Ухвала

від 12.12.2023 по справі 753/16132/22

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 753/16132/22

2/753/1831/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення зустрічного позову без руху

"12" грудня 2023 р. суддя Дарницького районного суду міста Києва Колесник О.М., розглянувши матеріали зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 про поділ спільного майна

ВСТАНОВИВ:

В проваджені Дарницького районного суду м. Києва перебуває справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Міністерство юстиції України, Публічного акціонерного товариства «Астра Банк», Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», Товарної біржі «Електронні торгові системи», ОСОБА_3 , Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про поділ майна, що є спільною сумісною власністю та визнання недійсними результатів електронних торгів.

11 грудня 2023 року, ОСОБА_1 подано зустрічну позовну заяву про поділ спільного майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 19 ЦПК України встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. А відповідно до частини 2 цієї статті, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.

Водночас, згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

А відповідно до частин першої та другої ст. 48 ЦПК України сторонами у цивільному процесі (у справах позовного провадження) є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

При цьому, відповідно до чч. 1 - 3 статті 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Зі змісту поданої ОСОБА_1 зустрічної позовної заяви вбачається, що вона підлягає залишенню без руху, так як не відповідає вимогам статтей 175, 177 ЦПК України, виходячи з наступного.

- позивачем не визначений відповідач (особа, яка буде відповідати за даним позовом) з зазначенням відомостей стосовно нього;

-не визначено ціну позову;

- відсутні відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися;

-не надано підтвердження позивача про те, що нею не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;

-не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви;

-відсутній попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

-не надано копії зустрічної позовної заяви та копій всіх документів, що додаються до неї, для направлення відповідачу.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Оплата судового збору за подання до суду позовної заяви здійснюється у розмірах визначених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», яким внесено зміни до Закону України «Про судовий збір» та у відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 4 якого за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 073,60 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (13 420 грн.).

Якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи (ч. 2 ст. 176 ЦПК України).

Оскільки позивачем не зазначено ціни позову, на даний момент неможливо встановити точну вартість 1/2 частини квартири, вимоги про визнання права власності на яку заявлені позивачем, суд вбачає підстави для попереднього визначення судового збору у розмірі 10 000 грн.

Як встановлено судом, до позовної заяви не додано документу, що підтверджує сплату позивачем за зустрічним позовом судового збору.

Проте, позивачем подано заяву про звільнення від сплати судового збору за розгляд даної цивільної справи, з посиланням на економічну кризу та воєнний стан.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. А ч. 3 даної статті цього Кодексу визначено, що з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Також, ст. 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Водночас, Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ своєю Постановою «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» №10 від 17 жовтня 2014 року, зокрема п. 29 роз`яснив, що за змістом зазначених вище правових норм єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК (в редакції Закону, що діяла до 15.12.2017 року) повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Таким чином, аналізуючи наведені правові норми, єдиною підставою для вчинення судом дій щодо звільнення особи від оплати судового збору є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки покладається на заінтересовану сторону.

З зустрічної позовної заяви не вбачається та позивачем до неї не додано належних та допустимих доказів (довідки про доходи, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, тощо) щодо незадовільного майнового стану, а відтак підстави для задоволення заяви про звільнення його від сплати судового збору відсутні.

Вищенаведені недоліки зустрічної позовної заяви унеможливлюють її прийняття до провадження.

Частиною 2 ст. 194 ЦПК України встановлено, що до зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, зустрічна позовна заява підлягає залишенню без руху.

Частиною 3 ст. 185 ЦПК України передбачено, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

З урахуванням вищевикладеного позивачу на усунення недоліків позову слід подати позовну заяву у новій редакції (у двох примірниках), зміст якої повинен відповідати вимогам статті 175 ЦПК України, а також додати до позовної заяви документ про сплату судового збору в розмірі 10 000 грн.

Керуючись стст. 136, 175, 177, 185, 194 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 про поділ спільного майна залишити без руху, надавши позивачу за зустрічним позовом строк у п`ять днів з дня отримання ним копії ухвали, для усунення зазначених недоліків.

Роз`яснити позивачу за зустрічним позовом, що в разі не усунення недоліків у встановлені строки, заява буде вважатися неподаною і повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ КОЛЕСНИК О.М.