Рішення

від 07.11.2023 по справі 199/5741/23

АМУР-НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 199/5741/23

(2/199/2247/23)

РІШЕННЯ

Іменем України

07 листопада 2023 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого - суддіБогун О.О.,

при секретаревіБуточкіній М.К.,

за участю учасників справи:

представника позивачки ОСОБА_1 ,

представника відповідачів ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Яковлева Інна Миколаївна про визнання права власності на частку в спільному майні подружжя та на відповідну частину земельної ділянки, виключення частини майна із загальної маси спадкового майна, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до Амур-Нижньодніпровського районного судуз позовомдо ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Яковлева Інна Миколаївна про визнання права власності на частку в спільному майні подружжя та на відповідну частину земельної ділянки, виключення частини майна із загальної маси спадкового майна.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_3 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6 з 26 листопада 2002 року.

За ОСОБА_6 було зареєстровано на праві власності домоволодіння АДРЕСА_1 на підставі рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 04 листопада 2011 року та земельна ділянка, площею 0,1 га, кадастровий номер:1210100000:01:504:0049, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на підставі рішення Дніпровської міської ради №169/49 від 23.10.2019 про передачу земельної ділянки у власність.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть.

Після смерті якого відкрилася спадщина. Спадкоємцями першої черги є: ОСОБА_3 дружина померлого, ОСОБА_4 син та донька померлого ОСОБА_5 .

Спадкоємці ОСОБА_4 та ОСОБА_5 прийняли спадщину. Відповідно до ч.1 ст. 1269 ЦК України подавши в нотаріальну контору заяву про прийняття спадщини.

Позивач, ОСОБА_3 , прийняла спадщину, відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України, оскільки була зареєстрована та постійно проживала разом із спадкодавцем ОСОБА_6 . Спадкова справа №68/2022 відкрита у Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Яковлевої І.М.

18 жовтня 2022 року, позивачка підписала заяву про прийняття спадщини після померлого чоловіка. Однак, через деякий час, ретельно ознайомившись з текстом заяви, позивач побачила, що крім тексту самої заяви, було зазначено два речення наступного змісту «Спадкове майно є особистою власністю чоловіка, так як будівництво будинку та надвірних побудов здійснювалося в період з 1981 по 2004 рік. На частину у спільному майні подружжя позивач не претендує». З таким змістом заяви позивачка не згодна, оскільки з 1994 року постійно проживала з ОСОБА_6 без реєстрації шлюбу, як чоловік та дружина, в тому числі в домоволодінні АДРЕСА_1 проживала з січня 2000 року. З 2004 року за спільні сумісні кошти подружжя побудувало на території вказаного домоволодіння вбиральну літ. Ж та літній дух літ.З. Таким чином, позивачка вважає вказане домоволодіння спільною сумісною власністю подружжя. Тобто, у склад спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_6 повинна увійти лише частина домоволодіння ; АДРЕСА_1 .

20 січня 2023 року, позивачка посвідчила у приватного нотаріуса Отроцюк О.В. нову заяву на ім`я приватного нотаріуса ДМНО Яковлевої І.М., в якій зазначила, що претендує на частину у спільному майні подружжя, а заяву, подану 18 жовтня 2022 року вона відкликає. В телефонному режимі приватний нотаріус ДМНО Яковлева І.М. повідомила позивача, що свідоцтво про право на частку в майні подружжя вона не видасть, оскільки домоволодіння не є спільною сумісною власністю подружжя і інші спадкоємці заперечують таке право позивача.

Таким чином, частина домоволодіння АДРЕСА_1 , як частка дружини в спільній сумісній власності подружжя та частина земельної ділянки площею 0,1 га, кадастровий номер: 1210100000:01:504:0049, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 є неподільними та підлягають виключенню із загальної маси спадкового майна.

На підставі зазначеного, позивач просить, визнати за нею право власності на частину домоволодіння АДРЕСА_1 , як частка дружини в спільній сумісній власності подружжя та частину земельної ділянки площею 0,1 га, кадастровий номер: 1210100000:01:504:0049, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; виключити частину домоволодіння АДРЕСА_1 та частину земельної ділянки площею 0,1 га, кадастровий номер: 1210100000:01:504:0049, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 із загальної маси спадкового майна, як такі, що є неподільними між спадкоємцями ОСОБА_6 померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.07.2023, вищезазначена цивільна справа надійшла в провадження судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська Богун О.О.

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 02.08.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі з призначенням до розгляду в порядку загального позовного провадження та розпочато підготовче провадження у справі.

Ухвалою від 02.08.2023 витребовано у приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Яковлевої І.М. копію спадкової справи відкритої після смерті ОСОБА_6 .

Ухвалою від 19.09.2023 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті.

Представник відповідачів-адвокат ІгнатовЄ.Є.,надав досуду відзивна позовнузаяву,в якомупросив відмовитипозивачу узадоволенні позовнихвимог.Оскільки частина домоволодіння АДРЕСА_1 та частину земельної ділянки площею 0,1 га, кадастровий номер: 1210100000:01:504:0049, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 не є об`єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_6 набутого в період шлюбу, а є особистою власністю спадкодавця ОСОБА_6 .

Позивач надав до суду відповідь на відзив у якому наполягала на задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідачів у судовому засідання позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволенні. Свою позицію виклали у відзиві на позовну заяву.

Третя особа приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Яковлева Інна Миколаївна у судове засідання не з`явилась, надала суду заяву про розгляд справи без її участі.

Вислухавши представник позивача, представника відповідача, дослідивши докази, повно та всебічно вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно дост. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Стаття 12 ЦПК Українипередбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Відповідно дост. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що з 26 листопада 2002 року ОСОБА_6 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі, актовий запис № 1082, що підтверджується відповідним свідоцтвом (а.с. 23).

За ОСОБА_6 було зареєстровано на праві власності домоволодіння АДРЕСА_1 на підставі рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 04 листопада 2011 року та земельна ділянка, площею 0,1 га, кадастровий номер:1210100000:01:504:0049, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на підставі рішення Дніпровської міської ради №169/49 від 23.10.2019 про передачу земельної ділянки у власність.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть.

Після смерті якого відкрилася спадщина. Спадкоємцями першої черги є: ОСОБА_3 дружина померлого, ОСОБА_4 син померлого та донька померлого ОСОБА_5 .

Спадкоємці ОСОБА_4 та ОСОБА_5 подали заяви про прийняття спадщини та зазначили, що до складу спадкового майна померлого належить житловий будинок АДРЕСА_1 та земельна ділянка, площею 0,1 га, кадастровий номер:1210100000:01:504:0049, які є особистою власністю померлого.

Відповіддю КП «Дніпропетровське МБТІ» від 21.10.2022 №8079 підтвердило реєстрацію права власності на будинок за померлим ОСОБА_6 на підставі рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 04.11.2011.

Згідно ч. 1статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Частиною 1статті 316 ЦК Українипередбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За змістомст. 60 СК Українимайно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один із них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Частиною 1ст. 61 СК Українипередбачено, що об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Згідно з ч. 1ст. 69 СК Українидружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Відповідно до пункту 4 частини першоїстатті 57 СК Україниособистою приватною власністю дружини, чоловіка є житло, набуте нею, ним за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно доЗакону України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Згідно з абзацом 1статті 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»приватизацією державного житлового фонду є відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.

Законом України від 11 січня 2011 року № 2913-VІ «Про внесення змін до статті 61 СК України щодо об`єктів права спільної сумісної власності подружжя», який набрав чинності 08 лютого 2011 року, зазначену норму було доповнено частиною п`ятою, згідно з якою об`єктом права спільної сумісної власності подружжя є житло, набуте одним з подружжя під час шлюбу внаслідок приватизації державного житлового фонду, та земельна ділянка, набута внаслідок безоплатної передачі її одному з подружжя із земель державної або комунальної власності, у тому числі приватизації.

Законом України від 17 травня 2012 року № 4766- VІ «Про внесення змін до СК України щодо майна, що є особистою приватною власністю дружини, чоловіка», який набрав чинності з 13 червня 2012 року, частину п`ятустатті 61 СК Українивиключено. Проте кодекс доповнено, зокрема пунктом 4 частини першоїстатті 57 СК України, згідно з яким житло, набуте нею, ним за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно доЗакону України «Про приватизацію державного житлового фонду», є особистою приватною власністю дружини, чоловіка.

За таких обставин суд вважає, що лише у період часу з 08 лютого 2011 року до 12 червня 2012 року включно житло, набуте одним з подружжя під час шлюбу внаслідок приватизації державного житлового Фонду, визнавалося спільною сумісною власністю подружжя. У інші періоди діїЗакону України «Про приватизацію державного житлового Фонду»таке житло переходило у власність лише того з подружжя, який брав участь у приватизації.

Наведене свідчить про те, що не є об`єктом спільної сумісної власності позивача та її померлого чоловіка ОСОБА_6 домоволодіння АДРЕСА_1 та земельна ділянка, площею 0,1 га, кадастровий номер:1210100000:01:504:0049, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 як подружжя.

Відповідно до частин 1-4ст. 12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Частиною 1ст. 81 ЦПК Українивизначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стаття 77 ЦПК Українипередбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

За нормамист. 80 ЦПК Українидостатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 89 ЦПК України).

З урахуванням викладеного вище, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, як необґрунтованих.

Згідно ч. 1ст. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, відсутні підстави для стягнення із відповідачів на користь позивача понесених витрат на сплату судового збору.

КеруючисьЗаконом України «Про приватизацію державного житлового фонду», ст.ст.61,69-71,163 СК України, ст.ст.3,4,5,12,13,76-81,133,141,178,259,263-265,268,273 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Яковлева Інна Миколаївна про визнання права власності на частку в спільному майні подружжя та на відповідну частину земельної ділянки, виключення частини майна із загальної маси спадкового майна -відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.О. Богун

07.11.2023