Ухвала

від 09.12.2023 по справі 686/32794/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/32794/23

Провадження № 1-кс/686/10434/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2023 року м. Хмельницький

Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, офіційно неодруженого, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , учасника бойових дій, раніше судимого,

у кримінальному провадженні №12023243000004195,

встановив:

09.12.2023 року заступник начальника відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи, слідчого відділу Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим з прокурором Хмельницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.345 КК України, посилаючись на те, що існують передбачені ст.177 КПК України ризики : переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу на свідків та потерпілого у даному кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення.

В обґрунтування поданого клопотання слідчий зазначив, що «12.03.2023, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022, громадянин ОСОБА_6 призваний на військову службу по мобілізації та, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 №119 від 26.04.2023, призначений на посаду снайпера 2-ї категорії вказаної військової частини у званні «солдата». Відповідно до положень п.9 ст.1, п.1 ч.2 ст.24 Закону України «Про військовийобов`язок і військову службу», військовослужбовцем є особа, яка проходить військову службу. Відтак, з моменту прийняття на військову службу у військову частину НОМЕР_1 солдат ОСОБА_6 набув статус військовослужбовця особи, яка проходить військову службу, та з цього ж дня розпочав виконання військового обов`язку проходження військової служби.

Будучи військовослужбовцем, солдат ОСОБА_6 , відповідно до вимог ст.ст.11, 16, 17 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст.1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов`язаний неухильно додержуватись Конституції та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути дисциплінованим, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Разом з тим, ОСОБА_6 , діючи в порушення вищевказаного законодавства, став на шлях злочинної діяльності, вчинивши дії, спрямовані на заподіяння працівникові правоохоронного органу тілесних ушкоджень.

Досудовим розслідуванням встановлено, що помічник начальника військового наряду (гранатометник) 2 відділення 1 патрульного взводу патрульної роти військової частини НОМЕР_2 Національної Гвардії України, старший солдат ОСОБА_7 , який призначений на посаду відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) підполковника ОСОБА_8 № 165 від 07.06.2023, спільно з командиром 1-го взводу патрульної роти військової частини НОМЕР_2 Національної Гвардії України старшим лейтенантом ОСОБА_9 , водієм відділення патрульних автомобілів автомобільного взводу військової частини НОМЕР_2 Національної Гвардії України сержантом ОСОБА_10 та інспектором 1-го взводу 2 роти батальйону УПП в Хмельницькій області ДПП капітаном поліції ОСОБА_11 , у відповідності до відомості виконання завдань служби з ОГП (забезпечення заходів комендантської години) військовими нарядами, призначених від патрульної роти військової частини НОМЕР_2 на 07.12.2023 (маршрут АП: ЗОР№1-6), затвердженого т.в.о. командира військової частини НОМЕР_2 майора ОСОБА_12 , заступили на службу по охороні громадського порядку на території міста Хмельницького.

Цього ж дня, близько 22 год. 10 хв., ОСОБА_7 , будучи в складі екіпажу виконання завдань служби з ОГП військовими нарядами, призначених від патрульної роти військової частини НОМЕР_2 на 07.12.2023 (маршрут АП: ЗОР№1-6), рухаючись службовим автомобілем марки «ГАЗ», д.н.з. НОМЕР_3 , помітили на тротуарі особу, яка за своїми зовнішніми ознаками перебувала в стані сп`яніння, у зв`язку із чим було прийнято рішення про зупинку службового транспортного засобу, з метою встановлення анкетних даних вказаної особи.

Зупинивши службовий автомобіль на обочині проїжджої частини, на тротуарі було виявлено ОСОБА_6 , який вчиняв адміністративне правопорушення та агресивно реагував на зауваження працівників правоохоронного органу, при цьому, відмовляючись називати свої анкетні дані та надавати для ознайомлення свої особисті документи.

Тоді ж, 07 грудня 2023 року, близько 22 години 20 хвилин, ОСОБА_6 , будучи в стані алкогольного сп`яніння, перебуваючи поряд будинку № 89, що розташований по вул.Шевченка у м.Хмельницькому, усвідомлюючи, що поряд із ним знаходиться працівник правоохоронного органу в форменому одязі при виконанні службових обов`язків, з метою заподіяння останньому тілесних ушкоджень, умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, наніс один удар правою рукою в обличчя гранатометнику відділення № 1 взводу № 1 патрульної роти військової частини НОМЕР_4 Національної Гвардії України старшому солдату ОСОБА_7 , який в той момент перебував навпроти ОСОБА_6 . Внаслідок вищеописаних протиправних дій ОСОБА_6 , потерпілому ОСОБА_7 умисно спричинено тілесні ушкодження у вигляді садна шкіри в ділянці правої ніздрі біля носової переділки.

Своїми умисними діями, які виразились в умисному заподіянні працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків, ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.345 КК України.

08 грудня 2023 року о 00 год. 50 хв. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку ст.208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення.

08 грудня 2023 року в ході розслідування кримінального провадження ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України.

Враховуючи, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.345 КК України, задля уникнення ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, слідчий у клопотанні просить застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 2 місяці, оскільки застосування іншого, більш м`якого запобіжного заходу, є необґрунтованим, недоцільним і не буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та уникнення зазначених вище ризиків.»

Заслухавши пояснення прокурора та слідчого, які клопотання підтримали та наполягали на його задоволенні, підозрюваного та його захисника, які заперечили щодо задоволення клопотання слідчого, просили застосувати більш м`який запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, дослідивши надані матеріали клопотання та матеріали кримінального провадження №12023243000004195, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Частиною 1 ст.183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до вимог ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбаченіпунктами 1та2 частини першоїцієї статті, але не доведе обставини, передбаченіпунктом 3 частини першоїцієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбаченічастинами п`ятоюташостоюцієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Із наданих матеріалів вбачається, що Хмельницьким районним управлінням поліції ГУНП в Хмельницькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12023243000004195 від 08.12.2023 р., за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.345 КК України.

08.12.2023 р. ОСОБА_6 був затриманий, в порядку ст.208 КПК України, фактичний час затримання - 00 год. 00 хв. 08.12.2023 р.

08.12.2023 р. ОСОБА_6 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України.

Дана підозра є обґрунтованою, адже на її підтвердження представлено: протокол огляду місця події від 07.12.2023 р.; протокол допиту потерпілого ОСОБА_7 від 08.12.2023 р.; висновок експерта №832 від 08.12.2023 р.; протокол проведення слідчого експерименту від 08.12.2023 р.; протоколи допитів свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 від 08.12.2023 р.; витяг з наказу №165 від 07.06.2023 р.; відомість виконання завдань служби з ОГП; протокол затримання ОСОБА_6 від 08.12.2023 р. та інші матеріали кримінального провадження.

Санкція ч.2ст.345КК Українипередбачає покаранняу вигляді обмеження волі на строк до п`яти років або позбавлення волі на той самий строк, тобто, згідно зі ст.12 КК України, даний злочин класифікується як нетяжкий.

Оцінюючи ризики, якими сторона обвинувачення обґрунтовує клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що вказаний у клопотанні слідчого ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, не знайшов свого підтвердження у судовому засіданні, оскільки прокурором не наведено підстав, які б давали слідчому судді беззаперечні підстави вважати, що ОСОБА_6 , який обґрунтовано підозрюється у вчиненні саме нетяжкого злочину, має намір ухилятися від слідства та суду, адже лише тяжкість можливого покарання при можливому визнанні підозрюваного винним, не може свідчити про існування вказаного ризику, відповідно до вимог закону. До того ж, наведена стороною обвинувачення можливість переховування ОСОБА_6 від органу досудового розслідування та суду є виключно гіпотетична, яка не підтверджена жодною обставиною.

У своїй практиці ЄСПЛ наголошує, що посилання на тяжкість обвинувачення як на головний чинник при оцінці імовірності того, що особа переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальним елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребу позбавлення волі не можна оцінювати, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.

У справі «Мамедова проти Росії» (Mamedova v Russia) 7064/05 від 01 червня 2006 року щодо недостатності посилання на тяжкість злочину та ймовірне покарання Європейський Суд зазначив, що суди, перевіряючи законність та обґрунтованість продовження тримання заявниці під вартою, незмінно посилались на тяжкість обвинувачень як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини. Однак Суд неодноразово відзначив, що, хоча суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховуватися від правосуддя чи вчинення нових злочинів, потребує позбавлення когось волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.

Слідство знаходиться на початковій стадії, на даний час свідки та потерпілий судом не допитані, а тому існує ризик незаконного впливу на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні. При оцінці наявності зазначеного ризику, слідчим суддею врахована встановлена КПК України процедура отримання свідчень від осіб, які є свідками, потерпілими у кримінальному провадженні, а саме: спочатку, на стадії досудового розслідування, свідчення отримуються шляхом допиту цих осіб слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.1 та ч.2 ст.23, ст.224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих в порядку, передбаченому ст.225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому прокурору або посилатися на них (ч.4 ст.95 КПК України). Отже ризик впливу на свідків та потерпілих існує не лише на початковому етапі кримінального провадження під час збирання доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту отримання показань судом від цих осіб.

Разом з тим, вважаю недоведеним існування ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, про який згадується у клопотанні слідчого, оскільки ніщо не свідчить про наявність вказаного ризику, до того ж, представники сторони обвинувачення в судовому засіданні пояснили, що вказуючи про наявність цього ризику, вони мали на увазі ризик впливу на потерпілого та свідків, про який зазначено вище.

Також, вважаю недоведеним існування ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки лише та обставина, що ОСОБА_6 є раніше судимою особою, не дає підстав вважати, що на даний час, тобто після викриття його протиправного діяння та затримання працівниками правоохоронного органу, він має намір вчиняти інші кримінальні правопорушення.

За таких обставин по справі, приходжу до висновку про наявність визначеного ст.177 КПК України ризику незаконного впливу на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні.

Аналізуючи особу підозрюваного слідчий суддя враховує, що ОСОБА_6 є раніше судимою особою, однак, він має постійне місце проживання, родину, зокрема й матір, яка хворіє, та вагітну дружину, з якою проживає у цивільному шлюбі, також, підозрюваний є військовослужбовцем та учасником бойових дій, на даний час, у зв`язку з пораненням, потребує оперативного втручання, тому перебуває на лікуванні в КНП «Хмельницька міська лікарня».

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.

Слідчий у клопотанні просить застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, зазначає, що інші, більш м`які запобіжні заходи, не забезпечать можливості запобігти існуючим ризикам.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси поваги до особистої свободи.

Аналізуючи обставини інкримінованого кримінального правопорушення, особу підозрюваного ОСОБА_6 , його вік, стан здоров`я, характеризуючі матеріали, майновий та сімейний стан, слідчий суддя приходить до висновку, що прокурором не доведено, що запобіжний захід, не пов`язаний із триманням під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, виконання ним процесуальних обов`язків, та запобігти ризику незаконного впливу на потерпілого та свідків.

Не містить і подане клопотання належного обґрунтування неможливості, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_6 , адже, лише та обставина, що останній не має постійного місця проживання саме у м.Хмельницькому, не свідчить, що ОСОБА_6 має намір не виконувати покладені на нього процесуальні обов`язки.

Слідчий суддя враховує суспільний інтерес у швидкому, повному і об`єктивному судовому розгляді цього кримінального провадження, яке можливе за умов нівелювання ризиків. Однак, нівелювання цих ризиків, зокрема, й ризику впливу на потерпілого та свідків, можливо забезпечити шляхом покладення на підозрюваного ОСОБА_6 додаткових обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Прокурором та слідчим доведено, що на даній стадії досудового розслідування існує ризик, передбачений ч.1 ст.177 КПК України, - незаконного впливу на потерпілого та свідків, які на даний час судом не допитані.

Водночас, на переконання слідчого судді, усі досліджені обставини вчинення кримінального правопорушення, поведінка підозрюваного свідчать про те, що запобігти існуючому ризику можливо, шляхом застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, що цілком відповідає характеру і тяжкості діяння, у якому підозрюється ОСОБА_6 .

Враховуючи наведений ризик, усі визначені ст.178 КПК України обставини в їх сукупності, зважаючи на той факт, що запобіжний захід не може застосовуватися з метою покарання чи виправлення особи, а виключно задля запобігання ризикам, визначеним у статті 177 КПК України, а також враховуючи те, що стороною обвинувачення не доведено недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, для запобігання вищезазначеному ризику, приходжу до висновку, що забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків зможе запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, з покладенням на нього зобов`язання прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора чи суду та з покладенням обов`язків: не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утриматись від спілкування зі свідками та потерпілим у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання відповідному органу державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, (в разі їх наявності), адже такий запобіжний захід зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та буде достатнім стримуючим засобом для запобігання ризику, доведеному слідчим та прокурором.

Строк, протягом якого на підозрюваного ОСОБА_6 будуть покладені обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, слід визначити в межах строків досудового розслідування, тобто до 04 лютого 2024 року включно, в зв`язку з чим клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 179, 183, 194, 196 КПК України,

постановив:

Клопотання слідчого задовольнити частково.

Застосувати відноснопідозрюваного увчиненні злочину,передбаченого ч.2ст.345КК України, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Зобов`язати підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора чи суду та покласти на нього, строком до 04 лютого 2024 року включно, наступні обов`язки:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утриматись від спілкування зі свідками та потерпілим у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання відповідному органу державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, (в разі їх наявності).

Підозрюваного ОСОБА_6 звільнити з-під варти в залі суду негайно.

Ухвала, в частині покладення на підозрюваного обов`язків, діє до 04 лютого 2024 року включно.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_6 , що у разі не виконання покладених на нього зобов`язань до нього можуть бути застосовані більш жорсткі запобіжні заходи і може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розмірів розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя