га, що розташована на території Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської областіу зв`язку з відсутністю Витягу з Державного земельного кадастру на земельну ділянку.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог у цій частині, суд застосовує наступні норми права.

Відповідно дост.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст.1216,1222,1223 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неоохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені устаттях 1261-1265 цього Кодексу.

На підставі ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

На підставі ст. 1258 ЦК України, 1. Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. 2. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 1245 ЦК України, частина спадщини, що не охоплена заповітом, спадкується спадкоємцями за законом на загальних підставах. До числа цих спадкоємців входять також спадкоємці за законом, яким інша частина спадщини була передана за заповітом.

Статтею 1261 ЦК України визначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно до вимог ст. 1268 ЦК України, 1. Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. 2. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. 3. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. 5. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Вимогами статті 1269 ЦК України визначено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. 2. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

На підставі статті 1270 ЦК України, 1. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Статтею 1297 ЦК Українипередбачено, що спадкоємець який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

У відповідності дост. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, не заборонених законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно дост. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

На підставі ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням її цільового призначення.

Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного суду від 30 травня 2008 року N 7 «Про судову практику у справах про спадкування» з метою забезпечення однакового застосування законодавства про спадкування судам надані такі роз`яснення: Відповідно достатті 1225 ЦКправо власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).

Згідно з пунктом «г» частини першої статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Відповідно до п.п.4.15, 4.18 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогоНаказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 рокувидача свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Пунктом 23постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 р. № 7визначено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно дост. 182 ЦК Україниправо власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Згідно з абзацом 3 ч.2ст.331 ЦК Україниякщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону та роз`яснень, викладених в пунктах 10, 11 ППВСУ від 30 травня 2008 року № 7, про те, що відповідно достатті 1225 ЦК Україниправо власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).

Відповідно дост. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, а також право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується: цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною у порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою; свідоцтвом про право на спадщину (ч. 1 і ч. 2ст. 126 ЗК України).

Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку Державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку.

Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретну земельну ділянку не виникає та відповідно дост. 1216 ЦК Українине переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія п. 1розділу Х Земельного Кодексу України«Перехідні положення».

Відповідно доЗаконів України «Про державний земельний кадастр»та «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» з 01 січня 2013 року державні акти на право власності на земельну ділянку не видаються. Натомість, згідно ізстаттею 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», правовстановлюючим документом, що посвідчує право власності на земельну ділянку, яка передана фізичним та юридичним особам шляхом безоплатної передачі із земель державної чи комунальної власності за рішеннями органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, є свідоцтво про право власності на нерухоме майно.

Згідно положеньПостанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розгляду у позовному провадженні.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.

Зважаючи на відмову нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину, іншого шляху окрім звернення до суду за захистом порушеного права у позивачів немає та відповідност.16 ЦК Українивони обрали правильний спосіб захисту своїх порушених прав.

За наведенихобставин,враховуючи те,що спадкодавцю ОСОБА_6 зажиття належалаземельна ділянкаплощею 0,0588 га, цільове призначення якої - для ведення садівництва, що розташована на території Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області (Державний акт на право приватної власності на землю серії ДП Нв № 001695, виданий у 1994 році Піщанською сільською радою Новомосковського району Дніпропетровської області на підставі рішення Піщанської сільської ради 19 сесії ХХІ скликання від 08 липня 1993 року, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 1695);позивачі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 є єдиними спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , які відповідно до приписів ст. 1270 ЦК України прийняли спадщину, але отримати свідоцтво про право на спадщину не змогли через відсутність Витягу з Державного земельного кадастру на земельну ділянку, що не може бути підставою позбавлення спадкоємців права на спадщину, оскільки право власності спадкодавця підтверджується вищенаведеним.

У зв`язку з чим, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню, за позивачами ОСОБА_1 і ОСОБА_2 по 1/2 частки за кожним належить визнати право власності на земельну ділянку площею 0,0588 га, цільове призначення якої - для ведення садівництва, що розташована на території Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

За таких обставин, аналізуючи вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Усі інші пояснення сторін, їх докази і аргументи не спростовують висновків суду, зазначених в цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надала можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.

У відповідності до ст. 133 ЦПК України, 1.Судові витратискладаються зсудового зборута витрат,пов`язаних зрозглядом справи. 2. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. 3. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, в тому числі на професійну правничу допомогу.

На підставі ч. 1, п. 1 ч. 2ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Враховуючи відсутність вини відповідачів Садівничого товариства «Дорожник», Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської, судові витрати повинні бути відшкодовані пропорційно відповідачами ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

Так, позивачем ОСОБА_1 при зверненні до суду з даним позовом було сплачено судовий збір на загальну суму 4 299,80 грн., а тому з відповідачів на його користь підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 1 433,27 грн., з кожного.

Позивачем ОСОБА_2 сплачено судовий збір в сумі 1 610,40 грн., а тому з відповідачів на його користь підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 536,80 грн., з кожного.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 76-81, 82, 89, 141, 142, 258-259, 263-268, 272, 273, 354ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Садівничого товариства «Дорожник», Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, треті особи ОСОБА_5 , Сьома Дніпровська державна нотаріальна контора про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки, визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, задовольнити частково.

Визнати недійсним Державний акт серії ЯД № 905685 від 08 лютого 2008 року про право власності на земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 0,0693 га, кадастровий номер 1223285500:07:308:0018, цільове призначення якої для ведення садівництва, що розташована на території Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, с/т «Дорожник», виданий Новомосковською районною державною адміністрацією на ім`я ОСОБА_3 на підставі розпорядження голови Новомосковської районної державної адміністрації № 1590 від 08.11.2006 року, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 01-08-126-00520.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки № НОМЕР_1 площею 0,0693 га., кадастровий номер 1223285500:07:308:0018, цільове призначення якої для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, с/т «Дорожник»,зареєстрованої за ОСОБА_4 ,

- з одночасним скасуванням кадастрового номеру 1223285500:07:308:0018,

- та припиненням усіх речових прав ОСОБА_4 на земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 0,0693 га, кадастровий номер 1223285500:07:308:0018, цільове призначення якої для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, с/т «Дорожник».

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,0588 га, цільове призначення якої - для ведення садівництва, що розташована на території Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області (Державний акт на право приватної власності на землю серії ДП Нв № 001695, виданий у 1994 році Піщанською сільською радою Новомосковського району Дніпропетровської області на підставі рішення Піщанської сільської ради 19 сесії ХХІ скликання від 08 липня 1993 року, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 1695), в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,0588 га., цільове призначення якої - для ведення садівництва, що розташована на території Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області (Державний акт на право приватної власності на землю серії ДП Нв № 001695, виданий у 1994 році Піщанською сільською радою Новомосковського району Дніпропетровської області на підставі рішення Піщанської сільської ради 19 сесії ХХІ скликання від 08 липня 1993 року, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 1695), в порядку спадкування за законом після смерті діда ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 433,27 грн. (одна тисяча чотириста тридцять три грн. 27 коп.).

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 433,27 грн. (одна тисяча чотириста тридцять три грн. 27 коп.).

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 433,27 грн. (одна тисяча чотириста тридцять три грн. 27 коп.).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 536,80 грн. (п`ятсот тридцять шість грн. 80 коп.).

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 536,80 грн. (п`ятсот тридцять шість грн. 80 коп.).

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_2 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 536,80 грн. (п`ятсот тридцять шість грн. 80 коп.).

В задоволеннііншої частини позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , - відмовити.

Учасники справи:

- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ;

- позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ;

- відповідач: ОСОБА_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 ;

- відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 ;

-відповідач: Садівниче товариство «Дорожник», код ЄДРПОУ 24240393, місцезнаходження за адресою: 51283, Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Піщанка;

-відповідач: Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 39835428, місцезнаходження за адресою: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Філософська, буд. 39-А;

-третя особа: Сьома Дніпровська державна нотаріальна контора, код ЄДРПОУ 36296382, місцезнаходження за адресою: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Шевченка, буд. 57;

- третя особа: ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_8 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути поданою безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо всудовому засіданнібуло оголошенолише вступнута резолютивнучастини судовогорішення абоу разірозгляду справи(вирішенняпитання)без повідомлення(виклику)учасників справи,зазначений строкобчислюється здня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 10 травня 2023 року.

Суддя Д. І. Городецький


Суд	Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Дата ухвалення рішення	10.05.2023
Оприлюднено	13.12.2023
Номер документу	115566672
Судочинство	Цивільне
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин

Судовий реєстр по справі —183/6680/19

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 10.05.2023 по справі 183/6680/19НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —183/6680/19

Рішення від 10.05.2023

Рішення
від 10.05.2023 по справі 183/6680/19
НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ