Ухвала

від 07.03.2024 по справі 686/32794/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/32794/23

Провадження № 1-кс/686/1349/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2024 року м.Хмельницький

Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого про зміну застосованого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання на тримання під вартою відносно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, на утриманні малолітня дитина, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , учасника бойових дій, раніше судимого,

у кримінальному провадженні №12023243000004195,

встановив:

05.02.2024 року заступник начальника відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи, слідчого відділу Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим з прокурором Хмельницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , про зміну застосованого відносно підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.345 КК України, ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання на тримання під вартою, посилаючись на те, що підозрюваний не виконував обов`язки, покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу у вигляді особистого зобовязання. Крім того, існують передбачені ст.177 КПК України ризики : переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу на свідків та потерпілого у даному кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення.

В обґрунтування поданого клопотання слідчий також зазначив, що «досудовим розслідуванням встановлено, що 12.03.2023, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022, громадянин ОСОБА_6 призваний на військову службу по мобілізації та, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 №119 від 26.04.2023, призначений на посаду снайпера 2-ї категорії вказаної військової частини у званні «солдата». Відповідно до положень п.9 ст.1, п.1 ч.2 ст.24 Закону України «Про військовийобов`язок і військову службу», військовослужбовцем є особа, яка проходить військову службу. Відтак, з моменту прийняття на військову службу у військову частину НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_6 набув статус військовослужбовця особи, яка проходить військову службу, та з цього ж дня розпочав виконання військового обов`язку проходження військової служби. Будучи військовослужбовцем, солдат ОСОБА_6 , відповідно до вимог ст.ст.11, 16, 17 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст.1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов`язаний неухильно додержуватись Конституції та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути дисциплінованим, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків. Разом з тим, ОСОБА_6 , діючи в порушення вищевказаного законодавства, став на шлях злочинної діяльності, вчинивши дії, спрямовані на заподіяння працівникові правоохоронного органу тілесних ушкоджень.

Так, досудовим розслідуванням встановлено, що помічник начальника військового наряду (гранатометник) 2 відділення 1 патрульного взводу патрульної роти військової частини НОМЕР_2 Національної Гвардії України, старший солдат ОСОБА_7 , який призначений на посаду відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) підполковника ОСОБА_8 № 165 від 07.06.2023, спільно з командиром 1-го взводу патрульної роти військової частини НОМЕР_2 Національної Гвардії України старшим лейтенантом ОСОБА_9 , водієм відділення патрульних автомобілів автомобільного взводу військової частини НОМЕР_2 Національної Гвардії України сержантом ОСОБА_10 та інспектором 1-го взводу 2 роти батальйону УПП в Хмельницькій області ДПП капітаном поліції ОСОБА_11 , у відповідності до відомості виконання завдань служби з ОГП (забезпечення заходів комендантської години) військовими нарядами, призначених від патрульної роти військової частини НОМЕР_2 на 07.12.2023 (маршрут АП: ЗОР№1-6), затвердженого т.в.о. командира військової частини НОМЕР_2 майора ОСОБА_12 , заступили на службу по охороні громадського порядку на території міста Хмельницького.

Цього ж дня, близько 22 год. 10 хв., ОСОБА_7 , будучи в складі екіпажу виконання завдань служби з ОГП військовими нарядами, призначених від патрульної роти військової частини НОМЕР_2 на 07.12.2023 (маршрут АП: ЗОР№1-6), рухаючись службовим автомобілем марки «ГАЗ», д.н.з. НОМЕР_3 , помітили на тротуарі особу, яка за своїми зовнішніми ознаками перебувала в стані сп`яніння, у зв`язку із чим було прийнято рішення про зупинку службового транспортного засобу, з метою встановлення анкетних даних вказаної особи.

Зупинивши службовий автомобіль на обочині проїжджої частини, на тротуарі було виявлено ОСОБА_6 , який вчиняв адміністративне правопорушення та агресивно реагував на зауваження працівників правоохоронного органу, при цьому, відмовляючись називати свої анкетні дані та надавати для ознайомлення свої особисті документи.

Тоді ж, 07 грудня 2023 року, близько 22 години 20 хвилин, ОСОБА_6 , будучи в стані алкогольного сп`яніння, перебуваючи поряд будинку № 89, що розташований по вул.Шевченка у м.Хмельницькому, усвідомлюючи, що поряд із ним знаходиться працівник правоохоронного органу в форменому одязі при виконанні службових обов`язків, з метою заподіяння останньому тілесних ушкоджень, умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, наніс один удар правою рукою в обличчя гранатометнику відділення № 1 взводу № 1 патрульної роти військової частини НОМЕР_4 Національної Гвардії України старшому солдату ОСОБА_7 , який в той момент перебував навпроти ОСОБА_6 . Внаслідок вищеописаних протиправних дій ОСОБА_6 , потерпілому ОСОБА_7 умисно спричинено тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, садна шкіри в ділянці правої ніздрі біля носової переділки, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

08.12.2023 громадянина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було затримано, в порядку ст.208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України.

08.12.2023 громадянину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.345 КК України.

09.12.2023, ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду, підозрюваному ОСОБА_6 було обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, із покладенням на останнього ряду обов`язків, які останній не виконував, тим самим порушуючи обов`язки, покладені на нього ухвалою слідчого судді.

Враховуючи, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.345 КК України, задля уникнення ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, слідчий у клопотанні просить змінити раніше застосований до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання на тримання під вартою, оскільки інші, більш м`які, запобіжні заходи не будуть достатніми для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та уникнення зазначених вище ризиків.»

Заслухавши пояснення прокурора та слідчого, які клопотання підтримали та наполягали на його задоволенні, підозрюваного та його захисника, які заперечили щодо задоволення клопотання слідчого, просили застосувати більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, дослідивши надані матеріали клопотання та матеріали кримінального провадження №12023243000004195, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

Згідно зі ст.200 КПК України, прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченомустаттею 184цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов`язків, передбаченихчастиною п`ятою статті 194цього Кодексу,чи прозміну способуїх виконання. У клопотанні про зміну запобіжного заходу обов`язково зазначаються обставини, які: 1) виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу; 2) існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Частиною 1 ст.183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки (п.5 ч.2 ст.183 КПК України).

Із наданих матеріалів вбачається, що Хмельницьким районним управлінням поліції ГУНП в Хмельницькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12023243000004195 від 08.12.2023 р., за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.345 КК України.

08.12.2023 р. ОСОБА_6 був затриманий, в порядку ст.208 КПК України, фактичний час затримання - 00 год. 00 хв. 08.12.2023 р.

08.12.2023 р. ОСОБА_6 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України.

Дана підозра є обґрунтованою, адже на її підтвердження представлено: протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 08.12.2023 р.; протокол допиту потерпілого ОСОБА_7 від 08.12.2023 р.; висновки експертів №832 від 08.12.2023 р. та №16 від 12.01.2024 р.; протоколи допитів свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_11 від 08.12.2023 р.; витяги з наказів №311 від 30.10.2023 р., №356 від 10.12.2023 р.; протокол допиту підозрюваного ОСОБА_6 від 09.12.2023 р. та інші матеріали кримінального провадження.

09.12.2023 р. ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області відносно підозрюваного ОСОБА_6 було застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання та зобов`язано підозрюваного ОСОБА_6 прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора чи суду. Також на підозрюваного ОСОБА_6 , строком до 04 лютого 2024 р. було покладено обов`язки: не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утриматись від спілкування зі свідками та потерпілим у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання відповідному органу державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, (в разі їх наявності).

01.02.2024 р. через ухилення ОСОБА_6 від слідства та неможливістю встановити фактичне місцезнаходження підозрюваного, останнього було постановою слідчого оголошено в розшук.

06.03.2024 р. ОСОБА_6 був затриманий, на підставі ухвали слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05.02.2024 р., якою надавався дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_6 , з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про зміну застосованого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, фактичний час затримання: 14 год. 26 хв. 06.03.2024 р.

Факти порушення ОСОБА_6 обов`язків, визначених ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09.12.2023 р., про які зазначили в судовому засіданні слідчий та прокурор, підтверджується наявними матеріалами, доданими до клопотання, та не заперечуються й самим підозрюваним, який пояснив, що 10.12.2023 р. він залишив лікарню у м.Хмельницькому, не повідомляючи про це ні слідчого, ні прокурора, та не отримавши дозволу останніх, поїхав у м.Житомир, де й був затриманий 06.03.2024 р. Орієнтовно через півтора, два тижні, після того, як ОСОБА_6 приїхав у м.Житомир, у нього був викрадений мобільний телефон, тому, він не мав змоги зв`язатись зі слідчим, який розшукував підозрюваного. Про те, що ОСОБА_6 перебуває у розшуку і йому необхідно з`явитись до слідчого, підозрюваному стало відомо від матері, однак, оскільки у телефоні матері випадково був видалений номер слідчого, ОСОБА_6 не міг зі слідчим зв`язатись, до органу досудового розслідування не прибув та продовжував очікувати повторних дзвінків слідчого у м.Житомирі.

Санкція ч.2ст.345КК Українипередбачає покаранняу вигляді обмеження волі на строк до п`яти років або позбавлення волі на той самий строк, тобто, згідно зі ст.12 КК України, даний злочин класифікується як нетяжкий.

З наданих матеріалів убачається, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти, а тому, зважаючи на покарання, яке загрожує ОСОБА_6 , у випадку визнання його винуватим, співставляючи можливі негативні для нього наслідки у вигляді засудження до покарання у виді позбавлення волі, а також враховуючи факти невиконання ОСОБА_6 покладених на нього процесуальних обов`язків та спробу підозрюваного переховуватись від слідства, слідчий суддя вважає, що ризик переховування від органів досудового розслідування та суду є достатньо високим.

Досудове розслідування у кримінальному провадженні не закінчено, на даний час свідки та потерпілий судом не допитані, а тому існує ризик незаконного впливу на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні. При оцінці наявності зазначеного ризику, слідчим суддею врахована встановлена КПК України процедура отримання свідчень від осіб, які є свідками, потерпілими у кримінальному провадженні, а саме: спочатку, на стадії досудового розслідування, свідчення отримуються шляхом допиту цих осіб слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.1 та ч.2 ст.23, ст.224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих в порядку, передбаченому ст.225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому прокурору або посилатися на них (ч.4 ст.95 КПК України). Отже ризик впливу на свідків та потерпілих існує не лише на початковому етапі кримінального провадження під час збирання доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту отримання показань судом від цих осіб.

Також, на думку слідчого судді, обставини кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_6 , та дані, які характеризують його особу, зокрема те, що він не вперше притягується до кримінальної відповідальності, окрім того, залишивши лікувальний заклад не прибув до військової частини за місцем служби та переховувався від органу досудового розслідування, дозволяють дійти до висновку про існування ризику вчинення іншого кримінального правопорушення.

Разом з тим, вважаю недоведеним існування ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, про який згадується у клопотанні слідчого, оскільки ніщо не свідчить про наявність вказаного ризику, до того ж, прокурор в судовому засіданні пояснив, що вказуючи про наявність цього ризику, сторона обвинувачення мала на увазі ризик переховування від органів досудового розслідування та суду, а також ризик впливу на потерпілого та свідків, про який зазначено вище.

За таких обставин по справі, приходжу до висновку про наявність визначених ст.177 КПК України ризиків: переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинення інших кримінальних правопорушень.

Аналізуючи особу підозрюваного слідчий суддя враховує, що ОСОБА_6 є раніше судимою особою, яка позитивно характеризується, має постійне місце проживання, родину, на утриманні малолітню дитину, також, підозрюваний є військовослужбовцем та учасником бойових дій, на даний час, з його слів, хворіє. Однак, ці обставини не є достатніми підставами для відмови у задоволенні клопотання про зміну застосованого відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, або для застосування більш м`якого запобіжного заходу. Окрім того, вказані обставини не були стримуючими від вчинення дій, що стали підставою для підозри ОСОБА_6 у вчиненні злочину, а також не стримали від порушення умов застосованого відносно нього запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання та від порушення ним обов`язків, покладених при застосуванні цього запобіжного заходу.

Враховуючи наведені ризики, усі, визначені ст. 178 КПК України обставини в їх сукупності, приходжу до висновку, що відносно підозрюваного ОСОБА_6 слід змінити застосований до нього запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, адже лише такий найсуворіший запобіжний захід зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та буде достатнім стримуючим засобом для запобігання ризикам, доведеним слідчим та прокурором.

Слідчий суддя вважає обґрунтованою і доведеною ту обставину, що застосування більш м`якого запобіжного заходу, в тому числі й запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, особистого зобов`язання та особистої поруки, не забезпечить попередження вищезазначених ризиків і належну процесуальну поведінку підозрюваного, оскільки не встановлено тих стримуючих чинників, які б були у повному обсязі здатні мінімізувати ймовірність вчинення підозрюваним дій, спрямованих на ухилення від можливого покарання, незаконного впливу на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні, вчинення інших кримінальних правопорушень. Так, запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання не підлягає до повторного застосування з огляду на тяжкість злочину, який інкримінується підозрюваному, а також з огляду на те, що покладені при застосуванні цього запобіжного заходу обов`язки підозрюваним не виконувались, що свідчить про наявність реальних сумнівів того, що ОСОБА_6 , який перебував у розшуку, має намір в майбутньому виконувати покладені на нього процесуальні обов`язки. Особиста порука не підлягає застосуванню, оскільки будь-яких клопотань від осіб, яких би слідчий суддя міг вважати такими, що заслуговують на довіру, про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, до слідчого судді не надходило. Застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту, навіть з покладенням обов`язку носіння електронного засобу контролю, не унеможливить запобіганню вищевказаних ризиків, оскільки ОСОБА_6 не перебуватиме під цілодобовим наглядом правоохоронних органів, та зможе переховуватись від органу досудового розслідування та суду, впливати на потерпілого та свідків, зокрема, й за допомогою телефонного зв`язку або через третіх осіб, а також вчиняти інші кримінальні правопорушення.

За наведених обставин, слідчим суддею відхиляються, зазначені стороною захисту аргументи про те, що ОСОБА_6 немає намірів перешкоджати кримінальному провадженню, ухилятися від органу досудового розслідування та суду, впливати на потерпілого та свідків, а також щодо відсутності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, та можливості застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, зокрема й у вигляді домашнього арешту.

Також, може слугувати підставою для відмови у задоволенні клопотання слідчого посилання сторони захисту на незадовільний стан здоров`я ОСОБА_6 , оскільки доказів неможливості утримання підозрюваного під вартою, стороною захисту не надано.

Окрім того, існує Порядок взаємодії закладів охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров`я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту (далі Порядок), затверджений спільним Наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров`я України від 10 лютого 2012 року №239/5/104 визначає взаємодію закладів охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров`я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту.

Згідно п. 2.3. Порядку медичне обстеження осіб, узятих під варту, здійснюється у разі їх звернення зі скаргою на стан здоров`я за ініціативою лікаря медичної частини СІЗО або адміністрації СІЗО.

Під час медичного обстеження особи, узятої під варту, з метою встановлення діагнозу лікар медичної частини СІЗО використовує дані анамнезу, медичної документації, яка долучена до особової справи, результати огляду, дані лабораторних, рентгенологічних і функціональних методів дослідження. За необхідності, керівництво СІЗО подає запит до закладу охорони здоров`я, який надавав медичну допомогу особі, узятій під варту, щодо результатів диспансерного, амбулаторного, стаціонарного нагляду або лікування.

У випадках, коли лікарі медичної частини СІЗО не можуть самостійно встановити діагноз, начальник медичної частини СІЗО подає запит до керівництва СІЗО щодо направлення хворого на лікування до обраного закладу охорони здоров`я з орієнтовного переліку або залучення відповідного лікаря-фахівця закладу охорони здоров`я.

Керівництво СІЗО забезпечує допуск відповідного лікаря-фахівця чи направлення хворого на лікування до обраного начальником медичної частини СІЗО закладу охорони здоров`я з орієнтовного переліку.

Відповідно до п.п. 2.6., 2.7 Порядку особа, узята під варту, має право на вільний вибір лікаря. У разі необхідності в додаткових лабораторних обстеженнях, які не можуть бути проведені в медичних частинах СІЗО (наявним обладнанням, лабораторіями та обсягом медико-санітарної допомоги не передбачено проведення цих обстежень), вони проводяться на базі закладів охорони здоров`я з орієнтовного переліку.

Враховуючи вищевказані положення, особи, які перебувають під вартою та є хворими, отримують медичну допомогу в амбулаторних умовах в медичних частинах та в спеціально визначених закладах охорони здоров`я. Тому, будь-яких перешкод для проходження лікування ОСОБА_6 , у разі наявності такої потреби, під час перебування його під вартою, не встановлено.

Також, не встановлено даних, які б перешкоджали триманню ОСОБА_6 під вартою.

Строк тримання під вартою слід визначити в межах строку досудового розслідування та в межах строку визначеного ст.197 КПК України, а саме до 11 березня 2024 року включно.

Згідно зі ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» станом на 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028 гривні.

Визначаючи на підставі ч.3 ст.183 КПК України розмір застави, вважаю, що застава в розмірі 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 30280 грн., буде достатньою для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

В разі внесення застави в розмірі 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 30280 грн., підозрюваний ОСОБА_6 буде зобов`язаний прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою, а також на нього будуть покладені наступні обов`язки: не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утриматись від спілкування зі свідками та потерпілим у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання відповідному органу державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, (в разі їх наявності).

Застава, визначена не у максимальному розмірі, з передбаченого ч.5 ст.182 КПК України, а саме: в розмірі 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, на думку слідчого судді, не є завідомо непомірною для ОСОБА_6 , крім того, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втратити заставу, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. На даний час відсутні належні правові підстави для визначення застави, як альтернативи запобіжному заходу у виді тримання під вартою, у меншому розмірі, ніж визначений слідчим суддею розмір.

Керуючись ст.ст. 110, 177, 178, 183, 196, 197, 200 КПК України,

постановив:

Клопотання слідчого задовольнити.

Застосований відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України, запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання - змінити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 11 березня 2024 року включно.

Визначити заставу в розмірі 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 30280 грн., в разі внесення якої, покласти на підозрюваного ОСОБА_6 зобов`язання прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою, а також на нього слід покласти наступні обов`язки:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утриматись від спілкування зі свідками та потерпілим у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання відповідному органу державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, (в разі їх наявності).

У разі невиконання даних обов`язків, застава звертається в дохід держави.

Ухвала діє до 11 березня 2024 року включно.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя