Ухвала

від 08.12.2023 по справі 461/4515/23

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/4515/23

Провадження № 1-кс/461/6959/23

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу тримання під вартою

08.12.2023 м. Львів

Слідчий суддяГалицького районногосуду м.Львова ОСОБА_1 ,секретар судовогозасідання ОСОБА_2 ,з участюпрокурора ОСОБА_3 ,захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_4 ,підозрюваного ОСОБА_5 ,розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Львові клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП у Львівській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу тримання під вартою відносно підозрюваного:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця м. Львова, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , з вищою освітою, працюючого фізичною особою-підприємцем, неодруженого, дітей на утриманні немає, військовозобов`язаного, раніше не судимого,

у кримінальному провадженні, внесеному 24.05.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023140000000818, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, -

в с т а н о в и в:

07.12.2023 слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП у Львівській області ОСОБА_6 , за погодженням прокурора першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтриманням публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Львівської обласної прокуратури ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді із клопотанням, в якому просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід тримання під вартою на строк 60 днів з можливістю визначення йому застави у розмірі 1300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Клопотання обґрунтовуєтим,що відділом розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУ НП у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023140000000818 від 24.05.2023 відносно ОСОБА_5 за ч.4 ст.190 КК України.

Так, в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння грошовими коштами осіб шляхом обману під виглядом продажу вишивальної машини Tajima TMCP-V1212F (680x345)S, серійний номер D2C01075, укомплектованої рекомендованими п`яльцями, пристроєм для намітки центру вишивки, ЕН специфікацією, системою автоматичного змащування, трансформатором, столом С-1, вишивальної машини Tajima TMCP-V1212F (680x345)S, серійний номер D2C01076, укомплектованої рекомендованими п`яльцями, пристроєм для намітки центру вишивки, ЕН специфікацією, системою автоматичного змащування, трансформатором, столом С-1, вишивальної машини Tajima TMCP-V1212F (680x345)S, серійний номер D2C01074, укомплектованої рекомендованими п`яльцями, пристроєм для намітки центру вишивки, ЕН специфікацією, системою автоматичного змащування, трансформатором, столом С-1, та вишивальної машини Tajima TMCP-V1212F (680x345)S, серійний номер D2C01078, укомплектованої рекомендованими п`яльцями, пристроєм для намітки центру вишивки, ЕН специфікацією, системою автоматичного змащування, трансформатором, столом С-1 (далі вишивальні машини), достовірно знаючи, що у його власності немає зазначених вишивальних машин, не пізніше квітня 2022 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, розмістив у мережі інтернет оголошення про продаж таких вишивальних машин.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, ОСОБА_5 28 квітня 2022 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи у приміщенні за адресою: м. Львів, вул. Полуботка, 31, в якому здійснює свою діяльність ТзОВ «Швейно-вишивальне виробництво «М-Факторі», під час зустрічі з ОСОБА_8 , який звернувся до нього стосовно придбання вишивальних машин, достовірно знаючи, що у його власності немає вищевказаних вишивальних машин Tajima TMCP-V1212F (680x345)S, серійний номер D2C01075, Tajima TMCP-V1212F (680x345)S, серійний номер D2C01076, Tajima TMCP-V1212F (680x345)S, серійний номер D2C01074, Tajima TMCP-V1212F (680x345)S, серійний номер D2C01078, вводячи ОСОБА_8 в оману про те, що він є власником таких вишивальних машин, на підтвердження свого права власності на них пред`явив останньому наступні підроблені документи щодо нібито придбання ОСОБА_5 у ТзОВ «АСН Ністром Україна» вишивальних машин Tajima TMCP-V1212F (680x345)S, серійний номер D2C01075, Tajima TMCP-V1212F (680x345)S, серійний номер D2C01076, Tajima TMCP-V1212F (680x345)S, серійний номер D2C01074, Tajima TMCP-V1212F (680x345)S, серійний номер D2C01078, а саме: договір купівлі-продажу №11/03/2019-1 від 11 березня 2019 року, додаток №1 до договору купівлі-продажу №11/03/2019-1 від 11 березня 2019 року, акт приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей від 11 березня 2019 року, договір купівлі-продажу №11/03/2019-3 від 11 березня 2019 року, додаток №1 до договору купівлі-продажу №11/03/2019-3 від 11 березня 2019 року, акт приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей від 11 березня 2019 року, договір купівлі-продажу №11/03/2019-4 від 11 березня 2019 року, додаток №1 до договору купівлі-продажу №11/03/2019-4 від 11 березня 2019 року, акт приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей від 11 березня 2019 року, видаткову накладну №725 від 11 березня 2019 року, договір купівлі-продажу №11/03/2019-2 від 11 березня 2019 року, додаток №1 до договору купівлі-продажу №11/03/2019-2 від 11 березня 2019 року, акт приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей від 11 березня 2019 року, видаткову накладну №723 від 11 березня 2019 року.

Окрім цього, реалізовуючи свій злочинний умисел, під час вищевказаної зустрічі з ОСОБА_8 28 квітня 2022 року у приміщенні за адресою: м. Львів, вул. Полуботка, 31, в якому здійснює свою діяльність ТзОВ «Швейно-вишивальне виробництво «М-Факторі», ОСОБА_5 з метою введення ОСОБА_8 в оману про те, що він є власником 4 вищевказаних вишивальних машин, показав останньому вишивальні машини, встановлені у даному приміщенні, на яких знаходились підроблені шильдики (інформаційні таблички) із серійними номерами D2C01075, D2C01076, D2C01074, D2C01078, та які насправді мали інші серійні номери та не належали ОСОБА_5 .

У подальшому ОСОБА_5 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел на заволодіння шляхом обману грошовими коштами ОСОБА_8 , діючи з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, вводячи останнього в оману про те, що він є власником вищевказаних вишивальних машин Tajima TMCP-V1212F (680x345)S, серійний номер D2C01075, Tajima TMCP-V1212F (680x345)S, серійний номер D2C01076, Tajima TMCP-V1212F (680x345)S, серійний номер D2C01074, Tajima TMCP-V1212F (680x345)S, серійний номер D2C01078, достовірно знаючи про те, що йому не належить право власності на ці вишивальні машини, 13 травня 2022 року, точного часу не встановлено, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , під виглядом продажу вишивальних машин уклав із ОСОБА_8 договір купівлі-продажу №130522/01 від 13 травня 2022 року вишивальної машини Tajima TMCP-V1212F (680x345)S, серійний номер D2C01075, укомплектованої рекомендованими п`яльцями, пристроєм для намітки центру вишивки, ЕН специфікацією, системою автоматичного змащування, трансформатором, столом С-1 та вишивальної машини Tajima TMCP-V1212F (680x345)S, серійний номер D2C01076, укомплектованої рекомендованими п`яльцями, пристроєм для намітки центру вишивки, ЕН специфікацією, системою автоматичного змащування, трансформатором, столом С-1 за загальною ціною 2047 843 гривень, після чого 13 травня 2022 року, точного часу не встановлено, ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою: м. Львів, вул. Полуботка, 31, підписав із ОСОБА_8 акт приймання-передачі зазначених вишивальних машин та отримав від ОСОБА_8 в якості оплати за вишивальні машини грошові кошти в сумі 2 047843 гривень, про що написав відповідну розписку, якими заволодів та у подальшому розпорядився на власний розсуд.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел на заволодіння шляхом обману грошовими коштами ОСОБА_8 , діючи з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, вводячи останнього в оману про те, що він є власником вищевказаних вишивальних машин Tajima TMCP-V1212F (680x345)S, серійний номер D2C01075, Tajima TMCP-V1212F (680x345)S, серійний номер D2C01076, Tajima TMCP-V1212F (680x345)S, серійний номер D2C01074, Tajima TMCP-V1212F (680x345)S, серійний номер D2C01078, достовірно знаючи про те, що йому не належить право власності на ці вишивальні машини, ОСОБА_5 27 травня 2022 року, точного часу не встановлено, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , під виглядом продажу вишивальних машин уклав із ОСОБА_8 договір купівлі-продажу №270522/01 від 27 травня 2022 року вишивальної машини Tajima TMCP-V1212F (680x345)S, серійний номер D2C01074, укомплектованої рекомендованими п`яльцями, пристроєм для намітки центру вишивки, ЕН специфікацією, системою автоматичного змащування, трансформатором, столом С-1 та вишивальної машини Tajima TMCP-V1212F (680x345)S, серійний номер D2C01078, укомплектованої рекомендованими п`яльцями, пристроєм для намітки центру вишивки, ЕН специфікацією, системою автоматичного змащування, трансформатором, столом С-1 за загальною ціною 1462 700 гривень, після чого 27 травня 2022 року, точного часу не встановлено, ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_4 , підписав із ОСОБА_8 акт приймання-передачі зазначених вишивальних машин та отримав від ОСОБА_8 в якості оплати за вишивальні машини грошові кошти в сумі 1 462700 гривень, про що написав відповідну розписку, якими заволодів та у подальшому розпорядився на власний розсуд.

У вищевказаний спосіб ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих мотивів, шляхом обману заволодів грошовими коштами ОСОБА_8 у загальній сумі 3510 543 гривні, чим завдав останньому матеріальної шкоди у вказаному розмірі, що згідно п.4 примітки до ст.185 КК України, є особливо великим розміром.

Правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 ч.4 ст.190 КК України заволодіння чужим майном (шахрайство) шляхом обману, вчинене в особливо великому розмірі.

Санкція ч. 4 ст. 190 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років з конфіскацією майна, що відповідно до вимог ст.12 КК України, є особливо тяжким злочином.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: заявою про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_8 від 24.05.2023; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 від 25.05.2023; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 25.05.2023; відповіддю на запит ТзОВ «АСГ Ністром Україна» вих. №30/05-2023 від 30.05.2023; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 31.05.2023; протоколами оглядів від 13.06.2023; відповіддю на запит ТзОВ «АСГ Ністром Україна» вих. №09/06-2023 від 09.06.2023; речовими доказами: договором купівлі-продажу №11/03/2019-3 від 11 березня 2019 року між ОСОБА_5 та ТзОВ «АСГ Ністром Україна» та додатками до нього; договором купівлі-продажу №11/03/2019-1 від 11 березня 2019 року між ОСОБА_5 та ТзОВ «АСГ Ністром Україна» та додатками до нього; договором купівлі-продажу №11/03/2019-2 від 11 березня 2019 року між ОСОБА_5 та ТзОВ «АСГ Ністром Україна» та додатками до нього; договором купівлі-продажу №11/03/2019-4 від 11 березня 2019 року між ОСОБА_5 та ТзОВ «АСГ Ністром Україна» та додатками до нього; розпискою від 13.05.2023; розпискою від 27.05.2023; висновком технічної експертизи №СЕ-19/114-23/13142-ДД від 25.07.2023; висновком судової почеркознавчої експертизи №СЕ-19/114-23/13144-ПЧ від 11.08.2023; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 10.08.2023; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 19.09.2023; іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності та взаємозв`язку.

Оцінюючи особу підозрюваного та обставини вчинення ним особливо тяжкого злочину, в якому він підозрюється, орган досудового розслідування приходить до переконання в тому, що наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України, а тому є підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з огляду на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та наступних ризиків:

Ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України (переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду) підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_5 може ухилитися від органу досудового розслідування та суду, оскільки злочин, який йому інкримінується, є особливо тяжким, у разі доведення винуватості ОСОБА_5 йому може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна. Будучи обізнаним про покарання, що йому загрожує, підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, у тому числі у за межами території України.

Так, ОСОБА_5 , будучи підозрюваним у вказаному кримінальному провадженні, порушив зазначений ризик, а саме 14.11.2023 ОСОБА_5 було вручено повістку про виклик до слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУ НП у Львівській області ОСОБА_6 на 10.00 год. на 17 та 21 листопада 2023 року, для проведення його допиту в якості підозрюваного, проте останній на вказаний виклик не прибув та про жодні причини своєї неявки не повідомив.

Крім цього, 14.11.2023 ОСОБА_5 було вручено клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та подано до Галицького районного суду м. Львова розгляд якого було призначено на 15.00 год. 16.11.2023, на 14.00 год. 17.11.2023 та 10.00 год. 20.11.2023, проте ОСОБА_5 на вказані засідання не прибув, будучи належним чином повідомленим, про жодні причини своєї неявки не повідомив. Також в ході судових засідань адвокат ОСОБА_5 , ОСОБА_13 повідомила, що їй не відоме місцезнаходження ОСОБА_5 .

У зв`язку із вищевказаним та невідомим місцезнаходженням підозрюваного ОСОБА_5 , 23.11.2023 було винесено постанову про оголошення в розшук ОСОБА_5 та зупинення досудового розслідування вказаного кримінального провадження.

Соціальні зв`язки ОСОБА_5 не перешкоджають йому покинути своє місце проживання та переховуватись від органу досудового розслідування та суду.

Матеріальний стан підозрюваного може забезпечити йому можливість переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення зазначеного покарання.

Окрім цього, тяжкість інкримінованого правопорушення та усвідомлення можливості засудження до тривалого терміну позбавлення волі вже самі по собі можуть бути підставою та мотивом для підозрюваного ОСОБА_5 до втечі з метою уникнення кримінальної відповідальності та відшкодування потерпілому завданої шкоди в сумі 3 510543 грн.

Ризик, передбачений п.2 ч.1 ст.177 КПК України (знищити, сховати документи, речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення) обґрунтовується тим, що на даний час органом досудового розслідування ще не відшукано та не вилучено усіх речей та документів, які мають важливе значення для встановлення усіх обставин вчинення кримінального правопорушення, не відшукано знарядь та засобів, які використовувались для підроблення документів з метою їх використання для введення потерпілого в оману, не встановлено інших осіб, які можуть бути причетними до вчинення кримінального правопорушення, а тому ОСОБА_5 може знищити чи спотворити такі речі та документи, а також підробити документи з метою створення собі штучного алібі непричетності до вчинення інкримінованого йому злочину.

Разом з цим, зазначає, що до дня отримання матеріалів цього клопотання та додатків до нього підозрюваний ОСОБА_5 не мав доступу до матеріалів досудового розслідування та йому не було відомо про докази, якими володіє сторона обвинувачення, а відтак в подальшому, з метою ухилення від передбаченої законом відповідальності, підозрюваний може знищити, сховати або спотворити речі та документи, речові докази, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється.

Досудове розслідування у кримінальному провадженні триває та стороною обвинувачення проводиться ряд слідчих (розшукових) та процесуальних дій, спрямованих на отримання доказів вчинення як інкримінованого ОСОБА_5 злочину, так і інших аналогічних злочинів, до вчинення яких він може бути причетним, відтак незастосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання від вартою може привести до знищення, схову або спотворення речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин вчинення кримінальних правопорушень.

Ураховуючи вищевикладене, у випадку обрання стосовно ОСОБА_5 більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, останній, достовірно знаючи про місце перебування документів або речей, за допомогою яких було реалізовано злочинний намір, може їх знищити, спотворити, приховати, не надавши органам досудового розслідування можливості встановити місце їх перебування та вилучити у встановленому законом порядку. Крім того, перебуваючи на волі, ОСОБА_5 може спілкуватися з іншими особами, які можуть бути причетні до вчинення вказаного кримінального правопорушення, а тому такі докази можуть бути укритті, знищені, приховані та спотворені, що негативно вплине на подальше здійснення досудового розслідування та притягнення винних до кримінальної відповідальності.

Ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України (незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому кримінальному провадженні) обґрунтовується тим, що потерпілий ОСОБА_8 та свідок ОСОБА_9 надали викривальні покази стосовно ОСОБА_5 та речові докази, які підтверджують винуватість останнього, а тому підозрюваний, перебуваючи на волі, може впливати на них шляхом підкупу, примусу, погроз, у тому числі із застосуванням насильства, з метою зміни або відмови їх від показів.

Окрім цього, органом досудового розслідування ще не встановлено усіх осіб, яким можуть бути відомі обставини вчинення злочину, та не допитано їх в якості свідків.

Відтак, обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, призведе до отримання ним можливості конспірації злочинної діяльності шляхом надання свідкам порад та вказівок з використанням відомої йому інформації, узгодження зі свідками їхніх показань, зокрема, шляхом завуальованого спілкування в телефонних розмовах, з використанням маршрутизаторів (інтернет-роутерів) та месенджерів, які неможливо відслідкувати гласними засобами контролю.

Про неможливість запобігти такому ризику свідчить і той факт, що з урахуванням принципу безпосередності дослідження показань (ст. 23 КПК України) такі ще судом не допитані та надані ними під час досудового розслідування показання не можуть лягти в основу вироку відносно ОСОБА_5 .

Зухвалість вищевказаного кримінального правопорушення свідчить про відсутність у підозрюваного моральних принципів та дає підстави вважати, що ОСОБА_5 , розуміючи невідворотність покарання за вчинене ним діяння, обставини вчинення якого на даний час встановлюються органом досудового розслідування, намагатиметься у будь-який спосіб уникнути відповідальності, що вказує на наявність ризику, передбаченого п.4 ч.1 ст.177 КПК України (перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином), зокрема шляхом погодження показань з особами, причетними до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення).

Ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України (вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується) обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 отримав значну суму грошових коштів від потерпілого ОСОБА_8 , вчинив особливо тяжкий злочин з корисливих мотивів, не одружений та не має на утриманні неповнолітніх дітей, та залишаючись на волі може вчинити інші кримінальніправопорушення.

Відповідно до ст.178 КПК України, у ході досудового розслідування у кримінальному провадженні встановлено наступне: зібрані під час досудового розслідування докази є вагомими та підтверджують причетність ОСОБА_5 до вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України; підозрюваний ОСОБА_5 вчинив особливо тяжке кримінальне правопорушення (злочин), за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, тож тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні (злочині), є достатньою та співрозмірною для обрання останньому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою; вік та стан здоров`я підозрюваного ОСОБА_5 дозволяють йому перебувати в слідчому ізоляторі під час досудового розслідування, що є необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання не забезпечить належної поведінки підозрюваного, не зменшить наявність вищевказаних ризиків та не зможе перешкодити їх реалізації.

Не можливе і застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, оскільки на момент повідомлення його про підозру та звернення до слідчого судді із вказаним клопотанням до органу досудового розслідування не надійшло жодної заяви від осіб, які заслуговують на довіру, про обрання відносно підозрюваного саме такого запобіжного заходу.

Застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, навіть із застосуванням електронних засобів контролю та при забороні підозрюваному цілодобово залишати житло не зможе унеможливити вчинення ним кримінальних правопорушень (злочинів) та перешкоджати йому спілкуватись з особами, яким відомі обставини вчинення злочину, та особами, які можуть бути причетними до його вчинення, в телефонних розмовах, з використанням маршрутизаторів (інтернет-роутерів) та месенджерів.

На думку органу досудового розслідування, єдиним запобіжним заходом, який здатен забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та унеможливить реалізацію викладених вище ризиків є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Крім того, при визначені суми застави відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України, у разі обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою просить врахувати значну суспільну небезпеку інкримінованого злочину, те, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, вчинених умисно та з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану в Україні, що завдало шкоди потерпілому на загальну суму 3510543 грн., відпрацюванням слідством інших епізодів злочинної діяльності останнього, пов`язаних з заволодінням чужим майном (шахрайство) шляхом обману.

Зазначає, що в ході досудового розслідування встановлено майновий стан ОСОБА_5 , який являється співзасновником та керівником ТзОВ «Швейно-вишивальне виробництво «М-факторі», статутний капітал якого становить 8500000 гривень. Внесок ОСОБА_5 до статутного фонду вказаного товариства - 5100000 гривень, що становить 60% від загального статутного фонду, наявність у підозрюваного грошових коштів в сумі 3510543 грн., отриманих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, що підтверджує його фінансову спроможність сплати застави в розмірі 1300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

За таких обставин, з урахуванням обставин кримінального правопорушення та його тяжкості, майнового стану підозрюваного, завдання шкоди потерпілому в особливо великих розмірах, порушення одного із ризиків, а саме переховування від органу досудового розслідування, просить встановити заставу найбільш наближену до завданої шкоди потерпілому, а саме у розмірі 1 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Саме такий розмір застави забезпечить виконання підозрюваним ОСОБА_5 обов`язків, передбачених КПК України, та зможе запобігти спробам останнього ухилитися від органів досудового розслідування та суду, зокрема, незаконно виїхати за межі України.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, надав пояснення, аналогічні доводам, викладеним у клопотанні. Вказав, що підозрюваний обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, та існують ризики, передбачені ст.177 КПК України. Вважає, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні.

Захисник підозрюваного ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання сторони обвинувачення, зазначив, що вважає заставу, про яку слідчий та прокурор просять у клопотанні непомірною для підозрюваного, просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав думку захисника, просив застосувати запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою. Додатково пояснив, що проживає з сім`єю, яка складається з 5 осіб: він, батько, матір та дві сестри, яким по 6 років, одна з яких є інвалідом ІІ групи, друга також має незадовільний стан здоров`я. Зазначив, що його сім`я проживає бідно, основний їх заробіток становить дохід від невеликих проектів з продажу текстилю, що становить не більше 100000 грн. на місяць, сам він має багато боргів. За рахунок отриманої суми від ОСОБА_8 в розмірі 3500000 грн. покрив борги, платив оренду останньому. З 2019 року намагався розпочати бізнес, однак у зв`зку з початком коронавірусу такий припинився. Також пояснив, що ТзОВ «М-факторі», співзасновником та керівником якого він є, фактично не розпочало роботу, жодних прибутків не отримувало.

Заслухавши думку прокурора, захисника та підозрюваного, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 24.05.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023140000000818, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.

14.11.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайстві), вчиненому в особливо великих розмірах, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.

07.12.2023 о 11:00 ОСОБА_5 , на підставі ухвали слідчого судді від 23.11.2023 про надання дозволу на затримання, було затримано з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу тримання під вартою

Згідно змісту ст.ст.131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (ч.2 ст.177 КПК України).

Згідно положень ст.178 КК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до ч.1. ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

У відповідності до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно правової позиції викладеній у рішенні Європейського суду з прав людини від 10.02.2011 по справі «Харченко проти України» (п. 80), при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Щодо обґрунтованості підозри.

Ухвалюючи судове рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні прокурора дані, у слідчого судді є всі підстави для висновку, що представлені докази об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).

Перевіряючи достатність доказів для такого висновку, слідчий суддя, разом з положеннями КПК України, враховує практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення «Чеботарь проти Молдови»), у відповідності до якої слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, які могли би переконати стороннього об`єктивного спостерігача, що конкретна особа, можливо вчинила злочин.

Натомість, не будучи наділеним повноваженнями щодо оцінки доказів на даній стадії кримінального судочинства, слідчий суддя позбавлений можливості надати перевагу одним доказам перед іншими шляхом їх оцінки та аналізу в сукупності. Питання щодо доведеності вини особи та правильності кваліфікації його дій у відповідності до закону про кримінальну відповідальність підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду кримінального провадження по суті.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: заявою про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_8 від 24.05.2023; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 від 25.05.2023; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 25.05.2023; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 31.05.2023; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 19.09.2023; відповіддю на запит ТзОВ «АСГ Ністром Україна» вих. №30/05-2023 від 30.05.2023; відповіддю на запит ТзОВ «АСГ Ністром Україна» вих.. №09/06-2023 від 09.06.2023; протоколами оглядів від 13.06.2023; речовими доказами: договором купівлі-продажу №11/03/2019-3 від 11 березня 2019 року між ОСОБА_5 та ТзОВ «АСГ Ністром Україна» та додатками до нього; договором купівлі-продажу №11/03/2019-1 від 11 березня 2019 року між ОСОБА_5 та ТзОВ «АСГ Ністром Україна» та додатками до нього; договором купівлі-продажу №11/03/2019-2 від 11 березня 2019 року між ОСОБА_5 та ТзОВ «АСГ Ністром Україна» та додатками до нього; договором купівлі-продажу №11/03/2019-4 від 11 березня 2019 року між ОСОБА_5 та ТзОВ «АСГ Ністром Україна» та додатками до нього; розпискою від 13.05.2023; розпискою від 27.05.2023; висновком технічної експертизи №СЕ-19/114-23/13142-ДД від 25.07.2023; висновком судової почеркознавчої експертизи №СЕ-19/114-23/13144-ПЧ від 10.08.2023.

За таких умов, слідчий суддя, дослідивши клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред`явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв`язку прийшов до обґрунтованого висновку про наявність доказів, передбачених параграфами 3-5 Глави 4 КПК України, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки об`єктивно зв`язують його з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити даний злочин.

Питання щодо наявності чи відсутності в діях ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення, а також більш вагомі докази причетності до кримінального правопорушення, належність та допустимість цих доказів, можуть бути більш ретельно досліджені в подальшому органами досудового розслідування та/або судом при розгляді кримінального провадження в судовому засіданні.

Щодо наявності ризиків, визначених ст.177 КПК України.

Слідчим суддею встановлено, що існують ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 може вчинити дії, передбачені пунктами 1, 2, 3, 4, 5 ч.1ст.177 КПК України.

Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду обумовлюється тим, що підозрюваний ОСОБА_5 може ухилитися від органу досудового розслідування та суду, оскільки злочин, який йому інкримінується, є особливо тяжким, у разі доведення винуватості ОСОБА_5 , йому може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна. Будучи обізнаним про покарання, що йому загрожує, підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, у тому числі у за межами території України.

Так, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 , будучи підозрюваним у вказаному кримінальному провадженні, порушив зазначений ризик, а саме 14.11.2023 ОСОБА_5 було вручено повістку про виклик до слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУ НП у Львівській області ОСОБА_6 на 10.00 год. на 17 та 21 листопада 2023 року, для проведення його допиту в якості підозрюваного, проте останній на вказаний виклик не прибув та про жодні причини своєї неявки не повідомив.

Крім цього, 14.11.2023 ОСОБА_5 було вручено клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та подано до Галицького районного суду м. Львова, розгляд якого було призначено на 15.00 год. 16.11.2023, на 14.00 год. 17.11.2023 та 10.00 год. 20.11.2023, проте ОСОБА_5 на вказані засідання не прибув, будучи належним чином повідомленим, про жодні причини своєї неявки не повідомив.

У зв`язку із вищевказаним та невідомим місцезнаходженням підозрюваного ОСОБА_5 , 23.11.2023 було винесено постанову про оголошення в розшук ОСОБА_5 та зупинення досудового розслідування вказаного кримінального провадження.

Окрім цього, тяжкість інкримінованого правопорушення та усвідомлення можливості засудження до тривалого терміну позбавлення волі вже самі по собі можуть бути підставою та мотивом для підозрюваного ОСОБА_5 до втечі з метою уникнення кримінальної відповідальності та відшкодування потерпілому завданої шкоди в сумі 3 510543 грн.

Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26.07.2001 Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58).

На думкуслідчого судді,наявні підставивважати,що існуєризик того,що підозрюваний ОСОБА_5 , з метоюуникнення відкримінальної відповідальності, може знищити, сховати документи, речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки на даний час органом досудового розслідування ще не відшукано та не вилучено усіх речей та документів, які мають важливе значення для встановлення усіх обставин вчинення кримінального правопорушення, не відшукано знарядь та засобів, які використовувались для підроблення документів з метою їх використання для введення потерпілого в оману, не встановлено інших осіб, які можуть бути причетними до вчинення кримінального правопорушення, а тому ОСОБА_5 може знищити чи спотворити такі речі та документи, а також підробити документи з метою створення собі штучного алібі непричетності до вчинення інкримінованого йому злочину.

Разом з цим, слідчий суддя враховує, що до дня отримання матеріалів цього клопотання та додатків до нього підозрюваний ОСОБА_5 не мав доступу до матеріалів досудового розслідування та йому не було відомо про докази, якими володіє сторона обвинувачення, а відтак в подальшому, з метою ухилення від передбаченої законом відповідальності, підозрюваний може знищити, сховати або спотворити речі та документи, речові докази, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється.

Крім того, перебуваючи на волі, ОСОБА_5 може спілкуватися з іншими особами, які можуть бути причетні до вчинення вказаного кримінального правопорушення, а тому такі докази можуть бути укриті, знищені, приховані та спотворені, що негативно вплине на подальше здійснення досудового розслідування та притягнення винних до кримінальної відповідальності.

Наявність ризику незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому кримінальному провадженні обґрунтовується тим, що потерпілий ОСОБА_8 та свідок ОСОБА_9 надали викривальні покази стосовно ОСОБА_5 та речові докази, які підтверджують винуватість останнього, а тому підозрюваний, перебуваючи на волі, може впливати на них шляхом підкупу, примусу, погроз, з метою зміни або відмови їх від показів.

Окрім цього, органом досудового розслідування ще не встановлено усіх осіб, яким можуть бути відомі обставини вчинення злочину, та не допитано їх в якості свідків.

Про неможливість запобігти такому ризику свідчить і той факт, що з урахуванням принципу безпосередності дослідження показань (ст. 23 КПК України) такі ще судом не допитані та надані ними під час досудового розслідування показання не можуть лягти в основу вироку відносно ОСОБА_5 .

Також слідчий суддя вважає, що існує ризик того, що ОСОБА_5 , розуміючи невідворотність покарання за вчинене ним діяння, обставини вчинення якого на даний час встановлюються органом досудового розслідування, намагатиметься у будь-який спосіб уникнути відповідальності, що вказує на наявність ризику, передбаченого п.4 ч.1 ст.177 КПК України (перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином), зокрема, шляхом погодження показань з особами, причетними до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення.

Наявність ризику вчинення ОСОБА_5 іншого кримінального правопорушення підтверджується тим, що останній отримав значну суму грошових коштів від потерпілого ОСОБА_8 , вчинив особливо тяжкий злочин з корисливих мотивів, не одружений та не має на утриманні неповнолітніх дітей, та залишаючись на волі може вчинити інші кримінальніправопорушення.

Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що наявні ризики, передбачені п.п.1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, визначені ст. 178 КПК України.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, санкція якої, в редакції станом на дату вчинення кримінального правопорушення, передбачала покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

При вирішенні клопотання слідчим суддею враховуються дані про особу підозрюваного ОСОБА_5 , якому станом на день вирішення клопотання виповнилося 26 років, має зареєстроване та фактичне місце проживання, з вищою освітою, працює фізичною особою-підприємцем, неодружений, дітей на утриманні немає, проживає з батьком, матір`ю та двома сестрами, яким по 6 років, одна з яких є інвалідом ІІ групи, друга також має незадовільний стан здоров`я, військовозобов`язаний, раніше не судимий, його стан здоров`я дозволяє застосувати до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Оцінивши в сукупності всі обставини на підставі наявних матеріалів, враховуючи наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, яке належить до особливо тяжкого злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, та доведених ризиків визначених пунктами 1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, відомості щодо особи підозрюваного ОСОБА_5 , слідчий суддя вважає, що об`єктивно необхідним є застосування виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження.

Щодо неможливості застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Слідчий суддявважає,що наданий часзастосування більшм`якогозапобіжного заходуне здатнезабезпечити належноїпроцесуальної поведінкипідозрюваного ОСОБА_5 та запобігти наявним ризикам. Наявність тих обставин, що підозрюваний ОСОБА_5 молодого віку, має зареєстроване та фактичне місце проживання, з вищою освітою, працює фізичною особою-підприємцем, проживає з батьком, матір`ю та двома сестрами, яким по 6 років, одна з яких є інвалідом ІІ групи, друга також має незадовільний стан здоров`я, раніше несудимий, не мають такого ступеню довіри, що можуть бути враховані як такі, що мають запобіжний вплив на процесуальну поведінку підозрюваного та не є, в даному випадку, безумовними підставами для застосування йому більш м`якого запобіжного заходу.

З урахуванням вищевикладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що інші запобіжні заходи з об`єктивних причин не забезпечать законослухняну поведінку підозрюваного, та для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, підозрюваному слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, що є достатнім та необхідним для забезпечення виконання ним процесуальних обов`язків.

Щодо можливості визначення розміру застави.

За приписами ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченомучастиною четвертоюцієї статті.

Згідно ч.5 ст.182 КПК України, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, розмір застави визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

За приписами ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини, як приклад рішення від 22.05.2018 у справі «Гафа проти Мальти», ЄСПЛ зазначає, що оскільки питання, яке розглядається, тобто питання тримання особи під вартою, є основним правом на свободу, гарантованим статтею 5 Конвенції, органи влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так під час вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою. Крім того, розмір застави, має бути належним чином обґрунтовано у рішенні про визначення застави і повинна враховувати майновий стан обвинуваченого. Нездатність національних судів оцінити здатність заявника сплатити необхідну суму може викликати виявлення Судом порушення.

На переконання слідчого судді, розмір застави, про який слідчий та прокурор просять у клопотанні, є занадто непомірним для підозрюваного, слідчим та прокурором не доведено наявність виключних випадків для визначення застави у більшому розмірі ніж передбачено ч.5 ст.182 КПК України, жодних доказів, що стосуються наявності таких коштів в підозрюваного ОСОБА_5 чи його родичів матеріали справи не містять, відтак такий розмір підлягає зменшенню.

Щодо покликань слідчого та прокурора на наявність у ОСОБА_5 достатніх коштів для сплати застави у розмірі 1300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки останній є співзасновником та керівником ТзОВ «Швейно-вишивальне виробництво «М-факторі», статутний капітал якого становить 8500000 грн., слідчий суддя зазначає наступне.

Частка ОСОБА_5 у статутному капіталі ТзОВ «Швейно-вишивальне виробництво «М-факторі» є номінальною, фактично таких грошей до статутного капіталу він не вносив, вона визначена з номінальної оцінки майна, а жодних доказів ринкової вартості частки ОСОБА_5 стороною обвинувачення не надано.

Згідно пояснень підозрюваного ОСОБА_5 вбачається, що ТзОВ «Швейно-вишивальне виробництво «М-факторі» фактично не розпочало роботу та жодних прибутків не отримувало.

Відтак, наявність номінальної частки ОСОБА_5 у статутному капіталі ТзОВ «Швейно-вишивальне виробництво «М-факторі» не підтверджує, наявність у нього реально таких коштів.

При визначенні розміру застави, слідчим суддею беруться до уваги дані, які характеризують особу підозрюваного ОСОБА_5 , а саме те, що такий працює фізичною особою-підприємцем, проживає з батьком, матір`ю та двома сестрами, яким по 6 років, одна з яких є інвалідом ІІ групи, друга також має незадовільний стан здоров`я, середньомісячний дохід сім`ї становить близько 100000 грн., та вважає, що необхідно визначити заставу у розмірі 300 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

На погляд слідчого судді, застава у вказаному розмірі буде визначатися саме тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, у випадку ухилення від слідства та суду та/або порушення встановлених обов`язків, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб присікти у підозрюваного бажання сховатися, перешкоди слідству, знищити чи приховати речові докази, впливати на свідків чи не виконувати процесуальні обов`язки.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 131, 176-178, 182, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-

п о с т а н о в и в:

клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП у Львівській області ОСОБА_6 задовольнити частково.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід тримання під вартою на строк 60 днів, - тобто до 11:00год. 04.02.2024,алевмежах строкудосудовогорозслідування, із утриманням його у Державній установі «Львівська установа виконання покарань №19».

Визначити підозрюваному ОСОБА_5 заставу у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 805 200 гривень (вісімсот п`ять тисяч двісті), яка буде достатньою для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 його право внести або забезпечити внесення іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем) застави у будь-який момент з часу винесення ухвали на депозитний рахунок суду №UA598201720355219002000000757, банк ДКСУ м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26306742, одержувач ТУ ДСА України у Львівській області.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що в разі внесення застави у встановленому в даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, що підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок повинен бути наданий уповноваженій посадовій особі ДУ «Львівський слідчий ізолятор» або уповноваженій особі установи, де останній буде утримуватись під вартою.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, підозрюваний ОСОБА_5 підлягає негайному звільненню з-під варти.

Про внесення застави та звільнення підозрюваного з-під варти негайно повідомити слідчого, прокурора та суд.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , у разі внесення застави, наступні обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, строком на 2 місяці, до 08.02.2024, але в межах строку досудового розслідування:

1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований чи проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з потерпілим ОСОБА_8 та свідками у кримінальному провадженні №12023140000000818 від 24.05.2023, зокрема, з ОСОБА_9 ;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Львівської обласної прокуратури, які входять у групу прокурорів у даному кримінальному провадженні.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено 12.12.2023.

Слідчий суддя ОСОБА_1